Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 10 вересня 2023, питання №92262

Хочу съехать от мамы

Могу ли я уйти в 17 лет от мамы,мне до 18 осталось 3 месяца,9 числа отчем избил маму и ударил сестру,мне страшно,а мама его простила,я хочу уехать до парня или бабушка,как мне это сделать и что может быть?

Відповіді юристів (3)

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Юлія!

    Ви маєте право обирати місце проживання з 14 років..

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Богун Сергій Павлович

    Можете. Згідно законодавства Ви маєте таке право.

    Турчин Ярослав Александрович

    Здравствуйте, Юленька! Вы имеете на это полное право!

    З 14 років людина вільна у визначенні місця проживання в Україні та вільна у пересуванні по території України.

    З 16 років можна самостійно, не питаючи дозволу у батьків, виїздити закордон! Завчасно потурбуйтесь про те, щоб забрати необхідні у майбутньому документи (паспорт, свідоцтво про народження, документи про освіту тощо), бо для їх відновлення може бути необхідно прикласти зусилля і час.

    Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

    За загальним правилом згідно з зазначеним вище міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (стаття 6 СК України).

    Дитина, якій виповнилося 14 років самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання та перебування.

    Право на свободу пересування (ст. 314 ЦК України)

    З 14 років – дитина має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

    З 16 років – на вільний самостійний виїзд за межі України, вільний вибір місця перебування та проживання в будь-якій країні світу.

    Крім того, слід нагадати, що утримання особи проти її волі може бути кваліфіковане як незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 Кримінального кодексу України), тобто як злочин.

    Статтею 126-1 Кримінального кодексу України домашнє насильство визначене як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

    До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

    • виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
    • прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
    • інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
    • винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
    • взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
    • здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
    • анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
    • взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
    • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

    • До органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:
      • служби у справах дітей;
      • уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
      • органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
      • органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я;
      • центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
      • суди;
      • прокуратура;
      • уповноважені органи з питань пробації.
      До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:
      • центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
      • притулки для дітей;
      • центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
      • соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
      • центри соціально-психологічної допомоги;
      • територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
      • інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
      До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать:
      • притулки та центри медико-соціальної реабілітації для постраждалих осіб;
      • кол-центри з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
      • мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі;
      • заклади та установи, призначені виключно для постраждалих від домашнього насильства осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
      У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.Гарячі лінії з питань запобігання та протидії домашньому насильству:
      • 15-47 - урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів);
      • 116-123 (для мобільних телефонів) або 0 800 500 335 (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (цілодобово, безкоштовно, роботу забезпечує ГО "Ла Страда-Україна");
      • 116 111 (для мобільних телефонів) або 0 800 500 225 (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія для дітей та молоді (безкоштовно, роботу забезпечує ГО "Ла Страда-Україна");
      • 0 800 213 103 - гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів)
      Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

    Успіхів Вам! Берегите себя!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України