Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Права людини, 28 липня 2023, питання №89107 150₴

Можно ли сказать людям об этом человеке?

Все совершеннолетние граждане Украины.
Один мой знакомый человек одолжил у меня сумму денег и обещал мне вернуть их в такой-то день, но не вернул.
Мои напоминания о долге он игнорирует и меняет тему разговора.
Можно ли сказать людям о том, что этот человек одолжил у меня средства и не вернул мне их, для того, чтобы другие люди не стали очередной жертвой?
Как правильно можно сказать об этом людям, чтобы не было нарушений?
Спасибо!

Відповіді юристів (6)

    Богун Сергій Павлович

    Если у Вас есть доказательства того что Вы одолжили деньги - можно. Если нет - не стоит.

    • Сергей Клієнт 9 місяців тому

      Имеются все доказательства, переписка, карта, документы об отправке средств.

    Середницький Євгеній Вікторович
    Середницький Євгеній Вікторович 9 місяців тому

    Адвокат, м. Київ, 11 років досвіду

    Добрий день, я би радив вам вирішити спочатку своє питання повязане з повернеям боргу. Більш того, якщо у Вас не має достаніх доказів того, що Вас позичили гроші і Ви розкажете, що боржник не дуже порядна людина. То Він в свою чергу може звернутись до суду з позовом про захист честі гідності і ділової репутації.

    Щодо поверненя боргу, Вашу ситуацію потрібно проаналізувати, якщо у Вас є розписка , то це непогано. Якщо не має потрібно шукати інші докази.

    Найефективнішим способом може бути проста розмова і з'ясування причин відмови виплачувати суму боргу. Іноді причини можуть бути обгрунтованими, і в такому випадку можна домовитися про поступове повернення коштів, часткове відшкодування і т. П.

    Звичайно, найкращим способом, як повернути борг без розписки в Україні, буде добровільне повернення заборгованості без примусу і звернення до суду. Але в разі, якщо відмова від боргового зобов'язання буде обгрунтований обставинами, що склалися, можна знайти альтернативні способи його погашення. Повторно домовляючись про погашення боргу, подумайте заздалегідь про те, як стягнути борг без розписки буде непросто, і складіть з цікавий договір про позику або розписки.

    Обов'язково вкажіть в документі:

    • терміни і умови повернення коштів;
    • суму боргу;
    • дату укладення договору;
    • паспортні дані обох сторін.

    У разі судового розгляду це стане вагомим доказом правоти позикодавця, і дасть право стягувати з позичальника позику в повному розмірі.

    Одна зі складностей, як повернути борг без розписки, зазвичай полягає у відсутності вагомих доказів факту передачі грошових коштів. Дати або взяти гроші набагато простіше, ніж довести це. Щоб підтвердити факт здійснення операції, необхідно, щоб боржник сам зізнався у факті наявності боргу і обумовлених строків його повернення. Підтвердженням цьому можуть виступати:

    • Аудіозапис розмови. Щоб ініціювати стягнення боргу без розписки, можна записати як особистий, так і телефонна розмова.
    • надання електронного листування, яку необхідно обов'язково нотаріально завірити. В даному випадку необхідно простежити за тим, щоб фахівець провів необхідну експертизу, на підставі якої і виноситься рішення про справжність листування.
    • Наявність свідка передачі грошей і домовленості про терміни повернення.

    При цьому щоб повернення боргу без розписки через суд було вирішено на користь позивача, краще зібрати якомога більше доказів.

    Після збору доказів

    Єдиний варіант, як можна повернути борг без розписки, це зібрати достатню кількість доказів факту позики і надання їх у відділення поліції для подальшого порушення кримінальної справи по даному питанню. Таким чином здійснюється підтвердження або спростування шахрайства, на підставі чого в майбутньому можна звернутися з позовом до суду.

    Досить часто саме на даному етапі відбувається швидке стягнення боргів без розписки. Боржник часто не буває готовий до подібних радикальних заходів, і повертає те, що позичив, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

    У разі відмови в порушенні кримінального провадження, щоб повернути борги без розписки, необхідно звертатися із заявою до суду. Майте на увазі, що дана процедура може затягнутися на довгий час. Уникнути цього допоможуть послуги агентства Кредітдепт - підтримка досвідчених фахівців допоможе швидше розібратися в особливостях судової процедури, і навіть прискорити її.

    Можливі способи повернення заборгованості

    Існує кілька способів, як забрати борги без розписки:

    • поговорити з боржником, і спробувати умовити його повернути борг без радикальних заходів;
    • подати заяву в поліцію;
    • звернутися до суду;
    • звернутися за допомогою до профільного агентство або колекторам.

    Зверніть увагу, що це не гарантує 100% повернення боргу без розписки - як повернути його законним шляхом з повною гарантією на даний момент в Україні не знає ніхто.

    Коли повернення стає безнадійним

    Як бачите, однозначної відповіді на питання, чи можна повернути борг без розписки, не існує - кожен із способів має свої недоліки і не може гарантувати бездоганного результату. Але є ситуації, при яких стягнення стає неможливим. Навіть за умови рішення суду на користь позивача:

    • відсутність коштів на рахунках, "в банку" і де-небудь ще;
    • немає регулярного доходу;
    • відсутність рухомого і нерухомого майна, продаж якого могла б покрити суму заборгованості.
    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 9 місяців тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Доброго дня!

    Якщо не було письмового договору про позику чи хоча б розписки. Судовий процесс не допоможе.

    Рекомендую звернення до поліції за фактом шахрайства ст. 190 КК України, але потрібні 3 свідки ,які зможуть надати письмові пояснення слідчому , відео записи та інші докази.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Айвазян Юрий Климентьевич
    100%

    Доброго дня, Сергію!

    Розміщення в соціальній групі інформації, яка не містись неправдивих відомостей й, можливо, є попередженням для інших людей, яких може прямо стосуватися в значенні запобігання нанесення майнової шкоди, не є порушенням закону.

    Давайте розберемося в цьому більш предметно:

    Перш за все, поширення про особу недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації лише у разі, коли є сукупність наступних обставин:
    1. поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
    2. поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
    3. поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
    4. поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
    Під поширенням інформації слід розуміти:
    • опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
    • поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
    • викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
    • повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,
    • а також в іншій формі хоча б одній особі.

    Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження в соціальних мережах відомостей, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи..

    При поширенні такої недостовірної інформації стосовно малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб з відповідним позовом до суду вправі звернутися їх законні представники. злочину.

    Отже, для того, аби наступила відповідальність у згаданому мною контексті потрібна наявність хоча б двох обов'язкових факторів:

    поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

    поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

    У Вашому випадку я не бачу ані першого, ані другого!

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 9 місяців тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Доброго вечора, Сергій.

    ЦЕ ПИТАННЯ ВИ МОЕТЕ ВИРІШИТИ, ПРИ НАЯВНОСТІ ДОКАЗІВ, ШЛЯХОМ:

    1) ПОДАННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ДО СУДУ ПРО СТЯГНЕНН БОРГУ:

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    "Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

    1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

    2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

    "Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

    3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

    "§ 1. Позика

    Стаття 1046. Договір позики

    1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

    Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Стаття 1047. Форма договору позики

    1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

    2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Стаття 1048. Проценти за договором позики

    1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

    У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

    2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

    1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

    2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

    Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

    1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

    2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

    3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

    Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

    1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

    {Припис першого речення частини першої статті 1050 визнано такими, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2022 від 22.06.2022}

    2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу".

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    "Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

    1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

    3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

    4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

    5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

    "Стаття 175. Позовна заява

    1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

    2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

    3. Позовна заява повинна містити:

    1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

    2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

    3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

    4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

    5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

    6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

    7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

    8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

    9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

    10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

    5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

    6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

    2) ПОДАННЯ ЗАЯВИ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ:.

    Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).

    У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).

    КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

    Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

    Стаття 190. Шахрайство

    1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

    карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

    карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

    3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

    4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна..

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    "Стаття 60. Заявник

    1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

    2. Заявник має право:

    1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

    1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

    2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

    3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

    3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

    Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

    "Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

    "Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

    1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

    1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

    "Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

    1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України