Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Банківська право, 26 травня 2022, питання №65299 400₴

Заборгованість по кредитній картці

Ми з сім'єю зараз в Європі і не маємо змоги платити на 2 кредитні рахунки (Монобанку та А-банку). В найближчі років 5 будемо проживати в Європі. Підкажіть будьласка на скільки страшними будуть для нас наслідки від цих банків, якщо надалі ми не будемо погашати ці заборгованості

Відповіді юристів (25)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Добрий день, Сергію!

    НЕ таке воно вже і страшне.

    Введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, про що Торгово-промислова палата України оприлюднила відповідного листа від 28.02.2022 року.

    Однак, для того щоб скористатись форс-мажорною обставиною з метою відстрочення сплати кредиту потрібно не мати можливості сплачувати його у період війни та попередньо повідомити про це банк чи іншого кредитора. У такому випадку боржник може розраховувати на ненарахування штрафних санкцій або уникнути іншої відповідальності, передбаченої у результаті прострочення внесення кредитних платежів у зв'язку з настанням форс-мажорної обставини.

    Нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон, який абсолютно спростив звільнення від відповідальності боржників за прострочення сплати кредитних платежів. Мова йде про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022 року.

    Основні нововведення, які вносяться вказаним Законом стосовно кредитних правовідносин, полягають у наступному.

    Так, у період дії в Україні воєнного (а також надзвичайного) стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування:

    - боржник звільняється від нарахування пені, штрафів, інфляційного збільшення та 3% річних у зв'язку з прострочення сплати кредитних платежів (штрафні та інші санкції, нараховані включно з 24.02.2022 року підлягають списанню кредитодавцем), а якщо прострочення здійснено боржником за споживчим кредитом – то також і іншої відповідальності;

    - щодо іпотечного майна зупиняється можливість реалізації права іпотекодержателя на: набуття права власності на предмет іпотеки (ст. 37 ЗУ "Про іпотеку); продаж предмета іпотеки(ст. 38 ЗУ "Про іпотеку); виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти (ст. 40 ЗУ "Про іпотеку); реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах (ст. 41, 47 ЗУ "Про іпотеку) (наведені нововведення щодо іпотечного майна не поширюються на нерухоме майно, передане в іпотеку після 17.03.2022 року, а також якщо за іпотечним договором, до якого після 17.03.2022 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій).

    На період воєнного (надзвичайного) стану також продовжено перебіг загальної та спеціальної позовної давності, а також строку поруки.

    Разом з тим, слід мати на увазі, що вищевказаний Закон позбавляє боржника відповідальності за несплату кредиту в описані строки, однак не звільняє його від сплати процентів та інших наслідків, які можуть бути передбачені кредитними договорами, зокрема від можливості вимагання кредитором дострокового розірвання договору та повернення всієї суми кредиту та процентів за прострочення виконання вказаних зобов’язань в обумовлений кредитним договором строк.

    При цьому своєю Постановою від 25.02.2022 року № 23 Національний банк України (надалі також – НБУ) затвердив Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, якими окрім іншого запроваджено так звані «кредитні канікули».

    Як роз’яснено НБУ банкам дозволено не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов’язана із російською агресією.

    Водночас зауважено, що про умови кредитних канікул потрібно домовитися безпосередньо з відповідним банком і така домовленість є добровільною.

    Наразі ряд банків вже оприлюднили умови запропонованих ними кредитних канікул, з якими можна ознайомитись на сайтах відповідних банків.

    • Сергій Клієнт рік тому

      Тобто якщо й надалі не погашати - 3-5 років то найімовірніше що на мене подадуть до суду, та за результатом заберуть майно? (Прописаний я у батьків в селі, а жінка володіє лише частиною квартири). Автомобіль за кордоном...

      правильно я зрозумів?

      • Айвазян Юрий Климентьевич
        Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

        Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

        Спілкуватися у чаті

        З ними не варто потрапляти до суду. В них кваліфіковані юристи. Стягнення на Ваші борги майна батьків не стосується.

        • Сергій Клієнт рік тому

          Ну в суді нас і не буде, так як всі ці роки будемо за кордоном... чи вони можуть і зв кордоном притягти до відповідності?

          • Айвазян Юрий Климентьевич
            12.5%
            Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

            Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

            Спілкуватися у чаті

            Навряд чи. Все станеться швидко. Скорше за все, коли повернетесь. Хоча все залежить від суми боргів та тих двосторонніх чи багатосторонніх угод України з іншими державами, які вже підписані. Механізм міжнародного стягнення боргів існує. Все відбувається приблизно так:

            1. Дружня колекція (розмовний) або Amicable collection - в своєму роді аналог претензійного / досудового врегулювання спору, в ході якого місцевий юрист:

            • відправляє боржнику письмову вимогу / претензію про сплату боргу;
            • здійснює телефонні переговори з приводу боргу;
            • здійснює правовий пресинг, наприклад, попереджає про внесення фірми в чорний список, тощо.

            Результатом даного етапу може бути:

            • успішна колекція у вигляді оплати заборгованості та підписання між сторонами угоди про визнання певної суми боргу (як правило, меншої суми від розміру початкового боргу), або у вигляді підписання між сторонами угоди про розстрочення погашення заборгованості, яка в подальшому контролюється юристами до повного його виконання;
            • безуспішна колекція, яка підводить Клієнта до ініціювання наступного етапу - судового стягнення.

            2. Судове стягнення - стандартний судовий розгляд. Захід, який проводиться в тому випадку, коли дружня колекція не принесла результатів. Стягнення боргів за кордоном на цьому етапі здійснюється за передоплатою адвокатами / юристами в країні боржника. Ця ж послуга надається в Україні, якщо така підсудність обумовлена контрактом госпсуб'єкта України з іноземним контрагентом.

            Важливо! На даному етапі відбувається легалізація рішень національних судів на території іноземних держав. Пояснення на прикладі: «У договорі позивача з України та контрагента, наприклад, з Польщі, передбачена підсудність в госпсуді Києва, куди позивач і звертається за стягненням, а отримане рішення суду потребує легалізації в суді Польщі за місцезнаходженням боржника для отримання виконавчого документа».

            3. Виконавче провадження - завершальний і найбільш довгоочікуваний етап міжнародного стягнення боргів. Стандартна процедура, що реалізується місцевими юристами / адвокатами на території іноземної держави. Даний етап тягне за собою незначні адміністративні витрати та завершується оплатою гонорару правозахиснику у вигляді узгодженого заздалегідь відсотка від стягненої суми заборгованості.

            На даному етапі місцевий юрист:

            • готує необхідні процесуальні документи для відкриття виконавчої процедури і подальшого її контролю;
            • взаємодіє з виконавчим органом у вигляді представництва інтересів кредитора під час проведення виконавчих дій;
            • вживає заходів щодо бездіяльності виконавчого органу;
            • сприяє оперативному руху виконавчого провадження.
          • Адвокат Евгений Александрович
            Адвокат Евгений Александрович рік тому

            Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

            Сергій!

            "Ну в суді нас і не буде, так як всі ці роки будемо за кордоном... чи вони можуть і зв кордоном притягти до відповідності"?

            НЕ ЗМОЖУТЬ!

      • Адвокат Евгений Александрович
        12.5%
        Адвокат Евгений Александрович рік тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Сергій!

        КРЕДИТНІ УСТАНОВИ, УТОМУ ЧИСЛІ І МФО, ВСІ ІНШІ КРЕДИТНІ УСТАНОВИ, ЗОБОВ"ЯЗАНІ ВИКОНУВАТИ РІШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЩОДО НЕ НАРУХВАННЯ ПЕНІ І ШТРАФНИХ САНКЦІЙ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ:

        ЗАКОН УКРАЇНИ

        Про Національний банк України

        (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 29, ст.238):\

        Про Національний банк України | від 20.05.1999 № 679-XIV (rada.gov.ua)

        Стаття 7. Інші функції

        Національний банк виконує такі функції:

        1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

        2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг;

        3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

        4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

        5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної та фінансової статистики, статистики платіжного балансу, міжнародної інвестиційної позиції, зовнішнього боргу, статистичної інформації фінансових установ, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;

        6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

        7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних, облікових систем, національної системи електронної дистанційної ідентифікації Національного банку (системи BankID Національного банку), встановлює умови взаємодії суб’єктів у цих системах, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

        8) здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі;

        8-1) здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України;

        9) здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, створює та веде Кредитний реєстр Національного банку України;

        9-1) веде Державний реєстр фінансових установ, реєстр колекторських компаній, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;

        10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

        10-1) здійснює попередню кваліфікацію осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та складає перелік таких осіб;}

        13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

        13-1) забезпечує представництво інтересів Національного банку в органах влади іноземних держав, захист прав та інтересів Національного банку в закордонних юрисдикційних органах;

        14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій;

        14-1) створює, веде інформаційні системи (реєстри, бази даних) для виконання функцій валютного регулювання та валютного нагляду, а також встановлює вимоги щодо створення, ведення, наповнення банками, небанківськими фінансовими установами, операторами поштового зв’язку інформаційних систем (реєстрів, баз даних) для забезпечення обміну інформацією між ними при здійсненні валютного нагляду;

        15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютного резерву та здійснення операцій із золотовалютним резервом та банківськими металами;

        16) аналізує та прогнозує динаміку макроекономічних, грошово-кредитних, валютних та фінансових показників, у тому числі складає платіжний баланс;

        17) організовує та здійснює інкасацію коштів та перевезення валютних цінностей, у визначеному Національним банком порядку видає юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації, зупиняє, поновлює та відкликає їх;

        18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

        19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

        20) визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, в тому числі валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

        21) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;

        22) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;

        22-1) здійснює відповідно до компетенції повноваження у сфері депозитарного обліку;

        23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом;

        25) визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами;

        26) створює засвідчувальний центр для забезпечення внесення відомостей про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів, до Довірчого списку згідно з вимогами Закону України "Про електронні довірчі послуги";

        26-1) здійснює державне регулювання з питань електронної ідентифікації у банківській системі України, для чого встановлює:

        вимоги, яким повинні відповідати кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг, що надають кваліфіковані електронні довірчі послуги у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів, у тому числі вимоги до їх програмно-технічних комплексів;

        порядок надання та використання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів;

        порядок надання послуги постачання передачі сигналів точного часу засвідчувальним центром кваліфікованим надавачам електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів;

        27) видає небанківським фінансовим установам та іншим особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунків та відкликає їх відповідно до законодавства;

        28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

        29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків;

        30) здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за банками та філіями іноземних банків; страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) брокерами, кредитними спілками, ломбардами та іншими фінансовими установами (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу); платіжними організаціями, учасниками чи членами платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій чи реєстраційних документів; операторами поштового зв’язку; іншими установами, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій; філіями або представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, іншими юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги;

        31) здійснює аналіз стану фінансової системи щодо фінансової стабільності.

        32) визначає порядок, вимоги та заходи із забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки у банківській системі України та для суб’єктів переказу коштів, здійснює контроль за їх виконанням; утворює центр кіберзахисту Національного банку України, забезпечує функціонування системи кіберзахисту у банківській системі України;

        33) забезпечує формування та ведення переліку об’єктів критичної інфраструктури, а також реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури у банківській системі України, визначає критерії та порядок віднесення об’єктів у банківській системі України до об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, забезпечує проведення оцінювання стану кіберзахисту та аудиту інформаційної безпеки у банківській системі України;

        34) здійснює захист прав споживачів фінансових послуг, що надаються банками, а також іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України;

        34-1) здійснює нагляд за додержанням банками, іншими фінансовими установами, особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки);

        35) організовує роботу та здійснює заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення;

        36) встановлює вимоги до банків, що здійснюватимуть емісію депозитних сертифікатів банків".

        ПОСИЛАЮЧИСЬ НА ПОСТАНОВУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ ПРЕТЕНЗІЮ У АДРЕСУ КРЕДИТОРА МФО, ПОДАТИ СКАРГУ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ТА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ДО СУДУ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ.

        ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

        ПОСТАНОВА

        24.02.2022 № 18

        Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану:

        Про роботу банківської системи в ... | від 24.02.2022 № 18 (rada.gov.ua)

        "Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

        1. Правління Національного банку України забезпечує свою роботу відповідно до Закону України "Про Національний банк", Регламенту Правління Національного банку України в умовах особливого періоду, затвердженого рішенням Правління Національного банку України від 21 серпня 2019 року № 606-рш, нормативно-правових та розпорядчих актів Національного банку України...

        19-2. Банкам-позичальникам забороняється здійснювати:

        1) погашення кредитів, позик, одержаних ними за договорами з нерезидентами (уключаючи сплату процентів та інших платежів за такими договорами), раніше строку (найбільш віддаленої дати), що визначений умовами відповідного договору для своєчасного виконання такого платежу;

        2) скорочення строків виконання ними боргових зобов'язань за кредитами, позиками, одержаними за договорами з нерезидентами".

        Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

        Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

        Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

        УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2022

        Про введення воєнного стану в Україні:

        https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...

        "У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

        1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

        2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

        3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

        4. Кабінету Міністрів України невідкладно:

        1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

        2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

        5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

        6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

        7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

        8. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

        Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

        24 лютого 2022 року".

        УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 133 /2022

        УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

        "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

        У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

        1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

        2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні і причини прийняття такого рішення.

        3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

        Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

        14 березня 2022 року".

        УказПрезидента України

        Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

        Про продовження строку дії ... | від 18.04.2022 № 259/2022 (rada.gov.ua)

        {Указ затверджено Законом № 2212-IX від 21.04.2022}

        У зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

        1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

        2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

        3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

        Президент України

        В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

        м. Київ18 квітня 2022 року№ 259/2022

        УказПрезидента України

        Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

        {Указ затверджено Законом № 2263-IX від 22.05.2022}

        У зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

        1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

        2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

        3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

        Президент України

        В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

        м. Київ17 травня 2022 року№ 341/2022

        У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

        Всього доброго!

      • Адвокат Евгений Александрович
        Адвокат Евгений Александрович рік тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Сергій!

        "Тобто якщо й надалі не погашати - 3-5 років то найімовірніше що на мене подадуть до суду, та за результатом заберуть майно? (Прописаний я у батьків в селі, а жінка володіє лише частиною квартири). Автомобіль за кордоном...правильно я зрозумів"?

        - МАЙНО ВИ МОЖЕТЕ ПЕРЕОФОРМИТИ НАРОДИЧІВ.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Тут є лист ТПП про форс-мажор. Він - індульгенція на всі випадки боргів і Вам знадобиться у перемовинах з банками.

    https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsed...

    Мєньков Андрій Васильович
    10%
    Мєньков Андрій Васильович рік тому

    Юрист, 18 років досвіду

    Доброго дня Сергій.

    Якщо Ви маєте майно в Україні, то банк може відсудити заборгованість і потім погасити її шляхом арешту та реалізації вашого майна на торгах.

    Форс-мажор не звільняє Вас від сплати заборгованості, а звільняє тільки від відповідальності за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов"язань. Іншими словами штрафи та пені за несвоєчасну сплату по кредитах в період воєнного стану Вам не мають нараховувати, а якщо нарахують - то це буде незаконно. Але Вам у свою чергу також треба довести в суді, що форс-мажор унеможливил виконання вами основного зобов"язання.

    • Сергій Клієнт рік тому

      Тобто якщо й надалі не погашати - 3-5 років то найімовірніше що на мене подадуть до суду, та за результатом заберуть майно? (Прописаний я у батьків в селі, а жінка володіє лише частиною квартири). Автомобіль за кордоном...

      правильно я зрозумів?

      • Адвокат Евгений Александрович
        Адвокат Евгений Александрович рік тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Сергій!

        "Тобто якщо й надалі не погашати - 3-5 років то найімовірніше що на мене подадуть до суду, та за результатом заберуть майно? (Прописаний я у батьків в селі, а жінка володіє лише частиною квартири). Автомобіль за кордоном...правильно я зрозумів"?

        - ТАКЕ ЙМОВІРНО МОЖЕ БУТИ.

        МАЙНО ВИ МОЖЕТЕ ПЕРЕОФОРМИТИ НАРОДИЧІВ.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    12.5%

    Вітаю!

    Найгірший сценарій - звернення банків до судів, отримання задоволених позовних вимог та звернення стягнення на майно, яке належить Вам на праві власності і знаходиться в Україні.

    Майно може бути реалізоване шляхом проведення аукціону або торгів. Але це найгірший сценарій.

    Аби цього не сталось, раджу провести перемовини з банками про реструктуризацію боргів.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    • Сергій Клієнт рік тому

      Тобто якщо й надалі не погашати - 3-5 років то найімовірніше що на мене подадуть до суду, та за результатом заберуть майно? (Прописаний я у батьків в селі, а жінка володіє лише частиною квартири). Автомобіль за кордоном...

      Правильно я зрозумів?

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Це все складна процедура, але в найгіршому для Вас сценарії - так!

        Стягнення може бути звернено тільки на майно, яке належить Вам на праві власності. Тільки особі, яка є кредитором по договору!

      • Адвокат Евгений Александрович
        Адвокат Евгений Александрович рік тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Сергій!

        "Тобто якщо й надалі не погашати - 3-5 років то найімовірніше що на мене подадуть до суду, та за результатом заберуть майно? (Прописаний я у батьків в селі, а жінка володіє лише частиною квартири). Автомобіль за кордоном...правильно я зрозумів"?

        - ТАКЕ ЙМОВІРНО МОЖЕ БУТИ.

        МАЙНО ВИ МОЖЕТЕ ПЕРЕОФОРМИТИ НАРОДИЧІВ.

    Тарасюк Віктор  Анатолійович
    Тарасюк Віктор Анатолійович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду

    Доброго дня, Сергію! Страшні чи не страшні наслідки для Вас, за порушення зобовязань перед банками залежить від банків ( від сум боргу). Чи захочуть банки звертатись до суду з позовом про стягнення забогованості ( під час війни таких як ви на жаль багато). Якщо боргові зобовязання перед банками були забезпечені майном яке належить вам на праві власності, таке майно за рішенням суду може бути арештоване, та в подальшому реалізоване. Але до суду банк може звернутись після закінчення стоку договору. Такі суди проходять не дуже швидко.

    Якщо я правильно зрозумів, власного майна, яке могло забезпечити виконання кредиту ви не маєте, то таким чином найстрашніший наслідок для вас - це рішення суду, через скілька років, яке реально неможливо виконати.

    Якщо є питання звертайтесь. Щасти Вам!

    Крикун Сергій  Павлович
    11.3%
    Крикун Сергій Павлович рік тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    Закон України " Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text):

    " II. Прикінцеві та перехідні положення...

    3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:...

    2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

    "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

    19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";...

    11) розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

    "6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

    Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем";".

    Цивільний кодекс України (ЦК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    "Стаття 257. Загальна позовна давність

    1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки...

    Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

    1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

    2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.".

    ---

    Доброго дня, Сергію!

    По-перше, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання - тобто, війна в Українї як обставина форс-мажору не впливає на обов'язок виконання грошового зобов'язання, ні які обставини форс-мажору не звільняють від погашення кредиту. Більш детально з цього приводу мною викладені пояснення у своїй статті на цьому сайті під назвою: "Форс-мажор під час війни і не тільки".

    По-друге, відповідно до наведеного мною та колегами Закону про дії норм на період дії воєнного стану припиняється нарахування штрафних санкцій, в тому числі, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК, але нарахування процентів за кредитами не припинено, буде продовжуватись банками.

    По-третє, реструктуризація боргу, передбачена "ПРАВИЛА(ми) роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0023500-22#Te...) (п.2, підп.3): по-перше, потребує декількох умов одночасно; по-друге, як я вважаю, передбачатиме: по-перше, погашення певної суми кредиту; по-друге, поточне погашення кредиту.

    По-четверте, передбачене вище в п.19 прикінцевих та перехідних положеннях ЦК продовження строків означає продовження, в даному випадку, строку загальної позовної давності 3 роки на час воєнного стану в України, тобто на користь банків.

    Жупинский Николай Андреевич
    10%
    Жупинский Николай Андреевич рік тому

    Адвокат, м. Харків, 25 років досвіду

    Якщо дуже коротко то Вас чекають такі наслідки:

    1. Стягнення боргу в судовому порядку.

    2. Примусове виконання рішення суду через державну виконавчу службу або приватного виконавця.

    3. Арешт виконавцем рухомого та нерухомого майна боржника.

    4. Внесення відомостей про Вас до реєстру боржників і як результат, неможливість здійснення операцій з нерухомістю та транспортними засобами, в тому числі навіть спадкування.

    5. Звернення виконавця до суду та обмеження в праві виїзду за кордон. Тобто, Ви ризикуєте заїхати в Україну і не зможете виїхати. Це трапляється не часто, але у Вашому випадку це реально з огляду на місце перебування.

    Гончаренко Константин
    12.5%
    Гончаренко Константин рік тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня.

    У Вас є 3 шляхи:

    1. домовленності про відтермінування виплат по кредитах (НБУ дає таку можливість своєю постановою №23 від 25.02.22р.);

    2. Скористатися рішенням промислової палати про форс-мажорні обставини згідно з Указом Президента №64/2022 Про воєнний стан в Україні , який продовжено до 23.08.22 , аргументуйте у листах до банків так:

    Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

    Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

    Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.Визнати себе банкрутом процедура нижче

    3. Визнати себе банкрутом процедура нижче

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text

    Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

    1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
    2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

    1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

    2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

    3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

    4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

    Стаття 116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

    1. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
    1. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

    2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

    3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

    4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

    5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

    6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

    7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

    8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

    9) копія трудової книжки (за наявності);

    10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

    11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

    12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

    (треба сплатити винагороду арбітражного керуючого за 3 місяці. Це не менше 3-х мінімальних зарплат (14169 грн у 2020 році, ч. 4 ст. 30 КБ). Дана сума перераховуються не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду.)

    Стаття 113. Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб

    1. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою

    Суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Цим буде займатися арбітражний керуючий.

    Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя. На борги, які не можна погасити та реструктурувати, суд прийме рішення про звільнення від їх сплати.

    Що втратить особа-банкрут

    Фізособа втратить частину свого майна, якщо таке є. Цим буде займатися арбітражний керуючий: він проведе інвентарізацію, прийме вимоги кредиторів, проведе з ними збори, відкриє спецрахунок у банку, на який будуть зараховуватися кошти від продажу майна.

    Що залишиться у банкрута (ч. 6 ст. 131 КБ, ч. 3 ст. 132 КБ)

    залишаться й не будуть включені до ліквідаційної маси:

    житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею;

    або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї;

    житловий будинок – до 120 кв. м). Виняток – житло є предметом забезпечення (іпотека, застава);

    рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;

    суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінзарплат (195 тис грн у 2022 р.), якщо воно є неліквідним, а також майно яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;

    інше майно, на яке заборонено накладати стягнення (перелік є у Законі “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404).

    Скарга до НБУ онлайн https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizen...

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий день, Сергій!

    КРЕДИТНІ УСТАНОВИ, УТОМУ ЧИСЛІ І МФО, ВСІ ІНШІ КРЕДИТНІ УСТАНОВИ, ЗОБОВ"ЯЗАНІ ВИКОНУВАТИ РІШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЩОДО НЕ НАРУХВАННЯ ПЕНІ І ШТРАФНИХ САНКЦІЙ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про Національний банк України

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 29, ст.238):\

    Про Національний банк України | від 20.05.1999 № 679-XIV (rada.gov.ua)

    Стаття 7. Інші функції

    Національний банк виконує такі функції:

    1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

    2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг;

    3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

    4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

    5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної та фінансової статистики, статистики платіжного балансу, міжнародної інвестиційної позиції, зовнішнього боргу, статистичної інформації фінансових установ, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;

    6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

    7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних, облікових систем, національної системи електронної дистанційної ідентифікації Національного банку (системи BankID Національного банку), встановлює умови взаємодії суб’єктів у цих системах, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

    8) здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі;

    8-1) здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України;

    9) здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, створює та веде Кредитний реєстр Національного банку України;

    9-1) веде Державний реєстр фінансових установ, реєстр колекторських компаній, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;

    10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

    10-1) здійснює попередню кваліфікацію осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та складає перелік таких осіб;}

    13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

    13-1) забезпечує представництво інтересів Національного банку в органах влади іноземних держав, захист прав та інтересів Національного банку в закордонних юрисдикційних органах;

    14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій;

    14-1) створює, веде інформаційні системи (реєстри, бази даних) для виконання функцій валютного регулювання та валютного нагляду, а також встановлює вимоги щодо створення, ведення, наповнення банками, небанківськими фінансовими установами, операторами поштового зв’язку інформаційних систем (реєстрів, баз даних) для забезпечення обміну інформацією між ними при здійсненні валютного нагляду;

    15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютного резерву та здійснення операцій із золотовалютним резервом та банківськими металами;

    16) аналізує та прогнозує динаміку макроекономічних, грошово-кредитних, валютних та фінансових показників, у тому числі складає платіжний баланс;

    17) організовує та здійснює інкасацію коштів та перевезення валютних цінностей, у визначеному Національним банком порядку видає юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації, зупиняє, поновлює та відкликає їх;

    18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

    19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

    20) визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, в тому числі валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

    21) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;

    22) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;

    22-1) здійснює відповідно до компетенції повноваження у сфері депозитарного обліку;

    23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом;

    25) визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами;

    26) створює засвідчувальний центр для забезпечення внесення відомостей про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів, до Довірчого списку згідно з вимогами Закону України "Про електронні довірчі послуги";

    26-1) здійснює державне регулювання з питань електронної ідентифікації у банківській системі України, для чого встановлює:

    вимоги, яким повинні відповідати кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг, що надають кваліфіковані електронні довірчі послуги у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів, у тому числі вимоги до їх програмно-технічних комплексів;

    порядок надання та використання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів;

    порядок надання послуги постачання передачі сигналів точного часу засвідчувальним центром кваліфікованим надавачам електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів;

    27) видає небанківським фінансовим установам та іншим особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунків та відкликає їх відповідно до законодавства;

    28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;

    29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків;

    30) здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за банками та філіями іноземних банків; страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) брокерами, кредитними спілками, ломбардами та іншими фінансовими установами (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу); платіжними організаціями, учасниками чи членами платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій чи реєстраційних документів; операторами поштового зв’язку; іншими установами, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій; філіями або представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, іншими юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги;

    31) здійснює аналіз стану фінансової системи щодо фінансової стабільності.

    32) визначає порядок, вимоги та заходи із забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки у банківській системі України та для суб’єктів переказу коштів, здійснює контроль за їх виконанням; утворює центр кіберзахисту Національного банку України, забезпечує функціонування системи кіберзахисту у банківській системі України;

    33) забезпечує формування та ведення переліку об’єктів критичної інфраструктури, а також реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури у банківській системі України, визначає критерії та порядок віднесення об’єктів у банківській системі України до об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, забезпечує проведення оцінювання стану кіберзахисту та аудиту інформаційної безпеки у банківській системі України;

    34) здійснює захист прав споживачів фінансових послуг, що надаються банками, а також іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України;

    34-1) здійснює нагляд за додержанням банками, іншими фінансовими установами, особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки);

    35) організовує роботу та здійснює заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення;

    36) встановлює вимоги до банків, що здійснюватимуть емісію депозитних сертифікатів банків".

    ПОСИЛАЮЧИСЬ НА ПОСТАНОВУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ ПРЕТЕНЗІЮ У АДРЕСУ КРЕДИТОРА МФО, ПОДАТИ СКАРГУ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ТА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ДО СУДУ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ.

    ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

    ПОСТАНОВА

    24.02.2022 № 18

    Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану:

    Про роботу банківської системи в ... | від 24.02.2022 № 18 (rada.gov.ua)

    "Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

    1. Правління Національного банку України забезпечує свою роботу відповідно до Закону України "Про Національний банк", Регламенту Правління Національного банку України в умовах особливого періоду, затвердженого рішенням Правління Національного банку України від 21 серпня 2019 року № 606-рш, нормативно-правових та розпорядчих актів Національного банку України...

    19-2. Банкам-позичальникам забороняється здійснювати:

    1) погашення кредитів, позик, одержаних ними за договорами з нерезидентами (уключаючи сплату процентів та інших платежів за такими договорами), раніше строку (найбільш віддаленої дати), що визначений умовами відповідного договору для своєчасного виконання такого платежу;

    2) скорочення строків виконання ними боргових зобов'язань за кредитами, позиками, одержаними за договорами з нерезидентами".

    Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

    Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

    Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2022

    Про введення воєнного стану в Україні:

    https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...

    "У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

    1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

    2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

    3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

    4. Кабінету Міністрів України невідкладно:

    1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

    2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

    5. Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

    6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

    7. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

    8. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

    Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

    24 лютого 2022 року".

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 133 /2022

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України (president.gov.ua)

    "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

    У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

    1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

    2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні і причини прийняття такого рішення.

    3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

    Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

    14 березня 2022 року".

    УказПрезидента України

    Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

    Про продовження строку дії ... | від 18.04.2022 № 259/2022 (rada.gov.ua)

    {Указ затверджено Законом № 2212-IX від 21.04.2022}

    У зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

    1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

    2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

    3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

    Президент України

    В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

    м. Київ18 квітня 2022 року№ 259/2022

    УказПрезидента України

    Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

    {Указ затверджено Законом № 2263-IX від 22.05.2022}

    У зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

    1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

    2. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про продовження строку дії воєнного стану в Україні, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.

    3. Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

    Президент України

    В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

    м. Київ17 травня 2022 року№ 341/2022

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!

    Рибінцев Сергій Сергійович
    11.3%
    Рибінцев Сергій Сергійович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 15 років досвіду

    Доброго дня, Сергій!

    Пені не буде, але підвищена % ставка буде, особливо по перерахованих банках (в умовах їх договорів таке положення є).

    Отже загальна сума заборгованості збільшиться, % ставка на суму заборгованості також, і коли критична маса досягне свого піку, і юридичні відділи вирішать що вже можуть здійснити примусове стягнення, в судовому порядку будуть стягнуті грошові кошти.

    Не раджу зовсім запускати це питання, можливо варто виходити на перемовини з банками.

    Звертайтесь.

    Десятник  Володимир  Олексійович
    7.5%
    Десятник Володимир Олексійович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 50 років досвіду

    Передбачити наслідки на майбутні 5 років неможливо. Проте, у разі звернення кредитора до суду маєте дистанційно довести, що невиконання зобовязання сталося ВНАСЛІДОК непереборної сили - воєнного стану (див. ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу).

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория рік тому

    Адвокат, м. Київ, 19 років досвіду

    лучше оплачивать - пока обязательніх платежей нет

    но потом по окончанию военного положения будут

    и при просрочек - подадут в суд , реализация имущества, аресті имущества, запреті на віезд и т.д.

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр рік тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго дня, Сергій!

    Кредитний договір - це договір, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити процент.

    Отже, оформлення кредиту в будь-якому банку накладає на позичальника певний перелік зобов’язань перед фінансовою установою.

    Практично кожна особа, яка бере кредит в банку, ризикує натрапити на санкції фінансової установи. Ніхто не застрахований від ситуації, коли виплачувати кредит просто нічим.

    Очевидно, що терпіння будь-якого банку не гумове і після закінчення певного періоду на позичальника будуть накладені санкції у вигляді відсотків. Відповідно, борг буде тільки збільшуватися, тим самим заганяючи позичальника ще глибше у фінансову яму.

    Однак безвихідних ситуацій не буває і подібні випадки також мають рішення.

    Спершу варто відмітити, що у разі неможливості погасити заборгованість за кредитом, позичальнику не варто залишати ситуацію без контролю та очікувати, що все якось вирішиться. Діяти потрібно негайно та на випередження.

    Реструктуризація боргу – це досить простий механізм, який за своєю правовою природою є зручним фінансовим інструментом, що допоможе врегулювати ситуацію з боргом позичальника.

    Шляхом такого вирішення проблеми є полегшення певних умов кредитного договору для особи.

    Варто відзначити деякі з основних аспектів реструктуризації кредиту:

    • зміна строків погашення заборгованості;
    • відміна штрафних санкцій;
    • зниження кредитної ставки;
    • відстрочка оплати заборгованості;
    • списання боргу або його частини;
    • переведення зобов’язань за кредитним договором на іншу особу;
    • продовження дії кредитного договору;
    • зменшення розміру щомісячного платежу.

    Звісно, це лише загальний опис процедури реструктуризації. Шляхи надання допомоги можуть відрізнятися в залежності від конкретного випадку заборгованості.

    Однак саме позичальник повинен проявити ініціативу щодо запуску процедури реструктуризації.

    По-перше, це в його інтересах, а по-друге, так банк побачить, що це не банальне ухилення від сплати боргу, а випадок тимчасових фінансових складнощів позичальника. До того ж, в такому випадку схвалення реструктуризації боргу більш ймовірне.

    Будь-який банк, який надає своїм клієнтам кредит, зацікавлений у поверненні боргу та отриманні прибутку в його процесі. Крім того, все це зав’язане на конкретних термінах і жодному банку не вигідно самому затягувати цей процес.

    Саме тому фінансові установи не поспішають звертатись до суду чи колекторів, оскільки це може затягнути процес повернення боргу.

    Алгоритм дій для досягнення реструктуризації кредиту:

    Як вже зазначалось вище, боржник повинен діяти на випередження та виступити з ініціативою запуску реструктуризації кредиту. Саме тому, першим етапом є подача ним заяви до банку, в якій буде детально описано скрутну фінансову ситуацію, її причини та обґрунтування неспроможності сплатити борг.

    Все це має бути підкріплено відповідними документами. Банк може попросити надати додаткові документи, які свідчать про відновлення платоспроможності боржника в майбутньому.

    У разі відповідності всіх документів банк обирає найбільш відповідний конкретному випадку механізм чи комплекс механізмів реструктуризації боргу. Сюди можуть входити графіки внесення оплати, шляхи полегшення умов позичальнику та інше.

    Фінальним штрихом є безпосередньо підписання договору про реструктуризацію боргу.

    Визнання позичальника банкрутом: умови та наслідки

    Якщо фізична особа-боржник вирішила позбутися боргів шляхом ініціювання провадження про банкрутство, їй варто відразу задуматися над кваліфікованою юридичною допомогою. Це дасть змогу уникнути низки помилок та неправильних рішень в майбутньому.

    Визнання фізичної особи неплатоспроможною можливе у випадку, якщо його борг перед банком чи кількома фінансовими установами перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2021 р. це 180 000 грн).

    Крім того, якщо боржник припинив вносити регулярні платежі з погашення кредиту впродовж більш ніж двох місяців і у нього немає майна, на яке може бути звернене стягнення, це також вагома причина для відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи.

    У разі відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи-боржника, господарський суд може вжити ряд обмежувальних заходів відносно неї.

    До переліку таких обмежень може входити заборона на укладення боржником будь-яких договорів, а також передача майна та цінностей на зберігання третім особам.

    Не є рідкістю і накладення арешту на майно особи-боржника, заборона виїзду закордон та розпоряджатися нерухомим майном чи цінними паперами.

    Внаслідок відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи-боржника, відносно нього припиняються нарахування будь-яких санкцій за простроченими виплатами.

    Відчуження майна боржника у будь-який спосіб відбувається за погодженням з арбітражним керуючим, який стає основною фігурою у справі про банкрутство, а також вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

    На боржника покладається обов’язок авансувати оплату послуг арбітражного керуючого за три місяці (станом на 01.01.2021 - 34 050 грн).

    Визнання фізичної особи банкрутом навіть звучить не дуже. Відкриття провадження тягне за собою необхідність перед укладанням кредитних договорів, договорів позики, застави повідомляти іншу сторону договору про факт своєї неплатоспроможності.

    Протягом трьох років після визнання банкрутом особа не може вважатися з бездоганною діловою репутацією та протягом 5 ти років не має права повторно ініціювати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо себе.

    Однак у цієї процедури є і позитивні сторони, одна з яких полягає в реструктуризації боргів фізичної особи. Це відбувається виключно в законній площині за допомогою суду та арбітражного керуючого.

    На задоволення всіх вимог кредиторів накладається мораторій і борги більше не будуть зростати. Більше того, незважаючи на суму боргу, вона буде списана. Боржник не передає борги у спадок, а через 5 років з нього знімаються всі обмеження.

    Під час банкрутства фізичної особи не може бути продано житло, яке є єдиним місцем проживання її родини (квартира не більше ніж 60 м2 або житловою площею не більше ніж 13,65 м2 на кожного члена родини боржника чи приватний будинок площею не більше 120 м2).

    Кредитна історія:

    Кредитна історія – інформація про оформлення кредитів особою в минулому. Сюди входить як сума позики, так і її умови та дотримання всіх зобов’язань позичальником.

    Практично будь-яка фінансова установа, перед оформленням кредиту вивчає кредитну історію позичальника. Її заплямованість чи повна відсутність значно знизить шанси отримання грошей в борг.

    Щоб кредитна історія була бездоганною потрібно всі зобов’язання за кредитними договорами виконувати вчасно та регулярно вносити вказану суму для погашення позики.

    Мабуть, не варто нагадувати, що прострочення платежів негативно відображається на кредитній історії. Тобто, позичальник повинен брати невеликі позики, вчасно їх погашати та уникати можливості одночасного існування багатьох кредитних договорів.

    У разі присутності у кредитній історії позичальника неправдивих даних, варто звернутися із заявою до фінансової установи, яка сформувала такі відомості та просити виправити ситуацію.

    Звісно ж, в заяві повинні міститися документи, які підтверджують неправдивість конкретної інформації в кредитній історії.

    Все це створить хорошу кредитну історію особи та підвищить її шанси на отримання наступної позики у фінансовій установі.

    Однак самої кредитної історії може бути замало, адже фінансові установи можуть встановлювати додаткові вимоги для отримання позики саме у них.

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України