Оформление партнерских отношений между ФОПами

Добрый день, Максим.

В двух словах все нюансы не объяснишь в рамках данного формата ответа, но, самый простой и прозрачный вариант (хотя и не не идеальный, таких в принципе не бывает) это оформление агентских отношений. Так работают все туроператоры - они заключают (в данном случае вы) агентский договор с турагентством (ваш партнер ФОП), где прописываете взаимные права и обязанности, в т.ч. порядок распределения прибыли.

Вопросы:1. Как мне с ним оформить доли? - АГЕНТСКИЙ ДОГОВОР! Я могу выступить как ФОП, и как обычное физ лицо - теоретически да, но если речь идет о бизнесе, то только как ФОП, так дешевле и удобней2. Как мне с ним оформить распределение прибыли офиса (70% мне, 30% ему)? При этом деятельность офиса на нем как ФОПе - - АГЕНТСКИЙ ДОГОВОР!

Это тезисный ответ. Более подробное обсуждение деталей это уже формат личной беседы. Если интересует, обращайтесь лично.

Добрый день!

Вам лучше всего оформить договор о совместной деятельности.

Сторонами в договоре об СД могут быть как юридические, так и физические лица. Нерезидентам тоже не запрещается быть участниками договора об СД.

К сведению: физлица без статуса предпринимателя не могут быть стороной договора об СД, если он заключается в целях получения прибыли. То есть физлица не могут быть участниками договора об СД с объединением вкладов.

Предприниматели и юрлица на едином налоге (далее – плательщики ЕН) могут быть участниками договора об СД (ОИР, категория 107.12). Плательщики ЕН не могут осуществлять СД только по тем видам деятельности, которые им запрещены. Напомним, запрещенные для единщиков виды деятельности перечислены в ст. 291 Налогового кодекса (далее – НК).Договор об СД заключается в письменной форме и по желанию сторон (не обязательно) может быть удостоверен нотариально (ч. 1 ст. 1131 ГК). Несоблюдение письменной формы договора влечет за собой его ничтожность.Существенные условия договора об СД

Стороны должны включить в договор следующую информацию (ч. 2 ст. 1131 ГК):

цель СД, то есть для чего участники объединяют денежные средства, имущество и т. д. (например, организация работы торгового центра);

порядок координирования совместных действий или ведения общих дел;

размер, порядок и сроки внесения вкладов участниками (если речь идет о договоре простого товарищества);

правовой статус выделенного для СД имущества;

порядок распределения прибыли;

порядок покрытия затрат и убытков участников;

участие сторон в результатах совместных действий;

срок действия договора;

другие условия, регламентирующие СД сторон.

Обратите внимание: законом об отдельных видах СД могут быть предусмотрены иные существенные условия для таких договоров.Порядок ведения общих дел

По общему правилу при ведении общих дел каждый участник вправе действовать от имени всех участников. Однако в договоре простого товарищества можно установить, что дела ведутся отдельными участниками либо совместно всеми участниками договора (ст. 1135 ГК).

Учтите: при совместном ведении дел для совершения каждой сделки требуется согласие всех участников.

Если ведение общих дел поручается одному или нескольким участникам (далее – уполномоченный участник), остальные участники СД должны выдать ему доверенность (ч. 2 ст. 1135 ГК). Даже если вести общие дела будет один участник, остальные участники имеют право знакомиться со всеми документами по ведению общих дел участников. Отказ от этого права или его ограничение (даже если стороны закрепили это в договоре об СД) считаются ничтожными.Вклады участников

В договоре нужно указать размер, порядок и сроки внесения вкладов участниками СД. Отметим, что вкладом участников могут быть не только денежные средства или имущество, но и профессиональные и другие знания, навыки и умения (например, вклад может заключаться в трудовой деятельности), а также деловая репутация и деловые связи (ч. 1 ст. 1133 ГК).

Если вклад осуществляется в неденежной форме, его необходимо оценить. Участники могут произвести такую оценку самостоятельно и составить об этом акт либо обратиться к профессиональному оценщику, который оценит вклад по правилам, установленным Законом от 12.07.01 г. № 2658-III (далее – Закон № 2658).

Доля каждого участника соответствует размеру его вклада, если стороны не установят иное в договоре.

Совет: в договоре желательно прописать, как будет фиксироваться внесение вклада каждым участником. Также рекомендуем составить акт приемки-передачи, который подписывает, с одной стороны, участник, делающий вклад, с другой – уполномоченный участник СД.Правовой статус имущества, которое выделяется для СД

По общему правилу внесенное участниками имущество, которое находится у них в собственности, а также произведенная в результате СД продукция и полученные от такой деятельности плоды и доходы являются общей долевой собственностью участников. Внесенное участниками имущество, которым они владеют не на праве собственности (например, имущество передано участнику в пользование по договору аренды, ссуды), тоже может использоваться в интересах всех участников и является их общим имуществом (ст. 1134 ГК).

Однако в договоре об СД участники могут предусмотреть иные условия.

Полезная информация: во избежание спорных ситуаций рекомендуем включить в договор условия об обязанностях участников по содержанию общего имущества и порядке возмещения расходов, связанных с выполнением этих обязанностей.

Порядок распределения прибыли

Прибыль, полученная от СД, распределяется между участниками пропорционально стоимости их вкладов в общее имущество, если иное не установлено договором об СД (ч. 1 ст. 1139 ГК).Например, формулировка в договоре об СД может быть следующая:

«Прибыль, полученная Сторонами от совместной деятельности, подлежит распределению между сторонами в равной пропорции, то есть:

Стороне 1 принадлежит 70 % (семдесят процентов) полученной прибыли;

Стороне 2 принадлежит 30 % (тридцать процентов) полученной прибыли».

При этом не стоит забывать об ограничении, установленном в ч. 2 ст. 1139 ГК. В частности, в договор об СД нельзя включать условие о лишении или отказе участника от права на часть прибыли. Если даже такое условие будет включено, оно считается ничтожным.

Срок действия договора об СД

Законодательством не определен ни минимальный, ни максимальный срок действия договора об СД. Стороны самостоятельно определяют этот срок, исходя из цели СД.Постановка договора об СД на учет в органах ГНС

Для целей налогообложения два и более лица, осуществляющие СД без создания юрлица, считаются отдельным лицом в рамках такой деятельности (пп. 14.1.139 НК). При этом на учете в органах ГНС должны находиться только те договоры об СД, на которые распространяются особенности налогового учета и налогообложения, определенные НК (п. 64.6 НК).

Постановка на учет осуществляется путем дополнительной постановки на учет участника договора об СД как налогоплательщика, ответственного за удержание и перечисление налогов в бюджет на время исполнения договора об СД (далее – уполномоченное лицо). Для этого такой участник должен в течение 10 календарных дней после регистрации договора или после вступления его в силу (если регистрация договора законодательно не предусмотрена) подать в орган ГНС заявление о постановке на учет договора об СД (п. 64.6 НК).Имейте в виду! Регистрироваться плательщиком НДС необходимо только в том случае, если по договору об СД осуществляется хоздеятельность по поставке товаров/услуг, облагаемых НДС, и в рамках договора об СД общая сумма от таких операций поставки, начисленная (уплаченная) в течение последних 12 календарных месяцев, совокупно превышает 1 млн грн (без учета НДС). Однако, даже если объемы налогооблагаемых операций отсутствуют или меньше 1 млн грн, участник договора об СД может добровольно зарегистрироваться плательщиком НДС (ОИР, категория 101.2).Какие документы должен подать участник договора об СД для постановки на учет в органах ГНС?

Для постановки на учет договора об СД и регистрации плательщиком НДС уполномоченный участник подает в орган ГНС по своему основному месту учета (п. 4.6 Порядка № 1588): регистрационное заявление плательщика НДС по форме № 1-ПДВ (приложение 1 к Положению № 1130); заявление по форме № 1-ОПП (приложение 5 к Порядку № 1588); копию договора (контракта) об СД.

К этим документам прилагаются: информационная карточка договора (с отметкой органа, осуществившего госрегистрацию договора, если в состав участников договора об СД входит иностранный инвестор); копии документов, подтверждающих согласование договора уполномоченным органом управления в соответствии с законодательством, заверенные в установленном законодательством порядке, если договором предусмотрено использование недвижимого имущества государственной собственности, находящегося в хозяйственном ведении или оперативном управлении участника договора об СД; копии специальных разрешений на пользование недрами, если договором предусмотрено использование недр.

Лицам, образованным в результате СД, присваивается 9-значный индивидуальный налоговый номер (п. 1.6 Положения, утвержденного приказом Минфина от 14.11.14 г. № 1130).

Внимание! Лица, ответственные за удержание и перечисление НДС в бюджет при выполнении нескольких договоров об СД, регистрируются плательщиками НДС по каждому из указанных договоров.

Выводы

По договору об СД стороны (участники) обязуются совместно действовать без создания юридического лица для достижения определенных целей.

СД может осуществляться как с объединением, так и без объединения вкладов.

Сторонами договора об СД могут быть физические и юридические лица.

УДАЧИ!

Добрый день Максим!

Вопросы:1. Как мне с ним оформить доли? Я могу выступить как ФОП, и как обычное физ лицо2. Как мне с ним оформить распределение прибыли офиса (70% мне, 30% ему)? При этом деятельность офиса на нем как ФОПе

Все детали сотрудничества Вам необходимо отразить в письменном договоре. Как образец можете использовать следующий http://yanasvit.com.ua/gogovor_agent.doc.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

У Вашому випадку доцільно буде укласти договір про спільну діяльність з нотаріальним посвідченням, адже у одного з Вас ФОП вже відкрито.

Щодо аспектів зазначеного договору:

Порядок укладення договорів про СД визначено у гл. 77 ЦК. За таким договором сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству (ст. 1130 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Тобто при укладенні договору про СД окремий суб'єкт господарювання не реєструється.

Виділяють два види договору про СД:

з об'єднанням внесків (договір простого товариства) (ч. 2 ст. 1130, ст. 1132 ЦК). Такий договір передбачає наявність внесків учасників, які об'єднуються, заради отримання прибутку або досягнення іншої мети. Об'єднані внески стають загальною частковою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК). Вироблена продукція й отримані від такої діяльності доходи в результаті СД теж вважаються спільною пайовою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК);

без об'єднання внесків (ч. 2 ст. 1130 ЦК). Наприклад, такий вид договору про СД укладають у сфері освіти, консалтингу і маркетингу.

Сторонами в договорі про СД можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Нерезидентам теж не забороняється бути учасниками договору про СД.

До відома: фізособи без статусу підприєм-ця не можуть бути стороною договору про СД, якщо він укладається з метою отримання прибутку. Тобто фізособи не можуть бути учасниками договору про СД з об’єднанням внесків. Підприємці та юрособи на єдиному податку (далі – платники ЄП) можуть бути учасниками договору про СД (ЗІР, категорія 107.12).

Платники ЄП не можуть здійснювати СД тільки за тими видами діяльності, які їм заборонені.

, заборонені для єдинників види діяльності перелічені у ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПК).

Договір про СД укладається у письмовій формі та за бажанням сторін (не обов'язково) може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 1131 ЦК). Недотримання письмової форми договору тягне за собою його нікчемність.

Важливий нюанс: договори за участю іно-земних інвесторів підлягають держреєстрації відповідно до Положення, затвердженого постановою КМУ від 30.01.97 р. № 112 (далі – Положення № 112).

Реєструють такі до-говори Мінекономрозвитку та уповноважені ним органи (п. 3 Положення № 112).

Істотні умови договору про СД:

Сторони повинні включити до договору таку інформацію (ч. 2 ст. 1131 ЦК):

мета СД, тобто для чого учасники об'єднують кошти, майно тощо (наприклад, організація роботи торговельного центру); порядок координування сумісних дій або ведення спільних справ; розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками (якщо йдеться про договір простого товариства); правовий статус виділеного для СД майна; порядок розподілу прибутку; порядок покриття витрат і збитків учасників; участь сторін у результатах сумісних дій; строк дії договору; інші умови, що регламентують СД сторін.

Зверніть увагу: законом про окремі види СД можуть бути передбачені інші істотні умови для таких договорів.

Тепер докладніше на умовах, які повинні бути включені до договору про СД.

Порядок ведення спільних справ .

За загальним правилом при веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників. Проте в договорі простого товариства можна встановити, що справи ведуться окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору (ст. 1135 ЦК).

Візьміть до уваги: при сумісному веденні справ для здійснення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. Якщо ведення спільних справ доручається одному або декільком учасникам (далі – уповноважений учасник), інші учасники СД повинні видати йому довіреність (ч. 2 ст. 1135 ЦК).

Навіть якщо вести спільні справи буде один учасник, інші учасники мають право знайомитися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження (навіть якщо сторони закріпили це в договорі про СД) уважається нікчемною.

Внески учасників

У договорі потрібно зазначити розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками СД. внеском учасників можуть бути не тільки кошти або майно, але й професійні та інші знання, навики й уміння (наприклад, внесок може полягати в трудовій діяльності), а також ділова репутація і ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК). Якщо внесок здійснюється в негрошовій формі, його необхідно оцінити. Учасники можуть провести таку оцінку самостійно та скласти про це акт або звернутися до професійного оцінювача, який оцінить внесок за правилами, установленими Законом від 12.07.01 р. № 2658-III (далі – Закон № 2658). Частка кожного учасника відповідає розміру його внеску, якщо сторони не встановлять інше в договорі.

Порада: рекомендую у договорі бажано прописати, як фіксуватиметься здійснення внеску кожним учасником. Також скласти акт приймання-передачі, який підписує, з однієї сторони, учасник, що робить внесок, з другої – уповноважений учасник СД.

Правовий статус майна, яке виділяється для СД

За загальним правилом внесене учасниками майно, яке знаходиться у них у власності, а також вироблена в результаті СД продукція та отримані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників. Унесене учасниками майно, яким вони володіють не на праві власності (наприклад, майно передане учасникові в користування за договором оренди, позики), теж може використовуватися на користь усіх учасників і є їх спільним майном (ст. 1134 ЦК). Проте в договорі про СД учасники можуть передбачити інші умови.

: щоб уникнути спірних ситуацій, рекомендую включити до договору умови про обов'язки учасників з утримання спільного майна і порядку відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків.

Порядок розподілу прибутку

Прибуток, отриманий від СД, розподіляється між учасниками пропорційно до вартості їх внесків у спільне майно, якщо інше не встановлено договором про СД (ч. 1 ст. 1139 ЦК). Наприклад, формулювання в договорі про СД може бути таке: «Прибуток, отриманий Сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу між сторонами в рівній пропорції, тобто: Стороні 1 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку; Стороні 2 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку». При цьому не забувати про обмеження, установлене в ч. 2 ст. 1139 ЦК. Зокрема, до договору про СД не можна включати умову про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку. Якщо навіть така умова буде включена, вона вважається нікчемною.

Строк дії договору про СД

Законодавством не визначено ні мінімальний, ні максимальний строк дії договору про СД. Сторони самостійно визначають цей строк, виходячи з мети СД.

Договір про СД підлягає достроковому припиненню у випадках, наведених у ст. 1141 ЦК, за умови, що домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників. Зокрема, договір про СД припиняється за такими підставами: визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмежено дієздатним; оголошення учасника банкрутом; смерть фізособи-учасника або ліквідація юрособи – учасника договору простого товариства; відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників; виділення частки учасника на вимогу його кредитора. Договір про СД підлягає розірванню також у разі досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

З моменту припинення дого-вору про СД його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями стосовно третіх осіб.

у разі припинення договору про СД речі, передані в сумісну власність та в сумісне користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди (ч. 2 ст. 1141 ЦК).

Взяття договору про СД на облік в органах ДФС

Для цілей оподаткування двоє і більше осіб, які провадять СД без створення юрособи, Вважаються окремою особою в рамках такої діяльності (пп. 14.1.139 ПК). При цьому на обліку в органах ДФС повинні знаходитися тільки ті договори про СД, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування, визначені ПК (п. 64.6 ПК). Взяття на облік здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про СД як платника податків, що відповідає за утримання та перерахування податків до бюджету на час виконання договору про СД (далі – уповноважена особа).

Для цього такий учасник повинен протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набуття чинності його подати до органу ДФС заяву про взяття на облік договору про СД (п. 64.6 ПК). Особливості оподаткування для договорів про СД установлено ПК для ПДВ та акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового. Тому уповноважена особа повинна реєструватися як платник ПДВ з урахуванням правил, установлених у ст. 180–183 ПК. А якщо, наприклад, у процесі СД плануються операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПК, то уповноваженій особі потрібно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Реєструватися платником ПДВ необхідно тільки в тому випадку, якщо за договором про СД здійснюється госпдіяльність після постачання товарів/послуг, що обкладаються ПДВ, і в рамках договору про СД загальна сума від таких операцій по-стачання, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно пе-ревищує 1 млн грн (без урахування ПДВ). Проте, навіть якщо обсяги оподатковуваних операцій відсутні або менші 1 млн грн, учас-ник договору про СД може добровільно реєструватися платником ПДВ (ЗІР, категорія 101.2).

Для взяття на облік договору про СД і реєстрації платником ПДВ уповноважений учасник подає до органу ДФС за своїм основним місцем обліку (п. 4.6 Порядку № 1588):

реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130);

заяву за формою № 1-ОПП (додаток 5 до Порядку № 1588);

копію договору (контракту) про СД.

До цих документів додаються:

інформаційна картка договору (з позначкою органу, що здійснив держреєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про СД входить іноземний інвестор); копії документів, що підтверджують узгодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачено використання нерухомого майна державної власності, що знаходиться в господарському віданні або оперативному управлінні учасника договору про СД; копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачено використання надр. Особам, утвореним у результаті СД, присвоюється 9-значний індивідуальний податковий номер (п. 1.6 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).

АБО ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДОГОВІР

укласти інвестиційний договір, прописати всі умови ,розмір внеску кожного,порядок розрахунків, нотаріальне посвідчення обов язково.

З підрядниками укладати договори в яких передбачити,що результат діяльності під час створення об єкту права інтелектуальноі власності захищаеться комерційною таємницею та не може бути реалізований робітниками стороннім особам за винагороду

Організувати бізнес у формі ТОВ, той з засновників хто вкладає більше фінансового капіталу ,має впливати на дііі директора та фінансову діяльність ,з правом підпису ,входити в орган управління ТОВ як директор, або створити наглядову раду при тов аби опосередковано впливати на діяльність тов з правом підпису та дііі директора. Необхідно аби засновник який вносить 70%коштів мав більше впливу на рішення це можливо з позицііі дмректора або голови наглядовоіі ради ТОВ.

При розподілі часток візьміть до уваги, що розмір частки учасника визначає дві складові права власності на корпоративні права - право на управління суспільством (прийняття рішень на зборах учасників - кількість голосів кожного учасника пропорційно розміру його частки) і право на частину прибутку (частина прибутку товариства, що належить до виплати учаснику також пропорційна його частці).

Врегулювати взаємовідносини між інвесторами може корпоративний договір, але не будучи знайомий з усіма деталями я не можу сказати, чивін вам необхідний.

включаючи питання успадкування в разі смерті одного з них, питання пріоритету при продажу своєї частки або її частини і цілий ряд інших подібних питань.

Якщо ваше завдання полягає лише в визначенні часток, в яких буде розподілятися прибуток - вам досить модельного статуту і розподілу часток при створенні ТОВ.

Що стосується продукту - то вам можливо підійде сервісний договір або договір про надання послуг, за яким кожен з ваших робітників , партнерів буде виконувати для ТОВ свою частину роботи, передаючи результат цієї роботи на користь ТОВ. (підписуючи акти виконаних робіт)Питання інтелектуальної власності вирішуються кількома застереженнями в такому договорі.

права ІВ на продукт будуть виникати у ТОВ, як у сторони сервісного договору (замовника).

Інвестиційний договір як між фізичними особами, так і між юридичними особами, підписаний відповідно до встановленого зразку, ефективно захищає інтереси обох сторін. При цьому кожна особа відповідає за певні моменти типового договору.

Замовник:

• несе відповідальність за дотримання термінів реалізації бізнес-проекту;
• здає звіт про проведену роботу, підкріплений відповідними документами;
• веде повну звітність про фінансову діяльність; займається наймом профільних фахівців;
• здійснює контроль допустимих витрат по проекту;
• займається повною організацією пов'язаної з проектом діяльності;
• повертає інвестиційний внесок в строго встановлений термін.

Інвестор:

• передає попередньо обумовлену суму без внесення будь-яких змін і затримок; приймає проект з умовою обов'язкової перевірки підсумків втілення в дійсність проектних робіт;
• виплачує винагороду;
• оформляє супутні завершення бізнес-проекту паперу (за необхідністю реєструє право власності і ставить на облік в необхідних держструктурах).

В інвестуванні неможливо гарантувати безпеку грошових вкладень і вірного розвитку подій, але можна мінімізувати ризики.

В інвестиційній угоді обов'язково потрібно прописати всі моменти домовленості з майбутнім партнером. Сюди повинні бути включені всі основні пункти договору, а також етапи і види фінансування, послідовність реалізації бізнес-плану, контрольні точки проекту і порядок управління, особливості оподаткування та страхування.

У переважній більшості випадків проекти інвестуються за допомогою статутного капіталу, згідно з яким замовник отримує грошові кошти в обмін на частку в компанії. У такій моделі фінансування замовник часто відчуває себе використаним, особливо коли його ідея успішно реалізується, а бізнес стає дуже прибутковим. Втручання інвестора, який просто виступив в ролі позичальника, стає все більш і більш обтяжливим для керівника проекту. Якщо замовник вважає, що оцінка його проекту поступається майбутньої вартості навіть на початковому етапі, він може висунути пропозицію щодо підписання контракту на умовах конвертованого боргу. У такій ситуації внесок буде здійснено у формі звичайного позики, а на в наступному етапі інвестування вкладник конвертує ці кошти в свою частку власності з попередньо встановленим коефіцієнтом перерахунку. Правда, при такій схемі фінансування інвестору краще вимагати заставу або поручительство.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день, Максим.

Предлагаю использовать в работе договор о совместной деятельности по следующему примеру, внеся в него согласованные сторонами условия:

ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

м. ___

"___" ___ 20__ р.

Сторони:

СТОРОНА-1 ___ (вказується повне найменування сторони, її реквізити) в особі ___, що діє на підставі статуту, - з одного боку та

СТОРОНА-2 ___ (вказується повне найменування сторони, її реквізити), що діє на підставі статуту, - з іншого боку заключили цей договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Сторони домовились про організацію спільної діяльності в сфері ___ - для того, щоб досягти наступних господарських та комерційних цілей:

1.1.1. ___

1.2. Сторони зобов'язуються вчинити всі необхідні дії задля об'єднання грошових коштів, досвіду, зусиль, технологій для досягнення господарських та комерційних цілей.

2. Обов'язки сторін

2.1. Для досягнення цілей, визначених даним Договором, Сторони зобов'язуються:

2.1.1. Спільно у терміни ___ проводити обговорення питань спільної діяльності;

2.1.2. У разі необхідності спільно виконувати замовлення, пов'язані зі спільною діяльністю;

2.1.3 Розподіляти ризики згідно додатка 3 до договору.

2.2. Сумісна діяльність буде здійснюватися у відповідності до Програми робіт (додаток 1) до Договору.

2.3. Сторони зобов'язані здійснювати сумісний контроль за реалізацією об’єкта сумісної діяльності шляхом перевірки бухгалтерських документів та проектної документації.

2.4. Сторона-1 має право залучати до виконання зобов'язань по даному Договору третіх осіб за умови, що вона несе відповідальність перед Стороною-2 Договору.

3. Обов'язки Сторони-1:

3.1. ___

3.1.1.

4. Обов'язки Сторони-2

4.1. ___

4.1.1. ___

5. Ведення спільних справ

5.1. Ведення спільних справ згідно Договору здійснюється по спільній згоді Сторін. Спірні питання вирішуються наступним чином:

5.1.1. ___

5.1.2. ___

6. Внески сторін

6.1. Внесок Сторони-1:

6.1.1. Грошові кошти (власні та залучені) ___.

6.1.2. Інші внески: ___.

6.1.3. Доля Сторони-1 становить: ___.

6.1.4. Порядок та строки внесення внесків ___.

6.2. Внесок Сторони-2:

6.2.1. Грошові кошти: ___.

6.2.2. Інші внески: ___.

6.2.3. Доля Сторони-2 становить: ___.

6.2.4. Порядок и строки внесення внесків ___.

7. Розподіл результатів спільної діяльності

7.1. Об'єкт, що являється результатом спільної діяльності, буде реалізовуватись у наступному порядку: ___ ___.

7.2. Всі доходи, отримані від спільної діяльності, розподіляються наступним чином: ___.

8. Розподіл ризиків

8.1. Ризики, що виникають у зв'язку з реалізацією об'єкта спільної діяльності, розподіляються наступним чином:

8.1. Сторона-1 бере на себе наступні ризики: ___

8.2. Сторона-2 бере на себе наступні ризики: ___

9. Відповідальність сторін

9.1. Сторони згідно даного Договору несуть наступну відповідальність:

9.1.1. Сторона-1: ___.

9.1.2. Сторона-2: ___.

10. Порядок вирішення спорів

10.1. У випадку виникнення спору сторони можуть вирішити його наступним чином:

10.1.1. ___

Я думаю, что вам не нужно изобретать такую сложную схему. В таких вопросах обычно все можно урегулировать на договорной основе. Ваш партнер регистрирует на себя ФОП на ваших видах деятельности. Другие КВЕД включать не надо это пртведет к путанице по налогам. И потом вы заключаете с ним договор, как он будет называться вообще не принципиально. В этом договоре вы определяете предмет договора, что конкретно должен делать ФОП и как и сколько вы ему платите по факту продажи ваших услуг, порядок расчетов, взаимные права и обязанности. При этом вы не будете связанными лицами, а совершенно независимые субъекты хозяйствования на договорных отношениях.

Добрий вечір, Максим!

Один із способів «об’єднатися» для досягнення спільної мети — укласти договори про спільну діяльність (далі — СД). Причому об’єднатися в «різних комбінаціях» можуть фізособи-підприємці (ФОП).

Так, юридична сторона відносин, пов’язаних зі СД, хоч якось врегульована гл.77 ЦК України.

У ст.1130 ЦК України немає жодних обмежень щодо суб’єктного складу учасників СД.

Що стосується єдиноподатників (ФОП і ЮО), то для них заборони на СД також немає (однак майте на увазі, що ваші види діяльності в Реєстрі ЄП повинні відповідати тим видам діяльності, які ви провадите за договором про СД).

Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку мають право укладати з іншими суб’єктами господарювання договори про спільну діяльність без створення юридичної особи» (категорія 107.12 ЗІР).

Що стосується єдиноподатників, то вони повинні включати до свого «єдиноподатного» доходу та сплачувати єдиний податок з: (1) доходу від своєї звичайної діяльності; (2) пропорційної частини доходу, отриманої від СД (п.п.1 п.292.1 ПК України).

Всього доброго!

Я уже (не так давно; https://uristy.ua/ua/question/41452) критиковал данную схему в похожем вопросе.

Налоговый кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17):

"РОЗДІЛ XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ

ГЛАВА 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

Стаття 291. Загальні положення...

291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:...

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;..." -

т.е., предполагаемый директора Вашего офиса (филиала, отделения, представительства) - он же ФоП, если оформил упрощенную систему налогообложения (единый налог) может сотрудничать со своим юридическим лицом только по третьей группе физлиц-предпринимателей; это с одной стороны - с другой (исключающей) стороны:

"291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

291.5.1. суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:...

6) діяльність у сфері фінансового посередництва,...

(в этой части реализация ФоПом туристических услуг Вашего (своего) юридического лица прямо предполагает финансовое посредничество, что прямо запрещено для ФОПов третьей группы; т.е. по упрощенной системе налогообожения данная деятельность ФОПа невозможна, незаконная)

Всех благодарю за консультацию