Усиновлення дітей чоловіком

Доброго дня.

Це питання регулюється Сімейним кодексом України та «Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» затвердженим Постановою №905 Кабінету Міністрів України 08.10.2008.

Потрібно звернутись з відповідною заявою до Служби у справах дітей (вони створюються при місцевих радах).

До заяви додаються такі документи:1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (у двох примірниках);2) копія свідоцтва про шлюб;3) висновок про стан здоров'я, складений за спеціальною формою (у вкладці до цього листа);4) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;5) копія свідоцтва про народження дитини;6) письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

Протягом 10 днів з дня подачі всіх документів вони перевіряються, проводиться бесіда, з’ясовується згода дитини на усиновлення (за можливості), перевіряються умови проживання тощо і в результаті готується відповідний висновок про можливість усиновлення.

Після отримання відповідного висновку (з пакетом поданих Вами документів, що повертаються Вам) Ви подаєте заяву про усиновлення до суду. В цій же заяві можуть бути зазначені клопотання про зміну прізвища дитини.

Кінець процедури усиновлення – отримання позитивного рішення суду про задоволення Вашої заяви про усиновлення дитини.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Добрий день!

Усиновлення в України можливе виключно через суд.

Якщо батько дітей є живим та не позбавлений батьківських прав, потрібно отримати його згоду на усиновлення, а також, обов'язковою є згода дітей на усиновлення. У певних випадках, усиновлення можливе без згоди батька дитини.

Сімейний кодекс https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Стаття 217. Згода батьків на усиновлення дитини

1. Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

2. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною.

3. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку.

4. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків.

5. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

6. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Стаття 218. Згода дитини на усиновлення

1. Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

{Абзац перший частини першої статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3497-IV від 23.02.2006}

Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я.

{Абзац другий частини першої статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3497-IV від 23.02.2006}

2. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

3. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення.

4. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Стаття 219. Усиновлення дитини без згоди батьків

1. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:

1) невідомі;

2) визнані безвісно відсутніми;

3) визнані недієздатними;

4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;

5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

{Частину першу статті 219 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 3381-VI від 19.05.2011}

2. Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Стаття 223. Заява про усиновлення дитини

1. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

2. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Стаття 224. Рішення суду про усиновлення

1. Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;

2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;

3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;

4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;

5) особу дитини та стан її здоров'я;

6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

2. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

3. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

4. Суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 225. Момент здійснення усиновлення

1. Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Стаття 229. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

2. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.

3. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Стаття 230. Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини.

2. Дата народження дитини може бути змінена не більш як на шість місяців.

3. У рішенні про усиновлення суд змінює відомості про місце народження та дату народження дитини, якщо це відповідає її інтересам.

Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена

1. Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.

За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.

2. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

3. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.

4. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Стаття 232. Правові наслідки усиновлення

1. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.

2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку.

{Абзац перший частини другої статті 232 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006}

Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.

3. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

4. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

5. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена

1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

{Абзац перший частини першої статті 233 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2398-VI від 01.07.2010}

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення

1. Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.

Доброго дня,Анатолію!

Якщо Ви хочете це зробити не тільки через кохання до своєї дружини, а також через можливість звільнитись із ЗСУ та бути до неї ближче, то усиновлення на жаль не допоможе. Для військовослужбовців взагалі не передбачена така підстава для звільнення, як наявність 3 неповнолітніх дітей! Хоча це і дає право на відстрочку у випадку, коли Вас ще не мобілізували.

Питання звільнення з військової служби військовослужбовців під час воєнного стану насправді регулюються статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу». Можливі для Вас підстави для звільнення я виділив жирним шрифтом,

Ця стаття з останніми змінами надає перелік підстав для звільнення з військової служби. Зокрема про підстави звільнення під час воєнного стану в ній зазначено наступне:

«1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

…2) під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

{Пункт 2 частини четвертої статті 26 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022; редакції Закону № 2169-IX від 01.04.2022}»

У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись". Вдачи Вам!

Анатолій!

І у продовження моєї відповіді - детальний опис порядку усиновлення:

У зв’язку із повномасштабним вторгненням, яке росія розпочала 24 лютого і яке досі триває, про усиновлення дітей почали говорити більше. З одного боку, у нас, на жаль, з’являтиметься все більше дітей, яких можна буде усиновити. З іншого боку, експерти, що опікуються захистом прав дітей зазначають, що процедура усиновлення не може бути спрощена. Адже спочатку слід переконатись, що усиновлення здійснюється з дотриманням найкращих інтересів дитини.

Разом із цим з’являються нові виклики і нові обставини, які слід враховувати під час усиновлення. Відтак Кабінет Міністрів України вже вніс деякі зміни до процедури усиновлення, які пов’язані із порядком передання усиновлювачам дитини, яка була евакуйована за межі України та з можливістю подавати документи для отримання консультації щодо усиновлення в режимі онлайн. Разом з тим ще до початку повномасштабного вторгнення процедура усиновлення потребувала деяких змін. І деякі проблеми, що існували раніше, залишаються невирішеними дотепер.

Перша проблема, яка є поширеною не лише в справах про усиновлення, але і в багатьох інших судових справах – це порушення строків розгляду. Якби розгляд справ про усиновлення в суді відбувався із дотриманням встановлених в процесуальному законі строків, такі справи мали би бути розглянуті орієнтовно за три місяці. В реальності справи про усиновлення суди можуть розглядати протягом року або навіть двох. Увесь цей час дитина, яку хочуть усиновити, може перебувати у будинку дитини або в іншому закладі. Для дітей в принципі перебування не в сім’ї є шкідливим для розвитку. Однак критично важливими є перші три роки життя, коли вона найбільше потребує постійного контакту з близькою дорослою людиною, яка має про дитину турбуватись. Якщо протягом перших трьох років свого життя дитина такого контакту позбавлена, вона з великою імовірністю матиме проблеми з розвитком. Власне, коли йдеться про усиновлення, значна кількість усиновлювачів хочуть усиновити саме маленьку дитину – віком до 3 років. Однак через порушення строків розгляду справ в суді такі немовлята набагато пізніше отримують свою можливість зростати в сім’ї.

Вирішити проблему порушення строків розгляду справ про усиновлення в судах можливо, однак для цього потрібні законодавчі зміни. Насамперед треба розуміти, що справді в судах зараз існує проблема з недоукомплектованістю: незаповненими лишаються близько двох тисяч вакансій. Ця проблема виникла не без участі самої судової влади. І найближчі декілька років навряд чи ці вакансії будуть заповнені, оскільки наразі досі немає чинного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка має провести конкурси, а сама процедура призначення на посаду судді теж є тривалою в часі. Однак, є другий шлях – це надання суддям на рівні закону права ставити розгляд справ про усиновлення в пріоритет щодо інших справ. Наразі такого повноваження судді не мають. Втім, наприклад, в кримінальному процесі, судді зобов’язані розглядати в суді першочергово справу про злочин, вчинений стосовно дитини, оскільки для кримінального процесу такий пріоритет встановлений на рівні закону.

Іще однією проблемою, яка існує у справах, де йдеться про права дитини, зокрема і в справах про усиновлення – це відсутність чітких механізмів, за допомогою яких суд може з’ясувати думку дитини. Відомо, що усиновлення має відбуватись із дотриманням найкращих інтересів дитини, а у випадках, коли дитина може висловити свою думку, з’ясувати, що є в найкращих інтересах дитини без з’ясування її власної думки, практично неможливо. Тут йдеться про те, щоб створювати спеціальні умови, в яких дитина почуватиметься комфортно і зможе висловитись. Суд, відповідно, повинен вміти таку думку почути і зрозуміти, для чого також потрібні спеціальні знання та навички.

Іншою проблемою розгляду справ про усиновлення є те, що в Україні такі справи розглядаються за участю присяжних суддів. Ця модель більше схожа на радянських народних засідателів, де поруч із професійним суддею справу вирішували народні засідателі. Практика показує, що за таких обставин присяжні судді найчастіше прислухаються до думки професійного судді. Тому участь присяжних в таких справах є вкрай неефективною. Вони по суті не виконують тих функцій, задля яких існує суд присяжних, адже нинішня модель по суті і не є судом присяжних в його класичному розумінні. Щобільше, світовий досвід показує, що є дуже мало випадків, коли участь присяжних може бути ефективною в цивільному процесі. Цей інститут все ж має використовуватись в кримінальному процесі. Натомість участь присяжних у справах про усиновлення породжує низку проблем, які призводять, зокрема, до затягування розгляду справ про усиновлення. Зокрема, коли присяжні не з’являються у процес, суд має шукати інших присяжних, що призводить до перенесення судових засідань. Іншою проблемою участі присяжних суддів у справах про усиновлення є загроза порушення ними таємниці усиновлення. Тому пропозиція виключити присяжних із розгляду справ про усиновлення цілком не позбавлена здорового глузду, але для цього також потрібні зміни до закону.

Ще однією проблемою розгляду справ про усиновлення дітей є положення закону, яке захищає сімейні групи (братів і сестер) від роз’єднання. Відтак, якщо людина хоче усиновити дитину, в якої є брат чи сестра, з великою імовірністю таке усиновлення не відбудеться, оскільки органи опіки не надаватимуть згоду на роз’єднання сімейної групи, адже в такому випадку потрібно обґрунтувати, які обставини мають істотне значення і чому конкретне усиновлення є в інтересах дитини. Натомість на обліку для можливого усиновлення перебуває чимало дітей, що мають братів і сестер, яких так само можна усиновити. Відповідно наявна в законі норма про захист сімейних груп насправді позбавляє багатьох дітей можливості якнайшвидше опинитись в сім’ї. Тому для надання таким дітям шансу бути усиновленими потрібно вносити зміни до закону.

Під час воєнного стану усиновлення не здійснюється з огляду на те, що не працює низка реєстрів, з яких потрібно отримувати інформацію. Однак вкрай важливо, щоб після завершення воєнного стану справи про усиновлення почали розглядати більш ефективно, ніж це було до того. А це означає, що законодавець має вже зараз почати готувати відповідні зміни до процедури усиновлення. Адже права дітей мають бути в пріоритеті, і не лише 1 червня.

Якщо будуть питання саме з цього приводу, також звертайтесь до мене персонально. Постараюсь дати Вам раду!

Вітаю!

ВАМ ПОТРІБНО сімейне усиновлення.

В первую очередь, при желании законного супруга усыновить (удочерить) детей жены или мужа от первого брака, необходимо обратиться в службу по делам детей и получить вывод о целесообразности усыновления. Перечень документов, которые требуются для получения решения, приведен ниже:

• заявление кандидата в усыновители + копия паспорта
• справка о заработной плате или декларация о доходах
• заявление второго супруга и согласие детей (с 10 лет)
• справка из поликлиники о состоянии здоровья ребенка
• документ, подтверждающий право собственности на жилье
• медицинское заключение о состоянии здоровья усыновителя
• справка о том, что усыновитель не лишен родительских прав
• копия свидетельства о рождении детей
• справка о составе семьи (форма № 3)
• справка о несудимости усыновителя
• копия брачного свидетельства

Кроме того, к вышеперечисленному списку следует приложить один из таких документов: нотариально заверенное согласие биологических отца или матери на усыновление ребенка, решение суда о лишении родительских прав, признании недееспособным или копия свидетельства о смерти отца (матери), решение суда о признании безвестно отсутствующим или умершим.

Копии документов предоставляются вместе с оригиналами. Срок выдачи решения службы по делам детей составляет 10 дней с момента обращения. За предоставление вывода соцслужбы о целесообразности усыновления ребенка жены (либо мужа) плата не взимается.

Собрав все необходимые документы, усыновителю необходимо обратиться с заявлением об усыновлении в суд, по месту жительства ребенка. Помимо основных требований, заявление также может содержать ходатайство об изменении фамилии, имени и отчества ребенка.

Доброго дня!

попередньо треба позбавити батьківських прав біологічних батьків через суд.

потім окремо подати вам позов до окремого суду про усиновлення дитини , після отримання рішення суду треба внести зміни у докменти про відомості батька та матері.

Процес усиновлення закінчується прийняттям судового рішення, з набранням чинності якого дитина та біологічні батьки (або одних із них) та інші біологічні родичі втрачають будь-який правовий зв`язок між собою.

Тобто після усиновлення у дитини з`являються нові батьки, які приймають дитину у свою сім`ю та отримують всі обов`язки щодо виховання дитини та, відповідно, права щодо такої дитини.

У свою чергу, дитина більше не має жодних особистих та майнових прав щодо біологічних батьків, і отримує такі права щодо усиновлювачів.

Це означає, що дитина та біологічні батьки один щодо одного:

• втрачають право на аліменти;
• перестають бути спадкоємцями;
• більше не мають обов`язку виховувати та утримувати (для батьків) та утримувати непрацездатних батьків у майбутньому (для дитини).

При цьому, неможливо відмовитись від усиновлення або скасувати його за власним бажанням.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю, Анатолію!

Процедура усиновлення - складна, однак не базнадійлива.

Однак потрібно розуміти, з якою метою Ви це плануєте зробити:

- або для звільнення з військової служби - це, на жаль не допоможе;

- або для переведення за місцем проживання - шанси є.

Всиновленню підлягають тільки ті діти, яким офіційно надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям, батьки якої:

• позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми або недієздатними (на підставі рішення суду);
• оголошені померлими (на підставі свідоцтва про смерть батьків, виданого органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду);
• відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
• перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;
• знаходяться в розшуку органами внутрішніх справ, пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків і відсутність відомостей про місце їхнього знаходження;
• мають тривалу хворобу, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії.

Важливо! Усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. Крім виняткових випадків, коли за рішенням суду усиновити можна й повнолітню особу, яка є сиротою або позбавлена батьківського піклування до досягнення 18 років.

...

Щоб стати кандидатом в усиновлювачі, особи, які бажають усиновити українську дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік в кандидати в усиновлювачі до служби (управління) у справах дітей. У разі, коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина або чоловік.

До заяви додаються такі документи:

• копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
• копія свідоцтва про шлюб;
• довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами податкової служби;
• висновок про стан здоров’я кожного заявника;
• засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
• довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання;
• копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням кандидата;
• довідка про проходження курсу підготовки з питань усиновлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України. У разі, коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.

У разі усиновлення дитини одним з подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Після подання документів служба у справах дітей протягом 10 днів:

• перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
• проводить бесіду з заявниками, роз’яснює їм права та обов’язки кандидатів у всиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновленення, порядок здійснення контролю за умовами проживання усиновлених дітей;
• відвідує заявників за місцем їх проживання та складає акт обстеження житлово-побутових умов;
• розглядає можливість заявників бути всиновлювачами та готує відповідний висновок;
• у разі позитивного рішення ставить заявників на облік кандидатів у всиновлювачі та видає їм висновок про можливість бути всиновлювачами.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду за місцем проживання (перебування) дитини із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:

• копії паспорту;
• копії свідоцтва про одруження;
• копії свідоцтва про народження дитини;
• характеристика на заявника з місця роботи;
• довідка про доходи;
• характеристика на дитину з навчального закладу;
• висновок служби у справах дітей про можливість бути всиновлювачем;
• довідка про відсутність судимостей;
• довідка про стан здоров’я;
• довідка про реєстрацію за місцем проживання;
• квитанція про сплату судового збору.

Після позитивного рішення суду та набрання ним законної сили, дитина вважається усиновленою, а всиновлювач зобов’язаний особисто забрати дитину з місця її проживання після пред’явлення копії рішення суду про всиновлення в присутності представника служби у справах дітей.

Матеріали із сайту: https://dlf.ua/ua/usinovlennya-ditini-v-ukrayini-p...

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання або Вам потрібна індивідуальна консультація, натискайте зелену кнопку «Звернутися»!

все залежить від того як діти зареєстровані

для детальної консультації звертайтесь через сайт або знайдіть мої контакти-проконсультую та допоможу підготувати документи, з повагою Вікторія Костроміна

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини(ей). До заяви додаються:

копія паспорта громадянина України, що засвідчує особу (у двох примірниках);

копія свідоцтва про шлюб;

висновок про стан здоров'я заявника;

довідка про наявність чи відсутність судимості;

копія свідоцтва про народження дитини;

письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);

засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).

висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

Успіхів