Продаж через РРО з оплатою на пошті

Здравствуйте!

предоплаты (товар ранее был оплачен платежной картой), то продавец должен вложить в почтовое отправление:

— расчетный документ установленных законодательством формы и содержания на полную сумму проведенной операции, подтверждающий факт купли-продажи товаров, с указанием в кассовом чеке «передоплата товарів» или в случае проведения расчетов по отсроченному платежу — с использованием режима предварительного программирования — «погашення кредиту». При этом распечатка расчетного документа на РРО осуществляется на основании выписки из финансового учреждения;

— технический паспорт или другой заменяющий его документ, в котором обязательно делается отметка о дате продажи и наименовании продавца, которая заверяется штампом (печатью) и подписью продавцом (при продаже товаров, на которые установлены гарантийные сроки).

Вышеописанный подход к оформлению расчетных документов фискалы озвучили в ИНК от 26.05.2017 г. № 387/ІПК/20-40-14-10-17.

Если доставка товара осуществляется по почте при условии постоплаты, то в момент получения товара на почтовом отделении покупатель вносит денежные средства для перечисления на банковский счет продавца. Соответствующий документ, подтверждающий факт оплаты товара, в данном случае обязано выдавать почтовое отделение. Документом, свидетельствующим о получении того или иного товара, будет расходная накладная продавца, вложенная им в посылку.

Полезная информация здесь:

https://i.factor.ua/ukr/journals/buh911/2019/decem...

https://bookkeeper.kiev.ua/ru/nuzhen-li-rro-pri-do...

https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/59374

Всего доброго!

Удачи Вам!

Так, под почтовым отправлением наложенным платежом понимают почтовое отправление с объявленной ценностью, во время подачи которого отправитель поручает оператору почтовой связи взыскать определенную им сумму стоимости отправления с получателя и переслать ее по обратному адресу почтовым переводом (п. 2 Правил предоставления услуг почтовой связи, утвержденных постановлением КМУ от 05.03.2009 г. № 270).

И хотя это определение действует и до сих пор, теперь, кроме государственного оператора почтовой связи, в этой сфере работают и альтернативные службы доставки, которые оплаченную покупателем стоимость товара передают (переводят, перечисляют) продавцу как наличными, так и по безналичному расчету. Поэтому и понятие «продажа товара наложенным платежом» теперь трактуют значительно шире. До принятия законов № 128 и № 129*, которые так взбудоражили многих, практика применения РРО более-менее устоялась. По крайней мере, в разъяснениях налоговиков (из последних см. письма ГНСУ от 24.10.2019 г. № 966/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, ГУ ГНС в Черкасской обл. от 12.11.2019 г. № 1275/ІПК/23-00-33-01-06, а также ЗІР 109.02). Поэтому можем привести ее в таблице.

* Законы Украины от 20.09.2019 г. № 128-IX и № 129-IX соответственно. Подробнее о них вы можете прочесть в статьях: «Торговцам — к РРО приготовиться!» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 44), «РРО-изменения: дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 43).Итак, как видите, у продавца по-любому нет обязанности вкладывать в посылку чек РРО, если товар продается на условиях наложенного платежа. Вместе с тем не можем не сказать о другой, более чем странной, консультации главных фискалов в категории 109.02 ЗІР, содержащей ответ на вопрос, нужно ли применять РРО в случае реализации товаров (услуг), оплата за которые осуществлялась с помощью сервиса «интернет-банкинг»?

В ней они утверждают: если доставка товара осуществляется по почте при условии оплаты наложенным платежом, то в момент получения товара в почтовом отделении покупатель через сервис «интернет-банкинг» вносит средства на банковский счет продавца, а субъект хозяйствования должен вложить в почтовое отправление чек РРО, который подтверждает факт купли-продажи товаров, с использованием режима предварительного программирования «погашение кредита».Похоже, что авторы консультации абсолютно не понимают ни сущности расчетов наложенным платежом (в подавляющем большинстве покупатель вносит наложенный платеж наличностью или платежной карточкой, а не через интернет-банкинг), ни принципа работы собственно интернет-банкинга (платеж с помощью такого сервиса является обычной банковской операцией по переводу безналичных средств, поэтому применения РРО, по-хорошему, не требует). А если на миг все-таки согласиться с применением РРО в таком случае, тогда возникает вопрос: о каком «погашении кредита» в чеке РРО здесь вообще идет речь?!С 01.10.2020 г. круг обязанных применять РРО пополнится, в частности, теми ФЛП, которые осуществляют реализацию товаров (предоставление услуг) через сеть Интернет независимо от объема дохода. Однако, по нашему мнению, в эту категорию попадают далеко не все ФЛП, которые продают товар (услуги), используя Интернет. Ведь никуда не девается принцип: нет наличных / карточных расчетов — нет необходимости применять РРО**.

** Подробности найдете, в частности, в материале «Интернет-банкинг, эквайринг и возвраты: есть ли угроза РРО» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 38).

2. В ст. 3 Закона об РРО с 19.04.2020 г. будет прописана необходимость применять РРО при осуществлении расчетных операций с применением электронных платежных средств (сейчас — платежные карточки). Электронные платежные средства включают не только платежные карточки, но и мобильные платежные инструменты, установленные в аппаратно-программной среде смартфона или другого беспроводного устройства.

Другими словами, законодатели прописали то, что и так является очевидным: бесконтактная оплата товара с помощью смартфона без использования платежной карточки требует применения РРО. То есть нововведение в части мобильных платежных инструментов больше касается обычной, а не онлайн-торговли.Как видите, основания для обеспокоенности отсутствуют — никто не вынуждает вас при продаже товаров наложенным платежом пробивать чек РРО без денег (наличных или уплаченных с применением платежных карточек).

Добрий день, Катерино!

Якщо пошта доставляє товар за умови попередньої передоплати (товар раніше був оплачений платіжною карткою), то продавець повинен укласти в поштове відправлення:

— розрахунковий документ установлених законодавством форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або в разі проведення розрахунків за відстроченим платежем — з використанням режиму попереднього програмування — «погашення кредиту». Своєю чергою, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюють на підставі виписки з фінансової установи;

— технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у якому обов’язково роблять відмітку про дату продажу та найменування продавця, яку завіряють штампом (печаткою) і підписом продавцем (у разі продажу товарів, на які встановлені гарантійні строки).

Описаний вище підхід до оформлення розрахункових документів фіскали озвучили в ІПК від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17.

Якщо доставку товару здійснюють поштою за умови післяплати, то коли покупець буде отримувати посилку на пошті, він оплатить покупку, а пошта перерахує гроші на рахунок продавця. Документ, що підтверджує оплату, видає пошта. Ви, як продавець товару, вкладаєте в замовлення видаткову накладну, а якщо товар на гарантії, ще й гарантійний талон

Пошта в цьому разі посередник і перераховує гроші продавцю в безготівковій формі, продавцю застосувати РРО в цьому випадку не потрібно, адже чек покупцю видає пошта.

Якщо продаєте товари на гарантії, у посилку треба вкласти техпаспорт або інший документ, що його заміняє, з датою продажу, найменуванням і підписом продавця-ФОП

Кур’єрська доставка:

Один із варіантів доставки товарів — власна кур’єрська служба чи стороння кур’єрська організація. У згаданій вище ІПК від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17 податківці наголосили:

— у разі доставки товару за умови передоплати із застосуванням платіжних карток (Visa, MasterCard, LiqPay тощо) продавець під час продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцеві раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром і відповідним чином оформленим гарантійним талоном;

— якщо доставку товару здійснюють за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцеві в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) має бути роздрукований із використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюють доставку.

Якщо покупець платить кур’єру готівку (або розраховується банківською платіжною карткою на місці через платіжний термінал), то кур’єр має видати розрахунковий документ. Розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований із використанням РРО, зареєстрованого на такого стороннього кур’єра (див. лист ДФС від 01.10.2015 р. № 20887/6/99-99-22-07-03-15). Простіше, коли товар був попередньо оплачений банківськими картками через платіжні системи. За таких обставин, як і в ситуації з власним кур’єром, він має привезти роздрукований фіскальний чек.

Самовивіз товару:

Подеколи трапляється, що продавець і покупець товарів розташовані один біля одного. Тоді оптимальний варіант для отримання товару — самовивіз (зі складу чи офісу). Попередньо цей товар вже може бути оплачено або ж розрахунки здійснюють на місці.

Якщо товар був попередньо оплачений, то покупець його отримує вже з роздрукованим у момент оплати чеком РРО. Тобто такий чек просто чекав на свого господаря. Водночас якщо розрахунок здійснювали на місці (у готівковій або безготівковій формі (через POS-термінал)), то продавець застосовує РРО під час отримання плати за нього.

Також ознайомтеся з: ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2020 р. № 1656/ІПК/10-36-05-06-20 (https://uteka.ua/ua/publication/news-14-ezhednevnyj-buxgalterskij-obzor-39-dostavka-flp-tovarov-pochtoj-ili-kurerom-chto-s-rro).

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

При відправленні раніше оплачених товарів — готівкою або за допомогою платіжних карт та інтернет-банкінгу — продавець має провести цю операцію через РРО і вкласти в поштове відправлення (посилку) розрахунковий документ (чек).

Органи ДФС НАДАЮТЬ РЗ ЯСНЕННЯ ІПК від 25.11.2019 №1507/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

в такому касовому чеку потрібно вказувати повну суму проведеної операції та її назву — «передплата товарів.

момент отримання товару в поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Але касовий чек в цьому випадку видає поштове відділення.

Серед іншого у відправленні окрім розрахункового документа - касового чека , має бути накладна з описом та переліком відправленого товару.

У підсумку маємо наступне:

якщо продавець приймає від відділення Пошти платежі на свій рахунок (через спец систему), ці операціі через касовий апарат проводити не потрібно. Адже продавець отримує оплату не від покупця, а її приймає відділення Пошти, а вже потім продавець отримує від пошти накладені платежі в безготівковій формі без використання карт.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий вечір.

Ваше питання більш в с сфері бухгалтерського обліку, аніж права, тому відповіді дещо не стосувались суті питання.

По суті

- Чи потрібно з 01.08.2020 р. уводити в РРО залишки товарів, що продаються, а також кількість отриманих товарів із прибуткових накладних? Це запитання стало одним із «найгарячіших» останнім часом. Розбираємося.

Уся метушня викликана двома нормами ст. 3 Закону про РРО:

1) п. 11 ст. 3 — у якому закріплено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів/послуг (із зазначенням коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. І ось якраз слова «обліку їх кількості» наводять багатьох на думку про те, що РРО повинен забезпечувати й кількісний облік товарів («прихід» — «реалізація» — «залишок»);

2) п. 12 ст. 3 — у якому визначено вимогу вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів і здійснювати продаж тільки тих товарів/послуг, які відображені в такому обліку.

Вимога не стосується ФОП-єдиноподатників — неплатників ПДВ, які не торгують ТСПТ, лікарськими засобами, медвиробами, «ювеліркою».

Відразу зауважимо, що ці норми не варто безпосередньо ототожнювати одну з одною. Це дві окремі вимоги. Одна стосується обліку товарів у РРО, а друга — обліку товарних запасів як такого. І за порушення кожної цієї вимоги передбачено свій окремий штраф.

Що стосується першої вимоги, то п. 11 ст. 3 Закону про РРО вказує на те, що попереднє програмування стосується (1) найменування товарів, (2) коду УКТ ЗЕД — для підакцизних товарів і (3) цін товарів (послуг). Програмування кількості товарів ця норма й не передбачає. Не сказано в ній і того, що через РРО має бути забезпечений облік залишків товарів. Ідеться тільки про те, що РРО повинен забезпечувати облік кількості товарів.

Варто врахувати, що ця норма існує вже давно. Жодних новацій з 01.08.2020 р. у ній не відбулося. І раніше щодо цієї норми податківці говорили, що РРО повинен забезпечувати облік кількості саме проданих (!)товарів. Наприклад, у «давньому» листі ДПАУ від 17.09.2004 р. № 8143/6/23-2219 сказано, що «реєстратори розрахункових операцій повинні забезпечувати облік кількості проданих товарів саме під час їх реалізації». Подібні висновки простежуються і в ІПК від 12.02.2020 р. № 566/6/99-00-05-04-01-06/ІПК: «суб’єкт господарювання веде облік товарних запасів за місцем їх реалізації згідно з накладними, транспортними накладними тощо у матеріальному вигляді, а через РРО ведеться облік реалізованих товарів із використанням режиму попереднього програмування найменування, із зазначенням цін товарів (послуг) та обліку їх кількості».

А отже, вводити залишки/прихід товарів у РРО — не потрібно.

Що стосується другої вимоги, то вона вже безпосередньо стосується обліку товарних запасів («приходу» — «реалізації» — «залишків»). Але про те, що такий облік повинен вестися через РРО, тут згадок немає.

Тому на мій погляд введення кількості товару в РРО зайве - адже частина товару може реалізовуватись безготівковим розрахунком, частина - за готівку - саме те, про що йдеться в вашому питанні.

Доброго дня.

Так. Але за умови що торгівля не пов"язана з реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лірарських засобів та товарів медичного призначення.