Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 08 березня 2022, питання №57492 250₴

Як правильно оформити розвод односторонній?

Доброго дня.
Хочу подати на розвод. Чоловік не хоче розводу. Шлюб зареєстровпний у 2012 році. Спільних дітей немає. У чоловіка алкоголізм, лікується за програмою «анонімний алкоголік», але дальше продовжує пити. Це триває два роки. Була біла «біла гарячка» 4 рази. Серед спільного майна: машина, бізнес (оформлений на чоловіка) та є деякі заошчадження. Будинок, в якому проживаємо, оформлений на батька чоловіка (вони його збудували, але ми доробили ремонти, обмеблювали і на вулиці облаштували), кошти вкладженні великі. Чи є можливість довести і зробити поділ? Не будинок сам, а хоча б те, що вклала туди.. І ще мої батьки після весілля дали 15000$, але документально це не затверджено. Чи можливо також довести?

Відповіді юристів (8)

    Савченко Олександр
    28%
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго дня, Наталя!

    1) Як правильно оформити розвод односторонній? - тільки в судовому порядку.

    Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n...):

    Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу

    1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

    2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

    У порядку позовного провадження судами загальної юрисдикції (за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача) розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

    Провадження у справі відкривається судом на підставі позовної заяви (зразок), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

    Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.

    За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2022 року - 992,40 грн) (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

    У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України).Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя").Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

    У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається.

    2) Будинок, в якому проживаємо, оформлений на батька чоловіка (вони його збудували, але ми доробили ремонти, обмеблювали і на вулиці облаштували), кошти вкладженні великі. Чи є можливість довести і зробити поділ? - на жаль, ні. У даному випадку будинок оформлений на батька вашого чоловіка, а тому є його особистою приватною власністю.

    Відповідно вкладені в нього кошти не мають статусу спільної сумісної власності подружжя та не можуть бути поділені.

    Якби будинок був оформлений на вашого чоловіка, тоді б так.

    3) Не будинок сам, а хоча б те, що вклала туди.. І ще мої батьки після весілля дали 15000$, але документально це не затверджено. Чи можливо також довести?- на жаль, також ні, адже документально це не затверджено.

    4) Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

    До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

    • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
    • прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
    • речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

    Зазначений перелік не є вичерпним. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Як відзначається у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

    Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п'ятої статті 71 Сімейного кодексу України, щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

    Неподільна річ (наприклад, автомобіль) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

    Умови збільшення частки майна:

    • проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
    • отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
    • розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.

    Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 Сімейного кодексу України).

    Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.

    При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

    До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

    Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 72, 128, 129, 139 Сімейного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

    Судова практика:

    • Постанова Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-801цс16 (Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя).
    • Постанова Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 711/5108/17 (Позивач спростував презумпцію спільності права власності та довів витрату особистих коштів на придбання майна у шлюбі. Водночас у справі, що переглядається суди встановили, що позивач не спростував презумпцію спільності майна).
    • Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 у справі № 297/2837/17 (При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою та третьою статті 70 Сімейного кодексу України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя).
    • Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 715/1347/14-ц (Позовні вимоги про визнання самочинно збудованого будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не підлягає задоволенню, водночас будівельні матеріали , обладнання та конструкції, які були використані в процесі його будівництва, є майном, щодо якого можуть виникнути цивільні права та обов'язки).
    • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.02.2021 у справі № 264/2232/19 (Конструкція статті 60 Сімейного кодексу України передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростовано й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Наведене дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує).

    Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися).

    ВСЬОГО ДОБРОГО!

    Гончаренко Константин
    20%
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    У Вашому випадку все буде виключно через суд.

    Наразі можливо подати заяву через систему електронного судочинства, також завантажте в систему ваші заяви скан- копії , щоб справу розглянули без участі сторін , вкажіть, що заперечень не маєте та контакти для листування бажано з електронними поштами.

    Ваша ситуація без заперечень не пройде тому , суд вам призначать лише після завершення воєнного стану.

    з 24 лютого триває режим воєнного часу згідно Указу Президента № 64/2022 , тому всі процесуальні строки призупинені , після завершення воєнного стану , строки будуть поновлені та суд викличе вас.

    Якщо активні бойові дії триватимуть надалі, то судові засідання перенесуть на той час , коли воєнний стан скасує Президент України окремим указом.

    Наразі рекомендую переїхати, аби обмежити вплив чоловіка, можливо до родичів.

    ---

    Щодо поділу майна:

    Згідно Сімейного Кодексу Украііни ст. 70 . Майно, яке набуте за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Такими поважними причинами можуть бути, наприклад, навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.

    Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

    • майно, набуте за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
    • доходи, отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші);
    • речі придбані для одного із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

    Якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, або якщо один із подружжя своєю працею чи коштами брав участь в утриманні майна, управлінні цим майном чи догляді за ним, то таке майно або дохід, одержаний від цього майна, у разі спору можуть бути визнані за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності.

    Увага! Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

    Яке майно є особистою приватною власністю дружини, чоловіка:

    Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

    • майно, набуте до шлюбу;
    • майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
    • майно, набуте за час шлюбу за кошти, які належали їй чи йому особисто;
    • житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації;
    • земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації;
    • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
    • премії, нагороди, які вона, він одержала за особисті заслуги (суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню);
    • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала та відшкодування завданої моральної шкоди;
    • страхові суми за обов'язковим чи добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з подружжя;
    • майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин (за рішенням суду);
    • якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, які належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю;
    • якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

    Як провести розділ майна добровільно:

    Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна або договір про виділ майна зі складу майна подружжя.

    Договір про поділ чи виділ нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

    Який порядок поділу майна через суд:

    Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

    Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

    Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

    Для отримання компенсації необхідно подати суду документи: чеки, накладні, договори на замовлення робіт , послуг, які підтверджують , що сааме Ви понесли витрати на ремонт спільного майна , або істотне його покращення.

    У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

    За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

    До якого суду звертатися і скільки це коштує:

    Справи щодо поділу спільного майна подружжя розглядаються місцевими загальними судами в порядку позовного провадження за місцем розташування майна або його основної частини (якщо це стосується нерухомого майна) або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача (якщо стосується поділу рухомого майна).

    Слід відзначити, що до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано.

    До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у 3 роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

    При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із вартості майна, яке підлягає поділу – 1% вартості. Однак судовий збір не може бути менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та більшим за 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    При визначенні ставок судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розмір вказаного прожиткового мінімуму на 01 січня 2021 року становить 2 179 гривні.

    особливі випадки:

    Під час поділу майна важливу роль відіграє багато різних нюансів, які індивідуальні для кожного окремо взятого подружжя. Це можуть бути і питання поділу боргових зобов’язань, і питання поділу майна між подружжям у випадках, коли один із них (або обидва) є фізичними особами – підприємцями, або ж серед майна є недобудоване майно.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    ---

    Ви можете здійснити оплату юристу, натиснувши "галочку зеленого кольору під фото обраного юриста", з залишенням відзиву, а також додатково: у разі наявності можливості у графі: "Віддячити".

    Під час воєнного стану це дуже актуально.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Доброго дня.

    Хочу подати на розвод. Чоловік не хоче розводу. Шлюб зареєстровпний у 2012 році. Спільних дітей немає. У чоловіка алкоголізм, лікується за програмою «анонімний алкоголік», але дальше продовжує пити. Це триває два роки. Була біла «біла гарячка» 4 рази. Серед спільного майна: машина, бізнес (оформлений на чоловіка) та є деякі заошчадження. Будинок, в якому проживаємо, оформлений на батька чоловіка (вони його збудували, але ми доробили ремонти, обмеблювали і на вулиці облаштували), кошти вкладженні великі. Чи є можливість довести і зробити поділ? Не будинок сам, а хоча б те, що вклала туди.. І ще мої батьки після весілля дали 15000$, але документально це не затверджено. Чи можливо також довести?

    Вітаю!

    Не вдаючись у подробиці нормативної бази, зазначу наступне:

    1. Якщо згоди чоловіка на розлучення немає, то даний процес можливий виключно в судовому порядку (при чому в порядку позовного, а не окремого провадження.)

    2. Поділ будинку здійснити не вдасться, так як за Вашими словами він належить на праві приватної власності іншій особі, до якої по суті подружжя не має відношення.

    3. Щодо коштів, то оскільки договір дарування відсутній (а він щодо валютних коштовностей мав би бути укладений в нотаріальній формі), то довести факт передачі коштів дуже складно. Можливо тільки через судовий порядок, за умови наявності свідків.

    Успіхів!

    Адвокат Евгений Александрович
    32%
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий день!

    Оформити розлучення без дітей через суд можна шляхом подання позовної заяви на розірвання шлюбу. Позов подається одним із подружжя за місцем проживання відповідача.

    Подати позовну заяву до суду за місцем проживання позивача можна за таких обставин, як стан здоров’я, яке не дозволяє приїхати до суду за пропискою відповідача або наявність неповнолітніх дітей під опікою у позивача.

    При цьому у позивача обов’язково має бути документальне підтвердження обставин, які спричинили подання документів та заяви на розлучення до суду за своїм місцем проживання.

    Так, у позовних заявах про розлучення без дітей можна зазначати такі конкретні підстави:

    • спільне життя з відповідачем не склалося, сторони не підтримують подружні стосунки, не ведуть спільне господарство, разом фактично не проживають; подальше сумісне життя і збереження сім’ї є неможливим;
    • сварки та непорозуміння між подружжям;
    • вживання відповідачем алкогольних напоїв;
    • втрата почуття любові та поваги до відповідача;
    • різні характери та погляди на сімейне життя тощо.

    Якщо є запитання звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Малик Олександр Володимирович
    Малик Олександр Володимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Вінниця, 9 років досвіду

    Добрий день!У Вашому випадку слід звертатися до суду з позовом про розірваня шлюбу і додати свідоцтво про шлюб.Щодо питання про поділ майна, то на ті кошти, які Ви вважаєте спільними, і що вони були вкладені у ремонт мають бути первинні документи (квитанція, чеки), акти виконаних робіт, аби довести, що саме під час перебування у шлюбі ви їх спільно витрачали в інтересах сім'ї.

    Детальніше про розірвання шлюбу та про поділ майна подружжя рекомендую прочитати наступну інформацію.

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 15 років досвіду

    Доброго дня, Наталія!

    Так, все це можливо, але саме через доказування в суді, у спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством.

    Зокрема, це і свідчення свідків, письмові докази тощо.

    Але я б хотів акцентувати вашу увагу на можливості розподілу через затвердження мирової угоди.

    Звертайтесь.

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.

    Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку позовного провадження.

    Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

    За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

    У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається.

    У порядку позовного провадження судами загальної юрисдикції (за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача) розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

    Провадження у справі відкривається судом на підставі позовної заяви (зразок), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

    Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.

    За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2022 року - 992,40 грн) (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

    Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві (частина перша статті 276 Цивільного процесуального кодексу України).

    Проте на час війскового стану шлюб не розірвуть, та документи подавати не доцільно.

    Успіхів

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго дня, Наталя!

    1) Як правильно оформити розвод односторонній? - тільки в судовому порядку.

    Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n...):

    Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу

    1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

    2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

    У порядку позовного провадження судами загальної юрисдикції (за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача) розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

    Провадження у справі відкривається судом на підставі позовної заяви (зразок), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

    Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.

    За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2022 року - 992,40 грн) (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

    У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України).Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя").Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

    У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається.

    2) Будинок, в якому проживаємо, оформлений на батька чоловіка (вони його збудували, але ми доробили ремонти, обмеблювали і на вулиці облаштували), кошти вкладженні великі. Чи є можливість довести і зробити поділ? - на жаль, ні. У даному випадку будинок оформлений на батька вашого чоловіка, а тому є його особистою приватною власністю.

    Відповідно вкладені в нього кошти не мають статусу спільної сумісної власності подружжя та не можуть бути поділені.

    Якби будинок був оформлений на вашого чоловіка, тоді б так.

    3) Не будинок сам, а хоча б те, що вклала туди.. І ще мої батьки після весілля дали 15000$, але документально це не затверджено. Чи можливо також довести?- на жаль, також ні, адже документально це не затверджено.

    4) Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

    До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

    • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
    • прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
    • речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

    Зазначений перелік не є вичерпним. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Як відзначається у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

    Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п'ятої статті 71 Сімейного кодексу України, щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

    Неподільна річ (наприклад, автомобіль) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

    Умови збільшення частки майна:

    • проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
    • отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
    • розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.

    Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 Сімейного кодексу України).

    Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.

    При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

    До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

    Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 72, 128, 129, 139 Сімейного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

    Судова практика:

    • Постанова Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-801цс16 (Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя).
    • Постанова Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 711/5108/17 (Позивач спростував презумпцію спільності права власності та довів витрату особистих коштів на придбання майна у шлюбі. Водночас у справі, що переглядається суди встановили, що позивач не спростував презумпцію спільності майна).
    • Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.12.2019 у справі № 297/2837/17 (При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою та третьою статті 70 Сімейного кодексу України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя).
    • Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 715/1347/14-ц (Позовні вимоги про визнання самочинно збудованого будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не підлягає задоволенню, водночас будівельні матеріали , обладнання та конструкції, які були використані в процесі його будівництва, є майном, щодо якого можуть виникнути цивільні права та обов'язки).
    • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.02.2021 у справі № 264/2232/19 (Конструкція статті 60 Сімейного кодексу України передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростовано й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Наведене дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує).

    Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через контакти в моєму профілі або через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися).

    ВСЬОГО ДОБРОГО!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України