Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

20 травня 2022, питання №64728 150₴

Как сделать изменение в свидетельстве о рождении?

Добрый день. Я из Мариуполя, выехал из него с малолетними братьями в период войны в Одессу. В данный момент хочу оформить на них опеку, так как родители остались в Мариуполе, но не могу так как в моем свидетельстве о рождении ошибка. Имя мамы в моем документе Раіса, а у них Раїса. Отцы у нас разные. Больше никого со мной нет из родственников. В ЗАГСе Одессы сказали изменение внести невозможно. И получается так что по документам я не брат, и мне нужно делать опеку не по упрощённой системе.
Может все таки есть какая-то возможность сделать это изменение или в ЗАГСе правы и это тупик.

Відповіді юристів (11)

    Гуща Юрій Миколайович
    33.3%
    Гуща Юрій Миколайович рік тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Здравствуйте. Для этого Вам необходимо будет обратиться в суд.

    Встановлення факту, що має юридичне значення.

    Закон передбачає цілий перелік способів захисту громадянами своїх прав та інтересів. Звичним є те, що при виникненні спору необхідно звертатися в суд. Однак спору може і не бути, але особа не має можливості реалізувати свої права через відсутність документів чи наявність помилок в них.

    Для того щоб виникли певні правовідносини потрібно довести обставини не підтверджені офіційними документами. Тому і виникає потреба звернутися до суду з метою встановлення факту, що має юридичне значення.

    Так статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлюється, що судом розглядаються справи про встановлення факту:

    1) родинних відносин між фізичними особами;

    2) перебування фізичної особи на утриманні;

    3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

    4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

    5) проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;

    6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

    7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

    8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

    9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

    У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

    Дана категорія справ розглядається в порядку окремого провадження.

    Обращайтесь,если возникнут вопросы.

    Адвокат Евгений Александрович
    33.3%
    Адвокат Евгений Александрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий день!

    Внесення будь-яких змін до актових записів цивільного стану (в тому числі й до свідоцтва про народження) регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

    Для того, щоб виправити помилку в актових записах цивільного стану треба звернутися до РАЦСу за місцем проживання з заявою (Додаток 1). Внутрішньо переміщені особи (а також жителі непідконтрольної території) вправі звернутися з такою заявою до будь-якого РАЦСУ на їх вибір (п.2.1). РАЦС не вправі відмовити у прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.

    Відповідно до п. 2.5., заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається:

    • особою, щодо якої складено актовий запис;
    • одним із батьків неповнолітнього (малолітнього);
    • піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього;
    • опікуном недієздатної особи;
    • спадкоємцем померлого;
    • представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

    Також, у випадку якщо заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до свідоцтва, не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови засвідчення справжності підпису нотаріально. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

    До заяви потрібно додати (п.2.7):

    • свідоцтва у якому зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;
    • інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті (п.2.6).

    Це можуть бути наступні документи:

    • повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
    • копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому;
    • паспорти батьків або самої особи, щодо даних якої треба внести зміни.

    Якщо актовий запис про народження знаходиться у архіві іншого РАЦСу – орган, куди особа звертається, повинен самостійно витребувати потрібні дані. Якщо той РАЦС – на окупованій території, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.

    Якщо зміни, які треба внести пов’язані з визнанням батьківства, РАЦС у триденний строк надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності даних у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису. Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та отримане підтвердження додаються до заяви (п.2.8.).

    Зміни до втраченого свідоцтва можуть вноситися тільки після його поновлення (п.2.9.).

    Розгляд:

    На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки РАЦС складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану (і до свідоцтва) або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку (2.12.).

    Варто окремо зазначити, що заяви батьків про зміну імені, прізвища дитини у зв’язку з тим, що при державній реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або власне ім’я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються не пізніше одного року з дня народження (п.2.10.). Заяви про виправлення власного імені дитини у зв’язку з тим, що вона фактично носить ім’я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, приймаються до досягнення нею 14-річного віку (п.2.10.).

    У п.2.13.-2.14. подано перелік підстав для внесення змін до актового запису цивільного стану (в тому числі і до свідоцтва про народження). Серед них: рішення суду про визнання батьківства, заява матері, яка не перебуває у шлюбі, рішення органу опіки та піклування, тощо).

    Строки розгляду:

    Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану (відповідно і до свідоцтва про народження) розглядається у тримісячний строк з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

    За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці (1.10.)

    Внесення змін, а також надсилання свідоцтв про народження згідно з матеріалами, отриманими від інших РАЦСів проводяться в десятиденний строк (1.11.).

    Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику видається нове свідоцтво. На свідоцтві проставляється штамп «Повторно». Свідоцтво, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку (2.22.).

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю!

    ТУТ НАСПРАВДІ ПРОБЛЕМА В ІНШОМУ.

    ВИ НЕ МОЖЕТЕ ОФОРМИТИ НА СЕБЕ ОПІКУ НАД ДІТЬМИ, ЯКЩО ЖИВІ ЇХНІ БАТЬКИ.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    Глава 6ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ

    Стаття 55. Завдання опіки та піклування

    1. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

    ...

    Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

    1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

    {Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2825-VI від 21.12.2010}

    Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування

    1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

    {Частина перша статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2825-VI від 21.12.2010}

    ТОБТО АБИ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ, ПОТРІБН АБИ ДІТИ МАЛИ СТАТУС ДІТЕЙ СИРІТ, АБО ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ.

    А ЩОДО СВІДОЦТВА, ТО ТО ЦЕ ПИТАННЯ ТРЕБА ВИРІШУВАТИ ЧЕРЕЗ СУД.

    АБО ШЛЯХОМ ВСТАНОВЛЕННЯ РОДИННИХ ВІДНОСИН, АБО ШЛЯХОМ ЗОБОВ'ЯЗАНАННЯ ОРГАНИ РАЦС ВНЕСТИ ЗМІНИ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня!

    Внесення змін до актового запису про народження проводиться за заявою:

    • особи, щодо якої складено актовий запис;
    • одного із батьків, опікуна, піклувальника дитини;
    • опікуна недієздатної особи;
    • представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

    Внесення змін до актових записів цивільного стану за дорученням або через представника не дозволяється. Разом з тим, заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до актового запису про народження і не може бути подана особисто, може бути подана через представника або надіслана поштою за умови її нотаріального засвідчення.

    Подача заяви про внесення змін до актового запису про народження

    Реєстрація заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми.Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.Якщо заявник не володіє державною мовою, заява може бути складена іншою особою в присутності перекладача та підписана заявником, про що на ній робиться відповідний запис.Заявник повинен бути ознайомлений з даними, внесеними до актового запису цивільного стану, який засвідчується печаткою і підписом керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану та посадової особи, яка провела державну реєстрацію акту цивільного стану та засвідчений підписом заявника

    Порядок внесення змін до актових записів про народження: порядок подання та термін розгляду заяв

    Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

    Порядок подання:

    Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" заява подається при пред’явленні заявником паспорта або паспортного документа.Громадяни України, а також іноземці і особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про внесення змін до актового запису про народження, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України.

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Вітаю!

    ВАМ НЕОБХІДНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВСТАНОВИТИ ФАКТ, ЩО МАЄ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.

    Однією з категорій цивільних справ, які розглядаються судом в порядку окремого провадження, є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

    Частиною 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

    Частина 1 ст. 315 ЦПК України містить перелік юридичних фактів, які встановлює суд, а саме:

    1) родинних відносин між фізичними особами;

    2) перебування фізичної особи на утриманні;

    3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

    4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

    5) проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;

    6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

    7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

    8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

    9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

    В ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, зі змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що перелік фактів, що мають юридичне значення, наведений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України не є вичерпаним.

    Проте, перше ніж звертатися з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, потрібно звернути увагу на деякі особливості.

    По-перше: в ч. 3 ст. 315 ЦПК України зазначено, що судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану.

    По-друге: в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 644/6274/16-ц від 22.08.2018 р. зазначено: «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов’язується з подальшим вирішенням спору про право».

    У відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

    Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Никита!

    У РАЗІ ВІДМОВИ РАЦС, МОЖЛИВО ВСТАНОВИТИ ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ:

    Нормативна база

    Порядок та випадки встановлення фактів належності особі правовстановлюючого документу:

    Встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали здійснюється в судовому порядку (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України, пункт 12 постанови пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

    У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

    Крім того, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військових комісаріатів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами воєнного часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж, довідки про реабілітацію тощо.

    Умови розгляду судом справ про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів:

    Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом якщо:

    • згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
    • законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
    • заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
    • встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).
    Куди звернутись:

    Заява фізичної особи про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

    Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

    Заяву про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа можуть подати:

    • особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність їй цього документа;
    • спадкоємці померлої особи — власника цього документа для оформлення спадкових прав;
    • утриманці померлого для одержання пенсії;
    • прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК України;
    • інші особи, які заінтересовані у встановленні факту (військові комісаріати, правоохоронні органи, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, територіальна громада, фінансові органи, навчальні заклади, органи страхування тощо).
    Вартість:

    За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

    Перелік і зразки необхідних документів

    Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України.

    Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

    • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
    • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
    • докази, що підтверджують факт.

    До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

    Які заяви про встановлення факту належності особі документа не підлягають судовому розгляду:

    Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

    Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).

    Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України.

    У судовому порядку відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Тобто встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

    Корисно! Постанова Верховного суду № 947/14019/20 від 27.08.2021 про встановлення факту, що має юридичне значенняЗміст рішення суду:

    У рішенні суду зазначається відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 ЦПК України).

    Тобто суд лише встановлює, що документ виданий певній особі, в дійсності належить їй, але він не вправі вносити виправлення у даний документ.

    ПІСЛЯ ЧОГО ЗНОВУ ЗВЕРТАТИСЯ ДО РАЦС.

    ЯКЩО БУДЕ ЗНОВУ ВІДМОВА, ОСКАРЖИТИ ВІДМОВУ ШЛЯХОМ ПОДАННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ДО СУДУ, В ПОРЯДКУ КАС УКРАЇНИ:

    Рішення державного органу, відповідно до якого права та інтереси громадянина порушуються, у тому числі Рішенн про відмову РАЦС, може бути оскаржено в суді у термін, передбачений законодавством України.

    За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

    Стаття 17 КАС України визначає юрисдикцію адміністративних судів, яка охоплює, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.

    Територіальна підсудність адміністративних справ з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань) подаються до суду за вибором позивача за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача або за місцезнаходженням відповідача.

    Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити (ст.160 КАС України):

    • найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
    • повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
    • зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
    • зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
    • виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
    • відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
    • перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви(документ про сплату судового збору, якщо такий необхідно; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо є представник; копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи).
    • обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
    • у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
    • власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

    При наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин рік тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Ви можете звернутись до органу ДРАЦС , який видавав документ з заявою про внесення змін та доповнень і на основі паспорту громадянина України реєстратор вносить відомості про громадянство батька.

    Внесення будь-яких змін до актових записів цивільного стану (в тому числі й до свідоцтва про народження) регулюється «Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання». Щоб виправити помилку в актових записах цивільного стану, треба звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного за місцем проживання із заявою. Внутрішньо переміщені особи (а також жителі непідконтрольної території) вправі звернутися з такою заявою до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного на їх вибір (п.2.1 «Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»). Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити у прийнятті та розгляді заяви про внесення змін. Відповідно до п. 2.5 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається:

    • особою, щодо якої складено актовий запис;
    • одним із батьків неповнолітнього (малолітнього);
    • піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього;
    • опікуном недієздатної особи;
    • спадкоємцем померлого;
    • представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

    До заяви потрібно додати(п.2.7 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»): – свідоцтво, у якому зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; – інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті (п.2.6«Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»).

    Це можуть бути наступні документи: – повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; – копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому; – паспорти батьків або самої особи, щодо даних якої треба внести зміни.

    Якщо актовий запис про народження знаходиться у архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, орган, куди особа звертається, повинен самостійно витребувати потрібні дані. Якщо той відділ державної реєстрації актів цивільного стану знаходиться на окупованій території, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. Зміни до втраченого свідоцтва можуть вноситися тільки після його поновлення (п.2.9. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»).РозглядНа підставі зібраних документів та за наслідками перевірки Відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану (і до свідоцтва) або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку (2.12. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»).).Строки розглядуПитання про внесення змін до актових записів цивільного стану (відповідно і до свідоцтва про народження) розглядається у тримісячний строк з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику видається нове свідоцтво. На свідоцтві проставляється штамп «Повторно». Свідоцтво, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку (2.22. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»).

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    33.3%
    Гончаренко Константин рік тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Добрій день!

    В любом случаи для получения опеки будущему опекуну , нужно обратиться в отдел опеки и попечительства в местном совете. и в суд

    Я могу Вам предоставить общую консультацию

    Ознакомьтесь с этими документами и для Вас должно быть все понятно

    1. https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/162001537 - ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини

    2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 - Правила опіки та піклування

    3. https://ursambo.com/ukr/zahist-prav-simyi/yak-proh...

    В каких случаях устанавливается опека (попечительство)?Опека, попечительство устанавливается над детьми-сиротами и детьми, лишенными родительской опеки. Опеке подлежит ребенок, не достигший 14 лет, а заботе - от 14 до 18 лет.Опека (попечительство) над несовершеннолетними (малолетними) детьми, устанавливается, если родители: умерли, неизвестно их местонахождение, признаны в судебном порядке безвестно отсутствующими или умершими.Опека также устанавливается над совершеннолетним лицом, признанным в судебном порядке недееспособным из-за неспособности осознавать значение своих действий или руководить ими вследствие хронического стойкого психического расстройства.Возможно ли установление опеки (попечительства) при жизни родителей несовершеннолетних?Опеку (попечительство) может быть установлено и при жизни родителей несовершеннолетних (малолетних) детей в случаях, когда родители:- судом лишены и родительских прав или принято решение об отобрании ребенка и передаче его под опеку, независимо от того, лишены они родительских прав или нет, поскольку пребывание с ними опасно для жизни ребенка;- признанные в судебном порядке недееспособными или ограниченно дееспособными (психически больные, умственно отсталые или находятся в частном стационарном лечении в лечебно-профилактическом учреждении или на государственном содержании и домах-интернатах)- более 6 месяцев не могут заниматься воспитанием своих детей (осуждены к лишению свободы на длительное время, по состоянию здоровья и инвалиды I-II групп;- более 6 месяцев не проживают совместно с ребенком и без уважительных причин не принимают участия в его воспитании и содержании, не проявляют в отношении ребенка родительского внимания и заботы или подбросили (оставили) ребенка и это подтверждено соответствующими актами, составленными органами внутренних дел;- отказались от детей в установленном законом порядке;- выехали на постоянное место жительства или постоянное место работы за границу или находящихся в длительном командировке;- находятся под следствием.Кто ответственен за осуществление опеки и попечительства?Согласно ст. 56 Гражданского кодекса Украины органы, на которые возложено осуществление опеки и попечительства, их права и обязанности по обеспечению прав и интересов физических лиц, нуждающихся в опеке и попечительства, устанавливаются законом.Непосредственное ведение дел по опеке и попечительству возлагается в пределах их компетенции в соответствующие отделы и управления местной государственной администрации районов, районов городов Киева и Севастополя, исполнительных комитетов городских или районных в городах советов. В поселках и селах делами опеки и попечительства непосредственно ведающие исполнительные комитеты сельских и поселковых советов.

    Процедура установления и прекращения опеки и попечительства над несовершеннолетним лицомОб установлении опеки над малолетним ребенком и попечительства над несовершеннолетним ребенком, судебная процедура установления опеки или попечительства возможна только в случае, если основанием для установления опеки и попечительства является дело в производстве суда, в процессе рассмотрения которой стало известно о наличии ребенка, который остался без родительской попечительства. В таких случаях установления опеки или попечительства осуществляется в том же производстве. Во всех остальных случаях опека и попечительство устанавливаются органами опеки и попечительства.Основанием для прекращения опеки является передача малолетнего ребенка к компетенции органа, а именно органа опеки и попечительства. который принимает соответствующее решение о прекращении опеки или суда.важно знатьОснованием для прекращения опеки является достижение ребенком 15 лет. В этом случае опека автоматически превращается в заботы, и опекун без дополнительного решения становится попечителем с соответствующими правами и обязанностями.Попечительство прекращается в соответствии с оснований, определенных в ст. 77 Гражданского кодекса Украины. В частности такими основаниями являются:достижения физическим лицом совершеннолетия;регистрация брака несовершеннолетнего лица;предоставлении несовершеннолетнему лицу полной гражданской дееспособности;- возобновление гражданской дееспособности физического лица, гражданская дееспособность которого была ограничена.Дополнительными основаниями для прекращения опеки является смерть опекуна или подопечного.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 15 років досвіду

    Добрый день, Никита!

    В отношении имзенения в свидетельство о рождении - только по решению суда, к сожалению.

    В отношении опекунства. Вы уверены, что вам именно опекунство необходимо? В вашем случае вы же родной брат и родители ребенка живы и не лишены прав?

    Набирайте.

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория рік тому

    Адвокат, м. Київ, 19 років досвіду

    все зависит от того как написано у мамы в паспорте - на укр языке

    некоторые изменение делает ЗАГС а некоторые только через суд

    в любом случаи обратитесь в загс письменно

    нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь - контакты на сайте или в НЕТе с ув Виктория Костромина

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович рік тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    "ПРАВИЛА державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1790):

    " IV. Видача документів про державну реєстрацію актів цивільного стану...

    18. Запити, які надходять від адвокатів або адвокатських об'єднань, виконуються на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства...

    18. Запити, які надходять від адвокатів або адвокатських об'єднань, виконуються на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства...".

    Гражданский процессуальный кодекс Украины (

    "Розділ IV ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

    Глава 1. Загальні положення

    Стаття 293. Окреме провадження...

    2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:...

    5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;...".

    ---

    Здравствуйте, Никита!

    Изменение в Ваших или Ваших братьев документах касательно имени матери подлежит в судебном порядке в порядке отдельного судопроизводства. Заинтересованным лицом будет ЗАГС по месту Вашего проживания (в г.Одессе). В заявлении в суд изложите ходатайство об истребовании у ЗАГСа копии свидетельства о рождении матери, в котором будет указано настоящее имя. В соотвествие с этим именем изложите ходатайство об изменении имени соотвественно в Вашем или братьев свидетельстве о рождении. Копия свидетельства о рождении матери может быть запрошена адвокатом в случае Вашего обращения к нему о предоствалении правовой помощи (обращения в суд от Вашего имени).


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України