Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Митне регулювання, 27 вересня 2020, питання №29694 350₴

Есть ли шансы выиграть суд? ст.472

Добрый день, ситуация следующая: переезжал водитель через таможню в Ягодыне, водитель подал декларацию, но в результате досмотра выявили некоторый товар (запчасти: фара и ремни безопасности 4 шт) - не внесен в декларацию. Выписали постанову по статье 472, суд назначен на 29.10.20 года. Подксажите какие варианты развития событий может быть, если:
1. Суммы на товар взяли из интернета, потому как не было чека на товар = 117000 грн
2. Вес товара не привышает 50 кг = 17 кг

За ранее спасибо!

Відповіді юристів (12)

    Юрий Клієнт 4 роки тому

    Возможно ли выиграть судовое решение?

    • Адвокат  Євген Олександрович
      14.3%
      Адвокат Євген Олександрович 4 роки тому

      Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

      Здравствуйте, Юрий!

      Факт того, что у Вас был изъят незадекларированный товар имеет место, но есть шанс побороться.

      Для участия в суде, рекомендую воспользоваться услугами защитника - адвоката на месте, что есть Вашим правом.

      "МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

      (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552)":

      https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text

      Ваши права:

      "Стаття 498. Права та обов’язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб

      1. Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. ...".

      "Стаття 500. Захисник у справі про порушення митних правил

      1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а у разі необхідності - свідка та надавати їм необхідну юридичну допомогу.

      2. Як захисники допускаються адвокати та інші фахівці у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькі родичі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка, їх опікуни або піклувальники. ...".

      "Стаття 486. Завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил

      1. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

      2. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням".

      "Стаття 489. Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил

      1. Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи".

      "Стаття 472. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення

      1. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -

      тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів".

      Так, сотрудник таможни при оформлении документов в Акте о проведении осмотра указали, что осмотр проводится с 0 час. 6 мин. 27.09.2020 г. по 1 час. 46 мин. 27.09.2020 г., при том, что в Протоколе о нарушении таможенных правил от 27.09.2020 г., указано что нарушение имело место 26.09.2020 г. в 0 час. 2 мин., после чего был осмотр, то есть имеют место нарушения при составлении Акта и Протокола.

      Также, в Протоколе не записаны свидетели, которые были вместе с Вами - 4 пассажира.

      К тому же, не проведена экспертиза незадекларированных товаров, а как Вы пишите в вопросе: "...Суммы на товар взяли из интернета, потому как не было чека на товар = 117000 грн.", что необходимо для установления обстоятельств дела и влияет на меру наказания - "Стаття 472 МК України. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення...тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів".

      Вы имеете право в суде подавать ходатайства, доказательства, в том числе: о проведении судебно-товароведческой экспертизы для установления стоимости товара (а не по информации с интернета), на основании постановления суда; о вызове и допросе свидетелей - 4 пассажиров об обстоятельствах дела; дать письменные объяснения; а также, заручиться поддержкой защитника (адвоката).

      По поводу указания правильной даты, времени выявления и составления, не указания свидетелей в Протоколе:

      "Стаття 494. Протокол про порушення митних правил

      1. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

      2. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

      1) дату і місце його складення;...4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;...6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;".

      Свидетели и экспертиза, есть доказательствами:

      "Стаття 495. Докази у справі про порушення митних правил

      1. Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

      1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

      2) поясненнями свідків;

      3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

      4) висновком експерта;

      5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

      2. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю".

      "Стаття 497. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил

      1. У провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь:

      1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;

      2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи);

      3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення);

      4) захисники;

      5) представники митних органів;

      6) свідки;

      7) експерти;

      8) перекладачі;

      9) поняті".

      "Стаття 502. Експерт

      1. Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку.

      2. Експерт призначається посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях.

      3. Експерт зобов’язаний надати об’єктивні висновки з поставлених перед ним питань.

      4. Експерт має право:

      1) ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;

      2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків".

      "Стаття 504. Свідок у справі про порушення митних правил

      1. Свідком може бути будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил.

      2. За викликом органу, посадова особа якого здійснює провадження у справі про порушення митних правил, свідок зобов’язаний з’явитися у призначений час до цього органу і дати детальні та правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання. ...".

      Рассмотрение дела судом и право на обжалование решения суда, в случае несогласия с ним:

      "Стаття 522. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил

      ...Справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями)".

      "Стаття 527. Види постанов у справі про порушення митних правил

      1. У справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

      1) про проведення додаткової перевірки;

      2) про накладення адміністративного стягнення;

      3) про закриття провадження у справі.

      2. У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб’єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи".

      "Стаття 528. Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил

      1. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

      2. У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

      3. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету".

      "Стаття 529. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

      ...5. Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України".

      Всего доброго!

      Удачи Вам!

    • Савченко Олександр
      17.1%
      Савченко Олександр 4 роки тому

      Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

      Есть ли шансы выиграть суд? - необхідно розуміти по якій причині Ви не задекларували зазначені в протоколі товари (забули чи навмисно). Якщо забули та повідомили про такі товари усно представнику митниці — то у ваших діях 100% не було мети перевезти товар незаконно чи уникнути якоїсь відповідальності.

      Важливо те, що незадекларовані товари не були Вами приховані і про це чітко зазначено в протоколі про порушення митних правил. Сам факт неприховування товару — вже частково так би мовити Вас виправдовує.

      В протоколі зазначено, що зауважень у Вас не було, а ваші пояснення додаються (що само вказано в цих поясненнях?).

      У будь-якому разі необхідно подавати до суду письмові заперечення до протоколу про порушення митних правил.

      Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

      Всього доброго!

      Успіхів Вам!

    Ковальчук Владимир
    11.4%

    позитивна судова практика на корсить особи, яка перетина кордон - виграно митний спір щодо порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, встановленого ст.ст. 471, 472 Митного кодексу України.

    Так, особа не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який згідно ст. 378 МК України підлягав обов’язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст. ст. 366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.Співробітники ДФС склали протокол, конфіскувала товар та наклала штраф.Суд, розглядаючи справу № 163/267/17 врахував те, що причиною вчинення особою правопорушення стала його неналежна обізнаність з переміщуваною ним категорією товару, ввезення якого на територію України у будь-яких обсягах не дозволяється.

    Між цим, таку його необізнаність суд вважає добросовісною, про що об’єктивно засвідчили встановлені фактичні обставини справи, за яких особа дотримався загальних норм, визначених у ст. 374 МК України, щодо самої ваги та вартості товару, з яким він був обізнаний.

    Також суд зважив й на те, що особа кордон перетинає вкрай рідко та з метою недопущення порушення митних правил ознайомився з розміщеними на стендах митниці правилами перетину митного кордону, які не містили будь-якої інформації щодо вимог та порядку ввезення переміщуваного ним товару.

    Такі доводи не були спростовані представником митниці в судовому засіданні.Встановлена у справі сукупність фактів та обставин вчинення правопорушення, а також дані про особу винного, привели суд до висновку про наявність достатніх підстав для звільнення особи від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого, обмежившись щодо нього усним зауваженням. Наймите адвоката и все будет гуд

    Юрий Клієнт 4 роки тому

    Если решение суда будет приянто как предупреждение. Товар вернут, но при условии оплаты таможенных платежей? Есть ли смысл подавать дополнительно счет, в котором будет указана более минимальная стоимсоть, чем указала сама таможня? сыграет ли это на руку? И когда это нужно подавать: во время суда или же за ранее до его начала?

    • Савченко Олександр
      Савченко Олександр 4 роки тому

      Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

      Юрій!

      Рішенням суду не може бути винесено попередження.

      Так як ст. 472 Митного кодексу України чітко встановлює, що недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -

      тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів".

      Товар вернут, но при условии оплаты таможенных платежей? - залежить від рішення суду. Якщо Вас буде визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то товар не повернуть. Так як санкція ст. 472 Митного кодексу України чітко встановлює: "штраф з конфіскацією", а не "штраф з або без конфіскації".

      Есть ли смысл подавать дополнительно счет, в котором будет указана более минимальная стоимсоть, чем указала сама таможня? - скоріш за все немає сенсу. Так як навіть по документам вартість незадекларованих товарів буде перевищувати 500 євро.

      Якщо зможете довести той факт, що вартість незадекларованих товарів є нижчою 500 євро і вагою менше 50 кг - тоді є сенс.

      Так як, оцінюючи товар експерт митного органу переважно виходить з даних про ціну товару отриману з інтернету подібного, ідентичного чи аналогічного товару. При цьому експерт переважно не враховує країну походження товару, якісні та технічні показники (характеристики) товару, ступінь зношеності товару, тощо. Також експерт переважно не враховує той факт, що при купівлі товару у великій кількості — продавець робить значні знижки, які іноді досягають 70% вартості товару у сезон розпродажів.

      Для спростування ціни товару, що встановлена митницею —необхідно все таки отримати рахунок — фактуру на куплений товар за кордоном, попросивши суд при цьому надати час для отримання таких документів. Якщо все таки документи не вдалось отримати — треба просити суд призначити судову товарознавчу експертизу для визначення ціни товару з врахуванням всіх показників товару, в тому числі можливі розпродажі сезонного товару, тощо.

      Згідно з ч.1 ст. 374 МК України - товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до ст. 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

      Есть ли шансы выиграть суд? - необхідно розуміти по якій причині Ви не задекларували зазначені в протоколі товари (забули чи навмисно). Якщо забули та повідомили про такі товари усно представнику митниці — то у ваших діях 100% не було мети перевезти товар незаконно чи уникнути якоїсь відповідальності.

      Важливо те, що незадекларовані товари не були Вами приховані і про це чітко зазначено в протоколі про порушення митних правил. Сам факт неприховування товару — вже частково так би мовити Вас виправдовує.

      В протоколі зазначено, що зауважень у Вас не було, а ваші пояснення додаються (що само вказано в цих поясненнях?).

      У будь-якому разі необхідно подавати до суду письмові заперечення до протоколу про порушення митних правил.

      Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

      Всього доброго!

      Успіхів Вам!

    • Адвокат  Євген Олександрович
      Адвокат Євген Олександрович 4 роки тому

      Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

      Юрий!

      Кодекс України про адміністративні правопорушення – законодавчий акт, у якому систематизовано норми, що регулюють правовідносини, пов’язані із адміністративною відповідальністю. Як складова частина національного законодавства України, КпАП ґрунтується на нормах Конституції України, що обумовлено закріпленим у ст.8 Основного Закону принципом верховенства права.

      Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

      Ст.22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

      Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.

      Кодекс чітко розмежовує усне зауваження й попередження: усне зауваження не міститься у переліку видів адміністративних стягнень у ст. 24; попередження наявне серед видів стягнення в п. 1 ч. 1 ст. 24, у ст. 26 і в санкціях статей Особливої частини КУпАП. Попередження, будучи мірою стягнення, виноситься в письмовій формі або фіксується іншим установленим способом.

      У свою чергу, коментована стаття зазначає наступне: для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний учинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особистості порушника. Коментована стаття не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає тільки право прийняти таке рішення. У зв’язку із цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

      Вопрос:

      "Если решение суда будет принято как предупреждение.Товар вернут, но при условии оплаты таможенных платежей"?

      Ответ:

      -При таком решении суда, как "ЗАУВАЖЕННЯ" и оплате таможенных платежей, да.

      Вопрос:

      "Есть ли смысл подавать дополнительно счет, в котором будет указана более минимальная стоимость, чем указала сама таможня. Сыграет ли это на руку"?

      Ответ:

      - Есть смысл конечно же, ведь Вы не знаете, какое решение примет суд.

      А стоимость товара имеет значение, что необходимо для установления обстоятельств дела и влияет на меру наказания - "Стаття 472 МК України. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення...тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів".

      Вопрос:

      "Лучше в суде провести судебно-товароведческую экспертизу для установления стоимости товара на основании постановления суда"?

      И когда это нужно подавать: во время суда или же за ранее до его начала?

      Ответ:

      -Вы имеете право подать ходатайство в суд, вместе с документами: счетом и иными доказательствами, как до начала рассмотрения дела в суде, так и в самом судебном заседании, так как рассматриваться, исследоваться и оглашаться они будут только в судебном заседании.

      При наличии вопросов обращайтесь!

      Всего доброго!

      Удачи Вам!

    Ковальчук Владимир

    Если решение суда будет приянто как предупреждение. Товар вернут, но при условии оплаты таможенных платежей? Есть ли смысл подавать дополнительно счет, в котором будет указана более минимальная стоимсоть, чем указала сама таможня? сыграет ли это на руку? И когда это нужно подавать: во время суда или же за ранее до его начала? Что бы вам выиграть суд найдите адвоката сами вы не управитесь бороться с таможней .В вопросе надо розбераться а потом что то делать совет мой будет не полезный

    Гончаренко Константин
    11.4%
    Гончаренко Константин 4 роки тому

    Юрист, м. Суми, 6 років досвіду

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Схожа ситуація уже розглядалась і навіть отримано позитивне рішення та повернуто товар

    Зміст протоколу полягав у тому, що 22.06.2016 року в зону митного контролю на смугу «зелений коридор» заїхав автомобіль Романа.

    Відповідно до ст. 366 Митного кодексу України обрання смуги «зелений коридор» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані товари не підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню митними платежами.

    Однак під час митного контролю виявлено товари з відповідними польськими документами, вага яких перевищувала допустиму норму для ввезення в Україну. Таким чином, як зазначено у протоколі, Роман Б. порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, тобто намагався перемістити через митний кордон понад нормово товар, тим самим порушив ст. 471 Митного кодексу України. При тих же обставинах, як зазначено у протоколі, громадянин не задекларував за встановленою формою вказаний товар, використавши всупереч вимогам ст. 366 МК України смугу «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій, що призвели до порушення ст. 472 МК України. У подальшому протокол був скерований до Любомльського районного суду для розгляду та прийняття справедливого рішення.

    Судовим рішенням Романа визнано винним у вчиненні правопорушень, передбаченими статтями 471, 472 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі вартості товару з подальшою конфіскацією в дохід держави цього товару. Сума чималенька і сягнула майже 25 тисяч гривень з врахуванням вартості самого товару.

    Зважаючи на вищевикладене, Роман попросив проаналізувати постанову Любомльського районного суду та надати правову допомогу у складанні апеляційного оскарження.

    Під час спілкування з Романом вияснилося, що митник при складанні протоколу не врахував або не прийняв до уваги те, що Роман не мав на меті приховати товар, на який були усі необхідні документи. А скористався смугою «зелений коридор», бо на цій смузі не було черги. Під час проходження контролю відразу ж вказав вид товару, його ознаки та кількість. При цьому надав наявні документи на придбаний товар, виявив бажання його задекларувати, попросивши у інспектора митного контролю декларацію для внесення у неї усіх відомостей про товар, однак Роману було відмовлено.

    Борці за справедливість, проаналізувавши зміст постанови Любомльського районного суду та надані пояснення Романа, протокол про порушення митних правил та простудіювавши відповідні норми Митного кодексу України, безкоштовно склали та направили до апеляційного суду Волинської області апеляційну скаргу на дану постанову. Вимоги скарги полягали у наступному: поновити строки на апеляційне оскарження, скасувати постанову Любомльського районного суду від 07.07.2016 року; постановити нову постанову, якою визнати винним пана Романа у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України (проходження митного контролю через “зелений коридор” товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України), а провадження у справі за статтею 472 МК України (недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України) закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в діях пана Романа складу даного адміністративного правопорушення.

    01 листопада 2016 року відбувся розгляд апеляційної скарги, який завершився постановою про повне задоволення вимог Романа. Ми не будемо нині загострювати уваги на всьому тексті судового рішення (додається нижче). Зазначимо лише те, що суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, в резолютивній частині постанови наголосив на тому, що у матеріалах справи відсутні дані, у тому числі протокол усного опитування Романа Б. митним інспектором, які б спростовували твердження про те, що Роман провів усне декларування, повідомивши працівника митниці про наявний у нього товар. Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги, тому апеляційний суд вважає, що Романа до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України притягнутий необґрунтовано. Внаслідок цього, суд прийшов до висновку, що Роман перевозив товари, ввезення яких через митний кордон не заборонено і не обмежено чинним законодавством, тому вилучений товар після митного оформлення та сплати митних платежів підлягає поверненню останньому. Звісно, за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 471 МК України, апеляційний суд постановив накласти штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн. х 100 = 1700 грн.).

    Отримавши судове рішення, до громадської організації вкотре навідався Роман, щоб подякувати за надану безкоштовну правову допомогу. Під час спілкування вдалося дізналися, що він до останнього не вірив в успішне вирішення справи. А ще більше не вірив у те, що громадська організація не поділяє людей за статусом та статками, а надає безкоштовний правовий захист усім громадянам, які звертаються за допомогою. І тільки на власному прикладі зрозумів, що помилився.

    Згідно Європейської позиції, що викладена у рішенні по справі «Барановський проти Польщі» особливо важливим аспектом є дотримання загального принципу правової певності … всі закони мають бути сформульовані з достатньою чіткістю. Європейський суд справедливості, вказав по справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою.»

    rada.gif

    Справа № 163/1697/16-п Провадження №33/773/398/16 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л. М. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

    01 листопада 2016 року місто Луцьк

    Апеляційний суд Волинської області в складі:

    судді – Гапончука В.В.,

    з участю

    представника митниці – Пікалюка М.С.,

    розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає АДРЕСА_1, непрацюючого РНОКПП – НОМЕР_1, закордонний паспорт НОМЕР_2 виданий 08.10.2009 року органом 0712, на постанову судді Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року,

    ВСТАНОВИВ:

    Згідно постанови Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України і на підставі ч. 2 ст. 36 КпАП України накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 11521 ( одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одна ) гривня 80 копійок з конфіскацією в дохід держави товару: запчастини до автомобіля – 53 шт., загальною вагою – 21,9 кг., загальною вартістю 11521( одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одна ) гривня 80 копійок вилученого згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1364/20500/2016 від 22.06.2016 року.

    Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС України 14,82 грн. витрат по справі на зберігання товарів.

    Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 275 (двісті сімдесят п’ять) гривень 60 копійок судового збору.

    ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22 червня 2016 року близько 06 години 00 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС, автомобілем «Рено-Трафік» реєстраційнийномер НОМЕР_3 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, ввізши на територію України понад неоподатковувану норму товар: запчастини до автомобіля – 53 шт., загальною вагою – 21,9 кг., загальною вартістю 11521,80 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

    Він при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов’язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст. 257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій- заявив митному органу про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оспорюючи вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України є незаконним і необґрунтованим. Просить постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження по справі закрити, та повернути вилучений у нього товар. Крім того просить поновити строк апеляційного оскарження постанови. Посилається на те, що він пропустив установлений законом строк апеляційного оскарження, оскільки копію постанови отримав лише 30.09.2016 року.

    Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Враховуючи, що копію постанови від 07.07.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 отримав лише 30.09.2016 року, а тому строк оскарження постанови, передбачений ст. 294 КпАП України, був пропущений ним з поважних причин і він підлягає поновленню.

    Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

    Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані, при прийнятті рішення обставини справи досліджено неповно та однобічно, не перевірено об’єктивність та повноту провадження у справі, а тому висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, є передчасним.

    Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

    Відповідно до ст. 471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через “зелений коридор”, товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

    Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності. Крім того, обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, ОСОБА_2 не оспорюються.

    У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

    Об’єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

    В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю “зелений коридор” повідомив працівника митниці про наявний товар та провів усне декларування товару надавши працівникам митниці ТАХ FRI №1910 від 20.06.20116року.та №1914 від 20.06.2016 року.

    Посилання ОСОБА_2 про те, що вказаний товар він не приховував, підтверджується протоколом складеним на нього, з якого вбачається, що товар знаходився в автомобілі, в якому останній був в якості водія.

    В матеріалах справи також відсутні дані, в тому числі і протокол усного опитування, які б спростовували твердження ОСОБА_2, про те, що він провів усне декларування, повідомивши працівника митниці про наявний у нього товар.

    Враховуючи те, що ОСОБА_2 заявив усно про наявність у нього товару та надав ТАХ FRI №1910 від 20.06.20116 року та №1914 від 20.06.2016 року, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню.

    Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказані обставини уваги не звернув, пояснення ОСОБА_2 не спростував і будь-якої оцінки цим поясненням не дав та доказів, що підтверджували б винуватість останнього у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у постанові не навів, що суперечить вимогам ст.489 МК України, ст.ст.280, 283 КпАП України.

    Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України притягнутий необґрунтовано, тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.

    Оскільки ОСОБА_2 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню останньому.

    Керуючись ст.ст. 247, 294 КпАП України, ст. 530 МК України, суд

    П О С Т А Н О В И В :

    Поновити строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2.

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

    Постанову Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

    Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України змінити.

    На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

    Вилучений у ОСОБА_2 згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1364/20500/2016 від 22.06.2016 року товар, а саме в дохід держави товару: запчастини до автомобіля – 53 шт., загальною вагою – 21,9 кг., загальною вартістю 11521( одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одна ) гривня 80 копійок повернути останньому після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів.

    В решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2016 року залишити без змін.

    Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

    Суддя: /підпис/ В.В. Гапончук

    З оригіналом згідно:

    Дата набрання законної сили 01.11.2016р.

    Враховуючи викладене Вам необхідно подавати апеляційну скаргу протягом 10 - ти днів з дня винесення рішення та отримання його тексту, на рішення суду в якій зазначити дійсні обставини справи , висловити приипущення , щодо порушень під час оформлення протоколу інспектором митниці , обов язково додати документи рахунки , що підтверджують дійсну ціну товару завірені належним чином

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Савченко Олександр
    11.4%
    Савченко Олександр 4 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго вечора, Юрій!

    Рішенням суду не може бути винесено попередження.

    Так як ст. 472 Митного кодексу України чітко встановлює, що недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -

    тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів".

    Товар вернут, но при условии оплаты таможенных платежей? - залежить від рішення суду. Якщо Вас буде визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то товар не повернуть. Так як санкція ст. 472 Митного кодексу України чітко встановлює: "штраф з конфіскацією", а не "штраф з або без конфіскації".

    Есть ли смысл подавать дополнительно счет, в котором будет указана более минимальная стоимсоть, чем указала сама таможня? - скоріш за все немає сенсу. Так як навіть по документам вартість незадекларованих товарів буде перевищувати 500 євро.

    Якщо зможете довести той факт, що вартість незадекларованих товарів є нижчою 500 євро і вагою менше 50 кг - тоді є сенс.

    Так як, оцінюючи товар експерт митного органу переважно виходить з даних про ціну товару отриману з інтернету подібного, ідентичного чи аналогічного товару. При цьому експерт переважно не враховує країну походження товару, якісні та технічні показники (характеристики) товару, ступінь зношеності товару, тощо. Також експерт переважно не враховує той факт, що при купівлі товару у великій кількості — продавець робить значні знижки, які іноді досягають 70% вартості товару у сезон розпродажів.

    Для спростування ціни товару, що встановлена митницею —необхідно все таки отримати рахунок — фактуру на куплений товар за кордоном, попросивши суд при цьому надати час для отримання таких документів. Якщо все таки документи не вдалось отримати — треба просити суд призначити судову товарознавчу експертизу для визначення ціни товару з врахуванням всіх показників товару, в тому числі можливі розпродажі сезонного товару, тощо.

    Згідно з ч.1 ст. 374 МК України - товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до ст. 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

    Есть ли шансы выиграть суд? - необхідно розуміти по якій причині Ви не задекларували зазначені в протоколі товари (забули чи навмисно). Якщо забули та повідомили про такі товари усно представнику митниці — то у ваших діях 100% не було мети перевезти товар незаконно чи уникнути якоїсь відповідальності.

    Важливо те, що незадекларовані товари не були Вами приховані і про це чітко зазначено в протоколі про порушення митних правил. Сам факт неприховування товару — вже частково так би мовити Вас виправдовує.

    В протоколі зазначено, що зауважень у Вас не було, а ваші пояснення додаються (що само вказано в цих поясненнях?).

    У будь-якому разі необхідно подавати до суду письмові заперечення до протоколу про порушення митних правил.

    Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Крикун Сергій  Павлович
    20%
    Крикун Сергій Павлович 4 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду

    Таможенный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17):

    "Стаття 527. Види постанов у справі про порушення митних правил

    1. У справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

    1) про проведення додаткової перевірки;

    2) про накладення адміністративного стягнення;

    3) про закриття провадження у справі...

    Стаття 522. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил...

    2. Справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

    Стаття 528. Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил

    1. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

    2. У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

    3. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету...";

    "Стаття 521. Компроміс у справі про порушення митних правил

    1. За відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

    2. За умовами мирової угоди сторони зобов’язуються:

    1) особа, яка вчинила порушення митних правил, - у визначений строк, який не може перевищувати 30 днів, внести до державного бюджету кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті цього Кодексу, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а у відповідних випадках - також товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Якщо за висновком митного органу реалізація зазначених товарів, транспортних засобів є неможливою, а також якщо ці товари, транспортні засоби не можуть бути випущені у вільний обіг, вони підлягають декларуванню в митний режим знищення або руйнування;

    2) митний орган - припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму.

    3. Товари, транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарів, транспортних засобів або уповноважена розпоряджатися ними.

    4. Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника митного органу із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 цього Кодексу. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компрмісу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компрмісу.

    5. Мирова угода укладається у письмовій формі. Право її підписання від імені митниць надається керівникам цих митниць або їх заступникам, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовим особам, уповноваженим на це відповідно до посадових інструкцій. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

    6. У разі невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днів, дій, зазначених у частині другій цієї статті, угода вважається недійсною і провадження у справі про порушення митних правил поновлюється.

    7. Мирова угода у справі про порушення митних правил оскарженню не підлягає.

    8. У разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адміністративної відповідальності." -

    в этой части, поскольку рассмотрение дела о нарушении таможенных правил применительно к инкриминированной Вам ст.472 ТК прямо отнесено к полномочию суда, то логичным и правомерным будет и должно быть заявить Вам о применении судом этого компромисса, а именно: Вы уплачиваете сумму предусмотренного постановлением штрафа, а суд своим решением обязывает таможенный орган оформиить таможенное оформление незадекларированных Вами товаров, т.е. выдать Вам спорные предметы и закрыть производство по делу.

    Что касается цены товаров, ТК предусматривает этот вопрос отдельным разделом:

    "Розділ III МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ", который объемный и в общих чертах сводится к следующему:

    "Глава 8. Загальні положення щодо митної вартості" (смотрите самостоятельно)...

    "Глава 9. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування

    Стаття 57. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту

    1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

    1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

    2) другорядні:

    а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

    б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

    в) на основі віднімання вартості;

    г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

    ґ) резервний..." -

    другими словами, имеете право заявить вопрос о снижении примененной методикой таможенного органа стоимости спорных предметов таможенного оформления.

    Адвокат  Євген Олександрович
    14.3%
    Адвокат Євген Олександрович 4 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Юрий!

    Факт того, что у Вас был изъят незадекларированный товар имеет место, но есть шанс побороться.

    Для участия в суде, рекомендую воспользоваться услугами защитника - адвоката на месте, что есть Вашим правом.

    "МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552)":

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text

    Ваши права:

    "Стаття 498. Права та обов’язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб

    1. Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. ...".

    "Стаття 500. Захисник у справі про порушення митних правил

    1. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а у разі необхідності - свідка та надавати їм необхідну юридичну допомогу.

    2. Як захисники допускаються адвокати та інші фахівці у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькі родичі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка, їх опікуни або піклувальники. ...".

    "Стаття 486. Завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил

    1. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

    2. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням".

    "Стаття 489. Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил

    1. Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи".

    "Стаття 472. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення

    1. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -

    тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів".

    Так, сотрудник таможни при оформлении документов в Акте о проведении осмотра указали, что осмотр проводится с 0 час. 6 мин. 27.09.2020 г. по 1 час. 46 мин. 27.09.2020 г., при том, что в Протоколе о нарушении таможенных правил от 27.09.2020 г., указано что нарушение имело место 26.09.2020 г. в 0 час. 2 мин., после чего был осмотр, то есть имеют место нарушения при составлении Акта и Протокола.

    Также, в Протоколе не записаны свидетели, которые были вместе с Вами - 4 пассажира.

    К тому же, не проведена экспертиза незадекларированных товаров, а как Вы пишите в вопросе: "...Суммы на товар взяли из интернета, потому как не было чека на товар = 117000 грн.", что необходимо для установления обстоятельств дела и влияет на меру наказания - "Стаття 472 МК України. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення...тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів".

    Вы имеете право в суде подавать ходатайства, доказательства, в том числе: о проведении судебно-товароведческой экспертизы для установления стоимости товара (а не по информации с интернета), на основании постановления суда; о вызове и допросе свидетелей - 4 пассажиров об обстоятельствах дела; дать письменные объяснения; а также, заручиться поддержкой защитника (адвоката).

    По поводу указания правильной даты, времени выявления и составления, не указания свидетелей в Протоколе:

    "Стаття 494. Протокол про порушення митних правил

    1. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

    2. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

    1) дату і місце його складення;...4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;...6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;".

    Свидетели и экспертиза, есть доказательствами:

    "Стаття 495. Докази у справі про порушення митних правил

    1. Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

    1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

    2) поясненнями свідків;

    3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

    4) висновком експерта;

    5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

    2. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю".

    "Стаття 497. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил

    1. У провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь:

    1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил;

    2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи);

    3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення);

    4) захисники;

    5) представники митних органів;

    6) свідки;

    7) експерти;

    8) перекладачі;

    9) поняті".

    "Стаття 502. Експерт

    1. Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку.

    2. Експерт призначається посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях.

    3. Експерт зобов’язаний надати об’єктивні висновки з поставлених перед ним питань.

    4. Експерт має право:

    1) ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;

    2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків".

    "Стаття 504. Свідок у справі про порушення митних правил

    1. Свідком може бути будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митних правил.

    2. За викликом органу, посадова особа якого здійснює провадження у справі про порушення митних правил, свідок зобов’язаний з’явитися у призначений час до цього органу і дати детальні та правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання. ...".

    Рассмотрение дела судом и право на обжалование решения суда, в случае несогласия с ним:

    "Стаття 522. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил

    ...Справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями)".

    "Стаття 527. Види постанов у справі про порушення митних правил

    1. У справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

    1) про проведення додаткової перевірки;

    2) про накладення адміністративного стягнення;

    3) про закриття провадження у справі.

    2. У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб’єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи".

    "Стаття 528. Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил

    1. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

    2. У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

    3. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету".

    "Стаття 529. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

    ...5. Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України".

    Всего доброго!

    Удачи Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України