Опекунство над ребенком (16лет) при разводе, это обязательно?

Доброго дня, Анатолію!

Для встановлення опіки над неповнолітніми дітьми існують певні умови.

Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:

померли,

невідомі,

визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.

Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків , а саме:

судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);

понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);

понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).

Тож у випадку з Вашою дружиною це малоімовірно

Отже тут, скорше за все, може йти мова про визначення місця проживання дитини.

Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України), місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років.

Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання.

В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

Укладення договору про визначення місця проживання дитини

Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

Відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:

заяву;

копію паспорта;

довідку з місця реєстрації (проживання);

копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);

копію свідоцтва про народження дитини;

довідку з місця навчання, виховання дитини;

довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Втім ще раз хочу повторити: Ваша дитина у віці 16 років самостійно обирає місце проживання.

Більш того, не дружина, а саме Ви маєте право зажадати від дружини аліменти на утримання дитини! Так що в даному випадку її обіцянка не вимагати аліменти нічого не варта.

Що стосується квартири, то оскільки вона придбана Вами під час шлюбу, дружина при розподілі майна матиме право на її половину. Хоча для більш точної консультації я мушу мати детальну інформацію про ситуацію з майном.

Виникне потреба у персональній консультації, я завжди готовий до того!

З повагою, адвокат Айвазян.

Здравствуйте, Анатолий.

Разводитесь как и планировали (явно, это происходит через суд, при наличии ребёнка). Обычно, при расторжении брака, решается только вопрос развода, больше ничего. Жена не может стать законным опекуном своего ребёнка, так как по закону она по умолчанию (как и Вы) является законным представителем ребёнка до его совершеннолетия (до 18 лет). То есть, родители являются по закону законными представителями своих детей, без отдельных на то бумаг и решений. Выражение "законный опекун" тут не очень подходит.

Ребёнок живёт с Вами, поэтому жена не может претендовать на алименты. Претендовать на них могли бы Вы, но это не обязательно.

Поэтому, в итоге: разводитесь, и не беспокойтесь о желании жены стать опекуном - на развод эта ситуация никак не влияет.

Если что будет нужно уточнить, обращайтесь.

Доброго дня, пане Анатолій!

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавства основними правовими документи з цього питання є – Конституція України, Сімейний кодекс України (далі – СК України), Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України (далі – ЦК України).

За загальним правилом згідно з зазначеним вище міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (стаття 6 СК України).

Право на визначення місця проживання, якщо батьки проживають окремо.

З 14 років – дитина має право визначати самостійно, з ким з батьків проживати (ст. 160 СК України).

З 14 років – дитина має право визначати самостійно, з ким з батьків проживати.Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

Право на свободу пересування (ст. 314 ЦК України)

З 14 років – дитина має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

З 16 років – на вільний самостійний виїзд за межі України, вільний вибір місця перебування та проживання в будь-якій країні світу.

Крім того, опіка над дитиною у якої живі обоє з батьків, вони не позбавлений батьківських прав, не визнані в судовому порядку без вісти зниклими чи недієздатними - не може встановлюватися взагалі. Мало того, навіть за наявності підстав для опіки - вона не може бути застосована до дітей віком старше 14 років. Опіці підлягає дитина, яка не досягла 14 років, а піклуванню – від 14 до 18 років. Опіка або піклування відносно дітей, у яких живим є хоча б один із батьків - так само не встановлюється. Угода про визначення місця проживання дитини з одним із батьків після 16 років - є нікчемною. Так само і з довіреністю на право виїзду дитини закордон.

Гарного Вам дня!

Доброго дня, дружина не може стати опікуном. Дитина з 14 років самостійно обирає своє місце проживання. Якщо дитина проживає з вами ви маєте право вимагати від неї сплати аліментів на дитину.

Доброго дня!

Мати дитини не може бути опікуном у такому віці дитини , батько і мати ,мають рівні права у вихованні дитини.

Той с ким проживає дитина може звернутися до іншого з батьків,який проживає окремо, за виплатою допомоги для утримання та розвитку дитини.

Дитина має право обирати з ким і де проживати.

Напевно мама дитини бажає отримувати виплати як опікун. Але вона як мати і так має брати участь у житті дитини.

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу України).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю, Анатолій!

Я развожусь с женой, сейчас живу в Чехии, жена осталась в Одессе у нас есть общий ребенок 16 лет, он тоже со мной в Чехии. Жена при разводе хочет стать законным опекуном ребенка, зачем это нужно ? Говорит что на алименты не претендует. Во время брака моим родителям пришлось продать мне фиктивно 2/3 части квартиры

ПО-ПЕРШЕ, У ВІЦІ 16 РОКІВ ЗА ОСОБОЮ МОЖЕ БУТИ ВСТАНОВЛЕНО ПІКЛУВАННЯ, А НЕ ОПІКУ. ОПІКА ЛИШЕ ЩОДО ДІТЕЙ, ЯКІ НЕ ДОСЯГЛИ 14-РІЧНОГО ВІКУ.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування

1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

ПО-ДРУГЕ, ВИ САМЕ ПОБАЧИЛИ, ЗА КИМ МОЖЕ БУТИ ВСТАНОВЛЕНО ПІКЛУВАННЯ - НАД ДІТЬМИ, ЯКІ Є СИРОТАМИ АБО ПОЗБАВЛЕНІ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ.

ТОМУ У ДАНІЙ СИТУАЦІЇ АБО ВИ ЩОСЬ НЕВІРНО ЗРОЗУМІЛИ, АБО ДРУЖИНА ХОЧЕ ЗРОБИТИ ТЕ, ЩО НЕ ЗМОЖЕ.

ВОНА, ЯК І ВИ, Є ЗАКОННИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ДИТИНИ І ОФОРМЛЮВАТИ НА СЕБЕ ЯКІСЬ ДОДАТКОВІ РЕЧІ ВЗАГАЛІ НЕ ПОТРІБНО.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування,...

Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування

1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування,...".

Закон України " Про охорону дитинства" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n203):

"Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:...

дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;..".

Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#Text):

"Стаття 121. Загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини

1. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу...

Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини...".

Пост. Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Te...):

"8. Розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК) ( 2947-14 ), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК ( 2947-14 ) подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: - з ким з них будуть проживати діти; - яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; - умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків...

14. У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини..."

---

Доброго дня, пане Анатолію! По-перше,опіка стосується малолітньої (до 14 років) дитини. По-друге, як і опіка, так і піклування може бути встановлена щодо дітей, які є сиротами або позбавленим батьківського піклування - Ваша дитина не є ні сиротою, ні позбавленою батьківського піклування. По-третє, батьки є опікунами (пікулувальниками) дитини по закону, за замовченням, як її батьки. По-четерте, під час розгляду судом справи про розірвання шлюбу має бути вирішено питання визначення місця проживання дитини - з ким з батьків буде проживати дитина. Відповідно другий з батьків буде зобов'язаний до сплати аліментів на утримання дитини.