Отсрочка от мобилизации и неявка по повестке

Добрый вечер.

Обратите внимание на нормы ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

...

Если у ребенка установлен статус инвалидности, то Закон не предусматривает подгрупп и т.п, т.е. Вы имеете право на отстрочку. Но, а подтвердение, думаю, нужно сделать оригиналами справкой МСЕК.

Здравствуйте!

ПОВЕСТКУ ВПОЛНЕ МОГУТ ВРУЧИТЬ УЧИТЫВАЯ ОБСТАНОВКУ И ВОЕННОЕ ПОЛОЖЕНИЕ В УКРАИНЕ.

НО БЕСПОКОИТЬСЯ НЕ СТОИТ, ТАК КАК ЕСТЬ ЗАКОННЫЕ ОСНОВАНИЯ ДЛЯ НЕЯВКИ В ТЦКСП (ВОЕНКОМАТ).

ОТКАЗЫВАТЬСЯ ОТ ПОЛУЧЕНИЯ ПОВЕСТКИ НЕТ СМЫСЛА, ТАК КАК БУДЕТ СОСТАВЛЕН АКТ ОБ ОТКАЗЕ И ВСЕОДНО ВАМ БУДЕТ СООБЩЕНО О ДАТЕ, ВРЕМЕНИ И МЕСТЕ ЯВКИ В ТЦКСП (ВОЕНКОМАТ).

Так, самым распространенным законным основанием для неявки в ТЦКСП (военкомат), является болезнь (любое заболевание), что есть уважительной причиной для неявки в ТЦКСП (военкомат).

Вы можете вызвать скорую помощь и получить справку о вызове скорой помощи с последующим направлением на лечение в больницу, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

Также, Вы можете обратиться в любую больницу и получить справку о том, что заболел и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

Кроме того, Вы можете лечь на стационар или дневной стационар любой больницу и получить справку о том, что заболели и проводится лечение в отношении Вас, которую потом направите в ТЦКСП (военкомат) с заявлением по почте через Укрпочту и на электронную почту.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

"Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу...

"11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини".

Эта же норма, распространяется и на военнообязанных запаса, резервистов.

ЕСЛИ ВЫ НЕ ЯВИТЕСЬ ПО ПОВЕСТКЕ ДЛЯ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- ШТРАФ ОТ 3400 грн. ДО 5100 грн..

ЗАОЧНО ШТРАФА БЫТЬ НЕ МОЖЕТ, ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ ЕГО ПРИВЛЕЧЬ К АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НУЖНО ТОЛЬКО ЛИЧНОЕ ПРИСУТСТВИЕ, ЧТОБЫ СОСТАВИТЬ ПРОТОКОЛ И ВРУЧИТЬ ЕГО, ВЫНЕСТИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ И ВРУЧИТЬ ЕГО!

БЕЗ ОФОРМЛЕНИЯ ДОКУМЕНТОВ НЕ БУДЕТ ШТРАФА.

В ЛЮБОМ СЛУЧАЕ, УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ЭТО НЕ ПРЕДУСМОТРЕНА.

В ТО ЖЕ ВРЕМЯ УДЕЖИВАТЬ, ЗАДЕРЖИВАТЬ НЕ ИМЕЮТ ПРАВО:

Такі дії будуть незаконні.

Утримання дитини або дорослого де б то не було проти його волі порушує основні людські права – свободу особистості, можливість на свій розсуд вибирати місце перебування і безперешкодно пересуватися в просторі. Винятковими повноваженнями обмежувати ці привілеї, що належать кожному громадянину з народження, мають правоохоронні органи і суд, які реалізують свої функції в рамках закону.

Викрадення людини або протиправне позбавлення волі в Україні підпадає під ст.146 Кримінального кодексу. Це суспільно небезпечне діяння є тяжким злочином з максимальною санкцією до 10 років тюремного ув’язнення. Для передачі в суд обвинувального акта наслідком повинен бути встановлений склад даного кримінального правопорушення, а саме:

Об’єкт — особиста свобода потерпілого, недоторканність якої гарантується ст.5 Конвенції ООН і ст.29 Конституції України.

Об’єктивна сторона — це активні дії, виражені в формі:

1. Викрадення людини:

• відкритого – коли жертва, присутні розуміють наслідки того, що відбувається (наприклад, під час захоплення заручників, пограбування, розбійного нападу);
• таємного – зловмисники отримують владу над потерпілим без свідків, або з використанням безпорадного стану, нездатності оцінювати ризики через малолітній вік, психічних, фізіологічних обмежень;
• шляхом обману або зловживання довірою;
• із застосуванням насильства, погроз, шантажу.

1. Протизаконного позбавлення людини свободи – якщо захоплення або утримання особи проводиться з порушенням порядку, встановленого ратифікованими міжнародними угодами та нормативними актами України.

При дотриманні всіх процесуальних норм допускається затримання:

• осіб, оголошених в розшук;
• в порядку адміністративного арешту;
• при спробі нелегального перетину кордону;
• на місці злочину, з негайним викликом поліції;
• з метою депортації або екстрадиції (видачі іншій державі);
• з метою приводу осіб, що ухиляються від допиту засідання суду, в військкомат;
• з метою утримання під вартою за рішенням слідчого судді або суду;
• для відбування покарання в вигляді арешту, обмеження волі, ув’язнення, примусових заходів медичного характеру або заходів виховного характеру за вироком суду;
• приміщення безпритульних дітей до 16 років в притулки або реабілітаційні центри;
• напрямок на примусове лікування хворих з венеричними, карантинними захворюваннями, СНІДом, хронічний алкоголізм, ін’єкційних наркоманів, осіб з небезпечними для суспільства психічними відхиленнями;
• приміщення в спеціальні розподільники осіб без певного місця проживання, яких запідозрено у занятті бродяжництвом.

Злочин вважається завершеним з моменту заволодіння людиною і / або фактичного початку позбавлення його волі, тобто тримання в місці, де потерпілий не бажає перебувати і не може самовільно покинути (будівля, його частина, транспортний засіб, огороджена місцевість, скеля, острів).

Суб’єкт — особа старше 16 років. Кримінальну відповідальність несуть не тільки ті, хто безпосередньо здійснював протиправне захоплення або викрадення, а й причетні до подій водії транспортних засобів, власники приміщень, наглядачі, замовники, підбурювачі, переховувачі і інші.

Не є суб’єктами злочину за ст.146 КК:

• представники державних органів, що діють на підставі своїх повноважень;
• батьки і особи які їх замінюють, вихователі, вчителі, викладачі, що обмежують свободу неповнолітніх в їх інтересах, якщо це не завдає шкоди здоров’ю останніх і не перешкоджає нормальному розвиткові;
• опікуни, піклувальники недієздатних, обмежено дієздатних громадян, якщо відсутність нагляду за ними може привести до негативних наслідків;
• особи, зобов’язані піклуватися про кого-небудь на підставі трудового або цивільно-правового договору (гувернантки, доглядальниці, охоронці, вожаті в дитячих таборах, члени екіпажу морських і повітряних суден і т.п.).

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Викрадачі та інші співучасники усвідомлюють, що за законом вони не мають права позбавляти жертву волі, однак навмисно роблять це. Мотив може бути будь-яким – користь, помста, вимагання, залякування, бажання бачити дитину, спілкування з якою було неможливим через позбавлення батьківських прав або заборони з боку іншого з батьків і т.п.

Стаття 146 КК України. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини:

Залежно від обставин і наслідків злочинної діяльності, міри покарання для осіб, визнаних судом винними за ст.146 КК складають:

1. За протизаконне позбавлення волі або викрадення людини старше 14:

• обмеження волі до 3 років;
• тюремне ув’язнення до 3 років.

1. За ті ж дії, якщо:

• постраждала малолітня дитина (молодше 14);
• зловмисники утримували двох і більше осіб;
• співучасники попередньо домовилися між собою;
• мотиви були корисливими (для отримання вигоди);
• існувала небезпека для здоров’я або життя жертви;
• потерпілому заподіяли фізичні страждання;
• було використано зброю (в тому числі для погроз);
• утримування тривало довго,

засудженим призначаються санкції у вигляді:

• обмеження волі до 5 років;
• тюремне ув’язнення до 5 років.

1. Якщо викрадення або позбавлення волі:

• скоєно злочинним угрупованням;
• спричинило тяжкі наслідки (тяжкі тілесні ушкодження за результатами судово-медичної експертизи, п.2.1.1 Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995г.);
• тюремне ув’язнення триває від 5 до 10 років.

Відповідно до ст.18 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 47/33 від 18.12.1992г., на засуджених за насильницьке викрадення людей не можуть поширюватися закони про амністію і інші заходи звільнення від кримінальної відповідальності.

При наличии вопросов обращайтесь индивидуально через кнопку Звернутися.

Всего доброго!

Добрый день!

РЕКОМЕНДУЮ ОБРАТИТЬ ВАШЕ ВНИМАНИЕ НА ВСЕ ОСНОВАНИЯ ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ ОТСРОЧКИ ОТ ПРИЗЫВА НА ВОИНСКУЮ СЛУЖБУ ПО МОБИЛИЗАЦИИ,ОСВОБОЖДЕНИЯ ОТ ПРИЗЫВА НА ВОИНСКУЮ СЛУЖБУ ПО МОБИЛИЗАЦИИ И ПРАВО НА ПЕРЕСЕЧЕНИЕ ГРАНИЦЫ:

ОТСРОЧКА ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.".

ОСВОБОЖДЕНИЕ ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

"Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього... 6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими".

ПРАВО НА ПЕРЕСЕЧЕНИЕ ГРАНИЦЫ:

Перетинання державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану (dpsu.gov.ua)

"03 травня 2022 07:28

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або військовий квиток з відміткою, витяг з наказу про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу);

2. Постійно проживають за кордоном (відмітка міграційної служби в паспортному документі «Постійне проживання в «___»/печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» або відмітка дипломатичної установи України в паспортному документі «Постійне проживання «___»/«Прийнятий на консульський облік»);

3. Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном (студентський квиток або студентська віза; перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи у закордонному вузі; військово-облікові документи з записом щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти);

4. Які є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;

5. Є особами з інвалідністю (незалежно від групи) (за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики);

6. Для супроводу:

1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому - шостому цього пункту), - у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);

7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;

письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

8) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється - особи, уповноваженої керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності:

паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує;

письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;

запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

7. Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

8. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії):

висновок ВЛК;

військово-обліковий документ з відповідною відміткою.

3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

Підтверджуючі документи:

1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше

або

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

або

рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.

3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою або рішення суду про оголошення матері померлою.

5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про шлюб; 3) довідка з військової частини про проходження другим з подружжя військової служби.

6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України – документи про службове відрядження або надання відпустки.

9. Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:

1)паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);

2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;

3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених(у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) ( 2755-17 )".

При наличии вопросов обращайтесь индивидуально через кнопку Звернутися.

Всего доброго!