Объединить эпизоды по статье 185 в одно уголовное дело

Доброго дня, Володимире!

Відповідно до статті 32 Кримінального процесуального кодексу України:

кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Отже, у Вашому випадку кримінальне провадження буде здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Добрий день! Статтею 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до вимог ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

З урахуванням вимог цих статтей та ст. 32 КПК України, на яку вже послався колега, після вручення повідомлень про підозру вашому родичу варто повідомити (письмово) інші органи досудового розслідування про можливість об'єднання кримінальних проваджень, або, якщо якесь є в суді, - суд.

Більше точно можна сказати лише маючи інформацію про стан та місце досудового розслідування у всіх провадженнях.

Добрый день! Короткое дополнение к ответам коллег.

Объединение производств которые расследуются в разных областях Украины (о не связанных между собой преступлениях, совершенных в разных областях Украины) на стадии досудебного расследования в теории возможно, но это решение должно быть принято на уровне офиса Генерального прокурора и при наличии существенных на то оснований. На практике, ради стандартного многоэпизодника по 185 УК никто из прокуроров и следователей настолько заморачиваться не будет.

Объединение производства на стадии досудебного расследования и находящегося на стадии судебного рассмотрения невозможно.

Если Ваш родственник не поедет для вручения подозрения, вариантов вручить ему этот документ очень много, в т.ч. могут огласить подозрение заочно, вручить его родственникам, отправить почтой и т.д. Расписывать процедуры не вижу смысла, это обширная тема и что-либо советовать без детального изучения ситуации нельзя.

Если родственник не желает ездить в другие города для участия в судебных заседаниях, тогда ст.336 УКП Украины (Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження) ему в помощь, кроме того и на стадии досудебного расследования возможно проведение отдельных следственных действий в режиме видеоконференции (ст.232 УКП Украины).

Удачи!

Доброго времени суток, Владимир.

Объединение уголовных производств в одно предусматривается только на стадии досудебного расследования постановлением прокурора.

На стадии судебного процесса (судебного следствия), когда статус лица, совершившего уголовное правонарушение сменился на обвиняемого объединение производств невозможно.

Статьей 232 Уголовного процессуального кодекса Украины предусматривается возможность проведения допроса в режиме видеоконференции , о чем необходимо заранее подготовить ходатайство.

Всего доброго! Для детальной консультации обращайтесь через Звернутись

Здравствуйте, Владимир!

Необходимо объединить в одно производство отдельно те, уголовные производства, что находятся в стадии расследования и уголовные дела, что находятся в суде, возможно те, что в суде, необходимо будет придержать, пока те, что на стадии расследования не будут направлены в суд.

Для этого в соответствии со статей 42, 220 Уголовного процессуального кодекса Украины, он должен подать ходатайство во все прокуратур:, как местного уровня, региональные, так и Офис Генерального прокурора.

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

"Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

2. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

3. Підозрюваний, обвинувачений має право:

1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;

2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;

3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів на її оплату;

4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;

5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;

6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;

7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;

8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;

9) брати участь у проведенні процесуальних дій;

10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;

11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

13) заявляти відводи;

14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;

15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;

16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;

17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;

18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

4. Обвинувачений також має право:

1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

2) збирати і подавати суду докази;

3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;

4) виступати в судових дебатах;

5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;

6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;

7) отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;

8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.

5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

...

8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення".

"Стаття 220. Розгляд клопотань під час досудового розслідування

1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй".

Стаття 217. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування

1. У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

2. Не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються

...

5. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

6. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

7. Днем початку досудового розслідування у провадженні, ... у провадженні, в якому об’єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше".

Стаття 334. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження

1. Матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об’єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

2. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання.

При наличии вопросов обращайтесь!

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

1. Матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 КПК.

2. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.

1. Об'єднання та виділення матеріалів кримінального провадження значною мірою упорядковує межі судового розгляду, зміцнює його організаційно-пізнавальний елемент і зрештою сприяє повному і всебічному дослідженню обставин конкретного кримінального правопорушення та досягненню істинного судового рішення.

2. Суд своєю ухвалою, керуючись правилами, передбаченими ст. 217 КПК, може об'єднати в одне провадження матеріали кримінальних проваджень, якщо вони перебувають у нього на розгляді щодо кількох осіб, обвинувачуваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, обвинувачуваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Матеріали кримінального провадження щодо кримінального правопорушення та щодо кримінального проступку не можуть бути об'єднані в одне кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті у разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання. У разі їх об'єднання може постати питання про зміну обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення в суді (див. ст.ст. 338, 339 КПК та коментар до них).

3. Практика знає чимало випадків, а законом передбачено, що кримінальне провадження, яке здійснюється у загальному порядку, і кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути об'єднані в одне кримінальне провадження, якщо кілька суб'єктів вчинили одне суспільно небезпечне діяння, яке для одного або кількох з них кваліфіку-

702

ється як кримінальне правопорушення, або один суб'єкт вчинив кілька суспільно небезпечних діянь. В таких випадках суд завершує розгляд кримінального провадження постановлениям вироку щодо обвинуваченого (обвинувачених) і окремо ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру (див. ст.ст. 510 і 512 КПК).

4. Питання про необхідність виділення матеріалів кримінального провадження виникає щодо одного або кількох кримінальних правопорушень, якщо одна особа обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи обвинувачуються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Найбільш поширеними підставами для виділення матеріалів кримінального провадження є зупинення судового провадження щодо одного обвинуваченого, коли стосовно інших судове провадження продовжується (ст. 335 КПК), або судове провадження, в якому обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення неповнолітній разом з дорослим (ст. 494 КПК). Тут треба зважувати всі "за" і "проти" дуже уважно.

Загалом ч. 4 ст. 217 КПК застерігає суд, що матеріали з кримінального провадження не варто виділяти в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Необхідно подати таку заяву:

Апеляційному суду ___ області

Судовій палаті по кримінальним справам

КОГО

В ІНТЕРЕСАХ КОГО

КЛОПОТАННЯ

про об’єднання кримінальних проваджень та визначення підсудності

У провадженні НАЗВА СУДУ 1 розглядається матеріал кримінального провадження відносно П.І.П. за ст. 190 ч. 2 КК України. Кримінальне правопорушення скоєно 10.02.2015 року, про що 12.02.2015 року внесені відомості до ЄРДР за № __.

У провадженні НАЗВА СУДУ 2 також розглядається матеріал кримінального провадження відносно П.І.П. за ст. 190 ч. 2 та ст. 353 ч. 1 КК України. Епізоди за ст. 190 КК України мали місце 04.02.2015 року та 06.02.2015 року; за ст. 353 КК України – 06.02.2015 року. Відомості внесені 05.02.2015 року до ЄРДР за № __.

З метою не погіршення стану обвинуваченого, справедливого призначення покарання за ст. 190 КК України не за сукупністю, а за повторністю та реалізації основного принципу призначення покарання, визначене ст. 65 КК України, вважаю за необхідне дані кримінальні провадженні об’єднати в одне, визначивши підсудність.

Керуючись ст. ст. 34, 217, 334 КПК України,-

Прошу:

1. Об’єднати в одне кримінальне провадження матеріали кримінальних справ відносно П.І.П., що знаходяться в провадженні НАЗВА СУДУ 1, справа № __ та НАЗВА СУДУ 2, справа № __.
2. Визначити підсудність за об’єднаним кримінальним провадженням за НАЗВА СУДУ 2.

Додатки: копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія ордеру, копії обвинувальних актів, копія ухвали СУДУ 1, копія ухвала СУДУ 2.

ДАТА: ПІДПИС

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Володимире!

Що стосується виклику вашого родича для вручення повідомлення про підозру, слід сказати наступне.

Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На практиці найчастіше слідчі вручають письмове повідомлення про підозру саме за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст. 276 КПК України) та саме у цьому випадку є величезна кількість порушень.

Як це має відбуватися згідно процесуального законодавства:

Слідчий, прокурор зобов’язаний з дотриманням положень ст. 134, 135, 136 КПК України повідомити особу не пізніше ніж за три дні до дня коли особа має прибути за викликом. Після належного повідомлення особи про виклик на слідчу дію, згідно ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається слідчим або прокурором в день його складення.

Як зазвичай відбувається на практиці:

Слідчий завдяки наявної у нього інформації та оцінки зібраних доказів складає повідомлення про підозру та передає на погодження прокурору. Прокурор, отримуючи повідомлення про підозру, підписує та передає слідчому для вручення. Звісно, слідчі намагаються дотримуватися процедури вручення і терміново викликають у той же день особу для вручення підозри. У більшості випадків слідчі починають здійснювати тиск на особу, щоб саме у цей день вручити повідомлення про підозру і не важливо де знаходиться ця особа. І якщо не вдається вручити саме в цей день, слідчі намагаються застосувати в дії положення статті «у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Такий спосіб для вручення повідомлення передбачений ч.1 ст. 135 КПК України, а саме особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою або згідно ч.2 ст. 135 КПК у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

АЛЕ! Поняття «вручення», «надіслання» та «отримання» є зовсім різні за своїм змістом. Вручення повідомлення згідно ст. 135 КПК є однією технічною дією слідчого простого надіслання повістки/повідомлення про виклик, в той час як повідомлення про підозру згідно ст. 278 КПК складається з декількох процесуальних дій, а саме прийняття процесуального рішення, погодження його з прокурором, здійснення виклику особи, безпосереднього вручення повідомлення про підозру та так як особа набуває «спеціального статусу» у кримінальному провадженні, згідно якого її права можуть суттєво обмежуватися, повідомленням прав та обов’язків, надання їх роз’яснення, а не просто вручення пам’ятки на А4, а також надати можливість особи на забезпечення права на захист, як це визначено ст. 20 та ст. 42 КПК України.

Отже, які способи передачі повідомлення про підозру застосовують правоохоронні органи:

1. Надіслання повідомлення про підозру поштою.

Навіть якщо і припустити факт надіслання поштою повідомлення про підозру, то виникає питання з якого моменту особа набуває статусу підозрюваного? З моменту направлення повідомлення, чи з моменту отримання особою? Чи є підтвердження, що саме ця особа отримала повідомлення, а не будь яка інша особа та чи роз’яснено про права та обов’язки, які має підозрюваний згідно норм чинного КПК України? І ще, необхідно звернути увагу, що в момент погодження повідомлення про підозру слідчий вносить дані до ЄРДР, а по факту особа отримує повідомлення набагато пізніше (якщо звісно отримає).

У практиці, зустрічалися і випадки надісланням підозри не тільки за допомогою Укрпошти, а й Новою поштою.

2. Надіслання повідомлення про підозру на електронну пошту.

Дійсно, ч.2 ст. 136 КПК України визначає, якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора про адресу своєї електронної пошти, надіслане на таку адресу повідомлення про підозру вважається отриманим у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти. Виникає питання, яким чином має бути підтверджено? Особа зобов’язана надіслати у відповідь листа щодо отримання? І чи будуть виконані всі вимоги, які були зазначені вище у пункті?

3. Вручення повідомлення про підозру дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, ЖЕО/ОСББ.

Яким чином слідчий може встановити, що саме ця особа є членом сім’ї чи ця особа проживає разом та веде спільний побут? Ну звісно, якщо сама особа попередньо не надасть інформацію. Але, згідно практики слідчі судді відмовляють у таких випадках слідчим та прокурорам так як у матеріалах немає жодних підтверджень щодо категорії таких осіб.

Так само уявляю як двірник від ЖЕО буде вручати повідомлення про підозру та як буде фіксувати, що він дійсно вручив підозру? Відеофіксація, свідки чи отримає розписку про вручення? Отож! Дотримання прав і свобод людини на «найвищому» рівні!

До речі, вручення повідомлення про підозру через адвоката також є незаконним. Це безпосередньо є порушення п. 16 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантій адвокатської діяльності, а саме ототожнення адвоката з клієнтом.

Неналежне набуття статусу підозрюваного:

В момент вручення повідомлення про підозру особа набуває спеціального статусу та як наслідок, неї можуть застосовуватися визначені законодавством процесуальні дії. Зокрема, орган досудового розслідування може здійснити заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна такої особи, оголошення в розшук, відсторонення від посади, звернення до суду з клопотанням про привід та обрання запобіжного заходу тощо.

Однак, неналежне вручення особі повідомлення про підозру, що є наслідком не набуття статусу підозрюваного є вагомим аргументом для винесення судом ухвал про відмову слідчим у задоволенні вищезазначених клопотань та скасування повідомлення про підозру. Підтвердженням позиції є ухвали слідчих суддів по справах № 243/758/18, від 23.03.2020 р., № 234/4148/20 від 11.03.2020 р., № 937/1294/20 від 18.02.2020 р., № 127/2805/20 від 07.02.2020 р., № 759/21762/19 від 06.12.2019 р., № 949/1470/19 від 23.12.2019 р..

Всього доброго!