Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
883 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Мені 24 роки у мене є два рідних брати першої групи інвалідності від народження але опікуни батьки.
Чи можливо зняти з тата опікунство і оформити на мене батько вже пенціонер і має 3 групу інвалідності.
Чи вартує починати справу чи виграю суд?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (9)
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю, Романе!
Мені 24 роки у мене є два рідних брати першої групи інвалідності від народження але опікуни батьки.Чи можливо зняти з тата опікунство і оформити на мене батько вже пенціонер і має 3 групу інвалідності.Чи вартує починати справу чи виграю суд?
НАСКІЛЬКИ Я РОЗУМІЮ, ПИТАННЯ ОЗВУЧЕНЕ З ОГЛЯДУ НА ПРАГНЕННЯ ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ. ЗАБІГАЮЧИ НАПЕРЕД СКАЖУ, ЩО НА ДАНИЙ МОМЕНТ ДО ВИПОВНЕННЯ ВАМ 27 РОКІВ (А ЗГОДОМ ПРИЗОВНИЙ ВІК МОЖЕ БУТИ ЗМЕНШЕНИЙ ДО 25 РОКІВ), МОБІЛІЗУВАТИ ВАС НЕ МАЮТЬ ПРАВА.
ТЕПЕР ЩОДО ВАШИХ ПИТАНЬ: ВІДПОВІДЬ ОДНОЗНАЧНО - ВАРТО ПОЧИНАТИ. ДУЖЕ ДОБРЕ, ЩО БАТЬКО ДОСЯГ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ ТА МАЄ 3 ГРУПУ ІНВАЛІДНОСТІ, ДЛЯ СУДУ ЦЕ БУДЕ ДОДАТКОВОЮ АРГУМЕНТАЦІЄЮ, ЧОМУ ВІН ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ОПІКИ.
В ЦІЛОМУ ПРОЦЕДУРА ЗАМІНИ ОПІКУНА Є ПРИБЛИЗНО Ж ТАКОЮ, ЯК І ПРИЗНАЧЕННЯ ОПІКУНА - В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ. ТАКЕ ПРАВО ПЕРЕДБАЧЕНЕ СТАТТЕЮ 300 ЦПК УКРАЇНИ.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:
Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
...
Стаття 300. Рішення суду
1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.
3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.
4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
...
ЗАГАЛОМ Я ВЖЕ СУПРОВОДЖУВАВ ТОЧНО ТАКУ КАТЕГОРІЮ СПРАВИ (УСПІШНО), А ТОМУ МОЖУ ДОПОМОГТИ ВАМ В ТОМУ. ОБОВ'ЯЗКОВО ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЬ ДО ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ.
МОЖУ НАДІСЛАТИ ВАМ НОМЕР СПРАВИ, ЯКУ МИ ЗОВСІМ НЕЩОДАВНО ЗАКІНЧИЛИ.
Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!
Батькові буде 60 років аж у листопаді а зараз получає пенсію по інвалідності це як що точно
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіРомане!
Те, що він є особою з інвалідністю, робить його непрацездатним, що підтверджується частиною третьою статті 75 Сімейного кодексу України.
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135)
Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
...
В силу того, що він є непрацездатним та має проблеми зі здоров'ям, має право відмовитись від виконання обов'язків опікуна та клопотати про призначення іншого опікуна, тобто Вас.
Всього доброго. Для більш детальної консультації натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Романе!
Сенс це робити є точно! Бо батько пенсіонер, а до того ж інвалід 3-ї групи, і за законом вважається вже непрацездатним:
У відповідності із статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
«непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;»
Отже єдтною людиною, яка наразі може стати опікуном братів, або, можливо здійснювати за ними постійний догляд, - є Ви!
У ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України (далі – "ЦК України") закріплено, що опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Ч. 1 ст. 59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч. 1 ст. 62 ЦК України).
Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районн в містах Києвіта Севастополі державні адміністрації,виконавчікомітетиміських,районниху містах, сільських, селищних рад (п. 1.3 наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці та соціальної політики України № 387/3680 від 26.05.1999 (далі – "Наказ № 387/3680 від 26.05.1999")
1. Щодо питання оформлення опіки.
Хто може оформити опіку над літніми людьми?
На роль опікунів і піклувальників можуть претендувати повнолітні громадяни, які є дієздатними. Також відповідно до п. 3.2 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999 не можуть бути опікунами / піклувальниками особи, які:
перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Окрім цього, бажаючим встановити опіку над літньою людиною необхідно пройти медичний огляд і спеціальні підготовчі курси.
Документи,які необхідні для призначення опікуна (передбачені п. 3.3 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999), серед них:
повідомленнядержавних,громадськихорганізаційабо заява громадянина (громадян);
копіясвідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);
рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;
довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;
акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки тапіклування за місцемпроживанняопікунапро можливість виконувати опікунські обов'язки;
довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань,що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі – "ЦПК України").
Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.
Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.
На сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми з інвалідністю; за особами з інвалідністю; за іншими громадянам похилого віку та хворими,які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.
Кабінет Міністрів України 23 вересня 2020 року схвалив постанову № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Компенсація за догляд призначається особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язкита є:
особами з інвалідністю I групи;
дітьми з інвалідністю;
громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність.
Для призначення компенсації фізична особа, яка надає соціальні послуги, подає до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сільської, селищної, міської ради такі документи:
заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
заява про надання компенсації;
заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства – копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;
копія акту огляду медико-соціальною експертною комісією;
висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень;
висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Особою, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.
Якщо у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено строк, компенсація призначається на такий строк, але не більше ніж на 12 місяців.
Розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 р. № 419.
Виплата компенсації припиняється у тому числі якщо:
змінено місце проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, перебуває на повному державному утриманні або отримує соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
Виплата компенсації тимчасово зупиняється у разі:
перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця.
І перший, і другий варіант оформлення догляду за братами надають Вам право на відстрочку, як також право на виїзд за кордон. Щоправда в останньогму випадку Ви повинні супроводжувати браті при перетині кордону.
Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Маю грунтовний досвід у оформленні на клієнтів як опіки, так і постійного догляду. Також надам зразки необхідних документів для оформлення згаданих варіантів догляду.
Юрист, м. Полтава, 4 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Так, можливо.
Ви можете, навіть, не знімати опікунство з тата. Ви з татом маєте право бути вдвох опікунами Вашого брата.
Згідно ч.5 ст.63 Цивільного кодексу України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Тату і Вам достатньо подати заяви про призначення Вас другим опікуном до органу опіки і піклування.
Потім на засіданні опікунської ради буде прийматися рішення про доцільність призначення Вас опікуном над братом.
Потім орган опіки і піклування звертається до суду з поданням про призначення другого опікуна.
Вартує. У Вас досить високі шанси , адже Ваш батько пенсіонер та особа з інвалідністю. Ось судове рішення по Вашому питанню https://reyestr.court.gov.ua/Review/109486446
Якщо у Вас виникла необхідність у правовій допомозі - натискайте "Звернутися"! Всього доброго!
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Добрий день,
в даному випаку слід письмово звертатися до органів опіки та піклування з заявою , що опікун відмовляється виконувати покладені на нього обов'язки з причини тяжкої хвороби , надавши копіїї паспорту та висновків лікарів про стан здоров'я.
"Орган опіки та піклування, який призначив опікуна чи піклувальника, за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо її не було розглянуто протягом цього строку."
відповідна комісія органів опіки та піклування має розглянути дане звернення та прийняти по ньому рішення.
В усній формі дане питання не вирішіться.
Далі інший спроможний родич подає заяву органу опіки про бажання взяти опіку на себе , комісія при органі затверджує це рішенням та видає новому опікуну, далі орган звертається до суду з заявою про необхідність призначення нового чи другого опікуна , опікунів за необхідності і рішенням суду може бути декілька осіб.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, м. Полтава, 4 роки досвіду
Спілкуватися у чатіСкільки років брату? Та чи його визнано недієздатним у судовому порядку?
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Доброго вечора, Роман!
РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ВСІ:
ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):
Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)
"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.".
ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ:
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про військовий обов'язок і військову службу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text
"Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього... 6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими".
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".
Всього доброго!
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, так це цілком можливо.
Батьку треба звернутися з заявою про припинення опіки і одразу подати заяву про встановлення опіки на вас.
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
Для обміну контактів та детальної консультації натискайте кнопку звернутися.