Чи можу я працювати майстром манікюру в жилій квартирі?

Доброго дня! Житлове приміщення може використовуватися тільки за його прямим призначенням, тобто для проживання. Для того що використовувати йго для надання послуг Вам необхідно перевести його в стутс нежитлових приміщень. Разом з тим, якщо Ви там зареєструєте своє, або будь якої особи місце проживання, то можете робити там все що завгодно, не порушуючи загальних правил благоустрою та добросусідства

Доброго дня! Я так розумію ви плануєте вести підприємницьку діяльність.

Державні будівельні норми визначають житлове приміщення як опалюване приміщення, розташоване у наземному поверсі, призначене для цілорічного проживання. А нежитловим приміщеннмя є приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до структури житлового фонду.

Законодавчою основою для переведення житлових приміщень в нежитлові є стаття 8 Житлового кодексу, яка хоч і стверджує, що такі дії, як правило, не допускаються, та дозволяє винятки з цього правила за рішенням відповідної місцевої ради.

Цивільний Кодекс України у ч. 1 ст. 319 передбачає право кожного розпоряджатись нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічна норма міститься у ст. 150 Житлового Кодексу України. Проте, це зовсім не означає, що зі своїм власним житлом можна зробити та переобладнати його у будь-що і ось чому. Стаття 320 ЦК України хоч і констатує право власника “використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності”, однак дає уточнення, що “... крім випадків, встановлених законом”.

На сьогоднішній день, перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення міститься у нормах ЦК України (ст. 383 ) та ЖК України (ст. 6), в яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру. Тут поясню, що заборона стосується лише виробничих об’єктів, які пов’язані із процесом виготовлення. Заборони щодо розміщення в житловому приміщення адміністративного офісу виробництва (бухгалтерського чи юридичного відділу), такого в законодавстві не міститься. Попри прямі заборони слід пам’ятати, що треба взяти до уваги, що будь-яке переобладнання свого житла у офіс чи магазин не повинно порушувати права інших мешканців будинку, або сусідів, на що вказує ч. 5 ст. 391 ЦК України та ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Помилковою є думка, що перед здійсненням будь-яких дій зі своїм власним житлом (переобладнанням його у офіс, магазин, спортивний кабінет) необхідна думка чи письмова згода сусідів. Така згода не є обов’язковим атрибутом такого переобладнання. Однак, якщо є змога зібрати підписи сусідів в один документ - зайвим він точно не буде.

Однак, як бачимо, прямий дозвіл на використання житлового приміщення для підприємницької діяльності у законодавстві не передбачений, лише у вигляді “дозволено те, що не заборонено законом”, що і стало підставою для неодноразових звернень як фізичних так і юридичних осіб до органів державної влади. І правомірність такого використання неодноразово підтверджував Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, вказуючи, що “...на думку Держпідприємництва України, громадяни, які використовують жиле приміщення відповідно до його призначення (мешкають в ньому), дотримуються правил користування жилими приміщеннями (не використовують житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди навколишньому середовищу, не порушують права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави - можуть використовувати жиле приміщення для здійснення підприємницької діяльності.” (Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.09.2006 № 6700). Аналогічну за змістом відповідь Комітет надавав листом від 31.07.2007 № 5620.

Звісно, думка Комітету не буде визначальною під час спору чи при прийнятті рішення, щодо використання житла під потреби бізнесу, однак, перевагою на користь законності такого використання точно є.

Тож, як бачимо, що використовувати своє власне житла під потреби підприємницької діяльності є цілком законно, за умови що таке житлове приміщення не буде використовуватися для промислових цілей та не буде порушувати права інших осіб та буде дотриманий порядок переведення житлового приміщення у статус нежитлового.

Виключення із правил або більш широке трактування таких правил завжди матимуть місце, а з точки зору суду це скоріше уміння довести правоту своїх дій чи неправоту дій іншого.

Судова практика у спорах щодо використання власного житла у підприємницькій діяльності не така напрацьована та багата своїми рішеннями, однак декілька рішень, на які можна сміливо посилатись, коли Вам скажуть про незаконність таких дій - є.

Перший спір стосувався процедурних моментів, які перешкоджали переведенню житлового приміщення у статус нежитлового. На сьогоднішній день єдиним офіційним способом перевести житлове приміщення у нежитлове - отримати відповідне рішення міської ради. Рішення міська рада надавати відмовилася, посилаючись на відсутність документа, який би підтверджував факт непридатності житла його для проживання. Такий формальний підхід до розгляду звернення заявника, на думку суду, є порушення прав власника житла, вказавши, що “власник квартири має право на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Використання об’єкта власності обмежується мотивами не завдання шкоди правам, свободам та гідності інших громадян, інтересам суспільства. При цьому, право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності в порядку та з обмеженнями, встановленими законом, прямо закріплене статтею 320 Цивільного кодексу України.” (рішення ВСУ від 30.10.2018 у справі №524/7508/15-а).

Трохи вище згадувалося про згоду сусідів на облаштування приміщення під бізнес замість житлового приміщення. І як уже згадувалося це не є обов’язковим документом, але саме погані відносини із сусідами можуть зіграти злий жарт, як це сталося у наступному кейсі. Маючи у власності квартиру, власник вирішив здавати її в оренду юридичній особі під офіс. Мабуть, перебуваючи у поганих відносинах із сусідами, власник вирішив не брати до уваги їх думку, щодо здачі в оренду свого житла під офісне приміщення. Натомість сусіди звернулися із колективною скаргою до ЖЕКу. Керуюча компанія, на балансі якої перебував будинок, в свою чергу обстеживши приміщення склала відповідний акт, що вказана квартира використовується не за призначенням та відповідного рішення міської ради про переведення приміщення із житлового фонду до нежитлового - не має. Усі ці обставини були взяті судом до уваги і суд зобов’язав використовувати житлове приміщення квартири за призначенням - для проживання. (рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2009 року по справі № 2-1444/09).

У аналогічних справах вирішальну роль мало те, що використання власного нерухомого майна у підприємницькій діяльності здійснювалося без переведення такого із житлового фонду у нежитловий, а пильні сусіди зробили лише “свою справу”.

Тому, перш використовувати свою власну нерухомість під потреби бізнесу, перш за все подбайте, аби були дотримані всі процедурні вимоги, щодо таких змін, а саме:

• отримані відповідні дозволи;
• наявне свідоцтво про право власності на нерухомість;
• є дозволів на здійснення перепланування, якщо такі плануються.

Тож, дотримуючись усіх вимог законодавства, можна сміливо використовувати свою власну нерухомість у підприємницькій діяльності.

Доброго дня, Любов!

Цивільний Кодекс України у ч. 1 ст. 319 передбачає право кожного розпоряджатись нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічна норма міститься у ст. 150 Житлового кодексу України. Стаття 320 ЦК України хоч і констатує право власника “використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності”, однак дає уточнення, що “... крім випадків, встановлених законом”.

На сьогоднішній день, перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення це - використання житла для організації промислового виробництва або потреб промислового характеру (заборона стосується лише виробничих об’єктів, які пов’язані із процесом виготовлення).

Заборони щодо розміщення в житловому приміщення адміністративного офісу виробництва (бухгалтерського чи юридичного відділу, перукарні тощо), в законодавстві не міститься. Помилковою є думка, що перед здійсненням будь-яких дій зі своїм власним житлом (переобладнанням його у офіс, магазин, спортивний кабінет) необхідна думка чи письмова згода сусідів.

Тому, перш ніж віддати свою власну нерухомість під потреби бізнесу, перш за все подбайте, аби були дотримані всі процедурні вимоги, щодо таких змін, а саме:

• отримані відповідні дозволи;
• наявне свідоцтво про право власності на нерухомість;
• є дозволи на здійснення перепланування, якщо такі плануються.

Тож, дотримуючись усіх вимог законодавства, можна сміливо використовувати свою власну нерухомість у підприємницькій діяльності.

Добрий день, так звісно ви маєте право займатися чим бажаєте в свої квартирі аби це не порушувало зу Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. (Санітарні норми, шум) ваші клієнти можуть до вас приходити через під'їзд. Під' їзд це громадське місце яке використовується всіма мешканцями будинку для вільного проникнення в свої кїартири. Забороняти комусь ходити до вас ні хто не має права.

Для детальнішої консультації задавайте додаткові питання, або тисніть кнопку звернутися! Дякую

Вітаю!

Працювати можете, однак це залежить від деяких нюансів!

ПО-ПЕРШЕ, ЧИ НОСИТЬ ВАША ДІЯЛЬНІСТЬ ОЗНАКИ СИСТЕМАТИЧНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Цивільний Кодекс України (далі - ЦК України) у ч. 1 ст. 319 передбачає право кожного розпоряджатись нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічна норма міститься у ст. 150 Житлового Кодексу України(далі - ЖК України). Проте, це зовсім не означає, що зі своїм власним житлом можна зробити та переобладнати його у будь-що і ось чому. Стаття 320 ЦК України хоч і констатує право власника “використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності”, однак дає уточнення, що “... крім випадків, встановлених законом”.

На сьогоднішній день, перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення міститься у нормах ЦК України (ст. 383 ) та ЖК України (ст. 6), в яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру. Тут поясню, що заборона стосується лише виробничих об’єктів, які пов’язані із процесом виготовлення. Заборони щодо розміщення в житловому приміщення адміністративного офісу виробництва (бухгалтерського чи юридичного відділу), такого в законодавстві не міститься. Попри прямі заборони слід пам’ятати, що треба взяти до уваги, що будь-яке переобладнання свого житла у офіс чи магазин не повинно порушувати права інших мешканців будинку, або сусідів, на що вказує ч. 5 ст. 391 ЦК України та ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Помилковою є думка, що перед здійсненням будь-яких дій зі своїм власним житлом (переобладнанням його у офіс, магазин, спортивний кабінет) необхідна думка чи письмова згода сусідів. Така згода не є обов’язковим атрибутом такого переобладнання. Однак, якщо є змога зібрати підписи сусідів в один документ - зайвим він точно не буде.

Однак, як бачимо, прямий дозвіл на використання житлового приміщення для підприємницької діяльності у законодавстві не передбачений, лише у вигляді “дозволено те, що не заборонено законом”, що і стало підставою для неодноразових звернень як фізичних так і юридичних осіб до органів державної влади.

ВИСНОВОК: Використовувати своє власне житла під потреби підприємницької діяльності є цілком законно, за умови що таке житлове приміщення не буде використовуватися для промислових цілей та не буде порушувати права інших осіб.

ЯКЩО ВАША ДІЯЛЬНІСТЬ НОСИТЬ СИСТЕМАТИЧНИЙ ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ХАРАКТЕР, ТО ПОТРІБНО ВСЕ ТАКИ ПЕРЕВОДИТИ ПРИМІЩЕННЯ З СТАТУСУ ЖИТЛОВОГО НА НЕЖИТЛОВИЙ, ІНАКШЕ НІЯК.

ЯКЩО ЦЕ ОДИНИЧНА (НЕ ЧАСТА) ДІЯЛЬНІСТЬ, НІЧОГО ЦЬОГО НЕ ПОТРІБНО.

ПО-ДРУГЕ, НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ТАКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Положення ст. 6 Житлового Кодексу УРСР (аналогічно – ст. 383 ЦК) визначає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Слід також звернути увагу, що відповідно до Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 31.07.2007 р. №5620, громадяни, які використовують жиле приміщення відповідно до його призначення (проживають у ньому), дотримуються правил користування жилими приміщеннями (не використовують жилі приміщення для здійснення господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди оточуючому середовищу, не порушують права та охоронювані інтереси громадян, юридичних осіб і держави, — можуть використовувати жиле приміщення для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тому враховуючи норми чинного цивільного законодавства, а також конституційний принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом», питання про можливість використання жилих приміщень для потреб непромислового характеру, законодавчими нормами не заборонено, а тому є дозволеним.

Однак, чинне законодавство містить також і застереження.

Частиною 2 ст. 13 ЦК України, передбачено, що використання житла повинно відбуватись у такій формі, щоб уникнути порушення прав інших осіб, зокрема інших мешканців житлового будинку або сусідів.

При здійсненні своїх прав власник зобов’язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Виконуючи приписи даної норми, Ви провели громадські слухання за участю представника Вінницької міської ради та отримали згоду співвласників багатоквартирного житлового будинку на влаштування у Вашій квартирі магазину взуття.

Враховуючи викладене, Ви жодним чином не порушуєте права Ваших сусідів. Разом із цим, чинне законодавство не дає чітких вказівок обов’язкового виводу квартири з житлового фонду, якщо вона використовується в якості складу промислових товарів або виставкової зали.

Також, звертаємо Вашу увагу, що згідно ст. 30 Конституції України та ст. 311 ЦК України, встановлено, що житло фізичної особи є недоторканим. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду. Тому жодна організація не залежно від її галузевої належності не наділена повноваженнями, які б дозволили без належного, обґрунтованого та вмотивованого рішення суду проводити будь які дії, щодо Вашого житла.

Отже, використовувати житлове приміщення (частину житлового приміщення) без виключення його із житлового фонду та переведення у нежиле, можливим якщо:

підприємець здійснює підприємницьку діяльність лише у квартирі, яка належить йому на праві приватної власності (бути законним власником квартири);

підприємець є власником підприємства, торговельного закладу, що буде знаходитись у даній квартирі;

квартира ніяким чином не використовуватиметься для промислового виробництва;

ведення підприємницької діяльності в квартирі не повинно порушувати прав інших осіб і держави, а зокрема, жителів даного багатоквартирного будинку.

Ви маєте право проводити діяльність у житловому секторі ,адже вона не є промислово -виробничою, враховуючи суть питання.

Якщо така діяльність набуде систематичного характеру необхідно вирішити питання реєстрації підприємницької діяльності.

штраф за незареєстровану діяльність підприємницького характеру складає 17 тис грн ст. 184 Купап

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий вечір, Любов!

ПРИ ДОТРИМАННІ ВИМОГ ЗАКОНУ, ЦЕ МОЖЛИВО.

Згідно з санітарними вимогами в студії манікюру повинна бути:

• окрема кімната для стерилізації інструментів;
• підсобне приміщення;
• гаряче і холодне водопостачання;
• вестибюль;
• їдальня;
• потужна вентиляційна система;
• 8 м2 на одне робоче місце;
• запасний вихід;
• стелі заввишки більше 3 м.

Крім стандартного набору матеріалів для майстра манікюру, буде потрібно меблі і ще деяке обладнання:

• крісла;
• манікюрний стіл;
• шафи і полиці;
• стійка адміністратора;
• вішалка;
• журнальний столик;
• парафінотопка;
• Фрейзер.

У студії манікюру працюють майстри манікюру і педикюру, адміністратор і прибиральниця. Останню можна виключити, якщо майстри будуть самі прибирати кабінет манікюру і педикюру. У них обов'язково повинні бути медичні книжки.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня Любов.

Положення ст. 6 Житлового Кодексу УРСР (аналогічно – ст. 383 ЦК) визначає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Тобто ст. 383 ЦК України, забороняє використання помешкання лише для промислового виробництва. Ви плануєте використовувати власну квартиру для надання послуг, які не передбачає ніякого промислового виробництва, отже, дана діяльність у власній квартирі законодавством не забороняється.

Тому враховуючи норми чинного цивільного законодавства, а також конституційний принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом», питання про можливість використання жилих приміщень для потреб непромислового характеру, законодавчими нормами не заборонено, а тому є дозволеним.

Однак, чинне законодавство містить також і застереження.

Частиною 2 ст. 13 ЦК України, передбачено, що використання житла повинно відбуватись у такій формі, щоб уникнути порушення прав інших осіб, зокрема інших мешканців житлового будинку або сусідів.

При здійсненні своїх прав власник зобов’язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Тобто, громадяни, які використовують жиле приміщення відповідно до його призначення (проживають у ньому), дотримуються правил користування жилими приміщеннями (не використовують жилі приміщення для здійснення господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди оточуючому середовищу, не порушують права та охоронювані інтереси громадян, юридичних осіб і держави, — можуть використовувати жиле приміщення для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Спробуйте домовитися чи пояснити сусідам, що ваша діяльність не завдасть їм жодної шкоди і що Ви маєте право надавати послуги у своїй квартирі згідно із законодавством, бо конфліктні ситуації з сусідами можуть негативно вплинути на ваших клієнтів, особливо якщо це не постійні клієнти, які знають про претензії сусідів.

Звичайно ж це ваша справа чи надавати послуги у власній квартирі чи знімати окреме приміщення.

Доброго дня, Любов!

В цілому можете. Законодавчих заборон не має, при умові дотримання ряду вимог.

Так, стосовно входу через підїзд. Якщо всі ваші клієнти будуть виконувати правила, які висуваються до відвідувачів ОСББ чи ЖЕКом вашого будинку - то питання це вирішено, і окемий вхід не потрібен.

Також важливо обладнати кімнату, яка б не протирічила санітарних вимогам до вашого виду послуг.

І звісно, якщо у вас вже є питання по сусідам, то зверніть увагу на форму ведення вашої господарської діяльності.

Щоб у випадку питань податкової ви одразу мали відповідь про законність діяльності.

У випадку питань, звертайтесь.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Великий відсоток квартир, які розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків уже давно переобладнані під магазини, салони краси, ресторани, офіси.Цивільний Кодекс України (далі - ЦК України) у ч. 1 ст. 319 передбачає право кожного розпоряджатись нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічна норма міститься у ст. 150 Житлового Кодексу України(далі - ЖК України). Проте, це зовсім не означає, що зі своїм власним житлом можна зробити та переобладнати його у будь-що і ось чому. Стаття 320 ЦК України хоч і констатує право власника “використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності”, однак дає уточнення, що “... крім випадків, встановлених законом”.На сьогоднішній день, перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення міститься у нормах ЦК України (ст. 383 ) та ЖК України (ст. 6), в яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру. Заборони щодо розміщення в житловому приміщення кабінету манікюру, в законодавстві не міститься. Попри прямі заборони слід пам’ятати, що треба взяти до уваги, що будь-яке переобладнання свого житла у місце здійснення підприємницької діяльності не повинно порушувати права інших мешканців будинку, або сусідів, на що вказує ч. 5 ст. 391 ЦК України та ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Використовувати своє власне житла під потреби підприємницької діяльності є цілком законно, за умови що таке житлове приміщення не буде використовуватися для промислових цілей та не буде порушувати права інших осіб та буде дотриманий порядок переведення житлового приміщення у статус нежитлового.

Успіхів

Доброго дня, Любов!

Чи можу я працювати майстром манікюру в жилій квартирі? - так, можете. Далі пояснюю чому.

- частина 1 ст. 319 Цивільного кодексу України та стаття 150 Житлового кодексу Українського РСР встановлює можливість власника розпоряджатись будинком (частиною будинку), квартирою на власний розсуд;

- згідно частини 1 статті 320 Цивільного кодексу України - власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом;

- згідно частини 1 статті 383 Цивільного кодексу України - власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва;

- згідно статті 6 Житлового кодексу Українського РСР - жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Аналогічне визначення про заборону використовувати житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру вказано у п.3 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 р.

З вказаних визначень вбачається, що громадянин може використовувати своє житло на власний розсуд, окрім випадків його використання для промислового виробництва або для потреб промислового характеру.

Тому потрібно дослідити що означає термін промислове виробництво:

Відповідно до розділу 4 Наказу Держспоживстандарту України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, Процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".

Зважаючи на це, підприємницька діяльність можлива тільки за виключенням таких видів економічної діяльності, які відносяться до таких груп: B "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".

Іншим вимогами до підприємницької діяльністі у квартирі є її здійснення, без порушення прав інших мешканців будинку, або сусідів.

- згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України - при здійсненні своїх прав, особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

- згідно частини 5 статті 319 Цивільного кодексу України - власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі;

- згідно частини 4 ст. 14 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» - здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників;

- згідно п.9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 р. У приміщеннях житлових будинків і гуртожитків заборонено:

- зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети;

- голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;

- проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм; утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і бджіл;

Позиція державних органів щодо використання житла у підприємницькій діяльності є такою:

- згідно листа Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва від 31.07.07 р. № 5620 - громадяни, які використовують житлове приміщення відповідно до його призначення (проживають в ньому), дотримуються правил користування житловим приміщенням (не використовують житлові приміщення для здійснення господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди навколишньому середовищу, не порушують права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави, - можуть використовувати житлове приміщення для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

- згідно листа Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.03.2002 №2-222/1301 - використання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру чинним законодавством забороняється. Використання житлових приміщень під офіси чи склади Житловий кодекс не регламентує. Згода мешканців будинку на використання приватизованого житла його власниками під інші цілі чинним законодавством не передбачено.

Таке твердження, як згода мешканців будинку на використання приватизованого житла його власниками під інші цілі, чинним законодавством не передбачено, однак на використання, переобладнання спільного майна об’єднання власників багатоквартирного будинку потрібен дозвіл всіх власників квартир.

Згідно п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» - під спільним майном багатоквартирного будинку розуміється приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!