Які мої права при передачі матеріальних цінностей компанії після звільнення?

Добрий вечір, Олександре!

Згідно ст.130 КЗПП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Підставою для притягнення працівників до матеріальної відповідальності є наявність прямого дійсного збитку, завданого підприємству (установі, організації), де вони працюють.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Отже у Ваших діях не має важливого компоненту, зазначеного у цій статті, а саме:

"прямого дійсного збитку"

Крім того Ви діяли в данному випадку, "перебуваючи в стані крайньої необхідності" - мається на увазі війна, яка у всіх країнах прирівнюється до форс-мажорних обставин.

Таким чином Ви не можете понести жодної відповідальності за втрату матерільних цінностей.

Для фіксації Ваших добросовісних намірів Вам обов'язково треба звернутись до компанії в письмовому, або елктроному вигляді з Вашими пропозиціями та оримати відповідь - відмову або згоду. (це - не принципово).

В будь-якому разі по закону така відповідальність обмежується лише заробітною платою.

Олександре!

З приводу цінностей компанії, які зараз перебувають у Вас на руках:

Відправте те, що належить компанії, поштою з увідомленням. Але перед тим повідомте їх (теж письмово) про свої наміри та отримайте від них чіткі письмові вказівки про долю цих речей. Відправляйте, якщо ті вказівки будуть неможливими до виконання або зовсім незрозумілими.

Вітаю!

Передати матеріальні цінності можна наступним чином: сформувати лист з описом, де детально зазначити, які речі ви будете відправляти. В описі треба зазначити серійні номери телефону, зазначити комплектуючі комп'ютеру (серія та номер процесору, відеокарти, системного блоку тощо). Максимально детально.

Квитанція з пошти та ваш екземляр опису будуть належним доказом того, що ви виконали свій обов'язок щодо повернення матеріальних цінностей.

Стосовно автомобіля: раджу написати на підприємство окремий лист, яким роз'яснити: де знаходиться автомобіль та чому ви самостійно не можете його направити на фірму.

Притягнути до матеріальної відповідальності вас буде складно, оскільки ви перебуваєте у стані крайньої необхдності через воєнні дії.

Кодекс законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text

Стаття 130. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Щодо дисциплінарного звільнення, то описані вами підстави не підпадають під визначення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний проступок — це невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього чинним законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов'язків.

Окрім того, для звільнення вас у дисциплінарному порядку необхідно пройти відповідну процедуру, недотримання якої є підставою для визнання такого звільнення незаконним.

Кодекс законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text

Стаття 147-1. Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

{Кодекс доповнено статтею 147-1 згідно із Законом № 2134-12 від 18.02.92}

Стаття 148. Строк для застосування дисциплінарного стягнення

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 149. Порядок застосування дисциплінарних стягнень

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Оскаржити звільнення можна протягом місяця.

Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Якщо залишились питання - звертайтесь! Буду радий допомогти.

Олександре!

Для більш детальної відповіді з урахуванням конкретно Вашого випадку треба знати, які саме пункти про матерільну відповідальність та про звільнення зазначені у Вашому трудовому контракті з компанієй. Втім, в будь-якому разі вони не повинні суперечити трудовому законодавству.

Запам'ятайте, як би тас не було, тепер всі Ваші стосунки з компанією повинні бути зафіксовані в письмовому вигляді!

Добрий день, Олександр!

"...Під час оголошення військового стану перебував за кордоном в службовому відрядженні (працював в міжнародній компанії). Прийняв рішення не вертатися в Україну і переїхав в іншу крану"?

- ЦЕ ВАШЕ ПРАВО.

"Відповідно зв‘язався з офісом для варіантів передачі матеріальних цінностей. Домовився про звільнення за згодою сторін і відправив їм,..."?

- ЦЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ, АЛЕ ЗГОДА СТОРІН ПЕРЕДБАЧАЄ ЗГОДУ РАБОТОДАВЦЯ, У ІНШОМУ ПОРЯДКУ ВИ МАЄТЕ ПРВАО ЗВІЛЬНИТИ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ.

Кодекс законів про працю України:

Кодекс законів про працю Ук... | від 10.12.1971 № 322-VIII (rada.gov.ua)

Принцип звільнення за угодою сторін - нe однобічний, на відміну від звільнення зa власним бажанням, а двосторонній.

Адже власне бажання фактично прив'язане до виявлення бажання однієї сторони трудових стосунків (тобто працівника). А угода сторін передбачає згоду двох сторін — працівника i роботодавця.

Ініціатором припинення трудових стосунків може в цій ситуації виступати як працівник, тaк і роботодавець.

Дія трудового договору припиняється в погоджений сторонами термін (дивіться абзац перший пункту 8 Постанови №9). Тому за угодою сторін працівника можна звільнити у будь-який час.

Тобто пункт 1 частини 1 cтатті 36 КЗпП України дозволяє звільнити працівника навіть під час знаходження його у відпустці, або ж у період тимчасової непрацездатності.

Такого не можна зробити при розірванні трудового дoговору з ініціативи роботодавця.

З боку профспілкових організацій жодного контролю за звільненням працівників за цією підставою не передбачено.

Згода сторін може бути пiдставою для припинення як строкових тpудових договорів, так i трудових договорів, yкладених на невизначений строк.

У пункті 1 частини 1 статті З6 КЗпП не визначена форма домовленості (тобто угоди сторін) про звільнення зa цією підставою припинення тpудового договору. А

ле вільне волевиявлення сторін щoдо припинення трудового договору слід розглядати у зв'язкy з формою його укладення, встановленою в законі.

Якщо трудовий договір укладався у письмовій формі, то угода про припинення тpудового договору за вказаним пунктом теж варто yкладати у письмовій формі.

Вимоги Верховного суду щодо процедури звільнення за цією підставою

Є постанова Вeрховного суду №6-1269цс16 вiд 26.10.2016 р. y справі, де оскаржувалося звільнення працівника саме за пунктом 1 cтатті 36 КЗпП.

Згідно цього висновку, судам під час pозгляду подібних справ треба з'ясувати:

01) чи дійсно існувала домовленість cторін про припинення трудового договору cаме за взаємною згодою;

02) чи було волевиявлення працівника стосовно припинення трудового договору на мoмент видачі наказу про звільнення;

03) чи не заявляв працівник до моменту звільнення про анулювання пoпередньої домовленості сторін щодо припинення дoговору за угодою сторін.

Ці обставини доведеться документально підтвердити у разі конфлікту та судового розгляду. Саме документальному оформленню присвячени наступний пункт цієї сторінки.

Щоб припинити трудовий договір за угодою сторін, одна зі сторін повинна запропонувати це зробити (не важливо - працівник або роботодавець). Як відзначає Мінсоцполітіки України в листі №60/06/186-14 вiд 04.04.2014, законодавство не зобов'язує оформляти письмовий документ, що ініціює звільнення за угодою сторін (нaприклад, заяви працівника або повідомлення від роботодавця). Тому ініціатива звільнення може виражатися працівником або роботодавцем протилежній стороні усно.

B будь-якому випадку потрібно мати можливість згодом документально довести наявність згоди обох сторін (про що писав Верховний суд в Правовому висновку у справі №6-1269цс16, дивіться пункт 02 цієї статті).

Стаття 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) визначає, що працівник зобов’язаний письмово за два тижні попередити роботодавця про своє бажання щодо розривання трудового договору, який укладався на невизначений термін. Вказувати причину звільнення в заяві не обов’язково, але в певних випадках це доречно зробити. Оскільки від того, наскільки поважною є причина, залежать пільги, які можуть надаватися працівнику.

З наступного дня, коли працівник подав заяву на звільнення за власним бажанням, починається відлік терміну попередження. Більш того, на зупинення відліку не впливає хвороба чи відпустка. Після двотижневого терміну попередження працівник може залишити роботу, незважаючи на те, чи роботодавець виплатив йому заробітну плату, чи ні. Затримання працівника роботодавцем після завершення періоду попередження не може здійснюватися ні за яких причин (не передані справи наступнику, не підписаний обхідний лист, не розраховано з бухгалтерією і тому подібне).

У статті 241-1 КЗпПУ вказано, що термін, який обчислюється в тижнях, повинен закінчуватися у певний день тижня. Отже, якщо працівник подав заяву в середу, то попереджувальний термін закінчиться в середу через два тижні. Якщо закінчення терміну припадає на неробочий, вихідний чи святковий день, днем закінчення терміну вважається найближчий робочий день.

Передбачені випадки, коли звільнення за власним бажанням (ч.1 ст.38 КЗпПУ) повинне бути здійснено роботодавцем в термін, який вказує працівник. Ці випадки зумовлені неможливістю працювати, а саме переведенням жінки чи чоловіка на роботу до іншого населеного пункту; переїздом на інше місце проживання; відсутністю можливості працювати у певній місцевості, яка підтверджується медичною довідкою; вступом до ВНЗ; доглядом за дитиною-інвалідом чи дитиною до виповнення 14-ти років; вагітністю; виходом на пенсію; доглядом за інвалідом І групи чи хворим членом сім’ї при медичному підтвердженні; прийняттям на робоче місце на конкурсній основі чи іншими поважними причинами.

У таких випадках працівник повинен пред’явити роботодавцеві докази, які підтверджують поважність причини (довідки з місця працевлаштування жінки/чоловіка, довідка ЖЕКу, медична довідка та ін.).

Окрім цих випадків, роботодавець також повинен звільнити працівника у вказаний ним термін, якщо роботодавець порушив умови трудового чи колективного договору, законодавства про працю (ч. 3 ст. 38 КЗпПУ). При цьому згідно зі статтею 44 КЗпПУ працівник отримує виплати при звільненні за власним бажанням (вихідна допомога при звільненні), встановлені колективним договором. Ці виплати повинні бути меншими ніж тримісячна середня заробітна плата.

У разі, якщо, на думку роботодавця, компанія не порушувала трудове законодавство чи умови трудового або колективного договору і він не згодний звільняти працівника на підставах, вказаних у частині 3 статті 38 КЗпПУ, то на заяву він накладає резолюцію. Однак необхідно врахувати, що органи Держпраці, комісія з трудових спорів, суд чи професійна спілка можуть встановити факт порушення закону роботодавцем. У разі звернення працівником до органу, що розглядає трудові спори, та доведення факту здійснення правопорушення і при цьому, якщо орган визнає, що формулювання причин звільнення працівника неправильне, то роботодавець буде змушений змінити формулювання й виплатити вихідну допомогу працівнику, яка передбачається законом.

Особливості розірвання строкового трудового договору.

Стаття 39 КЗпПУ передбачає, що працівник має право розірвати строковий трудовий договір у випадку його інвалідності чи хвороби, які не дозволяють продовжувати виконання роботи, якщо роботодавець порушує законодавство про працю, трудовий чи колективний договір, а також в інших випадках, які вказані у ст.38 КЗпПУ.

"...паралельно почали говорити про судовий процес відносно відшкодування матеріальних цінностей і про дисциплінарне звільнення"?

- ЛИШЕ У РАЗІ ПІДСТАВ, ІНАКШЕ ЦЕ НЕ БІЛЬШЕ, ЧИМ РОЗМОВИ.

С разъяснением выступило Министерство экономики:

"Відсутність працівника на роботі у зв’язку з бойовими діями не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Тому, до з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин".

"Службове авто знаходиться в Україні, транспортувати його на фірму нікому, представника для забирання авто також не надають. Ноутбук, телефон з собою, хочу відправити, але актів прийому - передачі також не відправляють, доставку з іншої країни відмовляються оплачувати. Як мені передати матеріальні цінності, щоб мене не звільнили по дисциплінарці. Які мої права в таких умовах"?

- РЕКОМЕНДУЮ ВАМ:

1) ВИЗНАЧИТИСЯ З РАБОТОДАВЦЕМ ЩОДО ПРОЦЕДУРИ ТА ПІДСТАВ ВАШОГО ЗВІЛЬНЕННЯ;

2) НАПРАВИТИ ЛИСТА РАБОТОДАВЦЮ ЩОДО МАЙНА, ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИ ТА НАДАННЯ АКТА ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ МАЙНА:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2022

Про введення воєнного стану в Україні:

https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...

"У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

4. Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

8. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

24 лютого 2022 року".

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 133 /2022

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

"Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні і причини прийняття такого рішення.

3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

14 березня 2022 року".

Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.

Так, згідно з листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вiд 02.12.1997 № 671/97-BP, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з частиною першою статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення ЦК щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.

Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

При наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня, Олександр!

Певно у вас є договір та наказ, включаючи Акт про закріплення ТМЦ за Вами?

Якщо не має персонального договору, ж певно положення, за яким ви розписались?

Важливо побачити характер та зміст вашого повідомлення, і порівняти відповідно до локальних актів на підприємстві.

І діяти відповідно до цих актів.

Звертайтесь.

Доброго дня!

Направте заяву про звільнення та матеріальні цінності поштовим кур'єром з описом вкладення та повідомленням про вручення цінною бандероллю

Датою подання заяви , буде дата вручення посилки.

Заяву також можна подати на пошту компанії враховуючи воєнний стан це можливо.

Така ситуація є форс-мажором ,що визнано торговою -промисловою палатою у роз'ясненні.

Нові зміни до трудового законодавства дозволяють вести документацію в електронному вигляді та подачу поштою електронною.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, Олександр!

"Дякую за відповідь, Євгеній Олександрович!

Хотів уточнити 2) НАПРАВИТИ ЛИСТА РАБОТОДАВЦЮ ЩОДО МАЙНА, ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИ ТА НАДАННЯ АКТА ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ МАЙНА

- листа направляти в письмовій чи електронній формі?

- без надання акта приймання-передачі телефон і ноутбук не відправляти"?

- БУДЬ ЛАСКА!

ТАК ТРЕБА ЗРОБИТИ ЛИСТА РАБОТОДАВЦЮ ЩОДО МАЙНА, ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИ ТА НАДАННЯ АКТА ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ МАЙНА, СОБІ ЗРОБИТИ КОПІЮ (ХОЧ ФОТО НА МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН).

ТАКИМ ЧИНОМ, У ВАС БУДУТЬ ДОКАЗИ ВІДПРАВЛЕННЯ.

ЯКЩО ВІДПРАВЛЯТИ, ТО ПОШТОЮ ЦІННИМ ЛИСТОМ З ОПИСОМ ВКЛАДАННЯ ТА РЕКОМЕНДОВАНИМ ПОВІДОМЛЕННЯМ, КУР"ЄРСКОЮ ДОСТАВКОЮ.

ПРОДУБЛЮВАТИ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ.

ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЧЕРЕЗ КНОПКУ "ЗВЕРНУТИСЯ"!

Всього доброго, успіхів Вам!

При передачі техніки компанія надає акт прийому-передачі з мокрою печаткою, який співробітник повинен підписати і здати техніку. Мені цей акт не присилали і не можуть прислати (або не хочуть), але вимагають надіслати техніку. Що мені робити

Олександр!

"Вартість доставки із-за кордону становить 70% актуальної вартості речей, як б/у. Спочатку хотіли оплатити доставку, коли взнали ціну, перестали виходити на зв‘язок. Чи законодавство передбачає можливість добровільної компенсації співробітником вартості матеріальних цінностей (актуальної на даний момент як б/у)? Чи взагалі можливий такий варіант вирішення даного питання? Чи компенсація можлива тільки на повну суму( як нових пристроїв), яка прописана в акті прийому- передачі на момент отримання техніки"?

- ПОВИНЕН БУТИ ДОГОВІР З ЦЬОГО ПРИВОДУ З ПІДПРИЄМСТВОМ, ОЦІНКА ТА ЗГОДА ПІДПРИЄМСТВА.

ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПРО ЦЕ НАПРАВИТИ ЛИСТА У АДРЕСУ ПІДПРИЄМСТВА.

Всього доброго!

Олександре!

У Вашого питання не має можливості відповіді, тому відповідаю тут.

Спробуйте продублювати своє питання до компанії ще раз та водночас поставьте їх до відома, що проведете експертну оцінку майна компанії і готові відшкодувати збитки за неотримане майно. Не забудьте знову послатися на форс-мажорні обставини! Запитайте, чи їх влаштує це? Також попередьте, що якщо вони протягом 5 днів не нададуть Вам відповіді, Ви будете змушені оцінити майно та передати їм грошову компенсацію разом із актом оцінки. Почекайте кілька днів, зробіть оцінку та передайте компанії грошову компенсацію. Після цього, нарешті, забудьте про всю цю історію! Нічого вони Вам не зроблять!