Открытие валютного обменника

Доброго дня.

Обмін валют є ліцензійною діяльністю. У Вас є два шляхи

1. Самостійно отримати ліцензію на здійснення НБУ на проведення валютних операцій для небанківських фінансових закладів. Вимоги до отримання цієї ліцензії досить суворі, така діяльність можлива тільки у формі юридичної особи.

2. Укласти договір з організацією, яка вже має відповідну ліцензію на організацію такого обмінного пункту.

Доброго дня, Денисе!

Перш за все треба мати ліцензію на таку діяльність.

Рішення про видачу ліцензії на обмін валют або відмову в її видачі, відкликання (анулювання) ліцензії на валютні операції приймає Правління Національного банку, а рішення про зупинення, поновлення ліцензії на валютну діяльність - Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

Рішення Національного банку про видачу ліцензії на обмін валют або відмову в її видачі, а також зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензії на обмін валют є обов'язковим для виконання.

Національний банк видає заявнику ліцензію на обмін валют шляхом унесення облікового запису про це до електронного реєстру протягом трьох робочих днів із дня прийняття Правлінням Національного банку рішення про видачу ліцензії на обмін валют.

Ліцензія на обмін валют набирає чинності з дня внесення до електронного реєстру облікового запису про видачу ліцензії.

Національний банк має право відмовити у видачі ліцензії на обмін валют фінансової установі, якщо:

1. Подані документи містять неповну, недостовірну інформацію або не відповідають вимогам законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі вимогам Положення НБУ.

2. Не подано документи, інформацію, пояснення на запит Національного банку, надісланий відповідно до Положення НБУ.

3. У Національного банку є документально підтверджена інформація про:

• Здійснення небанківською установою протягом останніх шести місяців, що передують даті надходження пакета документів, та протягом строку розгляду пакета документів суттєвих порушень вимог до організації захисту приміщень небанківських установ в Україні, та/або суттєвих порушень вимог валютного законодавства в кількості, що становить 50 і більше відсотків від кількості структурних підрозділів небанківської установи, та/або двох і більше випадків застосування Національним банком до небанківської установи протягом року, що передує даті надходження пакета документів, та протягом строку розгляду пакета документів заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства у вигляді штрафу, обмеження, зупинення та припинення здійснення окремих видів валютних операцій, зупинення ліцензії на обмін валют – щодо фінансової установи, яка звертається за отриманням ліцензії в разі розширення/зміни переліку валютних операцій, які планує здійснювати ця небанківська установа.
• Здійснення небанківською установою протягом останніх шести місяців, що передують даті надходження пакета документів, та протягом строку розгляду пакета документів фактів порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку, валютного законодавства України, законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг, законодавства про поштовий зв’язок України в частині виконання поштового переказу (лише для операторів поштового зв’язку), законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або наявності двох і більше фактів застосування до небанківської установи протягом року, що передує даті надходження пакета документів, та протягом строку розгляду пакета документів заходів впливу за порушення вищезазначеного законодавства України – щодо небанківських установ, які звертаються до Національного банку за отриманням ліцензії на обмін валют у випадках, не пов’язаних із розширенням/зміною переліку валютних операцій.

4. Фінансовий стан фінансової установи не відповідає установленим вимогам.

5. Фінансова установа та/або хоча б один з її керівників, та/або хоча б один із власників істотної участі в фінансовій установі не відповідають установленим вимогам.

6. Структуру власності фінансової установи Національним банком визнано непрозорою.

7. Фінансова установа, яка має намір отримати ліцензію на обмін валют, допускала суттєві порушення фінансових зобов'язань протягом останнього року, що передував даті надходження пакета документів, щодо будь-якого банку або іншої юридичної чи фізичної особи (фізичної особи - підприємця, самозайнятої особи).

8. Фінансова установа не дотрималася інших вимог Положень НБУ.

Фінансові установи, які мають ліцензію на здійснення діяльності з обміну валют/торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют - реєстрація пункту обміну валют, у встановленому Національним банком порядку.

Фінансова установа, яка отримала ліцензію на здійснення валютних операцій, що передбачають використання готівки в національній та/або іноземній валютах, яка планує відкрити структурний підрозділ (реєстрація пункту обміну валют), що потребуватиме збільшення мінімального розміру власного капіталу фінансової установи, подає документи не пізніше ніж за один місяць до відкриття нових структурних підрозділів до Національного банку.

Структурні підрозділи фінансової установи, пункт обміну валют здійснюють валютні операції згідно з положеннями, які регламентують проведення валютних операцій, та в межах повноважень, наданих фінансовою установою - юридичною особою.

Крім того, в листі ДФС №9034/К/99-99-17-02-02-14, вказується, що:

Валютно-обмінними операціями може займатись суб’єкт господарювання – юридична особа, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 тис грн, установчими документами якого передбачено надання фінансових послуг з обміну валют, та який уклав агентський договір з банком згідно із законодавством України.

Як нагадується в документі, відповідно до п.3 ст.5 Декрету України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" із змінами і доповненнями уповноважені банки та інші фінансові установи, національний оператор поштового зв`язку, що одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій, пов`язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами – резидентами.

Порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою регулюється Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, відповідно до п.1.1 гл.1 якої пункт обміну іноземної валюти – це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв`язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України (далі – пункт обміну валюти банку (фінансової установи)).

ОТЖЕ ПІДСУМУЄМО:

Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право:

банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;

фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями (п.2.1 Інструкції №502).

Крім того, банк може укладати договір про відкриття пункту обміну з агентом - фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 25000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют (п.2.4 Інструкції №502).

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю, Денисе!

Процедура створення обмінника є явно не простою і має багато складнощів.

Для того, щоб почати роботу валютного обмінника потрібно отримати відповідну фінансову ліцензію на діяльність з обміну валют і отримати статус фінансової установи. Для цього ваша зареєстрована компанія повинна відповідати певним, встановленим НБУ вимогам. Ось деякі з них.

Вимоги до приміщення обміну валют.

Приміщення пункту обміну валют (їх у фінансової установи може бути кілька, вони реєструються як структурні одиниці) повинне знаходитися в нежитловому фонді і мати площу не менше 5 кв.м.

Право користування або володіння приміщенням необхідно підтвердити відповідними документами.

Обмінні пункти можуть відкриватися і в збірній модульної конструкції, але в такому випадку необхідно буде забезпечити її відповідність стандартам захисту і безпеки.

У приміщенні обмінного пункту має бути в наявності певне оснащення:

• сейф;
• система відеофіксації й запису;
• комп'ютер і підключення до Інтернету;
• принтер;
• прилади, що перевіряють справжність банкнот;
• РРО;
• програмне забезпечення.

Важливо! Для роботи обмінного пункту потрібно договір з охоронною компанією або наявність охоронної сигналізації.

Вимоги до персоналу обміну валют.

Керівник фінансової установи, що отримує ліцензію на обмін валют, повинен:

• мати вищу освіту;
• мати бездоганну ділову репутацію;
• мати стаж роботи на керівній посаді не менше 2-х років.

При цьому не може бути керівником особа, яка:

• має заборгованість зі сплати податків або зборів;
• має прострочене фінансове зобов'язання (більш ніж на 30 днів) на суму понад 15000 грн.;
• має досвід роботи керівником фінансової установи, яку оголошено банкрутом тощо.

При формуванні документів для отримання ліцензії подаються документи, що підтверджують ділову репутацію і профпридатність керівника.

ЯКЩО РОЗГЛЯДАЄТЕ ВАРІАНТ ІЗ ОБМІННИКОМ, РАДЖУ ВАМ ПРОДУВАТИ НАД МОЖЛИВІСТЮ КУПІВЛІ ФРАНШИХИ ДАНОГО БІЗНЕСУ.

АБИ ПОВНОЦІННО З'ЯСУВАТИ ПИТАННЯ ТА ЙОГО ТОНКОЩІ, РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ДАНИЙ МАТЕРІАЛ: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/05/30...

Успіхів. Всього доброго!

Вітаю!

Відкриття пункту обміну валют в Україні вимагає дотримання певних правил і процедур, які встановлені державними органами. Ось основні кроки та вимоги для відкриття пункту обміну валют:

Для того, щоб відкрити точку обміну валют в Україні, необхідно виконати такі кроки:

1.Вибір форми власності: Перш за все, вам потрібно вирішити, яка форма власності буде найбільш підходящою для вашого бізнесу. Це може бути приватний підприємець або юридична особа (ТОВ, АТ тощо).

2. Реєстрація бізнесу: Вам потрібно зареєструвати своє підприємство в відповідних державних структурах.

3. Отримання дозволу від місцевої державної адміністрації на розміщення пункту обміну валют. Для отримання дозволу необхідно подати до місцевої державної адміністрації такі документи:

• Заяву про отримання дозволу;
• Копію ліцензії на валютні операції;
• Копію статуту або установчого договору юридичної особи;
• Документи, що підтверджують право користування приміщенням, в якому буде розташований пункт обміну валют;
• План-схему розміщення пункту обміну валют.

4. Отримання ліцензії: Для здійснення обмінних операцій вам потрібно отримати ліцензію від Національного банку України (НБУ). Ця ліцензія дозволяє здійснювати обмінні операції на території України. Для отримання ліцензії необхідно подати до НБУ такі документи:

• Заяву про отримання ліцензії;
• Статут або установчий договір юридичної особи;
• Документи, що підтверджують наявність у юридичної особи основних засобів, необхідних для здійснення валютних операцій;
• Документи, що підтверджують наявність у юридичної особи кваліфікованих кадрів, необхідних для здійснення валютних операцій;
• Документи, що підтверджують наявність у юридичної особи системи управління ризиками, пов’язаних з здійсненням валютних операцій;
• Програму забезпечення для здійснення валютних операцій.

5. Вибір місця: Після отримання ліцензії вам потрібно визначитися з місцем розташування пункту обміну валют. Важливо обрати добре прохідне місце, яке відвідують туристи або місцеві жителі.

6. Обладнання пункту: Забезпечте пункт необхідним обладнанням: сейф, обчислювальна техніка, програмне забезпечення для ведення обліку та ін. Приміщення для пункту обміну валют повинно відповідати таким вимогам:

• Приміщення повинно бути розташоване в місці, доступному для населення;
• Приміщення повинно бути обладнане системою охоронної сигналізації;
• Приміщення повинно бути обладнане засобами захисту від несанкціонованого доступу до готівки.

7. Придбати обладнання для пункту обміну валют. Для здійснення валютних операцій необхідно придбати спеціальне обладнання, а саме:

• Касовий апарат;
• Валютомати;
• Рахунки в банках України.

8. Забезпечення безпеки: Оскільки ви будете працювати з готівкою, важливо забезпечити належний рівень безпеки вашого пункту. Це може включати в себе встановлення систем відеоспостереження, сигналізації, найм охоронців тощо.

9. Наймання персоналу: Якщо ви плануєте наймати співробітників, то їх потрібно обрати дуже уважно, так як вони будуть працювати з грошима.

10. Запуск бізнесу: Після того як всі підготовчі роботи завершені, можна розпочинати свою діяльність.

11. Дотримання правил і нормативів: Працюючи в сфері обміну валют, дуже важливо дотримуватися всіх вимог та рекомендацій НБУ та інших регулюючих органів.

Крім зазначених вище вимог, для здійснення валютних операцій необхідно також дотримуватися таких вимог:

• Валютні операції повинні здійснюватися за офіційним курсом, встановленим Національним банком України.
• Валютні операції повинні здійснюватися в межах лімітів, встановлених Національним банком України.
• Валютні операції повинні здійснюватися з дотриманням вимог законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Подібна діяльність має свої переваги та недоліки.

Переваги:

1. Стабільний попит: У багатьох регіонах є постійний попит на обмін валют, особливо в туристичних містах, біля кордонів або великих містах.

2. Можливість отримання додаткового прибутку: При правильному управлінні ресурсами та ефективній стратегії ціноутворення можна отримати добрий прибуток.

3. Франшиза надає підтримку: Якщо обрати відкриття пункту обміну по франшизі, то можна розраховувати на підтримку від франшизодавця, що спрощує вхід у бізнес.

Недоліки:

1. Велика конкуренція: В багатьох регіонах конкуренція у цій сфері досить висока, що може вимагати від вас конкурентних цін або додаткових послуг для приваблення клієнтів.

2. Залежність від курсу валют: При стрімких коливаннях курсів валют можливі втрати, якщо не здійснити своєчасних корективних дій.

3. Необхідність ліцензування та регулювання: Для провадження діяльності у сфері обміну валют потрібно отримати відповідні ліцензії та вести облік згідно з усіма стандартами та вимогами регулятора.

4. Ризик зловмисних дій: Як і будь-який бізнес, пов’язаний з готівкою, пункти обміну валют є потенційним об’єктом для злодіїв та шахраїв.

5. Зміни в законодавстві: Зміни в законодавстві щодо валютних операцій можуть призвести до необхідності коригування бізнес-моделі або додаткових витрат.

6. Технологічні альтернативи: З розвитком технологій онлайн-банкінгу та електронних гаманців частина клієнтів може віддавати перевагу електронному обміну валют без фізичного відвідування пунктів обміну.

Вартість відкриття точки обміну валют залежить від таких факторів:

• Розмір приміщення;
• Обладнання, яке буде встановлено в пункті обміну валют;
• Кваліфікація персоналу;
• Рівень конкуренції в регіоні.
• Загально, вартість відкриття точки обміну валют може становити від 100 000 до 500 000 гривень.

Відкриття обмінного пункту валют по франшизі може бути досить привабливою можливістю для підприємця, який хоче розпочати бізнес у цій сфері без потреби створення власної брендової системи та вивчення всіх тонкощів бізнесу з нуля. Використання франшизи надає ряд переваг, але й має свої особливості.

Пакет документів для подачі в НБУ:

• Бізнес-план мінімум на 3 роки (приклад можна подивитися тут);
• Анкету небанківської установи;
• Фінансову звітність;
• Аудиторський звіт;
• Довідки про джерела доходів та багато іншого.

Основними проблемними моментами в реєстрації обмінного пункту буде перевірка та затвердження кандидатур власників, а також формування статутного капіталу.

Доброго дня!

1. Щоб відкрити пункт обміну валюти Вам потрібно створити юридичну особу (ТОВ) та отримати ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Перелік документів, особливості їх оформлення і подання Національному банку для отримання ліцензії та витягу з електронного реєстру ліцензій на здійснення валютних операцій та осіб, яким видано ліцензії на здійснення валютних операцій

Згідно пункту 36 Положення про порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій. Небанківська установа для отримання ліцензії подає до Національного банку:

1) заяву про видачу ліцензії на здійснення валютних операцій (за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення);

2) заяву про видачу ліцензії на здійснення валютних операцій (за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення).

Заява, визначена в абзаці першому підпункту 2 пункту 36 розділу III цього Положення, подається центральним контрагентом;

3) копію документа, який підтверджує оплату послуги Національного банку з розгляду пакета документів для отримання ліцензії;

4) фінансову звітність, складену відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності за формою № 1 "Баланс" ("Звіт про фінансовий стан"), формою № 2 "Звіт про фінансові результати" ("Звіт про сукупний дохід"), формою № 3 "Звіт про рух грошових коштів", формою № 4 "Звіт про власний капітал" додатка 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами) (далі - Положення бухгалтерського обліку), і приміток до фінансової звітності, що відповідають вимогам, установленим Положенням бухгалтерського обліку:

за попередній звітний рік (за наявності);

станом на останню звітну дату, що передує зверненню небанківської установи до Національного банку із заявою про видачу ліцензії (якщо така дата не збігається з кінцем звітного року);

5) аудиторський звіт, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності, який має право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності небанківських установ, або суб'єктом аудиторської діяльності, який має право проводити аудит фінансової звітності небанківських установ, що становлять суспільний інтерес (якщо небанківська установа становить суспільний інтерес), про підтвердження достовірності та повноти фінансової звітності за попередній звітний рік (за наявності);

6) аудиторський звіт щодо огляду проміжної фінансової звітності, визначеної в підпункті 4 пункту 36 розділу III цього Положення, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності, який має право проводити огляд фінансової звітності небанківських установ, або суб'єктом аудиторської діяльності, який має право проводити огляд фінансової звітності небанківських установ, що становлять суспільний інтерес (якщо небанківська установа становить суспільний інтерес);

7) документи для оцінки фінансового/майнового стану:

прямих і кінцевих власників істотної участі в небанківській установі, зазначені в пунктах 308, 309, 314, 318, 323 глави 38 та пунктах 335, 337 глави 39 розділу V Положення про ліцензування та реєстрацію;

учасників/акціонерів небанківської установи, які здійснили додаткові внески до її статутного (складеного) капіталу в розмірі від одного відсотка статутного (складеного) капіталу з урахуванням його збільшення, зазначені в пунктах 308, 309, 314, 318, 323 глави 38 та пунктах 335, 337 глави 39 розділу V Положення про ліцензування та реєстрацію (якщо розмір статутного капіталу такої небанківської установи було збільшено після 01 січня 2022 року та до Національного банку не подавалися документи щодо такого збільшення).

Документи та інформація, визначені у пунктах 308, 309, 314, 318, 323 глави 38 та пунктах 335, 337 глави 39 розділу V Положення про ліцензування та реєстрацію, не подаються, якщо до особи відповідно до розділу IV цього Положення не застосовується критерій оцінки, який ним підтверджується; документи не подаються щодо осіб, оцінка фінансового стану яких відповідно до Положення про ліцензування та реєстрацію не здійснюється;

8) інформацію від НКЦПФР щодо відповідності центрального контрагента вимогам нормативно-правових актів НКЦПФР та інформацію щодо наявності/відсутності протягом останніх шести місяців, що передують даті подання пакета документів, порушень центральним контрагентом законодавства з питань регулювання ринків фінансових послуг, ринків капіталу, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів НКЦПФР та/або про наявність двох і більше фактів застосування до центрального контрагента протягом року, що передує даті подання пакета документів, заходів впливу за порушення вищезазначеного законодавства України;

9) документ, що підтверджує повноваження уповноваженого представника на подання та підписання документів від імені небанківської установи.

ВИМОГИ ЩОДО ПРИМІЩЕННЯ

Відповідно до статей 7, 15 та 56 Закону України "Про Національний банк України", з метою забезпечення небанківськими фінансовими установами, що отримали генеральну ліцензію на здійснення діяльності з обміну валют або інших фінансових послуг, які передбачають використання готівки в національній та іноземних валютах, захисту здоров'я та життя своїх працівників, належних умов схоронності готівки й інших цінностей Правління Національного банку України затвердило Правила з організації захисту приміщень небанківських установ в Україні

2. Іншим варіантом відкриття пункту обміну валюти є отримання франшизи. Для цього потрібно звернутися до небанківської фінансової установи, яка надає послуги з обміну валют та укласти з нею угоду.

Відкриття обмінного пункту валют по франшизі може бути досить привабливою можливістю для підприємця, який тільки розпочинає бізнес у цій сфері без потреби створення власної брендової системи та вивчення всіх тонкощів бізнесу з нуля. Використання франшизи надає ряд переваг, але й має свої особливості.

Переваги:

• Відомий бренд: Працюючи під відомим брендом, Вам легше залучати клієнтів, оскільки їм уже відомі стандарти обслуговування та репутація компанії.
• Підтримка: Франшизодавець, як правило, надає підтримку у вигляді навчання, консультацій, рекламних матеріалів тощо.
• Перевірені бізнес-процеси: Вам не потрібно буде “винаходити велосипед” — бізнес-модель, процеси, система обліку вже розроблені та відточені.

Особливості:

• Вхідний внесок: Для отримання права на використання франшизи зазвичай потрібно сплатити вхідний внесок.
• Роялті: Підприємці часто сплачують регулярні платежі (роялті) франшизодавцю за право використання бренду і надану підтримку.
• Дотримання стандартів: Працюючи під брендом, вам потрібно строго дотримуватися стандартів франшизи — від дизайну приміщення до методів обслуговування.

Кроки для відкриття обмінного пункту валют по франшизі:

• Дослідження ринку: Оцініть, які франшизи пропонуються на ринку, їх умови, вартість, репутацію та відгуки.
• Вибір франшизодавця: Після аналізу виберіть найбільш підходящу для вас франшизу.
• Угода про франшизу: Укладіть угоду з франшизодавцем, в якій будуть прописані всі права, обов’язки, фінансові умови співпраці.
• Отримання ліцензії: Також як і при відкритті власного пункту, вам потрібно буде отримати ліцензію від НБУ.
• Організація пункту: Обладнайте пункт обміну валют відповідно до стандартів франшизи, найміть персонал, пройдіть навчання, яке пропонує франшизодавець.
• Запуск: Після всіх підготовчих дій ви можете розпочати роботу.

Відкриття точки обміну валют – це капіталовкладання, яке передбачає певні початкові та регулярні витрати. Ці витрати можуть відрізнятися в різних регіонах та країнах залежно від місцевого законодавства, ринкових умов та інших факторів. Проте я наведу приблизний розрахунок вартості на основі загальних пунктів, які стосуються більшості країн.

Початкові витрати:

• Реєстрація бізнесу та отримання ліцензій.
• Оренда приміщення: Вартість оренди сильно залежить від місця розташування. Обмінники в центрі міста або біля туристичних атракціонів будуть коштувати дорожче.
• Оформлення та ремонт приміщення: Це може включати в себе роботи з ремонту, покупку меблів та обладнання, зовнішнє та внутрішнє оформлення.

Системи безпеки: Відеоспостереження, сигналізація, сейфи тощо.

• Комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення: Касові апарати, комп’ютери, програми для обліку та моніторингу курсів.
• Початковий резерв валют: Вам потрібно мати певну кількість валюти в наявності для здійснення операцій обміну.

Щомісячні витрати:

• Оренда приміщення: Якщо ви не є власником приміщення, вам потрібно буде регулярно платити за оренду.
• Зарплати співробітникам: Залежить від кількості працівників та рівня зарплат в вашому регіоні.
• Комунальні платежі: Вода, електрика, опалення, інтернет.
• Податки: Залежить від місцевого законодавства і регуляцій.
• Технічна підтримка і обслуговування обладнання: Регулярне обслуговування комп’ютерів, камер безпеки та іншого обладнання.
• Реклама та маркетинг: Для просування своїх послуг і привернення клієнтів.
• Безпека: Якщо ви наймаєте охоронців або користуєтеся послугами охоронної компанії.

Ураховуючи вищезазначене, рекомендується провести глибоке фінансове планування і консультуватися з місцевими експертами, щоб отримати точний розрахунок витрат.

Згідно пункту 12 Положення про порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій небанківська установа, яка отримала ліцензію, не має права передавати її третім особам.

Тобто, у випадку франшизи, Вам як і при відкритті власного пункту обміну валют все рівно потрібно буде отримувати ліцензію від НБУ.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

Доброго Дня

Щодо Вашого питання:

Для того, щоб почати роботу валютного обмінника потрібно отримати відповідну фінансову ліцензію на діяльність з обміну валют і отримати статус фінансової установи. Для цього ваша зареєстрована компанія повинна відповідати певним, встановленим НБУ вимогам.

Вимоги до приміщення обміну валют.

Приміщення пункту обміну валют (їх у фінансової установи може бути кілька, вони реєструються як структурні одиниці) повинне знаходитися в нежитловому фонді і мати площу не менше 5 кв.м.

Право користування або володіння приміщенням необхідно підтвердити відповідними документами.

Обмінні пункти можуть відкриватися і в збірній модульної конструкції, але в такому випадку необхідно буде забезпечити її відповідність стандартам захисту і безпеки.

У приміщенні обмінного пункту має бути в наявності певне оснащення:

• сейф;
• система відеофіксації й запису;
• комп'ютер і підключення до Інтернету;
• принтер;
• прилади, що перевіряють справжність банкнот;
• РРО;
• програмне забезпечення.

Вимоги до персоналу обміну валют.

Керівник фінансової установи, що отримує ліцензію на обмін валют, повинен:

• мати вищу освіту;
• мати бездоганну ділову репутацію;
• мати стаж роботи на керівній посаді не менше 2-х років.

При цьому не може бути керівником особа, яка:

• має заборгованість зі сплати податків або зборів;
• має прострочене фінансове зобов'язання (більш ніж на 30 днів) на суму понад 15000 грн.;
• має досвід роботи керівником фінансової установи, яку оголошено банкрутом тощо.

При формуванні документів для отримання ліцензії подаються документи, що підтверджують ділову репутацію і профпридатність керівника.

Розміру статутного капіталу фінансових установ, які відкривають пункти обміну валют. Незалежно від кількості підрозділів, розмір статутного капіталу повинен бути не менше 10 000 000 грн.

Також слід враховувати як він буде наповнений. Фонд не може мати більше 25% фінансових інвестицій в структурі.

Успіхів

Доброго дня. Пункт обміну валюти – це структурний підрозділ, що відкриває банк або фінансова установа. В тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, де здійснюються валютно-обмінні операції. Порядок відкриття та організації роботи таких пунктів в Україні регулює Інструкція, що затверджена Нацбанком. Відповідно до неї, відкривати пункти обміну іноземної валюти можуть банки, які мають ліцензію та дозвіл від Нацбанку. А також фінансові установи, які отримали генеральну ліцензію Нацбанку України, щоб здійснювати операції з валютою.

Порядок реєстрації фінансової компанії з обміну валют:

1. потрібно пройти державну реєстрацію юридичної особи (напр., ТОВ);
2. сформувати статутний капітал – 10 000 000 гривень;
3. набути статусу фінанустанови. Для цього компанію вносять до Держреєстру фінансових установ. Порядок визначений Положенням щодо Державного реєстру фінустанов;
4. отримати Генеральну ліцензію Національного банку України;
5. стати фінансовій компанії на облік у Державний комітет фінансового моніторингу. Для цього потрібно звернутися з документами, що підтверджують факт легалізованих доходів;
6. реєстрація РРО. Це здійснює орган держвлади, який займається питаннями податкової та митної політики. Для реєстрації РРО відправляється повідомлення до Нацбанку за тим місцем, де розташований пункт обміну валюти. Це слід зробити за 15 днів до того, як почати здійснювати валютно-обмінні операції;
7. відкриття відповідних пунктів (каси). Після того, як фінансова компанія отримає генеральну ліцензію можна створювати пункти. Щоб зареєструвати їх потрібно йти до Нацкомітету фінансових послуг, а також до Нацбанку з документами. Папери мають містити підтвердження факту отримання відповідного Свідоцтва.

Серед вимог:

• повна вища освіта;
• проходження підвищення кваліфікації, складання іспиту;
• наявність трудового стажу на керуючій посаді саме в фінустанові (2 роки і більше, на ринку – не менше 1-го);
• не може бути керівником у фінустанові, що є банкротом (протягом останніх 5 років);
• у директора не повинно бути судимості;
• ділова репутація має бути на вищому рівні.

Серед вимог:

• вища освіта;
• проходження курсів з підвищення кваліфікації, складання відповідного іспиту;
• наявність трудового стажу (керівні посади) не менше 3 років;
• не може бути керівником у фінустанові, що є банкротом (протягом останніх 5 років);
• у головного бухгалтера також не повинно бути не погашеної чи не знятої судимості.

Серед них:

• вища освіта, досвід роботи 1 рік і більше у цій сфері;
• має знати українські закони та міжнародні стандарти, що стосується запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, володіти практичними навичками;
• вільне володіння українською мовою.

Відкриваючи пункт обміну валюти, потрібно слідувати усім законодавчим вимогам. Серед них:

1. фінустанова має обов’язок забезпечувати наявність програмних комплексів, щоб проводити валютно-обмінні операції;
2. каси мають бути розташовані згідно із вимогами Нацбанку. Тобто місце касира слід обладнати на видноті для клієнта, щоб останній мав можливість спостерігати за перерахунком грошей;
3. має бути інформація для клієнтів (наприклад, на стенді):

• копія наказу (розпорядження) по фінустанові з печаткою (курси купівлі, продажу іноземних валют);
• операції, що проводить фінансова установа;
• виписка з наказу щодо встановлення тарифів комісійної винагороди за те, що здійснюються операції з конвертації готівкової іноземної валюти;
• повідомлення щодо зношення банкнот, які приймають банки, фінустанови, пункти обміну;
• повідомлення стосовно зворотного обміну невикористаних грошей у гривнях при наявності довідки;
• інформація, що відомості про особу є банківською таємницею;
• має бути документ, який встановлює факт права власності фінустанови на приміщення.

Вітаю!

Згідно Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право:

- банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;

- фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.

Крім того, банк може укладати договір про відкриття пункту обміну з агентом - фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют.

Таким чином, валютно-обмінними операціями може займатись суб’єкт господарювання – юридична особа, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 000 гривень, установчими документами якого передбачено надання фінансових послуг з обміну валют, та який уклав агентський договір з банком згідно із законодавством України.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 03.11.2022 № 2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі».

Законом запроваджено особливості оподаткування податком на прибуток для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), а саме обов’язок щодо сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний структурний підрозділ.

Авансовий внесок з податку на прибуток потрібно буде сплатити щомісяця (не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця) у розмірах:

трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, – за кожен пункт обміну іноземної валюти у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч мешканців;

однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, – за кожен пункт обміну іноземної валюти у населеному пункті, чисельність якого менша за 50 тисяч мешканців або за межами населених пунктів.

При цьому протягом 2023 року платники податку сплачуватимуть такі авансові внески з урахуванням таких особливостей:

з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,33;

з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.

Cплата авансових внесків з податку на прибуток буде здійснюватися за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесеного до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 1 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.

При цьому сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшуватиме податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною п.п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у сумі, яка не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягатиме поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не зараховуватиметься в рахунок інших податків та зборів та на неї не поширюватиметься положення статті 43 Кодексу.

За несплату авансового внеску з податку на прибуток передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 Кодексу.

Інформація про пункти обміну іноземної валюти, внесені до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, із зазначенням їх місцезнаходження та суб’єкта господарювання, від імені якого відповідний пункт обміну іноземної валюти має право здійснювати торгівлю іноземною валютою у готівковій формі, подається Національним банком України до 10 числа (включно) поточного місяця до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2023 року.

Успіхів!