Чи можна добровільно відмовитись від батьківських прав матері?

Доброго дня.

Добровільно відмовитися від дитини неможливо.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Тому відмова матері від батьківських прав на дитину є нікчемною, оскільки відмовитися від батьківських прав особа добровільно не може. Позбавлення батьківських прав можливе лише за рішенням суду і тільки при наявності підстав передбачених Сімейним кодексом України.

Крім того, позбавлення батьківських прав тягне за собою низку юридичних наслідків. Результатом набрання законної сили рішенням суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

Такі особи:

• втрачають право на виховання дитини;
• втрачають немайнові права щодо дитини (втрачають право на спілкування з дитиною, визначення її місця проживання і навчання, тощо);
• перестають бути представниками дитини;
• втрачають права на пільги і державну допомогу;
• не можуть бути усиновлювачами та опікунами;
• не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності.

Дитина зберігає свої майнові права, засновані на факті спорідненості з особою, позбавленою батьківських прав, у тому числі: право на одержання аліментів від такої особи та на спадкування після неї.

Ще один важливий наслідок таких справ – це визначення місця проживання дитини. Якщо дитина проживала з тим, кого позбавлено батьківських прав – суд вирішує, чи доцільно їм надалі жити разом. Суд може «виселити» таку людину, якщо у неї є інше житло, або прийняти рішення про поділ чи обмін спільного з дитиною житла.

Крім того, позбавлення батьківських прав не дозволяє бути опікуном, піклувальником чи усиновлювачем в майбутньому.

В юридичному аспекті, ВІДМОВА батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ч. 3 ст. 155 СК України).

Доброго дня.

Відповідно до українського законодавства батьки не можуть зняти з себе батьківські обов’язки по відношенню до власних дітей.

Але мати може бути позбавлена батьківських прав за рішенням суду.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Вітаю, Антоне!

Доброго дня, подамо на розлучення, у нас 3 місячна дитина, чи може матір добровільно відмовитись від батьківських прав?

НІ, ТАКОЇ МОЖЛИВОСТІ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО. ОСОБУ МОЖЛИВО ПОЗБАВИТИ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ ВИКЛЮЧНО У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

ЯКЩО МЕТА ВАШОГО ПИТАННЯ ПОЛЯГАЄ У ОТРИМАННІ ВІДСТРОЧКИ, ТО САМО ПО СОБІ РОЗЛУЧЕННЯ НІЯКОЇ ВИГОДИ ВАМ НЕ НАДАСТЬ. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ З БАТЬКОМ ТАКОЖ НЕ ПІДІЙДЕ.

ЄДИНОМОЖЛИВИМ ВАРІАНТОМ У ЦІЙ СИТУАЦІЇ Є ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ МАТЕРІ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ. АЛЕ САМІ РОЗУМІЄТЕ МОРАЛЬНУ ТА ЮРИДИЧНУ СТОРОНУ ЦЬОГО ПИТАННЯ.

Успіхів. Всього доброго!

Доброго дня, Антоне!

Добровільно відмовитися від дитини неможливоні за яких обставин!

Якщо розглядати питання в юридичному аспекті, то ВІДМОВА батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ч. 3 ст. 155 СК України). Виключенням є лише закріплене в ч. 3 ст. 143 СК України право батьків на відмову ЗАБРАТИ дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я.

Так, дитина може бути залишена батьками у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров’я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Також право на оспорювання батьківства має чоловік, який на момент реєстрації себе батьком дитини не знав, що не є її біологічним батьком.

Позовні вимоги можуть грунтуватись на генетичній експертизі та інших доказах. Якщо судом буде встановлено, що чоловік – не батько дитини, з нього знімають батьківські обовєязки відносно дитини, в тому числі, і аліментні зобов’язання.

Доречи, подати на розлучення також не вдасться.

Відповідно до статті 110 Cімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом одного року після народження дитини.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Відповідно до українського законодавства батьки не можуть зняти з себе батьківські обов’язки по відношенню до власних дітей.

Але, якщо батьки не виконують свої батьківські обов’язки, вони, на підставі рішення суду, можуть бути позбавлені батьківських прав, що тягне за собою ряд обмежень. Так, батьки, позбавлені батьківських прав, не можуть приймати участь у вихованні та розвитку дитини, не можуть бути законними представниками дитини, будуть позбавлені пільг, які належать батькам із дітьми, не можуть спадкувати після дитини, не можуть розраховувати на утримання від дитини в разі непрацездатності.

При цьому за батьками зберігається обов’язок забезпечувати дитину (платити аліменти). Також, позбавлення батьківських прав не позбавляє дитину права на спадкування.

Висновок:

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Тому відмова матері від батьківських прав на дитину є нікчемною, оскільки відмовитися від батьківських прав особа добровільно не може. Позбавлення батьківських прав можливе лише за рішенням суду і тільки при наявності підстав передбачених Сімейним кодексом України.

Доброго дня!

Перш за все, необхідно пам'ятати, що позбавлення батьківських прав здійснюється виключно судом в порядку і на підставах, передбачених ст. 164, 165 Сімейного кодексу України. Позбавити батьківських прав можна як обох батьків, так і одного з них, так само, позбавити батьківських прав можна по відношенню до всіх дітей або когось конкретного з дітей. Суттєвим моментом позбавлення батьківських прав є те, що застосування такої процедури здійснюється судом у виняткових випадках, коли в ході судових розглядів буде доведено, що захистити права і законні інтереси дитини іншим способом неможливо.

Чинним законодавством України не передбачено процедури відмови батьків від дитини / батьківських прав. Фактично це означає, що по своїй волі, в тому числі запевнивши відмова від дитини / батьківських прав у нотаріуса, людина не перестає бути батьком чи матір'ю дитини. Відповідний запис про материнство / батьківство буде значитися в органах реєстрації актів цивільного стану і не може бути виключена на підставі відмови батьків від своєї дитини, в тому числі надання нотаріально завіреного відмови від дитини / батьківських прав.

Підставами для позбавлення судом прав може бути:

(жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні неприпустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо);

4. Чи є хронічними алкоголіками або наркоманами (хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);

5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (як експлуатацію дитини слід розглядати залучення його до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебрацтва);

6. Засуджені за вчинення умисного кримінального злочину щодо дитини.

Для суду досить буде одного з перелічених вище підстав.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина (бабуся, дідусь), заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона знаходиться, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Особа, позбавлена батьківських прав, втрачає все немайнові права щодо дитини, але при цьому зберігається обов'язок утримувати дитину (платити аліментні платежі).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня! Ні це неможливо. Мало того, суд залишить Ваш позов без розгляду, оскільки у подружжя, яке має дитину у віці до 1 року - відсутнє право на розлучення.Така імперативна вимога статті 110 Сімейного кодексу України.

Якщо Вам хтось розказує інше - з Вас банально виманюють гроші. Жоден суд таку справу у позовному провадженні не пропустить.

Єдині виключення - якщо один із подружжя вчинив протиправні дії , які мають ознаки кримінального злочину, а й відповідне рішення суду із залученням протиправного діяча до відповідальності. Ще одним винятком є те, якщо батьківство визнано іншою особою, а такод якщо за рішенням суду відомості про чоловіка, як батька дитини, виключено з актового запису про народження дитини.

Водночас, якщо обоє згідні на розлучення, відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України, подружжя може подати до суду спільну заяву про розлучення в порядку окремого провадження, додавши до заяви нотаріально посвідчену угоду про те, з ким із них дитина буде проживати, яку участь у забезпеченні буде брати той з подружжя, який не буде проживати з дитиною, про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини.

Слід нагадати, що позбавлення батьківських прав не припиняє обов"язку матеріально утримувати дитину.

Гарного Вам дня!

Доброго дня!

Добровільно не може, лише в судовому порядку.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Доброго вечора, Антон!

ТАКА ВЫДМОВА НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА ЗА ЗАКОНОМ.

Всього доброго!

Самі ви відмовитись не можите! Чинним законодавством України це не передбачено! Вам треба звернутися в службу у справах дітей ! Вас можуть позбавити батьківських прав родичі або держава згідно ст 164 Сімейного кодексу України. Та щоб не затягувати процедуру ви можете подати заяву щодо позбавлення батьківських прав вас у службу у справах дітей по місцю вашого проживання. або у натраріуса якщо вас позбавляють батьківських прав!

Вітаю!

Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Успіхів!