Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
835 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Добрый день!
10.02 моего мужа забрали возле дома ( мы здесь были в гостях у моих родителей,по сути проездом) представители военкомата, при себе у него не было документов, они его посадили в машину, и отвезли в военкомат, и задержали до тех пор, пока я не привезу его документы. Мой муж родился и вырос в Молдове, там прописан и состоит на военном учёте, когда он в 2021 году хотел продлить своё ПМЖ, ему вместо этого выдали украинский загранпаспорт, а на его основе в дальнейшем выдали ID- карту, но в Украине он нигде не прописан, и кода у него тоже нет. В военкомат его привезли 10.02, но повестку что он якобы должен явиться в военкомат выписали 11.02 ( на тот момент он там находился уже сутки) , причём в повестки написано ВОС 957,который у него нет, так как до этого он не служил, и высшее образование у него по другому профилю. И в этот же день (11.02) без повестки ему принудительно посадили в машину и повезли на прохождение ВЛК, там сделали рентген колена и позвоночника ( так как с этим есть проблемы), но сказали что хирург будет только 13.02, и оставили его в военкомате, то есть по сути незаконно задерживали. Сегодня мною было написано заявление в полицию, что его там удерживают незаконно, его отпустили через 30 минут, однако, выписали повестку на ВЛК только на завтрашнее число (13.02) на 9 утра, хотя всех врачей, кроме хирурга, мой муж прошёл ещё вчера . Подскажите пожалуйста, является ли вообще законным то, что военкомат написал, что у него есть ВОС, хотя он не был в никаких учебных центрах, законно ли такое прохождение ВЛК? И вообще смогут ли моему мужу оформить хотя бы временный военный билет и в дальнейшем мобилизировать, учитывая то, что у него нет ни прописки, ни кода?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (6)
Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Валерія!
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
а) внесення до документів неправдивих відомостейозначає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа (постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 742/318/18). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.
Раджу терміново забирати чоловіка з військомату у будь-який спосіб! При цьому чоловік навіть має право на вчинення опору, оскільки ніхто в даному випадку не мможе утримувати його силоміць у ТЦК!
Далі я готовий проконсультувати Вас у приватному форматі і реально допомогти звільнити чоловіка з ТЦК!
Для того треба звернутись до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.
Адвокат, м. Миколаїв, 32 роки досвіду
Спілкуватися у чатіВалерія!
На доповнення до моєї відповіді і на майбутнє...
Тут все, що Вам потрібно знати про порядок вручення повістки, осіб, як вручаютиь повістки, право на затримання та відповідальність за неявку до ТЦК:
Постановою Кабінету Міністів України від 21 березня 2002 р. № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» (далі – Положення),передбачений лише порядок вручення повістки при призові на строкову військову службу, проте, він є загальним і не встановлює деталі та особливості вручення повістки. Інші випадки призову на військову службу, зокрема у зв’язку із мобілізацією законом, не врегулюванні взагалі.
Хто може вручати повістку?
Отже, п. 64 Положення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці, відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств,установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.
Необхідно звернути увагу, що у зв’язку із великим колом осіб, що можуть бути наділеними повноваженнями для вручення повістки, особа, що вручає повістку не обов’язково має бути військовослужбовцем та носити форму.
В той же час, особа, що має намір вручити повістку має представитися, назвати свою посаду, підстави відповідно яких, особам надані повноваження на вручення повістки.
Якщо зі слів особи стає зрозуміло, що вона є військовослужбовцем та служить у військовому комісаріаті, це означає, що вона перебуває при виконанні службових обов’язків, така особа має пред’явити військовий квиток або посвідчення офіцера. Крім того, при виконанні військових обов’язків особа має бути одягнена у військову форму, що має містити знаки розрізнення військовослужбовців, зокрема погони, нашивки.
Проте, важливим є той факт, що ні офіцер, ні цивільна особа при врученні повістки, не має права вимагати від особи пред’явити документи та назви свого прізвища.
Відповідно чинного законодавства, представники поліції мають права перевіряти документи у осіб, якщо є підозра щодо вчинення злочину, появи в стані алкогольного сп’яніння та інше, проте вони повинні назвати причину такої перевірки документів. В той же час, представники поліції повноважень на вручення повісток не мають.
Чи мають право працівники поліції вручати повістки?
Якщо Ви є учасником дорожнього руху і переймаєтесь, чи може працівник поліції зупинити транспортний засіб і після перевірки документів вручити повістку, то наразі можливо з упевненістю сказати, що працівники поліції повноважень на вручення повісток не мають і повістка, отримана таким шляхом, може бути оскаржена в судовому порядку.
Де повістка може бути вручена майбутньому військовослужбовцю?
Саме питання місця вручення повістки у нормативних документах детально не описано, проте більшість юристів з цього питання вважають, що повістка має бути вручена за місцем роботи/навчанням або місцем проживання громадянина для можливості встановлення особи.
Чи можуть представники військомату примусово доставити військовозобов’язаного до призивного пункту?
Згідно із чинним законодавством, прибуття особи до призовного пункту покладається на військовозобов’язаного. Будь-які дії його примусового характеру щодо утримання особи – є незаконними та законодавством не передбачені.
Випадки затримки особи можливі лише поліцією при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, та безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
Що має містити повістка?
У повістці повинно бути вказано прізвище, ім’я та по батькові мобілізованого, його адреса. Також, військова спеціальність повинна співпадати зі спеціальністю записаною у військовому квитку. Крім того, в повістці повинні бути вказані: дата, час, адреса місця прибуття та перелік документів, які особа повинна мати при собі. Повістка повинна бути скріплена печаткою та підписом військового комісара.
Чи вважається, отримання повістки поштою належним повідомленням?
Відповідно Положення, особа має отримати повістку від представника особисто, для належного повідомлення військовозобов’язаний має підписати корінець повістки, який підлягає зберіганню у військоматі.
Чи вважається передача повістки родичам військовозобов’язаного належним повідомленням?
Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання повістки родичами не вважається належним її отриманням.
Чи вважається належним повідомленням отримання інформації про призов телефонним дзвінком?
Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання інформації про призов або отримання повістки або запрошення до военкомату телефонним зв’язком, не може вважатися належним повідомленням особи.
Чи можна відмовитися від підпису повістки, якщо особа призовника встановлена?
У випадку відмови призовника від підпису повістки, особою, що вручає таку повістку можливе складання акту відмови від отримання повістки. Складений акт про відмову від отримання повістки може можу бути направлений до правоохоронних органів для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності щодо ухилення від військової служби.
Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП.
Відповідальність за неявку по повістці можлива лише у разі Ваших винних дій: отримали повістку, але не з'явились; надали неправдиву інформацію про себе; відмовились виконувати приписи воєнного комісара тощо.
Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 210-1 КУпАП Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.
Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), Ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України), Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є:
обмеженням волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.
Повторюсь, будуть уточнення, звертайтесь. Для того треба лише нажати кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче Вам допоможу!
Вдачи, Вам!
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю, Валерія!
Подскажите пожалуйста, является ли вообще законным то, что военкомат написал, что у него есть ВОС, хотя он не был в никаких учебных центрах, законно ли такое прохождение ВЛК? И вообще смогут ли моему мужу оформить хотя бы временный военный билет и в дальнейшем мобилизировать, учитывая то, что у него нет ни прописки, ни кода?
ВОС ПРАЦІВНИКИ ТЦК МАЮТЬ ПРАВО ПРИСВОЇТИ ЩЕ ДО ВІДПРАВКИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ. АЛЕ СКЛАДНО СКАЗАТИ, ЧИМ КЕРУВАЛИСЬ В ДАНОМУ ВИПАДКУ ПРАЦІВНИКИ ВІЙСЬККОМАТУ ПРИ ПРИСВОЄННІ. ВОС, ТА ЧИ ПРАВИЛЬНО ВІН ПРИСВОЄНИЙ
ЗАРАЗ, НА ЖАЛЬ, ЙОГО МАЮТЬ ПРАВО МОБІЛІЗУВАТИ, ОСКІЛЬКИ У ВІДНОСИНАХ З УКРАЇНОЮ ВІН ДІЙСНО ВВАЖАЄТЬСЯ ГРОМАДЯНИНОМ УКРАЇНИ.
АЛЕ РАДЖУ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ, МОЖЛИВО ВІН МАЄ НА ЦЕ ПРАВО:
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text
Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022}
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
{Абзац другий частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
{Абзац третій частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
АЛЕ ВРАХОВУЮЧИ, ЩО ВІН ПЕРЕБУВАЄ НА ВІЙСЬКОВОМУ ОБЛІКУ В МОЛДОВІ, Я НАПОЛЕГЛИВО РАДЖУ ЗВЕРНУТИСЬ ДО КОНСУЛЬСТВА МОЛДОВИ В УКРАЇНІ З ЦЬОГО ПИТАННЯ.
https://ucraina.mfa.gov.md/uk
Телефон для екстреного виклику:+ 38 068 384 2016Виключно для громадян РМ, які зіткнулися зі складною, особливою ситуацією, термінового характеруЗа цим номером НЕ ведеться запис на прийом громадян та НЕ надається консульська інформація.
Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.
Юрист, м. Київ, 8 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, ТУТ УЖЕ ІНША СПРАВА, ВАШОМУ ЧОЛОВІКУ НЕ ТРЕБА ВЖЕ НІКУДИ ХОДИТИ, ОКРІМ ПОЛІЦІЇ ТА ДБР , НЕХАЙ 13.02.2023 року йде в зазначені органи і пише заяву про викрадення, незаконне утримання, превищення посадових повноважень та інше!!! ПІСЛЯ ЧОГО ХАЙ ВІЗЬМЕ ТАЛОНЧИК ПРО ВІДВІДУВАННЯ ОРГАНІВ У ЦЕЙ ДЕНЬ.
ТАКОЖ БУДЕ ДУЖЕ ГАРНО ЯКЩО 13.02.2023 РОКУ ЧОЛОВІК ЗВЕРНИТЬСЯ ДО ЛІКАРНІ З ПРИВОДУ КОЛІНА І ХРЕБТА. ЦЕ БУДЕ ПОВАЖНОЮ ПРИЧИНОЮ НЕЯВКИ!!!
ЗАЗНАЧАЮ, ЩО ЧОЛОВІКА ПРОТИ ВОЛІ НЕ МОЖУТЬ МОБІЛІЗУВАТИ, ПОКИ ЧОЛОВІК НЕ ПРОЙШОВ МЕД КОМІСІЮ І НЕ З'ЯВИВСЯ ЗА ПОВІСТКОЮ ЗА ЦЕ АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ШТРАФ 1700-3100 АЛЕ ЙОГО НЕ ТАК ПРОСТО І НАКЛАСТИ І ЩЕ ЙОГО МОЖНО ОСКАРЖИТИ У СУДІ!!!
ПІСЛЯ МІНІМУ ТРЬОХ НАКЛАДАНЬ ШТРАФУ ОСОБА МОЖЕ БУДТИ ПРИТЯГНУТА ЗА УХИЛЕННЯ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ!! АЛЕ ЦЕ НЕ ТАК ШВИДКО, ПОПЕРШЕ ЦЕ ПОТРІБНО ЩОБ ВСТАНОВИЛИ СЛІДСТВО ПО ДРУГЕ ЦЕ МОЖУ БУТИ ЛИШЕ ПІСЛЯ ПИСЬМОВОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОМІСАРА ТОМУ ДО ЦЬОГО ЩЕ ДУЖЕ ДАЛЕКО. АЛЕ ЯКЩО ДІЙДЕ ТО ЯКЩО ВСЕ ПРАВИЛЬНО ЗРОБИТИ ТО ЦЕ УМОВНИЙ ТЕРМІН 1-2 роки.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути пртягнута до адміністративної відповідальності відповідно до статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Статтею 336 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
Хотів би обговорити ваше питання у приватній розмові, НАТИСКАЙТЕ КНОПКУ ЗВЕРНУТИСЯ!!!
Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.
Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.
Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду
Доброго дня, Валерія!
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/conv#...):
3. Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період
3.1. Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
3.2. Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов’язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров’я, а також військовозобов’язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
3.3. Військовозобов’язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов’язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
3.4. Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
3.5. До початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов'язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.
Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
3.6. Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у військовому комісаріаті до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
3.7. Якщо офіцери запасу раніше служили у Збройних Силах України або інших військових формуваннях, тоді військовий комісаріат у направленні на огляд вказує, коли і з якої причини вони були звільнені у запас. На звільнених із військової служби за станом здоров'я у ВЛК обов'язково подається Свідоцтво про хворобу (додаток 11) або його копія.
3.8. За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю ___ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю ___ (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов’язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
3.9. За статтями Розкладу хвороб, що передбачають відпустку за станом здоров'я або необхідність у лікуванні, приймається постанова про надання офіцерам запасу відстрочки від прийняття на військову службу, а щодо тих військовозобов'язаних, яких викликають на збір, - про тимчасову непридатність для проходження збору.
Щодо військовозобов'язаних, які знаходяться на зборі і потребують відпустки за станом здоров'я, приймається постанова про непридатність для подальшого проходження збору.
3.10. У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному на строк до 2 місяців. За медичними показаннями продовжується на строк до 2 місяців. Втретє продовження надається на такий самий строк. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.
3.11. У разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
3.12. Якщо військовозобов'язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від прийняття на військову службу, збір), то за поданням військового комісаріату місцеві органи охорони здоров'я направляють військовозобов'язаного на лікування до відповідного лікувального закладу. Після закінчення лікування військовозобов'язаний оглядається ВЛК військового комісаріату.
3.13. Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК госпіталів за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням військового комісара.
Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.
У разі коли після звільнення пройшло більше п'яти років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.
У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
Військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа, а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок спеціалізованого лікувального закладу про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними (обмежено придатними) до військової служби. Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через військового комісара направляє його на огляд ВЛК військового комісаріату, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду колишнього військовослужбовця оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на пенсіонерів Міністерства оборони України - і пенсійну) справу, історії хвороби за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).
Для оскарження постанови ВЛК до ВЛК вищого рівня або безпосередньо до Центральної ВЛК потрібно подати заяву, у якій зазначити причини перегляду постанови. Крім цього, до заяви варто додати документи, видані ВЛК, рішення якої оскаржується. За наявності можна також надати результати попередніх медичних досліджень.
За наслідками розгляду заяви може бути прийняте рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.
Другим способом оскарження постанови ВЛК є звернення до суду адміністративної юрисдикції. Для цього необхідно подати позовну заяву до окружного адміністративного суду.
Оскарження в судовому порядку постанови ВЛК є способом, який може бути реалізованим незалежно від того чи оскаржувалась така постанова до ВЛК вищого рівня чи ні.
Водночас від обраного алгоритму дій залежатиме не лише момент отримання остаточного висновку від такого оскарження, а й строки звернення з позовною заявою до адміністративного суду, зокрема:
Пам’ятайте, що звернення з позовною заявою до суду щодо оскарження постанови ВЛК, не зупиняє її виконання.
Отож, рішення ВЛК (у формі постанови) є чинним та підлягає виконанню, поки рішенням суду не буде визнано його протиправність.
Дискусійним на практиці є питання забезпечення позову в такій категорії справ.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені в ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову є оцінними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необхідно враховувати обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям ст. 150 КАС України. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові ВС від 21.11.2018 у справі 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі 826/10936/18.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Законодавство передбачає можливість подання заяви про забезпечення позову при зверненні до суду проте заявнику слід ретельно обґрунтовувати свою позицію для задоволення судом такої заяви.
В Ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову від 02.09.2022 справа №600/3008/22-а зазначено: «Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову про зупинення дії оскаржуваних в цій справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022 щодо його придатності до військової служби та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського значення, спрямованих на реалізацію зазначених Постанови та Довідки.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову заявник зазначив, що згідно оскаржуваних в цій справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022 він є придатним до несення військової служби. Однак, з указаним заявник не погоджується, оскільки внаслідок отриманих поранень його стан здоров’я значно погіршився та фактично унеможливлює подальше несення ним військової служби.
Зазначав, що у зв’язку із вкрай негативним станом свого здоров’я, яке виражено в неможливості пересування внаслідок вогнепального поранення стопи, одержання внаслідок контузії двобічної післятравматичної нейросенсорної приглухуватості першого ступеня зі стійким зниженням слуху та стабільною тенденцією щодо погіршення стану його здоров’я, у разі подальшого виконання покладених раніше на нього обов`язкiв вiйськовослужбовця за посадою кулеметника, він не в змозі витримати такi фiзичні навантаження, що може призвести до летального кінця його життя.
З урахуванням наведеного, заявник зазначив про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки наявні ознаки існування очевидної небезпеки заподіяння смертельної шкоди його здоров`ю та життю до ухвалення рішення у даній справі або шкоди його правам та інтересам позивача і не вжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом. …
З матеріалів справи встановлено, що згідно оскаржуваних в цій справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022, заявник є придатним до подальшого несення військової служби.
Поряд з цим, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт отримання поранення заявником під час несення військової служби у зоні бойових дій та стан його здоров’я.
У зв’язку з наведеним, позивач і звернувся до суду з позовом у цій справі про визнання нечинними оскаржуваних Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022, оскільки вважає, що отримані ним поранення та фактичний стан його здоров’я на момент прийняття оскаржуваних рішень фактично унеможливлює несення ним військової служби.
Наведене, на переконання суду, свідчить про існування підстав для вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, суд звертає увагу, що вжиття такого заходу забезпечення позову не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення дії оскаржуваних Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022 не скасовує їх чинності, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі. При цьому суд враховує, що у відповідності до ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, однак в матеріалах справи відсутні відповідні накази або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, виданих на реалізацію оскаржуваних у даній справі Постанови та Довідки гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 за №№756 від 01.08.2022, а тому відсутні обставини, які унеможливлюють вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даній справі».
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Якщо у Вас є хоча би одна, то потрібно подати або направити поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення на ім'я начальника ТЦКСП (військкомату) письмову заяву про внесення відповідних відомостей до Реєстру та надання Вам відстрочки від мобілізації.
У даному випадку є 2 способи подачі:
1) віднести особисто (тоді роздрукуйте в 2-х примірниках, щоб на вашому проставили дату отримання та реєстраційний індекс). Так, згідно абзацу 15 пункту 2 ІНСТРУКЦІЇ з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348-97-%D0%BF#Text):
"2. На вимогу громадянина, який подав звернення до організації, на першому аркуші копії звернення проставляється штамп із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення. Така копія повертається громадянинові.";
2) надіслати поштою цінним листом із описом вкладення.
Можу надати Вам зразок заяви за кожною підставою, по якому всі мої клієнти без проблем отримували відстрочку.
Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".
При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.
ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!
Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду
Валерія!
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):
Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
3. Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%...):
1. Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні:
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів;
Окремого нормативно-правового акту, який би регулював вручення повісток під час воєнного стану в Україні немає, але діє Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 р. № 352 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 100) (далі – Постанова №352 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%B...).
Відповідно до Постанови №352 оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів обласних та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (надалі – ТЦК та СП).
У цій постанові та Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу» немає пункту, де б перелічувалися види повісток. Однак на підставі документів, які зараз видають і які можна об’єднати загальним терміном «повістка» (приписів з’явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), можна визначити чотири їх види:
Законодавчих вимог щодо місця вручення повісток немає. Тому дати її можуть будь-де: на блокпостах, на робочому місці, у громадських закладах, у будинках тощо.
Повістки уповноважені вручати:
До вручення повістки уповноважений має встановити особу на підставі документів (при цьому не всі особи мають право вимагати у вас документи – якщо стисло, це можуть зробити представники поліції та особи, визначені комендантом, зокрема працівники ТЦК та СП).
На час воєнного стану громадяни зобов’язані мати при собі український паспорт. Його потрібно пред’явити представникам ТЦК та СП на вимогу, щоб підтвердити особу отримувача повістки. Якщо при собі документів не буде, громадянина(-ку), ймовірно, доправлять до відділку поліції.
Після отримання повістки важливо не панікувати, а уважно, перед тим як ставити свій підпис про її одержання, ознайомитись із текстом повістки, щоб пересвідчитись у правильності її складення.
У повістці мають бути вказані:
Переглянути шаблон повістки можна в додатку №5, додатку 18, додатку 21 Постанови №352. На практиці документи можуть дещо різнитися за формою та змістом, залежно від того, який територіальний центр їх видає. Навіть у межах області формулювання в повістках від міського та районного ТЦК та СП будуть різнитися.
Якщо повістка невірно заповнена, не варто її підписувати. Перед підписом варто зазначити, що вона складена з порушеннями. Зауваження можна робити усно. Окремого поля для цього у повістці немає, проте можна зробити напис на вільному місці, поставивши дату і підпис. Тільки після вказання на всі недоліки можна ставити підпис.
Варто зауважити, вписувати інформацію в повістку при особі – протиправно. Усе має бути заповнено та підписано у військкоматі до вручення.
Якщо уповноважена особа заповнює порожній бланк з підписом і печаткою керівника територіального центру, можна фіксувати такі дії (на відео, викликати юриста), а потім оскаржити їх через складання відмови від повістки.
Якщо повістка заповнена правильно та не містить помилок, людина її зобов’язана прийняти, підписатися, а у вказаний у документі термін з’явитися у територіальний центр. У загальному через два-три дні після вручення. При цьому необхідно мати з собою документи, що вказано у повістці.
Виклик повісткою до ТЦК та СП не свідчить, що громадянина (-ку) автоматично мобілізують до війська. Найчастіше мова про уточнення даних чи проходження військово-лікарської комісії, щоб з’ясувати придатність до служби. Тільки після цього ухвалюють рішення, куди особу скерувати.
Варто також знати, що вас не мають право доставляти до ТЦК та СП силоміць. Якщо вас намагаються затримати або доправити кудись примусово, варто викликати поліцію, навіть якщо представників ТЦК та СП уже супроводжують правоохоронці.
ПЕРЕЛІК поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2010-%D0%B...):
Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнаються:
смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів;
хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов’язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;
здійснення стосовно військовозобов’язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття;
потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;
складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
Що буде, якщо відмовитись від одержання повістки?
Якщо документ заповнено з помилками (неправильно вказали ПІБ або прізвище керівника територіального центру тощо), громадянин (-ка) може відмовитися від повістки, краще – у присутності кількох свідків.
У такому разі варто ввічливо про це зауважити, тоді уповноважені складають акт про відмову від одержання повістки з підписом особи, свідків та уповноваженого і передають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, також можуть скерувати до правоохоронних органів, де встановлюватимуть усі обставини та підстави відмови. Свідки потрібні для того, щоб за потреби підтвердити обставини стосовно відмови призовника від одержання повістки.
Якщо є акт відмови – з’ясовуватимуть всі обставини. Визначатимуть чи справді були порушення у порядку вручення чи у самій повістці (помилки, заповнювали "на ходу"), чи є докази, що підтверджують це (свідки, відео). Серед ризиків – фактично це підвищена увага до такої особи, прискіпливе ставлення, обов’язок з’явитися до ТЦК та СП і надати пояснення щодо ситуації. Нікому не подобається, коли вказують на помилки чи порушення.
Чи йти до ТЦК та СП, якщо призовник не ставив підпис у повістці?
Непоодинокі випадки, коли повістку вручили, проте призовник за неї не розписувався. Або прийшли за адресою проживання потенційного мобілізованого, а його не було вдома, і повістку отримала дружина, батьки або взагалі сусідка по під’їзду.
У цьому випадку важливим є факт обов’язкового особистого вручення повістки і із підписом того, хто її одержує. Тобто у разі відсутності повідомлення (повістки), обов’язку з`явитися до ТЦК та СП не виникає.
Телефонна розмова також не є належним способом повідомлення військовозобов’язаного і такий порядок не передбачений законодавством. Відповідно ви не зобов’язані робити те, що не передбачено законом, навіть не зважаючи на дію режиму воєнного стану в країні.
Що робити, якщо одержав повістку, а у наявності «білий квиток»?
«Білим» називають військовий квиток, у якому особу визначають непридатною або обмежено придатною до служби. Навіть ті, хто непридатний до служби, повинні прибути до ТЦК та СП. Там вони повинні надати відповідне посвідчення про те, що вони виключені з військового обліку, або надати документи, що підтверджують виключення з обліку, задля уникнення додаткових запитань.
Буває так, що інколи за станом здоров’я особа є непридатною до служби взагалі, але є особи, котрі непридатні до служби у мирний час і, водночас, обмежено придатні у воєнний час. Це означає, що військовослужбовець може виконувати штабну чи тилову роботу, служити у штабах, комісаріатах, однак не може бути в зоні активних бойових дій. Чим такий громадянин (-ка) може займатися, вже буде вирішуватися за місцем розташування, але з урахуванням військової спеціальності (посади) та індивідуальних протипоказань згідно з заключенням лікарської комісії.
Що робити, якщо близькі родичі потребують вашого постійного догляду?
Якщо ж у потенційно мобілізованого є пристаркуваті батьки або близькі родичі, які за станом здоров’я потребують постійного догляду, то вас можуть звільнити від проходження військової служби.
Проте на підтвердження таких обставин необхідно пред’явити у ТЦК та СП документи, зокрема медичні висновки закладу охорони здоров’я.
Відповідальність за неявку за повісткою
Якщо особа у зазначений у повістці час не з’явилася до ТЦК та СП, це вважається порушенням правил мобілізації. За це передбачено такі санкції:
Чи мають громадянина (-ку) супроводжувати до ТЦК та СП?
Згідно із Законом України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», військовозобов’язаний самостійно має прибути до ТЦК та СП у визначений час.
Працівники поліція зобов’язані доправити до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, котрі вчинили адміністративні правопорушення або порушили законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Тобто, якщо громадянин (-ка) нічого не порушив (-ла), до ТЦК та СП її ніхто не супроводжуватиме.
Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".
При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.
ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!