Покупка квартиры , пристройка

Доброго дня, авжешь краще щоб перед покупкой узаконили дану пристройку.

У подальшому, вас зможуть заставити це зробити за свій рахунок, або у примусовому порядку заставити її розібрати.

Законодавчо встановлено, що органи державної влади чи місцевого самоврядування можуть звернутись до суду з вимогою зобов’язати особу, що здійснила самовільне перепланування, привести приміщення в попередній стан. Враховуючи, що таке приведення має проводитись за власний кошт відповідача, варто декілька разів зважити всі «за» та «проти».

Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Вітаю.

Хочу купить квартиру к ней есть пристройка ( 2й этаж ,фасад , старый фонд) , пристройка 13 кв не узаконена , по словам прошлого хозяина когда он её покупал в 2013 пристройка была(стоит сверху на пристройке соседа снизу, по размерах больше) , какие трудности могут быть если я её куплю , или стоит ли настраивать что бы перед покупкой владелец её узаконил?

Як потенційний покупець Ви, звичайно, маєте права вимагати узаконення даної прибудови. Але питання в іншому: чи буде продавець цим займатись?

Загалом перед будівництво даної прибудови власники мали отримати відповідні дозвільні документи, а після будівництва - легалізувати її. Цього не було зроблено, що очевидно. Які негативні наслідки можуть бути зараз?

Лише зобов'язання суду щодо демонтації даної прибудови. Але як показує мені власна практика, дійти до такого етапу дуже не просто, особливо враховуючи один момент.

Цим моментом є наявність даної прибудови в технічному паспорті будинку (квартири). Якщо дана умова виконується, ризики знесення даної прибудови в минулому оцінюю як достатньо низькі.

Втім, рішення приймати виключно Вам.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Здравствуйте!

ПОКУПКА ТАКОЙ КВАРТИРЫ НЕСЕТ РИСКИ ДЛЯ ВАС.

Реконструкцией называются ремонтные работы, которые сопровождаются:

• вмешательством в несущие конструкции;
• вмешательством в инженерные сети;
• изменение фасада здания;
• изменение основной и отопительной площади;
• обустройство дополнительного входа/выхода;
• увеличение площади дополнительных помещений, за счет основных (жилых);
• и т.д.

Подобные работы можно законно проводить только получения разрешения от органов ГАСКа, подачи уведомления о начале строительных работ, разработки проекта, проведения инвентаризации и оформления нового техпаспорта БТИ, сдачи объекта в эксплуатацию после окончания работ.

Без согласования реконструкции в уполномоченных органах строительства и архитектуры, нельзя выполнять подобного типа ремонтные работы, так как это может привести к наложению штрафов, запрету на проведение работ, требованию на восстановление прежнего состояния. Объект недвижимости с незаконной реконструкцией нельзя будет продать или зарегистрировать право собственности.

Неузаконенная реконструкция квартиры может стать серьезным препятствием для ее продажи, поскольку для проведения такой сделки необходим документ (паспорт) технической инвентаризации квартиры, данные которого соответствуют ее фактическому состоянию и информации в Государственном реестре имущественных прав.

Доброго дня!

придбання квартири з незаконною реконструкцією не внесену у тех паспорт є ризикованою для подальшого володіння та розпорядження Вами.

В Украине заработала «Государственная инспекция архитектуры и градостроительства» (ГИАГ). На украинском языке звучит, как «Державна інспекція архітектури та містобудування України» (ДІАМ).ГИАГ- центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля и надзора, который был создан в декабре 2020 года постановлением Кабинета Министров Украины №1340.

Согласно закону, созданный государственный орган уполномочен проводить основные проверки:

• соответствия выполнения подготовительных и строительных работ требованиям строительных норм, стандартов и правил, утвержденным проектным требованиям, решением, техническим условиям, своевременности и качества проведения предусмотренных нормативно-технической и проектной документацией съемки, замеров, испытаний;
• законности решений в области градостроительной деятельности, принятых объектами надзора;
• соответствия строительных материалов, изделий и конструкций, используемых при строительстве объектов, соблюдения требований стандартов, норм и правил в соответствии с законодательством;
• ведение журналов работ, наличия в предусмотренных законодательством случаях паспортов, актов и протоколов испытаний, сертификатов и другой документации.

Мансардный этаж – это помещение под крышей, которое может использоваться как для жилья, так и для хозяйственных целей.

Вне зависимости от дизайна строения, конструкция наружных стен такого помещения предусматривает наличие двух составляющих:

• вертикальной, которая, как правило, изготавливается из того же строительного материала, что и стены нижних этажей. Так, при строительстве дома из пеноблоков – это пеноблок, при возведении здания из кирпича – кирпич, и т.д. ;
• наклонной, в качестве каркаса для которой выступает стропильная система крыши, а обшивкой служит кровельный материал.

При этом необходимо отметить, что соотношение данных элементов может сильно варьироваться и напрямую зависит от конструкции мансардного этажа.

Другими словами, мансардный, это этаж, образованный путём пересечения фронтона (продолжения основной стены) и стропильной системы крыши. Причём полом для данного помещения будет служить потолок нижнего этажа, что само по себе интересно.

Официальное и наиболее емкое понятие содержится в Инструкции о порядке проведения технической инвентаризации объектов недвижимого имущества, которая утверждена приказом Госкомстроя Украины № 127 от 24.05.2001 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01#Text).

Мансарда – этаж в чердачном пространстве, фасад которого полностью или частично образован поверхностью (поверхностями) наклонной или ломаной крыши.

При этом линия пересечения плоскости крыши и плоскости фасада дома должна быть на высоте не более 1,5 м от уровня пола. Аналогичное понятие дано и в государственных строительных нормах (ДБН – укр.) В.2.2-15-2005 от 18.05.2005.

Обратите внимание, что если высота будет больше 1,5 метра, то это будет считаться уже полноценным следующим этажом здания.

Жилая мансарда – отапливаемый этаж дома, который в большинстве, случаев оборудован капительной лестничной клеткой. Высота, которого должна быть не меньше 2,5 м.

Вывод:

1. Вы нарушили строительные нормы (линия пересечения плоскости крыши и плоскости фасада дома должна быть на высоте не более 1,5 м от уровня пола) и в возводимом доме 3 этажа, а не 2 этажа и жилая мансарда.

2. Выход из положения:

-- внесите изменения в проект реконструкции;

-- возведите мансарду согласно строительных норм ( линия пересечения плоскости крыши и плоскости фасада дома должна быть на высоте не более 1,5 м от уровня пола).

3. Пусть Ваши представители на месте не накаляют обстановку, т.к. дом еще надо будет вводить в эксплуатацию.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня!

Я би не радив купувати квартиру без узаконення прибудови.

НІ В ЯКОМУ РАЗІ!

По-перше, тому що з цього просто нічого не вийде. Тобто ніхто Вам не оформить квартиру з незаконною прибудовою або оформить лише через хабар.

По-друге, тому що це процес непростий.

Самовільне зведення прибудови до житлового будинку без оформлення дозволу (відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України) може призвести до таких негативних наслідків:

• знесення незаконно зведеної споруди за рішенням суду;
• проблем із підведенням комунікацій до об'єкта;
• штрафу від інспекції ДАБК або встановленому органами місцевої влади;
• неможливість оформити право власності на споруду;
• захоплення нерухомості сторонніми особами;
• неможливості вимагати відшкодування заподіяної самовільно зведеній будові шкоди.

Без наявності документів, що підтверджують ваше право власності на прибудову, неможливо розпоряджатися нерухомістю на власний розсуд: подарувати, продати, передати у спадок і т.д.

Процедура узаконення прибудови до багатоквартирної будівлі – складний та тривалий процес.

Порядок узаконення прибудови в цілому такий:

При створенні проекту прибудови слід переконатися, що споруда не перешкоджатиме проїзду автомобілів. Також неприпустимо, щоб споруда загороджувала сусідам огляд із вікон. Складність реєстрації об'єкта полягає в тому, що будівельні роботи без оформлення дозволу та, відповідно, ретельної перевірки безпеки та надійності проекту, можуть призвести до порушення міцності конструкцій усієї будівлі. А це вже загрожує кримінальною відповідальністю.

Щоб легалізувати прибудову до квартири багатоквартирного будинку, треба виконати такі дії:

• отримати згоду (письмову з підписами) сусідів на реалізацію проекту даної споруди;
• отримати дозвіл ЖЕКу;
• клопотати у відділі архітектури про отримання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень;
• замовити розробку паспорту фасаду, проектної документації;
• домогтися погодження проекту у місцевому органі ДАБК;
• отримати дозвіл пожежної інспекції, газової служби та санепідемстанції;
• провести технічну інвентаризацію та отримати техпаспорт;
• подати повідомлення про початок робіт;
• подати декларацію про готовність споруди до експлуатації;
• зареєструвати прибудову в єдиному державному реєстрі декларацій.

Завершальний етап – оформлення права власності на переобладнану квартиру.

ВИСНОВОК:

Ще раз хочу підкреслити, ні в якому разі не покладайтесь на рекомендації некомпетентних спеціалістів, які будуть Вам радити купувати квартиру з незаконною прибудовою! Це точно погана ідея! Легалізація такої прибудови в майбутньому може в залежності від обставин обійтися Вас у суму від 15 до 20 тисяч гривен. Особливо в Одесі, особливо тому, що йдеться про фасад будинку в старій частині міста. Жив і працював в цьому місті й тому знаю про що говорю!

Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти розібратися в них!

Закон України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n320):

"Стаття 31. Особливості державної реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку

1. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

2. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.".

---

Доброго дня! По-перше, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснює, в тому числі, нотаріус в ході нотаріального посвідчення договору купівлі-прожажу нерухомого майна. По-друге, якщо прибудова була здійснена до зазначеної вище дати - 05.08.1992р., то право власності та державна реєстрація ("узаконення") може бути в порядку наведеної статті Закону. По-третє, вважаю за належне викласти у договорі купівлі-продажу, що попередній договір купівлі-продажу цієї квартириє невід'ємною частиною Вашого договору купівлі-продажу квартири. По-четверте, вважаю за належне викласти у договорі купівлі-продажу квартири умову про проведення розрахунку після державної реєстрації квартири з прибудовою.

ВІтаю. Продаж квартири з неузаконеним переплануванням

Якщо документи були вчасно і правильно оформлені, продаж житла може стати вигідною угодою, а в іншому випадку можна втратити 10% від реальної вартості квартири. Це пов'язано з тим, що покупці ризикують надалі при необхідності відновлювати вихідну забудову.

Узаконюють планування в таких випадках:

· Слід поліпшити житлові умови.

· Воно вже зроблено раніше вами або колишнім власником.

Для оформлення необхідні наступні документи: заява на перепланування, документи на право власності, інвентаризаційний план, акт обстеження зони перепланування. Якщо будинок є пам'яткою культури або історії, тоді потрібні дозволи органів, що контролює охорону і використання таких будівель.

· Труднощами. Жодна юридична угода не буде оформлена представниками влади без пред'явлення плану БТІ з реальним плануванням. На це піде багато часу, і власник може втратити вигідну пропозицію.

Здоров'ям. Зачіпаючи несучі конструкції, зносячи стіни, власники квартир ставлять під загрозу своє життя і життя сусідів. І незнання законів, норм будівництва, незручності планування не можуть виправдати можливі жертви.

· Відповідальністю. Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає штрафні санкції. А ось якщо перепланування створює загрозу життю чи призведе до загибелі людей, то в силу вступає Кримінальний кодекс України. Передбачає як штраф, так і виправні роботи та обмеження волі.

ВІтаю

Під прибудовою розуміється знову зводиться частина будівлі, яка буде знаходитися за межами його основної території. Призначення такої будови - розширити початкову площу. Прибудова до будинку має хоча б одну спільну стіну з початковою будовою. Вона може носити характер як житлової, так і нежитлової, наприклад, служити неопалювальною верандою.

Перед початком робіт важливо розуміти, що таке літня прибудова до будинку, а що вважається розширенням його загальної і житлової площі. І як здійснюється оформлення документів на той чи інший варіант будівництва.

Не тільки житловий будинок може мати прибудову. Прибудова до квартири на 1 поверсі на практиці можлива, проте, в процедурі її узаконення є нюанси.

Етапи та складність процедури будуть залежати від ряду факторів:

• чи є прибудова капітальної. Некапітальних прибудову (наприклад, ганок або навіс) можна звести і без отримання дозволу багатоквартирному або до нежитлового будинку;
• що саме прибудували або що планується прибудувати, яка його площа, близькість до кордону ділянки і так далі;
• коли було зведено будівлю.

Перед тим як узаконити прибудову, важливо визначити вищезгадані параметри і характеристики, так як від цього залежать подальші дії, наприклад, визначивши коли було побудовано (до 9 квітня 2015 року або після), можна вибрати процедуру оформлення. Якщо до, то можна скористатися будівельною амністією (на підставі закону № 2363-VIII від 22.03.2018 року).

Зверніть увагу! Під амністію підпадають лише об'єкти, які за класом наслідків відносяться до незначних (СС1). До даної категорії відносять побудовані в період з 05.08.1992 року по 09.04.2015 року індивідуальні будинки житлового призначення, садові, дачні, площею до 300 кв.м., господарські будівлі площею до 300 кв.м., будівлі та споруди мають сільськогосподарське призначення, які були побудовані до 12.03.2011 року.

Дані норми введені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт "(закон №2363).

Для них не будуть застосовуватися штрафи за будівництво без отримання документів на проведення відповідних робіт і за використання об'єкту, які офіційно не прийняті в експлуатацію державними органами.

Наступні кроки будуть наступними:

• оформлення технічного паспорта;
• реєстрація декларації про введення в експлуатацію (на підставі Постанови Кабміну України №461 від 13.04.2011 року);
• реєстрація права власності (на підставі Постанови Кабміну України №1127 від 25.12.2012 року).

З необхідної документації виділяють:

• документи, що підтверджують право власності на ділянку;
• правовстановлюючі документи основна будівля;
• паспорт та ідентифікаційний код власника.

Прибудови, зведені після 09.04.2015 року і вдома з прибудовами, які складають загальну площу понад 300 кв.м, під амністію вже не потрапляють. Тому для них, а також для новозведених, процедура ускладнюється:

• розробка топографічної зйомки 1: 500 (в сільській місцевості замість зйомки потрібно отримати - викопіювання з генплану);
• розробка ескізу намірів
• оформлення будівельного паспорта;
• реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт (це і є дозвіл на будівництво в Україні в 2019 році);
• розробка технічного паспорта;
• реєстрація декларації про введення в експлуатацію в архітектурно-будівельній інспекції;

Прибудова до квартири - найскладніший варіант, так як її доля залежить не тільки від волі власника і державних органів, а й від волі інших мешканців багатоквартирного будинку. Проте, узаконити прибудову до багатоквартирного будинку в Україні можливо, але є нюанси.

Очевидно, що додати площу до житлового будинку дещо простіше, ніж у випадку з багатоквартирним. Ситуацію можна розділити на два можливих варіанти:

1. Прибудова була зведена до 09.04.2015 року, загальна площа будинку становить до 300 кв.м.
2. Прибудова була зведена після або тільки планується її зведення на даний момент.

У 2019 року в Україні діє будівельна амністія. Дана програма дозволяє в спрощеному порядку зареєструвати самовільну споруду. Умова поширюється і на дачні, садові й житлові будинки.

У всіх інших випадках спрощеним порядком скористатися не вийде, тобто доведеться використовувати загальні норми, що ускладнює процедуру, але не робить її неможливою.

Процес здійснюється також в кілька етапів (для будинків до 500 кв.м):

1. Топографічна зйомка. До справи залучається геодезист, якщо будівля перебуває в Києві і деяких інших районах. В інших випадках можна отримати викопіювання з генерального плану (в сільраді та ін.).
2. Розробка ескізу намірів. По суті, це план майбутньої будови. Зробити його можна самостійно або звернутися до архітектора.
3. Отримання будівельного паспорта у відділі архітектури.
4. Складається повідомлення про початок робіт і направляється в архітектурно-будівельну інспекцію. Даний крок і є етапом отримання дозволу на будівництво.
5. Розробка технічного паспорта сертифікованим інженером.
6. Реєструється декларація про введення в експлуатацію архітектурно-будівельної інспекцією.

Після всіх зазначених дій, залишиться лише зареєструвати право власності на розширений об'єкт. Тільки в такому випадку власник отримає повний перелік прав і обов'язків щодо прибудови.

Для будинків від 300 до 500 кв.м додається ще один етап, після отримання технічного паспорта - укладення договору на участь в інфраструктурі міста чи села.

Узаконити самовільну прибудову до багатоквартирного будинку по повній процедурі оформлення, на практиці, неможливо (нижче буде описана процедура). Виною всьому законодавчі обмеження.

Суть в тому, що прибудинкова територія є власністю всіх мешканців. Виділити якусь ділянку в приватне володіння не вийде. На практиці, часто узаконення прибудов на перших поверхах проводиться вже за фактом їх будівництва. Тобто, спочатку об'єкт споруджується, а потім узаконюється.

Процедура, в теорії, виглядає наступним чином:

• отримання згоди сусідів;
• отримання містобудівних умов і обмежень (цей етап неможливо пройти, так як згідно з будівельними нормами не можна міняти фасад в одній частині будинку, зміна повинні носити системний характер по всьому будинку (п. 8.14 ДБН В.3.2-2009) та ін. причинами;
• оформлення документів на землю (проходження цього етапу неможливо, так як вся прибудинкова територія знаходиться в користуванні у всіх власників квартир);
• розробка проекту;
• реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт;
• розробка технічного паспорта;
• реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації;
• державна реєстрація права власності.

Попередній індивідуальний аналіз нашими фахівцями конкретної ситуації дасть можливість правильно оцінити перспективу реалізації планів замовника, що в підсумку позбавить його від складнощів самостійному зведенні прибудови, а також допоможе в разі вже зведеної прибудови, знайти варіант рішення.

В цілому, процедура зведення балкона і пов'язані з цим проблеми, практично ідентичні згаданим вище правилам узаконення прибудов до багатоквартирного будинку.Узаконити балкон як і іншу прибудову до квартири на першому поверсі, за повною процедурою оформлення неможливо.

Втім є і одна істотна відмінність - необхідність переоформлення землі в особисту власність підпадає (за винятком випадків, коли балкон буде розташовуватися на ділянці).

На практиці, найчастіше балкон спочатку зводиться, а потім вже по факту відбувається його легалізація.

За повною процедурою оформлення необхідно (в теорії, так як на практиці вона не можна реалізувати):

• отримати згоду сусідів;
• отримати містобудівні умови і обмеження;
• розробити проект;
• провести реєстрацію повідомлення про початок будівництва;
• розробити технічний паспорт;
• зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації;
• провести державну реєстрацію права власності.

У разі якщо Ви вже прибудували балкон, доручіть нашим фахівцям провести аналіз ситуації для того, щоб можна було визначити можливість оформлення документів.

Якщо Ви ще не проводили роботи, зв'яжіться з нами для консультації, щоб дізнатися підводні камені зведення прибудови.

Вище, в розділі "як узаконити прибудову" згадувалася інформація про це, але ми вирішили продублювати цю інформацію додатково і тут.

З практики будівництва досить часто прибудова до приватного будинку або квартири спочатку зводиться, а тільки потім виникає питання про її оформленні. В такому випадку необхідно узаконити прибудову, виконавши ряд дій.

Якщо будівництво здійснено до 09.04.2015 року, то узаконити самовільну прибудову до приватного будинку в Україні можна в рамках програми будівельної амністії. У 2023 потрібно буде виконати наступні дії:

• звернутися до інженера і розробити технічний паспорт. Спеціаліст повинен мати відповідну кваліфікацію;
• розробити з інженером, що має кваліфікацію, технічний звіт, в разі якщо загальна площа будівель становить від 100 кв.м .;
• зареєструвати декларацію про введення в експлуатацію;
• зареєструвати право власності в установленому законом порядку.

Якщо ж будівництво було здійснено пізніше, то узаконити прибудову до будинку можна буде оформити тільки в загальному порядку.

Закон України допускає зведення прибудов до приватних будинків. Процедура реєстрації таких реконструкцій буде залежати від ряду факторів, таких як наявність права власності на землю, періоду, коли роботи були здійснені, площі будівлі, його призначення та інших моментів.

Для співпраці натискайте кнопку звернутися.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

В ідеалі краще щоб було узаконено, проте питання у коштах та часу на процес узаконення

Узаконити прибудову до квартири на землі, на практиці, легше після того, як вона побудована. Тому що такі будівлі мають бути на фундаменті, а його потрібно розташовувати безпосередньо на землі, яка знаходиться у володінні всіх мешканців будинку, а не лише власника квартири.

Для початку доведеться отримати схвалення сусідів, домовитися з обслуговуючою компанією, а також звернутися за дозволом до Департаменту будівництва та міського планування.

Але для тих прибудов до квартири, які вже існують, процес реєстрації коротший:

Якщо квартира вже має балкон, то розширення його розмірів (по підлозі) до 30 см у довжину та ширину не вважається суттєвим. У такому разі дозвіл не потрібен. Однак, якщо вам потрібна нова прибудова до квартири, наприклад, на 1 поверсі, які взагалі не мають балконів, необхідно отримати письмову згоду всіх сусідів на таку споруду, отримати дозволи від управління містобудування та обслуговуючої компанії.

Після цього потрібно скласти план прибудови та подати до органу містобудування повідомлення про те, що будівництво почалося.

Але є важливий нюанс, щоб узаконити все правильно: зробити прибудову до квартири з фундаментом, отримавши на це дозвіл, не можна. Все тому, що існує закон, згідно з яким будувати на ділянці землі може тільки її власник або орендар. Земля біля квартири на першому поверсі не є власністю власника житла. В Україні, як і в багатьох інших країнах, ця ділянка вважається загальною для всіх мешканців будинку (такий тип володіння називають кондомініум).

Роблячи прибудову до квартири, дуже важливо зважати на думку сусідів. Адже у разі їхнього невдоволення у вас будуть проблеми. Будь-який балкон, лоджія або додаткова кімната повинні бути узгоджені.

Важливо, щоб нова площа не заважала огляду сусідів, пересування транспорту, входам та виходам і не завдавала іншого дискомфорту, який може призвести до судових розглядів та суперечок.

Успіхів

Доброго дня!

какие трудности могут быть если я её куплю , или стоит ли настраивать что бы перед покупкой владелец её узаконил? - у даному випадку квартиру купити можна, однак без прибудов. Тому що вони досі не узаконені та відповідно у продавця не виникло на них право власності. Це означає, що Вам самостійно та за власний рахунок доведеться узаконювати таке самочинне будівництво. Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України самочинним вважається будівництво житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна у разі:

• якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво;
• якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
• якщо вони збудовані (будуються) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту;
• якщо вони збудовані (будуються) з істотним порушенням будівельних норм і правил.

За загальним правилом, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Воно не може бути відчужене, успадковане; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів. Для того, щоб самочинне будівництво стало об'ектом права власності, його необхідно узаконити (легалізувати).

Легалізація самочинного будівництва в позасудовому порядку:

Позасудовий порядок легалізації самочинного будівництва можливий щодо наступних видів самочинного будівництва за умови, що забудовник мав право власності (користування) на земельну ділянку:

• індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року
• індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року
• будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року, головна умова – щоб вони відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, будівельним нормам та пройшли технічне обстеження.

Перш ніж звернутись до суду необхідно подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про готовність об’єкта до експлуатації

- заяву про прийняття об’єкта в експлуатацію (у разі наявності співвласники земельної ділянки/зазначеного об’єкта підписують також);

- один примірник заповненої декларації про готовність об’єкта до експлуатації;

- звіт про проведення технічного обстеження;

- засвідчені в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт;

- технічний паспорт з відміткою про можливість розміщення та надійної і безпечної експлуатації об’єкта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II Порядку). При цьому, технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, подаються за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.

Після подачі необхідних документів та заяви до органу державного будівельно-архітектурного контролю їх буде розглянуто упродовж 10-ти робочих днів та ухвалено рішення щодо прийняття об’єкта в експлуатацію. При цьому, штрафні санкції за самовільне будівництво та експлуатацію таких об’єктів до власників/користувачів земельних ділянок не застосовуватимуться.

Легалізація самочинного будівництва в судовому порядку:

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:

• про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;
• про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво.

У цьому випадку обовязковою умовою є надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Надання земельної ділянки у встановленому порядку може здійснюватись шляхом її отримання у власність у межах норм безоплатної приватизації; купівлі, у тому числі на конкурентних засадах; набуття права власності на підставі інших цивільно-правових угод (міни, ренти, дарування, спадкування тощо); отримання у спадок; постійне користування; шляхом укладення договору оренди, суперфіцію.

Позовна заява про визнання права власності на самочинне будівництво подається до загального суду за місцем знаходження самочинно збудованого майна.

Позовна заява має відповідати вимогам, визначеним Цивільним процесуальним кодексом України.При поданні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки відповідачем зазначається орган місцевого самоврядування.

Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.

У позові має бути зазначено:

• ким збудовано (будується) нерухоме майно;
• рік початку та закінчення будівництва;
• інформацію про наявну документацію на земельну ділянку, на якій здійснювалось або здійснюється будівництво;
• її власників (користувачів);
• загальну площу самочинно збудованого нерухомого майна, його склад (кількість поверхів, кімнат, прибудов відповідно до даних технічного паспорту).

Зазначається, що будівництво об’єкта здійснювалось з додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (якщо її цільове призначення не змінювалось) і не порушує права інших осіб. Останнє може бути підтверджено показаннями свідків, в даному випадку сусідів.

До позовної заяви додаються належним чином завірені копії наступних документів:

• довідка про відсоток готовності об’єкта самочинного будівництва;
• технічний паспорт будівлі;
• технічний висновок проектної організації (спеціаліста, експерта) щодо відповідності стану об’єкта самочинного будівництва державним будівельним нормам;
• документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки;
• висновки державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог.

За подання позову про визнання права власності на самочинне будівництво сплачується судовий збір у розмірі:

• 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб (для фізичних осіб);
• 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб (для юридичних осіб).

Ціна позову визначається вартістю нерухомого майна на підставі оцінки самочинно збудованого об’єкта.

Порядок прийняття в експлуатацію та реєстрації права власності самочинно збудованого об’єкта:

У разі визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду, такий об’єкт приймається в експлуатацію шляхом подання декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду лише за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації, яка визначається за результатами проведення технічного обстеження самочинно збудованого об’єкта.

Після проходження процедури введення об’єкта нерухомості в експлуатацію необхідно здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво здійснюється державними реєстраторами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та нотаріусами. Подання документів у випадку реєстрації державними реєстраторами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад здійснюється через Центри надання адміністративних послуг.

Перелік необхідних документів для реєстрації:

Відповідно до пп. 41, 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для здійснення реєстрації самочинного будівництва необхідно подати заяву та наступні документи:

1. Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.
2. Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна.
3. Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси. Даний документ не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
4. Письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність).
5. Договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менший, ніж п’ять робочих днів,справляється адміністративний збір у такому розмірі:

• 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
• 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк один робочий день;
• 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.

За результатами реєстрації заявнику надається витяг з Державного реєстру прав в електронній та за бажанням заявника в паперові формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Успіхів!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва

2. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Стаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу

1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text):

Стаття 4. Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації

1. Державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;

Стаття 19. Строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав

2. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону.

ЗМІНИ, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%B...):

2. Постановляючу частину постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 209, викласти в такій редакції:

“1. Установити, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням таких особливостей (заборон):

8) нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися (далі - нотаріальні дії щодо цінного майна), здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі - перелік). Нотаріуси, включені до переліку із застереженням про заборону вчинення ними окремих нотаріальних дій, мають право вчиняти виключно нотаріальні дії щодо цінного майна, на які не поширюються такі застереження;

19) нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно здійснюється виключно за місцезнаходженням такого майна, крім нерухомого майна, розташованого у м. Києві або Київській області. Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно, розташоване у м. Києві або Київській області, здійснюється виключно нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташовано у м. Києві або Київській області, за місцезнаходженням такого майна, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.

Закон України "Про нотаріат" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n...):

Стаття 46. Витребовування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії

Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Стаття 46-1. Використання відомостей єдиних та державних реєстрів

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва обов’язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Інформація з єдиних та державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Стаття 55. Посвідчення договорів про відчуження та заставу майна

Договори про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України "Про іпотеку", посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

При посвідченні договорів про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

В разі наявності заборони договір про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на укладення такого договору.

Посвідчення договорів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору. Посвідчення договорів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.

ПОРЯДОК вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text):

Глава 7. Витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії

1. Відповідно до статті 46 Закону нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

2. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

3. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об’єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

4. Оригінали документів (наприклад, відповідні свідоцтва про факт державної реєстрації актів цивільного стану - про народження, шлюб, смерть, установчі документи (статути, положення, засновницькі договори тощо)) повертаються особам, що їх подали, а у нотаріуса залишаються їх копії (фотокопії) або витяги з таких документів.

Копії (фотокопії) або витяги необхідних документів подаються заінтересованими особами або на їх прохання виготовляються нотаріусом чи іншим працівником нотаріальної контори або особою, яка перебуває у трудових відносинах з нотаріусом.

5. Документи, за якими встановлено особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, чи уповноваженого представника, повертаються особам, що їх подали. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записуються назва документа, серія, номер, дата його видачі і найменування установи, яка його видала. При посвідченні правочинів, видачі свідоцтв чи оформленні інших документів, примірники яких залишаються у справах нотаріуса, витяг з документа, за яким встановлено особу громадянина, у якому відображено усі заповнені сторінки, що стосуються реквізитів поданого документа, його дійсності та мають значення для вчинюваної нотаріальної дії, долучається до справ нотаріуса.

6. Документи, що підтверджують сплату в передбачених законом випадках, податку з доходів громадян та інших обов’язкових платежів, повертаються з відповідною відміткою про вчинену нотаріальну дію особам, які здійснили таку оплату або уповноваженим представникам цих осіб. Копія (фотокопія) платіжного документа долучається до примірника документа, що залишається у справах нотаріуса.

7. У справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) поданих для вчинення нотаріальних дій:

документів, які посвідчують право власності фізичних чи юридичних осіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квартиру, садовий будинок, гараж, земельну ділянку чи їх частину, інше нерухоме майно, - якщо посвідчуються договори про заставу (іпотеку), оренду чи найм (позичку) житла, відчуження або оформлення спадщини на частку майна, а також якщо співвласники у спільній частковій (сумісній) власності мають один спільний документ, що посвідчує право власності на згадане майно, і один із них відчужує належну йому частку (чи частку від частки) або видається свідоцтво про право власності чи про право на спадщину на таку частку у разі смерті одного із співвласників; договорів про визначення чи зміну розміру часток у спільній частковій власності, а також договорів про порядок володіння та користування майном;

сертифікатів про право на земельну частку (пай) - при видачі свідоцтва про право на спадщину;

свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, технічних паспортів на транспортні засоби, інші самохідні машини і механізми - при посвідченні договорів про їх відчуження, заставу, оренду, позичку, при видачі свідоцтва про право власності чи свідоцтва про право на спадщину;

заяв іпотекодержателів, користувачів земельної ділянки про згоду на її поділ чи об’єднання, справжність підпису (підписів) на яких засвідчено нотаріально - у разі перебування земельної ділянки в іпотеці, користуванні.

8. При посвідченні правочинів майнового характеру нотаріусом у текстах правочинів зазначаються: для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; для юридичних осіб - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер. На підтвердження наявності номера (коду) нотаріусу подається відповідна довідка чи витяг або фотокопія сторінки паспорта з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, фотокопія якої (якого) долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса.

Якщо особа через свої релігійні переконання у встановленому законодавством порядку відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, нотаріус перевіряє цей факт за відміткою у її паспорті.

У випадку засвідчення справжності підпису на заяві, примірник якої залишається у справах нотаріуса, копія документа, зазначеного в першому та другому абзацах цього пункту, долучається до примірника цієї заяви.

9. На копіях (фотокопіях) зазначених у пунктах 4 – 8 цієї глави документів проставляється відмітка „Згідно з оригіналом” з проставленням дати, підпису нотаріуса.

Глава 8. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії

1. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

2. Дописки, закреслені слова чи інші виправлення, які є в документах, що подаються для вчинення нотаріальних дій, повинні бути застережені підписом відповідної посадової особи і печаткою установи, підприємства або організації (у разі наявності) чи особи, яка видала документ. При цьому виправлення повинні бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім виправлене чи закреслене.

3. Не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

4. Нотаріус перевіряє справжність кожного аркуша документа, який викладений на спеціальних бланках нотаріальних документів та подається для вчинення нотаріальних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2009 № 2053/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.11.2009 за № 1043/17059.

5. Інформаційна довідка про перевірку спеціального бланка нотаріального документа долучається до примірника нотаріального документа (договору, довіреності, свідоцтва тощо), який зберігається у справах нотаріуса.

6. Бланки, відомості про витрачання яких були внесені до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів безпосередньо перед вчиненням нотаріальних дій з використанням документів, викладених на цих бланках, вважаються перевіреними для вчинення наступних (за реєстровими номерами) нотаріальних дій.

7. У разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Успіхів!

Вітаю!

Під час дії воєнного стану прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 “Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%B...).

На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:

• житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном;
• житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;
• багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Куди звернутися:

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:

1. в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;
2. у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Під час прийняття документів у замовників адміністратори центрів надання адміністративних послуг через кабінет на Порталі Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладанням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що подані заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Подання та отримання документів щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється в паперовій формі з дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”. Відомості про такі об’єкти не вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (у тому числі відомості про об’єкти, щодо яких в поданих документах міститься таємна інформація, що охоплює відомості у сфері оборони, державної безпеки, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України).

Повідомлення про внесення змін до документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється замовником у паперовій формі до ДІАМ із дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю” без внесення відповідних змін до Реєстру будівельної діяльності.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подаються замовником до ДІАМ.

Строки розгляду:

Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов. У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.У разі потреби замовник може до прийняття об’єкта в експлуатацію вносити погоджені з автором проекту будівництва пропозиції щодо зміни черги та/або пускового комплексу. При цьому із складу пускового комплексу не повинні виключатися будівлі та споруди санітарно-побутового призначення, а також ті, що призначені для створення безпечних умов життєдіяльності. Якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об’єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.

Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Реєстрація декларації

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у разі подання декларації через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у декларації, та проставлення відмітки про місцезнаходження об’єкта здійснюється в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Декларація щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подається замовником у двох екземплярах, реєструється в журналі реєстрації декларацій і на одному примірнику ставиться відмітка “зареєстровано” із номером реєстрації та повертається замовнику. Другий примірник поданої замовником декларації зберігається в ДІАМ

Копія декларації, яка подана в паперовій формі, зберігається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації в порядку здійснення нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника будівництва не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації. У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього Порядку.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 22 вище зазначеного Порядку.

Видача сертифіката:

Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Заява про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подається до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації, та реєструється в журналі реєстрації заяв про видачу сертифіката. До заяви замовником додаються результати технічної інвентаризації об’єкта.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, ДІАМ виготовляється в паперовій формі чек-лист, та складається довідка.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Реєстрація декларації або видача сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється ДІАМ у паперовій формі.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами або письмово в паперовій формі щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

У разі виявлення у сертифікаті технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) замовник (його уповноважена особа) надсилає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом першим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.

Вартість:

Замовник зобов'язаний внести в повному обсязі плату за видачу сертифіката.

Розмір плати за видачу сертифіката становить для закінчених будівництвом об’єктів:

• із середніми (СС2) наслідками - 4,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• із значними (СС3) наслідками - 5,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Плата за видачу сертифіката вноситься замовником шляхом перерахування коштів через банки, платіжні пристрої чи відділення поштового зв’язку або через Інтернет з використанням платіжних систем та/або програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншої державної інформаційної системи, інтегрованої з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Підтвердженням внесення плати за видачу сертифіката є документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати у будь-якій формі.

Документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати подається замовником (його уповноваженою особою) разом із заявою про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката.

Замовник відповідає за правильність визначення суми платежу.

Плата за видачу сертифіката зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката оплата повертається за зверненням замовника.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

• неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
• виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
• невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо: дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки;доступності об’єкта для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
• невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг;
• неврахування суб’єктом господарювання, який планує експлуатувати хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, висновків компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, щодо поданого звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки або неподання оператором звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки у порядку та строки, визначені Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката. Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва таких документів та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За зверненням замовника орган, що здійснює розгляд документів, повертає без розгляду подані документи, якщо до моменту надходження заяви не було прийнято рішення. У випадку надходження декількох однакових ідентичних документів щодо одного і того ж об’єкта розгляд таких документів проводиться одночасно, рішення приймається щодо одного документа, а інші ідентичні документи повертаються без розгляду.

Порядок оскарження:

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову у задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Особливості прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об’єкта будівництва. Прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Громадянам, які бажають оформити право власності на об’єкти нерухомого майна спочатку необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів у сфері архітектури, будівництва та контролю з метою реалізації свого права власності на об’єкт нерухомості, і лише при відмові компетентного органу визнати за особою таке право або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.

У випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.

Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз’яснюється:

• оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями – державними приймальними або державними технічними;
• по об’єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Звернувши увагу на ст.376 ЦК України та на інші акти законодавства у сфері містобудування, суд при розгляді справ щодо самочинного будівництва буде перевіряти: загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво та реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, протипожежних та інших правил; дотримання прав та законних інтересів власників, земле володільців, землекористувачів та орендарів.

Також суд в обов’язковому порядку буде з’ясовувати і питання про те, чи звертався позивач про прийняття об’єкта нерухомого майна у експлуатацію у порядку, визначеному чинним законодавством та які причини неможливості прийняття об’єкта у експлуатацію та буде залучати до участі в справі відповідні органи місцевого самоврядування та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.

Успіхів!

Вітаю!

Під час дії воєнного стану прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 722 “Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%B...).

На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:

• житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном;
• житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;
• багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Куди звернутися:

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:

1. в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;
2. у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Під час прийняття документів у замовників адміністратори центрів надання адміністративних послуг через кабінет на Порталі Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладанням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що подані заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Подання та отримання документів щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється в паперовій формі з дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”. Відомості про такі об’єкти не вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (у тому числі відомості про об’єкти, щодо яких в поданих документах міститься таємна інформація, що охоплює відомості у сфері оборони, державної безпеки, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України).

Повідомлення про внесення змін до документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється замовником у паперовій формі до ДІАМ із дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю” без внесення відповідних змін до Реєстру будівельної діяльності.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подаються замовником до ДІАМ.

Строки розгляду:

Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов. У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.У разі потреби замовник може до прийняття об’єкта в експлуатацію вносити погоджені з автором проекту будівництва пропозиції щодо зміни черги та/або пускового комплексу. При цьому із складу пускового комплексу не повинні виключатися будівлі та споруди санітарно-побутового призначення, а також ті, що призначені для створення безпечних умов життєдіяльності. Якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об’єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.

Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Реєстрація декларації

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у разі подання декларації через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у декларації, та проставлення відмітки про місцезнаходження об’єкта здійснюється в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Декларація щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подається замовником у двох екземплярах, реєструється в журналі реєстрації декларацій і на одному примірнику ставиться відмітка “зареєстровано” із номером реєстрації та повертається замовнику. Другий примірник поданої замовником декларації зберігається в ДІАМ

Копія декларації, яка подана в паперовій формі, зберігається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації в порядку здійснення нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника будівництва не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації. У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього Порядку.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 22 вище зазначеного Порядку.

Видача сертифіката:

Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Заява про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подається до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації, та реєструється в журналі реєстрації заяв про видачу сертифіката. До заяви замовником додаються результати технічної інвентаризації об’єкта.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, ДІАМ виготовляється в паперовій формі чек-лист, та складається довідка.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”), до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Сертифікат щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається ДІАМ у паперовій формі у двох примірниках, і реєструється в журналі реєстрації виданих сертифікатів.

Один примірник сертифіката видається особисто замовнику (уповноваженій ним особі) або надсилається рекомендованим листом, другий разом із поданими замовником документами зберігається в ДІАМ.

Рішення про відмову у видачі сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, видається в паперовій формі, і реєструється в журналі реєстрації відмов у видачі сертифіката.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Реєстрація декларації або видача сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється ДІАМ у паперовій формі.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами або письмово в паперовій формі щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

У разі виявлення у сертифікаті технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) замовник (його уповноважена особа) надсилає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом першим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.

Вартість:

Замовник зобов'язаний внести в повному обсязі плату за видачу сертифіката.

Розмір плати за видачу сертифіката становить для закінчених будівництвом об’єктів:

• із середніми (СС2) наслідками - 4,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• із значними (СС3) наслідками - 5,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Плата за видачу сертифіката вноситься замовником шляхом перерахування коштів через банки, платіжні пристрої чи відділення поштового зв’язку або через Інтернет з використанням платіжних систем та/або програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншої державної інформаційної системи, інтегрованої з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Підтвердженням внесення плати за видачу сертифіката є документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати у будь-якій формі.

Документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати подається замовником (його уповноваженою особою) разом із заявою про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката.

Замовник відповідає за правильність визначення суми платежу.

Плата за видачу сертифіката зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката оплата повертається за зверненням замовника.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

• неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
• виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
• невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо: дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки;доступності об’єкта для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
• невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг;
• неврахування суб’єктом господарювання, який планує експлуатувати хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, висновків компетентного органу у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, щодо поданого звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки або неподання оператором звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки у порядку та строки, визначені Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката. Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва таких документів та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За зверненням замовника орган, що здійснює розгляд документів, повертає без розгляду подані документи, якщо до моменту надходження заяви не було прийнято рішення. У випадку надходження декількох однакових ідентичних документів щодо одного і того ж об’єкта розгляд таких документів проводиться одночасно, рішення приймається щодо одного документа, а інші ідентичні документи повертаються без розгляду.

Порядок оскарження:

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову у задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Особливості прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об’єкта будівництва. Прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Громадянам, які бажають оформити право власності на об’єкти нерухомого майна спочатку необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів у сфері архітектури, будівництва та контролю з метою реалізації свого права власності на об’єкт нерухомості, і лише при відмові компетентного органу визнати за особою таке право або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.

У випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.

Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз’яснюється:

• оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями – державними приймальними або державними технічними;
• по об’єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Звернувши увагу на ст.376 ЦК України та на інші акти законодавства у сфері містобудування, суд при розгляді справ щодо самочинного будівництва буде перевіряти: загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво та реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, протипожежних та інших правил; дотримання прав та законних інтересів власників, земле володільців, землекористувачів та орендарів.

Також суд в обов’язковому порядку буде з’ясовувати і питання про те, чи звертався позивач про прийняття об’єкта нерухомого майна у експлуатацію у порядку, визначеному чинним законодавством та які причини неможливості прийняття об’єкта у експлуатацію та буде залучати до участі в справі відповідні органи місцевого самоврядування та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.

Успіхів!