Помогите разобраться в действиях по оформлению наследства

Добрый день!

Всем наследникам, которые хотят отказаться в пользу дочери умершего, необходимо в срок строго до 6 месяцев со дня смерти подать в нотариальную контору по последнему месту жительства умершего/по месту расположения основной части его недвижимого имущества. Если принципиально, чтобы мать умершего получила деньги в наследство, можно отказаться в пользу дочери только Вам и Вашей матери, в пользу сестры/дочери. Тогда наследниц останется двое - дочь и мать умершего. Для того, чтобы им наследовать оптимальнее, необходимо заключить договор о разделе наследственного имущества, по условия которого деньги со счета наследует мать умершего, дочь - все остальное.

В среднем, стоимость 1 свидетельства о праве на наследства составляет от 4000 грн. На каждый объект выдаётся 1 свидетельство, если наследует один наследник, либо количество, кратное количеству наследующих.

Удачи Вам!

Доброго вечора!

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 Цивільного кодексу України).

Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). У вашому випадку така відмова буде адресна.

Нотаріус вам дасть текст,який потрібно написати, але текст буде приблизно таким:

До органів нотаріату

Іваненка Віталія Борисовича,

що проживає в м. Києві,вул. Приозерна, буд. 8, кв. 5,

реєстраційний номер облікової

картки платника податків 111

ЗАЯВА

Я, Іваненко Віталій Борисович, спадкоємець Іваненка Бориса Геннадійовича, померлого 14.07.2021 року, який проживав в м. Києві,вул. Академіка Заболотного, буд. 5, кв. 12, користуючись правом, наданим мені частиною 1 статті 1273 Цивільного кодексу України, відмовляюся від прийняття спадщини після його смерті на користь доньки померлого Іваненко Марини Борисівни і не заперечую проти видачі їй свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріусом роз’яснено зміст частини 6 статі 1273 Цивільного кодексу України, згідно з якою відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Двадцять п’ятого січня дві тисячі одинадцятого року.

ПІДПИС: (Іваненко В.Б.)

"Мне со стороны сказали, что нужно поехать к нотариусу и написать каждому заявление на отказ от наследства в пользу сестры. Другие говорят, что это нужно непосредственно делать там, где будете все оформлять." - вам потрібн усім разом звернутися до к тому нотаріусу с заявами, у якого ви будете оформлювати таку спадщину.

"Так же интересует вопрос (чтоб подготовится финансово) сколько будет стоить такое заявление? Нужно ли еще будет что то оплачивать отказывающимся по мимо заявления? И примерно сколько будет стоить само оформление на сестру? И это все сейчас подаются заявления, их принимают. И оформляться и оплачиваться все будет по истечении 6 месяцев или в процессе? " - вартість і умови оплати у кожного нотаріуса різна. Тут вам потрібно шукати самостійно найвигіднішого нотаріуса для вас. Але одно можу сказати точно, що у державного нотаріуса ціна буде нижчою, ніж у приватного нотаріуса.

А, еще у папы остались деньги на карте. карту заблокировали. Деньги хотим чтоб получила его мама. Что нужно для этого? Или это будет проще или дешевле так же оформить на сестру? - після вступу сестрою у спадок вона зможе звернутися до банку с заявою про зняття готівки з картки батька.

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Спадкоємець може відмовитись від отримання свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, подавши до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву.

Якщо спадкоємець, який має право на обов’язкову частку у спадщині, не прийме спадкове майно у встановлений законом строк чи відмовиться від спадщини, майно успадковується спадкоємцями за заповітом.

Обов’язкова частка визначається шляхом визнання права за спадкоємцем на ідеальну частку спадщини чи виділенням йому при розділі визначених речей із спадкової маси. Якщо заповідається не все майно, обов’язкова частка виділяється, в першу чергу, за рахунок не заповіданої частини, а при її недостатності - за рахунок заповіданої.

Якщо спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов’язковій або більша, то правила статті 1241 Цивільного кодексу України не застосовуються. Обов’язкова частка – це мінімум того, що може дістати малолітній, неповнолітній чи непрацездатний спадкоємець першої черги (за винятком зменшення її за рішенням суду). Тому на спадкоємця, який одержав саме цю частку, не може бути покладений заповідальний відказ, він не може бути зобов’язаний вчинити певну дію, спрямовану на досягнення суспільно-корисної мети, щодо цієї частки не може бути встановлений сервітут.

Для отриманя коштів або Депозит у спадок то необхідно- звернутися до державного або приватного нотаріуса за місцем прописки з заявою про прийняття спадщини. Для цього потрібно знати, в якому банку відкритий депозит, на яку суму, хто ще на нього претендує і інші деталі. Подати заяву потрібно протягом шести місяців з дня смерті вкладника. Якщо клієнт, який відкривав вклад, не зробив розпорядження банку щодо своїх коштів на випадок смерті, то підставою звернення до банку є нотаріально оформлений документ про Право на спадщину, де вказується спадкоємець, частка в загальній сумі спадщини і реквізити рахунку. Таким чином, спадкоємцеві треба звернутися до нотаріуса, який по закінченню 6 місяців з моменту смерті власника рахунку видасть свідоцтво про право на спадщину. Саме з цим документом і необхідно прийти в банк.

Отже, для отримання депозиту в спадок вам знадобляться:

свідоцтво про право на спадщину;

паспорт або інший документ, що засвідчує особу;

ідентифікаційний код;

свідоцтво про смерть вкладника (в деяких банках).

Спадкоємець зможе отримати депозит також якщо родич оформляв на нього спеціальне розпорядження в банку про спадкування. У такому випадку крім паспорта, свідоцтва про смерть та ідентифікаційного коду в деяких фінустановах потрібно буде пред'явити свідоцтво про народження або свідоцтво про шлюб (якщо родич вам був чоловіком або дружиною).

При цьому наявність заповідального розпорядження впливає виключно на коло спадкоємців і розподіл спадкової маси. Якщо, наприклад, до спадкоємства закликаються спадкоємці за законом першої черги, то інше майно успадковується ними порівну, а депозит, щодо якого є розпорядження вкладника - тільки людиною, на яку його оформлено. Зверніть увагу, внесок можуть успадкувати і кілька людей відразу. Якщо на вклад претендує відразу кілька спадкоємців, то в цьому випадку внесок ділиться між усіма спадкоємцями в частках, передбачених законом. Ці частки визначає нотаріус.

Банк виплатить вклад тільки при пред'явленні свідоцтва про право на спадщину, або дозволу нотаріуса (якщо ви успадковували лише частину вкладу), або рішення суду. При цьому не має значення, яким чином ви вступили в спадок: за розпорядженням вкладника банку, за заповітом або просто за законом.

Щодо грошових коштів на оформлення нотаріальних дій то зазнечені тарифи встановлюють нотаріуси самостійно, тому вартість нотаріальних дій буде вам озвучена нотаріусом за місцем відкриття спадщини

Успіхів

Добрый вечер!

Наследнику предоставляется право в течение 6 месяцев от даты открытия наследства принять наследство или отказаться от унаследованного имущества.

Условия отказа от имущества наследодателя прописаны в ст. 1273 Гражданского кодекса Украины (ГКУ). В украинском законодательстве предусмотрено право отказа наследника от наследства, независимо от вида наследования.

Чтобы засвидетельствовать решение не принимать унаследованное имущество, необходимо обязательно отказаться от наследства. Для этого следует написать заявление.

Документ подается нотариусу в населенном пункте по месту открытия наследства. Если нет нотариуса, документ для отказа от наследства принимает уполномоченное лицо органа местного самоуправления.

Период оформления права на наследованное имущество прописан в ст. 1270 ГКУ. Срок принятия или отказа от наследства составляет 6 месяцев с дня открытия наследства. В законодательстве предусмотрена ситуация, когда право наследования наступает у человека после отказа от имущества других наследников. Такой претендент должен решить — принять или отказаться от наследства — за три месяца с момента отказа предыдущих претендентов.

Отказ от наследования вступает в силу через шесть месяцев с момента открытия наследства, если за это время заявитель не изменил решения.

После отказа от доли наследства, имущество наследодателя перераспределяется среди других наследников. В статье 1275 ГКУ указаны такие юридические последствия отказа:

• при отказе по завещанию — его долю в равных частях делят другие наследники по завещанию;
• если отказался от имущества наследник по закону — эта доля в равных частях разделяется между наследниками из той же родственной очереди наследования. Законодатели определили, что указанное правило не действует, если наследник отказался в пользу другого претендента;
• отказ физического лица от наследства по завещанию сохраняет его право получить имущество по закону.

Наследник вправе принять или отказаться от всего полагающегося ему имущества — запрещено выделять часть от указанной доли наследства.

Все лучше оформлять на сестру.

Но если деньги на карте это пенсия, то там может действовать другой принцип:

Ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з ним на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч. 2 ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи ні.

По поводу стоимости:

Ваш случвй - Наследники первой и второй степени родства освобождены от уплаты налога на доходы физических лиц (НДФЛ) – это изменения от 2017 года. Кроме того, в этой ситуации не нужно делать оценку имущества.

Кроме налогов при вступлении в наследство нужно оплатить услуги нотариуса. Вы платите за открытие наследственного дела, проверку наличия завещаний, необходимые запросы, выдачу свидетельства и регистрацию права собственности. Порядок цен такой:

• Открытие наследственного дела 2000 грн;
• Выдача свидетельства на каждый объект наследования 4-5 тысяч гривен.

Алексей, здравствуйте!

Если решили, чтобы все унаследовала сестра, то все остальные должны до истечения 6 месяцев подать заявления об отказе в ее пользу, а она - соответственно - подать заявление о принятии наследства.

Заявление о принятии наследства можно подать нотариусу только по месту открытия наследства - т.е. по месту жетельства умершего.

А вот заявления об отказе в пользу сестры можно оформить и у другого нотариуса, где удобнее каждому из вас, а затем переслать эти заявления тому нотариусу, к которому обратилась сестра. То есть последовательность действий такова: 1) сначала сестра обращается к нотариусу по месту смерти отца, этот нотариус открывает наследственное дело; 2) после этого, все остальные обращаются либо к этому же нотариусу (это можно сделать одновременно с обращением сестры), либо к другому (другим), если вы,например, проживаете в другом городе, и нотариально заверенное заявление об отказе отправляете почтой нотариусу, у которого открыто наследственное дело.

Свидетельство о праве на наследство сестра может получить в любое время по истечению 6 месяцев после смерти отца.

Что касается денег в банке, то, поскольку отец, наверное не оставил в банке завещательного распоряжения, то получить их сможет наследник только после истечения 6 месяцев, получив свидетельство о праве на наследство, в котором будет указано - соответствующий вклад (вклады). Думаю, есть смысл чтобы съэкономить на оформлении, чтобы это получила сестра, а потом уже отдала их маме (если, конечно у вас нет сомнений друг в друге).

Относительно расходов: сами заявления о принятии и отказе от наследства у некоторых нотариусов, с которыми я общался где-то полгода назад, стоили 750 - 850 грн. Свидетельства о праве на наследство - дороже, где-то, начиная от 3500 грн. У каждого нотариуса свои расценки.

Надеюсь консультация будет Вам полезной. Оставляйте отзыв на сайте. Будут вопросы - обращайтесь лично через сайт. Всего Вам доброго.

Доброго дня!

В першу чергу хотілося б наголосити на тому, що основним нормативно-правовим актом, що містить загальні положення про спадкове право є Цивільний кодекс України. Також, спадкові питання регулюються, зокрема, Законом України „Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882.

Враховуючи положення цих нормативно-правових актів слід зазначити, що прийняття спадщини залежить виключно від волі спадкоємця. Спадкоємець за заповітом чи за законом завжди має вибір і на власний розсуд вирішує приймати йому спадщину чи ні.

У випадку прийняття спадщини слід враховувати, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням. Так, не можна прийняти лише якусь частину майна, що входить до складу спадщини, а від іншої частини відмовитися взагалі чи прийняти її під якоюсь умовою. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

У разі відмови спадкоємця від прийняття спадщини, хотілося б наголосити на тому, що останній має право відмовитися від спадщини взагалі або зробити це на користь інших осіб.

Водночас, слід мати на увазі, що відмова від прийняття спадщини спадкоємця за заповітом не позбавляє його права на спадкування за законом. Спосіб, у який особи, що бажають прийняти спадщину, можуть реалізувати своє право, буде залежати від місця їх постійного проживання. Так, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

У тому разі, якщо спадкоємець на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, він має подати до нотаріальної контори відповідну заяву про її прийняття.

В свою чергу не позбавляється права подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини також і спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем.

Слід відмітити, що на відміну від діючого Цивільного кодексу України, згідно норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який на сьогодні втратив чинність, для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, без подання відповідної заяви до нотаріальної контори, проживання зі спадкодавцем на момент його смерті не було обов’язковим. Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Доказами такого фактичного вступу, також, могла бути, наявність у спадкоємця ощадних книжок на ім’я померлого, іменних цінних паперів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, державних актів про право власності на землю, відповідних квитанцій, зокрема, про оплату житлово-комунальних послуг, обов’язкового страхування майна та інших документів, виданих на ім’я померлого.

Заява про прийняття спадщини чи заява про відмову від неї, подається особисто спадкоємцем до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Якщо заява про прийняття спадщини надсилається поштою, на ній повинна бути нотаріально засвідчена справжність підпису спадкоємця. У тому випадку коли поштою надійшла заява, на якій справжність підпису не засвідчена, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Також, слід звернути увагу, що особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, має право на її відкликання. Таке відкликання може бути вчинене протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється загальний строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим.

Якщо у особи виникнення права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, то строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За загальним правилом спадкоємець, який протягом шестимісячного строку, не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. Разом з тим законодавством передбачені випадки, коли строк на прийняття спадщини може бути продовжений.

Так, особи, які виявили бажання прийняти спадщину після спливу строку встановленого для її прийняття, матимуть на це право, якщо отримають письмову згоду всіх спадкоємців, які прийняли спадщину.

Крім того, додатковий строк, достатній для прийняття спадщини, може бути визначений в судовому порядку, за умови, якщо спадкоємець не прийняв спадщину вчасно з поважних причин.

Що стосується прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини.

При цьому слід мати на увазі, що вищезазначена категорія осіб має можливість скористатися правом на відмову від спадщини лише за певних умов передбачених законодавством.

Так, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років - за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Також, лише з дозволу органу опіки та піклування можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, батьки (усиновлювачі), опікун.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Що ж стосується осіб, які досягли 14 років то вони мають право подати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди своїх батьків або піклувальника.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При висвітленні питань, які стосуються оформлення прав на спадщину, хотілося б звернути увагу на ті випадки, коли спадкується нерухоме майно.

Так, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Окрім того, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації цього майна.

На сьогоднішній день, таку реєстрацію здійснюють бюро технічної інвентаризації, згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, здійснюється нотаріусом після отримання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони чи арешту цього майна.

Крім правовстановлювальних документів на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), необхідним є надання нотаріусу витягу з Реєстру прав власності, а в місцях де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування в якій зазначається власник нерухомого майна та викладаються характеристики нерухомого майна.

Згідно із вищевказаним Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, витяг з Реєстру прав для оформлення спадщини видається спадкоємцям згідно з письмовим запитом нотаріуса.

Слід відмітити, що видачі витягу передує проведення інвентаризаційних робіт. Порядок та методика проведення технічної інвентаризації нерухомого майна всіх форм власності визначені Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001року № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001року за № 582/5773.

Водночас, необхідно звернути увагу також на те, що на практиці є непоодинокими випадки, коли особа за життя володіла майном, але з тих чи інших причин не мала відповідних правовстановлювальних документів на нього.

Оскільки у власність спадкоємця може перейти лише майно, яке належало спадкодавцю на праві власності, слід зазначити, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Хотілося б зазначити кілька слів з приводу оплати деяких етапів процедури оформлення спадщини, адже громадяни, які мають право бути спадкоємцями та виявили бажання стати власниками майна, що ввійшло до складу спадщини, повинні, також, сплатити певні кошти. Такими коштами, зокрема, є державне мито за видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, кошти за отримання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, плата за проведення інвентаризації нерухомого майна, за оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав тощо.

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси, згідно із Законом України „Про нотаріат”, справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Розміри ставок державного мита, що справляється за вчинення нотаріальних дій, встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”.

Так, зокрема, за видачу свідоцтва про право на спадщину одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі та іншим спадкоємцям розмір державного мита на даний час становить 0,5 відсотка суми спадщини. Що ж стосується розміру державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) то він становить 0,1 відсотка суми спадщини, якщо видається одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі та 0,5 відсотка – за видачу іншим спадкоємцям.

Разом з тим, хотілося б наголосити на тому, що вищевказаним Декретом передбачена можливість отримання пільг при сплаті державного мита та встановлені категорії громадян, які мають право на такі пільги.

Тарифи за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлені наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2002 року № 83/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2002 року за № 775/7063.

Згідно із цим наказом, з 1 жовтня 2002 року за надання витягів з електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлені такі тарифи:

- за надання витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно – 1,5 (півтора) неоподаткованого мінімуму доходу громадян з урахуванням ПДВ;

- за надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно – 1,5 (півтора) неоподаткованого мінімуму доходу громадян з урахуванням ПДВ.

Розмір плати, яка справляється за інвентаризацію нерухомого майна, за оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”, встановлюється відповідно Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Спадкоємець, який отримав та належним чином оформив право власності, зокрема, на об’єкти нерухомого майна, окрім всього вищезазначеного, повинен також, сплатити податок за дохід, який він отримав внаслідок прийняття спадщини.

Правила такого оподаткування визначені Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Відповідно до положень цього Закону будь-які об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, та за ставкою податку, яка становить 5 відсотків - при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Для цілей цього Закону членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Щодо виплат на рахунку померлого:

Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера члени сім’ї померлого подають до органу Пенсійного фонду України, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії протягом шести місяців від дати смерті.

Після 6 місяців від дня смерті пенсіонера до органу Пенсійного фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку, до вищезазначеного переліку додається ще свідоцтво про право на спадщину.

Процедура отримання недоотриманої пенсії

Питання виплати недоотриманої пенсії в зв’язку зі смертю пенсіонера регулюється статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частиною першою статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Заяви про виплату недоотриманої пенсії можна пода­вати через представника за довіреністю або надсилати поштою. Особливістю подачі заяви в такий спосіб є те, що заяву слід надавати з усіма необхідними документами.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім’ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім’ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени родини, які вважаються непрацездатними, перелічені у частині другій статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Документи, що підтверджують родинні стосунки: паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї або рішення суду.

Документи, що підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті: паспорт, довідки уповноважених органів з місця проживання, у тому числі органів місцевого самоврядування або інші документи.

При зверненні кількох членів сім’ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім’ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Порядок отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера через Пенсійний фонд України

Згідно з п 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, – заява про виплату недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера подається до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії, із наданням наступних документів:

• документ, що посвідчує особу заявника;
• свідоцтво про смерть;
• документи, що підтверджують родинні стосунки;
• документи про спільне проживання разом з померлим.

Недоотримана пенсія виплачується через відповідне відділення поштового зв’язку за разовими дорученнями, які оформлюються органом Пенсійного фонду України. Разові доручення дійсні до кінця місяця, у якому вони були виписані.

Порядок отримання недоотриманої пенсії від померлого пенсіонера як спадщини

Якщо члени сім’ї померлого не проживали разом із пенсіонером на момент смерті, для отримання недоотриманої суми пенсії їм необхідно подавати заяву до нотаріуса про вступ у спадок.

Згідно статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, але в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до статті 9–1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадок необхідно, також, не пізніше 6 місяців із дня смерті особи.

З повагою ,

Костянтин Гончаренко

Спасибо.

Да на счету пенсия. Но бабушка пыталась что то настроить в Приват24, не смогла подтвердить и карту заблокировали.

Так она имеет право затребовать выплату в банке или это все таки через свидетельство по наследству?

Ххххххххх

Обратитесь напрямую в банк.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Стаття 52. Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера

1. . Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

2. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

3. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.