Развод в военное время при наличии детей

Добрый день! Подскажите, как развестись сейчас с мужем, имея двухлетнего ребенка? Сколько будет длиться бракоразводный процесс? возможно ли это сделать онлайн?

День добрый, это возможно, но как и в мирное время только через суд... Для этого вам надо подготовить исковое заявление, оплатить судебный сбор, и отправить исковое заявление через систему Электронного суда, для чего нужна Электронная цифровая подпись.

Второй вариант, для вас все это может сделать адвокат

Вітаю!

Оскільки є спільна дитина, розлучення можливе тільки через суд.

Потрібно подавати позовну заяву про розлучення.

Якщо чоловік не проти, мода вкластись в місяць-два шляхом окремого провадження, якщо проти - більше 2 місяців точно.

Але строк залежить від регіону і від стабільності роботи судів.

Подати позовну заяву можна онлайн через Електронний суд. Ви це можете зробити самостійно або через адвоката!

Якщо є питання, звертайтесь

Здравствуйте!

1.

РАССМОТРЕНИЕ ГРАЖДАНСКИХ ДЕЛ ВО МНОГИХ ГОРОДАХ ПРИОСТАНОВЛЕНО.

РАЗВОД В ВАШЕМ СЛУЧАЕ ВОЗМОЖЕН ТОЛЬКО В СУДЕБНОМ ПОРЯДКЕ, Т.К. У ВАС НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИЙ РЕБЕНОК.

ОНЛАЙН РАЗВЕСТИСЬ НЕВОЗМОЖНО.

Совет судей Украины рекомендовал судам перевести всех сотрудников на дистанционную работу. Тем не менее, работа судов не остановилась в тех регионах, где на данный момент не ведутся активные боевые действия.

В зданиях судов сейчас находится минимальное количество сотрудников. Между ними распределены обязанности и дежурства. Это сделано для того, чтобы даже в условиях военного положения осуществление правосудия не останавливалось.

Однако на данный момент судьи работают только над особо важными неотложными делами. Неотложные дела рассматриваются только при наличии письменного согласия всех сторон.

Дела, которые не являются приоритетными — переносятся или же проводятся в режиме видеоконференции. Личные приемы судьи прекратили полностью. Также судьи должны учитывать и тот факт, что многие участники процессов могут не иметь возможности подать заявление об отложении рассмотрения дела или не могут прибыть в суд в связи с опасностью для жизни.

Адвокаты сообщают, что последние заседания по гражданским и хозяйственным делам датируются 22 февраля.

В обычном режиме работают только следственные судьи. Заседания проходят по избраниям мер пресечения подозреваемым в преступлениях, продлении этих мер пресечения и т.д. Такие заседания не могут откладываться.

В случае, если в Вашем городе начнутся активные боевые действия, Верховный суд постановит изменить подсудность судов и дела будут направляться в другие, более спокойные регионы. Так, например, уже произошло в Киевской, Херсонской, Луганской, Донецкой, Житомирской, Запорожской, Харьковской и Черниговской областях. Всего смена подсудности уже произошла в 169 судах.

2.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 Сімейного кодексу України).

Підстави та способи припинення шлюбу в України регулюються Сімейним кодексом України. Розірвання шлюбу можливе органами РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей, у всіх інших випадках розірвання шлюбу відбувається за рішенням суду.

Якщо у подружжя є неповнолітні діти, або ж якщо відсутня згода другого з подружжя, то розірвати шлюб при наявності спільних дітей з чоловіком, або відсутності його згоди на розірвання шлюбу можна лише у судовому порядку.

Шлюб може бути розірвано за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України та за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.

Які документи потрібні для розлучення через суд?

- позовна заява про розлучення (два примірники);

- оригінал свідоцтва про шлюб;

- копія свідоцтва про народження дитини;

- копія паспорту позивача;

- квитанція про оплату судового збору;

- всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

3.

На практике, сроки развода супругов через суд составляют:

• 1-2 месяца по общему согласию супругов, имеющих детей;
• 1-2 месяца на основании искового заявления, если второй из супругов не возражает
• 3-6 месяцев, если второй из супругов активно отрицает и злоупотребляет процессуальными правами.

Спасибо! А если по решению обоих родителей ребенок остается с отцом, какие нужны документы?

Добрый день, Дарья!

Развод при наличии ребенка происходит только через суд!

Основная задача суда – выяснить, действительно ли оба супруга согласны на окончательное расставание, и дать отсрочку, если на то есть причины. Несмотря на высокий процент разводов, судьи отнюдь не за то, чтобы любой брак был расторгнут, и часто дают время подумать, даже если никто из супругов не желает дальнейшей совместной жизни.

Если формальное расставание уже разрешено судом, будут рассмотрены все обстоятельства, связанные с дальнейшей жизнью детей. Вынесут решение о том, где и с кем им проживать, кто займётся воспитанием и содержанием, на кого возлагаются алименты. Также будет постановлено, в каком порядке ребёнок может видеться со вторым родителем.

Эти моменты излагаются в судебном решении, которое составляется в процессе. В конце суда оно будет подкреплено подписями уполномоченных лиц и печатями.

Этапы развода и его нюансы

Бракоразводный процесс – это весь период от подачи заявления до окончательного решения суда. Он может быть как быстрым, так и очень длительным. Любые спорные вопросы означают затягивание процедуры. Повторные заседания могут назначаться несколько раз, а промежутки между ними измеряются месяцами.

Поэтому важно уже на первоначальном этапе собрать максимум документов, подтверждающих необходимость развода. Также понадобятся все доказательства правоты истца. И ещё один важный фактор – правильное составление заявления и сбор всех документов.

ВАЖНО! Во всём, что можно решить путём мирного соглашения, лучше именно так и оформить. Это существенно сэкономит время.

Этапы рассмотрения дела:

1. После составления иска его нужно подать в секретариат суда.
2. Там его рассматривают не предмет соответствия требованиям, затем выносят решение – принят или нет.
3. Если заявление принято, то далее устанавливается дата заседания.
4. Далее многое зависит от ситуации. Если супруги пришли к соглашению по всем вопросам, то, в большинстве случаев, достаточно одного слушания, и в тот же день их разведут.
5. Если какие-то вопросы не могут быть разрешены, то даётся дополнительное время – либо на примирение, либо на дополнительный сбор документов и доказательств. Следующий суд назначается через 1-3 месяца. Это может повторяться неоднократно.
6. Когда решение о разводе уже принято, до его вступления в законную силу остаётся месяц. В этот период судья отправляет необходимые сведения в ЗАГС, после чего можно получить там подтверждение о расторжении брака.

Как выносится решение о месте проживания ребёнка после развода?

В большинстве случаев ребёнок остаётся с матерью, и споров по этому поводу не возникает. Иногда семья решает, что ему лучше с отцом. Бывает и так, что детей «делят» мирно. Например, один остаётся с матерью, другой – с отцом.

Но случается и так, что каждый родитель считает: именно он должен воспитывать ребёнка, или детей, если их более одного. В такой ситуации для обоих неприемлем отказ. И нужно доказывать свою правоту. Что учитывает суд в подобных случаях? Как доказать правильность своей точки зрения?

Судья обращает внимание на следующие факторы:

• Моральные качества каждого из супругов. У непьющего и «домашнего», несудимого, ведущего добропорядочный образ жизни шансов существенно больше.
• Жилищные условия. Судьи заботятся о том, чтобы ребёнку жилось лучше.
• Финансовое положение. Оценивается, способен ли каждый из родителей содержать ребёнка.
• Также важно, насколько активное участие в жизни детей принимает любой из супругов.
• Сильная привязанность детей к кому-либо из родителей.

Если ребёнку больше 10 лет, то его мнение также может быть учтено, но это не значит, что оно станет решающим. Нужно учитывать, что проживание с одним из родителей не равно запрету на общение с другим. Отнять у матери или отца возможность видеться с детьми можно только через лишение родительских прав. Если общению препятствует второй родитель, можно подать на него в суд.

Особенности развода в зависимости от возраста ребёнка

Существуют некоторые особенности рассмотрения бракоразводных дел, зависящие от возраста ребёнка или одного из детей. Их лучше учитывать заранее, чтобы не было неприятных сюрпризов.

Если ребёнку меньше 1 года…

Запрещён развод, если ребёнку нет года. Этот период, а также беременность жены являются абсолютным и единственным законным препятствием к разводу, где нет вариантов. Если расставания хочет только муж, он получит отказ.

Но когда в той же ситуации на развод подаёт жена, то её просьбу рассмотрят, хотя это и не означает, что позволят расторгнуть брак. Также суд может быть назначен, если заявление подал муж, но вторая сторона выразила согласие. Однако каждое такое дело рассматривается с особой тщательностью. В большинстве случаев супругам просто несколько раз дают время подумать и помириться.

Если ребёнку от года до трёх…

В таких ситуациях абсолютного запрета на развод нет. Однако, если заявление подаёт тот, кто меньше занимается ребёнком, то потребуется согласие второго в письменном виде. В стандартном случае мать уделяет ребёнку максимум времени. Если отец подаёт иск, нужно согласие супруги. Если заявление подано матерью, то от второй стороны не потребуется никаких подтверждений.

Особенностью такого развода является то, что при оставлении ребёнка с матерью отцу придётся платить алименты на обоих. Это продлится до трёхлетнего возраста.

Каковы сроки развода?

Точного срока расторжения брака не существует. Процесс может длиться даже год, а иногда и дольше, если сами супруги тянут время намеренно или по не зависящим от них причинам. Могут неоднократно назначаться новые суды.

Указываются очень усреднённые сроки, на которые можно ориентироваться, но лишь приблизительно.

· Все детали ситуации по детям согласованы в добровольном порядке.

· Нет детей младше 1 года.

· Судья считает, что семью в данном случае можно сохранить.

Ситуация, когда требуется понять, с кем жить ребёнку, требует всестороннего рассмотрения вопроса. Свидетельских показаний может быть недостаточно по простой причине: они могут быть сфабрикованы, а также могут противоречить друг другу. Поэтому нередко привлекаются дополнительные свидетели, психологи, представители органов опеки.

Официально супруги становятся свободными в день суда, когда выносится постановление по делу и оно вступает в силу. Дальнейшие детали – лишь формальность. В течение трёх дней сведения будут переданы в ЗАГС, в течение месяца можно будет получить подтверждение. Вступить в новый брак нельзя до попадания данных в реестр ЗАГСА.

Будут вопросы, обращайтесь персонально!

Здравствуйте, Дарья!

Вы имеете право на подачу иска в суд о разводе, не смотря на военное положение в Украине, тем более если это вызвано интересами ребенка.

В Семейном кодексе Украины предусмотрены следующие основания для того, чтобы состоялся развод через суд.

-Наличие у супругов общих детей, которым еще не исполнилось 18 лет.

-Отсутствие согласия супруга на расторжение семейного союза.

Кроме того, расторжение брака через суд требуется в тех случаях, когда одна из сторон не возражает против развода, но уклоняется от выполнения соответствующей процедуры в органах ДРАЦС.

Чтобы сделать развод через суд, необходимо обращаться:в районный (городской) суд, если одновременно подается требование осуществить раздел общего имущества супругов;в районный (городской) суд, если есть спор о детях (о лишении родительских прав одного из родителей, об определении их места жительства, взыскании алиментов и т.п.).

Также важно определить, в какой именно суд необходимо обращаться.

В большинстве случаев подавать иск следует в суд по месту жительства ответчика.

По месту своего проживания можно подавать иски только тем истцам, у которых есть несовершеннолетние дети, или тем, кто болен и физически не может, например, ехать в другой район или город.

Если место жительства ответчика истцу неизвестно, подавать заявление нужно по последнему известному его местожительству.

Документы для расторжения брака в суде:

Главным документом, который подается для развода в суде, является исковое заявление, которое должно быть составлено в трех экземплярах (для истца, для ответчика и непосредственно для судебного органа).

Среди прочих для развода через суд нужно подготовить такие документы, как:-оригинал свидетельства о браке;-копию паспорта и кода налогоплательщика истца;-копию свидетельства рождения ребенка (детей);-документ, подтверждающий оплату судебного сбора.

При наличии вопросов, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Дарья!

Как и в случае с договором между супругами о размере алиментов на ребенка, частью 1 статьи 109 Семейного кодекса Украины предусмотрено право родителей на заключение договора об установлении места проживания детей. При этом, помимо определения постоянного места жительства сына или дочери, в нем можно прописать родительские права и обязанности по уходу, воспитанию и обучению детей. Такой договор заключается в письменной форме и удостоверяется нотариусом.

Дарья!

РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ НА СВЕЖУЮ ОБНОВЛЕННУЮ ИНФОРМАЦИЮ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОГРАНИЧНОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ, С ТРЕБОВАНИЯМИ ОТНОСИТЕЛЬНО ДОКУМЕНТОВ, КОТОРАЯ ОПУБЛИКОВАНА НА САЙТЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОГРАНИЧНОЙ СЛУБЫ УКРАИНЫ:

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu/

"Перетинання державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану

03 травня 2022 07:28

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або військовий квиток з відміткою, витяг з наказу про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу);

2. Постійно проживають за кордоном (відмітка міграційної служби в паспортному документі «Постійне проживання в «___»/печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» або відмітка дипломатичної установи України в паспортному документі «Постійне проживання «___»/«Прийнятий на консульський облік»);

3. Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном (студентський квиток або студентська віза; перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи у закордонному вузі; військово-облікові документи з записом щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти);

4. Які є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;

5. Є особами з інвалідністю (незалежно від групи) (за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики);

6. Для супроводу:

1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому - шостому цього пункту), - у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);

7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;

письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

8) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється - особи, уповноваженої керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності:

паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує;

письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;

запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

7. Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

8. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії):

висновок ВЛК;

військово-обліковий документ з відповідною відміткою.

3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

Підтверджуючі документи:

1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше

або

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

або

рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.

3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою або рішення суду про оголошення матері померлою.

5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про шлюб; 3) довідка з військової частини про проходження другим з подружжя військової служби.

6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України – документи про службове відрядження або надання відпустки.

9. Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресієюрф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:

1)паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);

2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;

3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених(у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) (2755-17)".

При наличии вопросов обращайтесь через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Договор о месте проживания ребенка, если нет развода и в решении Суда не указано место жительства ребенка с отцом, не наделяет отца статусом "отец-одиночка".

Без развода это возможно (получение статуса "отец-одиночка"), если суд лишит мать родительских прав.

Брак может быть прекращен:

- вследствие его расторжения по совместному заявлению супругов

- вследствие его расторжения по совместному заявлению супругов, имеющих детей, на основании решения суда

- вследствие его расторжения по иску одного из супругов на основании решения суда.

Развод супругов, которые имеют детей, происходит в судебном порядке согласно ст. 109 Семейного кодекса Украины. Совместное заявление о расторжении брака супругов, имеющих детей рассматриваются в порядке отдельного производства в суде.

Обращаем Ваше внимание, что это не исковое заявление и в данном процессе нет истца и ответчика, поскольку нет спора между супругами. Кроме того, бракоразводный процесс при таких обстоятельствах происходит в короткие сроки, насколько это возможно, по сравнению с исковым производством по расторжению брака.

Совместное заявление на развод супругов, которые имеют детей, рассматривается судом, если будут установлены следующие моменты:

• заявление супругов должно быть совместным, в виде одного документа, подписанного ими. Только в случае согласия обоих супругов на развод может быть подано такое заявление.

Право на прекращение брака является неотъемлемым правом каждого из супругов, которое гарантирует свободу заключения брака и его расторжение. Во время рассмотрения совместного заявления о расторжении брака супругов, которые имеют детей, суд должен установить, что заявление соответствует действительной воле супругов и что после развода не будут нарушены их личные и имущественные права и интересы, а также права их детей.

• наличие у супругов общих несовершеннолетних детей.

К совместному заявлению о расторжении брака должен быть приложен письменный договор, который должен содержать информацию о следующем:

• с кем будут проживать дети после развода;
• какое участие будет принимать в обеспечении условий их жизни тот из родителей, который будет проживать отдельно;
• на каких условиях будут осуществляться родителями право на личное воспитание детей.

Также к этому договору может быть приложен письменный договор о размере алиментов, что еще более упростит ситуацию в дальнейшем.

Законодательством введено эту норму с целью максимального обеспечения и защиты интересов детей при разводе родителей, поскольку этот договор обеспечивает полноценное воспитание и стабильное материальное обеспечение детей согласно его возрасту.

Договор в соответствии со ст. 109 СК Украины должен быть нотариально удостоверен. Такое правило значительно упрощает процедуру взимания алиментов на содержание детей, поскольку в случае уклонения того из родителей, на кого возложено обязательство материально содержать детей, алименты могут взыскиваться на основании исполнительной надписи нотариуса.

Совместное заявление о расторжении брака супругов, которые имеют несовершеннолетних детей, подается в суд общей юрисдикции по месту жительства мужа или жены по их согласию.

Суд рассматривает совместное заявление на развод в течение одного месяца со дня его подачи, как бы давая срок на примирение.

Очень важно, чтобы письменный договор о воспитании и содержании детей был грамотно составлен и с юридической точки зрения не было никаких двояких положений, которые в будущем могут сыграть не в Вашу пользу.