Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Адміністративне право, 13 вересня 2023, питання №92517

Чи правомірні дії слідчого

Доброго вечора.
Чоловіка терміново викликає слідча для підписання документів.
Вона викликає його у Харківську область, а він проходить ВЛК а Одесі.
Їй було надано документи, що він проходить ВЛК, але вона погрожує йому наслідками за те що він не з'являється, телефонує командуванню і розказує, що вони ніби то домовились зустрітись на нейтральній території в Александрії Кіровоградської області і начебто вона туди приїздила за власні кошти.
Присилати документи в Одесу іншому слідчому вона відмовляється.
На скільки законні їх дії і яким чином можна вплинути на ситуацію.
Чоловіка мають госпіталізувати.

Відповіді юристів (2)

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 7 місяців тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Доброго вечора.

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

    Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

    Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні

    1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

    2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

    3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.

    4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

    5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

    6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

    7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

    8. Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

    Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

    У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

    9. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

    Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом

    1. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

    2. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

    Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик

    1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

    1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

    2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

    3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

    4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

    5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

    6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

    7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

    8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

    Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик

    1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

    від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

    від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

    2. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

    3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

    5. Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

    Босак Назар Орестович
    Босак Назар Орестович 7 місяців тому

    Юрист, м. Львів, 8 років досвіду

    Доброго вечора. Ця ситуація є підозрілою на подальше загострення. Слідча часто виходить на Вашого чоловіка. Вона повідомляє військовому командуванню сумнівні відомості. Вашому чоловіку потрібно якомога швидше скористатись послугами адвоката. Йому потрібно порадитись з адвокатом стосовно подальших їх дій через виклик слідчої. Госпіталізація до стаціонару є поважною причиною неявки за викликом слідчого.

    Скаржитись на дії слідчого потрібно обережно. В Кримінальному кодексі України є статті щодо цього питання. Якщо слідча безпідставно порушить кримінальну справу проти Вашого чоловіка, то вона вчинить замах на злочин, передбачений статтею 372 кримінального кодексу. Досудове слідство по злочинах, вчинених правоохоронцями, має здійснювати Державне бюро роозслідувань.

    Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків

    1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України -

    караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

    2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

    Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою

    1. Завідомо незаконне затримання або незаконний привід -

    караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Завідомо незаконні домашній арешт або тримання під вартою -

    карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, -

    караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності

    1. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою -

    карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

    Ви можете звертатись до мене для надання різних додаткових правничих послуг з даного чи інших питань. Я можу надати Вам детальну юридичну консультацію, написати тексти правових документів, попрацювати по Ваших відносинах з органами місцевого самоврядування і державної влади, в тому числі судово-правоохоронними органами тощо.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України