Задайте питання юристу

883 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

09 серпня 2022, питання №70931 150₴

Мікро кредит, потрібна терміново консультація

Доброї ночі, вибачайте що так пізно, мене звати Марія, мені 22 і я не одружена, дітей немає, проживаю в м. Київ на даний момент , прописка в м. Чернівці
В мене вже немає надії, я не можу нікому нічого розказати і тим більш поділитись своїми проблемами, в мене відкрито більше 5 мікро кредитів, від минулого року ( з грудня 2021 р.), в мене немає можливості їх оплати, я незнаю що мені робити моїм родичам і однофамільцям телефонують і приходять смс про це, з кожного сайту, нажаль така ситуація в Україні( воєнний стан) мене рятує від нарахування %, якщо раптом я помру, мій борг падає на моїх родичів, чи зникає?
Зрозумійте мене правельно, я не хочу підставляти своїх рідних, просто хочу щоб вони жили нормальним життям без моїх проблем. Якщо можете відподьте на моє запитання! Дякую.

Відповіді юристів (7)

    Айвазян Юрій Климентійович
    26.7%

    Доброго дня, Марія!!

    Для полегшення ситуації для українців-позичальників на час війни та після, Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”. Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

    Законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом.

    • Споживчим кредитом, є кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) фізичним особам на придбання споживчих товарів або послуг у тимчасове користування, під процент, на умовах строковості та платності. Такий кредит, зазвичай, надається для придбання товарів тривалого користування (автомобілі, меблі, складна побутова техніка), на споживчі цілі, на навчання, лікування тощо.

    Крім того, у разі допущення прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.

    Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

    Водночас звертаю увагу, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором, підлягають списанню.

    Такі правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули є лише відтермінуванням щодо сплати боргу, а не його анулюванням. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання, тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули.

    ВИСНОВОК:

    1. Якщо у Вас є невиплачені мікрокредита станом на воєнний період, Ви не нестимете відповідальність за несплату боргу під час воєнного стану, а також в тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Водночас рекомендую, якщо Ви маєте достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати. Або спробувати домовитись з банком про реструтуризацію чи відстрочення виаплат по таких кредитах.

    2. Борги по будь-яким кредитам не можуть переходити на родичів боржників без їх добровільної згоди чи у передбачених законом випадках.

    Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Постараюсь Вам допомогти!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Марія!

    "...якщо раптом я помру, мій борг падає на моїх родичів, чи зникає...?" - ПО-ПЕРШЕ, ЗАСПОКОЙТЕСЬ.

    ПО-ДРУГЕ, НЕ ПОТРІБНО ДУМАТИ ОДРАЗУ ПРО СМЕРТЬ І ТАКЕ ПОДІБНЕ.

    ПО-ТРЕТЄ, НУ ТЕЛЕФОНУЮТЬ ВАШИМ РОДИЧАМ, ТО І НЕХАЙ ТЕЛЕФОНУЮТЬ. ДЛЯ СЕБЕ ВИ ПОВИННІ УСВІДОМИТИ НАСТУПНЕ: ЯКЩО НЕМАЄ ЗМОГИ ПЛАТИТИ, НЕ ПЛАТІТЬ. НЕХАЙ ВИТРЕБОВУЮТЬ КОШТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ. ДАЮ 99 %, ЩО ВОНИ ЦЬОГО НЕ ЗРОБЛЯТЬ.

    МАЮ ДЛЯ ВАС ЦІКАВИЙ МАТЕРІАЛ ЩОДО ВАШОЇ СИТУАЦІЇ.

    Натискайте зелену кнопку «Звернутися»!

    Крикун Сергій  Павлович
    26.7%
    Крикун Сергій Павлович 2 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

    1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

    Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

    2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

    1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

    2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

    3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

    4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

    3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору...

    Стаття 1231. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем

    1. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

    2. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.

    3. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

    4. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

    5. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

    ".

    Закон України "Про судовий збір" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n228):

    "Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

    1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

    1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

    2) позивачами є:

    а) військовослужбовці;

    б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

    в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

    г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

    ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

    3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

    2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.".

    ---

    Доброго дня, Маріє! Вважаю за доцільне подати на ім'я кожному кредитору за кожним договором кредиту окремо заяви (під реєстрацію їх вручення на Вашому екземплярі або рекомендованим листом з повідомленням про вручення) про розірвання відповідних кредитних договорів в порядку наведеної ст.652 ЦК, при цьому істотною обставиною зазначте військовий стан в Україні. У випадку відмови кредиторів у розірванні договорів подати позов до суду (окремо за кожним кредитом) з клопотанням про зменшення, відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору. Після розірвання договорів суми кредитів перейдуть у категорію боргу - припиняться нарахування процентів та штрафних санкцій (після скасування воєнного стану, про що наведено колегою Айвазяном). Крім того, з моменту розірвання договорів почнеться перебіг 3-річного строку позовної давності. Звичайно, очевидно, що судові процеси потребують витрат як на судові витрати, так і юридичну допомогу, але, по-перше, вирішення будь-якого питання потребує витрат, по-друге - боргові питання самі по собі не зникнуть, по-третє, свої помилки за Вас ніхто не вирішить. Щодо випадку вашої смерті, то Ваші родичі будуть зобов'язані за Вашими боргами у випадку прийняття спадщини після Вас.

    Мєньков Андрій Васильович
    23.3%

    Доброго дня Марія.

    Борги звичайно треба віддавати, але не треба так хвилюватися з цього приводу.

    По-перше, борги тільки ваші, якщо немає поручителів, які поручилися віддати борги за Вас у разі несплати. Дзвінки та повідомлення вашим близьким незаконні, бо їх не мають права турбувати з приводу ваших боргів. Треба звертатися їх у поліцію, бо є відповідна стаття і відповідальність для колекторів "примушування до виконання цивільно-правових зобов"язань" або якщо відомо яка колекторська компанія телефонує скаржитися на неї до контролюючих органів (Нацбанк та інші).

    По-друге, стягнути борги колектори мають право тільки на підставі рішення суду. При цьому суд космічні відсотки про кредитах не стягне, колектори це розуміють, тому і не поспішають звертатися до суду. Без рішення суду вони взагалі не мають права Вас турбувати.

    По третє, при вирішенні справи в суді або після цього Ви можете просити суд відстрочити виконання рішення суду або розстрочити на певний час (виплачувати помірними для Вас частинами суму заборгованості).

    По-четверте, навіть при наявності рішення суду про стягнення заборгованості, при умові, що у Вас немає майна на яке можна звернути стягнення (рухоме та нерухоме майно, кошти на рахунках у банку тощо) Вам нема про що хвилюватися. Державний чи приватний виконавець не зможе стягнути кошти за відсутності майна. Ще раз повторює, що все інше окрім, стягнення державним (приватним) виконавцем коштів на підставі рішення суду є незаконним. Всі примушування, шантаж, поргози, психологічне чи фізичне насильство це все кримінал. По можливості фіксуйте ці порушення закону (запис телефонних розмов з погрозами, скріншоти переписки з інтернету тощо) і звертайтеся до поліції.

    По-п"яте, Ви можете ініціювати своє банкрутство, якщо є підстави, визначені законодавством. Це потягне певні для Вас незручності протягом певного часу, наприклад кредит Вам уже не нададуть, але борги будуть списані і Вам нічого не треба буде повертати.

    Гончаренко Константин
    23.3%
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Добрій день!

    17 марта 2022 года вступил в силу Закон от 15.03.2022 № 2120-IX "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законодательные акты Украины относительно действия норм на период действия военного положения", сообщает Нотариальная палата Украины.

    Подпунктом 2 пункта 3 Раздела ІІ "Заключительные и переходные положения" данного Закона раздел "Заключительные и переходные положения" Гражданского кодекса был дополнен пунктами 18 и 19, согласно которым:

    1. В период действия в Украине военного, чрезвычайного положения и в 30-дневный срок после его прекращения или отмены в случае просрочки заемщиком исполнения денежного обязательства по договору, в соответствии с которым заемщику был предоставлен кредит (займ) банком или другим кредитодателем (заимодателем), заемщик освобождается от:

    - ответственности, определенной статьей 625 ГКУ (часть вторая статьи 625 ГКУ предусматривает, что должник, просрочивший исполнение денежного обязательства, по требованию кредитора обязан уплатить сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки, а также три процента годовых от просроченной суммы, если другой размер процентов не установлен договором или законом);

    - обязанности уплаты в пользу кредитодателя (заимодателя) неустойки (штрафа, пени) за такую просрочку. Неустойка (штраф, пеня) и другие платежи, уплата которых предусмотрена соответствующими договорами, начисленные включительно с 24 февраля 2022 года за просрочку исполнения (неисполнение, частичное исполнение) по таким договорам, подлежат списанию кредитодателем (заимодателем).

    2. В период действия в Украине военного, чрезвычайного положения продлеваются на срок его действия сроки, определенные следующими статьями ГКУ:

    - 257 - 259 (исковая давность, специальная исковая давность);

    - 362 (реализация преимущественного права покупки доли в праве общей долевой собственности);

    - 559 (прекращение поручительства);

    - 681 (исковая давность, которая применяется к требованиям в связи с недостатками проданного товара);

    - 728 (исковая давность, которая применяется к требованиям о расторжении договора дарения);

    - 786 (исковая давность, которая применяется к требованиям, следующим из договора найма);

    - 1293 (право на обжалование действий исполнителя завещания).

    Подпунктом 8 Раздела ІІ "Заключительные и переходные положения" Закона № 2120-ІХ Заключительные положения Закона "Об ипотеке" дополнены пунктом 5-2, в соответствии с которым в период действия в Украине военного, чрезвычайного положения и в 30-дневный срок после его прекращения или отмены относительно недвижимого имущества (недвижимости), принадлежащего физическим лицам и находящегося в ипотеке по потребительским кредитам, приостанавливается действие:

    - статьи 37 (в части реализации права ипотекодержателя на приобретение права собственности на предмет ипотеки),

    - статьи 38 (в части реализации права ипотекодержателя на продажу предмета ипотеки),

    - статьи 40 (в части выселения жителей из жилых домов и помещений, переданных в ипотеку, по которым есть судебное решение об обращении взыскания на такие объекты),

    - статей 41, 47 (в части реализации предмета ипотеки на электронных торгах) данного Закона.

    Согласно пункту 11 части первой статьи 1 Закона "О потребительском кредитовании" потребительский кредит (кредит) - денежные средства, предоставляемые потребителю (заемщику) на приобретение товаров (работ, услуг) для удовлетворения потребностей, не связанных с предпринимательской, независимой профессиональной деятельностью или исполнением обязанностей наемного работника.

    Указанные изменения не распространяются на недвижимое имущество (недвижимость), оформленное в ипотеку с целью обеспечения исполнения обязательств по договорам:

    1) заключенным после дня вступления в силу Закона № 2120-ІХ;

    2) в которые после дня вступления в силу Закона № 2120-ІХ по согласованию сторон вносились изменения в части продления сроков исполнения обязательств и/или уменьшения размера процентов, штрафных санкций.

    Направте ценное письмо кредитору с такими аргументами.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня.

    на час военного стану і 30 днів після завершення чи скасування штрафи і пені не мають нараховувати, розпочніть листування з кредитором , потім письмова скарга до НБУ , ПОТІМ У СУДІ СПИСУВАТИ ПРОЦЕНТИ І ПЕНІ.

    У Вас є 3 шляхи:

    1. домовленності про відтермінування виплат по кредитах (НБУ дає таку можливість своєю постановою №23 від 25.02.22р.);

    2. Скористатися рішенням промислової палати про форс-мажорні обставини згідно з Указом Президента №64/2022 Про воєнний стан в Україні , який продовжено до 23.08.22 , аргументуйте у листах до банків так:

    Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

    Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

    Враховуючи вищезазначене та надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, ТПП України з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістить з 28 лютого 2022 року на сайті ТПП України (www.ucci.org.ua) загальний офіційний Лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім кого це стосується.

    3. Визнати себе банкрутом процедура нижче

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text

    Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

    1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
    2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

    1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

    2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

    3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

    4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

    Стаття 116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

    1. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
    1. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

    2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

    3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

    4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

    5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

    6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

    7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

    8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

    9) копія трудової книжки (за наявності);

    10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

    11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

    12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

    (треба сплатити винагороду арбітражного керуючого за 3 місяці. Це не менше 3-х мінімальних зарплат (14169 грн у 2020 році, ч. 4 ст. 30 КБ). Дана сума перераховуються не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду.)

    Стаття 113. Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб

    1. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою

    Суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Цим буде займатися арбітражний керуючий.

    Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя. На борги, які не можна погасити та реструктурувати, суд прийме рішення про звільнення від їх сплати.

    Що втратить особа-банкрут

    Фізособа втратить частину свого майна, якщо таке є. Цим буде займатися арбітражний керуючий: він проведе інвентарізацію, прийме вимоги кредиторів, проведе з ними збори, відкриє спецрахунок у банку, на який будуть зараховуватися кошти від продажу майна.

    Що залишиться у банкрута (ч. 6 ст. 131 КБ, ч. 3 ст. 132 КБ)

    залишаться й не будуть включені до ліквідаційної маси:

    житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею;

    або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї;

    житловий будинок – до 120 кв. м). Виняток – житло є предметом забезпечення (іпотека, застава);

    рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;

    суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінзарплат (195 000 грн у 2022 р.), якщо воно є неліквідним, а також майно яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;

    інше майно, на яке заборонено накладати стягнення (перелік є у Законі “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404).

    Скарга до НБУ онлайн https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizen...

    нараховувати проценти МФО має право тільки в межах строку, на який брався кредит. Зазвичай це 30 днів. Нарахування процентів поза цим строком незаконно, якщо тільки Ви не пролонгували строк дії договору.

    В жодному разі не робіть проплат, якщо вже вийшли на прострочку і не можете погасити відразу весь борг з процентами. Такою оплатою Ви не тільки не погасите борг навіть частково, а ще й збільшите строк дії договору , а значить і строк нарахування Вам процентів!

    Нехай подають до суду і вирішують питання боргу там.

    У разі погроз змініть телефон , а родичі нехай звернуться до поліції про погрози та вимагання.

    Ваші бборги у разі смерті не перейдуть батькам, якщо вони відмовляться від спадку , і через три роки спадщину визнають відумерлою.

    Вам зараз головне звернутися до НБУ з заявою про незаконні дії представників банку, звернутися до поліції з заявою , очікувати поки кредитори подадуть до суду , або самостійно звернутись до суду з позовом про списання сум відсотків , направити листи кредиторам про реструктуризацію , залучити адвоката безкоштовно можна тут 0 800 213 103 державного. змініть номери.

    з моменту подачі до суду і відкриття провадження нарахування боргу зупинеться до винесення рішення суду по справі.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 16 років досвіду

    Доброго дня, Марія!

    Юридична і не тільки порада в цьому питанні- не нервувати, і якщо змоги платити не має - то всі вимоги нехай всі боржники стягують в судовому порядку.

    В рамках судового порядку ви зможете в тому числі знизити суму всього стягнення.

    Звертайтесь.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Нове у блогах Юристи.UA

Офіційний блог Юрісти.UA 19 0 23 лист. 2024
Офіційний блог Юрісти.UA 0 0 19 лист. 2024