Відомості до ЄРДР не внесені, скаргу суди першої та апеляційної інстанції не задоволнили. Як бути?

24.01.2023 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури мною було надіслано заяву, у якій зокрема просив:

1. Відкрити кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163, ч. 1 ст. 182 КК України;

2. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань надати на електронну пошту заявника (пошта).

На 26.01.2023 Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань отримано не було, у зв'язку з чим мною було подано скаргу до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

ГУНП подало до суду матеріали, згідно яким, так як ознаки кримінального правопорушення виявлені не були, заява розглянута за Законом України "Про звернення громадян".

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалу вмотивовано тим, що на переконання слідчого судді, відомості, повідомлені у заяві від 24.01.2023, не є такими, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки заяви не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях службових осіб ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

Суд посилається на висновок, зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Разом з тим, в ухвалі про відмову в задоволенні скарги слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя зазначив лише про свої переконання щодо відсутності в заяві від 24.01.2023 відомостей, які є такими, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу не задоволено на підставі, що не вбачаються ознаки зазначених кримінальних правопорушень.

КПК України не передбачає перехід до розгляду заяви про відкриття кримінального провадження в порядку Закону України "Про звернення громадян" в разі відсутності в заяві фактичних даних, які б вказували на наявність ознак складу злочину, з чим обидва суди не погодилися.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян", дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Встановлення наявності/відсутності події кримінального правопорушення, наявності/ відсутності в діянні складу кримінального правопорушення здійснюється в рамках кримінального провадження, яке розпочинається за відповідною заявою.

Однак, в супереч зазначеним положенням, суд першої та апеляційної інстанцій визнав дії ГУНП та прокуратури законними.

Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Я розумію, що є можливість звернутися до іншого органу, наприклад, до Офісу Генерального прокурора. Так, вони можуть теж не внести, але у мене є позитивний досвід з Печерського суду Києва щодо оскарження.

А взагалі, якщо суд апеляційної інстанції прийняв таке рішення, що можна зробити? І практично, і теоретично?

P.S.

Якщо додатково підкажете, що робити, якщо суд ухвалив зобов'язати внести до ЄРДР і надати витяг заявнику, а орган не вносить вже протягом року після ухвали, буду дуже вдячний!

Така ухвала є виконавчим документом, так що, невже звертатися до виконавця і казати, "давай, змушуй поліцію виконувати ухвалу"?

Доброго дня, Константине!

Загальновідомо, що Єдиний реєстр досудових розслідувань - це база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Користувачами Реєстру є:

• прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури;
• керівники органів досудового розслідування;
• керівники органів дізнання;
• слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
• дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (пункт 8 розділу 1 глави І Положення).

Не секрет також для більшості юристів та адвокатів, що ЄРДР є для деяких із згаданих уповноважених осіб полем для числених зловживань, найчастішим з яких є невнесення відомостей про злочин.

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Проте на практиці часто все відбувається зовсім не так!

Слідчий, дізнавач, прокурор, аби скрити негативну статистику чи з якихось інших суб'єктивних причин, реєструють заяви громадян про злочин у порядку Закону України Про звернення громадян. У своїй практиці я неодноразово з тим зіткався й тому у випадку подання таких заяв моїми клієнтами стараюсь тримати це питання на контролі і не допускати подібного відходи від вимог статті 214 КПК України.

Якщо ж таке відбувається зазвичай допомогає скарга до слідчого судді у порядку статті 303 КПК.

Бачу, що у Вашому випадку все це не спрацювало.

В мене також є невеличкий досвід не виконання ухвали слідчого судді про внесення відомостей до ЄРДР. В таких випадках я звертаюсь до ДБР у порядку статті 382 ККУ. Іноді , не так часто, правда, як хотілося б, допомагає сам факт такого звернення.

Що стосується питання, що робити після невдалої апеляції, то на мою думку, це питання трохи риторичне.

Буде бажання продовжити розмову в режимі тет-а-тет, я готовий. Поділюсь своїм досвідом.

Добрий день.

Моя думка, у вашому випадку могли мати місце формальні недоліки поданої заяви про злочин, у зв'язку з чим слідчим суддею було незадоволено вашу скаргу.

Тому рекомендую за допомогою юриста підготувати нову заяву про злочин, подати її до поліції та у разі невнесення відомостей до ЄДРД подавати скаргу до слідчого судді.

При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.

Вітаю, Костянтине!

На жаль, але дійсно ухвала суду в даному випадку оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Відтак про цю заяву про вчинення кримінального правопорушення по великому рахунку потрібно забути.

Раджу Вам проаналізувати рішення суду та зробити висновок, чому і з врахуванням чого Вам було відмовлено і у відкритті КП, і у задоволенні скарг. Потім підготувати нову, більш обгрунтовану заяву про вчинення кримінального правопорушення. Радив би її подавати через Вашого адвоката, це значно підвищить шанси на початок досудового розслідування.

Щодо виконання рішення суду про зобов'язання внести відомості до ЄРДР, раджу подати ще одну заяву до правоохоронного органу про неухильне внесення відомостей до ЄРДР під погрозою звернення до суду з позовом про стягення моральної шкоди. Можливо спрацює...

Але загалом, потрібно розбиратись...

Будуть питання, звертайтесь.

Доброго дня!

наразі рішення є остаточними та не підлягають оскарженню , нажаль!

треба залучити регіонального адвоката , заново аналізувати справу , подавати більш обгрунтовану заяву до поліції і уже після результату оскаржувати . Центр правової допомоги 0 800 213 103

Вам необхідно письмово звернутися із заявою до відділу поліції на ім я начальника відділу з проханням видати виписку з ЕРДР по справі в порядку ст. 214 КПК УКРАЇНИ.

Краще аби таку заяву подав особисто або рекомендованим листом з описом вкладення, заявник, котрий є однією зі сторін по кримінальному провадженню.

Якщо письмової(офіційної) відповіді не надійде протягом 15-30 днів, подаєте скаргу до вищого органу про бездіяльність посадових осіб поліції - таким органом є прокуратура( обласна чи генеральна). Та ДБР.

С уважением,

Константин Гончаренко

Добрий день!

Ви маєте право подати НОВУ заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Закон України " Про судоустрій і статус суддів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n369):

"Стаття 6. Незалежність судів

1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права...

Стаття 13. Обов’язковість судових рішень...

6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права ...

Стаття 45. Велика Палата Верховного Суду...

Стаття 46. Пленум Верховного Суду...

10-1) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані; ...

10-2) за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ ;..".

Пост. Пленуму ВСУ "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-10#Te...):

"2...За змістом частини другої статті 236-7 КПК ( 1002-05 ), у разі оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у зв'язку з недостатнім обґрунтуванням скарги...

8...Судам слід мати на увазі, що у частині першій статті 94 КПК ( 1002-05 ) зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені довідома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК( 1002-05 ).

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК ( 1002-05 ) є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину...

9. За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні кримінальної справи додержані вимоги статей 94, 97 та 98 КПК ( 1002-05 ), суддя своєю мотивованою постановою залишає скаргу без задоволення або задовольняє її та скасовує постанову про порушення кримінальної справи. У разі скасування зазначеної постанови суддя не вправі винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття."

Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text):

" Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років..."..

---

Доброго дня, пане Констянтине! По-перше, в Україні, взагалі, і в кримінальному судочинстві діє принцип верховенства права, а не приницип прецендента, щоб керуватись пост. Великої Палати ВСУ у конкретній справі. Більш того, Більш того, наведеною ст.45 Закону про судоустрій не передбачено повноваження Великої Палати ВСУ про видання рекомендаційних висновків, роз'яснень для нижчестоящих судів або необхідності застосування рішень Великої Палати ВСУ. З іншої сторони, по-друге, керівними та рекомендаційними для нижчестоящих судів відповідно до ст.46 Закону про судоустрій є роз'яснення Пленуму ВСУ у формі постанов Пленуму, якою є, зокрема, наведена пост. Пленуму ВСУ. Хоча за змістом вона не зовсім відповідає даного випадку, оскільки роз'яснює питання скарги на вже порушену кримінальну справу, але за висновками стосується і даного випадку, оскільки забороняє відмову у відкритті провадження з підстав недостатнього обгрунтування скарги, заборону у відмові порушення кримінальної справи при скасуванні постанови про порушення кримінальної справи. Необхідно враховувати, що дана постанова стосувалась попередньох редакції КПК. По-третє, дана пост. Пленуму ВСУ має ще більше значення з огляду різниці в редакції попереднього та чинного КПК. За попереднім КПК (ст.94) було визначено вичерпний перелік підстав для порушення кримінальної справи та, крім того, повноваження слідства при порушенні справи про достатність даних, які вказують на ознаки злочину. Саме цим, як вбачається, керувались слідчий суддя, апеліційний суд, керуючись пост. Великої Палати ВСУ (у 2019р.! - під час дії чинного КПК). Насправді, чинним КПК не передбачено ні вичерпного переліку для порушення кримінальної справи, ні права слідства про достатність даних щодо озках злочину - насправді, чинною ст.214 КПК передбачено:"1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань..." - тобто незалежно від переліку підстав, достатності даних зобов'язаний за визначенням, за прямою нормою КПК внести відомості про злочин до ЄРДР та розпочати слідство. По-четверте, як вбачається, мають місце винесення завідомо неправосудного рішення як слідчим суддею, так і апеляційним судом, тобто мають місце ознаки кримінального злочину з боку суддів.