Как подать заявление за реальную угрозу причинения телесных увечий

Доброго дня, Ярослав!

Вам необхідно підготувати відповідну заяву до поліції, роздрукувати всі переписки, оскільки існує реальна загроза завдання тілесних ушкоджень.

У разі потреби можу допомогти оформити всі документи та надати необхідні консультації, звертайтесь.

Доброго дня!

Погроза вбивством — злочин, передбачений 129 статтею Кримінального кодексу.

Якщо погрози на вашу адресу надходять особисто, то наступного разу викликайте поліцію (виклики фіксуються автоматично, не відреагувати вони не зможуть), повідомивши про погрози вбивством від третіх осіб

Потім даєте пояснення группі, пишите заяву (краще потім в управлінні) про погрози вбивством, про те, що маєте всі підстави сприймати такі загрози реально(кваліфікація ст.129 КК України). Вимагаєте через добу витяг з ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань), щоб впевнитись, що відомості внесені.

Якщо погрози надходять по телефону, то, при можливості, спробуйте записати розмову для подальшого пред’явлення поліції. Збережіть скріншоти

Взагалі, Ви можете вже зараз звертатися до поліції, не чекаючи наступного разу, та писати заяву про погрози вбивством, а паралельно заяву до прокуратури.

Якщо є свідки цієї події, то данні про них також необхідно повідомити поліції та написати про це в заяві.

приклад заяви:

Начальнику ГУНП Дніпровського району м. Києва

Іванову О.П.

Петрова Петра Івановича

01221 м. Київ , набережна перемоги, 1 кв 5

тел. 068 765 4323

електронна пошта___

Повідомлення

про вчинення кримінального правопорушення

14.11.2019 внаслідок ініційованого конфлікту моїм сусідом по квартирі (квартира № 1 у нашій спільній частковій власності 50/50) погрожував мені вбивством.

Конфлікт стався через те, що В.П., звинуватив мене у тому, що я зламав замочок до електрощитка, який знаходиться у нас у квартирі. Конфлікт розгорівся саме через те, що я зауважив, що коли сталася аварійна ситуація (вимкнення електрики) я мав би мати доступ до електрощитка, який є нашою спільною власністю.

Проте, щодо замочка до електрощитка слід вказати, що це лише привід для того, щоби ображати мене та погрожувати розправою, вбивством.

Такі конфлікти, які ініціює систематично 6-8 разів на рік або П. або його співмешканка, яка не має реєстрації у квартирі, відбуваються систематично. Кожного разу доводять мене до того, що мною аж тіпає. Останнього разу так рознервувався, що цілий вечір і ніч кололо, давило у серці. Рознервування відбулося як від погрозою життя, так і тим, що В.П., не соромлячись нічого, відкрито наговорював неправду про мене як викликаному наряду міліції, так і черговим дільничним інспекторам.

Проте, останнього разу дійшло до конкретних, явних, реальних погроз розправою підговорити когось щоби зі мною розібралися, накинути шворочку мені на шию і задушити.

Після цього мене так трясло від нервів, що заснути я зміг лише під ранок.

Я викликав міліцію через телефон 102 приблизно о 18 годині вечора 14.11.2015 року. Прибувший наряд сказав, що передасть цей виклик черговим інспекторам міліції. Через години прибули чергові дільничні (прапорщик та лейтенант, здається старший). Так вони відрекомендувалися, бо посвідчень я не перевіряв. Вони прийняли від мене «Заяву про злочин» написану від руки на 2-х аркушах паперу і обіцяли її передати дільничному.

В процесі з’ясування обставин справи, В.П., погрози не припинив, а спокійно, виважено погрожував мені навіть при дільничних. На що я зауважив інспекторам.

Коли я зауважив, що В.П., планує когось підговорити щоби розібратися зі мною протиправно, П.,, при міліції (прапорщику та лейтенантові) спокійно сказав, що «Я могу и сам с тобой справиться. Зачем мне помощь. Накину удавочку сзади на шею или когда спать будешь».

Не дивлячись на це, присутні при цьому міліціонери, не вжили ніяких заходів щодо реакції на погрозу позбавлення життя.

Те, що ця погроза виказана не в сварці чи суперечці, де емоції киплять і зашкалюють (і все можна списати на раптовий, короткостроковий одноразовий сплеск емоцій), а виважено, спокійно, обдумано змушує мене реально побоюватися виконання погрози зі сторони В.П.

Відповідно до ст. 129 КК України погроза вбивством визнається окремим злочином.

Тобто, виходить так, що два міліціонера, представники органу охорони правопорядку, почувши, що В.П., вже навіть обмірковує, яким чином позбавити мене життя, НЕ ВЖИВАЮТЬ ЖОДНИХ ДІЙ ЩОДО ЦЬОГО (типу попередження тощо), а просто радять роз’їхатися нам з однієї квартири, ТО Я приходжу до висновку, що В.П., зрозумівши всю безкарність свою візьме і реально виконає те, що ним вже обмірковується – позбавить мене життя.

Тут варто наголосити, що раніше у часі, при черговому ініційованому ним конфлікті, він мені вже говорив, що «ты долго не проживешь, а я тебя переживу».

І саме головне – як мені тепер спокійно жити в своїй кімнаті, розуміючи що мій сусід, в якого час від часу «западає клямка» дійсно не виконає того, чим погрожував?!

І тепер я почуваюся ніяково, тривожно, хвилююся, викликане чеканням чого–небудь небезпечного зі сторони В.П. Побоююся зайвий раз вийти зі своєї кімнати, піти на кухню, в туалет, ванну. Того що, будьщо може спровокувати В.П., до вчинення неадекватних протиправних дій, а той до нападу на мене з зашморгом на шию.

Це повідомлення подаю безпосередньо прокурору, так як на дільничних інспекторів, які навіть будучи свідками погрози вбивством зі сторони П., не відреагували на це, надій що вони виконають Закон на належному рівні і забезпечать спеціальну превенцію правопорушення щодо мене, немає.

Відомості про кримінальне правопорушення (згідно Розділу 2 п.1.1.2 положення про ЄРДР), викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного в ЄРДР. Лише потім, у випадку якщо посадова особа дійде висновку, що, наприклад, у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму в інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 р. "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" роз’яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

З відповідальністю за ст. 383 КК України ознайомлений та попереджений.

Враховуючи вказане та керуючись ЗУ «Про Національну поліцію України», ст. 214 КПК України

ПРОШУ:

- внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу погрози вбивством, яку вчинив гр. Віктор Петрович 14.11.2019 року (ст. 129 КК України) стосовно мене .;

- організувати проведення об’єктивного та неупередженого досудового розслідування, з допитом осіб, зазначених у цьому повідомленні.

16.11.2019 підпис ПІБ

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте, Ярослав!

Предусмотрено несколько способов сообщить в полицию о преступлении:

1. Человек может лично позвонить по горячей линии на номер 102 или устно обратиться в отделение и уведомить об уголовном нарушении - устное сообщение (заявление). По его получению, в полиции должны составить специальный протокол о его принятии, который подписывают заявитель и принимающее лицо.

2. Лично обратиться в ближайшее отделение полиции и в письменной форме подать заявление. В таком случае полиция его принимает и регистрирует либо в специальной информационной системе, либо в журнале единого учета. Заявление лучше написать в двух идентичных экземплярах (если оно напечатанное, то можно просто сделать ксерокопию, оба должен подписать заявитель) для того, чтобы один экземпляр подать органам полиции, а на другом - поставить отметку (штамп с указанием даты принятия заявления). После принятия письменного заявления органы полиции обязаны выдать заявителю специальный талон-уведомление.

3. Подача заявления почтовым отправлением. Это также есть подачей в письменном виде, но уже не лично, а через почту. В такой ситуации необходимо отправлять письмо заказное с сообщением о вручении письма и с описью (в которой указывается что именно отправляется, в скольких экземплярах и на скольких страницах), для того, чтобы было подтверждения отправки.

4. Заявление в полицию онлайн.Такое заявление считается электронным. Подать его можно на электронную почту ближайшего отделения полиции, указанную на их сайте; или же перейти на официальный сайт Национальной полиции по этой ссылке mvs.gov.ua/uk/for_citizens/servisi-ta-poslugi-organiv-sistemi-vnutrisnix-sprav/napisati-zvernennya-do-policiyi, где указана пошаговая инструкция для подачи заявления через интернет.

5. Вызов полиции через мобильное приложения. Его используют тогда, когда человек хочет вызвать полицию на место преступления во время его совершения (а не спустя несколько дней или даже часов после совершения). Это мобильное приложение называется My Pol. Его принцип работы заключается в следующем. Если вы попали в экстремальную ситуацию и вашей жизни угрожает опасность, а времени на звонок в полицию и объяснения где вы находитесь - нет, то достаточно нажать кнопку «sos» в своем телефоне. Благодаря геолокации система сама определит ваше местоположение и отправит данные в полицию. Так, ваши текущие координаты автоматически поступают в службу полиции 102. Этот сигнал воспринимается как вызов полиции, и полицейские будут действовать так же, как вы бы сами позвонили на линию. На место срочно направляется наряд полиции.

Особенные требования кнаписанию заявления не предусмотрены законодательством. Но, не смотря на это, в нем важно описать все известные факты и обосновать наличие признаков преступления (так как на его основании и ведомостях, что в нем указаны, будет вноситься информация о преступлениив Реестр) Поэтому, необходимо указать следующие данные:

1. название органа к которому вы обращаетесь;

2. фамилия, имя, отчествопотерпевшего или заявителя, номер телефона;

3. краткое изложение и описание событий и обстоятельств, какие могут свидетельствовать о совершении уголовного правонарушения (например, если подаете заявление в полицию об угрозе жизни и здоровью, то нужно описать как именно угрожают, кто может угрожать, в связи с чем, в каких действиях это проявляется, как долго существует угроза и тд);

4. предварительная правовая квалификация уголовного преступления с указанием статьи (части статьи) УКУ;

5. доказательства, подтверждающие изложенные в заявлении обстоятельства (если такие есть; ими могут быть, например, фото с места преступления или другие);

6. дата и подпись.

Кримінальний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text):

Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Обращайтесь, если потребуется помощь (контакты для связи есть в моем профиле).

Всего хорошего!

Удачи Вам!

Доброго дня.

Мені погрожують не вбивством, а побиттям. Розголошують мою адресу без моєї згоди. За це можна притягнути до відповідальності?

Якщо так то ви могли б скласти заяву? (звісно не безкоштовно)

Человек сделал объявление в публичной беседы одного из мессенджеров о том что ищет человека, который бы меня избил и получил за это денежное вознаграждение. У меня есть реальные основания считать это реальной угрозой, так как написав заказчику с другой страницы и представившись исполнителем, заказчик сообщил мой точный адрес и дал мое фото. Мне нужно ваше сопровождение в написании заявления в полицию и дальнейшее сопровождение.

заявление в полицию Вы написать можете и нанять адвоката и для составления и для сопровождения - можете , а вот какой будет исход - время покажет

Здравствуйте, Ярослав!

Если Вам не угрожают убийством, то Вы соответственно не можете обратиться в полицию с заявлением о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела об угрозе убийством по ст.129 Уголовного кодекса Украины.

В свою очередь, подачу заведомо неправдивого сообщения о совершении уголовного правонарушения, может повлечь за собой привлечение к уголовной ответственности по статье 383 Уголовного кодекса Украины.

За угрозу избиением прямой нормы в Уголовном кодексе нет, есть уголовная ответственность за приготовление к совершению преступления с учётом статьи 14 Уголовного кодекса Украины, только окончательная квалификация может быть исходя из степени тяжести телесных повреждений, что может определить по факту, при наличии последствий, только судебно-медицинская экспертиза.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

"Стаття 14. Готування до кримінального правопорушення

1. Готуванням до кримінального правопорушення є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення кримінального правопорушення.

2. Готування до кримінального проступку або злочину, за який статтею Особливої частини цього Кодексу передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років або інше, більш м’яке покарання, не тягне за собою кримінальної відповідальності".

"Стаття 11. Поняття кримінального правопорушення

1. Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.

2. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі".

Поэтому в Вашей ситуации, Вы можете обратиться с заявлением в полицию не о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела, а именно по поводу проведения проверки и принятия мер профилактического реагирования, воздействия со стороны сотрудников полиции по отношению к этому лицу, с целью предупреждения возможного совершения преступления (проведение беседы, отобрание объяснения), в соответствии нормами Конституции Украины, Законов Украины "О Национальной полиции", "Об обращении граждан".

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

"Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

"Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Національну поліцію

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text

"Стаття 2. Завдання поліції

1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги".

"Стаття 23. Основні повноваження поліції

1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;...

10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;... ".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про звернення громадян

від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР

(Витяг)

Стаття 1. Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 4.Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

– порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

– створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

– незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5.Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

• об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
• на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
• письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
• вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
• у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
• не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
• особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Таких мер должно быть достаточно, чтобы предупредить совершение в отношении Вас уголовного правонарушения.

Нужна помощь в подготовке заявления в полицию "Звертайтеся".

Всего доброго, удачи Вам!

Доброго Дня

Щодо вашого питання, із зазначеного вами зрозуміло, що можливе вчинення кримінального правопорушення, або булінг, цькування в соц мережі

Кримінальне правопорушення – це суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення (стаття 11 Кримінального кодексу України).

В ситуації, коли потрібна невідкладна допомога працівників поліції, необхідно:

зателефонувати на номер скороченого екстреного виклику "102" до оператора Call-центру Національної поліції (безкоштовним зі стаціонарних та мобільних телефонів);

у момент виклику чітко, розбірливо повідомити своє прізвище, ім'я та по-батькові, місце перебування (адресу) та причину виклику наряду поліції. У ході повідомлення причини виклику, необхідно детально описати події, а саме протиправні дії - кримінальне правопорушення, які стались;

якщо особа не може назвати точну адресу, необхідно детально описати місце її перебування, а саме назвати орієнтири, наприклад назви магазинів, підприємств чи державних установ, які знаходяться поряд тощо;

дзвінок буде прийнято та зареєстровано оператором Call-центру телефонної лінії "102" Національної поліції і на виклик буде направлено групу реагування патрульної поліції (ГРПП ) найближчого відділення поліції.

Анонімні заяви та повідомлення не реєструються, тому у разі відмови назвати себе, існує ризик, що на повідомлення не буде невідкладної реакції, крім повідомлення щодо загрози безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності або можливого вчинення терористичного акту.

Дії після прибуття працівників поліції за викликом

♦ Працівник чергової частини відділення поліції, до якого надійшла заява громадянина від оператора Call-центру телефонної лінії "102" направляє на виклик ГРПП, яка після прибуття на місце виклику повинна за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини, за наявності на місці події заявника (потерпілого) з'ясувати обставини правопорушення або події, а у разі встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення Слідчо-оперативної групи (СОГ) та забезпечити охорону місця події до її прибуття (пункт 2 розділу IX Інструкції).

♦ Після прибуття на місце події СОГ особа повинна детально відповісти на запитання слідчого або іншого працівника слідчо - оперативної групи. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога (частина друга статті 33 Закону України "Про Національну поліцію").

На місце події члени СОГ з’ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, установлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та ймовірні шляхи їх руху (пункт 7 розділу ІІ Інструкції з організації взаємодії).

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду (cтаття 237 Кримінального процесуального кодексу України).

Потерпілий має право приймати участь у проведенні огляду та запрошувати свого захисника або законного представника бути присутнім під час проведення огляду.

Звернення до поліції з письмовою заявою https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B...

Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення.

Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II Порядку).

Датою подання заяви (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції вважається дата реєстрації такої заяви (повідомлення) в ІТС ІПНП (журналі ЄО).

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду (пункт 2 розділу II Порядку).

Заяви (повідомлення) можуть направлятися до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв’язку, мережі Інтернет, електронного зв’язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України (0-800-50-02-02), які реєструються службою діловодства та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки (пункт 12 розділу II Порядку). Зразок https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B...

Успіхів