Я вагітна і виїхала за кордон

Добрий день!

Ви не зобов'язані звільнятись. Керівник просто не бажає оплачувати вам дикретні.

Тому після повернення в Україну подавайте заяву на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.

Доброго дня Ганно.

Немає підстав Вас звільняти, якщо Ви самі не бажаєте звільнитись. Ваш трудовий договір мав би бути призупинений, а після повернення на роботу відновлений, після чого Ви б мали піти у відпустку по вагітності та пологам. Якщо Вас звільнять Ви зможете поновитися через суд. За весь час вимушеного прогулу суд стягне середній заробіток. Звертаю вашу увагу що трудове законодавство забороняє звільняти вагітних жінок. За незаконне звільнення передбачено кримінальну відповідальність. Нагадайте це вашому керівнику.

Доброго дня!

Стосовно вашого питання повідомляємо наступне

Звільнити вагітну жінку за власною ініціативою роботодавець не має права. Звільнення допускається лише у разі повної ліквідації підприємства, де працює жінка. При цьому на власника підприємства покладається обов'язок працевлаштування вагітної.

Вважається незаконним, якщо роботодавець надсилає жінці попередження про звільнення з роботи у період від дати повідомлення нею свого роботодавця про вагітність до закінчення її відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Статтею 184 Кодексу законів про працю України визначено гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Згiдно зi ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисциплiни та умов трудового договору до працiвника може бути застосовано такий вид стягнення, як догана. Положенням про премiювання може бути передбачено таку норму: якщо працiвниковi винесено догану за порушення трудової дисциплiни, то розмiр премiї зменшується або працiвник позбавляється права на одержання премiї повнiстю. Тобто, лише заходи попередження, а не звільнення.

Отже, в данному випадку дії роботодавця незаконні. Якщо пропонується підписати заяву за власним бажанням, цього не слід робити. Якщо буде звільнено за ініціативою роботодавця, то це звільнення можна оскаржити в судовому порядку. Судова практика на боці працівників.

Згідно із статтею 235 КЗпП підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновити на роботі можна тільки працівника, який звільнений незаконно, з порушенням процедури або за межами підстав, передбачених законом або договором, або за відсутності підстав для звільнення.

Вам треба отримати висновок лікарні про ваш стан , перекласти та завірити нотаріально переклад у консульстві і направити рекомендованим листом у фінансовий департамент , ні краще на ім я директора і нехай директор видає наказ про надання вам відпустки у зв язку з вагітністю з усіма гарантіями.

---

За основу берется ваш средний оклад, эквивалент которого выплачивается работнице в полном

размере, не будучи при этом связанной со страховым стажем.

Также, размер декретных выплат не должен быть выше максимальной суммы внесения единого страхового взноса, и в то же время не менее, согласно закону № 1105, суммы, установленной государством, минимальной заработной платы.

Размеры минимальной заработной платы на 2022 год утверждены Законом Украины "О Государственном бюджете Украины на 2022год" составляет 6700 грн.

Расчет начисления происходит путем умножения средней выплаты в сутки на количество дней, которые попадают под период оплаты. Налогообложение декретных в 2022 году осуществляется в Украине таким образом:

• 22% платит организация за сотрудницу, причисляя их, согласно Налоговому кодексу Украины, к затратам на налогообложение.

Чтобы вычислить чистую среднюю рабочую таксу за день, необходимо сделать следующее – сделанное за расчетный период начисление разделить на количество дней занятости. Смены, не отработанные по уважительным причинам, в расчет не входят. Нужно заметить, что отпускные учитываются при начислении, т.к. не относятся в соответствии с порядком № 1266, к уважительным причинам.

Расчетный период – это 12 мес. нахождения в трудовых отношениях с последним работодателем (до наступления страхового случая), за время которых исчисляется средняя зарплата. Возможна ситуация, когда женщина отработала менее 12 мес. на последнем месте работы и, тогда, расчетным периодом будет считаться количество месяцев, фактически отработанных в организации.

Если ваш трудовой стаж меньше 6 месяцев: под расчет попадают месяца, во время которых работодатель делал оплату страховых взносов за сотрудника в специальный фонд. В расчет берется сумма в месяц не более размера минимально установленной заработной платы, умноженного на два, но и не менее размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая.

В бухгалтерии знают процедуру.

С уважением, Константин Гончаренко

Вітаю, Ганно.

У вашій ситуації все просто - Ви не повинні і не раджу Вам звільнятись. При цьому не зовсім зрозуміло, яким чином з Вами організовано трудові відносини весь цей час.

Вас відправили у відпустку без збереження заробітної плати?

Доброго дня, вам треба надіслати документи про вагітність своєму роботодавцю. І разом з ними заяву про відпустку без збереження заробітної плати на період військового стану. Поштую а також в електронному вигляді своему керівнику на всі месенджери і зробити скрін.

Заява на підставі ст. 12 зу про трудові відносини на період військового стану

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43

Вагітну жінку не мають права звільняти у будь якому випадку. Ст. 184 кзпп

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1018

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня, Анна!

Не раджу Вам надавати таку "послугу" роботодавцю, як зваільнення за власним бажанням. Нехай він сам думає, що з Вами робити. До того ж він не має абсолютно ніякого права на звільнення вагітної жінки.

Крім того Вам треба поставити до відома свого керівника, що Ви вагітні і на доказ того надати довідку про вагітність. Я думаю, що це на певний час закриє це питання. Пізніше Ви помеже подати заяву на декретну відпустку.

Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

Якщо ж консультація Вас задовільнила, активуйте зелену галочку та залиште відгук

Доброго вечора, Ганна!

Працівник може бути звільнений: за його ініціативою (за власним бажанням (ст. 38, 39 КЗпП), у зв’язку із припиненням трудового договору (угода сторін, закінчення строку договору, відмова від зміни істотних умов праці (ст. 36 КЗпП), за ініціативою роботодавця (скорочення, прогул, систематичні порушення, невідповідність посаді тощо (ст. 40, 41 КЗпП). З 19.07.2022 р. запроваджено нові підстави для звільнення працівника: відсутність працівника на роботі більше 4 місяців (п. 8-3 ст. 36 КЗпП), не плутати з прогулом, у разі смерті працівника або роботодавця — фізичної особи (п. 8-1, 8-2 ст. 36 КЗпП), відсутність роботи у зв’язку із пошкодженням майна в результаті бойових дій (п. 6 ст. 41 КЗпП), вивільнення працівників у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою (ч. 7 ст. 49-2 КЗпП).

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» збільшив кількість поважних причин, коли працівник може звільнитися за власним бажанням без попередження за два тижні.

Не можна звільняти під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ); не погоджує звільнення працівників із профспілкою (ч. 2 ст. 5 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), ПРО ЩО ВАМ ТРЕБА ПОДАТИ ЗАЯВУ РАБОТОДАВЦЮ.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ" (з правої сторони від фото).

Всього доброго!

Ганна!

Не можна звільняти під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ); не погоджує звільнення працівників із профспілкою (ч. 2 ст. 5 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), ПРО ЩО ВАМ ТРЕБА ПОДАТИ ЗАЯВУ РАБОТОДАВЦЮ.

У РАЗІ ІГНОРУАВННЯ ЗІ СТОРОНИ РАБОТОДАВЦЯ, РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ПОДАТИ СКАРГУ ДО Державна служба України з питань праці:

Контакти – Державна служба України з питань праці (dsp.gov.ua)

Державна служба України з питань праці (Держпраці) — центральний орган виконавчої влади України, утворений відповідно до вимог постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», в результаті реорганізації шляхом злиття Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці, а також передачі Держсанепідслужбою функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Основними завданнями Держпраці є:

1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.

Діяльність Держпраці спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державну службу України з питань праці було затверджене 11 лютого 2015 р Текст Положення.

Держпраці здійснює свої повноваження через утворені в установленому порядку територіальні органи Постанова від 11 лютого 2015 року.

Держпраці очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

Звернення надсилаються на поштову адресу: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 або на електронну адресу: zvern@dsp.gov.ua

Вимоги до звернення

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

• письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
• повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
• звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
• звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

Термін розгляду звернення

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

• особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
• брати участь у перевірці заяви або скарги;
• ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
• подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
• користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
• висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
• вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

Як правильно оформити звернення

Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

• Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
• Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
• Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

• вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
• мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
• результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
• далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
• письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
• для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!