Чи є можливість невідпрацьовувати?

Добрый день!

Вы можете обойтись и без отработки, так как статья 38 КЗоТ обязывает работника, решившего уволиться по собственному желанию, предупредить работодателя о принятом решении письменно за две недели. Заметьте, речь идет о предупреждении, а не обязательной отработке. Поэтому если работник предупредил работодателя (подал соответствующее заявление) о прекращении трудовых отношений во время своего отпуска и при этом такой двухнедельный срок полностью пришелся на отпуск, то отрабатывать две недели после его окончания работник не должен, днём Вашего увольнения может быть как последий так и любой день отпуска без сохранения зарпаты.

Ниже приведу примеры, когда работник тоже не должен отрабатывать 2 недели согласно ст. 38 КЗоТ:

• переезд на новое место жительства;
• перевод мужа или жены на работу в другую местность;
• поступление в учебное заведение;
• невозможность проживания в данной местности, подтвержденная медицинским заключением;
• беременность;
• уход за ребенком до достижения им 14 лет или ребенком с инвалидностью;
• уход за больным членом семьи в соответствии с медицинским заключением или лицом с инвалидностью I группы;
• выход на пенсию;
• принятие на работу по конкурсу.

В каждом случае работник должен предоставить работодателю документы, подтверждающие существование вышеперечисленных оснований.

Как видим карантин в этот перечень не входит.

Можно рассмотреть с Вашим работодателем вариант увольнение по соглашению сторон, тогда тоже можно уволиться в любой момент, который согласован между работником и работодателем.

Вам необходимо написать заявление на отпуск на 2 недели можно даже за свой счет и написать заявление на увольнение на следующий день и отправить его ценным письмом с вручением или оставить в канцелярии .

Последний день отпуска будет последним днем работы на следующий день вам должны выдать расчет и трудовую книгу.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня!

Закон містить чіткий перелік підстав, коли особа має право звільнитись без відпрацювання.

Це зокрема: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також інші поважні причини.

До інших поважних причин можна віднести наприклад незадовільний стан здоров'я.

Тому теоречтично Ви маєте право звільнитись без відпрацювання, і роботодавець зобов'язаний це зробити.

Якщо так не відбувається, повідомте, що будете скаржитись до Держпраці та правоохоронних органів.

Успіхів!

Добрий день, Вадим!

Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) може бути двох видів: звільнення з поважних причин та звільнення без поважних причин. Відрізняються вони тим, що у першому випадку працівник не зобов'язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні. Він має право звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви.

Перелік поважних причин для звільнення за власним бажанням у законодавстві міститься у статті 38 КЗпП.

серед причин, які унеможливлюють продовження роботи, КЗпП називає:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступ до навчального закладу;
• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом;
• інші поважні причини.

Формулювання «інші поважні причини» дає можливість роботодавцю визначати додаткові причини, які можна вважати поважними. Тобто це може бути, наприклад, погіршення здоров’я працівника або якісь сімейні обставини.

У кожного конкретному випадку рішення щодо поважності причини приймається роботодавцем. Водночас, якщо працівник вказує, що він не може продовжувати роботу з однієї з причин, які чітко визначені у ст. 38 КЗпП, тоді роботодавець зобов’язаний звільнити його у строк, вказаний працівником у заяві.

Окремо у частині третій ст. 38 КЗпП виділено право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням у визначений ним строк, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Підтвердження поважної причини:

Трудове законодавство не вказує на необхідність підтверджувати факт, який призводить до неможливості продовжувати роботу. Утім, роботодавець має право попросити працівника довести цей факт документально.

Підтвердженням переїзду на нове місце проживання можуть бути, наприклад, документи, що свідчать про зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання. Альтернативний варіант: договір оренди житла в новому місті, квитки на потяг, автобус тощо.

Для підтвердження переведення одного з подружжя в іншу місцевість можна надати довідку про переведення на нове місце роботи чоловіка або дружини.

Вступ до навчального закладу підтверджується довідкою навчального закладу.

Неможливість проживання в даній місцевості за станом здоров’я підтверджується відповідним медичним висновком.

Вагітність також підтверджується медвисновком або випискою з амбулаторної карти.

Догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною з інвалідністю. Як правило, в особових картках працівників містяться відомості про дітей. Тому підтверджувати факт догляду за дитиною окремо не потрібно. Але роботодавець може затребувати копію свідоцтва про народження дитини.

Догляд за хворим членом сім’ї або особою з інвалідністю І групи. Необхідність догляду за хворим членом сім’ї підтверджується, як правило, медичним висновком або копією листка непрацездатності чи виписки з амбулаторної карти. Що стосується догляду за особою з інвалідністю І групи, можна надати довідку про проживання разом з нею або документ, що підтверджує ступінь споріднення (наприклад, копію свідоцтва про народження в разі догляду за дитиною або батьками). Утім, навіть якщо особа з інвалідністю не проживає разом з працівником і не є його родичем, працівник все одно може доглядати за такою особою — і це буде поважною причиною звільнення. Тож висновку МСЕК тут має бути достатньо.

Вихід на пенсію. Звільнення за власним бажанням працівника, якому призначена пенсія, або такого, щодо якого зроблено подання про призначення пенсії, або який досяг пенсійного віку, має розглядатися як вихід на пенсію, якщо працівник вказує на цю причину звільнення в заяві. Для підтвердження цієї причини звільнення достатньо перевірити факт призначення пенсії, подання для призначення пенсії або досягнення пенсійного віку.

Прийняття на роботу за конкурсом. Підтвердити цей факт можна довідкою з майбутнього місця роботи, куди працівника прийнято за конкурсом, або іншим документом, що містить інформацію про прийняття за конкурсом. При цьому не має значення, чи передбачено законодавством проведення такого конкурсу.

Інші поважні причини. Порядок підтвердження інших причин, які роботодавець визнає поважними, залежить від того, що це за причини. Наприклад, погіршення здоров’я може бути підтверджено випискою з амбулаторної карти хворого, одруження — копією свідоцтва про укладення шлюбу, народження дитини — копією свідоцтва про народження тощо.

Всього доброго!

Доброго дня, Вадим!

За загальним правилом звільнення за ст. 38 КЗпП супроводжується так званим двотижневим відпрацюванням після подання заяви про звільнення. Насправді, це строк попередження працівником роботодавця про намір звільнитися. Цей строк встановлено для захисту інтересів як роботодавця, так і працівника. Перший матиме час для пошуку нового фахівця на посаду, яка звільняється. Другому КЗпП дає можливість передумати і протягом двох тижнів з часу подання заяви відкликати її.

Але існують так звані поважні причини, за наявності яких працівник не мусить відпрацьовувати два тижні після подання заяви про звільнення.

Повного переліку поважних причин звільнення за ст. 38 КЗпП законодавство не визначає. У ст. 38 КЗпП вказано, що коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

І серед причин, які унеможливлюють продовження роботи, КЗпП називає:

1. переїзд на нове місце проживання;

2. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

3. вступ до навчального закладу;

4. неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

5. вагітність;

6. догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;

7. догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;

8. вихід на пенсію;

9. прийняття на роботу за конкурсом;

10. інші поважні причини.

ВИСНОВОК: якщо у Вас є поважна причина для звільнення, а роботодавець відмовляється прийняти та підписати вашу заяву, то в такому випадкунеобхідно направити заяву про звільнення поштовим відправленням з повідомленням про вручення на юридичну або фактичну адресу підприємства, де Ви працюєте. День отримання роботодавцем заяви буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів України про працю України роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Якщо, незважаючи ні нащо, роботодавець все одно відмовляється звільнити працівника, то для відновлення порушеного права на звільнення необхідно звернутися до суду, а перед цим подати скаргу в Держпраці України (https://dsp.gov.ua/category/contact/)

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!.

КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text):

"Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника...

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу...власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник...

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.".

По-перше, створення для Вас умов, за яких Ви фізично не можете працювати. і є тією причиною для звільнення за власним бажанням у встановлений Вами строк, тобто без попередження за 2 тижні. По-друге, відмова прийняти заяву про звільнення з поважних причин є окремим порушенням власником законодавства про працю, додатковою підставою для звільнення у вказаний Вами строк. Подайте заяву про звільнення за власним бажанням з обгунтуванням неможливості фізично працювати в результаті створених адміністрацією умов, а також порушення трудового законодавства відмовою прийняти попередню заяву про звільнення. Заяву направте або рекомендованим листом з повідомленням про вручення (складіть власний екземпляр заяви, до якої прикріпіть поштовий чек), або через нотаріуса. Датою звільнення вкажіть день ймовірного отримання заяви адміністрацією - з моменту отримання заяви та настання вказаної Вами дати маєте право залишити роботу. У заяві викладіть клопотання про проведення розрахунку та видачі трудової книжки в день звільнення.

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Якщо ваш роботодавець кожен окремо не приймає вашу заяву на звільнення то вам варто написати заяву на звільнення за власним бажанням, чи за згодою сторін та надіслати зазначену заяву рекомендованим листом, або цінним з описом вкладу.

Тобто у вас буде доказ відправлення та волевиявлення перед роботодавцем . Ще рекомендую залучитися допомогою Управління Держпраці.

Успіхів