Разрешён ли мне выезд за рубеж

Добрий день, Сергій!

Не рекомендую Вам це робити, поки не буде прийнято остаточне позитивне для Вас рішення у кримінальному провадженні.

Особисте зобов'язання (ст. 179 КПК) - це запобіжний захід, суть якого полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 КПК.

Даний запобіжний захід є певною мірою новим для кримінального процесу. Так, в КПК 1960 року в ч. 3 ст. 148 було передбачено, що, якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування. Втім, даний захід не був запобіжним, в зв’язку з чим з метою вдосконалення кримінального процесуального законодавства законодавець відніс дану процесуальну дію до запобіжних заходів, і значно розширив перелік обов’язків особи, відносно якої застосовується вказаний захід. Можна також провести паралель із таким запобіжним заходом, як підписка про невиїзд, яка була передбачена в КПК 1960 року, проте, на відміну від особистого зобов’язання вона передбачала лише заборону відлучатися з постійного проживання чи тимчасового знаходження без дозволу слідчого.

При особистому зобов’язані слідчий суддя, суд покладає на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати один або декілька обов’язків, а саме:

− прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

− не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

− повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

− утримуватися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

− не відвідувати місця, визначені слідчим суддею, судом;

− пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

− докласти зусиль до пошуку роботи або для навчання;

− здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

− носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.6 ст. 194 КПК строк дії покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов’язків − не більше 2 місяців.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Якщо Ви пертнете кордон, то до Вас може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати (далі − РМЗП) до 2 РМЗП.

Всього доброго!

доброго дня!

Відповідно до ст 176. Кримінального кодексу України запобіжними заходами є:

1) особисте зобов’язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою.

Відповідно до ст 179. Кримінального кодексу

1. Особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

2. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. Контроль за виконанням особистого зобов’язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Відповідно до ст 179. Кримінального кодексу суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Вам необхідно вичитати в ухвалі суду, що там чітко прописано, який у вас запобіжний захід і чи немає додатково інших зобовязань.

якщо ні - то ви можете виїзджати за кордон, але зобовязані прибути до суду за першою вимогою.

в разі порушення може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід до тримання під вартою та накладено грошове стягнення.

Доброго дня!

Обраний підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не завжди є перешкодою для виїзду за кодон.

Річ у тім, що при обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя, суд можуть покласти на особу обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема здати на зберігання до органів міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Вид та строк дії покладених обов’язків зазначається в ухвалі про застосування запобіжного заходу.

Тобто потрібно читати ухвалу.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».Статтею 6 зазначеного Закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у наступних випадках:

• Громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю.

Виїзд з України громадянина України, який обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю України, може бути не дозволено у випадках, передбачених Законом України «Про державну таємницю». Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має міжнародні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Детальніше про обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці викладено в окремій статті на платформі.

Обмеження повинні бути доведені до відома громадян власником або уповноваженим ним органом, керівником навчального закладу, командуванням військової частини під час прийняття на роботу (навчання) та зарахування на військову службу, пов'язаних з допуском до відомостей, що становлять державну таємницю.

• Стосовно громадянина у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень.
• У випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання.
• Коли громадянин ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів
• Громадянин перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

18 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1056 "Про дію окремих положень міжнародних договорів України з Російською Федерацією". Згідно з положеннями цієї постанови, з 01 березня 2020 року скасовується можливість перетинання громадянами України державного кордону України з Російською Федерацією на підставі паспорта громадянина України та свідоцтва про народження для дітей віком до 16 років.Вищевказані зміни імплементуються українською стороною у рамках удосконалення процедури прикордонного контролю громадян України під час виїзду з території України до Російської Федерації з метою запобігання випадкам використання підробок паспорта громадянина України (у формі книжечки) та свідоцтва про народження з огляду на низький ступінь вказаних документів.Водночас, з огляду на положення частини четвертої статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відповідно до якого громадянин України ні за яких підстав не бути обмежений у праві на в'їзд в Україну, громадяни мають право на в'їзд на територію України з території РФ як за документами, дійсними для виїзду за кордон, так і за паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження (для дітей до 16 років).

Порядок встановлення обмеження у праві виїзду за межі України у разі наявності грошової заборгованості

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.3 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Детальний порядок подання виконавцем заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - за межі України регулюється Розділом XIII Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень».

Подання має обов'язково містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.Вказана постанова надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» для оскарження рішення (протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів), постанова направляється до виконання відповідними органами.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (в окремих випадках – три місяці), державний виконавець виносить постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (п.1 ч.9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження").За законом виконавець зобов'язаний направити постанову і боржнику. Однак, для уникнення несподіванок при перетині кордону боржнику слід періодично з'являтися до виконавця, щоб перевірити надходження та облік сплачених коштів. Вказане обмеження діє до погашення заборгованості по аліментах у повному обсязі.

У разі скасування постанови державним виконавцем або судом чи винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, слід переконатися, що відповідний документ отриманий органом Держприкордонслужби та відомості про боржника вилучені з баз даних. Припинення встановлених обмежень на виїзд з України

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем наступних постанов.

1. Постанови про закінчення виконавчого провадження у разі:

• визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
• затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
• припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
• скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
• письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
• закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
• фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
• повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
• надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення;
• якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
• якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
• якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

2. Постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.Порядок оскарження обмеження права на виїзд за кордон

Відповідно до ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає п'ятнадцять днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.Окрім того, відповідно до ч.5 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

З поважних причин та письмового дозволу слідчого чи суду це можливо!

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте,у меня есть открытое уголовное производство,я обвиняемый,но нахожусь под личным обстоятельствам,могу ли я выезжать за границу? Загранпаспорт на руках

Если у Вас нет запрета (ограничения) на выезд - то Вы конечно можете выезжать .

нужно внимательно прочитать ОПРЕДЕЛЕНИЕ

Статья 179. Личное обязательство

1. Личное обязательство состоит в возложении на подозреваемого, обвиняемого обязательства выполнять возложенные на него следователем судьей, судом обязанности, предусмотренные статьей 194 настоящего Кодекса.

2. Подозреваемому, обвиняемому в письменном виде под роспись сообщаются возложенные на него обязанности и разъясняется, что в случае их невыполнения к нему может быть применена более жесткая мера пресечения и на него может быть наложено денежное взыскание в размере от 0,25 размера прожиточного. минимума для трудоспособных лиц до 2 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц. {Часть вторая статьи 179 в редакции Закона №1791-VIII от 20.12.2016}

3. Контроль за исполнением личного обязательства осуществляет следователь, а если дело находится в производстве суда, - прокурор.

Статья 194. Применение меры пресечения 1. При рассмотрении ходатайства о применении меры пресечения следователь судья, суд обязан установить, доказывают ли предоставленные сторонами уголовного производства доказательства обстоятельства, свидетельствующие о: 1) наличие обоснованного подозрения в совершении подозреваемым, обвиняемым в уголовном правонарушении; 2) наличие достаточных оснований полагать, что существует хотя бы один из рисков, предусмотренных статьей 177 настоящего Кодекса, и на которые указывает следователь, прокурор; 3) недостаточность применения более мягких мер предотвращения риска или рисков, указанных в ходатайстве. 2. Следователь судья, суд обязан вынести определение об отказе в применении меры пресечения, если при рассмотрении ходатайства прокурор не докажет наличие всех обстоятельств, предусмотренных частью первой настоящей статьи. 3. Следователь судья, суд вправе обязать подозреваемого, обвиняемого прибывать по каждому требованию в суд или в другой орган государственной власти, определенный следственным судьей, судом, если прокурор докажет обстоятельства, предусмотренные пунктом 1 части первой настоящей статьи, но не докажет обстоятельства , предусмотренные пунктами 2 и 3 части первой настоящей статьи. 4. Если при рассмотрении ходатайства об избрании меры пресечения прокурор докажет обстоятельства, предусмотренные пунктами 1 и 2 части первой настоящей статьи, но не докажет обстоятельства, предусмотренные пунктом 3 части первой настоящей статьи, следователь судья, суд вправе применить более мягкую меру пресечения , чем указанный в ходатайстве, а также возложить на подозреваемого, обвиняемого обязанности, предусмотренные частями пятой и шестой настоящей статьи, необходимость возложения которых установлена из приведенного прокурором обоснования ходатайства. {Часть четвертая статьи 194 с изменениями, внесенными Законом № 2227-VIII от 06.12.2017} 5. Если при рассмотрении ходатайства об избрании меры пресечения, не связанной с содержанием под стражей, прокурор докажет наличие всех обстоятельств, предусмотренных частью первой настоящей статьи, следователь судья, суд применяет соответствующую меру пресечения, обязывает подозреваемого, обвиняемого прибывать за каждым требованием к суду или другому определенному органу государственной власти, а также выполнять одну или несколько обязанностей, необходимость возложения которых была доказана прокурором, а именно: 1) прибывать к определенному должностному лицу с установленной периодичностью; 2) не отлучаться из населенного пункта, где он зарегистрирован, проживает или находится, без разрешения следователя, прокурора или суда; 3) сообщать следователю, прокурору или суду об изменении своего места жительства и/или места работы; 4) воздерживаться от общения с любым лицом, определенным следователем судьей, судом или общаться с ним с соблюдением условий, определенных следственным судьей, судом; 5) не посещать места, определенные следователем судьей или судом; 6) пройти курс лечения от наркотической или алкогольной зависимости; 7) приложить усилия к поиску работы или к обучению; 8) сдать на хранение в соответствующие органы государственной власти свой паспорт (паспорта) для выезда за границу, другие документы, дающие право на выезд из Украины и въезд в Украину; 9) носить электронное средство контроля.6. В интересах потерпевшего от преступления, связанного с домашним насилием, кроме обязанностей, предусмотренных частью пятой настоящей статьи, суд может применить к лицу, подозреваемому в совершении такого уголовного правонарушения, одну или несколько таких ограничительных мер: 1) запрет находиться в месте совместного проживания с лицом, пострадавшим от домашнего насилия; 2) ограничение общения с ребенком в случае, если домашнее насилие совершено в отношении ребенка или в его присутствии; 3) запрет приближаться на определенное расстояние до места, где лицо, пострадавшее от домашнего насилия, может постоянно или временно проживать, временно или систематически находиться в связи с работой, учебой, лечением или по другим причинам; 4) запрет переписки, телефонных переговоров с лицом, пострадавшим от домашнего насилия, других контактов через средства связи или электронных коммуникаций лично или через третьих лиц; 5) направление для прохождения лечения от алкогольной, наркотической или иной зависимости, от болезней, представляющих опасность для окружающих, направление для прохождения программы для обидчиков. {Статья 194 дополнена новой частью согласно Закону № 2227-VIII от 06.12.2017} 7. Обязанности, предусмотренные частями пятой и шестой настоящей статьи, могут быть возложены на подозреваемого, обвиняемого на срок не более двух месяцев. В случае необходимости, этот срок может быть продлен по ходатайству прокурора в порядке, предусмотренном статьей 199 настоящего Кодекса. По истечении срока, в том числе продленного, на который на подозреваемого, обвиняемого были возложены соответствующие обязанности, постановление о применении меры пресечения в этой части прекращает свое действие и обязанности отменяются. {Часть седьмая статьи 194 с изменениями, внесенными Законом № 2

8. К подозреваемому, обвиняемому в совершении преступления, за которое предусмотрено основное наказание в виде штрафа более трех тысяч не облагаемых налогом минимумов доходов граждан, может быть применена мера пресечения только в виде залога или содержания под стражей в случаях и в порядке, предусмотренных настоящей главой.

Закон Украины "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text):

"Стаття 6. Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:...

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;...".

Уголовный процессуальный кодекс Украины (УПК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17#n1882):

"Стаття 194. Застосування запобіжного заходу...

5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:...

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;...".

Во-первых, суд в определении о применении к подозреваемому меры пресечения должен, не может не указать конкретные обязанности согласно ст.194 УПК. Во-вторых, если в определении суда нет обязанности, изложенной и приведенной согласно п.8 ч.5 ст.194 УПК, Вы не ограничены выездом с Украины.

На сьогодні не створено єдиної державної бази даних щодо існування відносно громадянина тимчасового обмеження на право виїзду за межі України, тому за даною інформацією потрібно звернутися безпосередньо до Державної прикордонної служби України.

Державна прикордонна служба України надає таку інформацію за ПИСЬМОВИМ ЗАПИТОМ особи із зазначенням таких реквізитів:

1) прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання (місце перебування),

2) реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає звернення (запит) (для фізичної особи-заявника),

3) у разі звернення представника фізичної особи — за наявності письмової згоди від особи, стосовно якої запитується інформація

Звернення щодо надання інформації про можливе існування тимчасового обмеження на право виїзду за межі України необхідно подавати особисто та/або направляти письмово (запечатане у конверт) на АДРЕСУ головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (поштова адреса: вул. Володимирська, 26, Київ, 01601).

Зразок письмової заяви можна знайти у графі «ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН» за наступним посиланням : https://dpsu.gov.ua/…/Zayava-stosovno-mozhlivogo-isnuvanny…/

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».Статтею 6 зазначеного Закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у наступних випадках:

• Громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю.
• Стосовно громадянина у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень.
• У випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання.
• Коли громадянин ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів
• Громадянин перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.є

У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото.

Всього доброго!

Щасти Вам!