Заява про застосування строків позовної давності - порядок застосування

Добрый день. Саботажа здесь нет, просто ваш адвокат выбрал такую тактику защиты. У каждого свои представления, как вести себя в той или иной ситуации, и адвокат хочет посмотреть, насколько суд учтет доводы вашего отца убедительными. Заявление о применении сроков исковой давности подается отдельно, она может подаваться и в судебных дебатах, как настаивает ваш адвокат.

Заява про застосування строку позовної давності може бути подана в судових дебатах під час розгляду справи судом першої інстанції (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984; ухвала ВССУ від 18.06.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 39671356; ухвала ВССУ від 21.05.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 38821508; ухвала ВССУ від 23.04.2014 р. (336, 339 ЦПК) - 38470407; ухвала ВССУ від 12.02.2014 р. (336, 337 ЦПК) - 37374032).

У випадку подання заяви про застосування строку позовної давності в судових дебатах, суд повинен постановити ухвалу про повернення для з'ясування обставин у справі та надання позивачу можливості надати відповідні пояснення щодо заявленого клопотання, а в іншому випадку це є процесуальним порушенням ст. ст. 194, 195 ЦПК України (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984, головуючий Д. Д. Луспеник). Не виключаючи таке подання відповідачем, позивач повинен мати підготовлену письмову або усну заяву про поновлення строку з відповідними доказами для можливості її подати до проголошення рішення суду.

Добрий день, Vadim!

Вже треба подавати заяву про застосування строку позовної давності та відмову у позовній заяві.

Краще було б її подати з відзивом на позовну заяву, але нічого страшного.

Відповідно до частини першої статті 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмовий відзив на позов, в якому викласти свою позицію щодо заперечення проти позовних вимог із зазначенням доказів, що підтверджують його незгоду з позовними вимогами.

Суд застосовує строки позовної давності, лише при наявності заяви про застосування строків позовної давності, самостійно не застосовує.

Розгляд справи по суті відбувається у всякому випадку, так як подача заяви про застосування строків позовної давності, може тягнути за собою відмову у задоволенні позовної заяви і повинні вирішуватися при розгляді справи за позовом по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи наявність численних помилок у перших та апеляційних інстанціях (а також у деяких випадках у касаційній інстанції) при застосуванні строку позовної давності, пропоную розглянути ключові правові позиції ВСУ, ВССУ та ВГСУ з цього приводу (з посиланням на № в ЄДРСРУ), а саме:

1. Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність (постанови ВСУ від 24.06.2015 № 6-738цс15, від 18.03.2015 № 6-25цс15).

2. Заява про застосування позовної давності може бути подана лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (постанова ВСУ від 11.02.2015 № 6-246цс14) та повинна містить вичерпні обґрунтування щодо позовних вимог (ухвала ВССУ від 02.09.2015 р. (нов. розг. 336, ЦПК) - 49795252).

3. Заява про застосування строку позовної давності може бути подана в судових дебатах під час розгляду справи судом першої інстанції (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984; ухвала ВССУ від 18.06.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 39671356; ухвала ВССУ від 21.05.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 38821508; ухвала ВССУ від 23.04.2014 р. (336, 339 ЦПК) - 38470407; ухвала ВССУ від 12.02.2014 р. (336, 337 ЦПК) - 37374032).

4. У випадку подання заяви про застосування строку позовної давності в судових дебатах, суд повинен постановити ухвалу про повернення для з'ясування обставин у справі та надання позивачу можливості надати відповідні пояснення щодо заявленого клопотання, а в іншому випадку це є процесуальним порушенням ст. ст. 194, 195 ЦПК України (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984, головуючий Д. Д. Луспеник). Не виключаючи таке подання відповідачем, позивач повинен мати підготовлену письмову або усну заяву про поновлення строку з відповідними доказами для можливості її подати до проголошення рішення суду.

5. Враховуючи зміст ч. 3 ст. 267 ЦК України та ст. 30 ЦПК, вважаю, що заява про застосування строку давності може бути подана лише стороною чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви (постанова ВСУ від 24.06.2015 № 6-738цс15; постанова ВСУ від 18.03.2015 № 6-25цс15). Це також підтверджується п. 2.1 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 13 від 29.05.2013 року. З огляду на цей факт, важливим є правильне надання відповідного статусу особі при поданні позовної заяви.

6. Заява про застосування позовної давності одного з відповідачів не поширюється на позовні вимоги до інших відповідачів, в тому числі і при солідарній відповідальності. Проте суд повинен відмовити у задоволенні позову до відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності, за наявності заяви про пропуск позовної давності іншого відповідача, якщо виходячи з характеру спірних правовідносин вимоги позивача не можуть бути задоволені (повністю або в частині) лише за рахунок відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності, наприклад у випадку подання позову про витребування неподільної речі, яка знаходиться в спільній власності декількох осіб (пункт 25 інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

7. У випадку, якщо відповідач не знав про судовий процес або не був належним чином повідомлений про дати розгляду справи судом першої інстанції і, таким чином, був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідач не позбавлений можливості подати заяву про застосування строку давності в суді апеляційної інстанції (ухвала ВССУ від 11.03.2015 р. (поперед. 332 ЦПК) - 43115372, ухвала ВССУ від 08.07.2015 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 46699492, ухвала ВССУ від 01.04.2015 р. (336, 337 ЦПК) - 43555379).

8. Заява про застосування позовної давності може бути також розглянута в апеляційному суді, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (постанова ВСУ від 11.02.2015 № 6-246цс14).

9. Закон не вимагає певної форми подання Заяви про застосування позовної давності письмової чи усної, зробленої в ході судового засідання (ухвала ВССУ від 18.02.2015 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 42863378; ухвала ВССУ від 13.11.2013 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 35328218, ухвала ВССУ від 18.12.2013 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 36264579, ухвала ВССУ від 13.05.2013 (поперед. 332 ЦПК) - 31255817, ухвала ВССУ від 19.10.2011 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 18986147, головуючий Луспеник Д. Д.).

10. У випадку подання усної заяви про застосування строку позовної давності, необхідно чітко та вголос викласти її зміст та вимагати занесення стислого змісту цієї заяви до журналу судового засідання в порядку ЦПК чи протоколу в порядку ГПКУ (ухвала ВССУ від 17.06.2015 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 45388178; ухвала ВССУ від 04.06.2014 р. (336, 337 ЦПК) - 39085942; ухвала ВССУ від 18.12.2013 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 36535903, п. 2.1 постанови ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 13 від 29.05.2013 року).

11. У відзиві на позов чи зустрічному позові можливо викладати вичерпний зміст заяви про застосування строку позовної давності з відповідною прохальною частиною (у тому числі по тексту), а не лише здійснити загальне посилання на норми ст. 267 ЦК України чи посилання на сплив позовної давності (ухвала ВССУ від 16.09.2015 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 51750151; ухвала ВССУ від 13.05.2015 (336, 337 ЦПК) - 44244082; ухвала ВССУ від 22.04.2015 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 49451954, ухвала ВССУ від 17.07.2014 р. (поперед. 332 ЦПК) - 39840132; ухвала ВССУ від 19.11.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41558908; ухвала ВССУ від 11.06.2014 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 39256352; ухвала ВССУ від 11.12.2013 (поперед. 332 ЦПК) - 36204188, ухвала ВССУ від 19.12.2012 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 28309681, лист ВССУ від 16.01.2013 р. N 10-70/0/4-13).

Всього доброго!

Успіхів Вам!

ПИТАННЯ: чому мій адвокат каже мені не спішить, а спочатку твердить почекати розгляду справи, а вже потім подавать таку заяву? Я не розумію мотивацію захисника. Чи це саботаж?

Чому саме так каже ваш адвокат відомо тільки йому, але я вважаю, що це для того щоб побачити перспективи розгляду справи без застосування строків позовної давності.

ПИТАННЯ: Коли конкретно потрібно подавати заяву про застосування строку позодної давності?У відзиві? У вигляді заяви на підготовчому засіданні? Чи після підготовчого засідання? Чи в процесі розгляду справи по суті?

Заява про застосування строку позовної давності може бути подана у будь який час до винесення рішення сідом першої інстанції.Підготовче засідання уже пройшло, підготовче провадження закрито.Коли в такому випадку найправильніше мені подавати заяву про застосування строків позовної давності і у який спосіб?

ви можете заявити про пропуск строку позовної давності навідь у дебатах.

У випадку подання заяви про застосування строку позовної давності в судових дебатах, суд повинен постановити ухвалу про повернення для з'ясування обставин у справі та надання позивачу можливості надати відповідні пояснення щодо заявленого клопотання, а в іншому випадку це є процесуальним порушенням ст. ст. 194, 195 ЦПК України (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984, головуючий Д. Д. Луспеник). Не виключаючи таке подання відповідачем, позивач повинен мати підготовлену письмову або усну заяву про поновлення строку з відповідними доказами для можливості її подати до проголошення рішення суду.

Якби я подав заяву про застосування строку позовної давності раніше (до підготовчого засідання або безпосередньо під час підготовчого засідання), то розгляд справи всеодно мав би відбутися? Чи справу було б залишено без руху, до вияснення обставин, чи дійсно були пропущені строки позовної давності? вже виходячи з цього вирішувалося б, чи буде взагалі проходити розгляд справи по суті?

Розгляд справи все одно відбувся би, так як пропуск строку не є підставою для залишення позову без розгляду.

Підсумовуючи все зазначене вище та у разі пропуску строку рекомендую подавати саме письмову заяву про застосування строку давності з чітко викладеним змістом відносно позовних вимог та саме через канцелярію суду першої інстанції (з проставленням відмітки суду на іншому примірнику заяви), а також у незалежності від правовідносин та наявності спірних питань щодо можливості застосування позовної давності.

Доброго дня, пане Вадиме!

За загальним правилом, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 жовтня 2018 року (справа № 317/3698/15-ц) зазначив, що "за змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції".

Тобто Ваш адвокат чекає, поки буде відбуватися розгляду справи судом першої інстанції по суті, аби тоді подати заяву про застосування позовної давності, нічого дивного та страшного тут не має.

Але можна було заяву подати і під час подання відзиву на позовну заяву, що ніяким чином не порушило б вимоги законодавства та правову позицію Верховного Суду! Поговоріть із адвокатом про його конкретні кроки, які вчинятимуться під час розгляду справи в суді першої інстанції!

Успіхів Вам!

Доброго дня пане Вадиме!

Щодо мотивів подання заяви про закриття провадження у зв‘язку зі спливом строків давності, то рекомендую з‘ясувати це питання безпосередньо зі своїм адвокатом.

Сторона вправі подати заяву про закриття провадження у справі через сплив строку давності до моменту прийняття рішення. На наступних стадіях (апеляційний та скасаційний перегляди) цього зробити неможливо.

Строки п/д можуть бути поновлені за наявності поважних причин

Доброго дня, Вадим.

Стратегічно ваш адвокат має рацію. Така стратегія ведення процесу вам жодним чином не загрожує.

Чому обрана така стратегія?

Справа в тому, що застосування строків давності дійсно здійснюється лише за заявою сторони, проте така заява може бути подана в будь-який час до завершення розгляду справи - тобто до судових дебатів.

Ви можете заявити про сплин строків давності одразу, проте якщо ви так зробите, суд сприйматиме таку заяву (до викладення всіх інших аргументів) як піжтвердження того, що це ваш єдиний аргумент, і з рештою аргументів позивача ви фактично згодні, та не маєте що на них заперечити.

Саме тому стратегічно вірним буде йти шляхом, який обрав ваш адвокат - вислухати всі аргументи позивача, отримати всі його докази, після чого їі спрастувати (не по підставам сплину строку, а по фактичним підставам справи - тобто довести, що саме ви за свої кошти купували квартиру).

І лише потім, як "остання лінія оборони" - використати агрументи щодо строків давності - на той випадок, якщо суд не сприйме ваші аргументи по суті справи.

Щодо питання про розгляд справи по суті - суд зобов"язаний розглянути справу по суті незалежно від того, чи заявляла сторона про сплив строку.

Якщо єдиною підставою відмови в позові є сплив строку давності - в рішенні, як правило, зазначається, що підстави для задоволенні позову існують, проте сплив строку давності не зає можливості задовольнити позов.

Для вашої ж безпеки краще, щоб в рішенні було вказано, що заявлені позивачем аргументи не знайшли свого підтвердження, підстави для задоволенні позову відсутні, а крім того, має місце сплив строку позовної давності. Це набагато надійніше, оскільки один агрумент щодо строку - набагато гірше - його можуть спробувати спростувати, і тоді справа буде програна.

Щасти вам.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов’язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об’єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 р. у справі № 6-152цс14).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

важливим є: Обчислення позовної давності в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У такому випадку дата прокурорської перевірки не має значення для визначення початку перебігу позовної давності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18).

Між тим, для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду України викладені у справах №6-2469цс16 від 16.11.2016 року; №6-832цс15 від 28.09.2016 року; №6-2165цс15 від 14.09.2016 року; №6-152цс14 від 29.10.2014 року; №6-1503цс16 від 21.12.2016 року; №6-3029цс16 від 8.06.2016 року.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

(!!!) Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

: При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16, Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 листопада 2018 року (справа № 0907/2-7453/2011, провадження № 61-6321св18), Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа № 288/1361/15-ц, провадження № 61-4212св18).

Більше того, 22.03.2017 р. розглядаючи справу № 6-3063цс16 Верховний Суд України підтвердив правовий висновок викладений у постановах від 4 лютого, 18 березня, 24 червня 2015 року, 17 лютого 2016 року про те, що без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, адже можливість застосування позовної давності пов’язана лише з наявністю про це заяви сторони.

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Враховуючи той факт, що Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності… заява про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09.04.2019 по справі №912/1104/18 (ЄДРСРУ № 81081514) та підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2019 року по справі № 904/4342/18 (ЄДРСРУ № 84420963).

заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання – письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства.

зразок заяви:

Деснянський районний суд м. Києва

02225 м. Київ, пр. Маяковського 5-В

Позивач: кредитна спілка «ХХХХХХ»

03055 м. Київ вул. ХХХХХХХ

тел.:

Відповідач: ХХХХХХХХХХХХ

адреса

тел.:

Справа № ХХХХ

Суддя ХХХХХХХХ

ЗАЯВА

про застосування строку позовної давності

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться справа № ХХХХХХХХ року за позовом кредитної спілки «ХХХХХ» до ХХХХХХХ про стягнення боргу за кредитним договором № ХХХХ від 22.12.2005р.

Нормами ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена строком в один рік. Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 2.1. договору № ХХХХХХ від 22.12.2005р. позичальник зобов’язаний щомісячно сплачувати КС «ХХХХХХ» нараховані проценти та частину тіла кредиту в терміни та за розмірами не менше ніж відповідно вказано у рекомендованому графіку платежів (додаток №1), який є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до додатку №1 останній платіж зазначений датою: 22.12.2006р. Усі інші 12 дат платежів зазначаються до 22.12.2006р., що означає: при відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня позивачу стає відомо про порушення його права, у зв’язку з чим, починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів. Таким чином, строк позовної давності сплинув 22.12.2009 р. Проте позивач звернувся з позовом лише в 2011 році.

На підставі викладеного,

прошу:

застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.

„ХХ”ХХХХХ 2011 р. ___ ХХХХХХХХХ

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня Вадиме!

Відповіді:

чому мій адвокат каже мені не спішить, а спочатку твердить почекати розгляду справи, а вже потім подавать таку заяву? Я не розумію мотивацію захисника. Чи це саботаж?

Можливо адвокат не поспішає з поданням цієї заяви оскільки вважає, що позов необґрунтований і достатньо доказів щоб залишити його без задоволення. Але ризикувати і не подавати цю заяву не варто.

Коли конкретно потрібно подавати заяву про застосування строку позодної давності?

У відзиві? У вигляді заяви на підготовчому засіданні? Чи після підготовчого засідання? Чи в процесі розгляду справи по суті?

Підготовче засідання уже пройшло, підготовче провадження закрито.

Коли в такому випадку найправильніше мені подавати заяву про застосування строків позовної давності і у який спосіб?

Форма заяви законодавством не встановлена. Відповідне клопотання може містити відзив на позов, або окрема заява. Вона може бути подана до винесення судом першої інстанції рішення по суті справи. Відтак вона може бути подана і під час підготовчого провадження і під час розгляду судом справи по суті. Однак про сплив позовної давності має бути заявлено тільки в суді першої інстанції. В апеляційному вже не можна.

Якби я подав заяву про застосування строку позовної давності раніше (до підготовчого засідання або безпосередньо під час підготовчого засідання), то розгляд справи всеодно мав би відбутися? Чи справу було б залишено без руху, до вияснення обставин, чи дійсно були пропущені строки позовної давності? вже виходячи з цього вирішувалося б, чи буде взагалі проходити розгляд справи по суті?

Подання заяви про сплив позовної давності на перебіг розгляду справи судом не вплинув би. В будь-якому випадку суд має вирішити чи обґрунтований позов. Якщо ж позов необґрунтований суд не може відмовити в його задоволенні з підстав пропуску позовної давності, навіть якщо надійшла відповідна заява від відповідача. Він відмовить у позові за необґрунтованістю.

Ваші проблеми набагато складніші, ніж застосування позовної давності, їх у форматі "запитання-відповідь" вирішити неможливо. Консультація також не є належною формою правничої допомоги, оскільки це розуміння застосування норм права тільки консультантом. В цьому випадку, ефективною формою є науково-практичне дослідження застосування норм права саме Верховним Судом, адже тільки його висновки обов'язкові для судів попередніх інстанцій.

Експерт-адвокат Десятник Володимир Олексійович, канд. юрид. наук, доцент,

адвокатське бюро «Експерт Володимир Десятник», засновник-директор

Доброго дня!

1) Заяву про застосування позовної давності можна застосувати ЛИШЕ в суді першої інстанції - (постанова ВСУ від 11.02.2015 № 6-246цс14) та повинна містить вичерпні обґрунтування щодо позовних вимог (ухвала ВССУ від 02.09.2015 р. (нов. розг. 336, ЦПК) - 49795252). Не пропустіть даний момент!

Заява про застосування позовної давності може бути також розглянута в апеляційному суді, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (постанова ВСУ від 11.02.2015 № 6-246цс14).

Висновок: заяву про застосування позовної давності треба подати не пізніше судових дебатів (даний етап йде після дослідження доказів) і подавати її треба обов'язково, оскільки якщо це не робити, в апеляції ви вже не зможете зробити дану заяву. Форма подачі - будь -яка, але бажано викласти письмово.

У відзиві також можливо було зробити таку заяву. Однак тепер ви це можете зробити в судовому засіданні.

2) Чому адвокат не рекомендує подавати заяву зараз?Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц). Ймовірно ваш адвокат застосовуватиме позовну давність після дослідження доказів, коли стане відомо, що позов батька з правової точки зору програний і згідно практики - суд відмовить на підставі того, що права особи не порушені, а не на підставі позовної давності. ОДНАК, обов'язково заявіть про позовну давність на дебатах і тому відвідуйте судові засідання.

3) як себе застрахувати від саботажу адвоката??

узгодьте правову позицію з адвокатом і пропишіть її в додатковій угоді, а саме - по справі має бути заявлено заяву про застосування позовної давності в суді І інстанції. Порушення даної правової позиції адвокатом буде підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. ОДНАК, це не буде підставою для заяви про позовну давність в апеляції і тому може виникнути ситуація- суд програли, адвокат покараний (позбавлений свідоцтва, догана) і ви жодним чином не зможете виграти апеляцію, оскільки суд враховує лише те, що заяву не подано в І інстанції.

Добрый день, Vadim.

У каждого адвоката своя тактика ведения дел, поэтому о саботаже речь идти не может. тактика Вашего адвоката правильна в том плане, что применения сроков исковой давности не будет единственным аргументом

Исковая давность применяется судом только по заявлению стороны в споре, сделанному до вынесения решения (ч. 3 ст. 267 ГК). т.е. подать заявление о применении исковой давности можно в любой момент, но, как по мне, лучше во время дебатов.

Конкретные требования к форме заявления о применении исковой давности законодательством не установлены. лучше подавать заявление в письменном виде. можно подать в устном, но с требованием занесения содержания этого заявления в журнал судебного заседания в порядке ГК.

если б Вы подали заявление о применении сроков исковой давности раньше (до подготовительного заседания или во время него), рассмотрение дела все равно бы состоялось.

Удави Вам.

С уважением, Юлия Казакова

ДОДАТКОВО -

Також майте на увазі, що суди в нас здебільшого працюють з документально оформленими доказами - в якості доказів сприймаються документи. Я не знайомий з усіма деталями справи, проте

- по-перше - мені важко уявити, який докумет може бути поданий на підтведження того факту, що ваш батько знав про укладення договорів, стороною яких він не був - тобто як ви доводитиме той факт, що про договір купівлі-продажу та про договір дарування ваш батько знав

- по-друге - можливо саме з цим пов"язана пауза в поданні заяви про застосування строків давності - можливо ваш адвокат не вважає наявні докази достатніми, та сподівається отримати підтвердження від самого позивача (вашого батька) в процесі розгляду справи - наприклад в процесі приєднання доказів до справи. Тобто пауза викликана тим, що ваш адвокат вважає, що саме в процесі розгляду справи з"явиться той самий доказ, який однозначто свідчитиме про те, що про істування договорів ваш батько обізнаний - він розраховує отримати його, зафіксувати в засіданні, та одразу ж заявити про сплин строків.

Здравствуйте, Вадим.

Если бы подали сразу, всё равно был бы суд и заседания, и уже потом суд решал бы, применять ли исковую давность.

Это роли не играет.

Согласно Гражданского кодекса главное подать заявление до вынесения решения.

Потому как просто применить искрвую давность, суд все равно смотрел бы на причины пропуска исковых требований в три года.

Vadim!

Додатково:

Особливістю нового ЦПК є те, що основний масив правової роботи виконується на стадії, яка передує підготовчому судовому засіданню (зокрема, під час подання заяв по суті справи) та безпосередньо на ньому. Адже саме на цьому етапі ЦПК зобов’язує сторони подати клопотання, заявлення яких пізніше не допускається.

Так, позивач повинен надати докази разом із позовною заявою. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надають їх разом з відзивом або письмовими поясненнями. Якщо доказ не може бути наданий з поважних причин, суд може передбачити для цього додатковий строк. Якщо зі зміною предмета, підстав позову або з поданням зустрічного позову змінились обставини, що підлягають доказуванню, суд, залежно від таких обставин, установлює строк для надання додаткових доказів.

Докази, не надані у цей строк, до розгляду судом не приймаються, якщо тільки сторона не обґрунтувала неможливості їх надання з причин, незалежних від неї. Копії доказів (крім речових) повинні бути заздалегідь надіслані іншим учасникам справи.

Суд не бере до уваги докази, якщо немає підтвердження надсилання (надання) їхніх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи, або їхній обсяг надмірний, або вони надані до суду в електронній формі, або є в загальному доступі.

Учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази може подати клопотання про їх витребування. Таке клопотання має бути подане разом з позовною заявою або відзивом чи письмовими поясненнями. Якщо воно подане з пропуском цих строків, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа обґрунтує неможливість своєчасного його подання з причин, що не залежать від неї.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

У каждого адвоката своя тактика - ходатайство можно подавать до момента ухода судьи в совещательную комнату - то есть максимально - на стадии дебатов - так что не переживайте

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

http://polishchuk.kiev.ua/news/pravilno-podaemo-za...

Враховуючи наявність численних помилок у перших та апеляційних інстанціях (а також у деяких випадках у касаційній інстанції) при застосуванні строку позовної давності, пропоную розглянути ключові правові позиції ВСУ, ВССУ та ВГСУ з цього приводу (з посиланням на № в ЄДРСРУ), а саме:

Заява про застосування позовної давності може бути подана лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (постанова ВСУ від 11.02.2015 № 6-246цс14) та повинна містить вичерпні обґрунтування щодо позовних вимог (ухвала ВССУ від 02.09.2015 р. (нов. розг. 336, ЦПК) - 49795252).

Заява про застосування строку позовної давності може бути подана в судових дебатах під час розгляду справи судом першої інстанції (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984; ухвала ВССУ від 18.06.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 39671356; ухвала ВССУ від 21.05.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 38821508; ухвала ВССУ від 23.04.2014 р. (336, 339 ЦПК) - 38470407; ухвала ВССУ від 12.02.2014 р. (336, 337 ЦПК) - 37374032).

У випадку подання заяви про застосування строку позовної давності в судових дебатах, суд повинен постановити ухвалу про повернення для з'ясування обставин у справі та надання позивачу можливості надати відповідні пояснення щодо заявленого клопотання, а в іншому випадку це є процесуальним порушенням ст. ст. 194, 195 ЦПК України (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984, головуючий Д. Д. Луспеник). Не виключаючи таке подання відповідачем, позивач повинен мати підготовлену письмову або усну заяву про поновлення строку з відповідними доказами для можливості її подати до проголошення рішення суду.

Враховуючи зміст ч. 3 ст. 267 ЦК України та ст. 30 ЦПК, вважаю, що заява про застосування строку давності може бути подана лише стороною чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви (постанова ВСУ від 24.06.2015 № 6-738цс15; постанова ВСУ від 18.03.2015 № 6-25цс15). Це також підтверджується п. 2.1 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 13 від 29.05.2013 року. З огляду на цей факт, важливим є правильне надання відповідного статусу особі при поданні позовної заяви.

ВС роз’яснив, що за змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Разом з тим, створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.

ВС вказав, що той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції (постанова від 24.10.2018 у справі№ 317/3698/15-ц).

Окрім того, суд касаційної інстанції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц, в якій з метою ефективного гарантування права на справедливий суд Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 щодо того, що суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування позовної давності.

Доброго Дня

Щодо вашого запитання про подачу заяви про застосування строків позовної давності.

Кожен адвокат має свою стратегію, яку вважає найкращою, знаючи всі деталі та нюанси конкретної справи, скоріше за все ваш представник не подав, заяву про застосування строків позовної давності разом з відзивом, так, як у зазначеному відзиві надав інші доводи які є достатніми для вироблення позиції захисту ваших інтересів.

Заяву він не позбавлений подати й на подальших судових засіданнях.

Раджу вам уточнити нюанси які вас бентежать у вашого представника, з нюансів на які необхідно звернути увагу щодо фіктивності Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Основними ознаками фіктивного правочину є:

- введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;

- свідомий намір невиконання зобов'язань договору;

- приховування справжніх намірів учасників правочину.

Щодо природи самого договору дарування та наслідків договору дарування.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Успіхів

Дійсно у кожного адвоката своя стратегія ведено процесу і обрання засобів захисту інтересів свого клієнта. Але треба брати до уваги особливості діючого цивільного - процесуального кодексу України. Відповідно до ст.189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є з’ясування заперечень проти позовних вимог; Застосування строків позовної давності по окремій справі і є заперечення проти позову. Тому моя стратегія полягає в наступному по кожній справі треба подавати відзив, в якому наводити всі заперечення, додавати усі наявні докази на підтвердження заперечень, і якщо треба застосовувати строки позовної давності, то таку заяву треба подавати разом з відзивом. Якщо така заява не подана в підготовчому проваджені, то ії доля залежить від судді чи прийме ії суд чи ні з посиланням на те, що вона не було подана в підготовчому проваджені. Поданя такої заяви з відзивом на стадії підготовчого провадженя знімає усі питання буде вона застосована, чи ні.

Доброго дня!

Повідомляю Вам, що Ваш адвокат, ТАКТИЧНО (у розумінні стратегї і тактики захисту клієнта) обрав для Вас нормальний спосіб захисту Ваших інтересів та прав, з моєї точки зору, який є біль менш не упереджений та який базується на власному практичному досвіді, Таким чином Він хоче, не дати жодного шансу протилежній стороні позивачу скористатись правом на поновлення строку позовної давності та наведення поважності причин пропуску строку позовної давності.

Я Вважаю що Ваш адвокат діє професійно та кмітливо, обираючи дієві та найбільш ефективні способи Вашого захисту, а Ви просто не заважайте робити йому його роботу.

Зверніть увагу на ч. 3 ст. 267 ЦК України, де зазначено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, ЗРОБЛЕНОЮ ДО ВИНЕСЕННЯ РІШЕННЯ, що вказує на те, що сторона може зробити заяву про застосування строку позовної давності на будь-якій стадії цивільного процесу до ухвалення судом рішення!!!

таття 267. Наслідки спливу позовної давності

1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З повагою юрист Царьов Роман Валерійович.

Доброго дня!

Якби я подав заяву про застосування строку позовної давності раніше (до підготовчого засідання або безпосередньо під час підготовчого засідання), то розгляд справи всеодно мав би відбутися? Чи справу було б залишено без руху, до вияснення обставин, чи дійсно були пропущені строки позовної давності? вже виходячи з цього вирішувалося б, чи буде взагалі проходити розгляд справи по суті?

Справу Суд не став залишати без рух, на тій підстві що ви зробили завчасно заяву про застосування строку позовної давності і вирішувати це питання ще під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, або під час підготовчого судового засідання, такого у ЦПК України не має і не було. Такі вищенаведені питання вказують на те, що Ви як студент начитались вперше положень ЦПК і не знаєте, як воні діють на практиці, а крім того, ще не довіряєте Вашому адвокату, чим заважаєте йому працювати у Ваших інтересах захищаючі ефективно Ваші права.

По Достоевкому "ГОРЕ ОТ УМА" (классика, т.е. Вы совершаете классические ошибки), не обижайтесь, но правду всегда не каждый может сказать,я для этого и пишу что бы Вы быстрей поняли суть того, о чем я Вам тут писал.

Суд розглядає справу по суті, і вирішує питання про застосування строку позовної давності вже ухвалюючи рішення по суті справи.

Добрий день, Vadim!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1...):

Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ПИТАННЯ: чому мій адвокат каже мені не спішить, а спочатку твердить почекати розгляду справи, а вже потім подавать таку заяву? Я не розумію мотивацію захисника. Чи це саботаж?

ВІДПОВІДЬ: Вважаю, що ваш адвокат вчинив правильно. Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) позовна заява вашого батька все одно була б розглянута по суті, незважаючи на подання заяви про застосування позовної давності.

Тим паче, у даному випадку скоріш за все в адвоката відсутні докази того, що ваш батько вже пропустив строки позовної давності.

Тобто, немає документу, який може бути поданий на підтведження того факту, що ваш батько знав про укладення договорів купівлі-продажу та дарування.

Однак, у даній ситуації більш важливим є те, що саме ваш батько написав у позовній заяві, та які заперечення на його вимоги подав ваш адвокат у відзиві. Тобто, бажано ознайомитися зі змістом позовної заяви батька та відзивом вашого адвоката.

Адже, відповідно до ст. 81 ЦПК України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ви у питанні написали, що ваш батько хоче скасувати договір дарування, а по договору купівлі-продажу, в якому я купував квартиру хоче визнати покупцем не мене, а мою матір і себе, договір дарування вважає фіктивним.

У такому випадку ваш батько у позовній заяві повинен не просто вказати, що квартира була придбана не Вами, а ним і вашою мамою. А повинен надати докази, які можуть підтвердити даний факт. Упевнений, таких доказів у нього немає.

Думаю, що ваш адвокат надав у відзиві докази, які підтверджують, що квартира була придбана саме Вами (наприклад, нотаріально завірений договір купівлі-продажу з вашим особистим банківським рахунком, з якого були переведені кошти продавцю квартири; банківська виписка; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи, що квартира була придбана Вами, то вона належала лише Вам (а саме на праві приватної власності).

Ви як єдиний власник квартири мали право подарувати її вашій мамі. Відповідно скасувати договір дарування, визнати його фіктивним у вашого батька не вийде.

ПИТАННЯ: Коли конкретно потрібно подавати заяву про застосування строку позодної давності?У відзиві? У вигляді заяви на підготовчому засіданні? Чи після підготовчого засідання? Чи в процесі розгляду справи по суті?

ВІДПОВІДЬ: необхідно чекати першого судового засідання, де суд досліджуватиме обставини та докази по даній справі. Можливо подавати заяву про застосування позовної давності взагалі не прийдеться. Так як вже за результатами цього засідання стане зрозуміло, що ваш батько не має жодних прав на квартиру (так як придбали її саме Ви, а доказів зворотнього у вашого батька не буде). Відповідно позовні вимоги вашого батька суд не задовольнить та прийме рішення на вашу користь.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15):

"Стаття 76. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..." -

такими ж даними (доказом) є строк позовної давності;

"Стаття 83. Подання доказів...

1. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи...

5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин...

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї....

11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів." -

як я вважаю, дії адвоката щодо неподання доказу про сплив та застосування строку позовної давності у відзиві на позов є необачними, можуть бути застововані захистом позивача та потребуть доведення поважності пропуску строку подання.

Стосовно положення ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України (ЦК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення." -

у частині подання заяви про застосування позовної давності до винесення судом рішення, то порівняно з положенням ч.3 ст.83 ЦПК має місце, я к я вважаю, колізії закону, для вирішення якої в даному випадку до застосування підлягає конкретна, а не загальна норма, тобто норма ЦПК про подання доказу відповідачем разом з відзивом на позов.

Стосовно положення ч.1 ст.267 ЦК:

"1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила." -

вважаю висновок колеги Савченко: "Тим паче, у даному випадку скоріш за все в адвоката відсутні докази того, що ваш батько вже пропустив строки позовної давності. Тобто, немає документу, який може бути поданий на підтведження того факту, що ваш батько знав про укладення договорів купівлі-продажу та дарування." помилковим - батько не міг не знати щодо стосунку свого права власності на квартиру (точніше, його відсутності) протягом 10 років - в документах про право власності на квартиру вказаний власник, в документах про комунальні послуги (особовий рахунок) вказується власник.