Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Спадщина, 26 жовтня 2021, питання №50268 150₴

Як розділити будинок та земельну ділянку порівну та узаконити, якщо другий спадкоємець хоче все собі.

Добрий день, цікавить алгоритм дій по приватизації будинку та земельної ділянки(саду).

Вся нерухомість була у власності матері та батька, померли вони в 1998 році. Заповіт не був складений.

Спадкоємцями є я та моя менша сестра, яким чином можна розділити та документально оформити будинок та земельну ділянку, якщо сестра хоче щоб все залишилось їй?

Я там не прописана , живу в іншому місті.
Сестра живе по сусідству з будинком та земельною ділянкою, яку я хочу розділити порівну та узаконити.

Відповіді юристів (14)

    Карпенко Андрей Владимирович
    20%
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Добрый день!

    1. Все имущество наследодателя после его смерти наследуют в равных долях наследники первой очереди, которыми являетесь Вы и Ваша сестра.

    Если в 1998 году Вы были несовершеннолетний или были прописаны по одному адресу с родителями, то Вы автоматически вступили в наследство.

    Если это было не так, то Вы должны были подать заявление нотариусу о вступлении в наследство.

    2. Вы сначала должны получить Свидетельство о наследстве и оформить свою часть дома и земли на себя.

    3. Следующий шаг - это раздел дома и земли в натуре. Если сестра не будет соглашаться, то это придется делать в судебном порядке.

    • Ольга Клієнт 2 роки тому

      Дякую за відповідь, нажаль ніяких дій не було зроблено на спадщину.

      Декілька років тому я намагалась приватизувати свою частку, але не вийшло так як сестра не хотіла приватизовувати свою.

      Коли батьки померли ми були повнолітніми і не були прописані.

    Савоста   Ірина   Михайлівна
    26.7%
    Савоста Ірина Михайлівна 2 роки тому

    Адвокат, м. Сновськ, 5 років досвіду

    Доброго дня. По -перше потрібно розуміти хто з Вас прийняв спадщину. Законодавство того періоду ( до 01.01.2004 року) передбачало фактичний вступ у спадщину, тобто : 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

    Я так розумію, заяву на прийняття спадщини протягом 6 місяців ні Ви ні Ваша сестра не подавали. Місце реєстрації ( прописки ) у Вас також різні, тобто батьки були зареєстровані окремо і на день смерті проживали самі ( без дітей).

    По-друге: залишилися, мабуть, якість документи, цінні речі тощо. Фактичний вступ передбачав дії спадкоємців на управління, володіння майном: догляд за будинком, його страхування, поточний ремонт, оброблення присадибної ділянки тощо. Для того , щоб оформити спадкові права на будинок та земельну ділянку потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини ( останнє місце проживання спадкодавця) з пакетом документів, зокрема : в сільскій раді взяти довідку про те, що протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця ( того, хто помер останній) спадкоємець фактично прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Все залежить від Ваших дій та дій Вашої сестри: хто забрав документи на будинок, земельну ділянку, обробляв її, слідкував за будинком тощо та порозуміння між Вами.

    Якщо потрібен більш детальний аналіз ситуації , звертайтсь через значок " звернутися"

    • Ольга Клієнт 2 роки тому

      Дякую за відповідь.

      • Савоста   Ірина   Михайлівна
        Савоста Ірина Михайлівна 2 роки тому

        Адвокат, м. Сновськ, 5 років досвіду

        Ви сказали, що " я намагалась приватизувати свою частку, але не вийшло так як сестра не хотіла приватизовувати свою". Уточність , будь ласка, що Ви маєте на увазі, які дії Ви робили, можливо під терміном " приватизувати" маєте на увазі зовсім інші дії ( з юридичної точки зору). Знаючи більш детально Вашу ситуацію, можливо є варіанти, які підходять саме для Вас

    Гончаренко Константин
    26.7%
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    По Вашому питанню повідомляю наступне:

    Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України , спадкування може проходити , як за заповітом так і за законом(якщо не має заповіту), спадкоемцями можуть бути особи , які перебували у родинних відносинах з спадкодавцем та спільно проживали або вели господарство, також діти спадкодавця ( які були народжені після його смерті, але зачаті за життя спадкодавця.).

    Майно померлого підлягає поділу наступним чином:

    Діти --- батьки --- дружина (з якою укладено шлюб) у рівних частинах.

    Якщо серед спадкоємців є пенсіонери , діти , особи з інвалідністю , вони мають право на обов язкову частку незаежно від заповіту за законом

    Особи які проживали та були зареєстровані на момент смерті з померлим, вважаються такими , що автоматично прийняли спадок, якщо письмово не відмовились.

    Необхідно у термін 6- ти місяців подати заяву нотаріусу про прийнняття спадщини за місцем знаходження майна померлого.( перелік документів надає нотаріус , які необхідно зібрати для оформлення)

    Розмір державного збору за нотаріальні послуги Вам обрахує конкретний нотаріус.

    Експертну оцінку робить суб єкт оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат - оцінку замовляють спадкоемці самостійно( якщо в складі майна є об єкти цінностей та антикваріату.) ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". За результатами оцінки необхідно сплатити податок державі за окремі предмети та подати декларацію про майновий стан та доходи до ДФС за місцем реєстрації в якій серед іншого зазначити про отримання майна у спадок.

    У Вашому випадку оцінка майна є необов язковою.(якщо немає антикваріату)

    Що треба зробити для того, щоб прийняти спадщину:

    Потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання та знаходження майна спадкодавця (батька) в Україні із заявою про прийняття спадщини із доданими документами (ст. 1269 ЦК України), до яких відносяться:

    • 1) паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
    • 2) свідоцтво про смерть спадкодавця;
    • 3) заповіт, якщо такий є;
    • 4) якщо Ви вступаєте у спадок за Законом, потрібно взяти документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі;
    • 5) також потрібна довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті.
    • 6) правовстановлюючі документи на все майно, про яке вам відомо, що воно буде успадковане.
    • Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів: стосовно земельної ділянки – до Держземагентства – вони нададуть витяг з державного земельного кадастру (якщо ж акт на землю у вас старого зразка, то будуть робити нову документацію, оформлювати кадастровий номер, що займе певний час та потребуватиме додаткових витрат); будинок/квартира – БТІ – 2 довідки: хто власник і що немає самочинного будівництва; автомобіль – МРЕО (нині – сервісний центр МВС) – чи не в угоні (не викрадено); майнові паї – СільРада – довідка про суму, що належить до виплати; вклад у банку – Банк і т.д.

    Більш детально щодо документів, необхідних для відкриття спадкової справи, краще звернутись до нотаріуса безпосередньо.

    Строк подання заяви та відповідних документів, як вже було зазначено, - 6 місяців з моменту смерті батька, але рекомендується не відтягувати.

    Що потрібно платити за отримання спадщини:

    По суті, потрібно заплатити лише за послуги нотаріуса, мито, за додаткові послуги. Ціна в приватних нотаріусів визначається індивідуально, тому наперед сказати ціну, скільки Вам буде потрібно заплатити неможливо. Це буде залежати від нотаріуса та необхідності вчинення різних дій, в т.ч. технічного характеру, ним для оформлення спадщини.

    Щодо отримання пенсійних виплат спадкодавця:

    Заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера особа по­дає до органу Пенсійного фонду України, в якому помер­лий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

    Недоотримана пенсія, котра по місяць смерті належала по­мерлому пенсіонерові й зали­шилася недоотриманою, під­лягає виплаті членам його сім'ї, які проживали разом із ним на день смерті, а також непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утри­манні, незалежно від того, чи проживали вони разом із по­мерлим пенсіонером, чи ні. Для цього члени сім'ї подають у Фонд заяви та надають не­обхідні документи.

    Необхідними є ті документи, які визначають належність заявників до членів сім'ї по­мерлого пенсіонера. Та якщо заявники не перебували на утриманні пенсіонера, то не­обхідно підтвердити факт спільного проживання з по­мерлим на час його смерті.

    ---

    Щодо черг за законом:

    Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

    Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

    При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

    У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

    У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

    У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

    У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    Також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

    Спадкування за правом представлення регулюється ст. 1266 ЦК, яка визначає коло спадкоємців за законом, котрі закликаються до спадкування у випадку смерті їхнього родича до відкриття спадщини. Так, одна особа, у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. За правом представлення можуть спадкувати онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри. Цей перелік осіб є вичерпним та розширенню не підлягає.

    Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Спадкоємець за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

    Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

    У судовому порядку можна , довести факти, що мають значення для спадкоємців , але не були враховані заповітом.

    Судове рішення обов язкове до виконання всіма органами та посадовими особами, а також громадянами.

    Вам необхідно у термін 6-ти місяців також подати заяву нотаріусу для участі у спадкуванні за процедурою, якщо заяви не були подані вчасно треба поновлювати пропущені строки через суд.

    ---

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    • Ольга Клієнт 2 роки тому

      Дякую за відповідь.

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    щодо поновлення строків спадкування через суд з поважних причин:

    Дана проблема не завжди є критичною та може бути вирішена шляхом поновлення строків для прийняття спадщини.

    Основні аспекти щодо спадкування передбачені в Цивільному кодексі України в шостій книзі Спадкове право.

    Для початку варто роз’яснити, що як варіант вирішення проблемного питання «оформлення спадщини» шляхом поновлення строку є не завжди дієвим механізмом, а навпаки може бути фактом затягуванням часу перед вирішенням такого питання як прийняття спадщини.

    Тобто для обрання шляху через поновлення строку, рекомендую попередньо проконсультуватись з адвокатом.

    Окрім того, дана стаття розкриває лише тонкощі поновлення строку для прийняття спадщини або дає розуміння, чи потрібен інший шлях вирішення питання.

    Отже спадщина відкривається внаслідок смерті або оголошення особи померлою. Тобто стаття 1220 ЦК України розкриває поняття відкриття спадщини.

    В свою чергу спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитись від такої (ст. 1268 ЦК України). Для того щоб прийняти спадщину особа повинна звернутись з заявою до нотаріуса (ст. 1269 ЦК України).

    Важливим моментом є той факт, що якщо спадкоємець на момент смерті спадкодавця проживав (був зареєстрований) спільно із спадкодавцем то така особа вважається що прийняла спадщину фактично.

    Доречі, судовий збір в даних справах сплачується як за вимогу немайнового характеру. Такий висновок закріплений в справі №336/709/18-ц, провадження №61-39374св18 ВС України.

    Тому як один із варіантів прийняття спадщини «вчасно» є встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту що на момент смерті спадкодавця спадкоємець проживав спільно з померлим. Тут вважливою обставиною є ч. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» яка визначає, що спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

    Строк для прийняття спадщини визначається в 6 місяців з моменту відкриття спадщини та регулюється статтею 1270 ЦК України.

    У разі якщо особа не прийняла спадщину вчасно, остання вважається такою яка пропустила строк для прийняття спадщини. За виключенням якщо особа спадкоємця та спадкодавця проживали спільно на момент відкриття спадщини то особа вважається такою, яка прийняла спадщину автоматично, або ж є рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

    Також за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

    Або як варіант звернутись до суду з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини (призначення додаткового строку).

    Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

    Отже до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини суди визначають: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

    Тяжка хвороба, як причина поновлення строку.

    Окремо хотілося б звернути увагу, що не може бути підставою для поновлення строку така підстава як хвороба, якщо з моменту прийняття спадщини пройшло 3 роки, а хворіли ви місяць. Ухвала колегії суддів ВССУ від 19 жовтня 2011 року, справа №6-6304св10.

    Між тим у пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 міститься роз'яснення, відповідно до якого судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини:

    1) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

    2) необізнаність особи про наявність спадкового майна;

    3) похилий вік;

    4) непрацездатність;

    5) незнання про існування заповіту;

    6) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;

    7) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

    8) несприятливі погодні умови.

    Фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини також не є поважною причиною строку для прийняття спадщини.

    Похилий вік, як підстава поновлення строку для прийняття спадщини.

    В своїй постанові від 05.12.2018 року, справа №756/2764/15-ц, провадження №61-29705св18 ВСУ зазначив, що похилий вік позивачки та відсутність у неї необхідних юридичних знань не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов’язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

    Пропущений строк через перебування за кордоном не завжди є підставою для поновлення строку. Так в постанова ВС від 06 червня 2018 року справа №592/9058/17-ц суд визначив наступне: звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що з травня 2013 по липень 2017 року їй не було відомо про смерть її батька, а також доказів того, що її проживання за межами України в указаний період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивач не виконала свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Окрім того, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі 6-1215цс16 від 14 вересня 2016 року, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, зокрема, через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

    Постанова ВС від 18 січня 2018 року справа №198/476/16-ц.

    Спадкоємець дізнався про заповіт лише зі спливом певного часу, тобто пройшло 6 місяців від відкриття спадщини.

    Особі було відмовлено в поновлені строку для прийняття спадщини, оскільки позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

    Тобто незнання про заповіт не є поважною причиною пропуску.

    Однак практика в даній категорії справ є неоднозначною.

    Для прикладу справа №6-496цс17 ВСУ, в якій було визначено, що при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Внаслідок чого, нотаріус повинен був повідомити спадкоємців про наявність відкриття спадщини: наприклад шляхом повідомлення в пресі, надіслання листа, інше.

    Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.08.2017 р. в аспекті справи № 6-1320цс17 .

    Також згідно ухвали ВССУ від 01.02.2017 року №306/27/15-ц є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини відсутність обізнаності про наявність заповіту.

    Як мною вже зазначалось вище практика в даних спорах є неоднозначною, на мою думку – це пов’язано з тим, що кожна сімейна ситуація є індивідуальною, а тому потрібно досліджувати кожну ситуацію окремо, що і роблять українські суди.

    Безпосередня подача позову.

    Важливою обставиною в даній справі є правильно зібрана доказова база.

    Однією із обставин доказової бази є наявність спадкової справи, постанова нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій (видача свідоцтва про права власності на спадкове майно), саме з підстав пропущення строку для прийняття спадщини, поважність обставин/причин за яких Ви пропустили строк для прийняття спадщини

    У разі подачі позову до суду, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

    Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

    Завершальний етап. Отже після поновлення строку для прийняття спадщини, Вам потрібно отримати рішення суду, яке набрало законної сили та надати таке рішення нотаріуса, в якого була заведене спадкова справа. Звертаю увагу, що поновлення строку для прийняття спадщини повторно, законом не передбачено, а тому рекомендуємо уважно віднестись до строків які Вам додатково визначив суд.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Если Ваше сестра после 1998 года, фактически вступила в наследство (обрабатывала землю и содержала дом), а Вы ничего не предприняли в 1998 году, то она является единственной наследницей.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text

    ( Кодекс втратив чинність на підставі Кодексу N 435-IV ( 435-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, NN 40-44, ст.356 )

    Цивільний кодекс Української РСР

    С т а т т я 549. Дії, що свідчать про прийняття спадщини

    Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

    1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

    2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

    Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

    Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

    Танача Юлія  Антонівна
    Танача Юлія Антонівна 2 роки тому

    Адвокат, 17 років досвіду

    Доброго дня, Ольго!

    Приватизація як така в описаному випадку не можлива.

    Справа в тому, что за нормами ч. 1 ст. 555 ЦК У РСР все не успадковане майно відходило у державну власність.

    І державі для цього не потрібно було приймати жодних активних дій.

    Зверніть увагу на цю норму законодавства.

    З того, що Ви написали в питанні та відповідали на запити моїх колег, можна припустити, що

    якщо Ваша сестра фактично прийняла спадщину після смерті батьків ( почала управляти та користуватися майном), вона є єдиною спадкоємицею.

    Якщо і вона не вчинила дій щодо фактичного прийняття спадщини - може постати питання про віднесення майна до державної власності. Потрібно якнайшвидше привести папери в порядок і раціональніше це робити на ім'я сестри ( виходячи з ситуації).

    Нажаль, для прийняття Вами спадщини строк сплинув. Поважних причин для його поновлення ( минув 21 рік) не знайдеться.

    Єдиний з можливих варіантів - це встановлення факту спільного проживання з батьками на момент їх смерті, але він буде можливий лише тоді, коли Ви з сестрою будете не опонентами, а однодумцями. Процедура виключно судова, спрямована в можливість подальшого підтвердження фактичного прийняття спадщини ( але повторюся, якщо Ви з сестрою знайдете спільну мову і вона не буде заперечувати).

    Раджу домовитися з сестрою та якнайшвидше оформити документи на майно.

    Успіхів Вам!

    Пуха Наталія ТендерОк
    26.7%

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання

    Додам до того, що зазначили колеги:

    Спадкування — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України). Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

    Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

    1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

    2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

    4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

    5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

    Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

    Для оформлення землі у спадок насамперед потрібно вступити в спадок, тобто за останнім місцем проживання померлого протягом 6-ти місяців після смерті потрібно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У разі пропуску цього терміну доведеться подавати позов до суду і надавати вагомі аргументи про неможливість вступити в спадок протягом 6 місяців від смерті спадкодавця. Якщо термін пропущено, і спадкоємці не звернулися до суду, або ж суд не задовольнив вимогу про продовження строку для прийняття спадщини, то така спадщина в судовому порядку переходить у володіння місцевої влади. Тому раджу не зволікати похід до нотаріуса на останній момент, а зробити це якомога раніше, щоб в разі виникнення непередбачених обставин не пропустити термін. Вступивши у спадок, після закінчення шести місяців потрібно повторно звернутися до нотаріуса, але вже із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Звертатися потрібно не обов'язково рівно через 6 місяців. Повторне звернення не обмежене часовими рамками. Якщо ви вчасно вступили в спадок, то маєте право подати заяву про видачу свідоцтва в будь-який зручний для вас час. Разом із заявою потрібно подати всі необхідні документи, перелік яких є у нотаріуса. В першу чергу це свідоцтво про смерть, документи на земельну ділянку, документ про оцінку земельної ділянки для спадщини (нормативна грошова оцінка землі), і витяг з поземельної книги. Якщо з документами все в порядку, нотаріус проводить реєстрацію з внесенням до реєстру і видачею виписки. На цьому реєстрація закінчується, і ви стаєте повноцінним власником успадкованої ділянки.

    Питання, пов'язані з дачними земельними ділянками, регламентовані статтею 35 Земельного кодексу. Зокрема, вказується, що для приватизації садівничої ділянки (не більше 12 соток) не потрібно згоди інших членів кооперативу. Спочатку земля виділяється для дачного кооперативу, і тільки потім всі члени товариства мають право приватизувати свою землю, якщо її розмір не перевищує 0,12 га. Якщо ж приватизація не здійснилася, і член кооперативу помер, то у голови дачного кооперативу потрібно отримати довідку про те, що пайовий внесок за ділянку виплачений повністю. Довідка разом з свідоцтвом про смерть, документом, що підтверджує родинні зв'язки з померлим, подається нотаріусу для видачі свідоцтва про спадщину на ділянку.

    Що ж стосується ситуацій, коли земля є приватизованою, і попередній власник повністю її оформив в установленому порядку, то в такому випадку успадкування максимально спрощено: зібрали документи - не пізніше шести місяців прийшли до нотаріуса - по закінченню шестимісячного терміну прийшли до нотаріуса повторно - отримали документи на своє ім'я - повноцінно розпоряджатися землею.

    Успіхів

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрый вечер, Ольга!

    Так, право на наследование возникает в день открытия наследства, то есть в день смерти наследодателя или в день, с которого он объявляется умершим. Содержанием права на наследование являются определенные возможности, которыми может воспользоваться лицо, у которого возникло это право.

    Среди них - право принять наследство, отказаться от него вообще или в пользу другого лица, не проявлять по отношению к нему никакого интереса, то есть не совершать никаких юридически значимых действий по принятию или отказа от наследства.

    Чтобы заявить о наследстве, лицо, прежде всего, должно быть наследником по закону или по завещанию.

    Завещание:

    Завещанием является личное распоряжение физического лица на случай своей смерти.

    Завещатель вправе в любое время отменить завещание, а также в любое время составить новое завещание. Завещание, составленное позднее, отменяет предыдущее завещание полностью или в той части, в которой оно ему противоречит.

    Наследники по закону:

    Наследование по закону наступает в случае:

    - отсутствия завещания или признания его недействительным;

    - непринятия наследства или отказа от его принятия наследниками по завещанию;

    - неохватается завещанием всего наследства.

    Наследники по закону получают право на наследование поочередно.

    Куда подавать заявление о принятии наследства:

    Заявление о принятии наследства подается любому частному или государственному нотариусу, а в сельских населенных пунктах - уполномоченному на это должностному лицу соответствующего органа местного самоуправления, по месту открытия наследства.

    Такое заявление подается лично.

    Местом открытия наследства является последнее место жительства наследодателя, а если оно неизвестно - то место нахождения недвижимого имущества или основной его части, а при отсутствии недвижимого имущества - местонахождение основной части движимого имущества.

    Заявление о принятии наследства подавать не нужно:

    - наследникам, которые постоянно проживали с наследодателем на время открытия наследства. Такие лица принимают наследство автоматически, если только не подали заявление об отказе от него;

    - малолетним, несовершеннолетним, недееспособным лицам и лицам, дееспособность которых ограничена. Они также считаются принявшими наследство автоматически, если от него не отказались.

    Сроки принятия наследства:

    Есть веская причина не откладывать процедуру вступления в наследство.

    В соответствии со ст. 1270 Гражданского кодекса, для принятия наследства устанавливается срок в шесть месяцев, который начинается со времени открытия наследства.

    Что делать, если пропущен срок для принятия наследства:

    Выйти из ситуации можно двумя путями:

    - получить письменное согласие других наследников и подать заявление о принятии наследства нотариусу;

    - подать иск в суд, указав причины пропуска срока. Если суд признает такие причины уважительными, то срок будет продлен.

    Обратите внимание, что список уважительных причин для пропуска срока принятия наследства ограничен.

    Всего доброго, удачи Вам!

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович 2 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 335. Набуття права власності на безхазяйну річ

    1. Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

    2. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

    Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність...";

    "Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом...

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;..".

    Письмо ВССУ по рассмотрению гражданских и уголовных дел "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13?fi...):

    "3.3. У випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно...

    За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини...".

    Учитывая, что младшая сестра на момент открытия наследства (смерти последнего из родителей) проживала, как следует из вопроса, не в их доме, а рядом, то она также как и Вы считается такой, что не приняла наследства.

    В Ваше случае (непринятия наследниками наследства) считаю надлежащим обращение в суд к городскому исполкому (райисполкому) о признании права собственности на дом. При этом предварительно обратиться в горисполком за информацией (получить справку), принят ли дом на учет в качестве вымороченного имущества, принят ли дом в коммунальную собственность. Иск в суд Вы подаете или самостоятельно, с привлечением в дело сестры в качестве третьего лица с самостоятельными требованиями, или иск подается каждой из вас (отдельно, не одним иском); далее суд объединяет Ваши иски, признает, в идеале, за вами право собственности на дом в идеальных долях. После этого следующим должен быть иск о разделе дома. Только после этого будет проведена приватизация земельного участка (согласно доли по разделу).

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 19 років досвіду

    обратитесь к нотариуса за получением св. о наследстве

    у каждого из Вас будет по 1ї2 дома и участка если земля приватизирована

    и конечно если ві не пропустили сроки принятия наследства - или придется обращаться в суд

    нужна детальная консультация - обращайтесь через сайт Или найдите мои контакты - проконсультирую и при необходимости подготовлю документы С уважением Виктория Костромина


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України