Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 25 травня 2022, питання №65199 250₴

Хочу стать опекуном знакомой(она инвалид 2 группы)

Подскажите пожалуйста я являюсь совершеннолетим и хочу взять опекунство над знакомой она является инвалид 2 группы.ее ВЛК указанно что она требует ухода.Могу ли я это оформить если я не являюсь родственным лицом?и смогу ли я с ней пересекать границу?

Відповіді юристів (10)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю!

    ТАК, ВИ МАЄТЕ МАЄ ПРАВО СТАТИ ОПІКУНОМ. ЦЕ ЧІТКО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЦИВІЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника

    1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

    2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

    3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

    4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

    При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

    У ВИПАДКУ ОФОРМЛЕННЯ ОПІКИ ВИ РАЗОМ МАТИМЕТЕ ПРАВО ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН.

    ОДНАК ВИ ПОВИННІ ВРАХОВУВАТИ ТЕ, НАД КИМ МОЖЕ ВСТАНОВЛЮВАТИСЬ ОПІКА.

    Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

    1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

    ОТЖЕ, АБИ МАТИ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ ОПІКУ НАД ОСОБОЮ, СПОЧАТКУ ПОТРІБНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИЗНАТИ ЇЇ НЕДІЄЗДАТНОЮ.

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

    Стаття 295. Підсудність

    1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

    2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.

    Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

    1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

    2. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

    3. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

    Стаття 297. Зміст заяви

    1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

    2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

    3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    Стаття 298. Призначення експертизи

    1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

    2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

    Стаття 299. Розгляд справ

    1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

    Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

    Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

    2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

    3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

    Стаття 300. Рішення суду

    1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

    2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

    Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

    3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.

    4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

    5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

    6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

    7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

    {Частина сьома статті 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

    8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

    9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Євгенію!

    ЗА ТАКИМ УМОВ, ЯКІ Я ОПИСАВ У ПОПЕРЕДНІЙ ВІДПОВІДІ, РАДЖУ ОФОРМИТИ НАД ОСОБОЮ ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД, ЩО ТАКОЖ НАДАСТЬ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.

    ПРО ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ ТУТ: http://www.soc-zahyst.sm.gov.ua/index.php/ru/2551-zakinchuemo-rubriku-oformlennya-postijnogo-doglyadu-za-osobami-yaki-jogo-potrebuyut-2021

    ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724)

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...

    “2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).

    Перетин державного кордону може здійснюватися:

    особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність).

    особою з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність).

    ТАКОЖ РАДЖУ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ОСТАННІ РОЗ'ЯСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:

    «….03 травня 2022 07:28

    Державна прикордонна служба України оформила нові роз’яснення від 03 травня 2022 року щодо перетину кордону. Ознайомитись можна за посиланням:

    https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

    З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

    Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

    1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або військовий квиток з відміткою, витяг з наказу про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу);

    2. Постійно проживають за кордоном (відмітка міграційної служби в паспортному документі «Постійне проживання в «___»/печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» або відмітка дипломатичної установи України в паспортному документі «Постійне проживання «___»/«Прийнятий на консульський облік»);

    3. Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном (студентський квиток або студентська віза; перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи у закордонному вузі; військово-облікові документи з записом щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти);

    4. Які є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;

    5. Є особами з інвалідністю (незалежно від групи) (за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики);

    6. Для супроводу:

    1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

    3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    4) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

    Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

    5) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);

    6) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

    паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

    наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;

    письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

    запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

    7) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється - особи, уповноваженої керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності:

    паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

    наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує;

    письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

    рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;

    запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

    7. Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріал ьно посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

    8. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:

    1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

    2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії):

    висновок ВЛК;

    військово-обліковий документ з відповідною відміткою.

    3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

    Підтверджуючі документи:

    1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

    2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше

    або

    рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

    або

    рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.

    3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

    4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

    Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою або рішення суду про оголошення матері померлою.

    5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

    Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про шлюб; 3) довідка з військової частини про проходження другим з подружжя військової служби.

    6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України – документи про службове відрядження або надання відпустки.

    9. Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресієюрф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:

    1)паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);

    2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;

    3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

    Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених(у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) ( 2755-17 ).

    ОЛЕНО!

    Для оформлення постійного догляду, НАЯВНІСТЬ У ОСОБИ ІНВАЛІДНОСТІ НЕ ОБОВ'ЯЗКОВА.

    У ДАНОМУ ВИПАДКУ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ МОЖЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ Є ІНВАЛІДНІСТЬ ОСОБИ

    НАТОМІСТЬ У ВИПАДКУ З ОПІКОЮ, ЩО Є СКЛАДНІШОЮ, ІНВАЛІДНІСТЬ У ПРІОРИТЕТІ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Євгене!

    Ви можете оформити щодо знайомої постійний догляд, опіку чи пиклування. Порядок такий:

    На сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми з інвалідністю; за особами з інвалідністю; за іншими громадянам похилого віку та хворими,які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

    Кабінет Міністрів України 23 вересня 2020 року схвалив постанову № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

    Компенсація за догляд призначається особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язкита є:

    особами з інвалідністю I групи;

    дітьми з інвалідністю;

    громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

    невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

    дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність.

    Оформлення допомоги на догляд

    Для призначення компенсації фізична особа, яка надає соціальні послуги, подає до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сільської, селищної, міської ради такі документи:

    заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

    заява про надання компенсації;

    заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;

    копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства – копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);

    копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);

    копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);

    декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;

    копія акту огляду медико-соціальною експертною комісією;

    висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень;

    висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

    копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

    довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

    копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

    копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

    Особою, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

    Період, на який призначається допомога

    Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

    Якщо у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено строк, компенсація призначається на такий строк, але не більше ніж на 12 місяців.

    Розмір допомоги

    Розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (станом на 1 січня 2021 року – 2 189 гривень), та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

    Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 р. № 419.

    Виплата компенсації припиняється у тому числі якщо:

    змінено місце проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;

    особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, перебуває на повному державному утриманні або отримує соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.

    Виплата компенсації тимчасово зупиняється у разі:

    перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;

    перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця.

    Опіка так піклування

    У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, воєнний стан в країні був продовжений на підставі Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб (https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737).

    Перш за все зазначимо, що особливого порядку для встановлення опіки або піклування під час воєнного стану не запроваджено, процедура здійснюється відповідно до загальних правил.

    Окрім цього, варто пам'ятати про відмінність понять "опіка" та "піклування".

    Відтак, у ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України (далі – "ЦК України") закріплено, що опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними.

    Ч. 1 ст. 59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

    Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч. 1 ст. 62 ЦК України).

    Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні,районнівмістахКиєвітаСевастополідержавні адміністрації,виконавчікомітетиміських,районниху містах, сільських, селищних рад (п. 1.3 наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці та соціальної політики України № 387/3680 від 26.05.1999 (далі – "Наказ № 387/3680 від 26.05.1999")

    1. Щодо питання оформлення опіки.

    Хто може оформити опіку над літніми людьми?

    На роль опікунів і піклувальників можуть претендувати повнолітні громадяни, які є дієздатними. Також відповідно до п. 3.2 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999 не можуть бути опікунами / піклувальниками особи, які:

    перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;

    раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;

    інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;

    засуджені за скоєння тяжкого злочину.

    Окрім цього, бажаючим встановити опіку над літньою людиною необхідно пройти медичний огляд і спеціальні підготовчі курси.

    Документи,які необхідні для призначення опікуна (передбачені п. 3.3 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999), серед них:

    повідомленнядержавних,громадськихорганізаційабо заява громадянина (громадян);

    копіясвідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);

    рішення суду про визнання даної особи недієздатною;

    акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;

    довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);

    довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;

    акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки тапіклування за місцемпроживанняопікунапро можливість виконувати опікунські обов'язки;

    довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань,що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

    Як бачимо, для оформлення опікунства над людиною похилого віку необхідно, зокрема,рішення суду про визнання такої особи недієздатною.

    Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі – "ЦПК України").

    Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

    Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.

    2. Щодо питання оформлення піклування.

    Зазначимо, що піклувальник повинен відповідати таким самим вимогам, що і опікун.

    Що стосується документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, то мають бути відповідно до п. 3.4 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999:

    повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);

    рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною;

    медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування;

    довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;

    заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування.

    Тобто, для оформлення піклування над людиною похилого віку необхідно, зокрема, рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (стаття 36 ЦК України).

    Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України).

    Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи обмежено дієздатною також регулюється главою 2 ЦПК України.

    Будуть питання, звертайтесь персонально, натиснувши зелену кнопку біля мого профілю.

    Карпенко Андрей Владимирович

    Здравствуйте!

    ЭТО ДОСТАТОЧНО ПРОБЛЕМАТИЧНО.

    ВЫ ДОЛЖНЫ СТАТЬ ЛИЦОМ, КОТОРОЕ ОКАЗЫВАЕТ СОЦИАЛЬНУЮ УСЛУГУ.

    1.

    Основные аспекты и механизмы оформления опекунства в Украине регламентированы следующими нормативными актами:

    • Конституцией Украины (ст.51, 52);
    • Семейным кодексом (ст.243 – ст.251);
    • Цивильным кодексом (ст.55 – ст.79) и другими законами.

    Основная цель, которую стремятся достичь государственные органы при рассмотрении дела об опекунстве – устройство гражданина, неспособного позаботится о себе, в среду, где его права, потребности и интересы будут максимально учтены. Чтобы стать опекуном, одного желания мало. Ведь он несет полную ответственность за жизнь, физическое и эмоциональное здоровье своего подопечного. Поэтому прежде чем рассматривать, как оформить опекунство, необходимо остановиться на том, кто может быть допущен к данной процедуре.

    Основные требования к потенциальным опекунам:

    • полное совершеннолетие:
    • отсутствие судимости, за умышленные преступления, тяжкие или особо тяжкие преступления против общества;
    • наличие постоянного места жительства и постоянного дохода;
    • на время принятия решения не признаны недееспособными, не лишены родительских прав и не страдают онкологическими или тяжелыми инфекционными заболеваниями;
    • отсутствие доказанных эпизодов злоупотребления алкоголем или наркотическими веществами и прочее.

    Конечно, при оформлении опекунства, наибольшее предпочтение отдается члену семьи или кровному родственнику подопечного, но это отнюдь не является обязательным условием. При желании последнего (взрослого или ребенка старше 10 лет), данная ответственность может быть возложена на особу, не имеющую к его семье никакого отношения, но состоящего с ним в хороших межличностных отношениях и соответствующего всем вышеперечисленным требованиям.

    Утвердившись в своем намерении, необходимо понять что нужно для оформления опекунства и куда именно стоит обратиться. Дело может рассматриваться в двух инстанциях. Если вопрос относительно простой, речь идет о кровном ребенке или о дееспособном взрослом, тогда необходимо нанести визит органам опеки и попечительства при местной администрации. Если имеют место спорные моменты, уход требуется психически или физически недееспособному человеку, такие ситуации разбираются только в суде.

    Следующий шаг – в выбранной инстанции взять перечень документов для опекунства. Чаше всего в него входят следующие позиции:

    • заявление о своем добровольном желании стать опекуном (от семьи подается одно общее заявление, но подписанное каждым супругом лично);
    • четкая ксерокопия паспорта;
    • ксерокопия свидетельства о браке (если заявители состоят в официальном браке);
    • документы, подтверждающие право собственности или свидетельствующие о наличии арендуемого жилья;
    • справка о заработной плате или копию декларации за последние шесть месяцев;
    • справка об отсутствии судимости;
    • заключение о текущем состоянии здоровья, составленное в регламентируемой законом форме;
    • медзаключение от психиатра и нарколога об отсутствии патологий и зависимостей (касается не только заявителя, но и членов семьи, которые будут проживать вмести с подопечным);
    • заверенное нотариально письменное согласие всех совершеннолетних лиц, которые будут проживать с заявителем и подопечным под одной крышей.

    Не только детям нужна забота и контроль адекватного взрослого, пожилые люди и граждане с ограниченными физическими возможностями также часто нуждаются в дополнительном уходе. В такой ситуации их родственники и друзья задаются вопросом, как оформить опекунство над пожилым человеком?

    Взять на себя подобные обязательства может любой совершеннолетний гражданин нашей страны, который соответствует вышеизложенным требованиям – ребенок, близкий или дальний родственник, даже абсолютно посторонний человек. К последнему варианту часто относятся с недоверием, подозревая таких людей в нечистоплотности и корысти.

    Это не всегда обосновано. Ведь часто у пожилых людей нет живых детей или родственников, способных их опекать. Но есть коллеги, соседи или хорошие друзья, которые готовы взять на себя такую ответственность. Чтобы опекунство над пожилым человеком оправдало ожидания обеих сторон, перед оформлением проконсультируйтесь с юристом.

    В законодательстве фигурируют следующие виды ухода: полная опека и патронаж. Первый вариант предусматривает наличие у пожилого человека психологических отклонений, обусловленных его возрастом или болезнью, которые мешают ему правильно оценивать свои действия и их последствия, искажают восприятие действительности. Решение про недееспособность такого человека принимается исключительно судом, он также назначает и опекуна.

    В ситуации с совершеннолетними гражданами, опекунство – это правовые отношения, которые возникают касательно полностью недееспособной личности, а попечительство, соответственно, касательно человека с ограниченной дееспособностью.

    Патронаж – наиболее верный способ того, как оформить опекунство над инвалидом. Такая помощь, как правило, осуществляется на основании соответствующего договора. Его главным условием, является психологическое здоровье подопечного и обоюдное согласие сторон. Этот вид помощи предоставляется людям с ограниченными возможностями и старикам, которые не могут полноценно о себе заботиться и решать бытовые вопросы из-за постоянных недомоганий.

    Для регистрации патронажа основной перечень документов будет нужно дополнить следующими позициями:

    • рукописное заявление, о желании взять опекуна;
    • заявление второй стороны о непринужденном согласии совершать надлежащий уход за заявителем;
    • проект договора.

    Дело находится на рассмотрении в течение 30 дней с момента обращения. Когда решение принято, заявителям приходит письменное уведомление с удовлетворительным ответом или обоснованным отказом.

    Чтобы вам начислили денежную выплату необходимо пойти к специалисту в местные органы социальной защиты. Для проверки всех данных и расчета суммы данной службы потребуются определенные документы от обоих фигурантов.

    Документы от лица, непосредственно занимающегося уходом:

    • заявление о согласии оказывать регулярный и качественный уход;
    • документ, удостоверяющий личность;
    • заключение медицинской комиссии об удовлетворительном состоянии здоровья;
    • копия трудовой книжки или выписка из налоговой службы о том, что он не ведет какой-либо бизнес и не имеет других дополнительных доходов.

    Документы от опекаемого лица или от ее законного представителя:

    • заявление о необходимости данных услуг;
    • документ, удостоверяющий личность;
    • копия справки о присвоении определенной группы инвалидности;
    • заключение медицинской комиссии о необходимости дополнительного помощи, так как человека не в силах сам о себе позаботится.

    Решение о необходимости выплат принимается в течение 10 дней с момента подачи документов. Важно помнить, денежная компенсация не предоставляется людям, которые оказывают уход на коммерческой основе, занимаются предпринимательством, лицам, которые проходят альтернативную (невоенную) службу, официально трудоустроены, в том числе на условиях неполного трудового дня.

    2.

    С 1 января 2020 года вводится в действие новый Закон № 2671- VІІІ "О социальных услугах"

    Закон определяет основные организационные и правовые принципы предоставления социальных услуг, направленных на профилактику сложных жизненных обстоятельств, преодоление или минимизацию их негативных последствий, лицам/семьям, находящимся в сложных жизненных обстоятельствах.

    Создан Реестр предоставителей и получателей социальных услуг, включающий персональную информацию о предоставителях социальных услуг, отдельно - о физлицах, ухаживающих за членами семьи, и о получателях услуг.

    Социальные услуги оказываются как государством, предпринимателями, так и физическими лицами. Физические лица могут предоставлять социальные услуги по уходу на непрофессиональной основе без прохождения обучения и соблюдения государственных стандартов членам своей семьи, которые проживают вместе, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности и являются:

    1) лицом с инвалидностью I группы;

    2) детьми с инвалидностью;

    3) пожилыми людьми с когнитивными нарушениями;

    4) неизлечимо больными, которые из-за нарушений функций организма не могут самостоятельно передвигаться и самообслуживаться;

    5) детьми, больными тяжелыми перинатальными поражениями нервной системы, тяжелыми врожденными пороками развития, орфанными заболеваниями, онкологическими, онкогематологическими заболеваниями, детским церебральным параличом, тяжелыми психическими расстройствами, сахарным диабетом I типа (инсулинозависимые), острыми или хроническими заболеваниями почек IV степени, детьми, которые получили тяжелую травму, требуют трансплантации органа, паллиативной помощи. Перечень тяжелых заболеваний утверждает Кабинет Министров.

    В таком случае выплачивается компенсация за уход.

    Размер компенсации за уход физическим лицам без осуществления предпринимательской деятельности на профессиональной основе из расчета 70 % минимальной заработной платы в пчасовом размере за один час ухода за одним лицом, но не больше 360 часов на месяц.

    Компенсация выплачивается в соответствии с трехсторонним письменным договором о предоставлении социальных услуг по уходу между физлицом, нуждающимся в уходе или его законным представителем и структурным подразделением по вопросам соцзащиты населения.

    Существенных условием такого договора является количество часов предоставления социальных услуг по уходу на месяц.

    Если коротко:

    1. Вы должны внести знакомую в Реестр лиц, требующих предоставления социальной услуги.

    2. Вы должны пройти обучение и быть занесены в Реестр лиц предоставляющих социальную услугу без осуществления предпринимательской деятельности на профессиональной основе.

    3. Заключить трехсторонний письменный договор.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Після отримання на руки відповідних документів від ТЦСЗ та СД Ви зможете без проблем перетнути кордон, супроводжуючи свою знайому.

    Згідно роз’яснень Держприкордонслужби від 03 травня 2022 Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).

    З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

    Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

    6. Для супроводу:

    2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

    При виїзді треба мати такі документи:

    паспорти,

    посвідчення інваліда знайомої,

    документи, які підтверджують постійний догляд.

    Гончаренко Константин

    Доброго дня!

    Окремо зазначу, що виключення можуть стосуватися тільки осіб, визначених законодавством.

    Зокрема тих, які мають: ( Вам необхідно у ТЦК та СП у регіоні перебування отримати одну з таких довідок за підписом начальника)

    посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, (заброньований за погодженням з Мінекономіки, установою , організацією, для суспільно -корисної допомоги) або

    висновок військово-лікарської комісії про непридатність ( з виключенням з обліку повністю , взагалі)

    Крім того обмеження не стосуються осіб:

    на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або

    які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або

    на утриманні яких є дитина з інвалідністю., або особа з інвалідністю до 23 років.

    А також тих, хто є:

    усиновителем

    опікуном, або

    • чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.
    • здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).
    • водії, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, відповідно до визначеного порядку;
    • люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують.
    • Особи, що зайняті доглядом за особами , що його потребують згідно висновку ЛКК (внаслідок когнітивних порушень здоров я)

    які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено.

    ---

    Вам треба мати копію довідки МСЕК про Вашу інвалідність чи інвалідність родичанад яким ви здійснюєте опіку , чи постійний догляд (за висновком ЛКК згідно довідки органу соц. Захисту як доглядач з відповідними виплатами), або висновок про термінове лікування закордоном та військовий квиток де вказано про відстрочку, або довідку про це, також паспорт закордонний

    Таке формулювання може дати підставу для відстрочки з правом виїзду, візьміть на ВЛК всі медичні документи оригінали та копії , копії залиште у них в тцк сп.

    або домагатися висновку ВЛК про непридатність з виключенням з обліку

    Нові правила перетину з 03.05.22

    https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu/

    Опіку встановлює лише суд над недієздатними попередньо визнається даний факт судом це 30- 90 днів

    знайомого треба оформити доглядачем особи з інвалідністю з відповідними виплатами на підставі довідки ЛКК будь-якої лікарні, про те, що особа з інвалідністю потребує постійного догляду з такими довідками ЛКК , про догляд та про призначення виплат пропустять разом з такою особою , догляд встановлює місцеве управління соц захисту та надає довідки доглядачу.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Клострейх Олена Володимирівна

    Доброго дня Євгеній

    Опіку встановлює лише суд над недієздатними попередньо визнається даний факт судом це 30- 90 днів.

    В даному випадку вам потрібно звернутись КП за довідкою про встанолення недієздатності особи.

    Надалі вам потрібно оформити довідку за доглядом особи інвалідом.

    Пsсля цього sзвернутись з усіма документами у ВЛК, щоб вам надали дозвіл це повинні видати висновок про непридатність.

    Хай щастить!

    Адвокат Евгений Александрович
    100%

    Здравствуйте, Евгений!

    ВЫ СМОЖЕТЕ ПЕРЕСЕЧЬ ГРАНИЦУ, В СВЯЗИ С УХОДОМ ЗА ЗНАКОМОЙ (ИНВАЛИД 2 ГРУППЫ), ПРИ НАЛИЧИИ ТАКИХ ДОКУМЕНТОВ:

    - ПАСПОРТОВ ГР.УКРАИНЫ ДЛЯ ВЫЕЗДА ЗА ГРАНИЦУ НА ВАШЕ ИМЯ И НА ИМЯ ЗНАКОМОЙ (ИНВАЛИД 2 ГРУППЫ) (ВНУТРЕННИХ ПАСПОРТОВ ГР.УКРАИНЫ);

    - СПРАВКА МСЭК О ИНВАЛИДНОСТИ 2 ГРУППЫ В ОТНОШЕНИИ ВАШЕЙ ЗНАКОМОЙ;

    - ЗАКЛЮЧЕНИЯ ЛКК БОЛЬНИЦЫ В ОТНОШЕНИИ ЗНАКОМОЙ (ИНВАЛИД 2 ГРУППЫ), ЧТО ОНА НУЖДАЕТСЯ В УХОДЕ;

    . СПРАВКИ УПРАВЛЕНИЯ ТРУДА И СОЦИАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ НАСЕЛЕНИЯ ОБ УСТАНОВЛЕНИИ УХОДА (УДОСТОВЕРЕНИЯ) О ОСУЩЕСТВЕЛЕНИИ ВАМИ УХОДА ЗА ЗНАКОМОЙ (ИНВАЛИД 2 ГРУППЫ).

    УКАЗАННЫХ ДОКУМЕНТОВ ДОСТАТОЧНО.

    ПО ЗАКОНУ ВЫ КАК СОПРОВОЖДАЮЩИЙ ДОЛЖНЫ ПЕРЕСЕКАТЬ ГРАНИЦУ ВМЕСТЕ СО ЗНАКОМОЙ (ИНВАЛИД 2 ГРУППЫ),

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

    П О С Т А Н О В А від 27 січня 1995 р. N 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України:

    Про затвердження Правил перетинан... | від 27.01.1995 № 57 (rada.gov.ua)

    ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України

    1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

    2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації N 157-1/о) ( z1509-12 ) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ( 2109-14 ), "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" ( 1727-15 ), в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність).

    Перетин державного кордону може здійснюватися:

    особою з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність); ;…».

    - ПОВІДОМЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:

    До кого з чоловіків, громадян України віком від 18 до 60 років, не застосовується обмеження виїзду за кордон (dpsu.gov.ua)

    У РАЗІ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ ЗІ СТОРОНИ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ВИМАГАЙТЕ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, НАДАННЯ ОФІЦІЙНОЇ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ЯКУ ВИ МАЄТЕ ПРАВО ОСКАРЖИТИ, ЯК НЕЗАКОННЕ РІШЕННЯ ДО НАЧАЛЬНИКА ПУНКТУ ПРОПУСКУ ТА ОДНОЧАСНО ДО ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ ДО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ТОЩО.

    ПРО ОБОВ»ЯЗОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ТУТ:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про прикордонний контроль

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 6, ст.46):

    Про прикордонний контроль | від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

    1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

    2. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

    3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

    4. У разі відмови іноземцю, особі без громадянства у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну візу у його паспортному документі може бути скасовано за наявності однієї з таких підстав:

    1) рішення відповідного державного органу України про заборону в'їзду в Україну;

    2) обґрунтованих підстав вважати візу отриманою у незаконний спосіб. Неподання іноземцем або особою без громадянства під час в'їзду в Україну одного чи кількох підтверджуючих документів щодо мети та умов перебування в Україні не є підставою до скасування візи.

    Скасування візи здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування візи зазначається у рішенні про відмову у перетинанні державного кордону.

    5. У разі якщо іноземці, особи без громадянства, яким відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, були привезені в пункт пропуску через державний кордон перевізником, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону:

    1) наказує перевізникові вивезти іноземців, осіб без громадянства в державу, з якої їх було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;

    2) до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, вживає належних заходів щодо запобігання їх незаконному перетинанню державного кордону".

    ИНФОРМАЦИЮ МОЖНО УТОЧНИТЬ ЗДЕСЬ:

    Контакти (dpsu.gov.ua)

    Адміністрація Державної прикордонної служби України розташована за адресою:

    вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна

    adpsu@dpsu.gov.uaCлужба «Довіра»:+38(044)527-63-63Факс:+38(044)239-84-80

    Громадська приймальня:

    пн-чт: 09:00 - 17:00

    пт: 09:00 - 16:00

    обід: 13:00 - 14:00

    Громадська приймальня Адміністрації Державної прикордонної служби України розташована за адресою (тимчасово не працює під час карантину):

    вул. Володимирська, 30, м. Київ, 01601, Україна

    zvernennia@dpsu.gov.ua+38 (044) 527-64-29

    пн-чт: 09:00 - 17:00

    пт: 09:00 - 16:00

    обід: 13:00 - 14:00

    Телефон гарячої лінії (Служба «Довіра»)

    Надання громадянам відповідей на питання консультаційного характеру в межах компетенції Державної прикордонної служби України

    1598 (для дзвінків з мобільного)+38(044)527-63-63 (для дзвінків із-за кордону)

    dovira@dpsu.gov.ua

    Подання запитів на отримання публічної інформації

    ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

    (044) 527-64-29(044) 239-84-80 (факс)

    Publicinfo@dpsu.gov.ua

    Подання звернень громадян

    ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює під час карантину): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

    Нужна полная консультация алгоритм действий обращайтесь индивидуально через кнопку "ЗВЕРНУТИСЯ" (С ПРАВОЙ СТОРОНЫ ФОТО).

    Всего доброго, удачи Вам!

    Адвокат Евгений Александрович

    Євгеній!

    ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ НЕПРОФЕСІЙНОГО ДОГЛЯДУ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ДО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА

    від 6 жовтня 2021 р. № 1040 Київ

    Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

    Деякі питання призначення і вип... | від 06.10.2021 № 1040 (rada.gov.ua)

    ЗАТВЕРДЖЕНО

    постановою Кабінету Міністрів Українивід 6 жовтня 2021 р. № 1040

    ПОРЯДОК

    подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

    "1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі) особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися (далі - соціальні послуги з догляду на професійній основі) та є:

    громадянами похилого віку;

    особами з інвалідністю;

    невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування;

    дітьми з інвалідністю;

    дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306; 2020 р., № 12, ст. 481).

    2. Компенсація призначається і виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, які:

    не перебувають у трудових відносинах;

    не є фізичними особами - підприємцями;

    не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, зокрема адвокатської, нотаріальної діяльності);

    не перебувають на обліку як безробітні.

    3. Компенсація не призначається:

    1) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, особам, зазначеним у абзацах другому - шостому пункту 1 цього Порядку, якщо такі особи:

    отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду, стаціонарного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору;

    отримують виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

    2) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

    3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”.

    4. Особи, які отримують соціальні послуги або виплати, визначені в підпункті 1 пункту 3, або особи, за яких фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, отримують виплати, зазначені в підпунктах 2 і 3 пункту 3 цього Порядку, за їх бажанням замість соціальних послуг чи виплат можуть отримувати соціальні послуги з догляду від фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, відповідно до цього Порядку.

    5. Особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік), який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад (далі - уповноважений орган).

    Особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подають уповноваженому органу заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - заява про потребу в наданні соціальних послуг).

    Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, пред’являються:

    паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;

    документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

    До заяви про потребу в наданні соціальних послуг додаються:

    висновок про стан здоров’я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду (далі - висновок про стан здоров’я), за формою, затвердженою МОЗ;

    копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);

    копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років (за потреби);

    копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ (за потреби);

    довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ (за потреби);

    копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

    копія рішення суду або рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для опікунів або піклувальників).

    Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу, який прийняв заяву про потребу в наданні соціальних послуг.

    Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, використовуючи інформацію про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, яка міститься у переліку, можуть зазначити прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    Якщо у заяві про потребу в наданні соціальних послуг не зазначено прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі, уповноважений орган самостійно приймає рішення про вибір такої фізичної особи, використовуючи відомості з переліку.

    6. Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання поданої заяви про потребу в наданні соціальних послуг особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, надсилає письмове повідомлення фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, про вибір такої особи до надання соціальних послуг з догляду на професійній основі.

    Фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення подає до уповноваженого органу заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - заява про згоду надавати соціальні послуги).

    7. Компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається уповноваженим органом згідно з поданою нею заявою про згоду надавати соціальні послуги.

    Під час подання заяви про згоду надавати соціальні послуги пред’являються паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

    8. Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги також можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі, за формами, затвердженими Мінсоцполітики.

    Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше наступного робочого дня надсилає справу (у тому числі електронну) відповідному уповноваженому органу засобами електронного зв’язку для прийняття рішення про призначення компенсації.

    Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги в електронній формі можуть подаватися через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

    У такому разі до заяви про потребу в наданні соціальних послуг також додаються скановані копії документів, зазначених у абзацах сьомому - тринадцятому пункту 5 цього Порядку.

    На заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги та відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та звертається за отриманням компенсації, особи/ законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, відповідно.

    Якщо заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги подаються в електронній формі, відомості про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), а також реквізити паспорта громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідки про звернення за захистом в Україні/ посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа кваліфікованого електронного підпису.

    9. Уповноважений орган протягом двох робочих днів із дати надходження заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги перевіряє їх та документи/відомості, зазначає в таких заявах кількість та перелік прийнятих документів/відомостей, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість та перелік неподаних документів/відомостей, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи/відомості мають бути подані.

    Повідомлення про прийняття зазначених заяв разом з документами/відомостями видається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, під час подання заяв або надсилається їм протягом одного робочого дня із дати подання заяв на поштову або електронну адресу заявника.

    Якщо такі заяви разом із документами надсилаються засобами поштового зв’язку, днем подання таких заяв вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.

    Якщо до даних заяв не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох днів з дати отримання таких заяв надсилає на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення про те, які документи потрібно подати.

    У разі подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та/або особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, недостовірних документів/відомостей уповноважений орган може відмовити в призначенні компенсації шляхом надсилання на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення.

    10. Відповідно до поданих заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги і документів уповноважений орган протягом десяти календарних днів готує договір про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - договір), що укладається у письмовій формі між фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, та уповноваженим органом.

    Форма договору затверджується Мінсоцполітики.

    У договорі зазначаються обсяг соціальних послуг з догляду на професійній основі з визначенням конкретних заходів, інформація про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, інформація про особу, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, строки надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць, права, обов’язки та відповідальність сторін.

    Договір укладається на період, на який особа потребуватиме надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, але не більше ніж на строк, визначений у висновку про стан здоров’я.

    Продовження строку дії договору здійснюється на підставі поданого висновку про стан здоров’я.

    11. Рішення про призначення і виплату компенсації приймається уповноваженим органом за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    12. Розмір компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше ніж 360 годин на місяць.

    Кількість осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не обмежується, але загальна кількість годин, за які нараховується компенсація, має становити не більше ніж 360 годин на місяць.

    Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається і виплачується згідно з договором.

    13. Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається на строк надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, визначений у договорі, і виплачується із дати укладення договору.

    У разі продовження строку дії договору виплата компенсації продовжується за заявою фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з дати укладення договору.

    Виплата компенсації здійснюється на підставі поданого фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, акта про надані соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

    Акт складається фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі у двох примірниках і підписується фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі. Один примірник акта залишається у особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, другий - зберігається у фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    ...

    19. Уповноважений орган на підставі даних, отриманих шляхом автоматизованого доступу/обміну в електронній формі, перевіряє щомісяця укладені фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, договори та загальну кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць.

    20. Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, виплачуються за минулий період, але не більше ніж за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

    Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з вини уповноваженого органу, що їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент виплати.

    Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по день смерті (включно) членам її сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

    21. Рішення уповноваженого органу про припинення виплати або відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.

    22. На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та отримує компенсацію, відповідним уповноваженим органом формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення компенсації.

    23. Уповноважені органи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    При наявності запитань звертайтеся через кнопку "ЗВЕРНУТИСЯ".

    Всього доброго!

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Опікунство оформляти не раджу, рекомендую подумати про догляд та надання соціальних послуг , Які дозволило надавати МІнсоцполітики.

    Заяву про надання такої послуги та пакет документів можна подавати до ЦНАПу, до сільської, селищної, міської ради, тобто за місцем проживання, та через портал Дія.

    Уряд визначив, що для отримання послуги з догляду на професійній основі потрібно укласти тристоронній договір між одержувачем соціальної послуги з догляду, надавачем такої соціальної послуги та виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

    Громадяни, які надають послуги з догляду на професійній основі, мають бути непрацюючими, не займатися підприємницькою або незалежною професійною діяльністю та пройти підготовку чи перепідготовку для надання соціальної послуги з догляду.

    Щодо перетину кордону:

    Для супроводу:

    1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

    3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому - шостому цього пункту), - у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

    5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

    Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

    6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);

    Успіхів


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України