Як отримати підтвердження громадянства в такому випадку?

Доброго дня. Так, якщо є офіційна відмова міграційної служби, то ваш шлях отримання паспорту тільки суд. Потрібно подавати заяву про встановлення факту родинних відносин з мамою та факт постійного проживання на тереторії України. За детальною консультацією нажимайте кнопку Звернутися.

Олександре!

Неодноразово займався саме такими питаннями. Маю контакти в міграційній службі. Можемо поговорити більше предметно, якщо натисните кнопку "звернутись" біля мого профілю.

Доброго дня!

Ви можете набути громадянство за походженням від матері, мама має подати свої документи та Ваше свідоцтво про народження згідно ст.8, 9, ЗУ Про громадянство, мають підтвердити і видати , або встановити данний факт судовим рішенням і подати його до ДМС України.

Такий юридичний факт потрібно встановлювати в суді шляхом подачі заяви про встановлення юридичного факту. Але до заяви потрібно додати належні докази (документальні та/або додатково залучити свідків чи надати будь-які підтверджуючі фактичні дані: фото з коментарями тих часів на звороті, листи тощо). копії документів мами та ваших.

Справи щодо встановлення фактів родинних відносин є одним з найпоширеніших звернень з якими звертаються клієнти до фахівців безоплатної правової допомоги.

Що таке родинні відносини?

Родинні відносини - кровний зв'язок між людьми за певним ступенем споріднення (такими особами є батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра, двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. А наприклад відносини чоловіка та дружини не вважаються родинними.

Оскільки чоловік та дружина не перебувають у кровному споріднені, у випадку необхідності, підтвердити їх сімейні зав’язки можна звернутись до суду щодо встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в залежності від обставин.

Родинні відносини зазвичай підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами. Однак бувають випадки коли документи які підтверджують родинні (кровні) відносини відновити не можливо або у таких документах існують розбіжності у прізвищі, імені, по батькові чи даті народження рідних людей.

Чому виникає потреба встановлення фактів родинних відносин?

Потреба щодо встановлення таких фактів може виникнути наприклад при оформленні спадкових справ чи при оформленні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, отриманні компенсації та в інших справах.

Найбільш поширеними звернення клієнтів є спадкові справи, де необхідно підтвердити родинне споріднення.

Адже у пункті 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє наявність підстав для спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Документами, що підтверджують такі відносини є свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, Витяги з реєстру актів цивільного стану щодо актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних.

Яким чином можна вирішити такі справи?

Якщо родинні відносини неможливо підтвердити свідоцтвами та іншими документами, то за наявності відмови нотаріуса щодо вчинення нотаріальних дій чи за наявності відмови пенсійного фонду щодо призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, необхідно звертатися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Такі справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання заявника в порядку окремого провадження (окреме провадження є видом не позовного цивільного судочинства). Право на звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин передбачені у пункті 1 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Сторонами у таких справах є заявники та заінтересовані особи.

Заявниками можуть бути:

• спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки (напр. отримання свідоцтва про право на спадщину);
• особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
• інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Заінтересованими особами можуть бути й інші спадкоємці, а у випадку їх відсутності територіальні громади.

У заяві про встановлення факту родинних відносин заявнику необхідно зазначити причину неможливості одержання чи відновлення документа, що посвідчує даний факт та якими доказами цей факт підтверджується. Також до заяви додаються довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів та зазначається мета, а саме для чого необхідно встановити такий факт. У випадку не подання таких даних суддя вправі постановити ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин можуть бути документи, які містять відомості про родинні відносини осіб (напр. особові справи, автобіографії, листівки, сімейні фото, рішення судів, по господарські книги, виписки з будинкових книг та інші документи). Також доказами можуть бути пояснення свідків, які можуть підтвердити родинний зв'язок померлого із заявником.

Слід зазначити, що справи про встановлення факту родинних відносин із метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 Цивільного кодексу України усунутий від спадщини.

При поданні до суду заяви про встановлення факту родинних відносин необхідно долучити підтверджуючий документ про сплату судового збору у розмірі 420,40 грн. (тобто 0,2 відсотки розміру прожиткового мінімуму у 2020 році для працездатних осіб, кожного року сума рожиткового мінімуму змінюється відповідно розмір судового збору також буде змінений).

Приклад із практики Монастириського бюро правової допомоги. До бюро звернувся чоловік якому нотаріус надав відмову щодо вчинення нотаріальних дій у зв’язку з відсутністю доказів родинних відносин з його батьком. В чому полягала проблема? У свідоцтві про смерть батька ім’я померлого зазначено «Омелян», а у свідоцтві про народження сина померлого в графі батько зазначено ім’я «Олег». Як ми розуміємо згідно поданих документів це два різних імені, які не можна вважати тотожними. Основними доказами у даній справі були копії по господарських книг та пояснення свідків, які підтвердили родинний зв'язок померлого із заявником. Судом на підставі доказів було винесено рішення про встановлення факту родинних відносин. Спадкоємець дане рішення, яке набрало законної сили подав до нотаріуса та отримав свідоцтво про право на спадщину.

Тут важливо є те, що рішення про встановлення факту родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис.

Факт родинних відносин підтверджується в даному випадку копією рішення суду про встановлення такого факту.

Хочу звернути Вашу увагу, що похідним документом кожної людини є свідоцтво про народження від якого походять всі інші документи.

С уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня, Олександр!

Питання підтвердження громадянства регулює Закон України "Про громадянство України"

В описанному випадку вважаю можливим використати ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

Що стосується судового процесу то зможу допомогти в оформленні документів та представництві інтересів в суді. Вирогідно, що судовий процес знадобится за для оформлення процедури підтвердження (набуття) громадянства України.

ДОДАТОК: Витяг з Закону України «Про громадянство України»

Стаття 8. Набуття громадянства України за територіальним походженням

Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Здравствуйте!

Цель процедуры подтверждения гражданства Украины состоит в том, чтобы документально закрепить факт наличия у физического лица гражданства Украины:

Лица, которые по рождению являются гражданами Украины с момента рождения могут подтвердить это путем получения документов, подтверждающих гражданство Украины:

• Лицо, родители или один из родителей которого на момент его рождения были гражданами Украины.
• Лицо, которое родилось на территории Украины от лиц без гражданства, которые на законных основаниях проживают на территории Украины.
• Лицо, которое родилось за пределами Украины от лиц без гражданства, которые постоянно на законных основаниях проживают на территории Украины, и не приобрело по рождению гражданство другого государства.
• Лицо, которое родилось на территории Украины от иностранцев, на законных основаниях проживающих на территории Украины, и не получило по рождению гражданство ни одного из родителей.
• Лицо, которое родилось на территории Украины, одному из родителей которого предоставлен статус беженца в Украине или убежище в Украине, и не приобрело по рождению гражданство ни одного из родителей или приобрело по рождению гражданство родителя, которому предоставлен статус беженца в Украине или убежище в Украине.
• Лицо, которое родилось на территории Украины от иностранца и лица без гражданства, которые на законных основаниях проживают на территории Украины, и не приобрело по рождению гражданство того из родителей, который является иностранцем.
• Новорожденный ребенок, найденный на территории Украины, оба родителя которого неизвестны (найденыш).

Согласно законодательным актам Украины, документами, которые подтверждают гражданство Украины, являются:

1паспорт гражданина Украины;

2паспорт гражданина Украины для выезда за границу;

3временное удостоверение гражданина Украины;

4дипломатический паспорт;

5служебный паспорт;

6удостоверение личности моряка;

7удостоверение члена экипажа;

8удостоверение личности на возвращение в Украину.

Как видите, согласно указанной статьи свидетельство о рождении не является документом, подтверждающим гражданство Украины, такими документами могут быть паспорт гражданина Украины для выезда за границу, паспорт гражданина Украины после 14 лет.

Процедурой подтверждения (оформления) гражданства Украины по рождению называется оформление приобретения гражданства Украины по рождению.Документом, подтверждающим приобретение гражданства Украины по рождению, является Справка о регистрации лица гражданином Украины.Для получения справки о регистрации гражданином Украины лицам, которые являются гражданами Украины по рождению, необходимо собрать документы, подтверждающие приобретение такого гражданства.

Перечень документов:

1. Свидетельство о рождении.

2. Паспорт гражданина Украины или другой документ согласно законодательству Украины подтверждающий факт нахождения гражданстве Украины одного из родителей на момент рождения.

3. Справку об освобождении.

4. Документ о проживании на территории Украины (при наличии).

5. Другие документы (об образовании; домовая книга и т.д.)

Добрий вечір, Олександр!

Правові підстави набуття громадянства України:

Статтею 6 Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 Закону. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями Закону.

Громадянство України набувається:

• за народженням (ст. 7 Закону);
• за територіальним походженням (ст.8);
• внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);
• внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);
• внаслідок усиновлення (ст.11);
• внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);
• внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);
• у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);
• внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);
• за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).

Набуття громадянства за народженням:

Відповідно до статті 7 Закону , особа є громадянином України, якщо:

• батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
• народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
• народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
• народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
• народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
• народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
• є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.

Перелік необхідних документів:

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються: Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:

• заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
• копію свідоцтва про народження особи;
• копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.

Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 Закону), один з її батьків подає:

• заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
• копію свідоцтва про народження особи;
• копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України.

Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 Закону), один з її батьків подає:

• заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
• копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;
• копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;
• декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням.

Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 Закону), один з її батьків подає:

• заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
• копію свідоцтва про народження особи;
• копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;
• копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
• декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.

Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:

• заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
• копію свідоцтва про народження особи;
• копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;
• декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.

Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:

• заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
• копію свідоцтва про народження особи;
• документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;
• документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
• декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем.

Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 Закону), законний представник дитини подає такі документи:

• заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;
• копію свідоцтва про народження дитини.

Термін розгляду заяви:

До трьох місяців.

Підстави для відмови:

1. відсутніть підстав для отримання послуги;
2. невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Набуття громадянства України за територіальним походженням:

Відповідно до статті 8 Закону, особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):

• сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;
• сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання

Вартість та пільги:

Оплату за набуття громадянства України не передбачено.

Перелік необхідних документів:

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».

Термін розгляду заяви:

До трьох місяців.

Підстави для відмови:

1. відсутніть підстав для отримання послуги;
2. невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них:

Підстави для отримання громадянства:

• Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.

Відповідно до статті 14 Закону, датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.

Перелік необхідних документів:

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».

Термін розгляду заяви:

До трьох місяців.

Підстави для відмови:

• відсутніть підстав для отримання послуги;
• невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства:

Підстави для отримання громадянства:

1. Відповідно до статті 15 Закону, у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
2. Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
3. Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
4. Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
5. Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.

Перелік необхідних документів:

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».

Термін розгляду заяви:

До трьох місяців.

Підстави для відмови

• відсутніть підстав для отримання послуги;
• невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Оскарження рішень з питань громадянства:

Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду. Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

Вартість

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ" (З ПРАВОЇ СТОРОНИ ВІД ФОТО).

Всього доброго!

Олександр!

ВИ МАЄТЕ ПРАВО ОСКАРЖИТИ ВІДМОВУ ДМС УКРАЇНИ, ШЛЯХОМ ПОДАННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ, В ПОРЯДКУ КАС УКРАЇНИ:

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст.446):

Кодекс адміністративного суд... | від 06.07.2005 № 2747-IV (rada.gov.ua)

З набранням чинності змін до Кодексу адміністративного судочинства України, якими були встановлені нові критерії щодо оформлення позовних заяв, тепер львина доля праці для успішного проведення судового процесу, припадає на плечі адвокатів (юристів).

Від того, наскільки старанно та професійно ними буде сформовано первинний позовний пакет до суду, шанси Позивача на отримання позитивного рішення суду, тепер завжди будуть знаходитись у цій пропорційній залежності.

Не зважаючи на те, що кожна позовна заява має індивідуально виражені ознаки, які грунтуються на індивідуальних фактичних обставинах, у будь якому разі зміст та структура позовної заяви повинна відповідати основним процесуальним вимогам.

Звертаю увагу колег, що адміністративне судочинство здійснюється виключно у порядку позовного провадження (загального або спрощеного - ст. 12 КАСУ).

Крім того, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Також, Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Дуже важливо дотримуватися правил об ’ єднання позовних вимог , які пов’язані між собою, порушення яких може стати підставою для відмови судом у порушенні провадження і безпосередньо може вплинути на вашу репутацію, як професіонала.

Отже, якщо справа щодо пов’язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд.

Вимоги про відшкодування шкоди , заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується подачі до суду позову в електронний формі, після початку роботи Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, Позивач звільняється від обов’язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, у письмовій формі.

У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд.

Також треба мати на увазі, що перейти з електронної форми на паперову можливо виключно з дозволу суду.

Тепер щодо зловживання процесуальними правами.

Якщо судом буде встановлено та визнано, що подання позову містить зловживання процесуальними правами, такий позов буде залишено без розгляду або повернуто позивачу.

Щоб уникнути такої ситуації слід мати на увазі наступне:

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Сподіваюсь, що наведені застереження та структурна послідовність побудови позовної заяви дозволить колегам перевірити правильність та повноту складеного документа і, як наслідок, уникнути помилок під час подальшого судового розгляду справи.

Стосовно безпосередньо позовної заяви.

Відповіно до статті 159 - при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За новим КАС України позовна заява подається у письмовій формі та повинна містити наступні відомості:

1. Найменування суду першої інстанції, до якого вона подається (п.1 ч.5 ст.160);

2. Повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п.2 ч.5 ст.160);

3. Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Розрахунок є обов ’ язковим, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень (п.3 ч.5 ст. 160);

4) Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів повинен бути виписаний окремо до кожного. (п.4 ч.5 ст.160).

5) Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.5 ст.160).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77).

У розумінні статті 72 - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви (ч.2 ст. 79).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються , крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.79).

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч.9 ст. 79).

Звертаю вашу увагу на обов ’ язковість оформлення Клопотання про приєднання до матеріалів справи, - доказів, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено Кодексом, при поданні іх через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні (ч.10 ст. 79);

6) Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору

- у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.5 ст.160).

Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом (ч.1 ст.17);

7) Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7 ч.5 ст.160);

8) Перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч. 5 ст. 160).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. (ч. 1 ст. 80).

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 80).

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80);

9) У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9 ч. 5 ст. 160);

10) У справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт (ч.10 п.5 ст. 160);

11) Власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.11 ч.5 т. 160);

12. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої статті 160 стосовно представника (ч.6 п.5 ст. 160);

13. Перелік документів та інших доказів, які додаються до позовної заяви (ч.1 ст.161).

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (ч.4 ст. 161).

У разі необхідності до позовної заяви додаються Клопотання та Заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (ч.5 ст. 161).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст. 161);

14. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.3 ст.161).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132);

15. До позовної заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього.

У разі відсутності акта чи договору у позивача - Клопотання про його витребування (ч. 7 ст. 161);

16. Необхідно надати документи, що підтверджують повноваження представників.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч.1 ст. 59).

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення (ч.2 ст. 59).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3 ст. 59).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 59).

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (ч.5 ст. 59).

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (ч.6 ст. 59);

17. Підпис Позивача, або його представника, або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У разі пред ’ явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч.7 ст.160).

18. Копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи (ч.1 ст.161).

Виключенням є випадок, коли суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів (ч.2 ст. 161).

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ" (З ПРАВОЇ СТОРОНИ ВІД ФОТО).

Всього доброго!

Доброго дня!

Якось з того, що ви описуєте, не вбачається підстав для відмови.

Ви надали підтвердження про своє народження в 91 році? Факт родинних стосунків з мамою -громадянкою України також?

З яких підстав була відмова? Письмово зазначено?