Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Спадщина, 20 квітня 2023, питання №84118

Вступить в наследство по праву представления

Добрый день! Вступить в наследство по праву представления. Умерла моя тетя, родная сестра моей умершей матери. У тети не было детей и мужа. Только сестра (я ее наследница). Завещания нет. Как вступить в наследство, если дата смерти май 2022 года. Я была в Польше и не могла подать заявление.

Відповіді юристів (3)

    Айвазян Юрій Климентійович
    Айвазян Юрій Климентійович рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня, Лариса!

    Ви можете поновити строки звернення за спадщиною в судовому порядку, якщо у Вас є на те поважні причини.

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь на них відповісти!

    Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.

    • Лариса Клієнт рік тому

      Була в Польщі з трьома дітьми, то є поважна причина? Що потрібно, щоб поновити строки, заява до суду чи якісь листи від нотаріуса? Дякую

      • Айвазян Юрій Климентійович
        Айвазян Юрій Климентійович рік тому

        Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду

        Спілкуватися у чаті

        Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини

        Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

        • тривала хвороба спадкоємця;
        • перебування спадкоємця тривалий час за межами України

        Важливо! Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

        До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц;

        • відбування покарання в місцях позбавлення волі;
        • необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17);
        • велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
        • складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
        • перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17);
        • тощо.При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

        Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

        • юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
        • необізнаність особи про наявність спадкового майна;
        • похилий вік;
        • непрацездатність;
        • встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
        • невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
        • відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
        • несприятливі погодні умови;
        • перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

        Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України