Зобов'язати магазин огородити нижню, що на підлозі, полицю з алкогольними напоями у скляних пляшках.

Доброго вечора, Тетяна!

Цікава ідея і розумна пропозиція! Раджу Вам звернутись з нею до Держспоживслужби!

Звернення громадян:

Контактна інформація для надсилання звернень

Поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1

Електронна адреса: econsumer-info@dpss.gov.ua

Факсу (044)-279-48-83

Телефон (044)-279-79-89

Зразок скарги про порушення прав споживача ( .doc , 31.23 Кб )

Ось зразок скарги! Текст змінете за фактом!

Держпродспоживслужба України

вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, 01001

ПІП скаржника

Адреса скаржника

Контактний телефон

e-mail

Скарга

10 лютого 2016 року мною за адресою: ___, у магазині «___» ФОП ___ або (ТОВ «___») було придбано___ вартістю ___грн.

У період гарантійного терміну продукція втратила якість (виникли недоліки)___. Звернувшись до магазину, продавець мені відмовив у проведенні гарантійного ремонту___ (копія звернення додається).

У зв’язку з чим, прошу розглянути мою скаргу по суті та вирішити питання щодо проведення гарантійного ремонту (повернення коштів) за товар, який не відповідає якості.

Додатки:

• копія звернення до суб’єкта господарювання,
• копія документу, який засвідчує факт придбання продукції;
• копія технічного паспорта;
• тощо.

Дата Підпис

Примітка: електронне звернення, якщо воно надсилається без використання електронного цифрового підпису, повинно мати вигляд сканованої копії та/або фотокопії.

ЦІЛОДОБОВА ГАРЯЧА ЛІНІЯ

• (044)-364-77-80
• 050-230-04-28

Нормативно-правова база

• ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції"
• ЗАКОН УКРАЇНИ "Про звернення громадян"
• УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 109/2008 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування"
• ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ "Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування..."

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ "Про затвердження Класифікатора звернень громадян"

Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче Вам допоможу!

Вітаю, Тетяно.

МОЖЛИВОСТІ ЗОБОВ'ЯЗАТИ, СКОРІШЕ ЗА ВСЕ, НЕМАЄ.

ОДНАК ЗАРАДИ ТАКОЇ МЕТИ ВИ МОЖЕТЕ:

1. ЗВЕРНУТИСЬ ІЗ ПИСЬМОВОЮ ПРОПОЗИЦІЄЮ-ЗАЯВОЮ ДО АДМІНІСТРАЦІЇ МАГАЗИНУ В ПОРЯДКУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН" ПРО РОЗМІЩЕННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ В БІЛЬШ БЕЗПЕЧНОМУ МІСЦІ.

2. ЗВЕРНЕННЯ ДО ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ ІЗ СКАРГОЮ НА ДІЇ МАГАЗИНУ У ВИПАДКУ ЗАЛИШЕННЯ ВАШОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

https://dpss.gov.ua/zahist-prav-spozhivachiv

3. У ВИПАДКУ ОТРИМАННЯ ВІДМОВ ЗВЕРНУТИСЬ ДО СУДУ ІЗ ПОЗОВОМ ЩОДО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ МАГАЗИНУ (дуже малоймовірний варіант)

КОНКРЕТНИЙ ПРИМУС ЗАСТОСУВАТИ У ДАНОМУ ВИПАДКУ БУДЕ ДУЖЕ СКЛАДНО, АДЖЕ ДЕТАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ДЛЯ МАГАЗИНУ НАРАЗІ НЕМАЄ.

ДІЮЧІ ДО ПЕВНОГО СТАНУ ПРАВИЛА РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ НАРАЗІ ВЖЕ ВТРАТИЛИ ЧИННІСТЬ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

{Назва Закону із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%...

Стаття 1. Визначення основних понять і термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

...

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання або Вам потрібна індивідуальна консультація, натискайте зелену кнопку «Звернутися»!

Доброго дня

Відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

захист своїх прав державою;

належну якість продукції та обслуговування;

безпеку продукції;

необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону тощо.

Захист прав споживачів з боку держави здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, яким наразі є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Територіальні органи Держпродспоживслужби розташовані в областях, а також містах Києві та Севастополі. У випадку порушення своїх прав споживач може звернутися до органу за місцем свого проживання. Адресу можна дізнатися на офіційному сайті Держпродспоживслужби. Скаргу можна подати на особистому прийомі, або надіслати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте!

В соответствии со ст. 668 Гражданского кодекса Украины, риск случайного уничтожения или повреждения товара переходит к покупателю с момента передачи ему товара. То есть, когда продукция не передана покупателю, риск повреждения лежит на владельце (магазине), а потому покупатель не должен платить деньги за разбитый (испорченный) товар, поскольку он еще не приобрел его.

Если же администрация (охрана) магазина настаивает на своем, требуйте составить акт о причинении вреда и предоставить факты, которые, по мнению администрации магазина, доказывают вашу вину. Следует подчеркнуть, что вина покупателя, а также то, должен ли он платить за такой товар, может установить только суд. То есть покупатель должен помнить – ничего на месте не оплачивается, на месте только фиксируется.

Если администрация магазина отказывается составлять какие-либо акты и продолжает требовать выплатить деньги, покупатель должен помнить, что в соответствии с ч. 2 ст. 17 ч. 2 Закона Украины «О защите прав потребителей» запрещается принуждать потребителя приобретать продукцию ненадлежащего качества или ненужного ему ассортимента. Однако потребителю необходимо доказать, что он разбил (испортил) товар случайно. И в этом может помочь запись с камеры видеонаблюдения.

В случае, когда администрация (охрана) магазина переходит к более решительным действиям и вообще не выпускает покупателя из помещения, продолжает заставлять платить за разбитый или поврежденный товар и отказывается составлять акт, покупатель должен вызвать полицию.

Добрий вечір, Тетяна!

Згідно до вимог п.1 «Правил охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі» (НПАОП 7.1.00-1.01-96):

– «1. ГАЛУЗЬЗАСТОСУВАННЯ. Правила охорони праці для об'єктів роздрібної торгівлі (далі – Правила) розповсюджуються на всі підприємства, організації роздрібної торгівлі споживчої кооперації України, а також інших відомств і організацій незалежно відформвласності. Правила установлюють загальні вимоги з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки до упорядкування і утримання територій, приміщень, будівель і споруд, систем водопостачання, освітлення, опалення, каналізації і вентиляції, організації технологічних процесів і робочих місць, експлуатації торгово-технологічного і холодильного обладнання».

- п.11 «Правил»: «11.ВИМОГИОХОРОНИПРАЦІДОТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГООБЛАДНАННЯ. 11.5.Немеханічнеобладнання, тара … 11.5.2.Стелажі, підтоварники для укладання і зберігання товарів повинні бути міцними, розрахованими на максимальне навантаження, стійкими. Полиці стелажів повинні мати ухил усередину», а копія «Правил охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі» (НПАОП 7.1.00-1.01-96).

ВИ МАЄТЕ ПРАВО СПОЧАТКУ ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО АДМІНІСТРАЦІЇ МАГАЗИНА, А ЯКЩО НЕ БУДЕ РЕЗУЛЬТАТА, ТО ЗВЕРНУТИСЯ ЗІ СКАРГАМИ:

- ДО ДЕРЖСПОЖИВСЛУЖБИ УКРАЇНИ:

Телефонний довідник - Центральний апарат | ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА (dpss.gov.ua)

Держпродспоживслужба утворена відповідно до постанови КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Постановою КМУ від 02 вересня 2015 року № 667 затверджено Положення про Держпродспоживслужбу. Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092. Наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209 затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві.

З метою забезпечення фінансування Держпродспоживслужби прийнято розпорядження КМУ від 27 січня 2016 року № 76-р. Затверджено структуру апарату Держпродспоживслужби та погоджено її з Міністром аграрної політики та продовольства України. Штатний розпис та кошторис апарату Держпродспоживслужби затверджено за погодженням з Мінфіном.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 6 квітня 2016 року № 260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Держпродспоживслужба офіційно розпочала роботу і приступила до виконання функцій.

Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

- ДО Державна служба України з питань праці: Контакти – Державна служба України з питань праці (dsp.gov.ua)

Державна служба України з питань праці (Держпраці) — центральний орган виконавчої влади України, утворений відповідно до вимог постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», в результаті реорганізації шляхом злиття Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці, а також передачі Держсанепідслужбою функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Основними завданнями Держпраці є:

1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.

Діяльність Держпраці спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державну службу України з питань праці було затверджене 11 лютого 2015 р Текст Положення.

Держпраці здійснює свої повноваження через утворені в установленому порядку територіальні органи Постанова від 11 лютого 2015 року.

Держпраці очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

Звернення надсилаються на поштову адресу: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 або на електронну адресу: zvern@dsp.gov.ua

Вимоги до звернення

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

• письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
• повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
• звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
• звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

Термін розгляду звернення

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

• особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
• брати участь у перевірці заяви або скарги;
• ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
• подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
• користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
• висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
• вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідальність громадян при поданні звернень

Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

Як правильно оформити звернення

Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

• Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
• Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
• Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

• вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
• мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
• результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
• далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
• письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
• для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Добрий день шановна Тетяна, згідно вашого питання доповідаю наступне. Ви маєте право не платити якщо випадково розбили щось у магазині.

Забов'язати городити - НІ, тому і усі ризики на власнику.

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 323 ЦКУ).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту(стаття 668 ЦКУ)

Сподіваюсь моя консультація була корисною для вас.

"ПОРЯДОК провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%B...):

"10. Суб'єкти господарювання повинні забезпечити:

відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативно-правових актів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;...

11. Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень (місць) обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо),...".

"ПРАВИЛА роздрібної торгівлі продовольчими товарами" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0628-03#o56):

"4. Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій...

Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

"Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством...".

---

Доброго дня, Тетяно! По-перше, продавець визначально зобов"язаний самостійно, без сторонньої, окремої вимоги забезпечити зберігання товару у торговельному приміщенні, тому зобов"язана сторона має нести відповідальність за випадкове знищення чи пошкодження товару (пляшок алкогольного напою). Також. як зазначили колеги, продавець, як власник товару, несе ризик випадкового знищення чи пошкодження майна. По-друге, відповідно до наведеного положення ст.19 Конституції України покупець не може відповідати за неналежне, недбале виконавцем своїх обов"язків - тим більше, за провокування завдання шкоди зі сторони покупця.

Доброго вечора, Тетяно!

Зобов'язати магазин огородити нижню, що на підлозі, полицю з алкогольними напоями у скляних пляшках. - на жаль, це не у вашій компетенції. Однак, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його (ст. 323, 668 ЦК України). Якщо ж адміністрація/охорона магазину наполягає на своєму, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, які, на думку адміністрації магазину, доводять вашу вину. Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен платити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.

Якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен пам’ятати, що відповідно до ч. 2 ст.17 ч.2 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Однак споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково. І у цьому може дуже допомогти запис із камери відео-спостереження.

У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів", в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.

У випадку, коли після всіх аргументів покупця однаково продовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, він повинен викликати поліцію..

Всього найкращого!

Тетяно!

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів" суб'єкти господарювання повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку)( стаття 617 ЦКУ).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки(стаття 334 ЦКУ).

Ризик випадкового знищення:

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 323 ЦКУ).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту(стаття 668 ЦКУ)

Заборона нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності:

У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції».Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Таким чином можна зробити наступні висновки:

1. Доки товар знаходиться на території торговельного об'єкту він є власністю продавця й він зобов'язаний сприяти покупцеві у його намаганні придбати товар.
2. Покупець набуває права власності на товар тільки після розрахунку та/або передачі йому товару. Він має право на вільний вибір найменування, асортименту товару, способу розрахунку за нього та захисту своїх прав.
3. Відповідальність за збереження несе власник товару й доки покупець за нього не розрахувався він не зобов'язаний відшкодовувати її вартість продавцю при пошкодженні.
4. Продавець зобов'язаний забезпечити належні умови зберігання товару та сприяти покупцю у вільному виборі товарів та розрахунку за них.
5. В разі якщо сталося випадкове знищення або пошкодження товару на території торговельного об'єкту (полиці, вітрині тощо) до того, як особа розрахувалась за придбану річ, отримала її й набула права власності продавець нічого не може вимагати від покупця. Сам факт пошкодження може бути зафіксовано продавцем.
6. Покупець буде нести відповідальність лише у випадку, якщо він придбав товар. В решті випадків визначити обов'язок відшкодувати вартість може лише суд. Погрози та інші примушування з боку продавця можу тягнути відповідальність згідно чинного законодавства (стаття 355 КК України).
7. Кожен покупець має право знати свої права та обов'язки, право на повагу честі та гідності, право на захист своїх законних інтересів у суді(розділ ІІ Конституції України).
8. В разі вчинення тиску на покупця з боку продавця покупець може негайно звернутись за захистом своїх прав та інтересів до правоохоронних органів або до Держпродспоживслужби.

Всього найкращого!