Не выполнены обязательства по расписке

Здравствуйте!

Вызов полиции точно результата в этом случае не даст.

Если Ваша дочь добровольно не возвращает деньги, единственный возможный способ их взыскания для другой стороны - обращение в суд с исковым заявлением.

Это по сути единственный возможный правильный алгоритм действий для другой стороны.

Полиция ничего в этом деле расследовать не будет, это гражданско-правовый отношения.

Всего доброго.

По расписке залог квартиры осуществить не возможно. Залог квартиры возможен только по нотариально удостоверенному договору. В вашем случае имеет место обычный заём денег. Вам необходимо как можно быстрее их отдавать, хотя бы по частям. При возврате не забывайте фиксировать факт возврата, то ли расписками о возврате либо сохраняйте квитанции о переводе денежных средств. Полиция в данном случае вмешиваться не будет такт как имеет место нарушение договора займа это не уголовное преступление это обычное гражданское дело.

Здравствуйте!

По своей сути расписка о получении взаймы денежных средств является документом, который должник выдает кредитору по договору займа, подтверждая как его заключение, так и условия договора, а также свидетельствуя о получении от кредитора определенной денежной суммы или вещей.

В данном случае, для возврата своих средств, подруга может обратиться в суд. Полиция в таких случаях не принимает обращение, т.к. нет уголовного правонарушения.

В случае предъявления иска о взыскании долга истец должен подтвердить свое право требовать от ответчика исполнения долгового обязательства. В целях обеспечения правильного применения ст. суд должен установить наличие между истцом и ответчиком правоотношений по договору займа на основании ст. 1046, 1047 ГК Украины, действительного содержания и достоверности документа, на основании которого доказывается факт заключения договора займа и его условий.

Таким образом, дочери необходимо в досудебном порядке урегулировать данный спор для избежания обращения в суд. Квартиру забрать никто не может.

Добрый день, насколько я понимаю, договор залога квартиры не оформлялся. Если говорить о расписке, то она является документом, подтверждающим долговые обязательства и кредитор может обратиться в суд для принудительного взыскания задолженности по расписке

Полиция в данном случае не причем. Грозить, как я написал выше, может судебный процесс и принудительное взыскание долга исполнителем.

Здравствуйте, Виктория!

Лучше всего найти деньги и отдать подруге, получив от неё эту расписку и после этого по возможности ещё расписку о том, что она не имеет претензий.

Запись о залоге ничего не будет значить если дочь не является собственником квартиры.

Лучше не доводить дело до полиции, так как имеют место поддельные квитанции, что может грозить открытием уголовного дела о подделке документов и их использовании по статье 358 Уголовного кодекса Украины.

Если будет доказано, что Ваша дочь брала деньги без цели их отдачи дополнительно, может быть ещё мошенничество по статье 190 Уоловного кодекса Украины.

При наличии вопросов "Обращайтесь".

Всего доброго!

Добрый день, Виктория!

Для начала необходимо проанализировать в целом всю сделку по займу, включая залог квартиры.

Также в какой форме и месседжах были показаны ненастоящие квитанции о поступлении средств.

В целом все это в документарной форме позволит понять насколько высоки ваши риски, и какие они: гражданские, уголовные или иные?

Набирайте.

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Для початку слід зазначити, що визначення договору позики міститься у ст. 1046 Цивільного кодексу України.

При укладенні договору позики слід обов’язково прописати наступні умови:

– у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також вказані її паспортні дані;

– також має бути зазначена сума, яку особа отримує (виражена цифрами та прописними літерами), а якщо кошти в іноземній валюті – слід зафіксувати, за яким курсом буде повертатись борг;

– потрібно передбачити кінцевий термін повернення отриманих коштів або визначити періоди для повернення частками;

– у разі, якщо кошти передаються під відсотки, потрібно наперед передбачити відсоткову ставку.

При укладанні договору позики необхідно обов’язково письмово зафіксувати факт передачі фінансів актом прийому-передачі грошових коштів у двох примірниках (по одному для кожної сторони). Кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорта та ідентифікаційного коду.

При передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватися нотаріусом.

Також необхідно зазначити, що договір позики не обов’язково посвідчувати у нотаріуса, проте, це не буде зайвим.

Якщо так сталося, що ви не зазначили всіх необхідних умов, не хвилюйтесь, це не звільнятиме боржника від виконання свого зобов’язання. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, чинним законодавством встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом».

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо в розписці зазначено кошти у валюті, тоді у поверненні інфляційних витрат вам буде відмовлено, оскільки долар США у борговому зобов’язанні індексації не підлягає.

Інколи на практиці бувають такі випадки, коли у розписці дата повернення не була зазначена. Це не є вкрай гострою проблемою, адже згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України «якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час». Згідно з частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений – протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. У такому випадку слід надіслати поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або вручити особисто боржнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо вручаєте особисто, то обов’язково отримайте його підпис з зазначенням дати отримання на копії претензії.

Головне – не пропустіть строк позовної давності, який триває 3 роки з моменту зазначення у розписці дати повернення грошей.

При поданні позову до суду про стягнення боргу ви можете також просити суд забезпечити ваш позов шляхом накладення арешту на майно боржника для того, щоб поки вашу справу розглядатимуть у суді, боржник не відчужив своє майно.

Крім цього, є ще декілька способів як «мотивувати» боржника сплатити свій борг. Це може бути заборона на виїзд з України або подача заяви в поліцію про шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України). Зазвичай такий підхід є досить ефективним. Якщо боржник хоче уникнути відповідальності за шахрайство, то він знайде необхідні гроші для повного повернення боргу.

Будь-які докази про наявність боргу для Вас у суді будуть доказом ,краще ,аби був письмовий документ про подовження договору з підписом боржника.

Скріншоти є доказом їх треба перенести на папір та завірити нотаріально,аби вони стали письмовим доказом для суду про факт продовження договору. Додати всі докази до позовної заяви включно з претензією та квитанцією про її відправку боржнику.

Записи розмов також збережіть де чітко говорите про суму боргу ,дату отримання та повернення ,ім'я та прізвище боржника, записи на флешці з накладенням електронного підпису ЕЦП, подаєте суду ,як доказ. ЕЦП можна сформувати через сервіс державних послуг ДІЯ ,або Приват 24.

В залежності від того які докази будуть у кридитора , щод вашого боргу - це будуть цивільно правові відносини по стягненню боргу через суд .

відносно застави квартири , залежно від того як це було оформлено, навряд чи квартиру заберуть , проте все буде вирішувати суд виходчи з доказів сторін , а головне кредитора (особи, що давала в борг)

Поліція не регулює ці відносини максимум може прийняти заяву про шахрайство з боку позичальника.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий вечір.

Розписка свідчить про укладення договору позики.

Позичальник в даному випадку маж можливість пред‘явити позов для стягнення коштів в примусовому порядку на підставі рішення суду.

Кошти повинні бути повернуті протягом строків, узгоджених сторонами.

Якщо кошти не будуть повернуті протягом цих строків, то до боржника можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у вигляді нарахування відсотків за користування чужими коштами, а також заходи кримінально-правового характеру

Пост. Пленумуа ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти власності" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Te...):

"17. Відповідно до статті 190 КК ( 2341-14 ) шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього...

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство..." -

в это части получение денег взаймы под расписку не имеет состава преступления "мошенничество" и обращение займодателя (подруги) полицию не будет иметь перспектив.

Пост ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#Te...):

"2. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК ( 435-15 ) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину...

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено...

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 ) не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено..." -

в этой части следует провести юридический анализ расписки - не исключено, что расписка противоречит требованиям законодательства, что договор займа является незаключенным и займодатель вообще не имеет права требования, возврата займа.

Добрый день, Виктория!

1) Дочь заняла у подруги деньги под расписку с залогом квартиры, не получается отдать в срок. - нужно ознакомится с содержанием расписки, поскольку скорее всего юридически она составлена неправильно, а потому даже в судебном порядок стянуть что-либо с вашей дочери будет затруднительно.

2) Плюс она ей врала и показывала липовые квитанции что вот вот деньги придут. - так ваша дочь получила деньги или нет? Если нет, то у действиях ее "подруги" вообще присутствуют признаки уголовного преступления за ст. 189 КК Украины "Вымогательство".

3) Теперь она угрожает вызвать полицию чем ей это грозит? - полиция подобным заниматься не будет и пошлет "подругу" вашей дочери в суд, поскольку это гражданско-правовые отношения и в действиях вашей дочери отсутствуют состав и признаки уголовного преступления за ст. 190 КК Украины "Мошенничество".

4) Что делать? - не реагировать на такие угрозы. Если ваша дочь не может вовремя отдать долг, а ее "подругу" это не устраивает, то единственный законный порядок взыскания - через суд.

Но повторюсь: нужно ознакомится с содержанием расписки, возможно вашей дочери вообще ничего не нужно возвращать.

ПОЛЕЗНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Верховный Суд указывает, что долговая расписка подтверждает не только факт заключения договора займа и согласования его условий между кредитором и должником, а также она свидетельствует непосредственно о факте получения должником от кредитора денежных средств в определенном размере или вещей. Такая правовая позиция изложена в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 16 января 2019 по делу № 464/3790/16-ц.

То есть, для того, чтобы доказать в суде при рассмотрении дела о взыскании долга по расписке факта передачи денежных средств или вещей от кредитора должнику, достаточно одной долговой расписки со ссылкой в ее тексте на такие обстоятельства и указания даты для подтверждения момента передачи предмета займа.

Не менее важной составляющей содержания долговой расписки является указание в ее тексте обязанности должника возвратить предмет займа кредитору. Отсутствие такого указания может фатально повлиять на результат рассмотрения дела и защиту прав и интересов кредитора.

Впервые правовая позиция о том, что расписка как документ, подтверждающий долговое обязательство, кроме других условий, должна содержать указание на обязательство должника вернуть деньги или вещи, которые являются предметом займа, была высказана еще Верховным Судом Украины в постановлении от 11 ноября 2015 по делу № 6-1967цс15.

Такая позиция абсолютно корреспондируется с императивными предписаниями статьи 1046 Гражданского кодекса Украины и на сегодняшний день является неизменной, а также применяется судами первой, апелляционной и кассационной инстанций при рассмотрении такой категории дел (например, одно из последних имеющихся в Едином государственном реестре судебных решений: постановление Верховного Суда в составе постоянной коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда по делу № 379/942/17, производство № 61-39368св18 от 01 июля 2020 года.

Такое условие как указание момента возврата предмета займа должно быть согласовано сторонами, и они могут договориться о ссылке в долговой расписке на дату такого возврата. Также, в расписке дату возврата можно не указывать (если такое условие подходит кредитору) и срок выполнения должником своего обязательства по возврату займа будет определяться требованием кредитора об этом (в порядке части 2 статьи 530 Гражданского кодекса Украины. Согласно имеющейся в ней норме, если срок (период) выполнения должником обязательства не установлен или определен моментом предъявления требования, кредитор имеет право требовать его выполнения в любое время; должник должен выполнить такое обязательство в семидневный срок со дня предъявления требования, если обязанность немедленного исполнения не следует из договора или актов гражданского законодательства).

Если потребуется помощь, обращайтесь через кнопку "Обратиться" возле фото (при обращении указывайте свою e-почту).

Всего хорошего!

Удачи Вам!