як змусити суд призначити розгляд позовної заяви

Доброго дня!

Порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначається Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

З повним переліком усіх дій суддів, що підлягають оскарженню у законному порядку, можна ознайомитися у ст. 106 згаданого закону. Серед них зокрема:

• незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права;
• порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
• розголошення суддею таємниці, що охороняється законом;
• неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації;
• безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи;
• зазначення в декларації особи завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
• визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією;
• встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам;
• непідтвердження суддею законності джерела походження майна та інші.

Відповідно до ст. 108 Закону “Про судоустрій і статус суддів”, дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Отже, звертатися зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді необхідно саме до Вищої ради правосуддя (https://hcj.gov.ua/).

До якої відповідальності можуть притягнути суддю?

До суддів може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді:

• попередження;
• догани — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
• суворої догани — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
• подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації;
• подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
• подання про звільнення судді з посади.

Але якщо суддя дійсно знаходиться на лікарняному, вашу скаргу, скоріш за все, на жаль, відхилять.

Доброго дня, Дмитре!

Дійсно, суддею порушені всі можливі строки розгляду справи.

У Вашому випадку необхідно писати обгрунтовану скаргу на бездіяльність судді до Вищої Ради Правосуддя.

Однак максимум що може бути, це дисциплінарна відповідальність, оскільки у нас в державі притягнути до відповідальності дуже складно!

Добрый день. Вы можете с жалобой на действия судьи обратиться в Высший Совет правосудия. Его действия подпадают под дисциплинарное взыскание - безосновательное затягивание рассмотрения дела. Обращайтесь с жалобой именно туда. Удачи вам.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Враховуючи ,що суддя порушив всі можливі процесуальні строки.

Вам необхідно звернутися зі скаргою на бездіяльність судді до вищоіі ради правосуддя Украііни.

Приклад заяви:

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Вищої ради правосуддя

14 лютого 2017 року № 269/0/15-17

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

вул. Студентська, 12-А, м. Київ, 04050

Скарга щодо дисциплінарного проступку судді (суддів)

(дисциплінарна скарга)

1. Інформація про скаржника:

1.1. Скаржник*___

(прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, для адвоката – зазначити № та дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката)

1.2. Адреса місця проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи*: ___

___

(поштовий індекс, область, населений пункт, вулиця, номер будинку, квартири)

1.3. Номери засобів зв’язку*:___

(домашній, робочий або мобільний номер телефону, електронна адреса)

1.4. Статус скаржника: ___

(сторона, третя особа, представник сторони (адвокат), інші учасники судового процесу тощо)

2. Інформація про суддю (суддів)*: ___

(прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів),

___

щодо якого (яких) подається дисциплінарна скарга)

___

___

3. Інформація у судовій справі: ___

(якщо неналежна поведінка судді (суддів) мала місце під час розгляду справи, за наявності

______

інформації зазначити номер справи, сторони у справі, предмет судового розгляду; за наявності судового рішення – його дату та номер)

4. У чому полягає неналежна поведінка судді (суддів)? Зазначте одну або декілька підстав дисциплінарної відповідальності судді (суддів) відповідно до частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»(далі – Закон України № 1402-VIII)*:

• умисне або внаслідок недбалості:
• безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

ðнезаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

ðнезазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

ðпорушення засад гласності і відкритості судового процесу;

ðпорушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ðнезабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

ðпорушення правил щодо відводу (самовідводу);

• допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

• умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;
• розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
• неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
• втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
• неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
• зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
• використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
• допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
• ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;
• непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
• визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
• неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв'язків суддею в порядку, визначеному Законом;
• подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
• неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному Законом;
• декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

5. Конкретні відомості про наявність у поведінці судді (суддів) ознак дисциплінарного проступку, який може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді (суддів)*:

___

(день, місяць, рік або період часу, коли суддею (суддями) допущено неналежну поведінку,

___

зазначте факти з цього приводу)

___

6. Посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують викладені у дисциплінарній скарзі відомості*:

___

(зокрема, судові рішення судів вищої інстанції, які свідчать про порушення норм права суддею нижчої інстанції, інші документи, що підтверджують викладені у дисциплінарній скарзі факти)

___

З огляду на викладене прошу притягти суддю (суддів)*

______

(прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів))

______

______

до дисциплінарної відповідальності.

До дисциплінарної скарги додаю:

1.___

(зокрема, документи, які посвідчують повноваження адвоката, копії судових рішень та інших документів, що підтверджують зазначенівідомості)

2.___

3.___

4.___

Усі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими. Я обізнаний із тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності.

«___» ___ 20___ року*___

(підпис скаржника

або його представника)*

* обов’язково для заповнення

Примітки:

1. Прізвище, ім’я, по батькові скаржника і судді (суддів) у пунктах 1 і 2 дисциплінарної скарги потрібно зазначати в називному відмінку, друкованими літерами. Інші відомості слід викладати чітким, розбірливим почерком.

2. Письмова дисциплінарна скарга може бути надіслана поштою або передана до Вищої ради правосуддя.

3. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників (абзац перший частини першої статті 107 Закону України № 1402-VIII).

4. Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (абзац другий частини першої статті 107 Закону України № 1402-VIII).

5. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя (частина четверта статті 107 Закону України № 1402-VIII ).

6. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом (частина п’ятастатті 107 Закону України № 1402-VIII).

7. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина шоста статті 107 Закону України № 1402-VIII).

8. У випадку неодноразового подання особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг Вища рада правосуддя має право ухвалити рішення про залишення без розгляду протягом одного року наступних скарг цієї особи (частина восьма статті 107 Закону України № 1402-VIII).

9. Дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо:

1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів», або не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові скаржника або судді, місця проживання (місця перебування, місцезнаходження) скаржника;

2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді;

3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді;

4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;

5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені;

6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Очевидно безпідставна дисциплінарна скарга може бути залишена без розгляду та повернута скаржнику, якщо він неодноразово протягом дванадцяти місяців, що передують даті надходження скарги, подавав очевидно безпідставні дисциплінарні скарги, які були залишені без розгляду та повернуті скаржнику або за якими у відкритті дисциплінарної справи було відмовлено (частини перша та друга статті 44 Закону України від 21 грудня 2016 року№ 1800-VIII «Про Вищу раду правосуддя»).

10. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків (частина друга статті 106Закону України № 1402-VIII).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вы можете подать жалобу на бездействие судьи в Высший Совет Правосудия - образец жалобы можете найти на сайте ВСП

но по практике таких как Вы десятки тысяч - суды и судьи очень загружены . финансирования практически нет и когда рассмотрят Вашу жалобу так же не известно

но позитивная практика есть - https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/... ознакомьтесь

https://dejure.foundation/longread/8-problems-of-d...

так же ознакомьтесь

Добрый день!

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;

16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;

17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;

18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;

19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

2. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

II.

Обращаться с жалобой по поводу дисциплинарного проступка, совершенного судьей, имеет право любое лицо, как самостоятельно, так и через своего адвоката или представителя. Анонимные заявления не принимаются.

Заявление, соответствующего образца необходимо подавать в Высший совет правосудия (ВСП), само заявление должно обязательно содержать сведения о наличии признаков дисциплинарного проступка судьи. Несмотря на это, многие граждане обращаются в органы прокуратуры, которые не уполномочены рассматривать данные жалобы, в связи с чем получают отказ.

За нарушение своих должностных обязанностей ВСП имеет право применить к судье дисциплинарное взыскание в виде:

• предупреждения;
• выговора — с лишением права на получение доплат к должностному окладу судьи в течение одного месяца;
• строгого выговора — с лишением права на получение доплат к должностному окладу судьи в течение трех месяцев;
• представление о временном (от одного до шести месяцев) отстранении от правосудия;
• представление о переводе судьи в суд низшего уровня;
• представление об освобождении судьи от должности.

Таким образом, в случае реального нарушения ваших прав слугами Фемиды, обоснованная жалоба на неправомерные действия судьи может стать эффективным средством в их восстановлении.

III.

Пример жалобы про дисциплинарный проступок судьи:

Вища рада правосуддя

вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050

телефони: /044/ 489-64-60, /044/ 481-06-26, e-mail: zapyt@vru.gov.ua

Особа, яка подає скаргу: Васильєв Павло Сергійович

вул. , м. Дніпро, 49021

тел. 095-235-31-10, ел. пошта: gplu.dp@gmail.com

Данні про суддю, щодо якої подано скаргу: суддя районного суду м. Дніпродзержинська

___..201___р.

Скарга щодо дисциплінарного проступку судді

..201р. Товариство з обмеженою відповідальністю «---» звернулося до районного суду м. Дніпродзержинська з адміністративним позовом до про визнання рішень міської ради незаконними та їх скасування.

Після подання позову, два рази письмово та більше ніж три рази представники позивача особисто дізнавалися в суді щодо долі раніше поданого позову, але жодної інформації як письмово так і усно надано не було, повідомлялось завжди «Позов на розгляді судді і Вас повідомить про підсумки розгляду». Інформація в єдиному державному реєстрі судових рішень також була відсутня.

..201___р. директору позивача було видано в приміщенні суду копію ухвали від ___.___.201__р. згідно до якої суддя прийняла ухвалу про залишення без розгляду позову з підстав пропущення строку звернення до суду. Вказана суддя взагалі не розглянула клопотання про поновлення строку для звернення до суду. Судом вищевказана ухвала в строки передбачені КАС України позивачу не була направлена. Згідно до даних ЄДРСР ухвала надіслано судом: 29.10.2016; зареєстровано: 31.10.2016.; оприлюднено: 02.11.2016 (посилання на ЄДРСР ---). Приходжу до висновку, що наявне порушення пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

ТОВ «---» підготував та надав до районного суду м. Дніпродзержинська апеляційну скаргу на ухвалу від ..201__р. Справа до апеляційного суду була направлена лише __.___.201___р., що підтверджує порушення строків направлення справи до апеляційного суду.

___..201__р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу та скасував ухвалу суду першої інстанції, в тому числі підтвердив у своїй ухвалі, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про поновлення строку на подання позову. Для організації подальшого розгляду справа була передана до районного суду м. Дніпродзержинська.

..2017р. матеріали справи повернулися з апеляційного суду до районного суду м.Дніпродзержинська і справу розподілено на суддю .

Станом на 05.02.2017р. представник ТОВ «---» один раз письмово та два рази усно звертався до районного суду м. Дніпродзержинська для отримання інформації про дату, місце та час судового розгляду. Жодної інформації отримано не було, а лише повідомлено, що про дату розгляду позивачу повідомлять пізніше. Тому на протязі 4,5 місяців справа не призначена до розгляду.

Інформую про те, що станом на ___..201___р. ухвала про залишення без розгляду позову не приймалась, що підтверджується письмовою відповіддю ­­­­­­ районного суду м.Дніпродзержинська від ..201р. вих. №__//16 згідно до якої: «___..2016 року до суду надійшов адміністративний позов ТОВ «---» до міської ради про визнання рішень міської ради незаконними та їх скасування. За даним позовом заведена адміністративна справа №208//16-а, яка передана в провадження судді ». Тобто, станом на ___..2016р. ухвалу від ..2016р. прийнято не було, оскільки по перше це не зазначено в даній відповіді суду, по друге станом на ___..2016р. матеріали справи від судді не повернуто до канцелярії суду, як це передбачено у випадку прийняття ухвали про залишення без розгляду позову.

У поведінці судді вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме: безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Вказані порушення судді свідчать про нездатність вказаною суддею здійснювати правосуддя як це передбачає КАС України.

Вищевикладені дії судді є проявом неповаги до сторін по справі та проявом зі сторони судді як державного службовця неналежного ставлення до службових обов’язків і відтак за рівнем «професійної компетенції» суддя не має права здійснювати правосуддя.

Стаття 2 та частина 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (Закон) передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Суддя зобов’язаний: 1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики; 3) виявляти повагу до учасників процесу (ч.5 ст.55 Закону).

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 11 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами (ч.7 ст.107 КАС України).

Суди повинні готувати справи до судового розгляду та розглядати їх у встановлені для цього строки. Верховний Суд України звертав увагу суддів на необхідність підвищення особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд судових справ, маючи на увазі, що повний, всебічний та об’єктивний розгляд справ з додержанням встановлених законом строків є їх обов’язком. (п.1 Постанови Пленуму ВС України “Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ” від 01.04.1994 р. №3).

Електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту (пункт 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 740).

Стаття 92 Закону визначає, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості;

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Прошу: відкритті дисциплінарного провадження відносно судді районного суду м.Дніпродзержинська та притягнути останню до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення судді з посади.

Про наслідки розгляду даної скарги, прошу повідомити мене письмово направивши лист на адресу: вул. , , м. Дніпро, 49000 та за можливістю на електрону адресу gplu.dp@gmail.com

До скарги додаю (засвідчені копії):

• відповідь районного суду м. Дніпродзержинська від ..2016р. №;
• відповідь районного суду м. Дніпродзержинська від ..2016р. №;
• відповідь районного суду м. Дніпродзержинська від ..2016р. №;
• ухвала районного суду м. Дніпродзержинська від ___..2016р справа №--- про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «---» без розгляду;
• ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від ___..2016р. справа №---;
• роздруківка електронного листа отриманого Васильєвим П.С. з районного суд м.Дніпродзержинська (електрона адреса суду: inbox@zv.dp.court.gov.ua).

Всі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими, і я обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнутий до встановленої законом відповідальності.

05.02.2017р. Васильєв Павло Сергійович

(підпис)

Здравствуйте, Дмитрий"

Рекомендую подать жалобу в отношении судьи Печерского районного суда г,Киева Новака Р.В. в Высший Совет правосудия, заполнив образец:

Зразки дисциплінарної скарги та заяв щодо несумісності (vru.gov.ua)

Также, продолжайте подавать заявления об отводе в отношении судьи Печерского районного суда г,Киева Новака Р.В..

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

Цивільний процесуальний коде... | від 18.03.2004 № 1618-IV (rada.gov.ua)

"Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу".

"Стаття 39. Заяви про самовідводи та відводи

1. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду".

"Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу

1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

6. Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.

7. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

8. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу".

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня Дмитре!

Ви нічого не пишете про те коли Ви отримали ухвалу судді про залишення позовної заяви без руху і чи подана Вами у 10-ти денний строк з моменту отримання ухвали судді заява до суду про усунення недоліків позовної заяви до якої додані докази сплати судового збору у повному обсязі. Якщо така заява Вами не подавалася, або подана пізніше, то відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява взагалі вважається неподаною і повертається позивачеві. Отже, за Вашою позовною заявою не відкрито навіть провадження у справі. Зверніться письмово із запитом безпосередньо до судді Новака та з"ясуйте це питання. Якщо отримаєте відповідь, що позовна заява повернута, подавайте нову позовну заяву, яка буде автоматично розподілена іншому судді.

Доброго вечора, Дмитрій!

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Що таке розумний строк та яку тривалість він повинен становити – сказати важко. На рівні процесуального законодавства України розумним прийнято вважати строк, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у судах окремих держав ЄСПЛ виробив у своїй практиці кілька критеріїв, а саме:

- складність справи;

- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду із скаргою, пов’язаною із затягуванням строків розгляду справи);

- поведінка судових та інших державних органів;

- важливість предмету розгляду для заявника.

Таким чином, будь-яка справа повинна “пропускатись” через призму зазначених критеріїв на предмет можливості її розгляду протягом більш або менш тривалого строку. Звідси, навіть довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичної, так і з юридичної сторони.

Повертаючись до процесуального законодавства України, розгляд справ судами протягом розумного строку обмежуються певними конкретними термінами залежно від виду юрисдикції, провадження або категорії справи (наприклад, не більше 30 днів з дня початку розгляду справи по суті для цивільних справ, що розглядаються в загальному провадженні – ч. 2 ст. 210 ЦПК України).

Законом України “Про судоустрій та статус суддів” (ст. 106) чітко визначено перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Так, поміж іншого, зазначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження із підстави умисного або внаслідок недбалості безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників, Комісія з питань доброчесності та етики - через її голову або членів Комісії (частина 1 статті 107 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).

Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Закон України "Про вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1. прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
2. прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
3. конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини 1 статті 106 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
4. посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 Закон України "Про вищу раду правосуддя").

Звертайтесь, якщо буде потрібна допомога.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text):

"Стаття 24. Голова місцевого суду

1. Голова місцевого суду:...

3) контролює ефективність діяльності апарату суду,...

Глава 3. Апарат суду, служби організаційного забезпечення роботи та охорони суду

Стаття 155. Апарат суду

1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату...

3. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи,...".

Таким чином, забезпечує судовий процес, тобто вчинення суддями суду судочинства не голова суду, а керівник апарату суду, за що несе персональну відповідальність. З урахуванням Вами сплати додаткового судового збору, тобто виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. подайте на ім'я керівника апарату суду скаргу (до канцелярії суду під реєстрацію її вручення на Вашому екземплярі), а також згідно з порядком особистого прийому громадян зверністься до керівника на усний прийом зі скаргою.

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

"Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви...

4. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:...

3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;..

7. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви..".

Інший варіант, оскільки позовна заява не розпочата розглядом (не відкрито провадження у справі), може бути подання заяви про відкликання позовноїзаяви з подальшим поданням нової позовної заяви з цього ж предмету і з цих же підстав.