Возможное изменение домашнего ареста

Максим, смотрите каково положение вещей в данном вопросе с вашим родственником.

Согласно ст.181 УПК Украины домашний арест заключается в запрете подозреваемому (обвиняемому) покидать жилье круглосуточно или в определенный период суток.

Точный адрес жилья, а также время, в течение которого лицо должно находиться дома, определяется судьей в каждом отдельном случае и указывается в соответствующем судебном решении. Лицу может быть запрещено выходить из дома как круглосуточно, так и на протяжении определенного времени (например, в ночное время с 23.00 до 07.00).

Жилье, в котором осуществляется домашний арест, не обязательно должно принадлежать на праве собственности именно подозреваемому. Это может быть любое помещение, приспособленное для проживания, которое находится в постоянном или временном владении подозреваемого (например, арендованная квартира).

Никаких ограничений относительно занятий, встреч, телефонных разговоров, использования интернета или других средств связи и т.п. для лица, находящегося под домашним арестом, законодательством не установлено. Главной обязанностью такого лица является нахождение по месту жительства в определенное судом время, при этом чем оно будет заниматься – значения не имеет.

Исполняет определение об избрании этой меры пресечения орган Национальной полиции по месту жительства подозреваемого (обвиняемого), где лицо ставится на соответствующий учет. В дальнейшем, сотрудник полиции осуществляют контроль за поведением лица, находящегося под домашним арестом, и за соблюдением ним условий меры пресечения.

Министерством внутренних дел Украины утверждена Инструкция о порядке исполнения определений об избрании меры пресечения в виде домашнего ареста (№845 от 31.08.2013 г.), которая вместе с УПК Украины регулирует порядок применения этой меры пресечения.

Согласно указанной Инструкции сотрудник полиции после избрания в отношении лица меры пресечения для постановки на учет и установление контроля немедленно вызывает его в орган Национальной полиции или сам приходит по месту его жительства в случае, если был применён круглосуточный домашний арест.

После этого, сотрудник полиции разъясняет суть меры пресечения, ограничений и обязанностей, последствия их невыполнения или нарушения, оглашает определение судьи о применении меры пресечения и вручает его копию, а также предупреждает о необходимости сообщать в дежурную часть и сотруднику полиции о намерениях покинуть жилье в запрещенное время (например, в связи с получением вызова в правоохранительный орган или суд, отлучением с разрешения следователя, прокурора или суда, болезнью, возникновением стихийного бедствия и т.п.).

Кроме того, осуществляется фотографирование подозреваемого. В случае, если в определении судьи предусмотрено ношение «электронного браслета» - осуществляется его одевание.

При осуществлении контроля сотрудники полиции могут посещать жилье лица. Такое посещение, как правило, проводится днём. При наличии у полиции информации о нарушении лицом условий примененного домашнего ареста посещение его места проживания может осуществляться и в ночное время. В случае осуществления подозреваемым сопротивления или противодействия такому посещению, сотрудник полиции может принимать меры к их преодолению.

Периодичность посещения определяется начальником органа Национальной полиции, при этом, если применён круглосуточный домашний арест, посещение места проживания должно осуществляться не реже одного раза в семь дней.

Кроме того, сотрудники полиции при осуществлении контроля могут звонить по телефону, требовать от лица объяснений по вопросам, связанным с выполнением возложенных на него обязанностей, получать от членов семьи подозреваемого или других лиц, которые с ним проживают, с их согласия объяснения по поводу поведения подозреваемого, опрашивать соседей и других лиц.

Также, указанные сотрудники полиции могут направлять письменные обращения к предприятиям, учреждениям, организациям с просьбой о содействии в осуществлении контроля за поведением подозреваемого.

Все случаи сообщения подозреваемым о вынужденном нарушении условий домашнего ареста (например, возникновение по месту жительства угрозы его жизни или здоровью в следствии пожара, аварии, стихийного бедствия и т.п. или о его заболевании и помещении на стационарное лечение) проверяются.

Что будет, если нарушить домашний арест? Последствия невыполнения условий меры пресечения

Если будет выявлен факт нарушения лицом условий домашнего ареста, он фиксируется соответствующим рапортом сотрудника полиции, после чего отбираются письменные объяснения по этому поводу у подозреваемого, членов его семьи, соседей или других свидетелей происшествия с их согласия.

В случае отсутствия подозреваемого по месту жительства немедленно извещается очередная часть Национальной полиции и принимаются меры по установлению его места нахождения. Также, безотлагательно устно через средства связи (а потом - письменно) информируется следователь, прокурор, суд.

Нарушение условий домашнего ареста может привести к таким последствиям:

1) изменение меры пресечения на более строгую (содержание под стражей);

2) возложение дополнительных обязанностей на лицо (например, если эти обязанности не были возложены ранее – применение «электронного браслета», запрет на посещение определенных мест, обязательство сдать на хранение заграничный паспорт или даже пройти курс лечения от алкогольной зависимости т.д.).

Указанные последствия не являются «автоматическими». В каждом конкретном случае нарушения условий домашнего ареста следователем и прокурором принимается решение о том, есть ли необходимость инициировать наступление этих последствий. Кроме того, если правоохранители и решат обратиться в суд с соответствующими ходатайствами, окончательное решение должно быть принято судьёй, который в зависимости от обстоятельств может либо их удовлетворить, либо отказать в их удовлетворении.

Срок домашнего ареста

Содержание лица под домашним арестом может быть применено следственным судьей (судом) на срок до двух месяцев (то есть два месяца или меньше). Однако, в случае необходимости этот срок в будущем может быть продлен, опять же, следственным судьей (судом) по ходатайству прокурора. Общий совокупный срок домашнего ареста в ходе досудебного расследования в рамках одного уголовного производства не может превышать 6 месяцев.

Таким образом, если процедура смена адреса домашнего ареста произведена в соответствии с процессуальными нормами, то наличие или отсутствие прописки не влияет на определение адреса домашнего ареста. Согласие или не согласие владельца квартиры(отца) может как учитываться, так и не учитываться следственным судьей, это все уже на его усмотрение.

И если решением судьи указан адрес домашнего ареста и лицо там находится, то выгнать его с помощью полиции уже нельзя, это абсурдно.

Полицию необходимо и возможно применять лишь в случае, если находящийся под домашним арестом пребывает в ином месте, ОТЛИЧНЫМ от указанного в РЕШЕНИИ судьи.

Т.е., если данное лицо находится на данный момент у отца БЕЗ соответствующего РЕШЕНИЯ судьи, то это не законно и является нарушением первоначального определения места отбывания домашнего ареста. Можно и НУЖНО вызывать полицию!

Надеюсь ответ был для вас исчерпывающий.

Удачи!

Доброго дня Максиме!

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу на те, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК України словосполучення «житло цієї особи» застосовується у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

Правильною є практика тих слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у наведених випадках, з’ясувавши при цьому думку власника житла (якщо він відомий) та оцінивши усі обставини сукупно, зокрема: соціальні зв’язки підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання і їхній вплив; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України, зокрема спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тощо.

Враховуючи вказане, слідчий суддя має переконатися, що особа є власником, зареєстроавана, чи хоча б проживає з дозволу власника.

Але, для того щоб уникнути зловживання зі сторони сина та його адвоката доцільно направити письмове повідомлення слідчому (якщо він не відомий - на ім"я начальника слідчого відділу (управління)) в якому вказати, що як власник житла батько заперечує проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в його будинку (квартирі).

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

{Частина третя статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

4. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

{Частина четверта статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

5. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

{Частина п'ята статті 181 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

6. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Враховуючи норми ст. 181 КПК Украііни, якщо у рішенні суду вказано ,що місцем домашнього арешту має бути саме за адресою проживання сина, то він має перебувати саме там. Адже перебування у батька є порушенням заходу обмеження волі ,визначеного судом. Тому батько може викликати поліцію на кожне таке порушення рішення суду сином -порушником.

З повагою

Костянтин Гончаренко

добрый день ! В данному случае могу сказать , что если

Отец явится в суд или через своего представителя : скажет что он он законный владелец квартиры и категорически против чтобы подозреваемый находился под домашним арестом на его жилплощади, в помощи по состоянию здоровья от подозреваемого не нуждается - то суд примет это во внимание , более того, вынесет ухвалу где будет сказано что домашний арест будет месту прописки . Так как , законный владелец квартиры не даёт своего согласия , а подозреваемый не является владельцем и не имеет права на проживание в данной квартире - так почему только по одному « хочу» подозреваемого - будет изменено место домашнего ареста

Только с согласия отца в суде - адрес может быть изменён .

Доброго дня! Ситуація наступна:

Стаття 181 Кримінального процесуального кодексу "Домашній арешт"

1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

4. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

5. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

6. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Отже, Максиме, місце перебування особи під час виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначається безпосередньо в ухвалі суду. Це по-перше.

Однак можливі варіанти, коли ухвалою суду підозрюваному буде змінено місце перебування під час домашнього арешту, але для цього повинні бути об'єктивні підстави, які мають бути враховані судом!

Таке клопотання може бути подано прокурором, або стороною захисту, але все одно остаточне рішення залишається за судом.

Раджу ознайомитися: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3046379-su...

Всього найкращого!

Здравствуйте, Максим!

"В связи с этим вопрос: действительно ли возможно вот так менять адрес ареста, без согласия владельца квартиры (то есть отца)"?

- Нет, так как:

1) он обязан исполнять опредение следственного судьи, суда о применении меры пресечения в виде домашнего ареста, иначе ему суд может изменить меру пресечения с домашнего ареста на более строгую - взятие под стражу.

2) изменение может быть проведено только в соответствии с законом.

3) собственник решает, кто имеет право проживать и быть зарегистрирован в жилья.

Поэтому, рекомендую Вам заранее, сейчас подать следователю и прокурору:

- заявление о том, что он нарушил опредение следственного судьи, суда об избрании меры пресечения в виде домашнего ареста, когда пришёл к Вам проживать, что терроризирует, угрожает, что есть основанием для изменения меры пресечения с домашнего ареста на более строгую - взятие под стражу, что осуществляется путём подачи к следственному судье, в суд прокурором, следователем по согласованию с прокурором ходатайства об изменении меры пресечения с домашнего ареста на более строгую - взятие под стражу;

- заявление следователю, прокурору, где указать то, что Вы возражаете против проживания его в квартире, с приложением документов о праве собственности на квартиру и о регистрации а квартире, тогда эти данные будут учтены следователем и прокурором в уголовном деле, ведь прокурор будет обращаться к следственному судье, в суд с ходатайством о продлении срока домашнего ареста;

Вы не являетесь участниками данного уголовного производства, поэтому Вас вызвать в суд не будут и указанные данные Вы не сможете сообщить в суде, как и предоставить в суд копии документов.

"И если вдруг можно, то если он там не прописан, всё равно же можно выгонять его с помощью полиции"?

- Да, выгонять возможно, путём вызова сотрудников полиции по телефону 102 и сразу же каждый раз необходимо будет подавать следователю и прокурору:

- заявление о том, что он нарушил опредение следственного судьи, суда об избрании меры пресечения в виде домашнего ареста, когда пришёл к Вам проживать, что терроризирует, угрожает, что есть основанием для изменения меры пресечения с домашнего ареста на более строгую - взятие под стражу, что осуществляется путём подачи к следственному судье, в суд прокурором, следователем по согласованию с прокурором ходатайства об изменении меры пресечения с домашнего ареста на более строгую - взятие под стражу, что и в целом и во всяком случае даст результат.

При наличии вопросов обращайтесь!

Всего доброго!

Удачи Вам!

Уголовный процессуальный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17):

"Стаття 202. Порядок звільнення особи з-під варти...

3. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:

1) негайно доставляється до місця проживання і звільняєтьсяз-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово;

2) негайно звільняється з-під варти та зобов’язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби...

Стаття 204. Заборона затримання без дозволу слідчого судді, суду

1. Якщо до підозрюваного, обвинуваченого застосовано запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою, він не може бути затриманий без дозволу слідчого судді, суду у зв’язку з підозрою або обвинуваченням у тому ж кримінальному правопорушенні...";

"Стаття 183. Тримання під вартою...

2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу,...";

"Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу

1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:...

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше...;

"Стаття 183. Тримання під вартою...

4. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;...

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;...

Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів

1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування,...".

Имеются досточные основания для изменения меры пресечения от домашнего ареста на содержание под стражей - для этого следует подать заявление на имя следователя или прокурора.

Закон Украины "Про безоплатну правову допомогу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3460-17):

"Стаття 13. Поняття безоплатної вторинної правової допомоги

1. Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

2. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу

1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:...

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;..." -

отец может обратиться в центр бесплатной правовой помощи по данному вопросу.

1) В связи с этим вопрос: действительно ли возможно вот так менять адрес ареста, без согласия владельца квартиры (то есть отца)? - якщо у нього немає документів, що підтверджують право на проживання в житлі батька, то без згоди батька змінити адрес домашнього аресту неможливо. Він зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього ухвалою судді (тобто, зобов'язаний відбувати домашній арест за місцем своєї прописки). А працівники поліції зобов'язані фіксувати такі порушення (залишення місця домашнього арешту).

ІНСТРУКЦІЯ про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1087-16#Text):

3. Терміни, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення:

домашній арешт - вид запобіжного заходу, який застосовується в кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді, суду до підозрюваних або обвинувачених осіб за вчинення ними злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та полягає в забороні залишати їм житло цілодобово або в певний період доби;

житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться в постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення;

ІІІ. Організація здійснення контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом

3. У разі встановлення обставин, що свідчать про порушення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, поліцейський зобов’язаний:

1) зафіксувати факт порушення покладених обов’язків шляхом складання мотивованого рапорту. Відібрати письмові пояснення з приводу виявлених порушень у підозрюваного, обвинуваченого, членів його сім’ї, сусідів або інших свідків події за їх згодою. Зміст складеного рапорту та відібраних пояснень доповісти керівникові органу Національної поліції;

2) у разі відсутності підозрюваного, обвинуваченого за місцем проживання негайно повідомити про це орган Національної поліції та вжити заходів для встановлення місця його перебування;

3) забезпечити невідкладне інформування усно засобами зв’язку, а надалі - письмово про виявлені факти порушень слідчого та прокурора, а якщо кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, - суду і прокурора.

Копії інформаційного листа та рапорту працівника поліції про порушення долучаються до контрольно-наглядової справи.

2) И если вдруг можно, то если он там не прописан, всё равно же можно выгонять его с помощью полиции?

Звичайно. По-перше, залишаючи місце свого проживання, в якому він повинен відбувати домашній арешт, він порушує обов'язки, покладені на нього ухвалою судді.

А в разі невиконання покладених обов’язків прокурор, слідчий за погодженням з прокурором відповідно до статті 200 КПК України має право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, у тому числі про зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання, про що складає протокол роз’яснення підозрюваному, обвинуваченому обов’язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, суду

По-друге, ст. 30 Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Ніхто не має права проникнути до житла особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі вмотивованого рішення суду.

Всього Вам доброго!

Здравствуйте.

В рамках рассмотрения заявления отца нужно подать заявление о возражения против проживания, копию документов о собственниках жилья и о зарегистрированных лицах - для подтверждения того, что указанное лицо никакого отношения к этому жилью не имеет.

моему родственнику, за разбой, назначили домашний арест по месту прописки. Там он жить не хочет и приехал жить к своему отцу. Отец этого не хотел, а сам инвалид и не мог выгнать самостоятельно сына, и сын говорил, что они с адвокатом сделают, что бы адрес ареста по прописки изменили на адрес отца, он напирает, что в суде скажет, что за отцом ухаживать надо и ему надо быть с ним. В общем в итоге, пока его отец вызвал полицию и того забрали, ну как я понимаю, что через пару часов отпустили. В связи с этим вопрос: действительно ли возможно вот так менять адрес ареста, без согласия владельца квартиры (то есть отца)? И если вдруг можно, то если он там не прописан, всё равно же можно выгонять его с помощью полиции?