Обязанности родителей по содержанию и воспитанию ребенка (9лет)

Добрый день!

1. Заявить в своем иске Ваша бывшая жена может все, что угодно - закон ей этого не запрещает.

Обоснованность ее требований будет оценивать Суд.

Без Вашего участия решение принимать Суд не будет, если Вы будете являться на судебные заседания. Исключение составляет только назначение алиментов в приказом порядке.

2. Размер алиментов на одного ребенка будет составлять 1/4 Вашего дохода, но не меньше 50% от прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста.

3. Установленный в кодексах полный срок рассмотрения дела в порядке общего искового производства составляет 125 дней, из которых: 5 дней — на открытие производства по делу, 60 дней — на проведение подготовительного производства, срок которого может быть продлен еще на 30 дней, и 30 дней — на рассмотрение дела по существу.

4.

а) Если Вы стоите на учете в центре занятости, то размер алиментов будет составлять не менее чем 50%прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста.

б) Если Вы не стоите на учете в центре занятости, то размер алиментов будет составлять 1/4 средней зарплаты по области в которой прописан плательщик алиментов.

5. Пока Вы не получите копию иска, тратить деньги на юриста нет смысла.

При подготовке отзыва на иск (когда его получите), можно будет принимать решение о привлечении адвоката.

Также Вы сможете получить первичную консультацию по существу иска на этом сайте.

Судебные расходы возлагаются на того, кто проиграл дело.

Каковы будут затраты на юридическую помощь будет зависеть от сложности и длительности дела.

Добрий вечір, Олександре!

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; нормативно-правовий акт № 475/97-ВР від 17.07.1997 Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до роз`яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Щодо визначення місця проживання дитини:

Відповідно до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Ответы на ваши вопросы:

1) Дело идет к суду, какова вероятность того что суд может удовлетворить требования матери? - только алименты, все остальное (заставить Вас отказаться от ребенка, лишить родительских прав) - нет.

2) Что именно из ее требований суд может обязать меня делать? - выплачивать алименты.

3) Должен ли я по закону платить больше денег на содержание, если ребенок проживает с матерью? - на содержание только алименты.

Дополнительные расходы - например, в случае болезни ребенка.

4) Сколько по времени может длиться судовое разбирательство? - до 3-х месяцев с момента открытия производства по делу.

5) Повлияет ли на решение суда то, что у меня новая семья (без детей пока что)? - да.

6) Может ли бывшая жена обязать меня чем-то через суд без моего участия и ведома? - нет.

7) Алименты высчитываются из официальной зарплаты? - со все ваших доходов (ПЕРЕЛІК видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#...

8) Стоит ли нанимать юриста? - да, если бывшая жена действительно подаст у суд (самостоятельно будет сложно составить отзыв - возражения на исковые требования и защитить свои права).

9) Как распределяются затраты на суд? Какая ориентировочная сумма расходов? -

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n...):

Стаття 2. Завдання та основні засади цивільного судочинства

3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 133. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 137. Витрати на професійну правничу допомогу

1. Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Если будет нужна помощь, обращайтесь через "Звернутися" возле фото.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Добрый вечер, вопросов много постараюсь в кратце своими словами, в доступной форме, на них ответить. Начну с того, что в таком деле лучше взять юриста он окажет реальную практическую помощь в судебном процессе. Главное, требования матери безответственные, решение о месте проживания ребёнка принимается исключительно в интересах ребенка. Это не игрушка, чтобы передавать его туда сюда. У ребёнка есть школа, вне школьные какие-то увлечения, друзья и вообще должно быть какое-то личное пространство. Если дело дойдет до суда, то решение будет приниматься с участием службы по делам детей и исключительно в интересах ребенка. Размер алиментов устанавливает суд как правило это 1/4 часть от доходов (официальных) , но не менее 50% прожиточного минимума , установленного на ребёнка соответствующего возраста. Лишить вас родительских прав исходя из того, что вы описали у матери не получиться, для этого нужны основания, предусмотренные ст. 182 СК Украины и это крайняя мера. В судебные заседания вас обязаны вызывать, но вопрос по вашему адресу. Повески будут приходит по адресу прописки. Рекомендуют связаться с органами опеки по месту прописки матери ребёнка и попробовать наладить контакт, сообщить им свой номер телефона и адрес проживания. Ваш новый статус, наличие детей, новой жены на ситуацию не повлияют. В дальнейшем можете определить график общения с ребёнком. Алименты уплачивайте квитанции сохраняйте. Будут вопросы обращайтесь.

В моем ответе опечатка основания для лишения родительских прав предусмотрены не 182 статье Семейного кодекса Украины, а в статье 164, в любом случае вам это не грозит.

хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

Здравствуйте, Александр!

"Бывшая гражданская жена с которой у нас есть общий ребенок 9лет, требует больше денег на ребенка чем даю (половина суммы месячного содержания).Раньше содержал полностью"?

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135):

Сімейний кодекс України | від 10.01.2002 № 2947-III (rada.gov.ua)

"Стаття 185. Участь батьків у додаткових витратах на дитину

1. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно".

"Стаття 198. Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина

1. Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати".

"Стаття 199. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

1. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

2. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

3. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання".

"Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину

1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття".

"Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину

1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. ...".

Таким образом, только при наличии таких оснований, как: "...що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)"; " зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати"; "Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу", каждый из родителей, обязаны принимать участие в дополнительных затратах на ребенка.

"Так же требует что бы жил половину времени у меня"?

"В связи с финансовыми трудностями пока что с ребенком не вижусь, пока только плачу алименты. С конца января планирую проводить с ним выходные 2 раза в месяц по 2 дня. Проживать со мной половину времени нет возможности"?

- Только на основании договора или решения суда.

"Угрожает лишением родительских прав. Требует отказаться от ребенка, чтобы отдать в богатую семью"?

- Это Вам не грозит и возможно только при наличии и подтверждении доказательствами на основании решения суда.

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135):

Сімейний кодекс України | від 10.01.2002 № 2947-III (rada.gov.ua)

"Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини".

"Что именно из ее требований суд может обязать меня делать"? "Должен ли я по закону платить больше денег на содержание, если ребенок проживает с матерью"?

- Только при нличии таких оснований, как: "...що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)"; " зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати"; "Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу", подтвержденнных доказательствами.

"Дело идет к суду, какова вероятность того что суд может удовлетворить требования матери"?

- Исходя из Вашей информации, оснований для удовлетворения исковых требований нет.

Должны быть вышеуказанные основания и наявные доказательства.

"Сколько по времени может длиться судовое разбирательство?-

- Так, ст.157 Гражданского процессуального кодекса Украины предусматривает, что суд первой инстанции рассматривает дела в течение разумного срока, но не более двух месяцев со дня открытия производства по делу.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

Цивільний процесуальний коде... | від 18.03.2004 № 1618-IV (rada.gov.ua)

"Стаття 196. Мета і строк проведення підготовчого засідання

1. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

2. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі".

"Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

1. Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

2. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

3. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу".

"Повлияет ли на решение суда то, что у меня новая семья (без детей пока что)"?

- Должно быть учтено судом, при рассмотрении дела и принятии решения.

"Может ли бывшая жена обязать меня чем-то через суд без моего участия и ведома"?

- Нет, Из суда Вам должно прийти определение об открытии дела, с иском и документами к нему.

"Алименты высчитываются из официальной зарплаты"?

- Не только, может быть взыскание и за счет иного имущества.

"Стоит ли нанимать юриста"?

- Если есть финансовая возможность, то конечно же да.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

Цивільний процесуальний коде... | від 18.03.2004 № 1618-IV (rada.gov.ua)

"Стаття 137. Витрати на професійну правничу допомогу

1. Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій".

"Как распределяются затраты на суд"?

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

Цивільний процесуальний коде... | від 18.03.2004 № 1618-IV (rada.gov.ua)

"Стаття 141. Розподіл судових витрат між сторонами

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

4. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

5. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

10. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

11. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

12. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

13. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат".

"Стаття 142. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду

1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

6. У випадках, встановлених частинами третьою - п’ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев’ятої статті 141 цього Кодексу".

"Какая ориентировочная сумма расходов"?

- В зависимости от объёма выполненных работ и исходя из обстоятельств дела.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

Цивільний процесуальний коде... | від 18.03.2004 № 1618-IV (rada.gov.ua)

"Стаття 133. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду".

Только при наличии наявной информации, суму расходов высчитать не представляется возможным.

При наличчии вопросою "Обращайтесь".

Всего доброго, удачи Вам!

Вітаю, Олександре! На Ваші питання: В будь-якому випадку суди завжди, в першу чергу враховують інтереси дитини. Якщо Ви добросовісно виконуєте свої бітьківські обовязки, Вам немає чого турбуватись. З того, що ви описали у суду не має підстав, щоб задовольняти забаганки вашої бувшої дружини. Якщо у вас немає умов для проживання дитини суд не може вас зобовязати забрати дитину, якщо місцем її проживання було встановлено з матірю, до уваги береться все, в тому числі і ваша нова сімя. Звертаю Вашу увагу, що з 10 років, суд вислуховує дитину щодо бажання з ким жити.

На стадії розмов, наймати юриста немає сенсу. Без вашого повідомлення суд не може відбутися. Якщо таке станеться (інколи буває), то таке рішення скасовується апеляційним судом. Судові витрати вирахувати поки неможливо, все залежить від позовних вимог і вашої позиції. На сьогодні не бачу особливих проблем в вирішенні питання на вашу користь.

Будуть питання звертайтесь, контакти в профілі. Маю достатньо досвіду в вирішені аналогічних справ. Щасти Вам!

Доброго дня!

На ваші питання надаю наступні відповіді:

1) Дело идет к суду, какова вероятность того что суд может удовлетворить требования матери?

- наперед складно спрогнозовувати. Це залежить від позовних вимог, які вона зазначить у позові. Позбавити вас батьківських прав - одразу мінімум шансів. Зобов'язати сплачувати аліменти через суд в певній твердій сумі або у відстоках - можливо.Але повторюсь все залежить від коректно сформульованиз позовних вимог та доказування своєї позиції.

2) Что именно из ее требований суд может обязать меня делать?

Аби принаймні теоретично спрогнозувати, потрібно бачити які вимоги вона висуває. Раджу про це не думати зараз. Немає позову, немає і вимог.

3) Должен ли я по закону платить больше денег на содержание, если ребенок проживает с матерью?

Якщо дитина проживає з матір'ю, Ви зобов'язані сплачувати аліменти, це є і утримання. Суд може тільки визначити конкретну суму аліментів.

4) Сколько по времени может длиться судовое разбирательство?

Може півроку, якщо буде затягування, може довше. Але трапляються випадки, коли у схожих справа судове рішення ухвалюється десь через 2-3 місяця після відкриття провадження.

5) Повлияет ли на решение суда то, что у меня новая семья (без детей пока что)?

Суттєво ні, але має бути враховано судом.

6) Может ли бывшая жена обязать меня чем-то через суд без моего участия и ведома?

Це неможливо. Вам законодавством гарантовано право подання відзиву та повноцінної участі у судовому процесі, у тому числі висловлення та відстоювання власної позиції.

7) Алименты высчитываются из официальной зарплаты?

Скажімо так, у тому числі із офіційної з/п. Можуть враховуватись й інші об'єкти Вашої приватної власності.

8) Стоит ли нанимать юриста?

На даному етапі ні. Коли буде відкрито судове провадження, тоді можливо і так.

9) Как распределяются затраты на суд? Какая ориентировочная сумма расходов?

Судові витрати розподіляються залежно від того, чи задоволені позовні вимоги чи ні. Простіше кажучи, виграли Ви, судові витрати на неї, виграла вона - на Вас.

Плюс судові витрати залежать від участі або неучасті адвоката.

Звертайтесь, якщоє питання!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Ваша дружина може заявити у заяві -позові все , що забажає у інтересах дитини , але необхідність таких заходів буде встановлювати виключно суд, також вона має право заявити вимоги про додаткові витрати на утримання дитини, наприклад якщо дитина серьйозно хворіє то мають бути витрати на лікування стягнуті з вас , але у сумі , що передбачить суд , або якщо дитина потребує витрат на спортивні чи інші заходи, що відповідає її інтересам , ви маєте брати участь у таких витратах разом з мамою дитини.

Згідно ст. 180 СК України обовязок батьків є утримувати дитину , навіть коли один з батьків проживає окремо, або позбавлений батьківських прав за рішенням суду.

Тому сплата аліментів на утримання дитини це обов язок , а не право , порядок їх сплати встановлюється судом згідно ст.181 СК України у визначеному вигляді, як:

відсоткове відношення з доходу боржника.(,батька)

або чітка сума щомісячного платежу.

Виплачується у строк до 18 років або до 23 років, якщо дитина вступає на навчанння.

Також якщо дитина має обмежені можливості підтверджені медично, аліменти встановлюються на постійній основі незалежно від батьківських прав.

В соответствии с Семейным кодексом (ч. 2 ст. 182) на одного ребенка не может быть меньше, чем 50 % прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста.

В вашем случае в возрасте до 6 лет, прожиточный минимум, январь - июнь 2021 года -1921 грн, июль- ноябрь - 2013 грн, декабрь - 2100 грн. Соответственно алименты не должны быть менее в январе - июне - 960,50 грн, июль - ноябрь - 1007 грн, декабрь - 1050 грн.

Максимальный размер алиментов составляет 10 прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста (согласно ч. 5 ст. 183 Семейного кодекса тот из родителей или других законных представителей ребенка, вместе с которым проживает ребенок, имеет право обратиться в суд с о взыскании алиментов в размере на одного ребенка - одной четверти (25 %) заработка (дохода) плательщика алиментов, но не больше десяти прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста. . Соответственно, в таком случае будет составлять:

для детей в возрасте до 6 лет - 17 790 грн.;

Для детей, у которых проблемы со здороьем, родитель должен принимать участие в лечении, развитии и т..д.

Родители могут составить договор (соглашение в котором указать определенную сумму, такой договор можно составить в любое время, до развода, при разводе, после развода.

Почти все о соглашении на содержание ребенка смотрите ниже

Об этом можно прочесть в статье 189 Семейного кодекса Украины, где и затрагивается вопрос договора об уплате алиментов, оговаривающий размер, сроки выплат.

В этой же статье упоминается также и об условиях договора, которые нарушать непозволительно.

Подобное соглашение заключается в письменном виде, после чего заверяется нотариусом.

В случае, когда одна из сторон не соблюдает условия и обязанности соглашения, алименты с нее будут взиматься, основываясь на исполнительной надписи нотариуса.

Составление данного договора возможно не смотря на то, планировали ли вы расторгнуть брак или нет.

Мировое регулирование данного вопроса имеет ряд преимуществ – возможность избегания судебной волокиты и дополнительной траты средств, если придется обращаться за помощью к юристам, сохранение нерв и времени в целостности и сохранности.

Стоит не забывать о том, что составление соглашения об уплате алиментов осуществляется в письменном виде.

После чего последует обращение к нотариусу, чтобы тот заверил документ. Это закреплено частью 1 статьи 189 СК Украины.

Если будет не выполнено хотя бы одно правило, это может привести к тому, что договор будет признан недействительным, что приведет к неприятным последствиям для обеих сторон.

Если вы не хотите, чтобы права вашего ребенка нарушались, необходимо внимательно подойти к составлению соглашения об уплате алиментов.

Перед тем как обратиться к нотариусу, обязательно обратите внимание на моменты, которые необходимо будет оговорить с супругом касательно того, какие подводные камни этого соглашения достойны вашего внимания.

Также побеспокойтесь о том, какие документы вам понадобятся, чтобы заключить договор на содержание ребенка.

В договоре должны будут указаны следующие моменты:

1) Масштаб алиментов. Перед тем как определиться с размером алиментов, необходимо не забывать о минимальном размере, который был установлен законодательством.

В случае, когда алименты устанавливаются в денежной сумме, обязательным будет добавление пункта об их индексации.

Когда сторонами был установлен размер алиментов в процентах от дохода, в таком случае обязательно добавьте пункт, где будет определено, с которых именно доходов будет осуществляться выплата алиментов, а с каких нет.

2) Порядок оплаты. Решите между собой и определитесь, какой способ осуществления платежей для вас является наиболее оптимальным.

Необходимо определиться с методом совершения выплаты алиментов, чтобы тот предотвратил возникновение конфликтных моментов между обеими сторонами.

Среди них присутствуют следующие:

наличный расчет;

почтовый перевод.

3) Сроки. В данном случае стороны договариваются друг с другом по срокам, в которые одна из сторон принимает на себя обязательство по выплате алиментов.

Выплаты могут осуществляться ежегодно, ежемесячно, ежеквартально. В этом случае также должна быть оговорена периодичность выплат, к примеру, оплата должна производиться до какого-то определенного числа месяца.

4) Способы обеспечения выполнения обязательств касательно алиментов. В данном случае указываются сведения о неустойке, если имеет место быть просрочка в выплате алиментов.

5) Определение сроков договора. В данном документе должен быть указан срок, не нарушающий прав ребенка. К примеру, по достижению восемнадцати лет.

Составляя договор на содержание ребенка, кроме вышеперечисленных условий, можно прописать также и порядок, согласно которому будет осуществляться плата по дополнительным расходам (лечение ребенка, какие-либо образовательные курсы и так далее). Однако если такого пункта не будет в договоре, это не значит, что кто-то из родителей освобождается от участия в расходах на содержание ребенка.

Для грамотного составления договора по уплате алиментов понадобятся следующие документы, которые вы предоставите нотариусу:

Свидетельство о рождении ребенка;

Паспорта обоих родителей;

Идентификационные коды родителей.

После того как были оговорены все условия предстоящего соглашения, после того как были собраны нужные документы – можно смело обращаться к нотариусу для составления договора.

Когда договор об оплате алиментов будет заключен, стороны договора будут обязаны выполнять все условия, прописанные в данном документе.

Правда, случается и такое, что одна из сторон прекращает выполнять условия, прописанные в договоре.

Тогда вторая сторона в праве вновь обратиться к нотариусу, чтобы тот предоставил исполнительную надпись, которая будет служить основанием к принудительному взысканию алиментов.

Это означает, что получатель алиментов может не обращаться в суд ради того, чтобы взыскать алименты с недобросовестного неплательщика.

Семейный кодекс не располагает порядком изменения или прекращения договора об оплате алиментов. Это значит, что чтобы урегулировать подобный вопрос, необходимо ссылаться на статьи 651 ГКУ (по аналогии закона).

Договор на содержание ребенка, соглашение по уплате алиментов можно изменить или прекратить его действие исключительно по взаимному согласию сторон или согласно решению суда, имеется в виду гражданское законодательство Украины.

Договор может быть прекращен на основании следующих условий:

если договор расторгается по обоюдному согласию сторон;

когда один из участников договора умирает;

если договор признают недействительным;

когда наступают условия, что были предусмотрены обеими сторонами в соглашении. К примеру, срок действия договора заканчивается или ребенок достиг определенного, ранее оговоренного в договоре возраста.

Изменить договор на содержание ребенка или прекратить действие данного соглашения об оплате алиментов возможно исключительно в письменной форме с обязательным нотариальным заверением.

Если плательщик алиментов безработный:

Необходимо оплачивать

• 50% прожиточного минимума на ребенка•

В соответствии с Закона Украины «О государственном бюджете Украины на 2021 год»

Также будет учитываться средняя заработная плата этого региона где Вы зарегистрированы (прописаны) в Украине.

2. ПРІЗВИЩЕ ДИТИНИ: залишається те, що дано при народженні, змінити можливо з 16 -ти років. Обо за заявою матері.

3. Поки батько належним чином виконує обов язки позбавити його прав на дитину неможливо.

Це робиться через суд рішенням за письмового погодження органу опіки.

Аліменти нараховують з моменту реєстрації позову у суді , раніше неможливо.

Для позбавлення прав батьківських необхідно мати вагомі підставі та висновок органу опіки про ваш деструктивний вплив на дитину , тими чи іншими діями , стійкі розлади здоров я, зловживання алкоголем , тютюно вмісними виробами наркотичного характеру , якщо ви систематично не оплачуєте аліменти на дитину , не берете участі у її житті та інше.

Якщо цих порушень не виявлять Вас не позбавлять батьківських прав.

Суд має проходити у розумні процесуальні строки , але все залежить від повноти доказів , заяв скарг клопотань сторін по справі , відзивів на заяви , запрошення свідків, витребування доказів , експертиз за ініціативи суду чи сторін, якщо ви хочете бути в курсі процессу , прибувайте до суду за повістками , заперечення подавайте письмово рекомендованими листами на адресу суду з зазначенням номеру справи.

У цілому суд може проходити від 30 -ти днів до декількох років , залежить від складності процессу та завантаженості суду та судді.

Щодо судових витрат:

Стаття 141. ЦПК: Розподіл судових витрат між сторонами

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:...

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.".

С уважением,

Константин Гончаренко

дело идет к суду, какова вероятность того что суд может удовлетворить требования матери? только алименты - для лишения пока нет оснований

Что именно из ее требований суд может обязать меня делать? платить алименты

Должен ли я по закону платить больше денег на содержание, если ребенок проживает с матерью? должны платить столько сколько назначит суд

Сколько по времени может длиться судовое разбирательство? как повезет

Повлияет ли на решение суда то, что у меня новая семья (без детей пока что)? нет

Может ли бывшая жена обязать меня чем-то через суд без моего участия и ведома? нет - кроме алиментов

Алименты высчитываются из официальной зарплаты? да - по стандарту - 1\4

Стоит ли нанимать юриста? желательно чтоб он подготовил грамотный отзыв - это при условии что в не согласны с тем что просит мама ребенка

нужна детальная консультация - обращайтесь через сайт Или найдите мои контакты - проконсультирую и при необходимости подготовлю документы С уважением Виктория Костромина

Добрый день, Александр!

Добрый день. Могу ли я сам на себя подать на алименты и по времяпровождению в суд? - нет.

Если нельзя, то как можно официально оформить? - лицо, желающее уплачивать алименты в добровольном порядке, может подать заявление по месту получения дохода об отчислении алиментов. В таком заявлении должны быть указаны размер отчислений, период в течение которого они осуществляются, а также получатель алиментов (ч. 1 ст. 187 СК Украины).

Преимуществами такого способа является скорость его реализации и отсутствие необходимости осуществления сторонами дополнительных затрат. Однако, недостатком является то, что, с одной стороны, плательщик алиментов может в любой момент отозвать такое заявление, а с другой стороны, получатель алиментов не ограничен в праве обращения в суд с иском о взыскании алиментов. То есть, в долгосрочной перспективе такое положение вещей может оказаться ненадежным.

Договор об уплате алиментов:

Родители по взаимному согласию могут заключить договор об уплате алиментов на ребенка, в котором определить порядок уплаты алиментов, в том числе их размер. Такой договор заключается в письменной форме с обязательным нотариальным удостоверением (ч. 1 ст. 189 СК Украины).

В таком случае, в определении условий договора участвуют оба родителя, как плательщик, так и получатель, в связи с чем учитываются интересы каждого из них. Как следствие, вероятность того, что договор будет выполнен должным образом, а стороны не будут уклоняться от выполнения своих обязательств, более существенная.

На договор об уплате алиментов на ребенка распространяются общие положения договорного права: при его заключении в том числе применяется принцип свободы договора (ч. 1 ст. 627 ГК Украины). В связи с этим, стороны могут включить в договор другие условия и положения, в дополнение к тем. что регулируют уплату алиментов. Например, договор об уплате алиментов может содержать условия о порядке встреч родителей с ребенком, участии родителей в дополнительных расходах и тому подобное. Вместе с тем семейным законодательством установлены определенные ограничения принципа свободы договора при заключении договоров об уплате алиментов на ребенка - условия договора не могут ограничивать права и гарантии ребенка, установленные законом (ч. 2 ст. 189 СК Украины).

Одним из существенных преимуществ договора об уплате алиментов на ребенка является специальный механизм внесудебного взыскания в принудительном порядке задолженности по уплате алиментов путем совершения исполнительной надписи нотариуса (ч. 2 ст. 189 СК Украины), имеющей силу исполнительного документа (ч. 1 ст. 3 ЗУ «Об исполнительном производстве»). Для совершения исполнительной надписи нотариуса получатель алиментов должен предоставить оригинал договора об уплате алиментов на ребенка, а также документы, подтверждающие бесспорность задолженности и факт просрочки обязательства (ч. 1 ст. 88 ЗУ «О нотариате»). Такими документами, в зависимости от содержания конкретного договора, могут быть выписка из банковского счета, требование об уплате задолженности по алиментам и тому подобное.

За нотариальное удостоверение договора об уплате алиментов на ребенка сторонам придется уплатить государственную пошлину в размере 1% от цены договора (но не менее одного необлагаемого минимума доходов граждан), если договор заверяется нотариусом (ст. 3 Декрета КМУ «О государственной пошлине»). В случае удостоверения договора частным нотариусом последнему уплачивается вознаграждение (ч. 1 ст. 31 ЗУ «О нотариате»), что на практике является не меньшим государственной пошлины.

Всего доброго!

Удачи Вам!

Добрый день. Могу ли я сам на себя подать на алименты и по времяпровождению в суд?

Какие для этого нужно документы?

Если нельзя, то как можно официально оформить?

Читал что алименты можно добровольно на работе оформить.

Ххххххххххх

Вы еще раз перечитайте, что Вы пишите.

Мать от ребенка отказывается- обещает отдать в богатую семью.

Вы пишите, что у Вас новая семья и нет возможности взять ребенка (могу 2 раза в месяц по 2 дня).

А каково ребенку Вы не задумывались?

Тут дело уже не в юридических тонкостях, а в морально-этических моментах.

Подумайте о ребенке и каково ему жить дальше с такими родителями?!

Александр!

- Если нельзя, то как можно официально оформить?

Читал что алименты можно добровольно на работе оформить.

- Порядок отчисления алиментов на ребенка по инициативе плательщика или получателя алиментов регулируется нормами статьи 187 Семейного кодекса Украины (далее – СК Украины).

Один из родителей может подать заявление по месту работы, месту выплаты пенсии, стипендии об отчислении алиментов на ребенка из его заработной платы, пенсии, стипендии в размере и срок, определенных в этом заявлении.

Такой способ рассчитан преимущественно на случаи, когда один родитель проживает отдельно от ребенка и желает предоставлять средства на его содержание. Отчисление алиментов по заявлению родителя является бесспорным доказательством исполнения обязанности по содержанию ребенка в добровольном порядке.

Для этого по месту работы (месту выплаты пенсии, стипендии) подается соответствующее заявление, в котором указывается размер и срок, в течение которого предполагается производить уплату алиментов. Очевидно, что такое заявление может содержать указание и о периодичности платежей, хотя в СК Украины специальное положение на этот счет отсутствует.

Если срок, в течение которого следует производить вычет из заработной платы, в заявлении не определен, они производятся до тех пор, пока заявление не отозвано. При этом возможна ситуация, когда отчисления продолжают производиться по достижении ребенком совершеннолетия, поскольку администрация организации, производящей отчисления, руководствуется только заявлением своего работника и не обязана контролировать наличие оснований для уплаты им алиментов.

Хотя в законодательстве не определена форма заявления об отчислении алиментов на ребенка, очевидно, что требуется письменная форма.

До окончания указанного в заявлении срока оно может быть отозвано плательщиком. Отчисление алиментов на ребенка по заявлению родителя из его заработной платы (пенсии, стипендии) производится в добровольном порядке, поэтому такое отчисление должно быть прекращено, если заявление отозвано.

Плательщик может отозвать свое заявление, например, в случае, если, по его мнению, отчисляемые средства расходуются другим родителям не по целевому назначению, или если плательщик желает изменить условия, в соответствии с которыми производится вычет средств из его заработной платы. Однако мотивы отзыва заявления в любом случае не подлежат выяснению.

На основании заявления родителя алименты отчисляются не позднее трехдневного срока со дня, установленного для выплаты заработной платы, пенсии, стипендии. Данное правило традиционно применяется при отчислении алиментов по решению суда и заявлению плательщика в целях обеспечения своевременного предоставления средств получателю.

Частью третьей статьи 187 СК Украины определено, что на основании заявления родителя алименты могут быть отчислены и тогда, когда общая сумма, подлежащая отчислению на основании заявления и исполнительных документов, превышает половину заработной платы, пенсии, стипендии, а также если с него уже стягиваются алименты на другого ребенка.

Комментируя данную норму, следует отметить, что законодательством устанавливаются ограничения размера отчислений из заработной платы должника в случае принудительного взыскания алиментов. Согласно части третьей статьи 70 Закона Украины «Об исполнительном производстве» общий размер всех отчислений при каждой выплате заработной платы и других доходов должника не может превышать 50 процентов заработной платы, которая должна быть выплачена работнику, в том числе в случае отчисления по нескольким исполнительным. документами. Это ограничение не распространяется на вычеты из заработной платы при взыскании алиментов на несовершеннолетних детей. В таких случаях размер вычетов из заработной платы не может превышать 70 процентов. Указанные положения относятся только к принудительному порядку взыскания алиментов и на другие случаи не распространяются.

В случае добровольной оплаты алиментов по инициативе плательщика действуют другие правила. Размер, в котором будут производиться отчисления, определяется плательщиком самостоятельно. Его максимальный предел в законодательстве не установлен. Однако минимальный размер алиментов на ребенка и общие правила по размеру алиментов должны выполняться и в случае добровольной уплаты алиментов.

При отчислении алиментов на ребенка по инициативе плательщика общая сумма, подлежащая вычету из заработной платы (пенсии, стипендии) на основании заявления и исполнительных документов, не ограничивается. Размер отчислений не ограничивается и в том случае, если алименты уже взимаются на другого ребенка. Плательщик по собственному усмотрению определяет ту часть заработной платы, пенсии, стипендии, которая считает необходимым оставить на другие нужды. При наличии других источников дохода плательщик может отчислять всю сумму заработной платы, пенсии, стипендии на содержание ребенка.

Лицо, в пользу которого присуждены алименты на ребенка, может самостоятельно подать заявление с исполнительным письмом об отчислении алиментов из заработной платы, пенсии, стипендии или иного дохода плательщика алиментов непосредственно по месту выплаты плательщику алиментов заработной платы, пенсии, стипендии или иного дохода.

На основании заявления такого лица алименты отчисляются из заработной платы, пенсии, стипендии или иного дохода плательщика алиментов в размере, указанном в исполнительном листе, и в сроки, определенные частью второй настоящей статьи, и перечисляются лицу, в пользу которого присуждены алименты, по его адресу или на счет, указанный в заявлении.

Отчисление средств на содержание ребенка по инициативе плательщика из его заработной платы не препятствует взысканию алиментов в судебном порядке. Получатель может обратиться в суд с таким требованием, если он не согласен, например, с размером, в котором выплачиваются алименты по заявлению плательщика.

Всего доброго!

Удачи Вам!