Выезд мужчины за границу с оккупированной территории

Добрый день, я нахожусь на оккупированной территории, выезд на подконтрольную территорию Украины практически невозможен, мужчин разворачивают обратно, можно выехать в Европу через Крым, подскажите, в таком случае светит ли уголовная ответственность по возврату в Украину ?

День добрый, пока уголовная ответственности за это не грозит, а чисто административная, за нарушение правил пересечения государственной границы Украины

Добрий день, Дмитро!

ПРИ ТАКИХ УМОВАЄ ВОЄННОГО СТАНУ, ВИ ТАК МОЖЕТЕ ВЧИНИТИ, З МЕТОЮ ВРЯТУВАННЯ СВОГО ЖИТТЯ ТА ЖИТТЯ СВОЇХ БЛИЗЬКИХ РОДИЧІВ, ЗА ЦЕ НЕ БУДЕ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

Стаття 40. Фізичний або психічний примус

1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком

1. Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій".

Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов’язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України). Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов’язок доведення вини особи покладається на державу.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

ЯВКА ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), Є ОБОВЯЗКОВОЮ ЛИШЕ ПО ВИКЛИКУ ЗА ПОВІСТКОЮ, ЩО Є ОПОВІЩЕННЯМ:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022

Про загальну мобілізацію:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

"У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Оголосити та провести загальну мобілізацію (далі – мобілізація).

2. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

4. Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

5. Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

6. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

7. Службі безпеки України здійснити заходи контррозвідувального забезпечення під час виконання загальної мобілізації.

8. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

9. Головам обласних державних адміністрацій забезпечити створення та роботу обласних, районних та міських медичних комісій.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

24 лютого 2022 року".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Здравствуйте!

В ваших действиях имеет место лишь 1 нарушение закона - незаконное пересечение границы, за что на сегодня предусмотрена административная ответственность. Однако, учитывая тот факт, то вы фактически спасали свою жизнь и иного пути у вас не было, вам ничего не угрожает.

Кодекс України про адмінстративні правопорушення

Стаття 204-1. Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Кодекс України про адмінстративні правопорушення

Стаття 18. Крайня необхідність

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Если остались вопросы - обращайтесь! Буду рад помочь.

Здравствуйте, Дмитрий!

Вам не следует переживать по поводу выезда за рубеж не через украинскую границу. У Вас есть для этого уважительная причина. Вы находитесь в экстремальных условиях и ведете себя так, как это необходимо для сохранения жизни, Вашей и семьи (если она у Вас есть).

После того, как Вы попадете в ЕС, я настоятельно рекомендую Вам обратиться в украинское консульство страны пребывания и объяснить свою ситуацию, чтобы они узаконили Ваше нахождение в ЕС или, по крайней мере объяснили, что Вам следует для этого сделать. Ведь при возвращении домой пограничники обязательно спросят Вас, почему нет отметки в паспорте о выезде. Поэтому лучше себя сразу обезопасить. Я знаю уже немало подобных Вашему случаев.

Удачи Вам в этом опасном мероприятии, и будьте осторожны!

Доброго дня, Дмитро!

Тимчасово окупована територія АРК є невід’ємною частиною території України. Враховуючи воєнні дії в Україні та відсутність функціонуючих пунктів пропуску Ви можете в'їхати до Європи через Крим. Однак, потрібно буде стати на консульський облік в країні перебування

Так, згідно із ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року. Відповідно до ст. 3 Цього закону, тимчасово окупованою територією України визначається:

- сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

- внутрішні води України цих територій, внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

- надра під територіями та повітряний простір над цими територіями.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в’їзду-виїзду за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Пункт пропуску через державний кордон (далі - пункт пропуску) - це спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, а також спеціально виділена акваторія у морських і річкових портах, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (пункт 2 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751).

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

У зв’язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю" тимчасово з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 р. закрито деякі пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (перелік визначено у додатку до розпорядження).

Таким чином, перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:

• поза місцем розташування пункту пропуску;

• поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

• хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Покарання за незаконне перетинання державного кордону:

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративна відповідальність

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Виняток! Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

Кримінальна відповідальність

Статтею 332-2 Кримінального кодексу України передбачено, перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Бережіть себе!

Всього найкращого!

Дмитрий!

Еще раз, не переживайте. У меня уже было три клиента, которые поступили точно так же. Это нормально работает.

Ключевое слово в Вашем случае "гражданин Украины".

Доброго дня!

Зараз ви можете просити прихистку на підставі Указу Президента №64/2022 Про введення воєнного стану , через офіційні канали перетину кордону, але якщо незаконно то в подальшому.

Вам загрожує депортація з подальшим засудженням в Україні. До 10 років

Покарання за незаконне перетинання державного кордону

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративна відповідальність

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, - штраф від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Виняток! Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захистуКримінальна відповідальність

Перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Міжнародні договори щодо перетину кордону з Україною

• Договір між Україною і Словацького Республікою про спільний державний кордон від 14 жовтня 1993 року
• Договір між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького держачного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 року
• Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року
• Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року
• Угода між Урядом України і Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців від 23 вересня 1996 року
• Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року
• Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 1З березня 1997 року
• Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах від 29 березня 1996 року
• Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 року
• Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво з прикордонних питань від 31 серпня 1996 року

Щоб отримати консультацію або залучити захисника для отримання вторинної правової допомоги, Ви можете звернутися до найближчого центру та отримати правову допомогу або телефонуйте на номер 0800-213-103.

---

Ви діяли у ситуаціі крайньої необхідності, потім якщо проти вас розпочнуть провадження треба буде це доводити.

1) існує небезпека переліченим у статті 39 КК України об'єктам, яка виникла внаслідок дії стихійних сил, механізмів, тварин, а у деяких випадках - дій інших людей;

2) небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об'єктам або вже її завдає;

3) небезпека є дійсною, тобто існує реально, а не в уяві особи. Проте у випадку, коли особа на могла, виходячи з обставин справи, усвідомлювати відсутність небезпеки, вчинене нею розцінюється як вчинене в стані крайньої необхідності. Якщо особа не усвідомлювала, але могла усвідомити відсутність небезпеки, вона підлягає кримінальній відповідальності;

4) небезпека у даній обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, окрім заподіяння шкоди;

5) при усуненні небезпеки не допущене перевищення меж крайньої необхідності.

Не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилю­вання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, -якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Право на необхідну оборону виникає лише за певних умов, визначених законом. Відповідно до статті 36 КК України ці умови полягають у такому:

1) оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави;

2) оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбачені КК;

3) за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною. Вона можлива від наявного посягання, тобто такого, яке вже почалось і ще не закінчилось. Оборона проти явно закінченого посягання є неправомірною;

4) посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається;

5) шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки тому, хто посягає;

6) при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Крайня необхідність не звільняє особу від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, проте закон надає широкі можливості суду для врахування цієї обставини при вирішенні конкретної справи про відшкодування шкоди. Проте цивільне законодавство для випадків, коли шкоду завдано діями, спрямованими на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної чи юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими способами, надає суду широкі можливості для справедливого вирішення питання про відшкодування, зокрема, воно передбачає можливість покладення обов’язку повного чи часткового відшкодування на особу, в інтересах якої діяв той, хто завдав шкоди, або і повного чи часткового звільнення обох цих осіб від відшкодування шкоди.

Відповідальність за перевищення меж необхідної оборони настає лише при заподіянні шкоди двох видів, а саме: тяжкого тілесного ушкодження; умисного вбивства. Відповідальність за таке перевищення меж необхідної оборони передбачена статтями 118 і 124 КК України. В інших випадках перевищення меж необхідної оборони не є кримінальним правопорушенням.

ВАМ ТРЕБА ВИРІШИТИ ПИТАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ПЕРЕБУВАННЯ З ДИПЛОМАТИЧНИМ ПРЕДСТАВНИЦТВОМ. Вони повідомлять державні органи України про процедуру вашого в їзду

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Дмитрий!

Также обратите внимание, что все страны ЕС, граничащие с Украиной, разрешают въезд всем людям, спасающимся от войны в Украине по гуманитарным соображениям, независимо от того, есть ли у вас биометрический паспорт. Это касается также детей. Если у вас есть гражданство Украины и биометрический паспорт, вы можете въехать в ЕС, предъявив паспорт на границе. Во всех остальных случаях государства-члены примут вас по гуманитарным соображениям.

После того, как вы перешли в ЕС, у вас есть ряд вариантов в зависимости от ваших личных обстоятельств. Власти соответствующим образом проинформируют вас о ваших правах.

1. Вам может быть предоставлена временная защита

Если вы постоянно проживали в Украине и покинули страну, чтобы спастись от войны после 24 февраля 2022 года, вы можете иметь право на временную защиту в любой стране ЕС. Временная защита длится не менее одного года, и этот срок может быть продлен в зависимости от ситуации в Украине. Права, предусмотренные Директивой о временной защите, включают вид на жительство, доступ к рынку труда и жилью, медицинскую помощь и доступ к образованию для детей. Любое лицо, проживающее на законных основаниях в ЕС, также имеет право открыть основной банковский счет.

Органы государственной власти государства-члена, в котором вы находитесь, должны проинформировать вас о вашем праве на временную защиту. Затем вы должны сообщить им, что вы просите получить вид на жительство для временной защиты, и следовать их указаниям в рамках национального процесса. Вы можете ознакомиться с приведенной ниже картой для получения информации об ответственных органах государственной власти. В этот процесс входит регистрация ваших данных и подтверждение того, что временная защита применяется, и что в вашей ситуации не применимо ни одно из положений об исключении.

Временная защита будет длится до 4 марта 2023 года. Если причины предоставления временной защиты сохраняются, ваша временная защита будет автоматически продлена на 6 месяцев два раза, т.е. до 4 марта 2024 года. В случае сохранения причин временной защиты Комиссия может предложить Совету продлить временную защиту на еще один года (т.е. до 4 марта 2025 года).

Временная защита предоставляет Вам следующие права:

права на проживание

доступ к жилью

социальное обеспечение

медицинская помощь

попечительство и безопасное размещение детей и подростков без сопровождения

доступ к образованию для детей и подростков

доступ к рынку труда (в зависимости от политики стран ЕС в области рынка труда)

право на платежный счет с основными функциями

Граждане Украины в качестве безвизовых путешественников имеют право на 90-дневное свободное передвижение в пределах Союза после въезда на территорию. На этой основе вы можете выбрать государство-член, в котором вы хотите пользоваться правами, связанными с временной защитой, и присоединиться к вашей семье и друзьям в государстве-члене, в котором они пребывают. После того, как вы получите временную защиту со стороны государства-члена, хотя вы по-прежнему имеете право перемещаться в пределах Союза на срок, не превышающий 90 дней в течение 180-дневного периода, вы можете пользоваться правами, вытекающими из временной защиты, только в государстве-члене, предоставившем вам вид на жительство. Однако другое государство-член может также принять решение по собственному усмотрению о выдаче вам другого вида на жительство. Директива о временной защите применяется во всех государствах-членах ЕС, за исключением Дании. Она не применяется в ассоциированных странах Шенгенского пространства (Швейцария, Норвегия, Лихтенштейн, Исландия).

Государства-члены могут принять решение о предоставлении временной защиты тем лицам, которые покинули Украину до 24 февраля 2022 года в связи с усилением напряженности или оказались на территории Союза (например, во время отпуска или из-за работы) до этой даты и которые в результате вооруженного конфликта не могут вернуться в Украину. Для получения дополнительной информации, пожалуйста, свяжитесь с местными властями страны, в которой вы находитесь в настоящее время. Кроме того, если соответствующее государство-член не применяет данное усмотрение для предоставления вам статуса временной защиты, вы всегда можете принять решение подать заявление на международную защиту.

2. Вы можете подать заявление на международную защиту в стране первого въезда

Согласно законодательству ЕС вы должны подать заявление на международную защиту (убежище) в первой безопасной стране. Просители международной защиты имеют аналогичные права на временную защиту, но есть некоторые различия. В случае ожидающего рассмотрения ходатайства о предоставлении убежища лицо может получить доступ к рынку труда по истечении девяти месяцев в случае, если по его делу еще не принято окончательное решение. В случае временной защиты такой доступ может быть предоставлен гораздо раньше. Вы также можете подать заявление на воссоединение с семьей, если у вас есть член семьи, который уже на законных основаниях проживает в ЕС.

Временная защита призвана обеспечить непосредственную защиту перемещенных лиц, в том числе тех, кто бежал из районов вооруженного конфликта. Хотя временная защита не наносит ущерб праву подавать заявление на международную защиту, она может уменьшить необходимость немедленного обращения за международной защитой, поскольку вы получите вид на жительство, а также связанные с этим права. Срок временной защиты определяется законодательством ЕС.

Убежище – это индивидуальное право, предоставленное в соответствии с конкретным административным и правовым процессом, который определит, имеются ли у вас хорошо обоснованные опасения оказаться подвергнутыми преследованиям по причинам расы, религии, национальности, принадлежности к определенной социальной группе или политических убеждений. После предоставления убежища оно может быть отозвано при появлении новых элементов или выводов, свидетельствующих о наличии оснований для пересмотра его действительности.

Вы должны запросить у органов государственной власти государств-членов, в которых вы находитесь, более подробную информацию относительно конкретных прав рамках каждого режима, таких как доступ к медицинскому обслуживанию, жилью и рынку труда, образование для детей и содержание под стражей. Общие сведения об основных правах в ходе процедуры предоставления убежища см. здесь.

3. У вас может быть право на вид на жительство в качестве члена семьи гражданина ЕС или лица, уже законно проживающего в ЕС, или в качестве студента, исследователя, стажера или работника. Для получения дополнительной информации о ваших возможностях, пожалуйста, свяжитесь с местными властями страны, в которой вы находитесь в настоящее время. Вы также можете ознакомиться с Иммиграционным порталом ЕС для получения дополнительной практической информации и ссылок на веб-сайты соответствующих органов государственной власти.

4. Вы можете запросить помощь в репатриации

Независимо от вашей национальности, если вы жили в Украине и бежали от войны, вам должно быть позволено перейти в ЕС. Если репатриация в вашу родную страну безопасна, вы должны связаться с соответствующими органами или организациями, чтобы получить помощь на возвращение в страну происхождения.

Для получения помощи в репатриации вам следует обратиться в посольство/консульство вашей страны происхождения в государстве-члене, где вы находитесь в настоящее время. Органы государственной власти в этой стране также могут помочь вам связаться с вашим посольством/консульством в случае возникновения проблем и могут предложить помощь для вашей репатриации.

5. Дальнейшее передвижение в ЕС:

В большинстве случаев, если вы бежали от войны в Украине, можете въезжать в другие страны ЕС. Для украинцев это право происходит от безвизового режима, действующего между ЕС и Украиной. Если вы приехали из третьей страны, вам нужно проверить, находится ли ваша страна происхождения в списке третьих стран, граждане которых освобождены от требования получить визу.

После первого пересечения границы ЕС, могу ли я продолжить поездку в другие страны ЕС/Шенгенского пространства, или мне нужно остаться?

Да, украинцы или граждане других безвизовых стран могут продолжить поездку в другие страны ЕС/Шенгенского пространства. Однако, если вы впервые пересекли границу ЕС без внутреннего пограничного контроля через страну, которая не является частью зоны ЕС (Румыния, Болгария, Хорватия, Кипр и Ирландия), ваши документы, как правило, будут снова проверены в пункте пересечения границы следующей страны Шенгенского пространства.

Я въехал в ЕС через Румынию или Болгарию. Что произойдет, если я хочу продолжить свое путешествие в страну, которая является частью района без внутреннего пограничного контроля?

Вы можете это сделать, но ваши документы будут снова проверены на границе первой страны ЕС, которая входит в Шенгенское пространство. Это будет так, например, если вы пересекаете границу между Венгрией и Румынией.

Могу ли я передвигаться между странами, входящими в Шенгенское пространство без внутреннего пограничного контроля?

Да. Как только вы въезжаете в страну, которая является частью этого пространства, вы можете, в принципе, без пограничных проверок продолжить поездку в другие страны, входящие в Шенгенское пространство. Однако вы можете делать так только на срок, не превышающий 90 дней в течение 180-дневного периода.

Отметим, что Исландия, Норвегия, Швейцария и Лихтенштейн не являются странами ЕС, но являются странами Шенгенского пространства. Вы можете путешествовать в эти страны после того, как вы въехали в Шенгенское пространство, но ваши права, связанные с международной или временной защитой, могут отличаться от тех, которые у вас есть в странах ЕС.

Хотя Дания является страной ЕС и Шенгенского пространства, она не участвует в программе временной защиты и не применяет правила ЕС в отношении убежища. Таким образом, ваши права, связанные с международной или временной защитой в Дании, могут отличаться от тех, которые у вас есть в других странах ЕС.

Обращайтесь, если будет нужна помощь.

Всего доброго!

Вітаю!

Питання складне, наразі точної інформації немає.

Має місце перетин кордону без проставлення відповідних відміток в паспорті, тобто незаконний перетин.

Відповідно якщо мова йде про незаконний перетин, то наразі є 2 юридичні склади відповідальності:

адміністративна стаття 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення

кримінальна стаття 332-2 Кримінального кодексу України.

Окрім того, за останніми повідомленнями секретаря РНБО, "усіх чоловіків, які покинули Україну без відповідного дозволу будуть виловлювати на зворотньому шляху". https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/7/7337963/

Тому наразі ще ніхто не знає, які саме дії будуть провадити щодо осіб, що перетнули кордон незаконно.

Однак у майбутньому має бути розроблених механізм щодо подібних випадків, адже йде мова про збереження життя та здоров'я.

Стаття 3 Конституції України. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

КОЖНИЙ ВИПАДОК БУДЕ ВИВЧАТИСЬ ІНДИВІДУАЛЬНО.

ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ЗА ТАКИЙ ВИЇЗД ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕ НАСТАНЕ.

Успіхів!

Дмитро!

В ІНОЗЕМНІЙ ДЕРЖАВІ, ВИ МОЖЕТЕ ПРОСИТИ ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ, ПРО ЦЕ ТУТ:

Рада ЄС на засіданні в Брюсселі 4 березня, проголосувала за застосування Директиви від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та несення їх наслідків. Це рішення вже опублікували в Офіційному віснику Євросоюзу. Директива про тимчасовий захист обходить традиційно перевантажену процедуру надання притулку (отримання статусу біженця/додаткового захисту) і пропонує швидкий і спрощений шлях до доступу до захисту в усьому ЄС:

"32001Л0055

Директива Совета 2001/55/EC от 20 июля 2001 года о минимальных стандартах предоставления временной защиты в случае массового притока перемещенных лиц и о мерах, способствующих сбалансированности усилий государств-членов по приему таких лиц и несущих последствия этогоOfficial Journal L 212, 07/08/2001 P. 0012 - 0023

Директива Совета 2001/55/EC

20 июля 2001 года

о минимальных стандартах предоставления временной защиты в случае массового притока перемещенных лиц и о мерах, способствующих сбалансированности усилий государств-членов по приему таких лиц и ликвидации их последствий

СОВЕТ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА,...

ПРИНЯЛ НАСТОЯЩУЮ ДИРЕКТИВУ:...

ГЛАВА III ПОЛОЖЕНИЕ В ОБЛАСТИ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА

Обязательства государств-членов в отношении лиц, пользующихся временной защитой

Статья 8

1. Государства-члены принимают необходимые меры для предоставления лицам, пользующимся временной защитой, вида на жительство на весь срок защиты. Для этой цели выдаются документы или другие эквивалентные доказательства.

2. Каким бы ни был срок действия вида на жительство, указанного в параграфе 1, режим, предоставляемый государствами-членами лицам, пользующимся временной защитой, не может быть менее благоприятным, чем режим, установленный в статьях 9-16.

3. Государства-члены в случае необходимости предоставляют лицам, допускаемым на их территорию в целях временной защиты, все возможности для получения необходимых виз, в том числе транзитных. Формальности должны быть сведены к минимуму из-за неотложности ситуации. Визы должны быть бесплатными или их стоимость должна быть сведена к минимуму.

Статья 9

Государства-члены ЕС должны предоставить лицам, пользующимся временной защитой, документ на языке, который может быть понятен им, в котором четко изложены положения, касающиеся временной защиты и имеющие к ним отношение.

Статья 10

Для обеспечения эффективного применения Решения Совета, упомянутого в Статье 5, Государства-члены ЕС должны регистрировать персональные данные, указанные в пункте (a) Приложения II, в отношении лиц, пользующихся временной защитой на своей территории.

Статья 11

Государство-член ЕС должно принять обратно лицо, пользующееся временной защитой на своей территории, если указанное лицо остается или стремится въехать без разрешения на территорию другого государства-члена ЕС в течение периода, охватываемого Решением Совета, упомянутым в Статье 5. Государства-члены ЕС могут на основании двустороннего соглашения принять решение о том, что настоящая Статья не должна применяться.

Статья 12

Государства-члены ЕС должны разрешить на срок, не превышающий период временной защиты, лицам, пользующимся временной защитой, заниматься наемной или индивидуальной трудовой деятельностью в соответствии с правилами, применимыми к профессии, а также в таких видах деятельности, как образовательные возможности для взрослых, профессиональное обучение и практический опыт на рабочем месте. По соображениям политики на рынке труда государства-члены могут отдавать приоритет гражданам ЕС и гражданам государств, связанных Соглашением о Европейской экономической зоне, а также законно проживающим гражданам третьих стран, которые получают пособие по безработице. Применяется общее законодательство, действующее в государствах-членах ЕС, применимое к вознаграждению, доступу к системам социального обеспечения, относящимся к наемным или самозанятым видам деятельности, и другим условиям занятости.

Статья 13

1. Государства-члены ЕС должны обеспечить, чтобы лица, пользующиеся временной защитой, имели доступ к подходящему жилью или, при необходимости, получали средства для получения жилья.

2. Государства-члены ес обеспечивают лицам, пользующимся временной защитой, необходимую помощь в части социального обеспечения и средств к существованию, если они не располагают достаточными ресурсами, а также для медицинского обслуживания. Без ущерба для параграфа 4 помощь, необходимая для оказания медицинской помощи, должна включать, по крайней мере, неотложную помощь и основное лечение болезни.

3. В тех случаях, когда лица, пользующиеся временной защитой, занимаются наемной или самозанятой деятельностью, при установлении предлагаемого уровня помощи учитывается их способность удовлетворять свои собственные потребности.

4. Государства-члены ПРЕДОСТАВЛЯЮТ необходимую медицинскую или иную помощь лицам, пользующимся временной защитой, имеющим особые потребности, таким как несопровождаемые несовершеннолетние или лица, подвергшиеся пыткам, изнасилованиям или другим серьезным формам психологического, физического или сексуального насилия.

Статья 14

1. Государства-члены предоставляют лицам, не достигшим 18-летнего возраста, пользующимся временной защитой, доступ к системе образования на тех же условиях, что и гражданам принимающего государства-члена.

2. Государства-члены могут предоставлять взрослым, пользующимся временной защитой, доступ к системе общего образования.

Статья 15

1. Для целей настоящей статьи в случаях, когда семьи уже существовали в стране происхождения и были разлучены вследствие обстоятельств массового притока, частью семьи считаются следующие лица:

(a) супруг спонсора или его/ее не состоящий в браке партнер в стабильных отношениях, если законодательство или практика соответствующего государства-члена ЕС рассматривает не состоящие в браке пары таким образом, чтобы это было сопоставимо с супружескими парами в соответствии с его законодательством, касающимся иностранцев; несовершеннолетние не состоящие в браке дети спонсора или его/ее супруга/супруги без различия того, родились ли они в браке или вне брака или усыновлены;

b) другие близкие родственники, которые жили вместе как часть семейной ячейки во время событий, приведших к массовому притоку, и которые в то время полностью или в основном зависели от спонсора.

2. В случаях, когда отдельные члены семьи пользуются временной защитой в разных государствах-членах ЕС, государства-члены ЕС должны воссоединить членов семьи, если они убеждены, что члены семьи подпадают под описание параграфа 1(a), принимая во внимание желание указанных членов семьи. Государства-члены могут воссоединять членов семьи, если они убеждены в том, что члены семьи подпадают под описание параграфа 1(b), принимая во внимание в каждом конкретном случае чрезвычайные трудности, с которыми они столкнутся, если воссоединение не состоится.

3. Если спонсор пользуется временной защитой в одном государстве-члене, а один или несколько членов семьи еще не находятся в государстве-члене, государство-член, в котором спонсор пользуется временной защитой, должно воссоединить членов семьи, которые нуждаются в защите, со спонсором в случае членов семьи, если оно убеждено, что они подпадают под описание параграфа 1(a). Государство-член ЕС может воссоединить членов семьи, которые нуждаются в защите, со спонсором в случае членов семьи, если оно убеждено, что они подпадают под описание параграфа 1(b), принимая во внимание в каждом конкретном случае чрезвычайные трудности, с которыми они столкнутся, если воссоединение не состоится.

4. При применении настоящей статьи государства-члены учитывают наилучшие интересы ребенка.

5. Заинтересованные государства-члены решают, принимая во внимание статьи 25 и 26, в каком государстве-члене ес должно произойти воссоединение.

6. Воссоединившимся членам семьи предоставляется вид на жительство под временной защитой. Для этой цели выдаются документы или другие эквивалентные доказательства. Перемещение членов семьи на территорию другого государства-члена ЕС в целях воссоединения в соответствии с параграфом 2 приводит к аннулированию выданного вида на жительство и прекращению обязательств перед заинтересованными лицами, связанных с временной защитой, в государстве-члене ЕС, в котором они находятся в отъезде.

7. Практическое осуществление настоящей статьи может предусматривать сотрудничество с заинтересованными международными организациями.

8. Государство-член ЕС по просьбе другого Государства-члена ЕС должно предоставить информацию, как указано в Приложении II, о лице, получающем временную защиту, которая необходима для рассмотрения вопроса в соответствии с настоящей Статьей.

Статья 16

1. Государства-члены ЕС должны в кратчайшие сроки принять меры для обеспечения необходимого представительства несопровождаемых несовершеннолетних, пользующихся временной защитой со стороны законной опеки или, при необходимости, представительства организацией, отвечающей за уход и благополучие несовершеннолетних, или любым другим соответствующим представительством.

2. В период временной защиты государства-члены предусматривают размещение несопровождаемых несовершеннолетних:

а) со взрослыми родственниками;

b) с приемной семьей;

c) в центрах приема с особыми условиями для несовершеннолетних или в других помещениях, пригодных для несовершеннолетних;

d) с лицом, которое присматривало за ребенком во время бегства.

Государства-члены ЕС должны предпринять необходимые шаги для обеспечения размещения. Согласие совершеннолетнего лица или заинтересованных лиц устанавливается государствами-членами. Взгляды ребенка учитываются в соответствии с возрастом и зрелостью ребенка...

Статья 34

Настоящая Директива адресована государствам-членам в соответствии с Договором, учреждающим Европейское сообщество.

Совершено в Брюсселе 20 июля 2001 года.

Для Совета

Президент

Ванде Ланотте

(1) OJ C 311 E, 31.10.2000, p. 251.

2) Заключение, вынесенное 13 марта 2001 года (еще не опубликовано в Официальном вестнике).

(3) OJ C 155, 29.5.2001, с. 21.

4) Заключение, вынесенное 13 июня 2001 года (еще не опубликовано в Официальном вестнике).

(5) OJ C 262, 7.10.1995, с. 1.

(6) О. Джей Л 63, 13.3.1996, с. 10.

(7) OJ C 19, 20.1.1999, с. 1.

(8) О.Д. Л 281, 23.11.1995, с. 31.

(9) О. Джей Л 252, 6.10.2000, с. 12.

ПРИЛОЖЕНИЕ I

>ПИК ФАЙЛ= "L_2001212EN.002102.TIF">

ПРИЛОЖЕНИЕ II

Информация, указанная в Статьях 10, 15 и 26 Директивы, включает в той мере, в какой это необходимо, один или несколько из следующих документов или данных:

(a) личные данные о заинтересованном лице (имя, гражданство, дата и место рождения, семейное положение, семейные отношения);

b) документы, удостоверяющие личность, и проездные документы соответствующего лица;

c) документы, подтверждающие родственные связи (свидетельство о браке, свидетельство о рождении, свидетельство об усыновлении);

d) другую информацию, необходимую для установления личности или семейных отношений лица;

(e) решения об отказе в выдаче вида на жительство, визы или вида на жительство, выданные заинтересованному лицу государством-членом, и документы, составляющие основу решений;

(f) заявления на получение вида на жительство и визы, поданные заинтересованным лицом и находящиеся на рассмотрении в государстве-члене, и стадия, достигнутая в их обработке.

Предоставляющее государство-член уведомляет о любой исправленной информации запрашивающее государство-член".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Вітаю!

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:

• поза місцем розташування пункту пропуску;

• поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

• хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Покарання за незаконне перетинання державного кордону

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративна відповідальність

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Виняток! Не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Стаття 3 Конституції України. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 18. Крайня необхідність

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Статтею 332-2 Кримінального кодексу України передбачено, перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

ЗА АНАЛОГІЄЮ ПРАВА ВИ БІЖЕНЦІ, ЯКІ РЯТУВАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ.

ТОМУ, ЯКЩО ВИ ПЕРЕТНУЛИ КОРДОН ПІСЛЯ 24.02.2022 Р. В НАПРЯМКУ КРАЇНИ-АГРЕСОРА, БІЛОРУСІ АБО В НАПРЯМКУ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ, ТО ВИ БУДЕТЕ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Тримайтесь!