Виїзд за кордон вітчима дитини-інваліда

Доброго дня, виїзд можливий за умови, тому вам треба відповідне рішення про опіку або піклування.

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);

Вітаю, Сергію!

Мій пасинок (дитина від першого шлюбу дружини), 16 років, є дитиною з інвалідністю. Для підтвердження цього у нас є медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років за формою 080/о та індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда (згідно з формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2007 року No 623), видані лікарсько-консультативною комісією. Посвідчення про отримання державної соціальної допомоги немає.

Я є докторантом денної форми навчання (підтверджується довідкою із закладу навчання і копією наказу про зарахування), внаслідок чого я не підлягаю призову на військову службу під час мобілізації.

Чи можу я виїхати за кордон разом з дружиною і пасинком, враховуючи вищенаведене і маючи на руках вказані документи (довідку 080/о, індивідульну програму реабілітації дитини і довідку із докторантури)?

Мене цікавить не тільки суто юридичний аспект, а і реальна практика.

НА ЖАЛЬ, АЛЕ НАЯВНІСТЬ ПАСИНКА З ІНВАЛІДНІСТЮ НЕ НАДАЄ ВАМ ПРАВА НА ВИЇЗД ЗА КОРДОН. ГОВОРЮ ЦЕ І З ЮРИДИЧНОЇ СТОРОНИ, І З ПРАКТИЧНОЇ.

ДЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН ПОТРІБНО, ЯК МІНІМУМ, ВСИНОВИТИ ПАСИНКА.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

...

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій).

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ФАКТИЧНО ВИ ВИХОВУЄТЕ ДИТИНИ З ІНВАЛІДНІСТЮ, АЛЕ ПРАКТИКА ПОКАЗУЄ ПРО ТЕ, ЩО ВИЇХАТИ МАЄ ПРАВО ЛИШЕ БІОЛОГІЧНИЙ БАТЬКО ДИТИНИ. АБО ЧОЛОВІК, ЯКИЙ МАЄ РІШЕННЯ СУДУ ПРО УСИНОВЛЕННЯ ДИТИНИ.

ТОБТО ГОЛОВНИЙ АСПЕКТ ВІДВОДИТЬСЯ САМЕ НА З'ЯСУВАННІ ВІДНОШЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО БАТЬКА ЩОДО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ.

У ВАШОМУ ВИПАДКУ ВСИНОВИТИ ПАСИНКА ВИ МОЖЕТЕ ЛИШЕ ПІСЛЯ ПОЗБАВЛЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО БАТЬКА БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

...

ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ ЗА РІВНЕМ ДОКТОРАНТУРИ ТАКОЖ, НА ЖАЛЬ, НЕ НАДАЄ ВАМ ПРАВА НА ВИЇЗД ЗА КОРДОН.

ТОМУ ТРЕБА АНАЛІЗУВАТИ ІНШІ УМОВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ.

Всього доброго! Успіхів! З повагою.

Доброго дня, Сергію!

Є проблема, але це не привід опускати руки. Проте давайте по порядку...

Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Згадана Вами підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

“21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності

свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями),

посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”,

або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги),

або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я,

або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);"

Як бачите, вітчими в цьому переліку осіб, які мають право на виїзд, не згадуються.

Тому Вам треба шукати інші підстави для виїзду. Ознайомитись з нима можна у Правилах перетинання державного кордону громадянами України тут:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text

а також у останніх роз'ясненнях ДПСУ від 2.02.23 року тут:

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

Не виключаю того, що у Вас з'явиться багато питань після такого ознайомлення.

За потреби отримання детальних роз'яснень можете використати функціонал, який надає сайт біля моєї відповіді. З радістю доможу!

Пам'ятайте, не існує безвихідних ситуацій!

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

НАЖАЛЬ, ВИ НЕ МАЄТЕ ПРАВА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ НА ПІДСТАВІ ТОГО, ЩО ВАШ ПАСИНОК ІНВАЛІД.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів Українивід 27 січня 1995 р. № 57(у редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 25 серпня 2010 р. № 724)

ПРАВИЛА

перетинання державного кордону громадянами України

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);

ВИ НЕ ПІДПАДАЄТЕ ПІД ЖОДНУ КАТЕГОРІЮ.

У продовження своєї відповіді, що у вас є підстави для відстрочки, це теж не дає право вам на перетин кордону. Ваша підстава підпадає під частину 3

У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.

Для перетину кордону вам потрібно оформити опіку або піклування

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених статтею 60 Цивільного кодексу України.

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша статті 11 Закону).

Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:

• померли,
• невідомі,
• визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.

Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків , а саме:

1. судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);
3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);
4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
7. перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88

Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:

• родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
• особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.

• не досягли 18 років,
• визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
• раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
• позбавлені батьківських прав,
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
• засуджені за здійснення тяжкого злочину

Для обміну контактів Звертайтесь.

ВІтаю,

Кабінет КМУ «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 27 січня 1995 р. № 57

П. 2-1 батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);

ВИ НЕ МАЄТЕ СТАТУСУ ПЕРЕЛІЧЕНОГО ВИЩЕ (батько, опікун, піклувальник…), а відтак право на виїзд не маєте за п. 2- 1 Постанови КМУ № 57.

П. 2-6 Постанови КМУ № 57визначено, що У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14цих Правил.

Це зміст абз. 2 -3 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

ТАКИМ ЧИНОМ ВИЇЗД ЗА КОРДОН НА ПІДСТАВІ ВІДСТРОЧКИ У ЗВ’ЯЗКУ З НАВЧАННЯМ ТЕЖ НЕ ПІДХОДИТЬ.

Маєте додаткові запитання - звертайтесь

Добрий день!

Юридичний аспект питання наступний: для перетину кордону ви маєте мати певний юридичний статус по відношенню до дитини. Статус вітчима ж, на жаль, юридичного значення не має. Для того, щоб мати право на перетин кордон у даному випадку, вам потрібно усиновити дитину, що здійснюється судом. У разі усиновлення ви вважатиметеся батьком дитини та зможете перетнути кордон як її супроводжувач.

Ваш статус докторанта, на жаль, не дає права на перетину кордону.

Практичний аспект: на кордоні зараз проводять максимально детальні перевірки і випускають лише осіб, у яких бездоганні документи.

Нормативне підтвердження

ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

...

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій).

Сімейний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text

Глава 18

УСИНОВЛЕННЯ

Стаття 207. Поняття усиновлення

1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

2. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою

1. Усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

2. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.

У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 217. Згода батьків на усиновлення дитини

1. Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

2. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною.

3. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку.

4. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків.

5. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

6. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Стаття 218. Згода дитини на усиновлення

1. Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

{Абзац перший частини першої статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3497-IV від 23.02.2006}

Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я.

{Абзац другий частини першої статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3497-IV від 23.02.2006}

2. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

3. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення.

4. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Стаття 219. Усиновлення дитини без згоди батьків

1. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:

1) невідомі;

2) визнані безвісно відсутніми;

3) визнані недієздатними;

4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;

5) протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

{Частину першу статті 219 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 3381-VI від 19.05.2011}

2. Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Стаття 220. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини

1. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

2. Усиновлення дитини може бути проведене без згоди другого з подружжя, якщо він визнаний безвісно відсутнім, недієздатним, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

{Частину третю статті 220 виключено на підставі Закону № 524-V від 22.12.2006}

Стаття 221. Згода опікуна, піклувальника на усиновлення дитини

1. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку або піклування, а також на усиновлення дитини, над батьками якої встановлено опіку або піклування, потрібна письмова згода опікуна або піклувальника, незалежно від згоди батьків.

2. Якщо опікун або піклувальник не дав згоди на усиновлення дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування.

3. Усиновлення може бути проведене без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Стаття 222. Згода закладу охорони здоров'я або навчального закладу на усиновлення дитини

1. На усиновлення дитини, яка не має батьків і перебуває у закладі охорони здоров'я або навчальному закладі, потрібна письмова згода цього закладу.

Усиновлення може бути проведене без згоди цього закладу, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Стаття 223. Заява про усиновлення дитини

1. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

2. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Стаття 224. Рішення суду про усиновлення

1. Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;

2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;

3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;

4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;

5) особу дитини та стан її здоров'я;

6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

2. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

3. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

4. Суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 225. Момент здійснення усиновлення

1. Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

{Частину другу статті 225 виключено на підставі Закону № 2398-VI від 01.07.2010}

Стаття 229. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

2. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.

3. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Стаття 230. Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини

1. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини.

2. Дата народження дитини може бути змінена не більш як на шість місяців.

3. У рішенні про усиновлення суд змінює відомості про місце народження та дату народження дитини, якщо це відповідає її інтересам.

Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена

1. Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.

За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.

2. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

3. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.

4. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Стаття 232. Правові наслідки усиновлення

1. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.

2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку.

{Абзац перший частини другої статті 232 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006}

Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.

3. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

4. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

5. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена

1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

{Абзац перший частини першої статті 233 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2398-VI від 01.07.2010}

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення

1. Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Успіхів!

Ваш юрист,

Євгеній Промський.

Вітаю,

відповідно до абз 6 п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених частинами 3,4 статті 60 Цивільного кодексу України. Опіка, піклування над дітьми встановлюється до повноліття дитини (якщо батьки померли, покинули дитину, не можуть піклуватись про дитину за станом здоров’я тощо) або на визначений термін (батьки відбувають покарання за скоєння злочину, перебувають під слідством тощо).

Порядок організації опіки і піклування в Україні визначається:

–Конституцією України (ст.51, 52);

–Сімейним кодексом (ст.243 – ст.251);

–Цивільним кодексом (ст.55 – ст.79),

а також низкою законів України та підзаконних актів.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Згідно статті 244 Сімейного кодексу України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Якщо на опікунство претендує декілька осіб, то перевага надається:

1. Родичам дитини (незалежно від місця проживання);
2. Сім’ї, в якій дитина проживала на момент виникнення питання про встановлення опіки (піклування);

Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. З питань встановлення опіки та піклування потрібно звертатись до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини або особи, яка виявила бажання стати опікуном, піклувальником.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів до служби у справах дітей.

Згідно п.39 постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі, в яких проживає дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, що мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять. Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і необхідних документів.

Таким чином, Вам потрібно спробувати офорпити піклування на Вашим прийомним сином.

Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків , а саме:

1. судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);
3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);
4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
7. перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).

вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);

ххх

ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

Виїзд студентів-чоловіків:

Виїзд не дозволяється.

Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є здобувачами передвищої та вищої освіти, асистенти – стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти в Україні не підлягають призову на військову службу під час мобілізації,

але

дана категорія громадян не має права виїжджати за кордон, так як ця категорія зазначена в абзаці другому частині третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а не у частині першій цієї статті.

А тому, відповідно до п. 2-6 Правил, дана категорія громадян не має права виїжджати за межі території України.

ВИ, ЯК ДОКТОРАНТ НЕ МАЄТЕ ПРАВА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ.

Доброго дня!

Вам необхідно мати ОРИГІНАЛИ ТА КОПІЇ (ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ):

- Свідоцтва про народження на кожну дитину.( де ви записані батьком дітей)

- Договір по аліментах на дітей./рішення суду.

- Свідоцтво /рішення суду про розрив шлюбу із колишньою дружиною.( з визначенням місця проживання з батьком)

- Виписки з банку щодо сплати аліментів (необов язково). бажано

- Довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів.

На дітей ,що не записані на Вас як батька , треба довідку з органу МС про те,що така дитина перебуває на Вашому повному утриманні.

якщо у рішенні суду , буде визначено проживання з вами ви самостійно зможете приймати рішення , щодо виховання дітей і їх переміщення банк і двс не треба буде) , якщо у рішенні не вказано проживання з батьком всі папери треба мати.

---

. Супровід дітей з інвалідністю віком до 18 років

Батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі

• Документи: свідоцтво про народження дитини або інші документи, що підтверджують повноваження супроводжуючого та документ про інвалідність дитини.

"свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій)".

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Сергію!

Ви маєте право на перетин кордоно згідно абзацу 8 пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій).

Крім закордонних паспортів Вам потрібно надати документи підтверджуючі 3 факти:

1. Що Ви відноситесь до осіб, які не підлягають призову;

• наказ про зарахування до докторантури.
• довідка про навчання ВНЗ

Згідно ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Державна прикордонна служба України згідно з Законом України «Про Державну прикордонну службу України» не є органом державної влади, який формує або реалізує державну політику з питань здійснення військового обліку осіб.

Проте, на практиці прикордонники можуть вимагати військово-обліковий документ з відміткою про відстрочку.

Хоча, немає правил, які б вимагали відмітку від ТЦК для виїзду.

Нічим не передбачено, що ця відмітка має обов’язково стояти - ні в порядку виїзду, ні в законах про перетин державного кордону.

Проблема полягає в тому, що ТЦК може відмовити у такій відмітці, адже згідно законодавства вони не зобов'язані її вносити до військового квитка.

2. Документи про родинні зв’язки;

• Свідоцтво про шлюб
• Свідоцтво про народження дитини
• Паспорт матері дитини (якщо вона змінила прізвище)

3. Документ, що підтверджує інвалідність дитини;

• індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я,

ТА/АБО

• медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років

---

Крім того, Ви з дитиною та дружиною маєте першочергове право на проходження контролю

Згідно пункту 2-5 Правил перетинання державного кордону громадянами України особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю).

---

Якщо Вам не дозволяють перетнути кордон Ви повинні вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення.

Рішення про відмову у перетині кордону можете оскаржити у начальника органу охорони державного кордону або у судовому порядку.

Як варіант - Ви можете спробувати перетнути кордон на іншому КПП.

У разі виникнення додаткових питань натискайте "звернутися" ! Всього доброго!