Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
885 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Здравствуйте! Сейчас мне 23 года. Последний раз выезжал в Украину из Донецка в 2019 году для получения украинских прав. Недавно узнал что я случайным способом попал на сайт Миротворец. Я никогда не был задействован в военных действиях о которых там написано! В 2015 году мне всего то было 16 лет. Я по детской дурасти примерил военную форму у соседского парня и сделал в ней фотографию. Как в компьютерной игре про войну решил себя ощутить наверно… не помню уже даже. Это все было абсолютно безобидно и по детски. Я все эти года учился в Донецке! Мама тянула меня изо всех сил финансово чтобы дать хоть какое то образование! Я планировал переехать в Харьков к 25 годам! Я там был не раз в детстве у сестры родной которая там училась и жила 7 лет. Просто такая глупая ситуация вышла! Понятия не имею как найти из неё выход! Страшно даже подумать о том что мне навсегда станет закрыта дорога в Украину. Подскажите, пожалуйста, что делать, к кому обращаться, возможно ли вообще решить эту проблему? Заранее спасибо.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (10)
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Добрий вечір, Артур!
ПОРЯДОК ВИКЛЮЧЕННЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО ДОСТУПУ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЦЕНТРУ «МИРОТВОРЕЦЬ»:
Особисто електронною поштою направити на зазначену нижче адресу відповідний запит на вилучення даних:
lyst2mvs@gmail.com
У листі слід аргументовано вказати сутність питання, а також ОБОВ’ЯЗКОВО вказати наступне:
Запити, надіслані без виконання зазначених вище вимог, не розглядаються.
Також не розглядаються запити від третіх осіб або ті, що відправлені з поштових серверів, розміщених в РФ (наприклад: mail.ru, yandex.ru, list.ru,…).
Після розгляду запиту фахівцями та проведення комплексу додаткових заходів, буде обов’язково прийняте відповідне рішення, про яке Вам повідомлять.
Із загального доступу не виключаються відомості про об’єкти, у діях яких є явні ознаки скоєння злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Разом з тим, у полі «Опис» ставиться відмітка про відповідне рішення Суду, а в запис додаються фото цього рішення.
Всього доброго!
спасибо! Но именно эту информацию мы читали на самом сайте. Хотелось бы более подробной информации. Что делать в случае отказа? Есть смыл ехать мне в Украину и через суд разбираться с данной проблемой? И что мне грозит на таможне? У них нет доказательств никаких! Я никогда не воевал, я был ребёнком.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Артур!
Пожалуйста!
"Хотелось бы более подробной информации. Что делать в случае отказа? Есть смыл ехать мне в Украину и через суд разбираться с данной проблемой? И что мне грозит на таможне? У них нет доказательств никаких! Я никогда не воевал, я был ребёнком"?
- Нужно все делать по порядку.
Возможно - это ошибка и если нет доказательства, то Ваши данные будут удалены.
Сначала обратитесь на прямую и а случае получения официального отказа, Вы имеете право подать иск в суд на удаление таких данных, в порядке Гражданского кодекса Украины и Гражданского процессуального кодекса Украины.
Подать иск в суд, Вы можете и удалённо, через "Електронний суд", можете просить рассматривать без Вашего участия, либо через представителя, либо непосредственно принять участие в рассмотрении дела в суде, тогда соответственно Вам необходимо приехать в Украину.
На таможне вопросов не будет, так как они к этому не имеют отношение.
Иное дело сотрудники Государственной пограничной службы, то тут необходимо обратиться к ним:
https://dpsu.gov.ua/ua/contacts/
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Артур!
При подаче иска в суд, следует руководствоваться:
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".
"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text
"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".
"Стаття 175. Позовна заява
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".
Всего доброго!
спасибо Вам огромное!!! Если у нас возникнут ещё какие-либо вопросы, мы сможем к Вам обратится? Или на этом сайте есть какие-то лимиты?
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Артур!
"спасибо Вам огромное!!! Если у нас возникнут ещё какие-либо вопросы, мы сможем к Вам обратится? Или на этом сайте есть какие-то лимиты"?
Пожалуйста!
При наличии дополнительных вопросов, обращайтесь.
Если Вы закроете этот вопрос, то потом можете обратиться снова, как в бесплатном, так и в платном формате.
Всего доброго, удачи Вам!
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Артур!
Если у нас возникнут ещё какие-либо вопросы, мы сможем к Вам обратится? Или на этом сайте есть какие-то лимиты"?
При наличии дополнительных вопросов, обращайтесь через" "Звернутися".
Всего доброго, удачи Вам!
Юрист, м. Суми, 6 років досвіду
Добрий вечір.
Цим порушується право на недоторканість приватного життя, право на таємницю особистого життя. Дане правопорушення підпадає під дію ст.182 Кримінального кодексу України (до трьох років обмеження волі), тому можете вимагати ВІД ОРГАНІЗАТОРА ПОРУШЕНЬ та інших осіб, припинити такі дії Попередьте, що в разі ігнорування Ваших вимог будете звертатися за захистом своїх прав в поліцію і до суду. В суді можна сформулювати позовні вимоги не лише в плані втручання в приватне життя, а й відшкодування моральної шкоди.
Согласно ч. 1 ст. 3 Конституции Украины, человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью. По ст. 28 ГК Украины, каждый имеет право на уважение его достоинства.
Согласно ст. 277 ГК Украины, ч. 4 ст. 32 Конституции Украины, ст. 10 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, каждому гарантируется право на защиту деловой репутации и опровержении недостоверной информации лицом, которое распространяет такую информацию.
Если эта публикация неправдива и порочит Вашу честь, достоинство или деловую репутацию, Вы имеете право обратиться в суд с исковым заявлением, кроме того можно требовать возмещение морального вреда.
Доказательствами в таком случае будет переписка, которою Вы предоставите и скриншоты публикации.заверенные нотариально.
Если судом признанно, что распространенная информация недостоверная, то она должна быть опровергнута, по решению суда может быть взыскана компенсация морального вреда.
С уважением,
Константин Гончаренко
Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду
Доброго дня, Артуре!
У даному випадку раджу Вам звернутися з позовом до сайту «Миротворець» про зобов’язання вчинити певні дії, в якому просити суд: "Зобов’язати керівників сайту «Миротверець» видалити неправдиву інформацію у відношенні Вас з даного сайту".
Так, відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
У силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, ОСОБА_4 і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, п. 46).
Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v.Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).
Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
Зазначене вказує на те, що спірна інформація є оцінкою дій, висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони не містять ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб'єктивними переконаннями.
Свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які проте повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (cf., Jersild v. Denmark, рішення від 23 вересня 1994, Series А по. 298, р. 23, п. 31; Janowski V. Poland [GC], no. 25716/94, n. 30, ECHR 1999 J- Nihpn and Johnsen V. Norway [ОС], no. 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VlII; and Fuentes Bobov. Spain, no. 39293/98, n. 43, 29 лютого 2000).
Преса відіграє важливу роль в демократичному суспільстві. Хоча вона не повинна переступати певні межі, зокрема, що стосується захисту репутації та прав інших, а також розголошення конфіденційної інформації, обов'язком преси, тим не менш, є поширення інформації та ідей у спосіб, сумісний із її обов'язком і відповідальністю щодо всіх питань, що становлять громадський інтерес, включаючи питання правосуддя (De Haes and Gijsels v. Belgium, рішення від 24 лютого 1997, Reports 1997-1, pp. 233-34, п. 37 та, mutatis mutandis, Cumpana and Mazare v. Romania [GC], no. 33348/96, nn. 92-110, ECHR 2004). Це не тільки завдання преси - поширювати подібну інформацію та ідеї - суспільство також має право отримувати їх. Інакше чи здатна була б преса відігравати цю життєво важливу роль «вартового пса демократії» (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland, рішення від 25 червня 1992, Series A no. 239, p 27, n. 63).
Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу; та надають «достовірну та точну» інформацію, як того вимагає журналістська етика. (Рішення у справі «Ліндон, Очаковський Лоуренс і Джулай проти Франції» (Lindon, Otchakovsky Laurens and July v. France) [ВП], заяви №№ 21279/02 136448/02, п. 67, ECHR 2007, і «Педерсен Баадсгаард проти Данії» (Pedersen and Baadsgaard v. Denmark) [ВП], заява № 49017/99, п.78, ECHR 2004X1).
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
У п. 12 цієї ж постанови зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через контакти (пошту) в моєму профілі або через Звернутися біля фото.
Всього доброго!
Щасти Вам!
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
Закон Украины "Про захист персональних даних" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17?find=1...):
"Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:..
володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом;
згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди...
розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця;
суб’єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються;...
Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними
1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:
суб'єкт персональних даних;
володілець персональних даних;
розпорядник персональних даних;..
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений).
Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних...
2. Суб'єкт персональних даних має право:...
5) пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;
6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;..
8) звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;...
Стаття 14. Поширення персональних даних
1. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
2. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини...
Стаття 15. Видалення або знищення персональних даних
2. Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:..
3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;
4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних...".
Закон Украины "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18?find=1...):
"Стаття 9-3. Особливості оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або переселилися з такої зони у період проведення відповідної операції та/або здійснення зазначених заходів
Оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем звернення особи чи її законного представника до уповноважених органів, що здійснюють свої повноваження на території області, в якій проводиться антитерористична операція та/або здійснюються заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях...".
Закон Украины "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text):
"Стаття 1. Право громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну...
Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.".
Уголовный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):
"Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності..
2. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду....".