Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
836 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Моя покійна бабуся власниця земельної ділянки 0.060га. заповіла її дідусю , дідусь фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив свої спадкові права.
При тому був заповіт дідуся предмет якого 5/6 частин ділянки площею 0.060га згідно якому я отримав право спадщини на 5/32,
моя мати 5/32, сестра 5/32, батько 5/32, та дядько 5/24(більша доля) разом це 5 соток, доля 6сотки не відома її немає в заповіті! А може і є може це груба помилка я не бачив заповіт, або не читав не пам'ятаю то було майже 20років тому.
Мій дядько та батько померли але вони отримали право на спадчину, я є спадкоємцем за законом всього його майна мого батька як і мати та сестра в равних долях. Як нам вступити на його долю земельної ділянки 5/32, якщо він сам не набув права власності на свою долю. У покійного дядька який має свідоцтво на право спадщини 5/24долі теж є родичі (жінка та дві дочки). Він теж не набув права власності!
Цього року я зробив документи на ділянку тепер в неї є кадастровий номер власниця якого моя померла бабуся. Як нам привласнити загублену 1сотку якої не було в заповіті але ж вона є в кадастровому реєстрі. Як нам поступити з долею покійного батька та дядьки, щоб зареєструвати недобудову та продати ділянку?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (2)
Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Максиме!
Питання складне... Тому ще треба вирішувати проблему із пропущенням строку отримання спадщини дідом.
Але давайте по порядку.
Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
У разі пропущення шестимісячного (а під час війни десятимісячного) строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:
за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини
Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску .строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:
тривала хвороба спадкоємця;
перебування спадкоємця тривалий час за межами України
Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;
відбування покарання в місцях позбавлення волі;
необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
тощо.
При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.
Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:
юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
необізнаність особи про наявність спадкового майна;
похилий вік;
непрацездатність;
встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
несприятливі погодні умови;
перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування"] повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче Вам відповім на них!
Адвокат, 17 років досвіду
Доброго дня, Максиме!
Виходячі із змісту копії свідоцтва про право на спадщину на Ваше ім'я, Ваш батько, Володимир Абрамович отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька (5/32).
Чому Ви зазначаєте, що він не отримав спадщину? Він фізично не отримав свідоцтво ( не забрав із нотаріальної контори чи що Ви маєте на увазі?
Свідоцтво про прийняття спадщини є документом, що підтверджує право власності на майно.
Свідоцтво Вам і Вашим родичам видані до 2013 року, тобто ЄДРРПНМ ще не працював у повну міру. Тому в ньому можуть бути не зазначені права батька та дядька ( їх туди потрібно вносити, це звичайна процедура наповнення реєстру).
Можу припустити, що Ваш батько не замовив технічну документацію про виділення земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру (всі ті шматочки - юридично окремі об'єкти цивільних ( і спадкових ) прав, кожен повинен мати окремий кадастровий номер).
З якої причини Вам видано технічну документацію на ім'я померлої людини - чия це була ініціатива? Іноді так роблять, щоб зекономити кошти, але це у Вашому випадку трошки не те рішення.
Звертайтеся на індивідуальну консультацію, допоможу обрати оптимальний варіант для Вашої ситуації.
Успіхів Вам!