Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 07 липня 2023, питання №87940 250₴

Развод с женой и раздел дети и права отца

Я развелся с женой ...месяц назад подали онлайн заяву. и делим детей по 2 недели.

У меня 2 вопроса:

1. имеет ли она право не пускать меня к детям в течение ее двух недель? Могу ли прийти к ним обнять их и поцеловать ? Сходить на мороженое и тд? И привезти обратно.


2. и имеет ли она право не давать мне детей по прошествии двух недель?

3. Какие у меня права как у отца?

4. Как мне защитить себя по отношению к детям. Они мне очень нужны. Я могу их обеспечить и дать им больше чем бывшая.

5. Как мне стоит приготовиться если она не захочет отдавать детей ? Или. Забрать у меня их?

6. Как бороться с клеветой с её стороны? Я отношусь очень трепетно к детям лги могут подтвердить, а она и ее подруги выдумывают какие то страшные истоии про меня. Нужны ли им реальные доказательства перед судом и органами?

Відповіді юристів (7)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    20%

    Доброго дня, Семене!

    Ситуація, з якою Ви зіткнулися, на жаль не є винятковою у стосунках між подружжям після розірвання шлюбу. Проте хороша новина для Вас полягає в тому, що з такою некоректною, а в деяких випадках ганебною поведінкою колишньої дружини можна і треба боротися!

    У першу чергу Вам необхідно звернутися до органу опіки та піклування, якщо це не допоможе врегулювати порядок побачень з дітьми та участь у їх вихованні, необхідно звертатися до суду з позовною заявою. Тут важливо зробити це першим, аби уникнути по можливості зайвих виправдань щодо наклепів дружини, про які Ви згадуєте у своїх питаннях. Також важливо зібрати якомога більше доказів недобросовісної поведінки колишньої дружини, якою вона перешкоджаю реалізації Ваших конституційних прав по участі у вихованні дітей.

    Відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим кодексом, Ви має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

    Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів з дня його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 СК України.

    Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. В той самий час у разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

    При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду , управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

    Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, отриманих в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, участі у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

    Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

    Крім того, відповідно до пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 № 866, у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, який проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини

    заяву,

    копію паспорта,

    довідку з місця реєстрації (проживання),

    копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (при наявності),

    копію свідоцтва про народження дитини.

    Співробітник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а в разі необхідності також з родичами дитини. Враховується ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

    Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

    Участь у вихованні дитини та в разі потреби порядок побачення з дитиною батька, що проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

    При розгляді судом спорів між батьками щодо виховання дитини, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, складений на підставі відомостей, отриманих службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, що стосуються цієї справи.

    ТЕПЕР ВІДПОВІДІ НА ВАШІ ПИТАННЯ:

    1. имеет ли она право не пускать меня к детям в течение ее двух недель? Могу ли прийти к ним обнять их и поцеловать ? Сходить на мороженое и тд? И привезти обратно.

    Ні, такого права в неї немає. Більш того, Ви можете бачитись з дітьми в будь який час як в будні дні, так і у вихідні. В останньому випадку Ви маєте право на довгострокові побачення, в тому числі, в себе вдома або за Вашим вибором.

    2. и имеет ли она право не давать мне детей по прошествии двух недель?

    Це питання може бути врегульоване раз і назавжди, якщо Ви вирішете його офіційно - через відповідні державні органи, про які я згадував вище. У разі згоди дружини Ви також можете врегулювати питання Вашої участі у вихованні дітей, уклавши у нотаріуса відповідний договір, в якому передбачити всі важливі для Вас моменти, включно із матеріальним утриманням дітей.

    3. Какие у меня права как у отца?

    У Вас є абсолютно такі самі права щодо участі у вихованні дітей, як і у її матері!

    4. Как мне защитить себя по отношению к детям. Они мне очень нужны. Я могу их обеспечить и дать им больше чем бывшая.

    Відповіді на всі ці питання я даю Вам вище. Крім того Ви маєте право в судовому порядку ставити питання про місце проживання дітей. Особливо ефективним такий судовий позов може стати після випадків числених порушень Ваших прав по вихованню дітей з боку дружини та наявності доказів того.

    5. Как мне стоит приготовиться если она не захочет отдавать детей ? Или. Забрать у меня их?

    Тут треба збирати докази недобросовісної та протизаконної поведінки колишньої дружини у перешкоджанні в реалізації Вашого права на регулярні побачення та виховання дітей.

    6. Как бороться с клеветой с её стороны? Я отношусь очень трепетно к детям лги могут подтвердить, а она и ее подруги выдумывают какие то страшные истоии про меня. Нужны ли им реальные доказательства перед судом и органами?

    По-перше, в таких випадках проти її слова завжди є Ваше.

    По-друге, доказом наклепу з її боку можуть бути свідчення сусідів, батьків, Ваших спільних знайомих тощо.

    ВИСНОВОК:

    Таким чином, для негайного розв'язання проблеми щодо перешкоджання дружини у Ваших побаченнях з дітьми Вам невідкладно треба звернутися до органу опіки та піклування з відповідною заявою щодо Вашої участі у вихованні дитини.

    Цей крок може вирішити всі конфлікти, пов'язані з вказаними Вами фактами, а також додатковою підставою захистити свої батьківські права в разі судового розгляду, якщо до цього дійде.

    Я маю достатні знання та досвід, аби допомогти Вам у вирішенні Вашого питання, тому якщо виникнуть додаткові питання чи бажання продовжити розмову у приватному форматі, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото!

    Корнійчук Євген Іванович
    20%

    Доброго дня, відповіді на ваші питання.

    1. имеет ли она право не пускать меня к детям в течение ее двух недель? Могу ли прийти к ним обнять их и поцеловать ? Сходить на мороженое и тд? И привезти обратно.

    Жінка не може забороняти вам спілкуватися будь коли.

    Право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо

    Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів (ч.1 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

    Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. (ч.2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

    Контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини (абз.14 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

    2. и имеет ли она право не давать мне детей по прошествии двух недель?

    Ні не має права, це буде порушення як і ваших прав так і дитини. 3. Какие у меня права как у отца?

    Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право спілкуватися з нею, а інший з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.Слід зазначити, що дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками, при цьому один одному не повинен перешкоджати реалізувати право дитини на контакт з ними.Після побачення з дитиною, батьки зобов'язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання та не допускати неправомірної зміни її місця проживання.Згідно зі статтею 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

    4. Как мне защитить себя по отношению к детям. Они мне очень нужны. Я могу их обеспечить и дать им больше чем бывшая.

    СК України (стаття 157) надано батькам право укладати договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.5. Как мне стоит приготовиться если она не захочет отдавать детей ? Или. Забрать у меня их?

    Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

    Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення ставлення батьків до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Слід зазначити, що дане рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

    Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма стаття 7 СК України).

    Які документи необхідно подати батькам службі у справах дітей при виникненні спору щодо участі у вихованні дитини

    У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, відповідно до пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:

    1. заяву;
    2. копію паспорта;
    3. довідку з місця реєстрації (проживання);
    4. копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
    5. копію свідоцтва про народження дитини.
    Право батьків на звернення до суду з метою врегулювання спору щодо виховання дитини

    Відповідно до статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

    За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

    Порядок подання позовної заяви до суду

    Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви та додатків до неї, а саме:

    • копія паспорта позивача;
    • копія свідоцтва про народження дитини;
    • копія свідоцтва про шлюб або копія рішення суду про розірвання шлюбу;
    • копія довідки про склад сім'ї;
    • копія рішення суду про стягнення аліментів;
    • копія рішення виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади;
    • копія висновку служби у справах дітей;
    • копії позовних заяв відповідно до кількості учасників справи;
    • квитанція про сплату судового збору, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

    Дану позовну заяву з додатками до неї слід подати до канцелярії суду за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини або направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

    Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.З висновком органу опіки та піклування суд може не погодитися, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги:

    • ставлення батьків до виконання своїх обов'язків;
    • особиста прихильність дитини до кожного з них;
    • вік дитини;
    • стан її здоров'я;
    • інші обставини, що мають істотне значення;
    • стан психічного здоров'я одного з батьків;
    • зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

    За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору

    У випадку невиконання рішення суду особою, з якою проживає дитина за заявою того з батьків, хто проживає окремо виконавчий документ пред’являється до органу державної виконавчої служби за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини. Після чого рішення суду виконується в примусовому порядку з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження».Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Час та (або) місце побачення стягувача з дитиною визначаються, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження, попередньо викликавши їх, та інтереси дитини. Якщо сторона виконавчого провадження не з’явилася на виклик та письмово не повідомила про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції такої сторони. До виконання рішення за потреби залучається органи опіки та піклування.У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та попереджає про кримінальну відповідальність.

    Відповідальність за ухилення від виконання рішення суду

    У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

    6. Как бороться с клеветой с её стороны? Я отношусь очень трепетно к детям лги могут подтвердить, а она и ее подруги выдумывают какие то страшные истоии про меня. Нужны ли им реальные доказательства перед судом и органами?

    Так повинні бути реальні докази. На фантазувати можно багато чого, але це треба довести реальними доказами. Тому не. Слід хвилюватися з цього приводу.

    Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю.

    Я развелся с женой ...месяц назад подали онлайн заяву. и делим детей по 2 недели.

    У меня 2 вопроса:

    1. имеет ли она право не пускать меня к детям в течение ее двух недель? Могу ли прийти к ним обнять их и поцеловать ? Сходить на мороженое и тд? И привезти обратно.

    Не має права, але допоки Ви офіційно не встановили порядку побачень та зустрічей з дітьми, такі випадки будуть повторюватись.

    2. и имеет ли она право не давать мне детей по прошествии двух недель?

    Частково відповів вище. Які є варіанти у Вас:

    Способи участі батьків у вихованні дитини можна визначити на підставі нотаріально завіреної угоди.

    Також батько дитини має право звернутись до органу опіки та піклування та суд, якщо вважає, що мати порушує його право на спілкування з дитиною.

    Якщо батько вирішив звернутись до суду, позов подається в суд за місцем проживання матері та дитини.

    Розгляд справи проводиться за обов’язковою участю органу опіки та піклування.

    Суд розглядає всі обставини справи: вислуховую доводи сторін, вивчає докази, опитує свідків.

    Розклад і порядок зустрічей буде прямо залежати від таких обставин, як вік дітей, ступінь прив’язаності дитини до батька, відстань, зайнятість та можливості батьків.

    При цьому, в законодавстві не вказано достатню кількість годин чи днів, протягом яких батько має право проводити час із дитиною.

    Графік спілкування з дитиною повинен містити:

    • дні тижня та години (будні та вихідні, святкові дні) зустрічей;
    • місце зустрічей;
    • тривалість зустрічей;
    • способи проведення зустрічей;
    • можливість присутності та супроводу інших членів родини..

    Бажано, щоб графік був складений максимально конкретно та чітко – це дозволить в подальшому запобігти неоднозначному тлумаченню та зловживанням зі сторони матері чи батька, а також порушення прав дитини на здоровий режим дня.

    При винесенні справедливого рішення суд буде звертати увагу на:

    • рекомендації органу опіки та піклування;
    • характеристику батьків;
    • різноманітні письмові докази.

    Нажаль, навіть при наявності судового рішення, нерідко продовжуються зловживання та заборони зі сторони матері.

    У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

    Також особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

    3. Какие у меня права как у отца?

    Це питання комплексне та багатогранне. Прав як у батька у Вас дуже багато, але оскільки я розумію це питання у контексті зустрічей з дітьми.

    СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135)

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

    Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини

    1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

    {Частина перша статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

    2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

    3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

    4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

    {Абзац перший частини четвертої статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}

    Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

    5. Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

    Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

    1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

    2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

    Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

    У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

    Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

    {Статтю 157 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}

    Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

    1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

    Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

    2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

    Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї

    1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

    2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

    {Абзац перший частини другої статті 159 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}

    В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

    Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

    {Частину другу статті 159 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1397-VI від 21.05.2009}

    3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

    4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

    5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

    4. Как мне защитить себя по отношению к детям. Они мне очень нужны. Я могу их обеспечить и дать им больше чем бывшая.

    Маєте повне право на подачу позову про визначення місця проживання дітей з Вами.

    Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини

    1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

    2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

    3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

    Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини

    1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

    Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

    2. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

    3. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

    Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

    5. Как мне стоит приготовиться если она не захочет отдавать детей ? Или. Забрать у меня их?

    Мати юриста або адвоката, який зможе вчасно відреагувати. Ніхто дітей у Вас не забере, але якщо будуть випадки перешкод у спілкуванні - треба діяти.6. Как бороться с клеветой с её стороны? Я отношусь очень трепетно к детям лги могут подтвердить, а она и ее подруги выдумывают какие то страшные истоии про меня. Нужны ли им реальные доказательства перед судом и органами?

    У першу чергу фіксувати, а далі - звертатись до суду. Головне мати доказову базу розповсюдженя недостовірних даних про Вас.

    Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

    Гончаренко Константин
    20%
    Гончаренко Константин 10 місяців тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Вам спочатку треба звернутися з заявою до служби у справах дітей з заявою та отримати їх висновок( їх спеціалісти призначать інспекційне відвідування сім ї , також необхідно зібрати довідки з поліції про проведені процесуальні дії.

    Далі з цими документами треба звернутись до суду.(спочатку зібрати всі документи для суду як докази) , для суду важливі документально підтверджені факти письмові.

    Заява до служби у справах дітей

    До Служби у справах дітей Солом‘янської районної в місті Києві державної адміністрації

    Заявник (мати):

    ___

    02140, м. Київ, вул. ___,

    буд. ___ , кв. ___

    засоби зв’язку відсутні

    Заінтересована особа (батько):

    ___

    Заява

    23.08.2008 року між ___ (Заявник) та ___ було укладено шлюб, про щосвідчить свідоцтво про шлюб від ___ № ___. Від даного шлюбу мають Доньку – ___ 27.07.2009 року народження про що свідчить свідоцтво про народження від ___ року №___.

    Як виявилося, Заявник та Матір мають різні характери та погляди на життя. А тому ___ року рішенням Солом'янського районного судум. Києва по справі №___ шлюб між ними було розірвано. При цьому за рішенням суду та за взаємною згодою Заявника та Батька Донька залишилася проживати разом з матір'ю.

    Незважаючи на те, що Матір відмовилася від аліментів та будь-якої матеріальної допомоги, Заявник після розлученняматеріально допомагає дитині, про що свідчать квитанції про переказ готівки.

    Заявник має постійну роботу, що підтверджується характеристикою з місця роботи від ___ року №__ та довідкою від ___ року №__. На роботі характеризується позитивно. Забезпечений житлом.

    Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

    Відповідно до ст. 153 СК України батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

    Відповідно ж до ч.2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. А той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

    Відповідно до ст. 11 ЗУ від 26.04.2001 №2402-III «Про охорону дитинства» Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

    Відповідно до ст. 15 ЗУ від 26.04.2001 №2402-III дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

    Таким чином з аналізу вищевикладеного вбачається, що Заявник, сумлінно та добровільно виконуючи покладені на нього обов’язки по утриманню дитини, має такі ж права на участь у вихованні доньки як і матір.Проте Матір перешкоджає побаченням Заявника з донькою і не дозволяє спілкуватися з нею. Тобто матір дитини:

    • По-перше порушує право дитини на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, оскільки нормальним розвитком є такий, в якому беруть участь обоє батьків, якщо інше не встановлено судом;
    • По-друге, порушує права Заявника як батька, що передбаченіст. 141, 153, 157 Сімейного кодексу, а саме право на особисте спілкування з донькою.

    Заявник неодноразово намагався вирішити питання побачень з дитиною мирним шляхом, але безуспішно. А тому змушений звернутися до служби у справах дітей Солом‘янської районної в місті Києві державної адміністрації оскільки відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

    Як вбачається з довідки з місця роботи від ___року №__, Заявник має плаваючий графік роботи з двома вихідними днями на тиждень, який визначається окремо на кожний тиждень.А тому Заявник просить визначити наступний порядок спілкування зі своєю Донькою:

    1. ___ має право на спілкування з ___ двадні на тижденьз урахуванням відвідуваннядошкільного (або шкільного) закладу з яких:

    • Один день – субота з 09 год. 00 хв. до21 год. 00 хв.
    • Другий день визначається домовленістю між Заявником та Батьком окремо кожного тижня шляхомписьмової домовленості.

    2. Спілкування з ___має відбуватися на території фактичного проживання МАТЕРІ або на її розсуд.

    3. Зобов’язати батька повідомляти матір про термін від’їздута місце перебування Донькиза межі м. Києва шляхом письмового повідомлення (особисто вручити повідомлення або надіслати цінним листом з описом та повідомленням) не пізніше ніж за10 днів перед від’їздом.

    Додатки:

    1. Копія свідоцтва про шлюб від ___ № ___;

    2. Копія свідоцтва про народження від ___ року №___;

    3. Копія рішення суду від ___ року по справі №___;

    4. Копія характеристики від ___ року №__;

    5. Копія довідки від ___ року №__;

    6. Копії квитанцій від ___ року.

    «___» ___ 2011 року ___

    У тому разі якщо результат розгляду заяви органом опіки Вас не влаштує , отримайте у них висновок та зверніться до суду.

    ---

    ---

    Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини

    1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

    {Частина перша статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

    2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

    3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

    Решение данного вопроса возможно такими путями :

    1. Идти к нотариусу с отцом ребенка , нотариально согласовывать -периодичность встреч с ребенком, так же место,а так же отдых со вторым родителем и т.д.

    2. Если с отцом ребенка конфликтная ситуация , то стоит обратиться в органы опеки , чтобы данный орган урегулировал данный вопрос и вынес решение ,а именно установил четкий график встреч.

    3. В случае если одна сторона игнорирует решение органов опеки ,а именно график встреч , данная проблема решается через суд.

    Так же стоит отметить, что решение суда обязательно к выполнению. Если же сторона нарушает решение суда это тянет за собой ответственность предусмотренную законодательством.

    Если же у вас просто плохие отношения с отцом ребенком, а сам отец ребенка вменяемый , адекватный и любящий отец- Вы никак не повлияете . В случае, если отец ребенка негативно влияет на вашего ребенка, состоит где то на учете , то органы опеки это примут во внимание при вынесение и определение графика встреч с ребенком, исходя из доказательств что вы предоставите

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 10 місяців тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    треба звернутися до органу у справах дітей з заявою про усунення перешкод для зустрічей батька з дитиною, отримати висновок і потім аналогічно подати позов до суду та зобов язати мати дитини судом ,надати дозвіл та забезпечити транспортування дитини до мысця перебування батька

    Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

    Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею – є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особи у здійсненні нею свого права.

    А тому, враховуючи норми статей 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України та те, що батько дитини є перебуваючим у Польщі саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як дитини, так і батьків, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дитини.

    Сулик Роман Андрійович

    Адвокат

    E-mail

    sulyk@prikhodko.com.ua

    Номери телефонів

    +38 (093) 007-44-05

    +38 (093) 007-44-25

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Савченко Олександр
    20%
    Савченко Олександр 6 місяців тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго дня, Семене!

    Права батька дитини після розлучення фактично ніяк не звужуються і залишаються в тому ж обсязі, що і були в шлюбі.

    Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати i батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

    Але в дійсності має місце своєрідне обмеження цих прав, що виражаєтсья у рішенні подружжя чи суду щодо визначення місця проживання дитини з одним з подружжя. Якщо батько погодився на проживання дитини з матір’ю, то очевидно й погодився обмежити себе у постійному спілкуванні з дитиною.

    При цьому батько має право на побачення і спілкування з дитиною (ст.ст. 153, 157 СК України). А мати дитини не має права перешкоджати батькові, який проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

    Мирним шляхом питання про проживання та виховання дитини після розлучення вирішити можливо шляхом мирних переговорів та досягнення домовленостей. На підтвердження даних домовленостей можна укласти нотаріально завірений договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, в якому батьки можуть визначити не тільки участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо (тобто встановити графік зустрічей з дитиною), але і встановити місце проживання дитини та порядок її утримання.

    Якщо все ж таки після розірвання шлюбу виникає спір з приводу місця проживання дитини необхідно пам’ятати наступне.

    Сімейним кодексом України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. (Ст. 160 Сімейного кодексу України).

    Спір між батьками щодо місця проживання дитини може вирішуватися або органом опіки та піклування або судом.

    Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

    Для того, щоб звернутися до органів опіки та піклування для вирішення питання місця проживання дитини один з батьків має подати такий перелік документів:

    • заяву;
    • копію паспорта;
    • довідку з місця реєстрації (проживання);
    • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
    • копію свідоцтва про народження дитини;
    • довідку з місця навчання, виховання дитини;
    • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

    Отримавши зазначені документи, працівники органу опіки та піклування, детально їх вивчають, проводять бесіду з кожним із батьків, вивчають умови проживання кожного з них (складається акт обстеження умов проживання).

    Прийняття рішення органом опіки та піклування по суті зазначеного питання має один недолік – інша сторона не може бути примушена виконувати таке рішення. Законодавство не передбачає будь-яких несприятливих наслідків у разі невиконання рішення органу опіки і піклування.

    Визначення місця проживання в судовому порядку:

    Якщо жоден із наведених вище варіантів не виявився ефективним, батьки не змогли знайти спільну позицію по цих питаннях, залишається єдиний варіант – звернутися до суду.

    Розгляд зазначеної категорії справ обов’язково здійснюється за участю органу опіки і піклування. Орган опіки та піклування подає до суду відповідний висновок, який є достатньо важливим фактором при прийнятті судом рішення щодо того, з ким залишити проживати дитину.

    Висновок органу опіки і піклування:

    Зараз розберемося, за якими критеріями орган опіки та піклування готує свій висновок щодо місця проживання дитини.

    Обставини, що беруться до уваги:

    1. Ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків – в даному випадку береться до уваги виконання обов’язків батьками щодо виховання дитини, прояв уваги кожного з батьків до питань здоров’я дитини, її морального та духовного розвитку.
    2. Особиста прихильність дитини до кожного з них – має бути з’ясовано як дитина ставиться до кожного з батьків.
    3. Стан здоров’я дитини.
    4. Наявність самостійного доходу. Відсутність у одного з батьків самостійного доходу є перешкодою у залишенні проживати дитини з таким із батьків.
    5. Зловживання спиртними напоями або вживання наркотичних засобів. Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби.
    6. Поведінка батьків, що може мати наслідком заподіяння шкоди дитини.

    Варто зазначити, що перелік обставин, що беруться до уваги, не є вичерпним. Органами опіки та піклування можуть братися до уваги також і інші обставини, що можуть мати істотне значення при вирішенні питання місця проживання дитини.

    З метою забезпечення об’єктивності своїх висновків вказану інформацію органи опіки і піклування збирають з різних джерел, спілкуючись з різними особами.

    Джерела інформації:

    1. Проведення безпосереднього огляду місця проживання кожного з батьків.
    2. Проведення бесіди з кожним із батьків.
    3. Проведення бесіди із дитиною.
    4. Пояснення родичів та інших близьких осіб.

    Стратегія дії в судових органах:

    Вирішення зазначеної категорії справ в суді – надзвичайно складний, емоційний та непередбачуваний процес. Вирішення судом питання по суті здійснюється на підставі аналізу та співставлення усіх наявних доказів у сукупності.

    Побудова чіткої та логічної позиції, яка всебічно доводитиме оптимальність залишення дитини з вами, і водночас спростування доказів іншої сторони – дозволить отримати перемогу у судових «змаганнях».

    Звертаю увагу, що необхідно бути готовим до найнепередбачуваних дій з боку іншої сторони – неправдиві свідчення знайомих та інших осіб, залучених до справи, звинувачення в асоціальній поведінці, «ліві» висновки психологів, де дитині не рекомендовано проживати з вами і т.і. Усі, навіть найменші життєві промахи, будуть «прикрашені», прибільшені і подані на розгляд суду.

    Вказаний наклеп, безумовно, без уваги не повинен залишатися з вашого боку, проте головний акцент має бути зроблений на взаємовідносинах з дитиною, а не на кривдження іншого з подружжя. Головний тезис має полягати в тому, що подальше проживання дитини з вами максимально сприятиме інтересами дитини, забезпечуватиме її гармонійне виховання та розвиток, становлення як особистості.

    Як було вже зазначено вище, одним з головних фактором для прийняття рішення судом буде висновок органу опіки і піклування. Проте його не слід розглядати як безспірний доказ. В деяких випадках суд відходить від позиції органу опіки та піклування і може ухвалити протилежне рішення на підставі аналізу інших доказів. Також такий висновок може бути «розбито», як такий, що не є обґрунтований, особливо, якщо орган опіки та піклування поверхнево підійшов до його складання.

    В будь якому випадку, незалежно від позиції органів опіки та піклування, ви повинні намагатися зібрати (бажано за участю сімейного юриста) повний спектр доказів, що в своїй системі та взаємозв’язку зможуть підтвердити необхідні обставини, і у суду не залишиться інших варіантів, як винести рішення на вашу користь.

    Всі обставини, які з’ясовує орган опіки та піклування при складанні свого висновку, слід підтвердити також і власними доказами. Крім того, необхідні підтвердження можуть братися з інших додаткових джерел, зокрема, з пояснень інших осіб, вихователів, учителів дитини, батьків інших дітей.

    В своїй позовній заяві варто «пройтися» по наступним питанням:

    • запропонувати конкретне фізичне житло, де буде проживати дитина;
    • проаналізувати створені побутові умови для проживання дитини, зокрема для її проживання, відпочинку, навчання та розвитку;
    • перелік усіх доходів та їх розмір, завдяки яким буде можливість здійснювати повноцінне утримання дитини, а також підтвердження здійснюваних доходів;
    • характеристики на себе та іншого з батьків, поведінка загалом та щодо дитини;
    • участь кожного з батьків у вихованні дитини, скільки часу приділяється дитині, відвідування гуртків дитиною, зручність їх розташування.

    Висновки:

    Суд приймає рішення щодо визначення місця проживання дитину із матір’ю або батьком на підставі аналізу цілого комплексу доказів. Сторона повинна переконати суд у тому, що проживання дитиною саме з ним/нею максимально сприятиме інтересам дитини, забезпечуватиме її гармонійне виховання та розвиток.

    Всього найкращого!

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 6 місяців тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Семене!

    Найпростішим варіантом визначення питання місця проживання дитини є досягнення домовленостей між батьком та матір’ю про місце її проживання. Вказана домовленість може бути досягнута усно, або закріплена письмово –шляхом укладення відповідного договору.

    Договір про визначення місця проживання дитини має містити:

    • з ким з батьків буде проживати дитина;
    • порядок здійснення одним з батьків, який проживатиме окремо, виховання дитини (наприклад, як батьки проводять вихідні з дитиною, визначати дні побачення з дитиною тощо);
    • участь того, хто проживає окремо від дитини, в її утриманні (виконання аліментних зобов’язань).

    Законодавство передбачає обов’язкове нотаріальне посвідчення таких договорів. Тому договір про визначення місця проживання дитини має бути укладений шляхом підписання кожним з батьків двох примірників договору (для кожної із сторін) з подальшим посвідченням його тексту нотаріусом.

    Якщо сторони не можуть між собою дійти згоди щодо місця проживання дитини, допомогти у вирішенні зазначеного питання можуть органи опіки та піклування. Сімейний кодекс України надає можливість одному з батьків звернутись із цим питанням.
    Якщо жоден із наведених вище варіантів не виявився ефективним, батьки не змогли знайти спільну позицію по цих питаннях, залишається єдиний варіант – звернутися до суду.

    ПІДГОТОВКА ДО СУДОВОГО ПРОЦЕСУ:

    Не можна недооцінювати підготовчий етап, який передбачає вибір і обґрунтування правової позиції. Батько повинен обгрунтувати, чому виникла необхідність зміни місця проживання дітей і переконати суд, що проживання з батьком підходить дітям більше, ніж проживання з матір'ю.

    Нижче ми докладніше розглянемо, які причини суд може вважати гідними уваги, але, якщо говорити коротко, це може бути: аморальна поведінка матері, психічний розлад або захворювання, за якого вона не може належним чином подбати про дітей, погані житлові умови і вкрай важке матеріальне становище, надмірна зайнятість і завантаженість роботою, а також бажання дітей жити залишитися з батьком.

    Зовсім незайвим буде заручитися підтримкою органу опіки, який обов'язково буде залучений до судового розгляду по даній справі. Не можна недооцінювати підтримку друзів, родичів, дитячих вихователів, вчителів, тренерів, репетиторів – кожне свідчення буде розглянуто в суді і прийнято як доказ.

    ПІДГОТОВКА, ПОДАЧА ПОЗОВУ З ДОДАТКАМИ:

    Один з найвідповідальніших кроків - складання позову і збір документальних доказів того, що проживання дітей з матір'ю суперечить інтересам дітей. Ініціювати судовий розгляд про місце проживання дітей можна як під час шлюборозлучного процесу (для цього позивач повинен вказати в позові відповідні вимоги, або відповідач – подати зустрічний позов), так і в окремому судовому процесі.

    ПОЗОВНА ЗАЯВА СКЛАДАЄТЬСЯ ЗА ПРАВИЛАМИ ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (СТ. 175 ЦПК УКРАЇНИ) І СКЛАДАЄТЬСЯ З ОСНОВНИХ ВІДОМОСТЕЙ:

    • найменування та адреса суду;
    • П. І. Б. і адреса батька і матері;
    • дата народження і адреса дітей;

    а також — після заголовка "позовна заява" — з детального і чіткого викладу обставини справи:

    • коли був зареєстрований і розірваний шлюб;
    • коли були народжені діти;
    • як вирішено питання місця проживання дітей на момент подачі позову;
    • чому проживання дітей з матір'ю суперечить інтересам дітей;
    • де повинні проживати діти;
    • чим підтверджується позиція батька;
    • після чого зазначаються позовні вимоги: визначити місце проживання дітей з батьком, а також дата подання позову і підпис позивача.

    Також потрібно перерахувати додатки до позову: кожна обставина, на яку посилається батько, має бути документально підтверджена.

    ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЩО ДОДАЮТЬСЯ ДО ПОЗОВУ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРАВИ. ЦЕ МОЖУТЬ БУТИ:

    • довідки про доходи;
    • медичні довідки та виписки з історії хвороби (наприклад, якщо мати страждає захворюваннями, якщо здоров'я дітей вимагає додаткового догляду і лікування);
    • адміністративні протоколи та судові рішення (наприклад, якщо мати притягувалася до відповідальності за правопорушення);
    • довідка про склад сім'ї за місцем проживання;
    • акт перевірки житлових умов за місцем проживання матері та батька органом опіки;
    • чеки та квитанції, що підтверджують витрати батька на потреби дітей (наприклад, купівля меблів, електроніки, одягу та взуття, оплата путівок);
    • договору (наприклад, з нянею або репетитором);
    • інші документи.
    Допускається також підкріплювати позицію такими доказами, як фотографії, відео - і аудіозаписи, листи, свідчення родичів, сусідів, співробітників навчальних та медичних закладів.

    Також до позову обов'язково потрібно додати квитанцію про оплату судового збору.

    ДИТИНА З БАТЬКОМ: СУДОВИЙ ПРОЦЕС І ВИНЕСЕННЯ РІШЕННЯ

    У судовому засіданні суд розглядає позов і всі документи, які до нього додані, після чого вислуховує сторони – батька і матір. Завдання суду-всебічне вивчення справи та винесення справедливого рішення в інтересах дітей. До розгляду справ, що зачіпають права неповнолітніх дітей, обов'язково залучається орган опіки. Якщо дитина вже досягла 10-річного віку, суд вислуховує і обов'язково враховує його бажання. Однак навіть якщо дитина хоче залишитися з батьком після розлучення, бажання дитини не є для суду вирішальним – суд приймає остаточне рішення з урахуванням всіх обставин.

    Наприклад, в судовому засіданні дитина висловила бажання залишитися жити з матір'ю, оскільки скучила за нею після розлуки. Однак проживання з матір'ю, що зловживає алкоголем і ухиляється від лікування, явно суперечило інтересам дитини, в той час як батько дбав про дитину, виховував і забезпечував всі його потреби.

    Якщо у суду виникають сумніви з приводу того, наскільки свідоме бажання дитини і зважене, він може призначити психологічну експертизу для встановлення дійсної прихильності дитини до матері або батька.

    В ЯКОМУ ВИПАДКУ СУД ЗАЛИШИТЬ ДИТИНУ З БАТЬКОМ? ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ РІШЕННЯ СУДУ?

    Якщо батько зможе довести, що мати з якихось причин не може виконувати батьківські обов'язки належним чином, і в інтересах дітей –проживання з батьком, суд прийме його сторону в суперечці.

    З КИМ БУДЕ ЖИТИ ДИТИНА: ЯКІ ФАКТОРИ СУД БЕРЕ ДО УВАГИ?

    МАТИ СТРАЖДАЄ ВІД АЛКОГОЛІЗМУ, НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

    Не можна голослівно заявити, що мати – алкоголічка і пред'явити як доказ фотографію з келихом в руці. Навіть показання свідків будуть враховані судом тільки в якості додаткових доказів. Залежність матері від алкоголю або наркотиків повинна бути доведена медичними документами. Якщо таких документів у батька немає, суд може призначити проведення медичної експертизи, якщо є вагомі підстави припускати, що мати дійсно зловживає алкоголем або наркотиками.

    МАТИ СТРАЖДАЄ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ

    Доводити психічну неповноцінність матері потрібно так само, як і фізичну залежність – документальним способом. Показання свідків в даному випадку мало корисні-факт психічного розладу може встановити тільки лікар. Якщо жінка проходила лікування або перебувала на обліку в спеціалізованому медичному закладі, потрібно запитати виписки з історії хвороби або медичні довідки. В крайньому випадку – потрібно просити суд про призначення судово-психіатричної експертизи.

    МАТИ ЗДІЙСНЮЄ НАСИЛЬСТВО НАД ДИТИНОЮ

    Будь-яка насильницька дія (або бездіяльність) матері, яка шкодить фізичному або психічному розвитку дитини, служить підставою для передачі дітей батьку, а в деяких випадках мати може бути навіть позбавлена батьківських прав. Але довести це не просто, тому батькові варто заручитися підтримкою професійного юриста і представника органу опіки та піклування. Згодяться будь-які докази: відео, фото, аудіо, медичні довідки, показання свідків.

    МАТИ НЕ ПРАЦЮЄ АБО ЗНАХОДИТЬСЯ В СКРУТНОМУ МАТЕРІАЛЬНОМУ СТАНОВИЩІ

    Безробіття матері не є підставою для розлуки з дитиною, особливо, якщо її причина–поважна (наприклад, декретна відпустка, інвалідність). Як правило, в цьому випадку суд стягує з батька аліменти на дитину і, в разі необхідності, на матір. Але якщо мати не працює давно і без поважної причини, у сукупності з іншими обставинами, це може бути враховано судом — на користь батька.

    У МАТЕРІ НЕМАЄ ВЛАСНОГО ЖИТЛА

    Суд може віддати перевагу батькові, якщо саме він після розлучення залишився жити на колишньому місці, а мати з'їхала з спільного житлового приміщення, оскільки звичні умови проживання для дитини краще. В особливо виграшному становищі буде перебувати батько, якщо на момент судового розгляду мати не знайшла відповідне житло для проживання з дитиною. Перевірка житлових і побутових умов за місцем проживання матері та батька покладається на орган опіки та піклування, і суд обов'язково бере до уваги цю обставину.

    ДИТИНА ХОЧЕ ЗАЛИШИТИСЯ З БАТЬКОМ

    Маленькі діти ще не можуть мислити раціонально і приймати рішення, які не порушують їх власних прав та інтересів. Тому бажання маленької дитини не є для суду вирішальним – суд враховує сукупність всіх обставин. Але якщо дитині вже виповнилося 10 років, суд запитує і обов'язково бере до уваги бажання дитини.

    Якщо в суду є сумніви в тому, що дитина говорить правду, він може призначити проведення судово-психологічної експертизи для встановлення прихильності дитини до матері та батька. Після розлучення батьків діти теж можуть переживати стрес, і розлука з матір'ю або батьком може чинити сильний вплив на емоційний стан дитини.

    Якщо дитині вже виповнилося 14 років, вона може сама вирішувати, з ким їй жити-з матір'ю або батьком.

    МАТИ НЕ МОЖЕ ЗАЙМАТИСЯ ВИХОВАННЯМ ДИТИНИ, ПОЗБАВЛЯЄ ЇЇ ТУРБОТИ АБО ЗАЛИШАЄ БЕЗ НАГЛЯДУ

    Неможливо передбачити всі можливі ситуації. Але трапляється і так, що мати в силу яких-небудь причин (робота з ненормованим робочим графіком, часті поїздки й відрядження, «нічний» спосіб життя) не виконує батьківські обов'язки, позбавляє дитину належної турботи, догляду, виховання. Все це може стати однією з підстав для передачі дитини батькові.

    Наприклад Після розлучення з чоловіком дружина разом з 5-річною дитиною переїхала жити до подруги - на час пошуку постійного житла і роботи. Коли батько дізнався, що дитина часто залишається одна або під наглядом сторонніх людей, в той час як мати проводить час в розважальних закладах у пошуку нових знайомств, він спробував повернути дитину собі. Але мати відмовила батькові, пославшись на майбутній переїзд в інше місто, де їй запропонували робоче місце та житло. Батько був змушений звернутися в суд і виграв справу.

    ПОРАДИ БАТЬКОВІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ З НИМ:

    Відповідно до закону, права батьків рівні. Але, на жаль, судова практика в нашій країні склалася так, що у батьків мало шансів залишити дитину собі — суд частіше залишає дітей з матерями. Але це не означає, що батько не зможе домогтися судового рішення на свою користь, це означає, що батькові доведеться докласти багато зусиль для підготовки і ведення судового процесу.

    1. Перш за все, потрібно спробувати домовитися з матір'ю мирним шляхом, і тільки після цього — робити процесуальні заходи. Йти на конфронтацію з колишньою дружиною однозначно не варто – намір залишити дитину собі може бути розцінено судом як маніпуляція;
    2. Зовсім не зайве – налагодити психологічний контакт з дітьми. Однак і тут важлива обережність – суд легко виявляє спроби задобрити дитину подарунками та пригодами, особливо в поєднанні з підбурюванням проти мами;
    3. Подбати про створення комфортних житлових і побутових умов для дитини;
    4. По можливості зберегти зв'язок з родичами, в тому числі, по материнській лінії дитини, не перешкоджати спілкуванню з ними сина або дочки.
    5. Продемонструвати суду щирий інтерес і залученість в життя дитини, готовність піклуватися про нього найкращим чином.

    Всього найкращого!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України