Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
880 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Здравствуйте. Отцу 64 года имеет 2ю группу инвалидности, хочет работать. Имеет ли он право работать с 2й группой? Работодатели часто отказывают, можно ли оспорить с работодателем отказ если отец может исполнять нетяжелую физическую работу
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (2)
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Павло.
Так, Ваш батько має право на працевлаштування відповідно до умов, які зазначені у висновку МСЕК.
Відповідно до ст. 2 Закону від 21.03.91 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що в разі взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації такою людиною своїх прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Питання працевлаштування осіб з інвалідністю закріплені в низці законодавчих актів, зокрема Законі № 875, Законі від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці», окремі положення яких спрямовані на створення для таких осіб реальних можливостей продуктивно працювати і передбачають конкретні механізми їхньої реалізації. Зазначені закони та похідні від них підзаконні нормативні акти зобов’язують роботодавців створювати спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю, сприяти їхньому працевлаштуванню з урахуванням обмежених фізичних можливостей. Згідно із ч. 6 ст. 24 КЗпП забороняється укладати трудовий договір із громадянином, якому згідно з медичним висновком запропонована робота є протипоказаною за станом здоров’я.
Для підтвердження факту інвалідності роботодавець має зажадати від кандидата на посаду відповідний документ, що містить рекомендації щодо умов і характеру роботи, яку він може виконувати. Відповідно до ст. 7 Закону від 06.10.05 р. № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 2961) інвалідність і ступінь утрати здоров’я повнолітніх хворих установлює медико-соціальна експертна комісія (далі – МСЕК) за результатами відповідної експертизи. Документом, що підтверджує інвалідність та містить висновок щодо умов і характеру роботи, є довідка МСЕК, яку видають за формою, затвердженою наказом МОЗ від 30.07.12 р. № 577. Щодо пільг та гарантій для осіб з інвалідністю, які працюють, то відповідно до чинного законодавства, зокрема, їм надано можливість працювати на умовах як повного, так і неповного робочого часу. Крім того, на прохання такої особи роботодавець зобов’язаний установити неповний робочий час та створити інші пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП); особі з інвалідністю, направленій на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК, не може бути встановлено випробування для прийняття на роботу (ч. 3 ст. 26 КЗпП); понаднормова робота та робота в нічний час допускається лише за згодою особи з інвалідністю за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, викладеним у довідці МСЕК (ст. 55, 63 КЗпП); працівникам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів (далі – к. д.), а III групи – 26 к. д. відповідно до ст. 6 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».
У перший рік роботи відпустка повної тривалості може надаватися таким особам (за їхньою заявою) і до закінчення 6 місяців безперервної роботи; працівники з інвалідністю I і II груп мають право на відпустку без збереження зарплати тривалістю до 60 к. д. щорічно; з інвалідністю III групи – до 30 к. д. щорічно; строковий трудовий договір підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором (ст. 39 КЗпП). Також відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону № 875 не допускається відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення з ініціативи адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком МСЕК стан здоров’я такого працівника перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я особи з інвалідністю.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю.
Так, може працювати, але у довідці МСЕК не має бути заперечень щодо праці.
Всього доброго. Успіхів! З повагою!