Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Банківська право, 02 вересня 2021, питання №48152 100₴

Борьба с самоуправством и предвзятостью Отдела Финансового Мониторинга Приватбанка

Я гражданин США, не так давно перевел деньги со своего личного счета американского банка на личный счет нерезидента в Приватбанке для личных целей и существования в Украине. Деньги зашли на счет, но снять я их налом не могу (нужна в валюте), так как этому препятствует Отдел Финансового Мониторинга Приватбанка, требуя предоставить документы о происхождении средств. Я им отправлял и квитанцию о трансакции SWIFT перевода между счетами через систему приват24, я им предоставлял выписку по счету из американского банка, и свой трудовой договор, и даже зарплатную ведомость, но ответ один - "документ не является документом о происхождении средств". Они сначала хотят увидеть оригинал трудового договора, потом нотариально заверенный его перевод (который стоит денег и требует времени), потом их не устраивает, что цифры в договоре отражают общую информацию о годовой зарплате. Требованием предоставить приватные данные в таком количестве, а так же дальнейшее издевательство надо мной и удержание моих личных средств на счету приватбанка, я расцениваю нарушением прав человека и хотел бы проконсультироваться о возможных дальнейших действиях с моей стороны и пресечению предвзятости и субьективного подхода к оценке документов. Спасибо

Відповіді юристів (8)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Добрый день!

    Для банка в свете требований Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» требования вполне резонны и только выполнение их избавят Вас от блокировки счетов.

    Также для ответа на Ваш вопрос необходимо понимать, налоговым резидентом какой страны Вы являетесь?

    Вам необходима личная консультация, чтобы разобраться в Вашей ситуации.

    Если есть дополнительные вопросы связывайтесь со мной через мой профиль на сайте.

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 20 років досвіду

    хотел бы проконсультироваться о возможных дальнейших действиях с моей стороны и пресечению предвзятости и субьективного подхода к оценке документов.

    По большому счету - Вы имеете право - подать иск .

    но возможно Вам изначально лучше обратиться к юристу чтоб он лично просмотрел ответы и разобрался в ситуации - даст запрос и все обойдется без суда

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 3 роки тому

    Юрист, м. Суми, 6 років досвіду

    Добрый день!

    Вы являетесь владельцем карты, значит, прошли верификацию.

    В большинстве случаев банк запрашивает подтверждения происхождения средств от 400 000 гривен, тогда, если деньги подаренные, Вы должны предоставить договор дарения, декларацию о доходах или справку о заработной плате. Возможно, что в Вашей ситуации будет достаточно устно объяснить банку суть, так как сумма незначительная и не должна вызывать подозрения у банка, такие низкорисковые операции не подлежат тщательной проверке. НБУ считает, что клиенты банка не должны предоставлять информацию об источниках происхождения средств по простым операциям на «допороговые» суммы (400 000 гривен). Попробуйте набрать техподдержу Приватбанка и еще раз оговорить конкретно их сомнения и пути решения. Если же банк не захочет проводить такую операцию, источник происхождения суммы придется предоставить.

    Банк заблокирует счет до выяснения и может подаст информацию в органы ДФС.

    Если подтвердить не сможете от 5 до 30 дней, деньги вернуться отправлю на Ваш счет отправителя в США , а счет закроют и остановят сотрудничество с Вами( Закрывая счет , Вам должны об этом сообщить и Вы имеете право получить свои деньги в кассе банка наличными не обьясняя источник происхождения.

    Вам необходимо либо подать декларацию о доходах в налоговую по месту регистрации, оплатить:

    ПДФО -18%

    ВЗ- 1,5%

    и подать декларацию со справкой об оплате налогов банку.

    По операциям со снятием денег с текущего счета.

    С одной стороны, ограничение прав клиента на распоряжение денежными средствами, находящимися на его счете, не допускается, кроме случаев ограничения по решению суда или условиям обременения (статья 1074 Гражданского кодекса Украины). В то же время операции по такому счету могут быть приостановлены, но в этом случае банк должен найти основание из вышеизложенного перечня.

    Приостановление финансовой операции осуществляется сроком на два рабочих дня. Специально уполномоченный орган по вопросам финансового мониторинга может принять решение о приостановлении операций сроком до пяти дней для дальнейшей проверки, одновременно уведомив правоохранительные органы.

    Если подозрения не подтверждаются, операции должны быть немедленно возобновлены.

    Урегулирование споров

    В случае если банк неправомерно, по мнению клиента, отказывается выдать денежные средства, вопрос разблокировки счета, как правило, разрешается путем переговоров с представителями банка. Возможно, нужно будет предоставить дополнительные пояснения и/или документы по блокирующей операции и таким образом решить проблему в досудебном порядке. Если переговоры не приведут к желаемому результату, следует обратиться в суд с иском об ограничении прав клиента на распоряжение денежными средствами (статья 1074 ГК Украины). Снимая деньги с депозита/текущего счета (наличными), клиент не обязан объяснять причину такого снятия.

    Шансы достаточно высоки, поскольку постановление НБУ является подзаконным актом и не может противоречить Гражданскому кодексу Украины.

    Жалоба в НБУ и на адрес главы правления Приватбанк или почтой с вручением ценным письмом, тоже может помочь , так как Вы иностранец , Вы не являетесь для Украины обьектом оподаткування

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Савченко Олександр
    40%
    Савченко Олександр 3 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго дня!

    Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

    Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

    Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Згідно із статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1066 ЦК України за договором рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження і видачу відповідних сум та проведення інших операцій за рахунком, також банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

    Відповідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

    Відповідно до ст. 1074 ЦК України Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

    Враховуючи зазначене, рекомендую звернутись до банку із претензією-вимогою, у якій просити вжити заходів щодо припинення порушення прав вільно розпоряджатися своєю власністю (грошовими коштами на рахунку), та розблокувати карту з можливістю в подальшому вільно розпоряджатися та користуватись коштами на рахунку.

    Що стосується самої претензії банку:

    1. В претензії – вимозі в шапці повинні бути реквізити банку (назва, код ЄДРПОУ, та юридична адреса банку) також Ваші реквізити (ПІБ, ідентифікаційний номер, адреса проживання).

    2. Далі Ви описуєте Всю ситуацію (починаючи з того, що Ви являєтесь клієнтом банку у Вас відкритий рахунок №___ Вказуєте дату, мій рахунок заблоковано і й досі не розблоковано (___ днів) .

    Я зверталася по телефону до банку (номер), на що співробітники банку мені відповідали «___», якщо пам’ятаєте дати можна вказати коли Ви зверталися

    3. Вважаєте, що дії банку є не законними так як відповідно (посилаєтесь на статті закону, наведені мною).

    4. Вимагаю (1. Надати відповідь на якій підставі мій рахунок в період з «___»___р. та по теперішній час заблоковано № ___ ;2. Розблокувати мій рахунок№___ на протязі 2 – х робочих днів з дня отримання вимоги – претензії;

    3.Письмову відповідь прошу надати на протязі ___ робочих дні з дня отримання моєї претензії – вимоги на мою адресу ___).

    5. Додатки (копії документів, які Ви маєте).

    Дата підпис ПІБ

    Також окрім претензії до самого банку з вимогою розблокувати ваш рахунок, можете також звернутися зі скаргою на його незаконні дії до Національного банку України (НБУ).

    У відповідності до ч.6 ст. 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

    Згідно ч.5 ст.67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

    Таким чином, при блокуванні банком рахунку одним із важелів впливу на банк та відновлення свого порушеного права є скарга на протиправні дії банку, адресована НБУ.

    Дана скарга повинна бути складена відповідно до вимог ЗУ "Про звернення громадян".

    Письмове звернення (скарга) надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Якщо звернення до банку та НБУ не допоможе розблокувати ваш рахунок, тоді слід звертатись до загального місцевого суду (посилаючись на неправомірне блокування карткового рахунку так як відсутні підстави для такого блокування) з вимогою про визнання неправомірними дії банку, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, та зобов’язання вчинити певні дії.

    Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

    У разі необхідності - звертайтеся через контакти в моєму профілі або через Звернутися біля фото.

    Всього доброго!

    Щасти Вам!

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Добрий вечір, Ігор!

    Ви маєте право на подання:

    - претензії у адресу банку про усунення порушень закону та разблоккування рахунку у банку;

    - скарги до Національного банку України для проведення перевірки та прийняття мір реагування до адміністрації банку щодо разблоккування рахунку у банку;

    - позовної заяви до суду про захист прав споживачів щодо разблоккування рахунку у банку.

    При поданні скарги до Національного банку України:

    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

    "Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк".

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про звернення громадян

    від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР

    (Витяг)

    Стаття 1. Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

    Стаття 4.Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

    До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

    – порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

    – створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

    – незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

    Стаття 5.Вимоги до звернення

    Звернення адресуються органам державної влади до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

    Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

    Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

    Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

    Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

    Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

    Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

    Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

    Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

    • особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
    • знайомитися з матеріалами перевірки;
    • подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
    • бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
    • користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
    • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

    Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

    Органи державної влади їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

    • об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
    • на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
    • забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
    • письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
    • вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
    • у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
    • не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
    • особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

    При поданні позовної заяви до суду до відповідача: АТ "ПриватБанк":

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    "Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

    1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

    "Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

    3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    "Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

    3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

    4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

    5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

    "Стаття 175. Позовна заява

    1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

    2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

    3. Позовна заява повинна містити:

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

    4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

    10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

    5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

    6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

    Всього доброго, успіхів Вам!

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання, так служба фін моніторингу діє агресивно та упереджено, проте перш ніж робити дії щодо притягнення їх до відповідальності та неправомірних дій працівників банку рекомендую скористатись системою законних швидких та дієвих дій а саме -добровільне врегулювання а переговори з компетентними посадовими особами в подальшому:

    поскаржитись на неправомірні дії банківської установи

    запросити допомоги у працівників банку по вирішенню ускладнень діяльності

    звернутися до поліції зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб банку

    І у випадку не вирішення зазначеного мирним шляхом звертатись до суду за захистом своїх прав.

    Успіхів

    Крикун Сергій  Павлович
    30%
    Крикун Сергій Павлович 3 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду

    Гражданский кодекс Украины (ГК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n388):

    "Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

    1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.";

    "Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

    1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

    2. Моральна шкода полягає:...

    2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;.."..

    Считаю надлежащим подачу иска в суд в отношении банка в порядке приведенных статей ГК об устранении нарушений пользования своими денежными средствами, а также возмещения морального вреда.

    Рибінцев Сергій Сергійович
    30%
    Рибінцев Сергій Сергійович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 16 років досвіду

    Добрый день, Игорь!

    К сожалению, такое есть в упомянутом вами банке.

    В целом подход по легализации присутствует во всех банках, и не только банках, даже нотариусы, адвокаты, осуществеляют первичный фин.мониторинг.

    Но систему фин.мониторинга внутри разрабатывает сам субъект, в вашем случае Банк, и если четкого списка нет, они и начинают так юлить.

    Их необходимо направить и указать на положения закона (так как то, что вы уже дали достаточно для подтверждения происхождения).

    Относительно наказать - это в НБУ жалобу направить.

    Набирайте, если остались вопросы.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України