Уволили с основного места работы без предупреждения, так как было заявление на условиях трудового договора, но договор составлен не был

Добрый день.

Для начала, необходимо знать - было ли указано в Вашем приказе о приеме на работу необходимость прохождения конкурса для последующих трудовых правоотношений.

Если этого в приказе на прием не указано, то действия работодателя обоснованы

Если же в договоре имеется такая оговорка, то есть хорошая судебная перспектива восстановления на работе.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Якщо Ви особисто не писали та не подавали під реєстрацію з вхідним номером та штампом заяву про звільнення за угодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України, чи з інших підстав без попереднього ознайомлення з наказом засвідченого Вашим підписом, письмового повідомлення у термін 2 місяці у разі скорочення штату та неможливості переведення на іншу посаду, також під підпис особи - звільнення є незаконним,

Вам необхідно готувати заяву до суду про скасування неправомірного наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням розміру заробітної плати котра була Вам нарахована до моменту звільнення.

Також обов язково необхідно письмово викласти обставини незаконного звільнення у заяві та направити її рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на ім я начальника управління Державної служби праці області.

Вам в такому разі мають надати вмотивовану письмову відповідь поштою про результати перевірки роботодавця за фактом порушень викладених у заяві . У 15-30 -ти денний термін згідно ЗУ Про звернення громадян ст.11 у залежності від складності питання термін може бути подовжено до 30 -ти днів.

Також необхідно подати заяву про порушення прав Ваших до міської , районної чи обласної комісії з вирішення трудових спорів , вони існують при виконавчих комітетах відповідних рад органів місцевого самоврядування( письмово, поштою)

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Анастасія!

Згідно статті 35 Закону України про працю передбачений порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

1. Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником.

2. Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк:

1. не менше ніж 15 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.
2. не менше ніж 30 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
3. не менше ніж за 60 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п’ять років;
4. не менше ніж за 90 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.

3. За домовленістю сторін строки попередження, зазначені у частині другій цієї статті можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.

4. Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у суму розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.

Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів України.

5. У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.

6. Спори, пов’язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.

Крім того, під час війни треба керуватися Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП.

Закон № 2136 не скасовує і не змінює норми КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця, а також процедури вивільнення працівників. Однак, під час воєнного стану роботодавець:

може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки. Дата звільнення у такому випадку — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Не можна звільняти під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136);

не погоджує звільнення працівників із профспілкою (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136).

Неправомірні дії керівництва Вашого учбового закладу Ви можете оскаржити до управління Державної служби праці. Якщо ж це не допоможе, раджу Вам звернутися до суду із позовом, в Якому просити скасувати наказ про Ваше звільнення, як незаконний, поновити Вас на займаній посаді та стягнути з керівника середній зараьіток за час вимушеного прогулу.

Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Буду радий допомогти!

Добрый день Анастасия.

Если Вы действительно официально работали на условиях трудового договора, а не гражданско-правового, то на Вас распространяется действие трудового законодательства и гарантии предусмотренные этим законодательством. Исходя из вашего вопроса Вам был предоставлен ежегодный основной отпуск. Согласно трудового законодательства увольнение работника в период отпуска, если он сам об этом не просил, запрещено. Это общее правило. В то же время на период военного положения действует статья 5 Закона Украины "Об организации трудовых отношений в условиях военного положения" которая разрешает увольнение по инициативе работодателя, при этом последний рабочим днем будет считаться следующий рабочий день после окончания отпуска. При этом обращаю ваше внимание на то, что такое увольнение происходит при наличии законных оснований для увольнения работника по инициативе работодателя (статьи 40, 41 КЗоТ), а не по основанию самой временной нетрудоспособности или пребывания работника в отпуске.

Если работодатель выбрал в качестве основания сокращение штата или количества работников, то должна была быть выдержана процедура сокращения, а именно предупреждение за два месяца о сокращении, предложена другая работа, расмотрены предпочтения среди сотрудников которые подлежат сокращению и только при отсутствии другой работы сотрудник увольняется (даже в период отпуска) при этом выплачивается выходное пособие. В связи с тем что этого не было сделано ваше увольнение незаконное ы Вы можете восстановиться на работе обратившись в суд. При этом за время вынужденного простоя суд взыщет средний заработок.

Вітаю!

Дії роботодавця ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин

1 липня 2022 року

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX#Text

ЗАРАЗ СТАТТЯ 41Кодексі законів про працю України ВИГЛЯДАЄ ТАК:

Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов

Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках:

6) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Вітаю, Анастасіє!

Скажите, насколько правомерны действия учреждения? - НЕ ВДАЮЧИСЬ В ЮРИДИЧНУ ТЕРМІНОЛОГІЮ, ВІДПОВІМ ВАМ ПРОСТО.

ПОТРІБНО ЛИШЕ ПОБАЧИТИ НАКАЗ ПРО ВАШЕ ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ДЛЯ ТОЧНОЇ І КВАЛІФІКОВАНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ВАШОМУ ПИТАННЮ.

ЯКШО ВИ МАЄТЕ ЙОГО, ТИСНІТЬ КНОПКУ "ЗВЕРНУТИСЯ".

- РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ПОДАТИ СКАРГУ ДО Державна служба України з питань праці:

Контакти – Державна служба України з питань праці (dsp.gov.ua)

Державна служба України з питань праці (Держпраці) — центральний орган виконавчої влади України, утворений відповідно до вимог постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», в результаті реорганізації шляхом злиття Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці, а також передачі Держсанепідслужбою функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Основними завданнями Держпраці є:

1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.

Діяльність Держпраці спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державну службу України з питань праці було затверджене 11 лютого 2015 р Текст Положення.

Держпраці здійснює свої повноваження через утворені в установленому порядку територіальні органи Постанова від 11 лютого 2015 року.

Держпраці очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

Звернення надсилаються на поштову адресу: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 або на електронну адресу: zvern@dsp.gov.ua

Вимоги до звернення

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

• письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
• повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
• звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
• звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

Термін розгляду звернення

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

• особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
• брати участь у перевірці заяви або скарги;
• ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
• подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
• користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
• висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
• вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідальність громадян при поданні звернень

Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

Як правильно оформити звернення

Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

• Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
• Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
• Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

• вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
• мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
• результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
• далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
• письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
• для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Доброго дня!

Ви вправі оскаржити таке рішення, як до Держ праці так і до суду.

У випадку питань, звертайтесь.