Дозвіл на провадження підприємницької діяльності з автокафе у Львові

доброго дня, Даниле!

Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено Наказом N 369 від 08.07.96 Міністерства зовнішньо економічних зв'язків і торгівлі України Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі

Продаж товарів здійснюється через:

пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Виїзна (виносна) торгівля може здійснюватися на ринках, ярмарках або в інших дозволених для цього місцях.

Розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі

Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування). Видаються такі дозволи відповідно до вимог:

• Земельного кодексу України;

• законодавства про благоустрій населених пунктів, планування і забудову території, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п. 16 Правил № 369).

Так, згідно з п. 30 Порядку № 833 виїзна та виносна торгівля продовольчими товарами, готовими до вживання, а також продаж швидкопсувних продтоварів здійснюється у відведених для цього місцях за умови наявності дозволу пересувних малих архітектурних форм (далі – МАФ).

При цьому п. 35 р. V Правил № 198 встановлено заборону на розміщення МАФів:

– біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам'ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;

– ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;

– в охоронних зонах інженерних комунікацій;

– на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім МАФів, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків);

– на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);

– ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

Звертаємо увагу, що у різних нормативних актах визначення МАФів відрізняються.

Так, ст. 21 Закону № 2807 визначає малу архітектурну форму (МАФ) як елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До МАФів належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи) та ін.

Водночас згідно з п. 2 р. І Правил № 198, р. V яких визначає правила розміщення МАФів та зовнішьої реклами, МАФ для провадження підприємницької діяльності – це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Однак всі об’єкти виїзної (виносної) торгівлі відповідно до ст. 28 Закону № 3038 підпадають під визначення тимчасових споруд.

Тимчасова споруда торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до будівель, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлена тимчасово, без улаштування фундаменту. (ст. 28 Закону № 3038)

Така споруда може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення (ч. 2 ст. 28 Закону № 3038).

При цьому незалежно від того, є об’єкт виїзної (виносної) торгівлі МАФом, тимчасовою спорудою або просто автофургоном, на розміщення такого об’єкта торгівлі потрібен дозвіл, який видається органом місцевого самоврядування.

Надання документів на отримання дозволу на розміщення об’єкта виїзної (виносної) торгівлі

Зазначимо, що законодавство стосовно видачі таких дозволів дуже непрозоре. Повного переліку документів, які подаються до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, у окремому законодавчому акті не зазначено. Такі переліки встановлюються органами місцевого самоврядування у їхніх рішеннях на підставі низки законодавчих актів, а тому можуть відрізнятись в залежності від регіону.

Так, приблизний перелік документів, які необхідно надати органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, такий:

– заява на дозвіл виїзної (виносної) торгівлі;

– узгоджена органами ДАІ та відділом містобудування та архітектури міської (сільської, селищної) ради схема розміщення об’єкта;

– копія правоустановчих документів на земельну ділянку для розміщення стаціонарного об'єкта, в межах якої здійснюватиметься виносна торгівля;

– асортиментний перелік продукції для реалізації, погоджений територіальним органом Держсанепідслужби;

– копія договору на вивіз твердих побутових відходів по об’єкту, укладеного із спеціалізованим підприємством;

– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР);

– копія санітарного паспорта автомобіля (під час торгівлі з автотранспортних засобів продовольчими товарами).

При цьому орган місцевого самоврядування може відмовити у наданні дозволу, зокрема, з таких причин:

– подання встановленого пакета документів не в повному обсязі;

– виявлення недостовірної інформації в поданих документах;

– цільове призначення наявної у заявника земельної ділянки (у разі виносної торгівлі) не відповідає предмету дозволу;

– відсутність у переліку основних видів діяльності суб’єкта господарювання згідно з даними ЄДР виду діяльності, пов’язаного із предметом дозволу.

У разі відмови у наданні дозволу орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про відмову у видачі дозволу та надати заявнику обґрунтовану відповідь із зазначенням причин відмови.

Відмову у наданні дозволу може бути оскаржено згідно з Законом № 393 або у судовому порядку.

Крім того, норми законодавства не забороняють заявнику після отримання відмови та усунення її причин подати заяву повторно.

Застосування РК та КОРО або РРО

Під час здійснення виїзної і виносної торгівлі дозволено не використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) за обов'язкового використання розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) за умови, що граничний розмір річного обсягу операцій із продажу товарів не перевищує 200 тис. грн. Це передбачено п. 2 Переліку № 1336.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону № 265 суб'єкти господарювання не зобов'язані застосовувати РРО, РК та КОРО під час здійснення виїзної торгівлі у таких випадках:

• під час продажу товарів фізособами-єдинниками, які належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО згідно з вимогами ПКУ;

• під час здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;

• під час продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу (за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів);

• під час продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;

• якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Для здійснення виїзної (виносної) торгівлі промисловими та продуктовими товарами ліцензія не потрібна, крім торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідальність за порушення виїзної торгівлі

Під час здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність згідно з ст. 164 КпАП України.

Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і у разі здійснення звичайної торгівлі у приміщенні, передбачено відповідальність за порушення прав споживачів згідно зі ст. 23 Закону № 1023, за порушення санітарного законодавства, якості стандартів продукції – згідно з ст. 42 та ст. 46 Закону № 4004 та ст. ст. 42, 164, 188 КЗпП України. За порушення правил торгівлі суб’єкту господарювання загрожує відповідальність відповідно до ст. 155, ст. 156 КЗпП України.

Також у разі порушень суб’єктом господарювання правил благоустрою, санітарних та протипожежних норм, правил торгівлі орган місцевого самоврядування може скасувати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі. Про такі порушення органу місцевого самоврядування повідомляють органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожежнагляду, інші правоохоронні та контролюючі органи.

ВИСНОВОК:

Для здійснення сезонної виїзної (виносної) торгівлі потрібен спеціальний дозвіл органу місцевого самоврядування. Перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу, визначається органом місцевого самоврядування, у якому цей дозвіл доведеться отримувати. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі потрібно дотримуватись загальних правил торгівлі та, крім того, спеціальних правил, визначених для виїзної (виносної) торгівлі.

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!

Доброго дня.

1. Розміщення ТС регулюється Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений Наказом МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 21.10.2011 N 244.

Сам порядок не передбачає в переліку документів правовстановлюючі документи на земельну ділянку (або документи на підтвердження права користування) тому відсутність такого права не є підставою для відмови в видачі паспорта - привязки ТС. Але договір оренди всеж рекомендую укласти. Це урегулює ваші відносини з власником та виключить всі питання про правомірність використання земельної ділянки.

Цільове призначення змінювати не потрібно оскільки у функціональне призначення входить розміщення та обслуговування будівель в тому числі споруд для провадження господарської діяльності.

2.Відповідно до вказаного вище порядку все одно потрібно отримати паспорт. Без нього ви не зможете подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

3. МАФ та ТС це одне і теж. До 2011 року кіоски, павільйони які не мають фундаменту та відповідали вимогам споруд встановлених на певний строк називались Малими архітектурними формами та встановлювались на підставі паспорту МАФ. Після затвердження вказаного вище порядку такі об'єкти називаються Тимчасові споруди які визначаються як одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Якщо у схемі розміщення внесений цей додатковий об єкт та погоджений , то нехай стоїть , якщо ж ні то холодильник треба перенести на територію тимчасової споруди у приміщення.

Щодо кведів. То необхідно внести наступні кведи:

56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування

47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах

У вашому випадку зверніться з заявою на ім я голови міської громади м. Львів , він надасть доручення відповідальним особам , котрі розглянуть можливість надання дозволу на розміщення МАФу / ОСТ(об єкт сезонної торгівлі) і виконавчий комітет ради прийме рішення про дозвіл чи відмову у розміщенні об єкту.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Згідно роз'яснень ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ органи місцевого самоврядування не мають підстав вимагати від суб’єктів господарювання отримувати дозвіл на провадження торговельної діяльності за межами торговельних приміщень та ринків, у тому числі дозволів на розміщення об’єктів виїзної, виносної та сезонної торгівлі.

Відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, зокрема, необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види регулюються виключно законами.

Тому, для провадження діяльності автокафе Вам необхідно керуватися Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Згідно п.1.4 пересувна ТС - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності.

1.8. При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

2.1. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).

2.2. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

2.3. До заяви додаються:

• графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив’язкою до місцевості;
• реквізити замовника (найменування/прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності.

Цей перелік документів є вичерпним.

2.6. Для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:

• схему розміщення ТС (додаток 1);
• ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);
• технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

2.7. Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

2.13. При оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.

2.14. Паспорт прив'язки ТС не надається за умов:

• подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку;
• подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.

Ненадання паспорта прив'язки ТС з інших підстав не допускається.

2.15. Паспорт прив'язки ТС видається на безоплатній основі.

2.17. Строк дії паспорта прив’язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.

2.20. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки ТС.

2.21. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.

2.22. Відновлення благоустрою замовником є обов'язковим.

2.23. Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки ТС.

2.24. Паспорт прив'язки ТС виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури.

2.25. Дія паспорта прив'язки ТС призупиняється за таких умов:

• необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника ТС за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС;
• необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.

2.26. Дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:

• недотримання вимог паспорта прив'язки ТС при її встановленні;
• невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки ТС;
• надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

2.27. У разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику ТС надається тимчасове місце для розміщення ТС з перенесенням ТС (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача цих мереж у місячний строк (при аварійних роботах - тижневий строк) з дати прийняття рішення (розпорядження, наказу) виконавчим органом відповідної ради або районної державної адміністрації про призупинення дії паспорта прив'язки ТС.

На період до надання замовнику тимчасового місця розташування ТС така ТС розташовується в межах місця проведення ремонтних робіт.

2.29. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

2.30. Розміщення ТС самовільно забороняється.

Отже, щоб мати можливість займатися підприємницькою діяльністю з пересувної тимчасової споруди (вагончик) Вам необхідно:

• оформити ФОП (або створити юридичну особу) з відповідним КВЕД;
• отримати паспорт прив'язку ТС

Деякі органи місцевого самоврядування, виходячи за межі своїх повноважень, розробляють нормативно-правові акти локальної дії (наприклад, "Положення про порядок організації виїзної торгівлі", де требують оформити дозвіл на виїзну торгівлю) , але вони приймаються всупереч Законам України.

При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго!

Доброго дня!

У положеннях Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонів від 21.10.2011 № 244 (далі — Порядок № 244) розноски, лотки тощо, розглядають як пересувну тимчасову споруду. Для розміщення об’єктів виносної та виїзної торгівлі суб’єкту господарювання необхідно отримати Дозвіл, для чого він подає до відповідного відділу ОМС наступні документи:

1. Для отримання дозволу на розміщення виносної торгівлі, заявник подає наступні документи:

1) заява згідно з додатком 1 до Порядку;

2) асортиментний перелік продукції для реалізації;

3) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

4) схема розміщення об’єкта виїзної (виносної) торгівлі;

5) копія договору на вивіз твердих побутових відходів, укладеного з уповноваженим підприємством;

6) погодження власника місця розташування об’єкта виїзної (виносної) торгівлі (уповноваженої особи);

7) погодження з іншими службами за потребності.

2. Для отримання дозволу на розміщення виїзної торгівлі, заявник подає наступні документи:

1) заява згідно з додатком 1 до Порядку;

2) копію санітарного паспорта автомобіля (при торгівлі з автотранспортних засобів продовольчими товарами);

3) документ про взяття на облік як платника податку;

4) документ щодо правовідносин між суб’єктом господарювання та працівником або особою-підприємцем як працівником, що здійснює продаж безпосередньо);

5) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

6) схема розміщення об’єкта виїзної (виносної) торгівлі, затверджена сектором містобудування та архітектури Петриківської селищної ради;

7) копія договору на вивіз твердих побутових відходів, укладеного з уповноваженим підприємством;

8) погодження власника місця розташування об’єкта виїзної (виносної) торгівлі (уповноваженої особи);

9) погодження з іншими службами за потребності.

Особливості тимчасової (святкової) торгівлі:

1) Суб’єкти підприємницької діяльності, які мають бажання здійснювати виїзну (виносну) торгівлю з лотків під час проведення в населених пунктах Петриківської селищної ради культурно-масових заходів, повинні подати до селищної ради такі документи:

- заяву на ім’я селищного голови;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- асортиментний перелік товарів.

Для організації виїзної (виносної) торгівлі під час проведення культурно-масових заходів на території Петриківської селищної ради Дозвіл оформляється наказом начальника відділу соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення Петриківської селищної ради, що здійснюватимуть торгівлю з лотків, а також час проведення цієї торгівлі. Копії Дозволів надаються офіцерам громади та всім суб’єктам підприємницької діяльності, які братимуть участь у святковій торгівлі.

Відповідальність за підготовку Дозволу несе відділ соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення Петриківської селищної ради.

Граничний строк надання адміністративної послуги не повинен перевищувати тридцяти календарних днів з дня прийняття заяви.

Адміністративна послуга щодо видачі дозволу на провадження торговельної діяльності за межами торговельних приміщень на території об’єктів благоустрою Петриківської селищної ради надається безоплатно.

Рішення щодо надання дозволу та терміну дії дозволу приймається відповідним відділом селищної ради за зверненням суб’єкта господарської діяльності. Термін дії дозволу не може перевищувати один календарний рік.

Після прийняття позитивного рішення, відділом соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення, заявнику надається дозвіл, відповідно до розділу 2.9. даного Порядку.

У наданні дозволу може бути відмовлено з наступних підстав:

- подання встановленого пакету документів не в повному обсязі;

- виявлення недостовірної інформації в поданих документах;

- цільове призначення наявної в заявника земельної ділянки (у разі виносної торгівлі) не відповідає предмету дозволу;

- відсутність у переліку основних видів діяльності суб’єкта господарювання, згідно даних Єдиного державного реєстру, виду діяльності, що пов’язане із предметом дозволу.

У разі виникнення підстав, передбачених пунктом 4.5 Порядку, відділ соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення Петриківської селищної ради протягом десяти робочих днів, з дня реєстрації заяви, на адресу заявника готує обґрунтовану відмову, про яку повідомляють заявнику.

У випадку виникнення інших підстав, передбачених чинним законодавством відділ соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення Петриківської селищної ради приймає рішення про відмову у видачі дозволу на провадження торговельної діяльності за межами торговельних приміщень на території об’єктів благоустрою Петриківської селищної ради, про що автор звернення повідомляється відділом соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення Петриківської селищної ради, протягом 10 робочих днів, з дня прийняття рішення.

Відмова у наданні дозволу може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Дозвіл на розміщення об'єктів виїзної(виносної) торгівлі громадянам, які мають намір реалізовувати сільськогосподарську або іншу продукцію власного виробництва, що не має ознак господарської діяльності згідно із цим Порядком не надається.

Анулювання дозволу здійснюється комісією на підставі протоколів перевірок (обстежень) за поданням контролюючих органів або на підставі обґрунтованих, неодноразових письмових скарг споживачів.

Дозвіл припиняється:

- в разі закінчення його дії;

- в разі недотримання вимог розміщення об’єкта виїзної (виносної) торгівлі відповідно до дозволу;

- у разі скасування або закінчення строку дії ліцензії на відповідний вид господарської діяльності;

- у разі порушення норм даного Порядку та діючого законодавства;

- у разі ліквідації суб’єкта господарювання відносно якого було оформлено Дозвіл;

- у разі смерті фізичної особи відносно якої оформлено Дозвіл.

- у разі порушення суб’єктом та його працівниками вимог законодавства, цього Положення, інших нормативних актів, дозвіл на організацію виїзної (виносної) торгівлі призупиняється до усунення порушень або анулюється наказом відділу соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення Петриківської селищної ради, про що інформуються суб’єкти підприємницької діяльності через видачу виписки з наказу.

Добрий день!

Виїзна торгівля є різновидом торгівлі через дрібнороздрібну торговельну мережу. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для покупців. Продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі здійснюється через:

- засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо;

- пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати.

Торгівля у дрібнороздрібній торговельній мережі здійснюється згідно з Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі від 8 липня 1996 року № 369 (зареєстрованими в Міністерстві юстиції 23 липня 1996 року за №372/1397).

У дрібнороздрібній торговельній мережі забороняється продаж:

- продовольчих товарів, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів;

- нефасованих і неупакованих продовольчих товарів з розносок, лотків, столиків, корзин та неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур в період сезонного продажу, а також морозива, квітів;

- алкогольних напоїв (крім автомагазинів системи споживчої кооперації, що здійснюють виїзну торгівлю у сільській місцевості, за наявності марок акцизного збору);

- тютюнових виробів через засоби пересувної мережі за винятком автомагазинів, автокафе, авторозвозок, лавок-автопричепів системи споживчої кооперації, що здійснюють продаж у сільській місцевості;

- тютюнових виробів через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відповідає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання;

- тютюнових виробів без марок акцизного збору;

- алкогольних напоїв і тютюнових виробів працівниками господарюючого суб’єкта, яким не виповнилося 18 років;

- технічно складних та великогабаритних товарів;

- тканин, взуття (крім домашнього та робочого), швейних виробів (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та виробів верхнього трикотажу, що потребують примірювання;

- дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них;

- вогненебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів (крім тих, що реалізуються через авторозвозки системи споживчої кооперації);

- об’єктів санітарних заходів, вимоги до обігу яких заборонено законодавчими актами; товарів, вільна реалізація яких заборонена, а також тих, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Торгівля продовольчими та непродовольчими товарами в одному дрібнороздрібному торговельному пункті дозволяється лише за умови, що продовольчі товари фасовані, мають герметичну (непошкоджену) упаковку і при цьому додержується принцип товарного сусідства.

Через дрібнороздрібну торговельну мережу дозволяється реалізація продовольчих і непродовольчих товарів тільки нескладного асортименту, яка проводиться згідно з правилами їх продажу.

Так, продаж продовольчих товарів здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 11 липня 2003 року № 185 (зареєстровані в Міністерстві юстиції 23 липня 2003 року за № 628/7949), а продаж непродовольчих товарів - Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 11 березня 2004 року № 98 (зареєстровані в Міністерстві юстиції 29 березня 2004 року за № 379/8978).

Відведення місць для розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється відповідно до вимог Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони (розділ V), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198.

Цими Правилами встановлено, що розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі - малих архітектурних форм (невелика (площею до 30 м2) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту) провадиться за дозволами, в межах червоних ліній міських вулиць і доріг та в межах смуг відчуження автомобільних (позаміських) доріг.

Малі архітектурні форми не повинні мати заглиблені в грунт фундаменти і не перевищувати за висотою 4 метрів.

У населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.

На вулицях і дорогах, де існуючі будинки, споруди та огорожа розміщені на відстані менше ніж 5 метрів від проїзної частини, розміщення малих архітектурних форм дозволяється в одну лінію з фасадами будівель, споруд або огорожі.

Біля кожної малої архітектурної форми повинно бути зовнішнє штучне освітлення. Впритул до неї, з фасаду за всією його довжиною (незалежно від виду і конструкції споруди) має бути покриття вдосконаленого типу завширшки 2 метри, з боку вітрини і службового входу - 1 метр і боку входу для покупців - 1,5 метра.

У разі розміщення малої архітектурної форми на відстані більше 2 метрів від тротуару до неї з тротуару повинна бути побудована пішохідна доріжка завширшки 1,5 метра.

Біля кожної малої архітектурної форми їх власники встановлюють урну для сміття.

Лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах завширшки не менше 5 метрів за межею пішохідної частини.

Товар і звільнена від нього тара повинні складуватися на тротуарі поруч із зазначеними пересувними елементами і за межами його пішохідної частини.

Підключення малих архітектурних форм до інженерних мереж повинно здійснюватися з дотриманням умов і правил технічної експлуатації відповідних мереж і гарантувати безпеку користувачів дорожніх об’єктів.

Забороняється користуватися малими архітектурними формами, а також пересувними елементами вуличної торгівлі, якщо їх власниками (користувачами) не забезпечено закрите стікання використаної ними води в підземні зливостоки.

Забороняється розміщувати малі архітектурні форми:

- біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;

- ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;

- в охоронних зонах інженерних комунікацій;

- на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім малих архітектурних форм, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків);

- на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);

- ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

Під час розміщення малих архітектурних форм не допускається пошкодження або знищення зелених насаджень.

Слід зазначити, що згідно з Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється у відведених для цього місцях за наявності у суб’єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.

На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності.

До того ж, у разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по-батькові продавця, а також відомості про суб’єкта господарювання, що організував торгівлю:

• для юридичної особи – найменування, адреса і номер телефону;
• для фізичної особи – підприємця - прізвище, імені та по-батькові, номер свідоцтва про державну реєстрацію та найменування органу, що здійснив таку реєстрацію.

Пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, які торгують напоями на розлив, продовольчими товарами та продукцією громадського харчування без упаковки, повинні бути підключені до водопровідної та каналізаційної мережі, мати місця для миття рук, обладнання, інвентаря (або посуд одноразового використання), комплект миючих і дезинфікуючих засобів, дозволених Міністерством охорони здоров’я, бачки з кришками для збирання відходів. Прилавки мають бути закриті водонепроникними матеріалами.

Забороняється продаж харчових продуктів і напоїв із застосуванням посуду одноразового використання при відсутності ємкостей для його збору і подальшої утилізації, а також повторне використання цього посуду.

Продукція громадського харчування та продовольчі товари, що не мають упаковки, повинні бути вкриті від пилу прозорою плівкою, корзини закриті чистою тканиною.

У пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі забороняється зберігати продовольчі товари на підлозі у відкритій тарі, тримати сторонні речі.

При здійсненні виїзної торгівлі працівники пунктів виїзної торговельної мережі повинні:

- бути охайно одягнені в формений чи санітарний одяг і головні убори;

- додержуватися правил особистої гігієни, тримати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути з покупцями ввічливими;

- мати при собі паспорт, який пред’являється на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних органів.

Крім того, працівники, які безпосередньо здійснюють продаж продовольчих товарів, підлягають в установленому порядку обов’язковому систематичному медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки, що зберігаються на робочих місцях працівників (Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559).

Всі працівники при оформленні на роботу обов’язково проходять інструктаж з питань охорони праці, протипожежної безпеки, санітарного мінімуму, додержання вимог нормативних документів та актів щодо продажу товарів і торговельного обслуговування покупців.

На торговельному місці працівники, які здійснюють продаж товарів, обов’язково повинні мати:

- накладні (товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару). Для товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні (Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 4 травня 2005 року за № 466/10746), у накладній або в іншому відвантажувальному документі має бути зазначено реєстраційний номер сертифікатів відповідності та/або реєстраційні номери декларацій про відповідність;

- інші документи, що засвідчують якість товарів і відповідність вимогам нормативних документів.

Забороняється приймання та продаж товарів, що надійшли без супровідних документів, із простроченим терміном реалізації.

Зразки товарів, що є у продажу, повинні бути виставлені у видному для покупців місці та мати ярлики цін (цінники), реквізити, яких встановлені Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі від 4 січня 1997 року № 2.

При здійсненні торгівлі поза торговельним або офісним приміщенням зі споживачем (фізичною особою) особисто в місці, іншому ніж торговельне або офісне приміщення продавця (суб’єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації) укладається договір.

Права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями встановлені Законом України "Про захист прав споживачів", згідно з яким у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов’язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків.

Такий документ повинен містити інформацію про:

1) дату укладення договору;

2) найменування та місцезнаходження продавця (виконавця);

3) найменування продукції;

4) ціну;

5) строк виконання робіт (надання послуг);

6) інші істотні умови договору;

7) права та обов’язки сторін договору.

У разі ненадання такої інформації суб’єкт господарювання несе відповідальність, встановлену зазначеним Законом.

У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право:

• розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями;
• чи прийняти продукцію або першу поставку такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

Водночас, продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Якщо протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Реалізуючи своє право на розірвання договору укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена.

Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою.

Будь-які витрати, пов’язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв’язку з поверненням продукції.

Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.

Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору.

Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.

Обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості.

Наголошуємо, що до договорів споживчого кредиту, правочинів з нерухомим майном, правочинів з цінними паперами та договорів страхування зазначені вище положення не застосовуються.

Успіхів!