Мфо и просрочка,как действовать ?

Здравствуйте, Олег!

Как вариант, Вы можете решить вопрос о своём банкротстве, как физического лица.

Банкротство обычных физлиц (не предпринимателей) стало возможным с 21 октября 2019 года.

Именно с этой даты вступил в действие Кодекс Украины из процедур банкротства (иногда называют закон о банкротстве физических лиц от 18.10.2018 г. № 2597, сокращенно - Кодекс о банкротстве, или КБ). Книга четвертая КБ раз посвящена вопросу физлиц, в т.ч. и физлиц-предпринимателей (ч. 1 ст. 113 КБ).

Сейчас по определению ст. 1 КБ должником является юрлицо или физлицо, неспособно выполнить свои денежные обязательства, срок исполнения которых наступил.

Среди условий начала процедуры банкротства физлица следующие (ст. 115 КБ):

-наличие заявления от физлица. Физлицо, которое хочет начать такую процедуру, должно подать сначала заявление в Хозяйственный суд. На основе данного заявления, если другие условия начала производства, соблюдены, судья назначает арбитражного управляющего по процедуре. Вместе с заявлением должен быть представлен план реструктуризации долгов и декларация об имущественном состоянии должника. Их формы утверждены приказом Минюста от 21.08.2019 г. № 2627/5. Полный перечень документов содержит ст. 116 КБ;

- размер долга (уже просроченного) ≥ 30 минзарплат – на день обращения в суд (в сентябре 2021 р. – это 180 000 грн). Добавим, что неустойки, штрафы, пеня в сумму долга не считаются; просрочки плановых платежей ≥ 2 месяца и в сумме ≥ 50% месячных платежей по каждому банковским кредитом (или другим обязательством). Например, лицо имеет 2 кредиты с месячными платежами по ним 1000 грн и 18000 грн. Однако эти платежи просрочены на 2 месяца и сумма неуплаты за эти 2 месяца по первому не меньше 5000 грн (=1000 ×0,5), а во втором – 9000 грн (=18000×0,5). Однако данная норма говорит лишь об отсутствии обычных текущих платежей от физлица (или их недостаточной сумме), а не общей сумме долга по кредитам. Что касается общей суммы накопленного долга по обоим кредитам, то она должна быть не менее 18000 грн в 2021 г. (см. выше);

- есть постановление по исполнительному производству, что у физлица отсутствует имущество, на которое может быть обращено взыскание, например имущество в залоге. Так, если физлицо не может платить кредит по кредиту, выданному на приобретение автомобиля, то автомобиль в таком случае является залогом кредита и начать процедур банкротства нельзя. Аналогично с недвижимостью в ипотеке;

- надо уплатить вознаграждение арбитражного управляющего за 3 месяца. Это не менее 3-х минимальных зарплат (18000 грн у сентябре 2021 году, ч. 4 ст. 30 КБ). Данная сумма перечисляется не управляющему, который еще не назначен, а на депозитный счет суда; есть лишь угроза неплатежеспособности.

Это другие обстоятельства, свидетельствующие, что в ближайшее время должник не сможет выполнить свои денежные обязательства или осуществлять обычные текущие платежи.

Закон не уточняет что это.

Однако такие обстоятельства должны быть достаточно серьезными, чтобы суд принял их во внимание, например это может быть медицинское заключение, в частности необходимость значительной суммы на медицинское лечение, получение инвалидности, длительную потерю трудоспособности и тому подобное.

При этом, инициировать банкротство может только сам должник, если сумма долга превышает 180 тыс. грн по состоянию на сентябрь 2021 года.

Также есть еще одно условие – должник не должен быть привлечен к административной/уголовной ответственности за неправомерные действия, которые связаны с его неплатежеспособностью (ч. 4 ст. 119 КБ).

Всего доброго, удачи Вам!

Закон України "Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n218):

Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Висновок: фінансова установа протягом дії карантину не може нараховувати і стягувати штрафні санкції та застосовувати інші види покарань. Якщо вже була нарахована пеня, то компанія повинна її відмінити (списати). Однак, нарахування процентів є законним, так як проценти є частиною кредиту, тому їх доведеться виплачувати.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran49...):

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Висновок: припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у Постанові від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15ц.

Наприклад, якщо строк кредитування становить 30 днів, а процентна ставка 1,50 відсотків, то загальний розмір процентів за користування кредитом, які позичальник повинен виплатити позикодавцю, складає 6750 грн = (15000 грн х (1.50% : 100%) х 30 днів строку дії кредитного договору).

Тобто, у такому випадку загальний борг позичальника не повинен перевищувати 21750.50 грн (кредит – 15000 грн, проценти за користування кредитом – 6750 грн).

Як діяти споживачеві:

Якщо ви уклали договір, умови якого порушують ваші права і суперечать законодавству, письмово поскаржтеся керівництву фінустанови. Якщо ваша скарга залишилася без результату, зверніться до Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection).

У випадку порушень прав споживачів НБУ має повноваження застосувати до фінустанови заходи впливу або накласти штрафні санкції. Проте Національний банк не має повноважень визнати договір неправомірним або несправедливим та анулювати його. Це може зробити лише суд.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через контакти в моєму профілі або через Звернутися біля фото.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрий.день!

Відносно зменьшення відсотків та можливих погроз колекторів:

Потрібно звернутися до установи, в якій Ви брали кредит письмово, листом з повідомленням про вручення. Як додаток до такого листа у Вас піде копія чеку про оплату. Було б дуже гарно, якщо у квитанції про сплату було зазначено, що це сплата саме за тіло кредиту.

В листі потрібно вимагати від установи зменшення відсотків, відповідно до діючого законодавства. А саме, відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» :

У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Було б дуже гарно, якщо б це був саме адвокатський запит, на нього установа має відповісти за 5 днів.

Щодо погроз від колекторів.

Сама установа вірогідніше не буде позиватися до суду в Вашому випадку, так як тіло кредиту Ви сплатили і вони це розуміють, а їхні відсотки шахрайські та незаконні, але це не виключено. Якщо позов до суду буде то потрібно обов’язково надати свій відзив з доказами.

Якщо колектори почнуть Вам погрожувати Ви маєте це зафіксувати і тоді можна звернутися до поліції. Але будьте готові до того, що через півроку справу закриють і результату не буде. Але для суду це буде мати значення.

Колектори не мають права «забрати квартиру» чи «заборонити виїзд закордон», взагалі, будь яким способом погрожувати стягнути з Вас чи Ваших близьких борг – це психологічний тиск і такі дії можуть бути застосовані лише за рішенням суду.

Не рекомендую взагалі з ними спілкуватися за телефоном, Ви маєте права цього не робити. А якщо вже вирішили спілкуватися, то вимагайте, щоб вони хочу б представились. Також категорично не розповідайте, що у Вас є у власності.

Якщо дзвінки будуть занадто настирливими змініть номер. Близьких потрібно попередити про Вашу ситуацію і дати такі ж рекомендації.

Нехай вони звертаються до суду ,або Ви можете звернутись до суду з заявою -Про списання чи зменьшення відсотків ,так як такі суми відсотків неможливо застосувати , це порушення ЗУ Про споживче кредитування, чим скоріше ви подасте до суду ,відразу припиняться нарахування і суд вирішуватиме суму боргу.

До суду краще зібрати письмові докази від них та відповідь від НБУ на вашу скаргу ,щодо вжитих заходів.

Скаргу подайте онлайн на сайті НБУ.

З повагою,

Костянтин Гончаренко