DDos атака без причинения вреда

Кримінальний кодекс УкраїниСтаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку

1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -

карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363-1, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.Докладніше: https://kodeksy.com.ua/kriminal_nij_kodeks_ukraini/statja-361.htm

Вітаю!

Так, погоджуюся з колегою.

Можлива кримінальна відповідальність за статтею 361.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж

1. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж -

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -

караються штрафом від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли значну шкоду чи створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення чи інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

5. Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені під час дії воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

6. Дії, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, не вважаються несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, якщо вони були вчинені відповідно до порядку пошуку та виявлення потенційних вразливостей таких систем чи мереж.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363-1 вважається така шкода, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ОДНАК ЗРОЗУМІЛО, ЩО ДАНИЙ ВИД ЗЛОЧИНУ ДУЖЕ СКЛАДНИЙ ДЛЯ ДОВЕДЕННЯ ТА ДОКАЗУВАННЯ, ТО ВИПАДКІВ ПРИТЯГНЕННЯ ЗА ТАКІ АТАКИ НЕ ТАК І БАГАТО.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

В пункте 1 написано, что штраф.

Если вреда не было.Как тут может быть криминал?

Це стаття із Кримінального кодексу України. І навіть якщо штраф, все одно це кримінальна відповідальність.

Частина 1 статті 361 передбачає штраф або ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ.

ДАНА СТАТТЯ НЕ МАЄ ПРИВ'ЯЗКИ ДО ШКОДИ, ЯКА ЗАВДАЄТЬСЯ.

ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ПОЛЯГАЄ У НЕСАНКЦІОНОВАНОМУ ВТРУЧАННІ, МОВИ ПРО ШКОДУ НЕМАЄ.

Всього доброго!

Здравствуйте!

DoS (аббр. англ. Denial of Service «отказ в обслуживании») — хакерская атака на вычислительную систему с целью довести её до отказа, то есть создание таких условий, при которых добросовестные пользователи системы не смогут получить доступ к предоставляемым системным ресурсам (серверам), либо этот доступ будет затруднён. Отказ «вражеской» системы может быть и шагом к овладению системой (если в нештатной ситуации ПО выдаёт какую-либо критическую информацию — например, версию, часть программного кода и т. д.). Но чаще это мера экономического давления: потеря простой службы, приносящей доход, счета от провайдера и меры по уходу от атаки ощутимо бьют по карману «цели».[1] В настоящее время DoS и DDoS-атаки наиболее популярны, так как позволяют довести до отказа практически любую плохо написанную систему, не оставляя юридически значимых улик.

Кримінальний кодекс України

1. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж -

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, - караються штрафом від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли значну шкоду чи створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення чи інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

5. Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені під час дії воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

6. Дії, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, не вважаються несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, якщо вони були вчинені відповідно до порядку пошуку та виявлення потенційних вразливостей таких систем чи мереж.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363 - 1 вважається така шкода, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

{Стаття 361 в редакції Законів № 908-IV від 05.06.2003 , № 2289-IV від 23.12.2004 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015 ; в редакції Закону № 2149-IX від 24.03.2022 }

Порушення встановленого порядку маршрутизації ІНФОРМАЦІІЇ, ЦЕ ВЖЕ СКЛАД ЗЛОЧИНУ.

В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЦЕ ВЖЕ ЧАСТИНА 5 СТАТТІ.

А если вдруг будут обвинять, какие шансы получить именно штраф, что нужно сделать?

Леонід!

СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ.361 КК УКРАЇНИ, ЩЕ ТРЕБА ДОВЕСТИ.

КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕ БУДЕ, ЯКЩО ВІДСУТНІ ДОКАЗИ СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж

1. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж -

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -

караються штрафом від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли значну шкоду чи створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення чи інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

5. Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені під час дії воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

6. Дії, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, не вважаються несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, якщо вони були вчинені відповідно до порядку пошуку та виявлення потенційних вразливостей таких систем чи мереж.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363-1 вважається така шкода, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

ТАКОЖ НЕ БУДЕ ЗЛОЧИНУ, ЯКЩО МАЛИ ТАКІ ОЗНАКИ, ЯК:

"не вважаються несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, якщо вони були вчинені відповідно до порядку пошуку та виявлення потенційних вразливостей таких систем чи мереж":

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

"Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж

6. Дії, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, не вважаються несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, якщо вони були вчинені відповідно до порядку пошуку та виявлення потенційних вразливостей таких систем чи мереж.

Примітка. Значною шкодою у статтях 361-363-1 вважається така шкода, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

А если вдруг будут обвинять, какие шансы получить именно штраф, что нужно сделать?

Хххх

1. Заключить договор с адвокатом.

2. Доказывать , что не было одного из признаков состава преступления.

Состав преступления - совокупность объективных и субъективных признаков, позволяющих квалифицировать общественно опасное деяние как конкретное преступление

Состав преступления состоит из следующих элементов:

• Объект преступления: общественные отношения (собственно объект преступления) предмет преступления; потерпевший от преступления.
• Объективная сторона преступления: общественно опасное деяние; преступные последствия; причинная связь между деянием и наступившими последствиями; место; время; способ; обстановка; орудие; средства совершения преступления.
• Субъект преступления: физическое лицо; вменяемость; возраст уголовной ответственности; признаки специального субъекта.
• Субъективная сторона преступления: вина; мотив; цель; эмоциональное состояние.

Отсутствие хотя бы одного из этих элементов свидетельствует об отсутствии в деянии лица состава преступления, что исключает уголовную ответственность .

Умысел делится на прямой – если лицо сознавало общественно опасный характер своего деяния (действия или бездействия), предвидело его общественно опасные последствия и желало их наступления, и косвенный – если лицо сознавало общественно опасный характер своего деяния (действия или бездействия), предвидело его общественно опасные последствия и, хотя не желало, но сознательно допускало их наступление.

Неосторожность выражается в преступной самонадеянности, если лицо предвидело возможность наступления общественно опасных последствий своего деяния (действия или бездействия), но легкомысленно рассчитывало на их предотвращение. Преступная небрежность имеет место, если лицо не предвидело возможности наступления общественно опасных последствий своего деяния (действия или бездействия), хотя должно и могло их предвидеть.

Материальный состав преступления – это юридический состав, предусматривающий последствия как обязательный элемент его объективной стороны. Обязательно должен содержать в себе как деяния, так и следствие. Например, умышленное убийство, кража и тому подобное.

Формальный состав преступления – это юридический состав преступления, для признания преступления оконченным требует лишь совершения самого действия. Например, шпионаж, получение неправомерной выгоды и тому подобное.

Формально-материальный состав – выделяется не всеми учеными, однако является реальным отражением нормативного содержания Уголовного кодекса Украины 2001 года (далее – УК). Классический пример – часть четвертая статьи 152 УК, в которой, с одной стороны, для завершения объективной стороны предусматривают тяжкие последствия, а с другой – состав является формальным, поскольку присутствует альтернативный признак – изнасилование несовершеннолетнего (несовершеннолетней).

Усеченный состав преступления – преступление считается оконченным с момента совершения покушения или приготовления к преступлению. Пример – разбой, который считается оконченным с момента угрозы применения физического насилия.

Добрий день, Леоніде!

В таких діях є ознаки стаття 361 Кримінального кодеку України, а саме - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж. Можливі у цьому випадку варіанти (за умови, що все сталося саме так, як Ви описали) я виділив жирним шрифтом. Багато чого залежить, звичайно, від наявності конкретних доказів, а також від майстреності та правильності стратегії, яку обере в цій справі адвокат того, то це зробив, але, якщо злочин буде на слідстві доведено, то в такому раз вступлять в силу норми цієї статті:

"1. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж -

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -

караються штрафом від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли значну шкоду чи створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення чи інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таке обвинувачення може призвести до важких наслідків для людини, яка це скоїла. Втім, якщо їй вдасться довести, що

"Дії, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, не вважаються несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, якщо вони були вчинені відповідно до порядку пошуку та виявлення потенційних вразливостей таких систем чи мереж" (це також із вищеприведеної статті ККУ)",

нічого поганого не станеться.

Леонид!

ШТРАФ ПОЛУЧИТЬ ВОЗМОЖНО ДВУМЯ СПОСОБАМИ- ЭТО:

1) ЗАКЛЮЧИТЬ СОГЛАШЕНИЕ О ПРИМРЕНИИ С ПОТЕРПЕВШИМ И ПРЕДОСТАВИТЬ ЕГО СЛЕДОВАТЕЛЮ, ПРОКУРОРУ ИЛИ В СУД, ГДЕ ПРОПИСАТЬ ШТРАФ, А СУД ДОЛЖЕН ЕГО УТВЕРДИТЬ - ЭТО ГАРАНТИЯ ШТРАФА, НО ЭТО СУДИМОСТЬ:

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод

Стаття 468. Угоди в кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:

1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;

2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Стаття 469. Ініціювання та укладення угоди

1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, визначених статтею 44 цього Кодексу.

2. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

3. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

4. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.}

5. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

6. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

7. Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.

8. У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.

У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження".

2) ЛИБО ПУТЕМ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ В СУДЕ ВОЗМОЖНОСТИ НАЛИЧИЯ ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ ДЛЯ ШТРАФА ОТ 17000 ДОЛ 34000 ГРН. (КВИТАНЦИЯ С БАНКА О НАЛИЧИИ НА СЧЕТЕ ТАКИХ ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ), ПРИЗНАНИЕ ВИНЫ, ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ ПОЛОЖИТЕЛЬНО ХАРАКТЕРИЗИРУЮЩИХ ВАС ДОКУМЕНТОВ, РЕШЕНИЕ ПРИНИМАЕТ СУД.

НО ЭТО СУДИМОСТЬ.

ЛУЧШЕ В СЛУЧАЕ:

- ЕСЛИ БУДЕТ ОТКРЫТО УГОЛВОНОЕ ДЕЛО ПО ЧАСТИ 1 СТАТЬИ 361 УК УКРАИНЫ, ВЫ ОБ ЭТОМ УЗНАЕТЕ, ТАК КАКВАС ВЫЗОВУТ К СЛЕДОВАТЕЛЮ И ЕСЛИ БУДУТ ДОКАЗАТЕЛЬСТВА, ВЫ ТОЖЕ ОБ ЭТОМ УЗНАЕТЕ ПРИ ОЗНАКОМЛЕНИИ С УГОЛОВНЫМ ДЕЛО, ТО ДОГОВОРИТЬСЯ С ЗАЯВИТЕЛЕМ (ПОТЕРПЕВШИМ), ЧТОБЫ ОН ПОДАЛ ЗАЯВЛЕНИЕ (ХОДАТАЙСТВО) СЛЕДОВАТЕЛЮ, ПРОКУРОРУ, СУД ОБ ОТКАЗЕ ОТ ОБВИНЕНИЯ, НА ОСНОВАНИИ ПУНКТА 7 ЧАСТЬ 1 СТАТЬИ 284, ЧАСТИ 1 СТАТЬИ 477 УПК УКРАИНЫ,ЧТО ВЛЕЧЕТ ЗАКРЫТИЕ ДАННОГО УГОЛОВНОГО ДЕЛА, КАК ДЕЛА ЧАСТНОГО ОБВИНЕНИЯ:

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення

Стаття 477. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення

1. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених:

1) частиною першою статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин), статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною першою статті 126 (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, без обтяжуючих обставин), статтею 126-1 (домашнє насильство), частиною першою статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), статтею 132 (розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), частиною першою статті 133 (зараження венеричною хворобою без обтяжуючих обставин), статтею 134 (незаконний аборт або стерилізація), частиною першою статті 135 (залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 136 (ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 142 (незаконне проведення дослідів над людиною без обтяжуючих обставин), статтею 145 (незаконне розголошення лікарської таємниці), статтею 151-2 (примушування до шлюбу), частиною першою статті 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 153 (сексуальне насильство), статтею 154 (примушування до вступу в статевий зв’язок), частиною першою статті 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 162 (порушення недоторканності житла без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 176 (порушення авторського права і суміжних прав без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 177 (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію), статтею 180 (перешкоджання здійсненню релігійного обряду), статтею 182 (порушення недоторканності приватного життя), частиною першою статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна без обтяжуючих обставин), статтею 195 (погроза знищення майна), статтею 197 (порушення обов’язків щодо охорони майна), статтею 203-1 (незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва), частиною першою статті 206 (протидія законній господарській діяльності без обтяжуючих обставин), статтею 219 (доведення до банкрутства - щодо дій, якими завдано шкоду кредиторам), статтею 229 (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару), статтею 231 (незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю), статтею 232 (розголошення комерційної або банківської таємниці), статтею 232-1 (незаконне використання інсайдерської інформації - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб), статтею 232-2 (приховування інформації про діяльність емітента), частиною першою статті 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань без обтяжуючих обставин), статтею 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника), частиною першою статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, без обтяжуючих обставин), статтею 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), статтею 365-1 (перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги) Кримінального кодексу України".

"Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:...

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством;...".

ЕСЛИ ЕСТЬ ВОПРОСЫ, ТО ДЕТАЛИ ПРИ ЛИЧНОЙ КОНСУЛЬТАЦИИ ЧЕРЕЗ КНОПКУ "ЗВЕРНУТИСЯ".

Всего доброго!

Доброго дня!

Не треба хвилюватися, Вам за вказаними обставинами, нічого не загрожує, так як щоб Вам висунути підозру та обвинувачення, треба належні та допустимі докази, яких проти Вас немає.

Щонайбільше Ви можете бути допитані у якості свідка.

В зв'язку з цим, рекомендую Вам звернути увагу на положення Кримінального процесуального кодексу України:

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

Без належних доказів притягнути Вас до відповідальності неможливо, нехай компанія подає позов до суду та доводить Вашу вину.(ніхто цього робити не буде адже доказів немає , а технічна експертиза та витрати суду займає час та значні кошти.)

Жодних договорів не підписуйте , тим паче складених таким недбалим чином.

Ніхто не може примусити Вас до виконання зобов язань необгрунтовано випливаючих з договорів чи угод з якими Ви не згодні. ст.355 КК України.

Тому рекомендую Вам не продовжувати роботу у вказаній компанії , а звільнитись за згодою сторін - якщо робота була офіційною у іншому разі вимог до Вас бути не може взагалі.

---

Рекомендую звернутися за допомогою до регіонального адвоката системи надання безоплатної вторинної правової допомоги для оперативного напрацювання правової позиції по кримінальній справі та здійснення представництва неповнолітньої особи( дитини)

Це такі види правових послуг :0 800 213 103

• 1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;захист;
• здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають категорії осіб, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

2-1) внутрішньо переміщені особи;

2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;

2. Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

3. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Належність до однієї із перелічених категорій осіб слід підтвердити відповідними документами.

Безкоштовно адвокат має прибути у термін 3 -х годин з моменту затримання та повідомлення на гарячу лінію

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день, Леонид!

Очень абстрактный вопросы, и ответ, к сожалению, будет такой же.

Для привлечения к уголовной ответственности важно совокупность все состава. Из того, что вы описали, ни под один вид нарушения (уголовного или административного) подтянуть практически невозможно.

За исключением если материалы уголовного дела не содержат иное.

Набирайте.

Уголовный кодекс Украины (УК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

"Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж

1. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж -

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -

караються штрафом від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого...

---

Здравствуйте, Леонид!

Состав преступления данной ст.361 УК по ч.1 имеет место самым фактом несанкционированого вмешательства в работу электронных систем. Если следствием будет доказано наступление последствий, предусмотренных ч.3 статьи (выток, потеря, подделка, блокировка информации, искажение обработки информации, нарушение порядка маршрутизации) - соответственно наказание будет согласно ч.3 статьи.

Доброго дня!

Доповню відповіді колег, враховуючи, що ваше питання досі не було вирішено.

Перш за все потрібно розуміти, що програмними засобами, про які йдеться у ст. 361 КК України, є різні комп’ютерні програми, використання яких створює можливість для незаконного проникнення у комп’ютер, його систему чи комп’ютерну мережу або ж полегшує таке незаконне проникнення. Під технічними засобами розуміються будь-які технічні пристрої, за допомогою яких без використання комп’ютерних програм здійснюється вплив на роботу АЕОМ.

Якщо ми звертаємо до складу злочину, тобто наявних ознак, які визначають такі дії, як кримінальне правопорушення, то вони проявляються у формі несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, їх систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, наслідком якого є:

1) витік;

2) втрата;

3) підроблення;

4) блокування інформації;

5) спотворення процесу автоматичної обробки інформації;

6) порушення встановленого порядку її маршрутизації.

При цьому важливо розуміти, що у злочинах, які пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями, мова завжди йде про певну інформацію, зокрема комп’ютерну. Комп’ютерна інформація — це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може бути створена, змінена чи використана за допомогою ЕОМ. Таку інформацію можуть знищувати або перекручувати, але потрібно розуміти різницю між цими двома поняттями.

Перекручення комп’ютерної інформації — це будь-яка зміна такої інформації за відсутності можливості відновити ті й фрагменти, які зазнали змін, в їх первісному вигляді.

Під знищенням комп’ютерної інформації розуміється повна втрата можливості користування відповідною інформацією. Знищенням слід вважати не лише ліквідацію файлу, каталогу тощо, у вигляді яких існувала інформація, а й приведення інформації у такий стан, який виключає можливість використання всієї інформації чи значної й частини. Під знищенням носіїв комп’ютерної інформації слід розуміти фізичне знищення відповідних матеріальних предметів або таку зміну їх властивостей, яка призводить до неможливості подальшого зберігання комп’ютерної інформації на цих носіях. Розповсюдженням комп’ютерного вірусу слід вважати введення до АЕОМ, їх системи або комп’ютерної мережі шляхом застосування вказаних засобів хоча б одного комп’ютерного вірусу – комп’ютерної програми, здатної у разі її активізації порушувати нормальну роботу АЕОМ, системи чи комп’ютерної мережі, а також знищувати чи пошкоджувати комп’ютерну інформацію.

Що може виступати доказами у злочинах пов’язаних із несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерів:

Як і наголошувалося вище, такі кримінальні правопорушення стосуються саме комп’ютерної інформації. Фактично, комп’ютерна інформація через місцезнаходження її на комп’ютерній техніці отримує статус джерела доказу.

При цьому варто звернути увагу, що знищення комп’ютерної інформації на сьогодні не завжди може стати перепоною для отримання доказу вчинення злочину, адже існує велика кількість ефективних сучасних засобів пошуку (відновлення) знищеної електронної інформації, а тому сліди злочину, тобто інформація, яка може бути частиною доказової бази, мають також свої особливості.

Сліди злочинів у сфері використання інформаційних технологій утворюються за результатами дії на комп’ютерну інформацію шляхом зовнішнього доступу до неї, що викликає певні зміни, пов’язані з подією злочину. Такими змінами можуть бути сліди знищення, модифікації, копіювання інформації, блокування інформаційної системи. Сліди змін залишаються на машинних носіях інформації і відображають зміни в інформації, що в них зберігається (в порівнянні з вихідним станом). Інформація може зберегти сліди її часткового знищення або модифікації (видалення з каталогів імен файлів, видалення або додавання окремих записів, фізичного руйнування або розмагнічування носіїв та ін.). Інформаційними слідами є також результати роботи антивірусних і тестових програм. Дані сліди можуть бути виявлені при експертному дослідженні комп’ютерного обладнання, протоколів роботи операційних систем, додатків, антивірусних програм, програмного коду та ін. Сліди несанкціонованого доступу до інформації містяться в журналах операційних систем і окремих програмних продуктів, що створюють резервні копії файлів і файли-звіти, зберігають інформацію про останні проведені операції та виконані програми.

Які обставини впливають на призначення покарання:

Частина 2 статті 361 КК України надає нам перелік кваліфікуючих обставин злочину, тобто такими, що обтяжують саме покарання за вчинення злочину:

1) вчинення злочину повторно;

2) вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб;

3) заподіяння вчиненим злочином істотної шкоди.

Яка відповідальність встановлюється за злочин передбачений статтею 361 КК України:

Частина перша вищезазначеної статті визначає, що несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Частина друга статті 361 КК України закріплює норму, що ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Окремо слід звернути увагу на розмір значної шкоди, який визначають через розрахування заподіяних матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Чи є судова практика винесених вироків за статтею 361 КК України:

Так, судова практика є.

• Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці по справі № 727/5509/18 було винесено вирок за низкою статей, в тому числі і за ч.2 ст.361 КК України.

За фабулою справи, протягом 2016-2017 років визнаний винним у злочині, володіючи відповідними навичками у сфері створення програмного забезпечення, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислюваних машин (комп’ютерів), перебуваючи у себе вдома, використовуючи власну комп’ютерну техніку, розробив програмні коди, виконувальні файли, призначені для несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем, комп’ютерних мереж ТОВ «Інтертелеком» та інших підприємств, установ та організацій, які в сукупності відповідно до висновку експерта №324/2 від 06.03.2018 є шкідливим програмним забезпеченням.

• У справі № 529/536/14-к, яка розглядалася Диканським районним судом Полтавської області було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Диканського району Полтавської області і обвинуваченим.

Особа обвинувачувалась в тому, що з липня 2012 року він за допомогою шкідливих програмних засобів, шляхом підробки через підбір паролів до особистих рахунків абонентів послуги “Мій Київстар” здійснював несанкціоноване втручання в автоматизовану систему зв’язку мобільного оператора ПрАТ “Київстар”, використовуючи розподілену мережу brute-серверів. Після підбору пароля до конкретного особистого рахунку абонента brute-сервер сигналізував серверу управління та transfer-серверам інформацію про особистий рахунок та передавав пароль доступу до нього, потім використовуючи один з transfer-сервера, з метою унеможливлення доступу законних власників або уповноважених ними осіб до інформації, яка міститься на особових рахунках, обвинувачений здійснював зміну/підробку/ інформації для відновлення профіля абонента, в результаті чого відбувалось блокування особових рахунків, що перешкоджало законним власникам чи уповноваженим особам користуватись вказаною інформацією і призвело до її втрати. Обвинуваченим формувалась база зламаних особистих рахунків для відновлення та подальшої передачі цієї інформації через мережу Інтернет, внаслідок чого здійснювався витік конфіденційної інформації абонентів.

• Апеляційний суд Харківської області формував своє узагальнення судової практики кримінальних справ та кримінальних проваджень про злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку за період 2012-2014 роки, серед яких є дослідження вироку Московського районного суду м. Харкова від 04.12.2012року, де особу було визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.361КК України.

Злочинні дії обвинуваченого виразилися в тому, що він в липні 2012року здійснив незаконне втручання в роботу мереж електрозв’язку, а саме встановив та активізував спеціальне обладнання, за допомогою якого направляв міжнародний телефонний трафік в телефонні мережі України під виглядом міських дзвінків з порушеннями встановленого порядку їх маршрутизації. В зв’язку з цими діями здійснювалась підміна оригінального номеру іноземного абонента на український номер оператора зв’язку ЧАО «МТС Україна», який належав обвинуваченому, що і явилось спотворенням процесу обробки інформації в мережі електрозв’язку. В період роботи цього обладнання з11.06.2012 по 26.06.2012року. обвинуваченим було здійснено – 279051 секунда міжнародних телефонних дзвінків, що заподіяло оператору мобільного зв’язку ЧАО «МТС» Україна» матеріальну шкоду на суму 1 тисяча 674 грн. 30 коп., тому що дзвінки тарифікувались як внутрішньо державні, а не міжнародні.

Висновки:

Таким чином можна зазначити, що особливість практичного застосування норм статті 361 КК України полягає у тому, що такий злочин пов’язаний із таким специфічним об’єктом як комп’ютерна інформація, яка може виступати доказом у справах за вищезазначеною статтею. Окрім цього є рядом обставин, які завжди обтяжують покарання, а саме вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб або заподіяння вчиненим злочином істотної шкоди. Такі обставини завжди стають окремим предметом роботи адвоката у справах пов’язаних із несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерів.

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!