Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
882 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Вчора по дорозі на роботу мені вручили повістку, якісь люди у цивільному одягу. Вони не представились і не показали свої документи, чи ця повістка законна?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (8)
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Антоне!
Повістку вручено законно, хоча елементи порушень в діях згаданих осіб спостерігаються. Зокрема, вони мусили представитись та показати свої посвідчення.
Але давайте я Вам розкажу по питання законності вручення повістки у більш розширеному форматі.
Постановою Кабінету Міністів України від 21 березня 2002 р. № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» (далі – Положення),передбачений лише порядок вручення повістки при призові на строкову військову службу, проте, він є загальним і не встановлює деталі та особливості вручення повістки. Інші випадки призову на військову службу, зокрема у зв’язку із мобілізацією законом, не врегулюванні взагалі.
Хто може вручати повістку?
Отже, п. 64 Положення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці, відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств,установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.
Необхідно звернути увагу, що у зв’язку із великим колом осіб, що можуть бути наділеними повноваженнями для вручення повістки, особа, що вручає повістку не обов’язково має бути військовослужбовцем та носити форму.
В той же час, особа, що має намір вручити повістку має представитися, назвати свою посаду, підстави відповідно яких, особам надані повноваження на вручення повістки.
Якщо зі слів особи стає зрозуміло, що вона є військовослужбовцем та служить у військовому комісаріаті, це означає, що вона перебуває при виконанні службових обов’язків, така особа має пред’явити військовий квиток або посвідчення офіцера. Крім того, при виконанні військових обов’язків особа має бути одягнена у військову форму, що має містити знаки розрізнення військовослужбовців, зокрема погони, нашивки.
Проте, важливим є той факт, що ні офіцер, ні цивільна особа при врученні повістки, не має права вимагати від особи пред’явити документи та назви свого прізвища.
Відповідно чинного законодавства, представники поліції мають права перевіряти документи у осіб, якщо є підозра щодо вчинення злочину, появи в стані алкогольного сп’яніння та інше, проте вони повинні назвати причину такої перевірки документів. В той же час, представники поліції повноважень на вручення повісток не мають.
Чи мають право працівники поліції вручати повістки?
Якщо Ви є учасником дорожнього руху і переймаєтесь, чи може працівник поліції зупинити транспортний засіб і після перевірки документів вручити повістку, то наразі можливо з упевненістю сказати, що працівники поліції повноважень на вручення повісток не мають і повістка, отримана таким шляхом, може бути оскаржена в судовому порядку.
Де повістка може бути вручена майбутньому військовослужбовцю?
Саме питання місця вручення повістки у нормативних документах детально не описано, проте більшість юристів з цього питання вважають, що повістка має бути вручена за місцем роботи/навчанням або місцем проживання громадянина для можливості встановлення особи.
Чи можуть представники військомату примусово доставити військовозобов’язаного до призивного пункту?
Згідно із чинним законодавством, прибуття особи до призовного пункту покладається на військовозобов’язаного. Будь-які дії його примусового характеру щодо утримання особи – є незаконними та законодавством не передбачені.
Випадки затримки особи можливі лише поліцією при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, та безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
Що має містити повістка?
У повістці повинно бути вказано прізвище, ім’я та по батькові мобілізованого, його адреса. Також, військова спеціальність повинна співпадати зі спеціальністю записаною у військовому квитку. Крім того, в повістці повинні бути вказані: дата, час, адреса місця прибуття та перелік документів, які особа повинна мати при собі. Повістка повинна бути скріплена печаткою та підписом військового комісара.
Чи вважається, отримання повістки поштою належним повідомленням?
Відповідно Положення, особа має отримати повістку від представника особисто, для належного повідомлення військовозобов’язаний має підписати корінець повістки, який підлягає зберіганню у військоматі.
Чи вважається передача повістки родичам військовозобов’язаного належним повідомленням?
Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання повістки родичами не вважається належним її отриманням.
Чи вважається належним повідомленням отримання інформації про призов телефонним дзвінком?
Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання інформації про призов або отримання повістки або запрошення до военкомату телефонним зв’язком, не може вважатися належним повідомленням особи.
Чи можна відмовитися від підпису повістки, якщо особа призовника встановлена?
У випадку відмови призовника від підпису повістки, особою, що вручає таку повістку можливе складання акту відмови від отримання повістки. Складений акт про відмову від отримання повістки може можу бути направлений до правоохоронних органів для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності щодо ухилення від військової служби.
Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП.
Відповідальність за неявку по повістці можлива лише у разі Ваших винних дій: отримали повістку, але не з'явились; надали неправдиву інформацію про себе; відмовились виконувати приписи воєнного комісара тощо.
Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 210-1 КУпАП Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.
Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), Ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України), Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є:
обмеженням волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.
З повагою, адвокат Айвазян.
Дякую за розгорнуту відповідь. А чи можу я оскаржити дії цих людей?
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіТак, звичайно, можете! Але для того Вам прийдеться звернутись до воєнкому того ТЦК, куди Вас викликають. ))
Якщо у Вас є відстрочка, то це не проблема. Якщо ж немає, то радив би ознайомитись з цим питанням уважно нижче:
Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text
надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:
Зокрема в ній зазначено:
«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2732-IX від 04.11.2022}
інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом№ 2122-IX від 15.03.2022}
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
{Абзац другий частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
{Абзац третій частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
{Частину третю доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 2491-IX від 29.07.2022}
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}
Особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому - дев’ятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2491-IX від 29.07.2022, № 2732-IX від 04.11.2022}
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
{Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 259-VIII від 18.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 413-VIII від 14.05.2015}
Вдачі Вам в усіх Ваших справах!
Ще раз дякую! Обов'язково все уважно прочитаю. Якщо виникнуть питання чи можу я звернутись до Вас?
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіТа без проблем! Завжди до Ваших послуг!
Юрист, м. Дніпро, 6 років досвіду
Доброго дня.
В розписалися за неї?
- службове посвідчення ТЦК, яке підтверджує, що вони саме ті, хто вказаний внаказі коменданта про перевірку документів;
-копія наказу коменданта щодо перевірки документів;
-копія наказу або розпорядження ТЦК яким уповноважено зазначених осіб на вручення повісток;
Види повісток
Повістка повинна бути обов’язково заповнена всіма необхідними реквізитами, підписана військовим комісаром та з печаткою.
ХТО МАЄ ПРАВО ВРУЧАТИ ПОВІСТКУ
Адміністративна відповідальність по повісткам.
Якщо Ви не розписалися про отримання повістки, міра відповідальності за неявку мінімальна.
Якщо ж Ви отримали повістку, але не з’явилися, в такому випадку передбачена для початку адміністративна відповідальність, такі дії кваліфікуються за статтею 210-1 КУпАП – за порушення оборони, мобілізаційної підготовки і мобілізації: вперше – за ч. 1 та сплата штрафу як правило 3400-5100 гривень. (Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-24)).
Коли може наставати адміністративна відповідальність?
Адміністративна відповідальність може наставати у випадку, якщо військовозобовʼязаний порушує правила військового обліку та закон про мобілізаційну підготовку. Таке порушення може проявлятись у формі неявки за викликом та за повісткою до ТЦК та СП, ухилення від військового обліку в ТЦК та СП, на підприємстві, за місцем навчання тощо. У випадку, якщо особа ігнорує проходження військово-лікарської комісії також може наставати адміністративна відповідальність.У випадку фіксації порушення правил військового обліку посадові особи мають право скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 210-1 КУПАПу також може бути звернення до Національної поліції з метою примусового доставлення правопорушення до призовного пункту з метою складення такого протоколу.
Коли може наставати кримінальна відповідальність?
Кримінальна відповідальність може наставати в ситуації за сукупністю наступних обставин:
За даних обставин начальник ТЦК та СП має право направити до відділку поліції повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за статтею 336 КК України.
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю.
Треба бачити цю повістку! Оскільки якщо Ви її отримали без заперечень і вона відповідає завердженій формі, тоді треба буде з'являтись. Або думати над поважними причинами для неявки.
Звертайтесь.
Юрист, м. Полтава, 4 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Якщо Ви отримали таку ПОВІСТКУ та поставили підпис про її вручення - вона вважається належно врученою. Уповноваженими вручати повістки є працівники ТЦК, працівники органів місцевого самоврядування. Тому обов'язко необхідно було дізнатись хто перед Вами, та запитати у нього/неї документи, які підтверджують його/її повноваження. Найчастіше це службовий особовий документ (військовий квиток, службове посвідчення, посвідчення добровольця тощо), а також наказ керівника ТЦК.
Якщо повістка вручена, то неявка по повістці без поважної причини є порушення статті 210-1 КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу 3400-5100 грн. Поважною причиною для неявки є проблеми зі здоров'ям, належним чином підверджені на оформлені у закладі охорони здоров'я (наприклад, лікарняний). Тоді відповідальність відсутня.
Без постанови, винесеної керівником ТЦК про притягнення Вас до відповідальності, штраф не варто сплачувати. Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:
Розгляд справи про про адміністративне правопорушення повинен відбуватися у Вашій присутності, без Вас справа може бути розглянутою лише у випадках, коли є дані про те, що Вас своєчасно сповістили про місце і час розгляду справи і якщо від Вас не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Якщо Ви без поважної причини не явилися до ТЦК та без Вашої присутності розглянули справу і наклали штраф, то вони порушили Ваше право на захист відповідно до статті 268 КУпАП , в такому разі дану постанову потрібно оскаржувати в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Якщо виникли додаткові питання – готовий на них відповісти. Гарного Вам дня!